KNOWLEDGE HYPERMARKET


Закони Лiкурга. Утворення Афінської держави. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Повні уроки
 
(3 промежуточные версии не показаны)
Строка 5: Строка 5:
=== Темa уpоку  ===
=== Темa уpоку  ===
-
*Закони Лiкурга. Утворення Афінської держави. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики.
+
*Закони Лiкурга. Утворення Афінської [[Історичні_типи_держави_і_права:_поняття_і_загальна_характеристика._Державна_влада._Правоохоронні_органи:_поняття,_система.|держави]]. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики.
=== Метa уpоку  ===
=== Метa уpоку  ===
-
*нaбуття учнями нових знaнь про закони Лкурга і становлення Афінської держви.  
+
*нaбуття учнями нових знaнь про закони Лкурга і становлення Афінської держви.
=== Зaвдaння уpоку  ===
=== Зaвдaння уpоку  ===
-
*розповісти учням про особливості законодавства в Давній Греції часів Лікурга.  
+
*розповісти учням про особливості законодавства в Давній Греції часів Лікурга.
*ознайомити школярів із особливостями області Атики.
*ознайомити школярів із особливостями області Атики.
Строка 25: Строка 25:
=== Хiд уpоку  ===
=== Хiд уpоку  ===
-
'''Закони царя Лікурга.''' Спартанцям було заборонено накопичувати багатство. Розкіш вважалася злочином. Коли якось один юнак у Спарті прикрасив свій одяг кольоровою стрічкою, його стратили. Спартанцям заборонялось виїжджати за межі батьківщини, щоб вони не перейняли в чужоземців їхніх звичаїв і смаків.
+
'''Закони царя Лікурга.''' Спартанцям було заборонено накопичувати [[Власне_українські_слова._Синонімічне_багатство_мови|багатство]]. Розкіш вважалася злочином. Коли якось один юнак у Спарті прикрасив свій одяг кольоровою стрічкою, його стратили. Спартанцям заборонялось виїжджати за межі батьківщини, щоб вони не перейняли в чужоземців їхніх звичаїв і смаків.  
-
Багато законів приписують легендарному царю Лікургу, який нібито діставав порали від самого бога Аполлона через дельфійського оракула.
+
Багато законів приписують легендарному царю Лікургу, який нібито діставав порали від самого бога Аполлона через дельфійського оракула.  
-
Лікург заборонив золоті й срібні гроші. Адже через гроші люди часто скоюють злочини й припускаються несправедливості. Замість них він запровадив залізні гроші, великі й незручні, шоб їх нікому не кортіло вкрасти.
+
Лікург заборонив золоті й срібні гроші. Адже через гроші люди часто скоюють злочини й припускаються несправедливості. Замість них він запровадив залізні гроші, великі й незручні, шоб їх нікому не кортіло вкрасти.  
-
Лікург установив спільні обіди для спартанців, шоб усі почувалися рівними. Улюбленою стравою спартанців була юшка з бичачої крові із сочевицею. Крім спартанців, її ніхто не міг їсти.
+
Лікург установив спільні обіди для спартанців, шоб усі почувалися рівними. Улюбленою стравою спартанців була юшка з бичачої крові із сочевицею. Крім спартанців, її ніхто не міг їсти.  
-
'''Лаконічна мова.''' Спартанці змалку привчалися говорити чітко, коротко Й зрозуміло. Тому й нині таку мову називають лаконічною, за назвою області Лаконіка, де так розмовляли.
+
'''Лаконічна мова.''' Спартанці змалку привчалися говорити чітко, коротко Й зрозуміло. Тому й нині таку мову називають лаконічною, за назвою області Лаконіка, де так розмовляли.  
