Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 10 клас>> Історія України: Українські землі напередодні війни. Плани воюючих сторін щодо України.

План-конспект уроку з курсу «Історія України 10 клас» з теми «Українські землі напередодні Першої світової війни».

Тема.    Українські землі напередодні Першої світової війни.

Мета:    ознайомити учнів з адміністративно-територіальним поділом українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій напередодні Першої світової війни; схарактеризувати національний склад населення на цих землях; спираючись на раніше здобуті знання учнів, пригадати характерні риси соціально-економічного і політичного життя українців у складі обох імперій; визначити схожі і відмінні риси Австро-Угорської і Російської імперій; удосконалювати вміння працювати з історичним атласом, використовуючи його як джерело знань; розвивати навички аналізу, кмітливість при узагальненні й виокремленні певної характерності історичного процесу і явища.

Основні поняття: адміністративно-територіальний устрій, губернія, повіт, рейхсрат, сейм, крайовий сейм, Державна дума русифікація, мадяризація, онімечення, провінція.

Тип уроку:    комбінований.

                                   Структура уроку

I.    Організаційний момент

II.     Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III.     Вивчення нового матеріалу

1.     Державний і адміністративно-територіальний устрій, населення українських земель в Австро-Угорській і Російській імперіях.

2.     Характерні риси соціально-економічного і політичного життя в українських землях на початку XX ст.

IV.     Закріплення нових знань і вмінь учнів

V.         Підсумки уроку

Обладнання:

Підручник з Історії України 10 кл., атлас «Історія України, 10 – 11 клас»  (карта 1), роздатковий матеріал, проекційна система.

                                                            Хід уроку


I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1.    Визначте хронологічні рамки курсу історії України в 10-му класі.

2.    На які періоди поділяється курс?

3.    Яке місце в історії України посідав період з 1914 по 1939р.?

4.    Яке значення, на вашу думку, мають уроки з історії нашого краю?

5.    Назвіть авторів нашого підручника. Чи правомірна точка зору авторів підручника, що період 1914—1939 рр. є найскладнішим у новітній історії України?

6.    Дайте визначення поняття «новітня історія».

III.     ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Державний і адміністративно-територіальний устрій, на¬селення українських земель в Австро-Угорській і Російській імперіях.

Слово вчителя.

Аналізуючи нелегкий історичний шлях нашої Батьківщини, слід враховувати всі чинники, що впливали на долю українського народу впродовж того чи іншого періоду. Розглядаючи даний період, ми маємо бути обізнаними з історії таких могутніх імперій, як Російська та Австро-Угорська, у складі яких на початку XX ст. перебували українські землі.

Робота з картою.

1.    Знайдіть на карті та назвіть українські землі, які входили до складу Австро-Угорщини.
2.    Знайдіть на карті та назвіть українські землі, які входили до складу Росії.

Бесіда.

1.    Коли і за яких обставин українські землі опинились у складі Австро-Угорщини?

2.    Коли і за яких обставин українські землі опинились у складі Росії?

3.    Чому Австро-Угорщина називалася дуалістичною монархією? (Якщо ніхто з учнів не дасть прийнятної відповіді, вчитель повідомляє, що в 1867 р. на основі компромісу між австрійською і угорською верхівками Австрійська імперія перетворилась на дуалістичну — двоєдину — державу й відтоді складалася із незалежних у внутрішніх справах Австрії та Угорщини.)

4.    Яка династія правила в Австро-Угорщині?

5.    Учитель дає історичну довідку: на престолі в Австро-Угорщині був Франц-Йосиф (роки правління 1848—1916), прожив 86 років, ;і них 66 був на троні. Імператор Австрії в Угорщині мав титул короля.

6.    Яка установа виникла в Австрійській імперії після революції 1848—1849 рр.?

Слово вчителя.

Після утворення Австро-Угорщини Австрія мала свій представ-ннцько-законодавчий орган — рейхсрат, Угорщина — сейм. Фор¬мально вони обмежували владу імператора і короля.

Бесіда.

1.    Які народи, крім українців, жили на території імперії?

2.    Якою імперією, з огляду на національний склад, була Австро-Угорщина?

3.    Чи можете ви навести приклади гноблення національних меншин в імперії?

Підсумовуючи бесіду, учитель повідомляє, що українці складали 8 % (1914) підданих імперії. Але в історично українських областях — Східній Галичині, Буковині, Закарпатті — вони становили дві третини (75 %) населення.

Робота над формуванням понять.

Огляд адміністративно-територіального поділу Австро-Угорщини починається з визначення поняття «адміністративно-територіальний поділ». Спираючись на знання з основ правознавства та історії, учні мають сформулювати відповідь приблизно в такий спосіб: «Це зумовлений суттю держави поділ її території на певні частини, які є сферою діяльності держави та основою побудови системи місцевих органів державної влади й управління».

