KNOWLEDGE HYPERMARKET


Лірика Шевченка періоду заслання і після повернення із заслання
Строка 3: Строка 3:
<br>  
<br>  
-
'''Лірика періоду арешту, заслання й останніх років життя поета<br>«Садок вишневий коло хати...»'''
+
'''Лірика періоду арешту, заслання й останніх років життя поета<br>«Садок вишневий коло хати...»'''  
-
<br>У восьмому класі ви вже вивчали вірші із циклу «В казематі» («Мені однаково, чи буду...» і «Ой три шляхи широкії...»). Твори, які до нього ввійшли, об'єднані мотивом суму й журби за рідною землею. Нагадаємо, що цей поетичний цикл Т. Шевченко написав, перебуваючи в казематі III відділу в Петербурзі й очікуючи вироку. Пригадайте з біографії поета, за що його було заарештовано. До речі, лише одну з тринадцяти поезій, що ввійшли до циклу, написано в Оренбурзі — уже в засланні (це вірш «Згадайте, братія моя...»). Щоб глибше осягнути поезії цього періоду, відчути їхню ліричну настроєність, треба уявити стан митця, який не сподівався на легке покарання (пригадайте: на вироку імператор Микола І власноруч зробив помітку: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати»).
+
<br>У восьмому класі ви вже вивчали вірші із циклу «В казематі» («Мені однаково, чи буду...» і «Ой три шляхи широкії...»). Твори, які до нього ввійшли, об'єднані мотивом суму й журби за рідною землею. Нагадаємо, що цей поетичний цикл Т. Шевченко написав, перебуваючи в казематі III відділу в Петербурзі й очікуючи вироку. Пригадайте з біографії поета, за що його було заарештовано. До речі, лише одну з тринадцяти поезій, що ввійшли до циклу, написано в Оренбурзі — уже в засланні (це вірш «Згадайте, братія моя...»). Щоб глибше осягнути поезії цього періоду, відчути їхню ліричну настроєність, треба уявити стан митця, який не сподівався на легке покарання (пригадайте: на вироку імператор Микола І власноруч зробив помітку: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати»).  
-
<br>Дивовижно, але саме в сірих стінах каземату Т. Шевченко написав один із найсвітліших своїх творів «Садок вишневий коло хати...».<br>Прочитайте спостереження дослідниці Шевченкової творчості Н. Чамати, при цьому зверніть увагу, що для створення ідилічної картини Шевченко не використав майже жодного тропу, що засвідчує геніальність митця — про високе й красиве сказати простими словами: «Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно, часів власного раннього дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним є в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. Про особливе місце вірша "Садок вишневий коло хати..." у тематичному русі циклу свідчить його розташування — поет ставить твір у точку золотого перерізу — на центральну за значенням позицію».
+
<br>Дивовижно, але саме в сірих стінах каземату Т. Шевченко написав один із найсвітліших своїх творів «Садок вишневий коло хати...».<br>Прочитайте спостереження дослідниці Шевченкової творчості Н. Чамати, при цьому зверніть увагу, що для створення ідилічної картини Шевченко не використав майже жодного тропу, що засвідчує геніальність митця — про високе й красиве сказати простими словами: «Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно, часів власного раннього дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним є в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. Про особливе місце вірша "Садок вишневий коло хати..." у тематичному русі циклу свідчить його розташування — поет ставить твір у точку золотого перерізу — на центральну за значенням позицію».  
-