-
Одна спартанка, проводжаючи сина на війну, сказала йому, показавши на щит: «Повертайся з ним або на ньому!». Це означало, шо вона бажала йому перемоги, а якшо судилась загибель — то тільки героїчна.
+
Одна спартанка, проводжаючи сина на війну, сказала йому, показавши на щит: «Повертайся з ним або на ньому!». Це означало, шо вона бажала йому перемоги, а якшо судилась загибель — то тільки героїчна.  
-
Якось спартанку, захоплену в полон, продавали в рабство. Покупець спитав, що вона вміє робити. Дівчина відповіла; «Бути вільною!».
+
Якось спартанку, захоплену в полон, продавали в рабство. Покупець спитав, що вона вміє робити. Дівчина відповіла; «Бути вільною!».  
-
Жінка-спартанка розпитувала про своїх двох синів, які пішли на війну. Їй повідомили, що один з них загинув як герой. Жінка радо сказала: «Так, це був мій син!». «А другий утік з поля бою і врятувався». Жінка похилила голову і сумно мовила: «Це був не мій син».
+
Жінка-спартанка розпитувала про своїх двох синів, які пішли на [[Початок_Національно-визвольної_війни|війну]]. Їй повідомили, що один з них загинув як герой. Жінка радо сказала: «Так, це був мій син!». «А другий утік з поля бою і врятувався». Жінка похилила голову і сумно мовила: «Це був не мій син».  
-
[[Image: kthjdklryhjdkltyklyhtykhj.jpg]]
+
[[Image:Kthjdklryhjdkltyklyhtykhj.jpg|300px|Битва грецьких воїнів]]  
''Битва грецьких воїнів. Малюнок на вазі.''  
''Битва грецьких воїнів. Малюнок на вазі.''  
-
[[Image: kthryhjdkltyhtklyhtykhj.jpg]]
+
[[Image:Kthryhjdkltyhtklyhtykhj.jpg|300px|Афіни Паллада]]  
''Афіни Паллада — покровителька Афін. Мармурова статуя.''  
''Афіни Паллада — покровителька Афін. Мармурова статуя.''  
-
[[Image: kthjdykllyhtykhj.jpg]]
+
[[Image:Kthjdykllyhtykhj.jpg|300px|Афінська монета]]  
-
''Афінська монета''
+
''Афінська монета''  
-
Утворення Афінської держави. Область Аттика. З усіх полісів Греції найбільше прославилось місто Афіни, що було центром області Аттики. Там відбувались основні історичні полії, там жили відомі поети, філософи, скульптори, художники, музиканти.
+
'''Утворення Афінської держави.''' Область Аттика. З усіх полісів Греції найбільше прославилось місто Афіни, що було центром області Аттики. Там відбувались основні історичні полії, там жили відомі [[В._Стус._Методи_аналізу_поетичного_твору|поети]], філософи, скульптори, художники, музиканти.  
-
[[Image: kthjdyhtykhj.jpg]]
+
'''Завдання:''' переглянь і проаналізуй карту. 
-
Аттика дуже бідна на природні ресурси. Її землі сухі й кам'янисті, на них добре ростуть лише оливи й виноград. Зерна афінянам часто не вистачало. Природа ніби кинула виклик людям, і люди на нього відповіли. Вони не тільки пристосувалися й вижили, а й перетворили недоліки географічного положення свого краю на його переваги (див. табл.).
+
[[Image:Kthjdyhtykhj.jpg|460px|афіни]]
-
[[Image: kthjdyhjdkllyhtykhj.jpg]]
+
Аттика дуже бідна на природні ресурси. Її землі сухі й кам'янисті, на них добре ростуть лише оливи й виноград. Зерна афінянам часто не вистачало. Природа ніби кинула виклик людям, і люди на нього відповіли. Вони не тільки пристосувалися й вижили, а й перетворили недоліки географічного положення свого краю на його переваги (див. табл.).
 +
 
 +
[[Image:Kthjdyhjdkllyhtykhj.jpg|460px|природа аттики]]  
''Таблиця''  
''Таблиця''  
-
'''Місто Афіни.''' Це одне з найдавніших міст Греції та всього світу. Йому чотири тисячі років. У давнину люди оселилися біля високої гори, на вершині якої побудували фортецю для захисту від ворогів. Фортеця мала назву Акрополь.
+
'''Місто Афіни.''' Це одне з найдавніших міст Греції та всього світу. Йому чотири тисячі років. У давнину люди оселилися біля високої гори, на вершині якої побудували фортецю для захисту від ворогів. Фортеця мала назву Акрополь.  
-
{{#ev:youtube| t0VUrnfXsQI}}
+
{{#ev:youtube| t0VUrnfXsQI}}  
-
''Парфенон на священному пагорбі Акрополі''
+
''Парфенон на священному пагорбі Акрополі''  
-
У центрі Афін був великий майдан — агора — центр торгового, політичного й релігійного життя міста.
+
У центрі Афін був великий майдан — агора — центр торгового, політичного й [[Тема_27._Британське_володарювання_в_Індії._Політика_кастового_і_релігійного_розбрату._Повстання_сипаїв._Міф_про_тягар_білої_людини|релігійного]] життя міста.  
-
Місто виникло далеко від моря, тому афіняни для зручності збудували на березі бухти порт Пірей. З Афінами його з'єднував коридор із двох стін завдовжки 10 км. У Піреї розвантажувалися кораблі, що привозили з далеких країн різні товари. У порту лунали мови різних народів світу.
+
Місто виникло далеко від моря, тому афіняни для зручності збудували на березі бухти порт Пірей. З Афінами його з'єднував коридор із двох стін завдовжки 10 км. У Піреї розвантажувалися кораблі, що привозили з далеких країн різні товари. У порту лунали мови різних народів світу.  
-
'''Суспільний лад в Афінах.''' У ранній період історії населення Афін поділялося на дві групи. До першої належали знатні й багаті люди, нащадки перших поселенців. Усього в Аттиці налічувалося 50 таких знатних сімей. Лише вони могли керувати державою, встановлювати закони, бути суддями та воєначальниками. Цих знатних громадян називали аристократами, а їхню владу — аристократією, що означало «влада найкращих людей».
+
'''Суспільний лад в Афінах.''' У ранній період історії населення Афін поділялося на дві групи. До першої належали знатні й багаті люди, нащадки перших поселенців. Усього в Аттиці налічувалося 50 таких знатних сімей. Лише вони могли керувати державою, встановлювати закони, бути суддями та воєначальниками. Цих знатних громадян називали аристократами, а їхню владу — аристократією, що означало «влада найкращих людей».  
-
До другої групи населення належали прості вільні люди — селяни й ремісники (гончарі, пекарі, ковбасники, сандальними, шевці, будівельники та ін.). Це був демос, тобто «народ».
+
До другої групи населення належали прості вільні люди — селяни й ремісники (гончарі, пекарі, ковбасники, сандальними, шевці, будівельники та ін.). Це був демос, тобто «народ».  
-
Були ще раби, які не вважалися громадянами поліса і не мали ніяких прав. Рабами ставали полонені, захоплені під час війни, або діти рабів, народжені в рабстві. Продавали в рабство також вільних селян, які не змогли вчасно сплатити борги. Жінки-рабині пряли пряжу і ткали полотно на верстатах, варили їжу, мололи зерно ручними млинками, прали білизну та доглядали дітей. Раби-чоловіки виконувати найтяжчу фізичну роботу. Коли в полон потрапляли вчені, вони ставали рабами-вчителями і навчали грамоти дітей свого господаря.
+
Були ще раби, які не вважалися громадянами поліса і не мали ніяких прав. Рабами ставали полонені, захоплені під час війни, або діти рабів, народжені в рабстві. Продавали в рабство також вільних селян, які не змогли вчасно сплатити борги. Жінки-рабині пряли пряжу і ткали полотно на верстатах, варили їжу, мололи зерно ручними млинками, прали білизну та доглядали дітей. Раби-чоловіки виконувати найтяжчу фізичну роботу. Коли в полон потрапляли вчені, вони ставали рабами-вчителями і навчали грамоти дітей свого господаря.  
-
'''Влада аристократів.''' Тривалий час усі важливі справи в Афінах вирішували лише знатні й багаті люди — аристократи. Щороку з-поміж них обирали дев'ятьох правителів поліса — архонтів.
+
'''Влада аристократів.''' Тривалий час усі важливі справи в [[Тиранія_в_Афінах._Повалення_тиранії_і_завершення_формування_Афінської_держави._Повні_уроки|Афінах]] вирішували лише знатні й багаті люди — аристократи. Щороку з-поміж них обирали дев'ятьох правителів поліса — архонтів.  
Прості громадяни — демос — не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх пригноблювати й утискувати. Особливо жорстокі закони ухвалив архонт Драконт; про них казали, шо вони написані не чорнилом, а кров'ю. Наприклад, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчували.  
Прості громадяни — демос — не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх пригноблювати й утискувати. Особливо жорстокі закони ухвалив архонт Драконт; про них казали, шо вони написані не чорнилом, а кров'ю. Наприклад, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчували.  
-
[[Image: kthlyhtykhj.jpg]]
+
[[Image:Kthlyhtykhj.jpg|460px|Юнак з дівчиною на колісниці]]
-
 
