Конспект уроку і опорний каркас з предмету Зарубіжна література, 6 клас
Тема:"Остап і Андрій. Картини природи в творі"

Тема. Остап і Андрій. Картини природи в творі
Мета: охарактеризувати образи Остапа і Андрія, моральні якості,   ставлення  до  батьківщини,   визнач картин у повісті,  розвивати  навички усного мовлення, переказувати    текст,    виховувати    любов    до    рідної землі, формувати громадянську позицію учнів.
Хто сказав, що моя Вітчизна Україна?..
Хто дав мені її у вітчизни?
Отчизна є те, чого шукає душа наша,
 Що миліше для неї понад усе.
Андрій «Тарас Бульба»

Він перейшов з доброї волі,
Чим людина винна?
Там йому краще, туди він і перейшов…
Янкель «Тарас Бульба»

Не жаль розлучитися зі світом
Дай бог і всякому такої смерті
Нехай же славиться до кінця
Руська земля!
Бовдюг «Тарас Бульб»
 
Хід уроку
І. Підготовка до сприйняття навчальної то теми
1. Проблемна ситуація.
- Що таке вітчизна? Чи потрібна людині батьківщина? Чи може жити людина без свого   коріння, без пам'яті про предків, без відповідальності перед народом і країною? Що ж то за людина? Що означає слово «батьківщина» для вас? Чи любите ви свою землю? У чому виявляється ця любов?
2. Вступне слово вчителя.
Поняття «батьківщина» є центральним у повісті «Тарас Бульба».  Можливо, саме тому Гоголь так часто й повертався до свого твору, переробляв його, бо не міг жити без вітчизни і   йому хотілося якнайкраще висловити своє ставлення до неї. Ставлення до батьківщини  є  критерієм оцінки героїв. Так чи інакше, а всі персонажі висловлюються словом чи ділом про свою землю. Ось, наприклад, Андрій,  захопившись вродою прекрасної полячки,  промовляє: "Хто сказав, що моя Вітчизна Україна?.. хто дав мені її у Вітчизни? Отчизна є те, чого шукає душа наша, що миліше для неї понад. Янкель, котрий перший розповів Тарасові про зраду Андрія, зовсім не засуджує хлопця, говорячи: «Він перейшов з доброї волі. Чим людина винна? Там йому краще, туди він і перейшов...» Коли він передав слова Андрія, що той буде битися проти козаків, а батько йому вже не батько, а брат - не брат, Тарас береться за шаблю, вітчизна - най святіше поняття. Остап не так часто говорить у повісті, як інші. Він не виголошує промов, але насправді чесно cлужить вітчизні і, помираючи на чужині, не осоромив рідної землі, й згадав про батька, а значить і про батьківщину, в свій останній час. Так само з думкою про вітчизну помирають і славні козаки - запорожці. То хто ж правий Андрій і Янкель  чи козаки, котрі померли за батьківщину? Що ж таке Вітчизна  для  людини?  Над  цим  питанням  ми  будемо працювати протягом уроку, порівнюючи образи Остапа і Андрія. Зіставляючи цих героїв, ми спробуємо з'ясувати, коли ж людина стає зрадником, і в який момент вона переступає ту межу, з-за якої вже нема вороття, а яка людина може називатися патріотом?
ІІ. Оголошення теми уроку, епіграфів.
ІІІ. Формування нових знань, вмінь та навичок.
1.    Бесіда з учнями (Остап і Андрій в рідному домі)
-    Прочитайте перший опис Остапа і Андрія. Що спільного в їх зовнішності? Як характеризує їх Тарас Бульба?
-    Як він перевіряє фізичну силу синів? Хто з ним бився.
-    Як Тарас оцінює меншого сина?
-    Яку «науку» єдино правильною для синів визнавав Тарас?
-    Порівняйте ставлення батька й матері до своїх дітей. Хто кого більше любив?
2.    Переказ тексту (за змістом ІІ розділу)
-    Перекажіть   як   навчався   Остап   в   академії,   як   ставився до товаришів, до покарань?
-    Як навчався Андрій? Чим він відрізнявся від Остапа? Яке почуття ще в академії полонило його душу?
3. Коментоване читання.
(Зі слів «Прекрасна полячка так злякалася...» до слів «… і звідти відправити через паркан»). Про що свідчила поведінка Андрія».
4. Опис степу.
-    Хто їде степом?
-    З допомогою якого порівняння автор показує прос сердець?
-    Про що свідчить це порівняння?
-   Які рослини й тварини називаються в цьому уривку?
-   Чому письменник з усього тваринного світу віддає перевагу птахам? Яким?
-   Як Гоголю вдається  показати,  що в степу все  ж рухається, звучить нарізні голоси?
- Символом чого виступає степ? (Образ степу є символом неповторної краси України, символом широти й волі, до яких завжди прагнули українці, прикладом природної гармонії).
5. Опис Дніпра.
-    Як козаки відчули близькість Дніпра?
-    Як автор підкреслив красу Дніпра, його таємничість?
-    Які кольори використав в образі Дніпра?
6. Опис липневої ночі.
-    Як опис ночі готує читачів до драматичних подій?
-    З якими подіями пов'язаний цей уривок?
-    Хто з героїв не спав цієї ночі?
-    Що створює трагічну атмосферу в цьому описі?