<br>Теплу картину весняного вечора автор створює за допомогою зорових і слухових образів: садок вишневий, хрущі над вишнями гудуть, співають ідучи дівчата, зіронька встає, соловейко не затих. У цьому вірші явно відчувається фольклорний вплив: використання слів із суфіксами пестливості (зіронька, маленьких, діточок), об-разів-символів (зоря, соловейко, вишня) та ін.<br>Саме така ідилічна картина, як у вірші «Садок вишневий коло хати...», для Т. Шевченка була омріяним зразком життя українців — у гармонії людини з природою і з Богом митець бачив свою Україну.<br><br>'''«Доля»'''<br>
+
<br>Теплу картину весняного вечора автор створює за допомогою зорових і слухових образів: садок вишневий, хрущі над вишнями гудуть, співають ідучи дівчата, зіронька встає, соловейко не затих. У цьому вірші явно відчувається фольклорний вплив: використання слів із суфіксами пестливості (зіронька, маленьких, діточок), об-разів-символів (зоря, соловейко, вишня) та ін.<br>Саме така ідилічна картина, як у вірші «Садок вишневий коло хати...», для Т. Шевченка була омріяним зразком життя українців — у гармонії людини з природою і з Богом митець бачив свою Україну.<br><br>'''«Доля»'''<br>  
 +
<br>
 +
Які мотиви переважають у поезії й живописі Т. Шевченка після заслання — у четвертий і останній період його творчості? Пригадаймо, що дорогою із заслання Т. Шевченко зупинився в Нижньому Новгороді, саме тут поета застала звістка про те, що йому заборонено бувати в обох столицях. У Нижньому Новгороді він написав цикл-триптих "Доля", "Муза", "Слава" (1858). Провідний мотив триптиха - самоусвідомлення поетом своєї творчості. Саме тут мотив долі набуває спрямування, певною мірою відмінного від творів попередніх років: ліричний герой не скаржиться на долю, а усвідомлює сурову, але благонадійну школу життя. У другому творі поетичного циклу "Муза" ліричний герой розповідає, чим була в його житті поезія - покликанням, долею і славою. У третьому вірші ставлення до слави двояке: ліричний герой жадає справжньої слави і, водночас, розвінчує фальшиву славу, яка «''з п'яними кесарями// По шинках хилялась''».
-
Які мотиви переважають у поезії й живописі Т. Шевченка після заслання — у четвертий і останній період його творчості? Пригадаймо, що дорогою із заслання Т. Шевченко зупинився в Нижньому Новгороді, саме тут поета застала звістка про те, що йому заборонено бувати в обох столицях. У Нижньому Новгороді він ототожнюється з поетом, його душевним станом, він живе своїм життям у художній дійсності. Між ліричним героєм і автором існує естетична єдність, певний естетичний ідеал, виражений у тексті віршованого твору. Леся Українка наголошувала, що «не треба уважати кожну ліричну поезійку за сторінку з автобіографії, бо часто в таких поезійках займенник я вживається тільки для більшої виразності». Ліричний герой може містити естетичний досвід певного покоління, у ньому можуть перетинатися внутрішній світ (створений у художній дійсності, який існує в поезії) і зовнішній (світ читача).
+
Кожен вірш триптиха починається з риторичного звертання ліричного героя до долі, слави й музи. Ліричний герой ніби веде з ними діалог:
-
<br>Про ліричного героя вірша Т. Шевченка «Доля» можемо сказати, що він емоційний, наділений життєвим досвідом, небайдужий до свого майбутнього:<br>Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п'яного дяка в науку.<br>Автобіографічність у цих рядках незаперечна, але, зверніть увагу, Т. Шевченко в одному реченні говорить і від імені ліричного героя (у першій особі — «мене взяла»), і від себе (у третій особі — «і в школу хлопця одвела»). Можна сказати, що ліричний герой Т. Шевченка є його автопортретом.<br>Вірші «Доля», «Муза», «Слава» належать до медитативної лірики, адже в них поет (ліричний герой) роздумує над проблемами життя й смерті, побаченим, прожитим, над змістом свого існування:<br>А як умру, моя святая! Моя ти мамо! Положи Свого ти сина в домовину, І хоть єдиную сльозину В очах безсмертних покажи.
 