+
-
''Юнак з дівчиною на колісниці. Малюнок на вазі''
+
 +
''Юнак з дівчиною на колісниці. Малюнок на вазі''
----
----
-
'''Філософа Діогена (IV ст. ло н. е.) продають у рабство'''
 
-
Діоген мав гострий розум. Коли він плив на кораблі до Егіни його захопили в полон пірати, привезли на острів Крит і там продали в рабство. На запитання, що він уміє робити, філософ гордо відповів: «Владарювати над людьми!». «Назад потекли води річок!» — вигукнув вражений словами раба покупець. А Діоген спокійно пояснив йому: «Якби ти був хворий і купив собі лікаря, ти його слухався б?». Ці слова переконали покупця. Він купив філософа і зробив його вихователем своїх дітей. Він довірив йому також усе своє господарство і хвалився гостям: «У мене в домі оселився добрий дух!».
+
'''Філософа Діогена (IV ст. ло н. е.) продають у рабство'''
-
Учні Діогена хотіти викупити вчителя, але він відмовився від волі, сказавши: «Не леви і тигри є рабами тих, хто їх годує, а навпаки, ряби – самі люди, які їх годують. Бо ж вони їх бояться, а страх — це ознака рабства!».
+
Діоген мав гострий розум. Коли він плив на кораблі до Егіни його захопили в полон пірати, привезли на острів Крит і там продали в рабство. На запитання, що він уміє робити, філософ гордо відповів: «Владарювати над людьми!». «Назад потекли води річок!» — вигукнув вражений словами раба покупець. А Діоген спокійно пояснив йому: «Якби ти був хворий і купив собі [[Гумор_до_уроку_«Похід_до_лікаря»|лікаря]], ти його слухався б?». Ці слова переконали покупця. Він купив філософа і зробив його вихователем своїх дітей. Він довірив йому також усе своє господарство і хвалився гостям: «У мене в домі оселився добрий дух!».
 +
 
 +
Учні Діогена хотіти викупити вчителя, але він відмовився від волі, сказавши: «Не леви і тигри є рабами тих, хто їх годує, а навпаки, ряби – самі люди, які їх годують. Бо ж вони їх бояться, а страх — це ознака рабства!».
 +
 
 +
Подібно до того як слуги перебувають у рабстві у своїх панів, вважав Діоген, так само деякі люди є рабами своїх нестримних бажань — слави, багатства, влади, пристрастей.  
-
Подібно до того як слуги перебувають у рабстві у своїх панів, вважав Діоген, так само деякі люди є рабами своїх нестримних бажань — слави, багатства, влади, пристрастей.
 
----
----
 +
{{#ev:youtube| -C17Ldf6Nyo}}
-
{{#ev:youtube| -C17Ldf6Nyo}}
+
''Діоген''
-
''Діоген''
+
{{#ev:youtube| emO2i0dy7xQ}}
-
{{#ev:youtube| emO2i0dy7xQ}}
+
''Аттика''
-
''Аттика''
+
=== ''Пеpевip себе'' ===
-
=== Пеpевip себе  ===
+
''1. Які закони упровадив Лікург?''
-
1. Які закони упровадив Лікург?
+
''2. Яку особливу рису мала мова спартанців?''
-
2. Яку особливу рису мала мова спартанців?
+
''3. В якій області утворилася Афінська держава? Чи сприятливі умови були в давніх греків в Афінах?''
-
3. В якій області утворилася Афінська держава? Чи сприятливі умови були в давніх греків в Афінах?
 
-
 
=== Домaшнє зaвдaння:  ===
=== Домaшнє зaвдaння:  ===
-
1. Хто мав право керувати державою в Атиці?
+
1. Хто мав право керувати державою в Атиці?  
-
2. Яке ставлення було до рабів?
+
2. Яке ставлення було до рабів?  
3. Розкажіть про філософа Діогена.  
3. Розкажіть про філософа Діогена.  
Строка 125: Строка 127:
=== Список викоpистaних джеpел:  ===
=== Список викоpистaних джеpел:  ===
-
1. Уpок нa тему "Возникновение Афинского государства". Пpистяжник Е. В., учитель истоpии. КГООУ "Железногоpскaя сaнaтоpно-леснaя школa", г. Железногоpск (Pосiя).
+
1. Уpок нa тему "Возникновение Афинского государства". Пpистяжник Е. В., учитель истоpии. КГООУ "Железногоpскaя сaнaтоpно-леснaя школa", г. Железногоpск (Pосiя).  
-
2. О. I. Шaлaгiновa, Б. Б. Шaлaгiнов. Iстоpiя стapодaвнього свiту 6 клaс, 2009.  
+
2. О. I. Шaлaгiновa, Б. Б. Шaлaгiнов. [[Вступ_до_історії_стародавнього_світу._Повні_уроки|Iстоpiя стapодaвнього свiту]] 6 клaс, 2009.  
3. Виникнення Афінської держави: ukrmap.kiev.ua.  
3. Виникнення Афінської держави: ukrmap.kiev.ua.  
 +
<br> ''Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.''
-
''Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.''
+
<br>
-
 
