KNOWLEDGE HYPERMARKET


Гайдамаки Складність історичної долі українського народу Сюжетні лінії твору кульмінаційні вершини
Строка 3: Строка 3:
<br>  
<br>  
-
'''«Гайдамаки»'''
+
'''«Гайдамаки»'''  
-
<br>'''Історична основа поеми'''
+
<br>'''Історична основа поеми'''  
-
<br>В основі поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (''Гайдамака'' — слово тюркського походження, від «''гайда''» — гнати) — події, пов'язані з гайдамацьким рухом в Україні у XVIII ст., зокрема з найбільшим повстанням 1768 р., яке увійшло в історію під назвою Коліївщина. У 60-х роках поміщики почали активно запроваджувати панщину, скасовуючи для селян «слободи», знищуючи волелюбні традиції населення Середнього Подніпров'я. Указом польського короля зрівнювалися права протестантів і православних із католиками, що загострило обстановку. У лютому 1768 р. шляхта створила Барську конфедерацію (''Конфедерації'' — тимчасові військово-політичні об'єднання польської шляхти, що виникали в ХУІ-ХУІІІ ст. внаслідок загострення боротьби шляхетських магнатів за розширення своїх привілеїв, зміцнення впливу католицької церкви.), яка рішуче виступила проти будь-яких поступок православному населенню. Конфедерати громили містечка й села Правобережжя, нещадно розправлялися із селянами, які поверталися до православ'я, карали православних священиків, руйнували й палили православні церкви.
+
<br>В основі поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (''Гайдамака'' — слово тюркського походження, від «''гайда''» — гнати) — події, пов'язані з гайдамацьким рухом в Україні у XVIII ст., зокрема з найбільшим повстанням 1768 р., яке увійшло в історію під назвою Коліївщина. У 60-х роках поміщики почали активно запроваджувати панщину, скасовуючи для селян «слободи», знищуючи волелюбні традиції населення Середнього Подніпров'я. Указом польського короля зрівнювалися права протестантів і православних із католиками, що загострило обстановку. У лютому 1768 р. шляхта створила Барську конфедерацію (''Конфедерації'' — тимчасові військово-політичні об'єднання польської шляхти, що виникали в ХУІ-ХУІІІ ст. внаслідок загострення боротьби шляхетських магнатів за розширення своїх привілеїв, зміцнення впливу католицької церкви.), яка рішуче виступила проти будь-яких поступок православному населенню. Конфедерати громили містечка й села Правобережжя, нещадно розправлялися із селянами, які поверталися до православ'я, карали православних священиків, руйнували й палили православні церкви.  
-
<br>Коліївщина була відповіддю на жорстокі дії конфедератів. Навесні 1768 р. в Мотронинському монастирі на кількох таємних нарадах було ухвалено рішення про початок масового виступу проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні. Очолив повстання запорожець полковник Максим Залізняк. Починаючи з Холодного Яру, гайдамацький рух поширився на Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, про що в «Гайдамаках» Т. Шевченко писав:<br>Горить Сміла, Смілянщина<br>Кров'ю підпливає.<br>Горить Корсунь, горить Канів,<br>Чигирин, Черкаси...<br>І кров полилася<br>Аж у Волинь.
+
<br>Коліївщина була відповіддю на жорстокі дії конфедератів. Навесні 1768 р. в Мотронинському монастирі на кількох таємних нарадах було ухвалено рішення про початок масового виступу проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні. Очолив повстання запорожець полковник Максим Залізняк. Починаючи з Холодного Яру, гайдамацький рух поширився на Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, про що в «Гайдамаках» Т. Шевченко писав:<br>Горить Сміла, Смілянщина<br>Кров'ю підпливає.<br>Горить Корсунь, горить Канів,<br>Чигирин, Черкаси...<br>І кров полилася<br>Аж у Волинь.  
-
