KNOWLEDGE HYPERMARKET


Конспект до теми Які основні цінності створюють ситуації, в яких цінності конфліктують

Конспект до предмету Етика 8 клас
Тема: Які основні цінності створюють ситуації, в яких цінності конфліктують

Надіслано Биковим Д.Я., вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"


Тема уроку: «Які основні цінності створюють ситуації, в яких цінності конфліктують»
Мета:

  •  Окреслити різновид цінностей.
  •  Зобразити ситуації протиріч між цінностями індивідів.
  •  Виникнення конфлікту на базі цінностей.
  •  Позитивні та негативні риси конфліктних ситуацій.

Обладнання: комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури та адресою сайтів, слайди.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Привітання (3 хв.) – настрій на позитив
Цінності – це така складова нашого з Вами життя, без якої неможливо усвідомлювати свою сутність. Кожна людина має сформовану певну кількість особистих цінностей, які допомагають їй приймати рішення, визначати подальші плани та жити і радіти щохвилини. Оскільки ми, народ, являємося соціумом, у нас є спільні цінності, наприклад віра у Бога, та відмінні, що характеризують нас як особистостей. Звичайно, цінності будуть схожі в малих групах людей, себто в родині, в близькому колі друзів, зі знайомими.
Та якими б ідеальними не будуть взаємовідносини між людьми, а конфліктні ситуації виникають завжди, і також, основою яких можуть бути і цінності.
ІІ. Релаксація (1 хв.) – після серйозного веселе
Хочеш звернути на себе увагу – здивуй; хочеш, щоб про тебе довго згадували – розізли; хочеш, щоб з тобою довго спілкувалися – прояви інтерес. Михайло Литвак
ІІІ. Нова тема (20 хв.) – опорний конспект для учнів, використання демонстраційного матеріалу
План уроку:
1. Роль та різновид цінностей у суспільстві
Цінність в принципі можна визначити як цільова бажана подія. Особа займає позицію оцінки по відношенню до всіх компонентів навколишнього її середовища. Цінності в даному випадку слугують поштовхом, необхідною умовою для будь-якого роду взаємодій. Існуванням же важливих цінностей тривалий час, визначається характер стійких соціальних відносин людей. Наприклад, якщо у взаємодіях основою є багатство як цінність, то виникають соціальні відносини, які залежно від умов обміну цінностями вважатимуться відносинами добродійності, кредиту, економічного примушення, економічній владі і так далі
Через нерівність, що існує в суспільстві, цінності також поділяються серед членів суспільства нерівномірно. У кожній соціальній групі, в кожному соціальному шарі або класі існує своє, відмінний від інших розподіл цінностей між членами соціальної спільності. Такий розподіл обумовлює первинний характер взаємодій, а потім і соціальних відносин. Саме на нерівному розподілі цінностей будуються відносини власті і підпорядкування, всі види економічних відносин, відношення дружби, любові, партнерства.
Розподіл цінностей в соціальній групі називається ціннісним зразком даної групи. Для вимірювання ціннісного зразка якої-небудь певної соціальної групи використовується розподільний індекс, що показує дисперсію показника який-небудь цінності серед членів групи. Чим вище цей індекс, тим менш рівномірно розподіляється дана цінність усередині соціальної групи.
Що стосується місця окремого індивіда або однорідного соціального об'єкту в ціннісному зразку, то воно називається ціннісною позицією. Особа або група, що має переваги у визначенні цінності, володіє високою ціннісною позицією, а особа або група що володіє меншими цінностями або в що має їх, має низьку ціннісну позицію. Ціннісні позиції, а отже і ціннісні зразки, не залишаються незмінними, оскільки в ході обміну наявними цінностями і взаємодій, направлених на придбання цінностей, індивіди і соціальні групи постійно перерозподіляють цінності між собою.