-    Які кольори тут переважають?
-    Яке враження викликала у вас ця картина?
Природа з повісті є не лише фоном для подій, вона сама виступає як живий учасник історії. Герої живуть із природою одним життям. Описи допомагають Гоголю показати самобутність природну красу, рослинний і тваринний світ рідного описи Гоголь розкриває душевний стан героїв, розповідає про їхні думки й почуття. В описах природи також втілюються ідеї про волю, широту козацької натури, боротьбу за незалежність.
7. Зіставлення фрагментів тексту з V розділу.
- Як билися Остап і Андрій під час облоги Дубно? Що єднає і що різнить героїв? У кого з них виявилися «лицарські якості й нахили  майбутнього   вождя»,   «хто   в   одну   мить   міг виміряти всю небезпеку»?
- А хто не знав, що означає обмірковувати? Хто вбачав а бою «божевільну насолоду й захоплення»? Як Тарас оцінює військовий хист своїх синів?
8. Слово вчителя.
Після цього фрагменту повісті розповідь розпадається на дві окремі сюжетні лінії. Хоча й раніше між Остапом та Андрієм відмінності в рисах характерів, але вони разом навчалися, разом прибули на Січ, опановували нелегку козацьку науку, взяли участь у перших боях. Однак під час облоги Дубно, різниця між героями виявляється не лише на моральному рівні   з вчинків. Вони вже не лише мислять і відчувають по-різному, а й по-різному діють. Тому ми будемо характеризувати кожного героя окремо.
9. Аналіз образу Андрія (V- IX розділ)
-    Як Андрій поводився під час облоги Дубно, коли козаки змушені  були вичікувати?
-    Як повів себе Андрій, коли служниця панночки звернулася до нього по допомогу?
-    Як Андрій  збирав харчі для  панночки? Чи  випадково автор описує, що Тарас і Остап прокинулись на якісь секунди в цей момент? Чи зупинили вони Андрія?
-    Як Андрій сприйняв чужу церкву, музику органа? Чи була міцною його віра? Зачитайте.
-    Прочитайте діалог Андрія і панночки в особах.
-    Що стало відомо зі слів Янкеля про подальшу поведінку Андрія?
-    Про що свідчить зміна одягу?
-    Які слова передав Андрій через Янкеля?
-    Зачитати портрет Андрія   під час битви проти козаків (деталь: зв’язаний на руці шарф).
-    Козаки билися за Батьківщину і за віру. А за що бився Андрій?
-    Як показав себе Андрій в бою?
-    Що вивело з рівноваги Тараса при вигляді сина?
-    Як! порівняння використовує автор в описі Андрія?
-    Зачитайте і прокоментуйте епізод останньої розмови батька з Андрієм. Чи дав батько йому шанс покаятися? Як повівся Андрій? Чому він мовчав?
-    Як відреагував Остап на смерть брата?
-    Чому Остап хотів поховати його, а Тарас відмовився?
10. Аналіз образу Остапа
-    Як виявив себе Остап під час битви проти ляхів? (VIІ р.)
-    Зачитайте епізод бою Остапа з хорунжим. З яким птахом автор порівнює героя в цей момент?
-    Чому запорожці замість загиблого отамана Бородатого обирають Остапа?
-    Як поводився Остап під час виборів? Чи виявив він бажання влади?
-    Як вороги взяли Остапа в полон? Скільки поляків брали в цьому участь?
-    Як зображується Остап та інші козаки під час страти ?
-    Де був Остап - попереду чи позаду?
-    Як він поводився в останні хвилини свого життя?
-    Як старий Тарас оцінює його поведінку?
-    Якими були останні слова Остапа?
11.  Робота з малюнками.
IV. Узагальнення набутих знань, умінь і навичок.
1.        Робота в  групах.
1.    Створити словесний портрет Андрія. Підібрати прислів’я до цього образу.
2.    Створити словесний портрет Остапа. Підібрати прислів’я до цього образу.
3.    Придумайте свою назву повісті. Що в змісті ви хотіли б поміняти?
4.    Скласти запитання до повісті.
2.    Навчальна гра «Якби...»
1.    Якби Андрій є став зрадником...
2.    Якби Тарас не вбивав свого сина...
3.    Якби Остапа не взяли в полон...
4.    Якби Тарас не загинув...
3.    Заочна зустріч з героєм.
Уявіть собі, що у вас з'явилася можливість зустрітися з героями «Тарас Бульба». Кого і про що ви запитали б? Кому хотіли б що порадити?
4. Заключне слово вчителя.
Незважаючи на те, що Андрій мав обдаровану натуру, хист до служби в Січі, він не став  справжнім козаком, порушивши кодекс лицарської честі, забувши про вітчизну й віру через любов до прекрасної полячки. Автор засуджує зраду Андрія й уславлює подвиг Остапа, як і інших козаків, які померли за вітчизну. Без вітчизни людина втрачає свою сутність, вона перестає бути людиною. Втрата вітчизни - горе, а добровільна відмова від неї – духовна смерть для людини. Гоголь утверджує ідею вірності  Батьківщині, служіння їй, бо тільки це дає сенс життю особистості усьому народові.


Надіслано Машовець М.П. вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"