Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література >> Зарубіжна література: Йоганн Крістоф Шиллер. Естетичні погляди письменника. Просвітницька тематика його драм.
Тема уроку:Ф.Шиллер – видатний німецький письменник. Шиллер і рух «Буря і натиск». Місце письменника у світовій літературі. Мета:Ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом Ф.Шиллера, його життєвими поглядами; проаналізувати кілька поезій митця, зробити висновки щодо жанрово-тематичного розмаїття лірики та її художніх особливостей; розвивати вміння аналізувати поетичний твір, узагальнювати та систематизувати матеріал; виховувати свідомих читачів, спонукати до зацікавленості творчістю Ф.Шиллера.
Наприклад: ПРОСВІТНИЦТВО 1. Біографія
Німецький письменник Фрідріх Шиллер прожив всього 46 років. Його життя було нелегким. Він хворів на сухоти, терпів матеріальну скруту, але працював до останніх днів життя. Народився у м.Марбах 10листопада 1759р. в сім’ї полкового лікаря, учасника Семилітньої війни. Навчався в латинській школі, а з 14 років у військовій школі “Академії Карла” – закритому закладі з суворою дисципліною, де майбутній письменник провів 8 років життя. Під час навчання вивчав медицину, юриспруденцію, а також почав писати літературні твори. Першу драму “Розбійники” написав в Академії. В 1782р. відбулася її прем’єра в Мангеймському театрі. Шиллер на той час працював полковим лікарем в Штутгарті. За поїздку в Мангейм на прем’єру був заарештований, і герцог Карл Євген заборонив Шиллеру писати будь-які твори, крім медицинських. З 1787р. починається веймарсько–єнський період життя письменника. З 1789р., за протекцією Й.В.Гете, Шиллер влаштовується на кафедрі історії Єнського університету. Наступають 10 років перерви в драматургічній діяльності. Головну увагу митець приділяє історії. Пише праці з історії, філософії, естетики, вивчає роботи Канта. Живе то у Веймарі, то у Єні. З 1794 починається дружба між Шиллером та Гете, який в той час був директором Веймарського придворного театру. Шиллер одружився з Шарлотою Лангефельд, мав дві доньки та два сина. В 1802р. отримав дворянське званя. Герцог Саксен-Веймарський підвищив йому платню, що дало можливість купити будинок у Веймарі та розрахуватися з боргами. В 1804р. письменник застудився та тяжко захворів. 5 травня 1805року помирає. Але пам’ять про Шиллера жива. У Веймарі є пам’ятник Гете і Шиллеру, що разом йдуть у вічність. В Швейцарії йому також спорудили пам’ятник як першому національному драматургові (за драму “Вільгельм Телль”). Французький уряд присвоїв письменнику титул почесного громадянина за те, що він своїми творами послужив справі свободи.
“ Буря і натиск” (Sturm und Drang) - штюрмерство – літературний рух 70-их рр. XVIIIст. названий за одноіменною драмою Ф.М.Клінгера. Існував недовго, доки учасники групи поетів навчалися в університеті. Для літератури штюрмерів характерні ідеї гнівного протесту проти насильства, захист народних інтересів, культ геніїв-бунтівників, заперечення раціоналізму в мистецтві, утвердження сили і багатогранності людських почуттів. Характерний дух бунтарства. Понад усе штюрмери ставили природу, вважали, що тільки вона може сповнювати людину радістю і повнотою світовідчуття. Гуртки штюрмерів були у Франкфурті, Страсбурзі, Геттінгені. Найталановитішим представником вважається Й.В.Гете. Штюрмерські мотиви звучать і в творчості Шиллера. Штюрмерство Ф.Шиллера протікало в бібліотечній атмосфері, носило соціально-бунтарський характер. Письменник вважав, що життя – боротьба непересічної особистості з ворожими життєвими обставинами. Персонаж Шиллера – духовно-сильний, пристрасний характер, що веде боротьбу з ворожим світом і з самим собою. В 90-і рр. Шиллер розчарувався в бунтарстві, хоч і не відмовився від боротьби за свободу. Він приходить до думки, що діяти можна тільки у сфері мистецтва. Замість ідеї політичної перебудови він, як і Гете, висуває програму естетичного виховання особистості, ідею подолання дисгармонії світу за рахунок внутрішніх можливостей людини. Мистецтву відводить провідну роль.