+
----
----
Строка 143: Строка 145:
----
----
-
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>  
+
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>  
[[Category:Всесвітня_історія_6_клас]]
[[Category:Всесвітня_історія_6_клас]]

Текущая версия на 05:29, 29 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки>> Всесвітня історія: Закони Лiкурга. Утворення Афінської держави. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Повні уроки

Содержание

Темa уpоку

  • Закони Лiкурга. Утворення Афінської держави. Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики.

Метa уpоку

  • нaбуття учнями нових знaнь про закони Лкурга і становлення Афінської держви.

Зaвдaння уpоку

  • розповісти учням про особливості законодавства в Давній Греції часів Лікурга.
  • ознайомити школярів із особливостями області Атики.
  • пояснити школярам особливості зміни соціального устаю в Афінах.

Тип уpоку

  • зaсвоєння нових знaнь.

Хiд уpоку

Закони царя Лікурга. Спартанцям було заборонено накопичувати багатство. Розкіш вважалася злочином. Коли якось один юнак у Спарті прикрасив свій одяг кольоровою стрічкою, його стратили. Спартанцям заборонялось виїжджати за межі батьківщини, щоб вони не перейняли в чужоземців їхніх звичаїв і смаків.

Багато законів приписують легендарному царю Лікургу, який нібито діставав порали від самого бога Аполлона через дельфійського оракула.

Лікург заборонив золоті й срібні гроші. Адже через гроші люди часто скоюють злочини й припускаються несправедливості. Замість них він запровадив залізні гроші, великі й незручні, шоб їх нікому не кортіло вкрасти.

Лікург установив спільні обіди для спартанців, шоб усі почувалися рівними. Улюбленою стравою спартанців була юшка з бичачої крові із сочевицею. Крім спартанців, її ніхто не міг їсти.

Лаконічна мова. Спартанці змалку привчалися говорити чітко, коротко Й зрозуміло. Тому й нині таку мову називають лаконічною, за назвою області Лаконіка, де так розмовляли.

Одна спартанка, проводжаючи сина на війну, сказала йому, показавши на щит: «Повертайся з ним або на ньому!». Це означало, шо вона бажала йому перемоги, а якшо судилась загибель — то тільки героїчна.

Якось спартанку, захоплену в полон, продавали в рабство. Покупець спитав, що вона вміє робити. Дівчина відповіла; «Бути вільною!».

Жінка-спартанка розпитувала про своїх двох синів, які пішли на війну. Їй повідомили, що один з них загинув як герой. Жінка радо сказала: «Так, це був мій син!». «А другий утік з поля бою і врятувався». Жінка похилила голову і сумно мовила: «Це був не мій син».

Битва грецьких воїнів

Битва грецьких воїнів. Малюнок на вазі.

Афіни Паллада

Афіни Паллада — покровителька Афін. Мармурова статуя.

Афінська монета

Афінська монета

Утворення Афінської держави. Область Аттика. З усіх полісів Греції найбільше прославилось місто Афіни, що було центром області Аттики. Там відбувались основні історичні полії, там жили відомі поети, філософи, скульптори, художники, музиканти.

Завдання: переглянь і проаналізуй карту. 

афіни

Аттика дуже бідна на природні ресурси. Її землі сухі й кам'янисті, на них добре ростуть лише оливи й виноград. Зерна афінянам часто не вистачало. Природа ніби кинула виклик людям, і люди на нього відповіли. Вони не тільки пристосувалися й вижили, а й перетворили недоліки географічного положення свого краю на його переваги (див. табл.).

природа аттики

Таблиця

Місто Афіни. Це одне з найдавніших міст Греції та всього світу. Йому чотири тисячі років. У давнину люди оселилися біля високої гори, на вершині якої побудували фортецю для захисту від ворогів. Фортеця мала назву Акрополь.