<br>Під Уманню, оплотом польської шляхти, на бік повсталих перейшов сотник надвірного війська Іван Гонта з козаками. 10 червня гайдамаки здобули Умань, рушили на Білоцерківщину, Поділля, Брацлавщину, Волинь. Налякане загальнонародним масштабом виступів, російське командування розгромило повстання, підступно схопивши керівників Залізняка і Ґонту. Гонта прийняв мученицьку смерть, Залізняка засудили на заслання. У містечку Кодня на Волині, яке стало символом жорстокої розправи над мирним населенням, сотні людей вішали, четвертували й садили на палі. Пам'ять про Кодню та героїв-гайдамаків збереглася в народному епосі — думах, історичних піснях, у художній літературі.
+
<br>Під Уманню, оплотом польської шляхти, на бік повсталих перейшов сотник надвірного війська Іван Гонта з козаками. 10 червня гайдамаки здобули Умань, рушили на Білоцерківщину, Поділля, Брацлавщину, Волинь. Налякане загальнонародним масштабом виступів, російське командування розгромило повстання, підступно схопивши керівників Залізняка і Ґонту. Гонта прийняв мученицьку смерть, Залізняка засудили на заслання. У містечку Кодня на Волині, яке стало символом жорстокої розправи над мирним населенням, сотні людей вішали, четвертували й садили на палі. Пам'ять про Кодню та героїв-гайдамаків збереглася в народному епосі — думах, історичних піснях, у художній літературі.  
-
<br>Основними '''''джерелами''''' для написання поеми були:<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; народні легенди, перекази, пісні про гайдамаків;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; спогади очевидців, розповіді учасників повстання, зокрема діда Івана, якими цікавився малий Тарас ще в дитинстві («''І мені, малому, не раз довелось //За титаря плакать''»);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; історичні праці та художні твори українських, російських і польських учених і письменників про Коліївщину, зокрема «Історія русів».<br>За '''''жанром''''' це перша в українській літературі революційно-романтична історико-героїчна соціальна поема, у якій поєдналися романтизм і реалізм відображення народної стихії.<br><br>'''Тема і композиція твору'''<br><br>Тема «Гайдамаків» — боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.
+
<br>Основними '''''джерелами''''' для написання поеми були:<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; народні легенди, перекази, пісні про гайдамаків;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; спогади очевидців, розповіді учасників повстання, зокрема діда Івана, якими цікавився малий Тарас ще в дитинстві («''І мені, малому, не раз довелось //За титаря плакать''»);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; історичні праці та художні твори українських, російських і польських учених і письменників про Коліївщину, зокрема «Історія русів».<br>За '''''жанром''''' це перша в українській літературі революційно-романтична історико-героїчна соціальна поема, у якій поєдналися романтизм і реалізм відображення народної стихії.<br><br>'''Тема і композиція твору'''<br><br>Тема «Гайдамаків» — боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.  
-
<br>Твір має складну '''''композицію''''': лірично-філософський вступ, історичний вступ «Інтродукція», десять розділів, «Епілог». Тарас Шевченко написав також «Передмову» до поеми, яка фактично була післямовою, жартівливе звертання до передплатників «Панове субскрибенти!» та «Примітки». У поемі багато авторських відступів, роздумів: ліричних, філософських, якими часто переривається розповідь.
+
<br>Твір має складну '''''композицію''''': лірично-філософський вступ, історичний вступ «Інтродукція», десять розділів, «Епілог». Тарас Шевченко написав також «Передмову» до поеми, яка фактично була післямовою, жартівливе звертання до передплатників «Панове субскрибенти!» та «Примітки». У поемі багато авторських відступів, роздумів: ліричних, філософських, якими часто переривається розповідь.  
-