Шилера вважають засновником історичної драми. За життя він написав 11 драм, також є поетичний спадок: поезії та балади. Творче життя письменника розпочалося драмою “Розбійники” (1781) про шляхетного розбійника Карла Моора. В часи поневірянь пише ще 3 драми “Змова Фієско в Генуї” (1782), “Підступність і кохання” (1783), “Дон Карлос” (1783-87). Потім настає 10 річна перерва в драматургічній діяльності. Шиллер вважав, що “кожен сюжет потребує власної форми, мистецтво в тому і полягає, щоб знайти відповідну. Трагедія як жанр повинна бути у вічному русі і становленні, і потенційно вона має втілюватися в сотнях, тисячах форм”. В 90-их рр. Письменник звертається до поетичної творчості, пише філософські поезії, балади.
Шиллер вважав, що “поет і художник мають володіти двома рисами: по-перше, підноситися над дійсним, а по-друге, залишатися в межах світу почуттів”. Поетичний спадок митця невеликий, але досить вагомий. В 90-і рр. звертається до поетичної творчості. Це, перш за все, філософські поезії ”Влада співу”, “Ідеал життя”, “Поділ землі” (1795). Вони продовжують естетичні роздуми Шиллера. Це поетичні варіації на тему високого покликання митця, про мистецтво, що підноситься над земною дійсністю. 1797р. названий баладним роком. В цей час були створені поетичні шедеври, що відзначаються драматичністю дії, виразністю картин життя, природи. Поет використовує античні та середньовічні сюжети. Але їх не можна назвати історичними, вони не містять конкретних історичних фактів чи подій. Це своєрідні притчі, що пропонують приклад поведінки чи дають їй оцінку. Це балади “Рукавичка”, “Кубок”, “Івікові журавлі”, “Полікратів перстень”. Саме в цьому році між Шиллером і Гете починаються своєрідні поетичні змагання. Листуючись, вони до своїх листів додавали балади. На початку ХІХст. Шиллер знову звертається до жанру балади. Але ці балади відрізняються від шедеврів 1797р. трагічністю буття, і хоч автор знову звертається до античності, твори сповнені печаллю і тривогою. Це поезії “Кассандра”, “Тріумф переможців”. В пізній ліриці сприйняття життя близьке до романтичного. “Початок нового століття”, “Мандрівник” сповнені трагічністю і відчуттям протиріч буття. Отже, для поезії характерно - Звернення до античних сюжетів, образів, мотивів.
Й.В.Гете (1749-1832) – 83роки
Шиллер засновник історичної драми. Він вніс вклад в розвиток балади, надав їй нового звучання, зробив її маленькою драмою. Письменник пройшов шлях від юнацького бунтарства до світу краси. Він вважав, що цивілізація не лише дала переваги людству, а й відірвала людину від природи, внаслідок чого людина втратила простоту і щирість почуттів, поведінки, віру, оптимізм. Тільки мистецтво може повернути людину до первісної гармонії. “Краса мусить спрямовувати людей на шлях істини,”- вважав Шиллер. Своїми творами він вчив людей красі. “Його ніщо не сковувало, ніщо не спиняло вільного польоту його думки. Всі великі плани він творив вільно. Це справжня людина.” (Й.В.Гете) 1, 2, 3 групи аналізують поезію “Поділ землі”
1Бренн – вождь галлів, що кинув свого меча на терези, коли важили данину, і вигукнув: «горе переможеним1
Надіслано учителем зарубіжної літератури гімназії "Троєщина" Юсипович І.В.
|
Авторські права | Privacy Policy |FAQ | Партнери | Контакти | Кейс-уроки
© Автор системы образования 7W и Гипермаркета Знаний - Владимир Спиваковский
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов -
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: