Конспект уроку до предмету Економіка, 9 клас
Тема: Послуги страхування
Надіслано Биковим Д.Я.,вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"

Тема: Послуги страхування
1. Сутність та необхідність страхової послуги
2. Специфічні риси страхових послуг
3. Особливості страхових послуг
4. Класифікація страхових послуг
5. Обов’язкові та добровільні види страхування
1. Страхова послуга – це фінансова послуга у вигляді продажу юридично оформлених зобов’язань з надання захисту, яку пропонують на ринку страховики (страхові компанії) потенційним страхувальникам (клієнтам).
Необхідність страхової послуги полягає в об’єктивній потребі страхувальників (юридичних і фізичних осіб) у набутті страхового захисту.
До специфічних рис страхових послугу, як послуг, фахівці-маркетологи відносять так звані «чотири «Н»:
- невідчутність страхових послуг означає їх нематеріальний характер. Страхову послугу неможливо продемонструвати потенційному споживачу, її неможливо оцінити за допомогою органів відчуття, які властиві людині. Відсутність відчутних характеристик страхової послуги до початку її купівлі-продажу створює певні проблеми як для продавця (страхової компанії), так і для покупця (страхувальника). Перший зобов’язаний переконати покупця в необхідності придбання цієї послуги, пояснити, за що він платить гроші. Другий має оцінити корисність послуги, хоча страхову послугу буває важко оцінити не лише до придбання, а й після нього – якщо страхова подія не трапиться і страхувальник не отримає від страхової компанії страхового відшкодування, йому буде здаватися, що гроші за страховий поліс сплачені марно. Тому реалізація страхової послуги завжди пов’язана з певними труднощами. Необхідне створення ефективної системи просування її до потенційного споживача із використанням всіх відомих засобів маркетингу.
- невіддільність страхових послуг означає, що створення, продаж і споживання страхової послуги відбуваються одночасно, й усі ці стадії її життя як певного продукту є нерозривно пов’язаними. Послуга невіддільна від свого джерела. При цьому надати її можна лише за умови наявності страхувальника і об’єкта страхування. Крім того, дуже важливим є розуміння споживачем і продавцем того, що якість страхової послуги (яка, врешті-решт, зводиться до якості та швидкості врегулювання наслідків страхового випадку) є результатом взаємозв’язаних дій страхувальника та страховика.
- непостійність, мінливість страхових послуг означає, що страховик завжди намагається якнайкраще пристосувати певну послугу до потреб страхувальника. Є стандартні страхові послуги, але вони характеризуються гнучкістю. Толерантність до вимог потенційного споживача є запорукою успішної діяльності страховика на ринку. Задля цього страховики мають здійснювати постійний моніторинг задоволеності страхувальників якістю надання страхових послуг з метою виявлення випадків незадовільного обслуговування та виправлення ситуації.
- незбереженість страхових послуг означає, що їх неможливо «виробляти» наперед і зберігати з метою подальшої реалізації. Незбереженість як характерна риса послуги випливає з її невіддільності: немає страхувальника – немає страхової послуги. Процес надання послуги та її споживання відбувається одночасно.
3. Особливості страхових послуг:
- страхова послуга є фінансовою послугою;
- страхові послуги мають право надавати лише спеціалізовані організації (страхові компанії) за наявності в них фінансових можливостей здійснювати страхову діяльність і ліцензії на право проводити певні види страхування;
- страхова послуга може мати як обов’язковий (за вимогами чинного законодавства) так і добровільний (за згодою сторін) характер;
- надання страхової послуги завжди юридично оформлюється: укладається догорів страхування або видається страховий поліс (свідоцтво, сертифікат), який згідно з чинним законодавством є спрощеною формою договору страхування й посвідчує факт наявності страхового захисту;
- страхова послуга має для сторін договору страхування яскраво виражений ризиковий характер. Страхова подія може настати, а може і не настати. Тож виплата може відбутися, а може й не відбутися. Якщо вона відбувається, то, як правило, страхова виплата набагато перевищує плату за страхування (страхову премію);
- плата за страхову послугу розподілена в межах замкненого кола страхувальників. Страхову премію сплачує велика кількість осіб, а страхову виплату отримують тільки деякі з них – ті, кого торкнеться страхова подія. За відомим висловом Едварда Ллойда, страхування – це вклад багатьох у нещастя декотрих.
4. Розвинений страховий ринок передбачає наявність широкої пропозиції різноманітних послуг (видів страхування), якими може скористатись страхувальник. При цьому пропозиція має випереджати попит.
Страхові послуги в Україні класифікуються таким чином:
1) за спеціалізацією страховика:
- страхові послуги зі страхування життя (довгострокові);
- страхові послуги із загальних (ризикових) видів страхування (короткострокові);
- страхові послуги з перестрахування.
2) за об’єктами страхування:
- страхові послуги з майнового страхування;
- страхові послуги з особистого страхування;
- страхові послуги зі страхування відповідальності.
3) за формою проведення:
- обов’язкові страхові послуги;
- добровільні страхові послуги.
4) за вимогами законодавства для цілей ліцензування: види добровільного та обов’язкового страхування, які визначені, відповідно, статтями 6 і 7 Закону України «Про страхування».
5. Для здійснення обов'язкових видів страхувань Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його здійснення, форми типового договору, особливі умови отримання ліцензії, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику їх актуарних розрахунків.
Добровільні види страхувань здійснюються на підставі договору страхування. Для укладення договорів і виконання зобов'язань згідно нього страхові компанії розробляють правила страхування, котрі погоджуються; органом нагляду за страховою діяльністю. Конкретні умови страхуванні визначаються в договорах страхування з врахуванням особливостей об'єктів страхування.
Види обов'язкового страхування
В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:
1) медичне страхування;
2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;
3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
4) страхування спортсменів вищих категорій;
5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;
6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
7) авіаційне страхування цивільної авіації;
8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
9) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
10) страхування засобів водного транспорту;
11) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;
12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту (порядок та умови цього страхування визначаються спеціальним законом України);
13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;
14) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;
16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції'1 ( 1039-14);
17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;
18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ" ( 2665-14 );
19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;
21) страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою, безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я за рахунок коштів ліцензіатів;
22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;
23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;
24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
26) страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;
27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
28) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;
30) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
31) страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;
32) страхування відповідальності морського судновласника;
33) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.
Обов'язкові види страхування, які запроваджуються в Україні, мають бути включені до Закону України „Про страхування", причому забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим законом.
Добровільне страхування та його види
Видами добровільного страхування можуть бути:
1) страхування життя;
2) страхування від нещасних випадків;
3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);
4) страхування здоров'я на випадок хвороби;
5) страхування залізничного транспорту;
6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);
7) страхування повітряного транспорту;
8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);
9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);
10)страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
11)страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9);
12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14);
16)страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
17) страхування інвестицій;
18) страхування фінансових ризиків;
19) страхування судових витрат;
20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;
21) страхування медичних витрат;
22) інші види добровільного страхування.
Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає Уповноважений орган.
Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.