<br>Лірично-філософський вступ «''Все йде, все минає — і краю немає..''.» — глибокий роздум автора над сутністю життя, про вічні зміни в природі й людському суспільстві. Поет озвучує своє творче мистецьке кредо, ідейно-естетичні принципи письменника. Знаючи, що сучасники, ''письменні'' й ''друковані'', стануть його відмовляти від мужицької мови, будуть радити не писати ''мертвими словами'' про ''громаду в сіряках'', а співати, «''коли хочеш грошей // Та ще й слави, того дива, // Співай про Матрьошу, // Про Парашу, радость нашу, // Султан, паркет, шпори...''» (Матрьоша, Параша — персонажі російських міщанських романсів.), Т. Шевченко, використовуючи іронію, заперечує такий підхід до змалювання життя українського народу: «''Спасибі за раду. // Теплий кожух, тілько шкода // Не на мене шитий...//Вибачайте...//Я слухать не буду...''» Він ставить собі інші завдання: правдиво змалювати славну сторінку історії України — гайдамаччину, щоб нащадки знали про ці героїчні й трагічні події.
+
<br>Лірично-філософський вступ «''Все йде, все минає — і краю немає..''.» — глибокий роздум автора над сутністю життя, про вічні зміни в природі й людському суспільстві. Поет озвучує своє творче мистецьке кредо, ідейно-естетичні принципи письменника. Знаючи, що сучасники, ''письменні'' й ''друковані'', стануть його відмовляти від мужицької мови, будуть радити не писати ''мертвими словами'' про ''громаду в сіряках'', а співати, «''коли хочеш грошей // Та ще й слави, того дива, // Співай про Матрьошу, // Про Парашу, радость нашу, // Султан, паркет, шпори...''» (Матрьоша, Параша — персонажі російських міщанських романсів.), Т. Шевченко, використовуючи іронію, заперечує такий підхід до змалювання життя українського народу: «''Спасибі за раду. // Теплий кожух, тілько шкода // Не на мене шитий...//Вибачайте...//Я слухать не буду...''» Він ставить собі інші завдання: правдиво змалювати славну сторінку історії України — гайдамаччину, щоб нащадки знали про ці героїчні й трагічні події.  
-
<br>Гайдамацькі ножі — язичницькі символи сили і влади — освячуються перед початком повстання, «...''против ночі Маковія''...» Шевченко змалював у поемі всі аспекти народного життя:<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; історичний (збройна боротьба за волю);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; соціально-побутовий (ідея добробуту й справедливості);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; психологічно-етичний (кохання і сім'я);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; релігійний (протистояння конфесій і віри).<br>У поемі «Гайдамаки» дві сюжетні лінії (у таблиці СЛ):<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; ''перша'' — гайдамацьке повстання на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; ''друга'' — кохання Яреми й Оксани.
+
<br>Гайдамацькі ножі — язичницькі символи сили і влади — освячуються перед початком повстання, «...''против ночі Маковія''...» Шевченко змалював у поемі всі аспекти народного життя:<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; історичний (збройна боротьба за волю);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; соціально-побутовий (ідея добробуту й справедливості);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; психологічно-етичний (кохання і сім'я);<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; релігійний (протистояння конфесій і віри).<br>У поемі «Гайдамаки» дві сюжетні лінії (у таблиці СЛ):<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; ''перша'' — гайдамацьке повстання на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою;<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; ''друга'' — кохання Яреми й Оксани.  
-
<br>Короткий зміст поеми й елементи сюжету подано в таблиці.<br><br>
+
<br>Короткий зміст поеми й елементи сюжету подано в таблиці.<br><br>
 +
 
 +
'''Зміст поеми "Гайдамаки",&nbsp;ії сюжет'''
 +
 
 +
 
 +
 
 +
{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" style="width: 768px; height: 526px;"
 +
|-
 +
| Розділи,&nbsp;частини
 +
| Короткий зміст, сюжет
 +
|-
 +
| Лірично-філософський вступ
 +
| Роздуми над плинністю часу, вічними змінами в природі і в людському суспільстві («''Все йде, все минає''»); означення своїх ідейно-естетичних цінностей як митця; звернення до гайдамаків
 +
|-
 +
| Інтродукція
 +
| Характеристика політичного стану в суспільстві, розкриття причин повстання — ''експозиція'' першої СЛ
 +
|-
 +
| Галайда
 +
| Знайомство з наймитом Яремою, його коханою дівчиною Оксаною — ''експозиція'' другої СЛ
 +
|-
 +
| Конфедерати
 +
| Напад конфедератів на Лейбу, вимагання в нього грошей; Лейба вказує на титаря у Вільшаній, який зберігає церковні гроші, і його дочку Оксану — ''зав'язка''
 +
|-
 +
| Титар
 +
| Зустріч Яреми з Оксаною в гаю; конфедерати закатували титаря, Оксану забрали — ''розвиток подій''
 +
|-
 +
| Свято в Чигирині
 +
| Туга поета за гетьманським ладом в Україні; гайдамаки зібралися в Чигирині перед повстанням — «...''зібралися; старий, малий,//Убогий, багатий //Поєднались''...» — освятити ножі; елементи драматичного твору (полілоги старшин, запорожця, кобзаря, гайдамаки) — ''розвиток подій''
 +
|-
 +
| Треті півні
 +
| Початок загальнонародного повстання («''Гомоніла Україна,// Довго гомоніла.''..»); Ярема стає гайдамакою — ''розвиток подій''
 +
|-
 +
| Червоний бенкет
 +
| Розгортання повстання («''Задзвонили в усі дзвони //По всій Україні;//Закричали гайдамаки: "Гине шляхта, гине!''"»); Ярема дізнається про смерть титаря і полон Оксани, записується в гайдамаки; тужить за коханою — ''розвиток подій''
 +
|-
 +
| Гупалівщина
 +
| Загальнонародний характер повстання («''Жінки навіть з рогачами //Пішли в гайдамаки''»); Ярема з гайдамаками мандрує повстанською Україною; зустріч із підлітком з Керелівки — ''розвиток подій''
 +
|-
 +
| Бенкет у Лисянці
 +
| Гонта і Залізняк на чолі повстання; жорстока помста гайдамаків («''Кари ляхам, кари!''»); бенкет серед трупів; зустріч із Лейбою, який показує, де Оксана; Ярема рятує Оксану — ''кульмінація'' другої СЛ
 +
|-
 +
| Лебедин
 +
| Оксана перебуває в Лебедині під наглядом черниці; вінчання Яреми й Оксани — ''розв'язка'' другої СЛ
 +
|-
 +
| Гонта в Умані
 +
| Продовження повстання («..''минає літо, // А Україна, знай, горить''»); страшні наслідки руйнування; трагедія Ґонти — убивство синів — ''кульмінація'' першої СЛ
 +
|-
 +
| Епілог
 +
| Наслідки повстання («''Посіяли гайдамаки // В Україні жито, // Та не вони його жали''») — ''розв'язка ''першої СЛ; основне джерело написання поеми — народні перекази; долі керівників повстання — за народною версією
 +
|}
 +
 
 +
 
 +
 
 +
'''Образи-персонажі поеми'''<br><br>Головним героєм є повсталий народ (про це свідчить і назва поеми), який конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Ґонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Шевченко розвіяв міф багатьох істориків про гайдамаків як розбійників, лиходіїв, що в жадобі крові втратили людські якості («''На ґвалт України // Орли налетіли.''..»).<br>Для змалювання образів Залізняка і Ґонти Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. Величним і одночасно простим постає '''''Максим Залізняк''''' у народній пісні «Гей, літа орел», названий орлом сизим, отаманом, а гайдамаки — орлята, хлоп'ята, сини його, діти. Залізняк — хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові.<br>&nbsp;<br>За народними джерелами письменник подає і смерть ватажків: невідомо, як і де загинув Гонта; а Залізняк: «''Умер неборака. // Нудьга його задавила //На чужому полі, //В чужу землю положила''». Душа поета болить, що «''нема Ґонти; нема йому //Хреста, ні могили''»; що нащадки не ставлять собі запитань, «''де Ґонти могила, //Мученика праведного//Де похоронили?//Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?''». Вражає і байдужість сучасників до історичного минулого України: «''А онуки? їм байдуже, // Жито собі сіють''».
 +
 
 +
<br>В поемі привабливими рисами змальовано '''''Івана Ґонту'''''. Найповніше його характер розкривається в розділі «Гонта в Умані». Він — один із керівників повстання, трагедійний образ ідеального героя-патріота, який заради вірності присязі, ідеям повстання жертвує найдорожчим в ім'я свободи батьківщини. У сцені дітовбивства Шевченко відходить від історичної правди, проте тут вражає художня правда — довершені психологічні сцени страждань героя, який має вибирати між вірністю присязі та життям власних дітей.
 +
 