-
<br>'''«Муза»'''
 
-
<br>Передавання художніми засобами внутрішнього світу ліричного героя (чи персонажа), його думок, переживань, зумовлених зовнішніми й внутрішніми чинниками, називають психологізмом (від грец. psyche і латин, logos — душа і слово). У вірші «Доля» ліричний герой перебуває між запитаннями й відповідями, сповнений емоцій, які посилюють психологізм у художньому творі.<br>«Росли укупочці, зросли...»<br>Глибокого психологізму Т. Шевченко досягає й у вірші «Росли укупочці, зросли...» (1860) — одному з кращих зразків інтимної лірики. У цій поезії відтворена мрія поета про одруження й родинне щастя, ідеал якого розкрито в рядках:<br>...Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини.<br>Саме глибокий психологізм у вірші сприяє якнайтоншій передачі душевних порухів ліричного героя, його думок і переживань.<br>
+
- Учися, серденько, колисьЗ нас будуть люде, - ти сказала.
 +
А я й послухав, і учивсь,
 +
І вивчився. А ти збрехала.
 +
Які з нас люде? Та дарма!
 +
 +
 +
Незважаючи ні на що. ліричний герой життєствердно йде далі:
 +
 +
 +
 +
Ми не лукавили з тобой, Ми просто йшли; ''у нас нема''
 +
 +
''Зерна неправди за собою''.
 +
 +
Ходімо ж, доленько моя!
 +
 +
 +
 +
Виділені рядки стали крилатим висловом, який позначає духовно чистих людей, вільних, тих, які не бояться смрті, бо їх совість як "чистий кришталь" (За Г. Сковородою). Складається враження, ніби в триптиху "Доля", "Муза", "Слава" поет підбиває підсумки чесно прожитого життя.
 +
 +
 +
 +
'''Ліричний герой. Психологізм у літературному творі. Медитативна лірика'''
 +
 +
 +
 +
Особливо відчутна присутність ліричного героя в триптиху"Доля", "Муза", "Слава", передусім через те, що він веде діалог із Долею, Музою й Славою - уявними героями. Ліричний герой - друге ліричне "Я" поета; умовне літературознавче поняття, що втілює думки, переживання, осяяння автора твору. Ліричний герой не ототожнюється з поетом, його душевним станом, він живе своїм життям у художній дійсності. Між ліричним героєм і автором існує естетична єдність, певний естетичний ідеал, виражений у тексті віршованого твору. Леся Українка наголошувала, що «не треба уважати кожну ліричну поезійку за сторінку з автобіографії, бо часто в таких поезійках займенник я вживається тільки для більшої виразності». Ліричний герой може містити естетичний досвід певного покоління, у ньому можуть перетинатися внутрішній світ (створений у художній дійсності, який існує в поезії) і зовнішній (світ читача).
 +
 +
<br>Про ліричного героя вірша Т. Шевченка «Доля» можемо сказати, що він емоційний, наділений життєвим досвідом, небайдужий до свого майбутнього:
 +
 +
<br>Ти не лукавила зо мною,
 +
 +
Ти другом, братом і сестрою
 +
 +
Сіромі стала. Ти взяла
 +
 +
Мене, маленького, за руку
 +
 +
І в школу хлопця одвела
 +
 +
До п'яного дяка в науку.
 +
 +
<br>Автобіографічність у цих рядках незаперечна, але, зверніть увагу, Т. Шевченко в одному реченні говорить і від імені ліричного героя (у першій особі — «мене взяла»), і від себе (у третій особі — «і в школу хлопця одвела»). Можна сказати, що ліричний герой Т. Шевченка є його автопортретом.<br>Вірші «Доля», «Муза», «Слава» належать до медитативної лірики, адже в них поет (ліричний герой) роздумує над проблемами життя й смерті, побаченим, прожитим, над змістом свого існування:
 +
 +
<br>А як умру, моя святая!
 +
 +
Моя ти мамо! Положи
 +
 +
Свого ти сина в домовину,
 +
 +
І хоть єдиную сльозину
 +
 +
В очах безсмертних покажи.
 +
 +
(«Муза»)
 +
 +
<br>Передавання художніми засобами внутрішнього світу ліричного героя (чи персонажа), його думок, переживань, зумовлених зовнішніми й внутрішніми чинниками, називають психологізмом (від грец. psyche і латин, logos — душа і слово). У вірші «Доля» ліричний герой перебуває між запитаннями й відповідями, сповнений емоцій, які посилюють психологізм у художньому творі.
 +
 +
<br>'''«Росли укупочці, зросли...»'''
 +
 +
<br>Глибокого психологізму Т. Шевченко досягає й у вірші «Росли укупочці, зросли...» (1860) — одному з кращих зразків інтимної лірики. У цій поезії відтворена мрія поета про одруження й родинне щастя, ідеал якого розкрито в рядках:
 +
 +
<br>...Побрались;
 +
 +
І тихо, весело прийшли,
 +
 +
Душею-серцем неповинні,
 +
 +
Аж до самої домовини.
 +
 +
<br>Саме глибокий психологізм у вірші сприяє якнайтоншій передачі душевних порухів ліричного героя, його думок і переживань.<br>
 +
 +
<br>
Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту  
Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту  