Парфенон на священному пагорбі Акрополі

У центрі Афін був великий майдан — агора — центр торгового, політичного й релігійного життя міста.

Місто виникло далеко від моря, тому афіняни для зручності збудували на березі бухти порт Пірей. З Афінами його з'єднував коридор із двох стін завдовжки 10 км. У Піреї розвантажувалися кораблі, що привозили з далеких країн різні товари. У порту лунали мови різних народів світу.

Суспільний лад в Афінах. У ранній період історії населення Афін поділялося на дві групи. До першої належали знатні й багаті люди, нащадки перших поселенців. Усього в Аттиці налічувалося 50 таких знатних сімей. Лише вони могли керувати державою, встановлювати закони, бути суддями та воєначальниками. Цих знатних громадян називали аристократами, а їхню владу — аристократією, що означало «влада найкращих людей».

До другої групи населення належали прості вільні люди — селяни й ремісники (гончарі, пекарі, ковбасники, сандальними, шевці, будівельники та ін.). Це був демос, тобто «народ».

Були ще раби, які не вважалися громадянами поліса і не мали ніяких прав. Рабами ставали полонені, захоплені під час війни, або діти рабів, народжені в рабстві. Продавали в рабство також вільних селян, які не змогли вчасно сплатити борги. Жінки-рабині пряли пряжу і ткали полотно на верстатах, варили їжу, мололи зерно ручними млинками, прали білизну та доглядали дітей. Раби-чоловіки виконувати найтяжчу фізичну роботу. Коли в полон потрапляли вчені, вони ставали рабами-вчителями і навчали грамоти дітей свого господаря.

Влада аристократів. Тривалий час усі важливі справи в Афінах вирішували лише знатні й багаті люди — аристократи. Щороку з-поміж них обирали дев'ятьох правителів поліса — архонтів.

Прості громадяни — демос — не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх пригноблювати й утискувати. Особливо жорстокі закони ухвалив архонт Драконт; про них казали, шо вони написані не чорнилом, а кров'ю. Наприклад, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчували.

Юнак з дівчиною на колісниці

Юнак з дівчиною на колісниці. Малюнок на вазі


Філософа Діогена (IV ст. ло н. е.) продають у рабство

Діоген мав гострий розум. Коли він плив на кораблі до Егіни його захопили в полон пірати, привезли на острів Крит і там продали в рабство. На запитання, що він уміє робити, філософ гордо відповів: «Владарювати над людьми!». «Назад потекли води річок!» — вигукнув вражений словами раба покупець. А Діоген спокійно пояснив йому: «Якби ти був хворий і купив собі лікаря, ти його слухався б?». Ці слова переконали покупця. Він купив філософа і зробив його вихователем своїх дітей. Він довірив йому також усе своє господарство і хвалився гостям: «У мене в домі оселився добрий дух!».

Учні Діогена хотіти викупити вчителя, але він відмовився від волі, сказавши: «Не леви і тигри є рабами тих, хто їх годує, а навпаки, ряби – самі люди, які їх годують. Бо ж вони їх бояться, а страх — це ознака рабства!».

Подібно до того як слуги перебувають у рабстві у своїх панів, вважав Діоген, так само деякі люди є рабами своїх нестримних бажань — слави, багатства, влади, пристрастей.



Діоген


Аттика

Пеpевip себе

1. Які закони упровадив Лікург?

2. Яку особливу рису мала мова спартанців?

3. В якій області утворилася Афінська держава? Чи сприятливі умови були в давніх греків в Афінах?

Домaшнє зaвдaння:

1. Хто мав право керувати державою в Атиці?

2. Яке ставлення було до рабів?

3. Розкажіть про філософа Діогена.

Список викоpистaних джеpел:

1. Уpок нa тему "Возникновение Афинского государства". Пpистяжник Е. В., учитель истоpии. КГООУ "Железногоpскaя сaнaтоpно-леснaя школa", г. Железногоpск (Pосiя).

2. О. I. Шaлaгiновa, Б. Б. Шaлaгiнов. Iстоpiя стapодaвнього свiту 6 клaс, 2009.

3. Виникнення Афінської держави: ukrmap.kiev.ua.


Відредаговано і надіслано Сичем Д. Д.



Над уроком працювали

Пpистяжник Е. В.
Сич Д. Д.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Всесвітня історія > Всесвітня історія 6 клас