 +
<br>'''''Ярема''''', якому гайдамаки дали прізвище '''''Галайда''''', ставши повстанцем, борцем за справедливість, відчув, що в боротьбі за волю у нього «''виросли крила, // Що неба дістане, коли полетить''»: народне повстання розігнуло пригноблену людину. Вражає чистота й глибина його любові до Оксани. Поет особливо ліризував ті місця, де показано стосунки закоханих, використовуючи весь арсенал народнопоетичних засобів образотворення: сцена зустрічі в гаю на тлі прекрасної української природи, багатої на звуки й барви (розділ «Титар» — «''Зорі сяють... // Горить білолиций; // Верба слуха соловейка, //Дивиться в криницю''»); лірична пісня Яреми «У гаю, гаю», з якої постає ніжна, поетична душа юнака; внутрішні монологи хлопця про свою сирітську долю, проте освітлену образом коханої («''сирота Ярема — сирота багатий''»); пестлива, експресивна лексика в устах молодих (''серце, пташко, моя ти зоре, сизокрилий, рибко, зоріла, поворкуєм, серце моє, доле моя, соколе мій милий''). Удалим композиційним прийомом є те, що найліричніший розділ «Титар» подано в обрамленні жорстоких знущань шляхтичів над народом, катувань Оксаниного батька (попередній розділ «Конфедерати»). Ця антитеза підсилює експресивне змалювання подій.<br><br>  

Версия 16:39, 30 апреля 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини


«Гайдамаки»


Історична основа поеми


В основі поеми Т. Шевченка «Гайдамаки» (Гайдамака — слово тюркського походження, від «гайда» — гнати) — події, пов'язані з гайдамацьким рухом в Україні у XVIII ст., зокрема з найбільшим повстанням 1768 р., яке увійшло в історію під назвою Коліївщина. У 60-х роках поміщики почали активно запроваджувати панщину, скасовуючи для селян «слободи», знищуючи волелюбні традиції населення Середнього Подніпров'я. Указом польського короля зрівнювалися права протестантів і православних із католиками, що загострило обстановку. У лютому 1768 р. шляхта створила Барську конфедерацію (Конфедерації — тимчасові військово-політичні об'єднання польської шляхти, що виникали в ХУІ-ХУІІІ ст. внаслідок загострення боротьби шляхетських магнатів за розширення своїх привілеїв, зміцнення впливу католицької церкви.), яка рішуче виступила проти будь-яких поступок православному населенню. Конфедерати громили містечка й села Правобережжя, нещадно розправлялися із селянами, які поверталися до православ'я, карали православних священиків, руйнували й палили православні церкви.


Коліївщина була відповіддю на жорстокі дії конфедератів. Навесні 1768 р. в Мотронинському монастирі на кількох таємних нарадах було ухвалено рішення про початок масового виступу проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні. Очолив повстання запорожець полковник Максим Залізняк. Починаючи з Холодного Яру, гайдамацький рух поширився на Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, про що в «Гайдамаках» Т. Шевченко писав:
Горить Сміла, Смілянщина
Кров'ю підпливає.
Горить Корсунь, горить Канів,
Чигирин, Черкаси...
І кров полилася
Аж у Волинь.


Під Уманню, оплотом польської шляхти, на бік повсталих перейшов сотник надвірного війська Іван Гонта з козаками. 10 червня гайдамаки здобули Умань, рушили на Білоцерківщину, Поділля, Брацлавщину, Волинь. Налякане загальнонародним масштабом виступів, російське командування розгромило повстання, підступно схопивши керівників Залізняка і Ґонту. Гонта прийняв мученицьку смерть, Залізняка засудили на заслання. У містечку Кодня на Волині, яке стало символом жорстокої розправи над мирним населенням, сотні людей вішали, четвертували й садили на палі. Пам'ять про Кодню та героїв-гайдамаків збереглася в народному епосі — думах, історичних піснях, у художній літературі.