Версия 23:48, 28 мая 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Лірика Т.Шевченка періоду заслання і після повернення із заслання


Лірика періоду арешту, заслання й останніх років життя поета
«Садок вишневий коло хати...»


У восьмому класі ви вже вивчали вірші із циклу «В казематі» («Мені однаково, чи буду...» і «Ой три шляхи широкії...»). Твори, які до нього ввійшли, об'єднані мотивом суму й журби за рідною землею. Нагадаємо, що цей поетичний цикл Т. Шевченко написав, перебуваючи в казематі III відділу в Петербурзі й очікуючи вироку. Пригадайте з біографії поета, за що його було заарештовано. До речі, лише одну з тринадцяти поезій, що ввійшли до циклу, написано в Оренбурзі — уже в засланні (це вірш «Згадайте, братія моя...»). Щоб глибше осягнути поезії цього періоду, відчути їхню ліричну настроєність, треба уявити стан митця, який не сподівався на легке покарання (пригадайте: на вироку імператор Микола І власноруч зробив помітку: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати»).


Дивовижно, але саме в сірих стінах каземату Т. Шевченко написав один із найсвітліших своїх творів «Садок вишневий коло хати...».
Прочитайте спостереження дослідниці Шевченкової творчості Н. Чамати, при цьому зверніть увагу, що для створення ідилічної картини Шевченко не використав майже жодного тропу, що засвідчує геніальність митця — про високе й красиве сказати простими словами: «Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно, часів власного раннього дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним є в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. Про особливе місце вірша "Садок вишневий коло хати..." у тематичному русі циклу свідчить його розташування — поет ставить твір у точку золотого перерізу — на центральну за значенням позицію».


Теплу картину весняного вечора автор створює за допомогою зорових і слухових образів: садок вишневий, хрущі над вишнями гудуть, співають ідучи дівчата, зіронька встає, соловейко не затих. У цьому вірші явно відчувається фольклорний вплив: використання слів із суфіксами пестливості (зіронька, маленьких, діточок), об-разів-символів (зоря, соловейко, вишня) та ін.
Саме така ідилічна картина, як у вірші «Садок вишневий коло хати...», для Т. Шевченка була омріяним зразком життя українців — у гармонії людини з природою і з Богом митець бачив свою Україну.

«Доля»


Які мотиви переважають у поезії й живописі Т. Шевченка після заслання — у четвертий і останній період його творчості? Пригадаймо, що дорогою із заслання Т. Шевченко зупинився в Нижньому Новгороді, саме тут поета застала звістка про те, що йому заборонено бувати в обох столицях. У Нижньому Новгороді він написав цикл-триптих "Доля", "Муза", "Слава" (1858). Провідний мотив триптиха - самоусвідомлення поетом своєї творчості. Саме тут мотив долі набуває спрямування, певною мірою відмінного від творів попередніх років: ліричний герой не скаржиться на долю, а усвідомлює сурову, але благонадійну школу життя. У другому творі поетичного циклу "Муза" ліричний герой розповідає, чим була в його житті поезія - покликанням, долею і славою. У третьому вірші ставлення до слави двояке: ліричний герой жадає справжньої слави і, водночас, розвінчує фальшиву славу, яка «з п'яними кесарями// По шинках хилялась».