Яскравим прикладом тісної взаємодії цінностей у соціальній групі є сім’я. Сім'я — це мала соціальна група, заснована на шлюбі та кровній спорідненості. Члени сім'ї об'єднані емоційними зв'язками, спільністю побуту, моральною відповідальністю, взаємодопомогою. Сімейні взаємини є офіційними за формою та неофіційними за змістом. Кожна сім'я створює власну мікрокультуру на основі загальносімейних цінностей, традицій, звичаїв, норм і правил поведінки. Шлюбна пара, розбудовуючи власний стиль життя, спирається при цьому на усталені в конкретному суспільстві норми, а також ті, що запозичені з батьківських сімей і збагачені досвідом свого самостійного життя. Система ціннісних орієнтацій сім'ї не є сталою протягом усього її життєвого циклу. Загальносімейні цінності не завжди включають у себе ціннісні орієнтації кожного з подружжя. Діапазон ціннісних орієнтацій окремих осіб родини може бути вужчий або ширший від загальносімейних. Чим ширший обсяг індивідуальних цінностей подружжя, тим більше в них можливостей для взаєморозуміння, тобто для єдності.
2. Взаємодія ціннісних переваг та протиріч в малій соціальній групі – сім’ї
У своєму прагненні до досягнення цінностей люди вступають в конфліктні взаємодії якщо вони вважають існуючий ціннісний зразок несправедливим, і активно намагаються змінити власні ціннісні позиції. Люди вступають у взаємодії у формі поступок, якщо ціннісний зразок вважається несправедливим, але частина членів групи по різним причинам не прагне змінити існуюче положення.
Для психологічної сумісності подружжя важливе значення має взаємопізнання і взаємоузгодження індивідуальних ціннісних орієнтацій кожного з них, вироблення на їх основі загальносімейних цінностей. При цьому мають значення не тільки схвалення й прийняття загальносімейних цінностей, а й позитивне ставлення кожного з подружжя до ціннісних орієнтацій партнера. Тому з погляду психологічної допомоги сім'ї доцільно з'ясувати характер цього ставлення.
У практиці психологічного консультування виділені такі його варіанти:
1) один з подружжя намагається дізнатися про ціннісні орієнтації іншого, а також сім'ї його батьків, але не приймає їх, визнаючи лише свої;
2) подружжя взаємотолерантні до ціннісних орієнтацій один одного, визнають їх рівноправність, але не прагнуть до створення спільної системи цінностей; наслідок цього — життя «поруч», а не «разом»;
3) подружжя схильні до схвалення і прийняття майже всіх цінностей один одного, значно змінюючи при цьому власні системи цінностей. Такий стан криє в собі небезпеку для самореалізації й самоствердження одного з подружжя і може призвести до надмірної залеж¬ності його від іншого;
4) подружжя створюють спільну систему цінностей, визнаючи при цьому право кожного на індивідуальні ціннісні орієнтації, але зберігаючи пріоритет загальносімейних орієнтацій.
Розбіжності в системах ціннісних орієнтацій подружжя можуть служити грунтом для багатьох сімейних конфліктів, зокрема таких, як конфлікт сімейних ролей, боротьба за лідерство в сім'ї, конфлікт як засіб знятгя напруження, конфлікт як захист власного «Я». В основі кожного з них лежить суперечність між сформованими до шлюбу ціннісними уявленнями кожного з подружжя про рольові функції чоловіка і дружини в сім'ї та способи їх реалізації. Конфлікт може виникнути і в результаті зіткнення звичних для кожного з подружжя шляхів і способів задоволення соціокультурних, інтелектуальних, естетичних та інших потреб, прагнення відстояти свою індивідуальність, намагання узгодити уявлення про себе з думкою партнера.
Конфліктна ситуація у сфері ціннісних орієнтацій, що перешкоджає створенню взаємоприйнятної системи сімейних цінностей ширшого обсягу, ніж індивідуальні, унеможливлює інтеграцію родини, а отже й виконання нею своїх обов'язків, створює небезпеку дім її існування. Викликаючи напруження в сімейних стосунках, конфлікти ціннісних орієнтацій дезінтегрують родину.
3. Виникнення протиріччя в соціальній групі – конфлікт
Конфлікт – єдиний реальний спосіб виявлення об’єктивних суперечностей, що виникають у процесі реформування. Складна політична й соціально-психологічна ситуація в Україні не лише визначає певною мірою зміст конфліктів і форми їхнього прояву, дієвість засобів регулювання, а й упливає на сприйняття їх населенням та елітами. Для розв’язання проблеми дедалі частіше використовують методи апеляції до громади, зокрема, заклики до масових акцій.
Функції конфлікту можуть бути позитивними й негативними.
До позитивних можна віднести:

  •  функцію розрядки напруженості. Конфлікт відіграє роль «відвідного каналу» напруженості, за допомогою якого суспільне життя позбувається пристрастей, що накопичилися; 
  •  комунікативно-інформаційну та єднальну функцію. Під час зіткнення сторони отримують більше інформації одна про одну, дістають можливість зближення на якій-небудь спільній платформі; 
  •  стимулюючу функцію. Виступає рушійною силою соціальних змін;
  •  функцію переоцінки, зміни цінностей і норм суспільства. 
  • До негативних функцій конфлікту належать такі:
  •  загроза розколу суспільства; 
  •  несприятливі зміни у владних стосунках; 
  •  розкол у мало усталених соціальних групах; 
  •  несприятливі демографічні процеси тощо.

Дуже важливо не допустити розростання конфлікту або, принаймні, мінімізувати його негативні наслідки. У процесі управління конфліктом важливо враховувати етап його формування та розвитку. Майбутній конфлікт зароджується в атмосфері напруженості у відносинах між опозиційними сторонами, що свідчить про наявність предмету суперечки й конкуренції, незбігу позицій. Це так званий етап виникнення конфлікту. На цьому етапі важливо виявити справжні причини напруженості, що були в її основі, перевести приховані, неявні, латентні конфлікти у відкриту форму. Такий аналіз може сприяти локалізації суперечки, введенню її в рамки, які дозволяють контролювати перебіг подій. Ефективність дій учасників на етапі розвитку конфлікту визначається здатністю законними методами забезпечити зниження напруженості в стосунках сторін і навернути їх до примирення позицій, встановити певні норми та правила взаємодії. Організувати діалог і відкрито інформувати громадськість про позиції сторін, уживані заходи з урегулювання конфлікту, локалізувати соціально-психологічне збудження, спричинене політичним конфліктом, не допустити його поширення в суспільстві. Етап завершення конфлікту є найскладнішою фазою, оскільки від результату припинення протиборства залежить новий розклад сил у суспільстві. Можливі два варіанти завершення конфлікту: досягнення примирення сторін або непримирення їх, тобто нерозв’язаність конфлікту.
ІV. Вправа на фокус уваги (1 хв.).
1. Які Вам відомі цінності людини чи населення?
2. Несприятливі демографічні процеси стимулюють конфліктні ситуації? Якими рисами вони наділяються?
V. Завдання для закріплення нової теми (10 хв.)
1. Як Ви вважаєте, доцільно вступати в конфліктні ситуації з близькими людьми через побутові цінності?
2. В чому полягає сутність саме конфліктів в малих соціальних групах? Хто виступає ініціатором?
3. Нашому суспільству потрібні конфлікти? Чому вони виникають?
4. Чи завжди із конфлікту зароджується істина?
VІІ. Домашнє завдання
Тема 16 «Основні цінності, що створюють конфліктні ситуації»
VІІІ. Заключна частина уроку
Ласкою завжди досягнеш більшого, аніж грубою силою
Езоп
Література
1. Глушкова Г.М. Роль соціогуманітарних дисциплін у формуванні цінностей майбутньої української еліти // Наука. Релігія. Суспільство. – № 2, 2008.
2. Зиммель Г. Конфликт современной культуры // Избранное. Т. 1. Философия культуры. – М.: Юрист, 1996. – С. 60–100.
3. Катаєв С. Сучасне українське суспільство. – К. – 2006. – 119 с.
4. Пазенок В. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2008. –280 с.
5. Copyright ©Журнал Верховної Ради України "Віче"


 

Предмети > Етика > Етика 8 клас > Які основні цінності створюють ситуації, в яких цінності конфліктують. > Які основні цінності створюють ситуації, в яких цінності конфліктують. конспект уроку і опорний каркас