Основними джерелами для написання поеми були:
•    народні легенди, перекази, пісні про гайдамаків;
•    спогади очевидців, розповіді учасників повстання, зокрема діда Івана, якими цікавився малий Тарас ще в дитинстві («І мені, малому, не раз довелось //За титаря плакать»);
•    історичні праці та художні твори українських, російських і польських учених і письменників про Коліївщину, зокрема «Історія русів».
За жанром це перша в українській літературі революційно-романтична історико-героїчна соціальна поема, у якій поєдналися романтизм і реалізм відображення народної стихії.

Тема і композиція твору

Тема «Гайдамаків» — боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.


Твір має складну композицію: лірично-філософський вступ, історичний вступ «Інтродукція», десять розділів, «Епілог». Тарас Шевченко написав також «Передмову» до поеми, яка фактично була післямовою, жартівливе звертання до передплатників «Панове субскрибенти!» та «Примітки». У поемі багато авторських відступів, роздумів: ліричних, філософських, якими часто переривається розповідь.


Лірично-філософський вступ «Все йде, все минає — і краю немає...» — глибокий роздум автора над сутністю життя, про вічні зміни в природі й людському суспільстві. Поет озвучує своє творче мистецьке кредо, ідейно-естетичні принципи письменника. Знаючи, що сучасники, письменні й друковані, стануть його відмовляти від мужицької мови, будуть радити не писати мертвими словами про громаду в сіряках, а співати, «коли хочеш грошей // Та ще й слави, того дива, // Співай про Матрьошу, // Про Парашу, радость нашу, // Султан, паркет, шпори...» (Матрьоша, Параша — персонажі російських міщанських романсів.), Т. Шевченко, використовуючи іронію, заперечує такий підхід до змалювання життя українського народу: «Спасибі за раду. // Теплий кожух, тілько шкода // Не на мене шитий...//Вибачайте...//Я слухать не буду...» Він ставить собі інші завдання: правдиво змалювати славну сторінку історії України — гайдамаччину, щоб нащадки знали про ці героїчні й трагічні події.


Гайдамацькі ножі — язичницькі символи сили і влади — освячуються перед початком повстання, «...против ночі Маковія...» Шевченко змалював у поемі всі аспекти народного життя:
•    історичний (збройна боротьба за волю);
•    соціально-побутовий (ідея добробуту й справедливості);
•    психологічно-етичний (кохання і сім'я);
•    релігійний (протистояння конфесій і віри).
У поемі «Гайдамаки» дві сюжетні лінії (у таблиці СЛ):
•    перша — гайдамацьке повстання на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою;
•    друга — кохання Яреми й Оксани.


Короткий зміст поеми й елементи сюжету подано в таблиці.

Зміст поеми "Гайдамаки", ії сюжет


Розділи, частини Короткий зміст, сюжет
Лірично-філософський вступ Роздуми над плинністю часу, вічними змінами в природі і в людському суспільстві («Все йде, все минає»); означення своїх ідейно-естетичних цінностей як митця; звернення до гайдамаків
Інтродукція Характеристика політичного стану в суспільстві, розкриття причин повстання — експозиція першої СЛ
Галайда Знайомство з наймитом Яремою, його коханою дівчиною Оксаною — експозиція другої СЛ
Конфедерати Напад конфедератів на Лейбу, вимагання в нього грошей; Лейба вказує на титаря у Вільшаній, який зберігає церковні гроші, і його дочку Оксану — зав'язка
Титар Зустріч Яреми з Оксаною в гаю; конфедерати закатували титаря, Оксану забрали — розвиток подій
Свято в Чигирині Туга поета за гетьманським ладом в Україні; гайдамаки зібралися в Чигирині перед повстанням — «...зібралися; старий, малий,//Убогий, багатий //Поєднались...» — освятити ножі; елементи драматичного твору (полілоги старшин, запорожця, кобзаря, гайдамаки) — розвиток подій
Треті півні Початок загальнонародного повстання («Гомоніла Україна,// Довго гомоніла...»); Ярема стає гайдамакою — розвиток подій
Червоний бенкет Розгортання повстання («Задзвонили в усі дзвони //По всій Україні;//Закричали гайдамаки: "Гине шляхта, гине!"»); Ярема дізнається про смерть титаря і полон Оксани, записується в гайдамаки; тужить за коханою — розвиток подій
Гупалівщина Загальнонародний характер повстання («Жінки навіть з рогачами //Пішли в гайдамаки»); Ярема з гайдамаками мандрує повстанською Україною; зустріч із підлітком з Керелівки — розвиток подій
Бенкет у Лисянці Гонта і Залізняк на чолі повстання; жорстока помста гайдамаків («Кари ляхам, кари!»); бенкет серед трупів; зустріч із Лейбою, який показує, де Оксана; Ярема рятує Оксану — кульмінація другої СЛ
Лебедин Оксана перебуває в Лебедині під наглядом черниці; вінчання Яреми й Оксани — розв'язка другої СЛ
Гонта в Умані Продовження повстання («..минає літо, // А Україна, знай, горить»); страшні наслідки руйнування; трагедія Ґонти — убивство синів — кульмінація першої СЛ
Епілог Наслідки повстання («Посіяли гайдамаки // В Україні жито, // Та не вони його жали») — розв'язка першої СЛ; основне джерело написання поеми — народні перекази; долі керівників повстання — за народною версією


Образи-персонажі поеми

Головним героєм є повсталий народ (про це свідчить і назва поеми), який конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Ґонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Шевченко розвіяв міф багатьох істориків про гайдамаків як розбійників, лиходіїв, що в жадобі крові втратили людські якості («На ґвалт України // Орли налетіли...»).
Для змалювання образів Залізняка і Ґонти Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. Величним і одночасно простим постає Максим Залізняк у народній пісні «Гей, літа орел», названий орлом сизим, отаманом, а гайдамаки — орлята, хлоп'ята, сини його, діти. Залізняк — хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові.
 
За народними джерелами письменник подає і смерть ватажків: невідомо, як і де загинув Гонта; а Залізняк: «Умер неборака. // Нудьга його задавила //На чужому полі, //В чужу землю положила». Душа поета болить, що «нема Ґонти; нема йому //Хреста, ні могили»; що нащадки не ставлять собі запитань, «де Ґонти могила, //Мученика праведного//Де похоронили?//Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?». Вражає і байдужість сучасників до історичного минулого України: «А онуки? їм байдуже, // Жито собі сіють».


В поемі привабливими рисами змальовано Івана Ґонту. Найповніше його характер розкривається в розділі «Гонта в Умані». Він — один із керівників повстання, трагедійний образ ідеального героя-патріота, який заради вірності присязі, ідеям повстання жертвує найдорожчим в ім'я свободи батьківщини. У сцені дітовбивства Шевченко відходить від історичної правди, проте тут вражає художня правда — довершені психологічні сцени страждань героя, який має вибирати між вірністю присязі та життям власних дітей.


Ярема, якому гайдамаки дали прізвище Галайда, ставши повстанцем, борцем за справедливість, відчув, що в боротьбі за волю у нього «виросли крила, // Що неба дістане, коли полетить»: народне повстання розігнуло пригноблену людину. Вражає чистота й глибина його любові до Оксани. Поет особливо ліризував ті місця, де показано стосунки закоханих, використовуючи весь арсенал народнопоетичних засобів образотворення: сцена зустрічі в гаю на тлі прекрасної української природи, багатої на звуки й барви (розділ «Титар» — «Зорі сяють... // Горить білолиций; // Верба слуха соловейка, //Дивиться в криницю»); лірична пісня Яреми «У гаю, гаю», з якої постає ніжна, поетична душа юнака; внутрішні монологи хлопця про свою сирітську долю, проте освітлену образом коханої («сирота Ярема — сирота багатий»); пестлива, експресивна лексика в устах молодих (серце, пташко, моя ти зоре, сизокрилий, рибко, зоріла, поворкуєм, серце моє, доле моя, соколе мій милий). Удалим композиційним прийомом є те, що найліричніший розділ «Титар» подано в обрамленні жорстоких знущань шляхтичів над народом, катувань Оксаниного батька (попередній розділ «Конфедерати»). Ця антитеза підсилює експресивне змалювання подій.


Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Матеріали з української літератури, планування з української літератури, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української літератури 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.