Кожен вірш триптиха починається з риторичного звертання ліричного героя до долі, слави й музи. Ліричний герой ніби веде з ними діалог:


- Учися, серденько, колисьЗ нас будуть люде, - ти сказала.

А я й послухав, і учивсь,

І вивчився. А ти збрехала.

Які з нас люде? Та дарма!


Незважаючи ні на що. ліричний герой життєствердно йде далі:


Ми не лукавили з тобой, Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.

Ходімо ж, доленько моя!


Виділені рядки стали крилатим висловом, який позначає духовно чистих людей, вільних, тих, які не бояться смрті, бо їх совість як "чистий кришталь" (За Г. Сковородою). Складається враження, ніби в триптиху "Доля", "Муза", "Слава" поет підбиває підсумки чесно прожитого життя.


Ліричний герой. Психологізм у літературному творі. Медитативна лірика


Особливо відчутна присутність ліричного героя в триптиху"Доля", "Муза", "Слава", передусім через те, що він веде діалог із Долею, Музою й Славою - уявними героями. Ліричний герой - друге ліричне "Я" поета; умовне літературознавче поняття, що втілює думки, переживання, осяяння автора твору. Ліричний герой не ототожнюється з поетом, його душевним станом, він живе своїм життям у художній дійсності. Між ліричним героєм і автором існує естетична єдність, певний естетичний ідеал, виражений у тексті віршованого твору. Леся Українка наголошувала, що «не треба уважати кожну ліричну поезійку за сторінку з автобіографії, бо часто в таких поезійках займенник я вживається тільки для більшої виразності». Ліричний герой може містити естетичний досвід певного покоління, у ньому можуть перетинатися внутрішній світ (створений у художній дійсності, який існує в поезії) і зовнішній (світ читача).


Про ліричного героя вірша Т. Шевченка «Доля» можемо сказати, що він емоційний, наділений життєвим досвідом, небайдужий до свого майбутнього:


Ти не лукавила зо мною,

Ти другом, братом і сестрою

Сіромі стала. Ти взяла

Мене, маленького, за руку

І в школу хлопця одвела

До п'яного дяка в науку.


Автобіографічність у цих рядках незаперечна, але, зверніть увагу, Т. Шевченко в одному реченні говорить і від імені ліричного героя (у першій особі — «мене взяла»), і від себе (у третій особі — «і в школу хлопця одвела»). Можна сказати, що ліричний герой Т. Шевченка є його автопортретом.
Вірші «Доля», «Муза», «Слава» належать до медитативної лірики, адже в них поет (ліричний герой) роздумує над проблемами життя й смерті, побаченим, прожитим, над змістом свого існування:


А як умру, моя святая!

Моя ти мамо! Положи

Свого ти сина в домовину,

І хоть єдиную сльозину

В очах безсмертних покажи.

(«Муза»)


Передавання художніми засобами внутрішнього світу ліричного героя (чи персонажа), його думок, переживань, зумовлених зовнішніми й внутрішніми чинниками, називають психологізмом (від грец. psyche і латин, logos — душа і слово). У вірші «Доля» ліричний герой перебуває між запитаннями й відповідями, сповнений емоцій, які посилюють психологізм у художньому творі.


«Росли укупочці, зросли...»


Глибокого психологізму Т. Шевченко досягає й у вірші «Росли укупочці, зросли...» (1860) — одному з кращих зразків інтимної лірики. У цій поезії відтворена мрія поета про одруження й родинне щастя, ідеал якого розкрито в рядках:


...Побрались;

І тихо, весело прийшли,

Душею-серцем неповинні,

Аж до самої домовини.


Саме глибокий психологізм у вірші сприяє якнайтоншій передачі душевних порухів ліричного героя, його думок і переживань.


Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Матеріали з української літератури, планування з української літератури, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української літератури 9 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.