Запитання.

Від чого, на вашу думку, залежать конкретні форми адміністративно-територіального устрою держави?

Розповідь учителя.

Територія Австро-Угорщини поділялась на провінції, або коронні краї. Загарбавши під час першого поділу Речі Посполитої (1772) західноукраїнські й частково польські землі, австрійська корона штучно об'єднала їх в одну провінцію — Королівство Галичини і Лодомерії. Цей край був неоднорідний — населення східної його частини було українським, у західній переважали поляки. Провінція (будемо називати її Галичина) мала права самоврядування.
— У чому це самоврядування виявлялося? (Галичина мала крайовий сейм — представницький орган, проте більшість у ньому складали поляки.)
Учитель заохочує назвати головне місто Галичини (Львів), де раз на рік збирався коронний сейм.
Звертається увага на те, що Буковина з середини XIX ст. була самостійною провінцією і також підпорядковувалася Відню. (Учні знаходять в атласах Буковину.) Закарпаття входило до Угорського королівства і управлялося з Будапешта.

Проміжний підсумок.

Офіційною мовою в Галичині й Буковині була німецька, в Закарпатті — угорська, що не могло не спонукати тенденції онімечення і мадяризації.
У містах Галичини переважали поляки та євреї, на Закарпатті — угорці. Село ж за національним складом було українське.
Розгляд адміністративно-територіального поділу Російської імпе¬рії і національного складу українських земель логічно розпочати з обговорення аналогічних питань.

Бесіда.

1.    Яка династія правила в Російській імперії?

2.    Хто був на престолі в період, який вивчаємо?

3.    Чи був парламент у Росії?

4.    Коли виник цей парламент і як називався?

5.    Які повноваження мала Державна дума?

6.    Що вам відомо про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії? (Вона була розбита на губернії, кожною управляв генерал-губернатор, призначений царем і підзвітний тільки йому, губернії у свою чергу складалися з повітів.)

7.    Чи були відміни в політичному й адміністративно-територіальному устрої імперій, що про них ведемо мову? Які саме?

Робота з картою.

1.     Які губернії входили до складу Лівобережної України?
2.     Які губернії входили до складу Правобережної України?
3.     Які губернії були на Півдні України?
4.     Чи мали ці губернії якесь самоврядування?

Учитель зазначає, що у межах дев'яти губерній на початку XX ст. жило майже 23,5 млн. чоловік, у тому числі 17 млн. українців.

Запитання та завдання.

1.    Які національні меншини проживали на українських землях Російської імперії?
2.    Підрахуйте відсоток і кількість цих національних меншин на українських землях.
3.    Використовуючи атлас, назвіть суміжні з українськими територіями області, де також жили українці.

Розповідь учителя.

Українці жили також на Північному Кавказі, в Туркестані, в Сибіру, на Далекому Сході.
— Яким чином українці там опинились?
Ініціатива в поясненні такого розсіяння — цілком за викладачем: безземелля та малоземелля трудящої частини населення при величезних, на тисячі гектарів маєтках поміщиків, засилля глитаїв і лихварів тощо.

Проміжний підсумок.

У містах переважали росіяни і євреї, населення було російськомовним. Офіційна влада всіляко посилювала русифікацію українців.

2. Характерні риси соціально-економічного і політичного життя в українських землях на початку XX ст.

Розповідь учителя.

У процесі діалогу з класом належить з'ясувати характерні риси соціально-економічного і політичного розвитку українських земель на початку XX ст. у складі двох імперій. З цією метою вчитель коментує наведену нижче таблицю.

IV.     ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Тестування.

Учні заперечують або стверджують наведені положення.
1.     Австро-Угорська імперія поділялася на провінції.
2.     У Галичині домінували українці.
3.     У складі Російської імперії було 12 українських губерній.
4.     Парламент в Австро-Угорщині називався рейхсратом.
5.     Державна дума виникла після Першої російської революції.
6.     Закарпаття адміністративно належало до Австрії.
7.     В українських містах Російської імперії переважали росіяни та євреї.
8.     Столипінська аграрна реформа досягла своєї мети.
9.     Галичина поділялася на Східну і Західну.
10.     Губернії поділялися на повіти.

Заповніть пропуски:

Плани Антанти і Троїстого Союзу по відношенню до України
 перед першою світовою війною

Заповніть схему:

V.     ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Таким чином, на початку XX ст. українські землі входили до складу двох імперій — Австро-Угорської і Російської. Ця обставина, як ми побачимо, в умовах визрівання світової війни мала негативні наслідки для українців.

Надіслано учителем історії Міжнародного ліцею "Гранд" Петруком  Б. В.

_{Матеріали з історії України онлайн, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з історії України скачати}