KNOWLEDGE HYPERMARKET


Максим Максимович.Повні уроки
(Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Зарубіжна література:Максим Максимович.Повні уроки<metakeywords>Максим Максимович.Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''  
+
'''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Зарубіжна література:Максим Максимович.Повні уроки<metakeywords>Максим Максимович.Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''  
-
<br>'''Тема:&nbsp;''' Максим Максимович -образ «маленької людини». <br>'''Мета:&nbsp;''' розширити знання учнів про героїв роману «Герой нашого часу».<br>- розвиток аналітичного мислення учнів;<br>&nbsp;- виховання інтересу до літератури.<br>'''Тип уроку:''' навчально – виховний.
+
<br>'''Тема:&nbsp;''' Максим Максимович -образ «маленької людини». <br>'''Мета:&nbsp;''' розширити знання учнів про героїв роману «Герой нашого часу».<br>- розвиток аналітичного мислення учнів;<br>&nbsp;- виховання інтересу до літератури.<br>'''Тип уроку:''' навчально – виховний.  
-
'''Хід уроку:'''<br>Якщо говорити про таких письменників, як Гоголь і Достоєвський, то тема "маленької людини" постійно присутня в їх творчості. Лермонтов ставив перед собою інше завдання: показати неабияку особу, яка страждає в бездіяльності, не бачивши сенсу в житті, тому що для такої особи будь-яка діяльність - це дріб'язкова дурниця. Та все ж Лермонтов майже один з перших прозаїків в російській літературі торкнувся цієї теми.<br>Образ Максима Максимовича з романа "Герой нашого часу" незабутній. Вперше ми з ним знайомимося в передмові до повести "Бела". Автор зустрічає в дорозі стриманого літнього офіцера, який подає йому корисні ради. Це Максим Максимович. Називаючи "азіатів бестіями", що виманюють гроші на горілку, він зайвий раз переконує нас в тому, що дуже довго жив на Кавказі і добре знає вдачі і звичаї цієї країни.<br>Максим Максимович з першого погляду має в привертає до себе свою життєвою мудрістю, спокійною невибагливістю, уміння триматися з гідністю. Він рідко кому розкриває душу, але якщо полюбить, то назавжди. Немов батько рідний, він опікає Белу, Печоріна, підгодовує Казбіча і Азамата. Через те і запрошує його до себе в гості мирною князь. За походженням Максим Максимович дворянин, але, очевидно, він із збіднілого дворянства, без впливових зв'язків і грошей. Не дивлячись на свій вік, він всього лише в чині штабс-капітана. Максим Максимович не звикся підлабузнюватися перед "сильними світу цього", і хоча генерал Ермолов давно в опалі перед царем, Максим Максимович не боїться з повагою говорити про нього вголос. Він нешкідливий, простакуватий, тому йому важко розібратися в складних відчуттях Печоріна.
+
'''Хід уроку:'''
 +
 
 +
[[Image:T61mm.jpeg]]<br>Якщо говорити про таких письменників, як Гоголь і Достоєвський, то тема "маленької людини" постійно присутня в їх творчості. Лермонтов ставив перед собою інше завдання: показати неабияку особу, яка страждає в бездіяльності, не бачивши сенсу в житті, тому що для такої особи будь-яка діяльність - це дріб'язкова дурниця. Та все ж Лермонтов майже один з перших прозаїків в російській літературі торкнувся цієї теми.<br>Образ Максима Максимовича з романа "Герой нашого часу" незабутній. Вперше ми з ним знайомимося в передмові до повести "Бела". Автор зустрічає в дорозі стриманого літнього офіцера, який подає йому корисні ради.  
 +
 
 +
[[Image:T61mm1.jpeg]]
 +
 
 +
Це Максим Максимович. Називаючи "азіатів бестіями", що виманюють гроші на горілку, він зайвий раз переконує нас в тому, що дуже довго жив на Кавказі і добре знає вдачі і звичаї цієї країни.<br>Максим Максимович з першого погляду має в привертає до себе свою життєвою мудрістю, спокійною невибагливістю, уміння триматися з гідністю. Він рідко кому розкриває душу, але якщо полюбить, то назавжди.
 +
 
 +
[[Image:T61mm2.jpeg]]
 +
 
 +
Немов батько рідний, він опікає Белу, Печоріна, підгодовує Казбіча і Азамата. Через те і запрошує його до себе в гості мирною князь. За походженням Максим Максимович дворянин, але, очевидно, він із збіднілого дворянства, без впливових зв'язків і грошей. Не дивлячись на свій вік, він всього лише в чині штабс-капітана. Максим Максимович не звикся підлабузнюватися перед "сильними світу цього", і хоча генерал Ермолов давно в опалі перед царем, Максим Максимович не боїться з повагою говорити про нього вголос. Він нешкідливий, простакуватий, тому йому важко розібратися в складних відчуттях Печоріна.  
 +
 
 +
[[Image:T613.jpeg]]
*'''Чи погоджуєтесь ви з наступним висловом М. Лєрмонтова?'''
*'''Чи погоджуєтесь ви з наступним висловом М. Лєрмонтова?'''
-
<u>Жодна книга не може вивчити бути щасливим. Про, якщо б счастя була наука! справа інша!</u><br>Одне він знає твердо - людей ображати не можна. Коли він відмовляє Печоріна від викрадання Бели, розуміючи, що вона швидко Печоріну наскучить, він як би заздалегідь запобігає, що добром це не кінчиться. Але у нього не вистачає сили волі наполягти на своєму або віддати строгий наказ, адже Печорін по положенню у фортеці є його підпорядкованим. Весь його протест виразився в тому, що він у присутності Печоріна став надівати мундир і не приймав його у себе, як раніше, по-домашньому.<br>Старий служака і порядна людина, Максим Максимович розуміє лише одне, що він винен в смерті Бели не менше, ніж Печорін, і постійно внутрішньо стратив себе за це. Він давно пробачив Печоріна, знаючи, що молоді люди вітряні і недалекоглядні, але себе він пробачити не може. Опісля декілька років він знов зустрічає Печоріна і з радістю готовий кинутися йому на шию, тому що Григорій був йому як рідний син, але у відповідь отримує всього лише декілька ввічливих фраз і холодну посмішку.<br>Максим Максимович уражений, він не чекав того, що вони зустрінуться як чужі люди. На мою думку, Печоріну навряд чи була приємна зустріч: адже Максим Максимович - це мовчазний докір його далеко не благородному вчинку. Не думаю, щоб в Печоріна дійсно було кам'яне серце і він не мучився від свідомості, що дарма занапастив чисту душу. Я думаю, світський лиск, звичка глибоко ховати дійсні відчуття, природний такт не дозволили б Печоріну розцілуватися з штабс-капітаном при зустрічі. Печорін страждаючи від жалості до Максима Максимовича, умисне віднісся до нього холодно. Але бідному старому далеко до цих тонкощів. Він звикся жити серед грубого народу, це наклало .і на нього самого якийсь відбиток. Середовище не завжди впливає позитивно, навіть якщо від природи у людини багато добрих завдатків. Звичайно, самотня людина частіше прив'язується душею до людей, які зустрічаються на його дорозі. Своєю добротою і м'якістю він впокорює, його ласкава привітність рідкі якості в жорстокому світі.
+
<u>Жодна книга не може вивчити бути щасливим. Про, якщо б счастя була наука! справа інша!</u><br>Одне він знає твердо - людей ображати не можна. Коли він відмовляє Печоріна від викрадання Бели, розуміючи, що вона швидко Печоріну наскучить, він як би заздалегідь запобігає, що добром це не кінчиться. Але у нього не вистачає сили волі наполягти на своєму або віддати строгий наказ, адже Печорін по положенню у фортеці є його підпорядкованим. Весь його протест виразився в тому, що він у присутності Печоріна став надівати мундир і не приймав його у себе, як раніше, по-домашньому.
 +
 
 +
[[Image:t61mm4.jpeg]]<br>Старий служака і порядна людина, Максим Максимович розуміє лише одне, що він винен в смерті Бели не менше, ніж Печорін, і постійно внутрішньо стратив себе за це. Він давно пробачив Печоріна, знаючи, що молоді люди вітряні і недалекоглядні, але себе він пробачити не може. Опісля декілька років він знов зустрічає Печоріна і з радістю готовий кинутися йому на шию, тому що Григорій був йому як рідний син, але у відповідь отримує всього лише декілька ввічливих фраз і холодну посмішку.<br>Максим Максимович уражений, він не чекав того, що вони зустрінуться як чужі люди. На мою думку, Печоріну навряд чи була приємна зустріч: адже Максим Максимович - це мовчазний докір його далеко не благородному вчинку. Не думаю, щоб в Печоріна дійсно було кам'яне серце і він не мучився від свідомості, що дарма занапастив чисту душу. Я думаю, світський лиск, звичка глибоко ховати дійсні відчуття, природний такт не дозволили б Печоріну розцілуватися з штабс-капітаном при зустрічі. Печорін страждаючи від жалості до Максима Максимовича, умисне віднісся до нього холодно. Але бідному старому далеко до цих тонкощів. Він звикся жити серед грубого народу, це наклало .і на нього самого якийсь відбиток.  
 +
 
 +
[[Image:T61mm5.jpeg]]
 +
 
 +
Середовище не завжди впливає позитивно, навіть якщо від природи у людини багато добрих завдатків. Звичайно, самотня людина частіше прив'язується душею до людей, які зустрічаються на його дорозі. Своєю добротою і м'якістю він впокорює, його ласкава привітність рідкі якості в жорстокому світі.  
*'''Це цікаво:''' О самолюбство! ти важіль, яким Архімед хотів підвести земну кулю!
*'''Це цікаво:''' О самолюбство! ти важіль, яким Архімед хотів підвести земну кулю!
-
На думку багатьох, автор в романі - це сам Лермонтов. Якщо Печорін не по своїй волі попав на- Кавказ, то, мабуть, і автор теж вигнанець? Автор і Максим Максимич потрапляють в завірюху, але дослідний штабс-капітан не втрачається. Вони зупиняються в першій саклі, що попалася, щоб перечекати негоду. Про себе Максим Максимович розповідає досить скупо. Єдино, що ми взнаємо, що у нього немає сімейства і з дванадцяти років він не має вістей від батька і матері.<br>Вірш Лермонтова "Заповіт" написаний від імені старого солдата. Це можна віднести і до Максима Максимовича:<br>Но если кто из них и жив, <br>Скажи, что я писать ленив, <br>Что полк в поход послали <br>И чтоб меня не ждали.<br>Образ Максима Максимовича - один з кращих образів в російській літературі. Заслуга Лермонтова в тому, що він не показав його приниженим і ображеним Акакієм Акакійовичем з гогольовськой "Шинелі", хоча Гоголь написав цей образ пізніше, а показав людиною, в якої своя важка доля, важке життя старого солдата, але дуже добре і чисте серце.
+
На думку багатьох, автор в романі - це сам Лермонтов. Якщо Печорін не по своїй волі попав на- Кавказ, то, мабуть, і автор теж вигнанець? Автор і Максим Максимич потрапляють в завірюху, але дослідний штабс-капітан не втрачається. Вони зупиняються в першій саклі, що попалася, щоб перечекати негоду. Про себе Максим Максимович розповідає досить скупо. Єдино, що ми взнаємо, що у нього немає сімейства і з дванадцяти років він не має вістей від батька і матері.<br>Вірш Лермонтова "Заповіт" написаний від імені старого солдата. Це можна віднести і до Максима Максимовича:<br>Но если кто из них и жив, <br>Скажи, что я писать ленив, <br>Что полк в поход послали <br>И чтоб меня не ждали.<br>Образ Максима Максимовича - один з кращих образів в російській літературі. Заслуга Лермонтова в тому, що він не показав його приниженим і ображеним Акакієм Акакійовичем з гогольовськой "Шинелі", хоча Гоголь написав цей образ пізніше, а показав людиною, в якої своя важка доля, важке життя старого солдата, але дуже добре і чисте серце.  
*'''Запитання на закріплення нової теми:'''
*'''Запитання на закріплення нової теми:'''
-
Якими рисами наділив Максима Максимовича?<br>Охарактеризуйте поняття маленька людина.
+
Якими рисами наділив Максима Максимовича?<br>Охарактеризуйте поняття маленька людина.  
*'''Домашнє завдання:'''
*'''Домашнє завдання:'''
-
Підготуйте усну розповідь на тему: Образ маленької людини в творах російських письменників.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Образ маленької людини в творах російських письменників, Кицьки В. П., викладача світової літератури Сш. №15 ,м. Житомир. <br>Урок на тему : Аналіз роману «Герой нашого часу»викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.<br>Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. с. 533<br>Анна Столяренко, Ольга Демьяненко „Проектные технологии на уроках литературы”. - Школьный мир №45<br>&nbsp;Л.Иохова. „Особенности проведение урока литературы на этапе пропедевтики учебы”. <br>„Зарубежная литература”, Школьный мир - 2008р.<br>Иванова Татьяна Александровна Лермонтов на Кавказе.- М.: Детская литература, 2008.- 215с.<br>Лермонтов Михаил Юриевич Полное собрание сочинений в десяти томах.- М.: Воскресенье, 2008.- 592с.<br>Лермонтов М.Ю. Маскарад.- М.: Мастер Тэйп,ООО, 2007.-<br>&nbsp;Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br>&nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>  
+
Підготуйте усну розповідь на тему: Образ маленької людини в творах російських письменників.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему&nbsp;: Образ маленької людини в творах російських письменників, Кицьки В. П., викладача світової літератури Сш. №15 ,м. Житомир. <br>Урок на тему&nbsp;: Аналіз роману «Герой нашого часу»викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.<br>Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. с. 533<br>Анна Столяренко, Ольга Демьяненко „Проектные технологии на уроках литературы”. - Школьный мир №45<br>&nbsp;Л.Иохова. „Особенности проведение урока литературы на этапе пропедевтики учебы”. <br>„Зарубежная литература”, Школьный мир - 2008р.<br>Иванова Татьяна Александровна Лермонтов на Кавказе.- М.: Детская литература, 2008.- 215с.<br>Лермонтов Михаил Юриевич Полное собрание сочинений в десяти томах.- М.: Воскресенье, 2008.- 592с.<br>Лермонтов М.Ю. Маскарад.- М.: Мастер Тэйп,ООО, 2007.-<br>&nbsp;Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br>&nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>  
-
[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]
+
<br>
-
<br>
+
[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

Версия 10:21, 24 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Максим Максимович.Повні уроки


Тема:  Максим Максимович -образ «маленької людини».
Мета:  розширити знання учнів про героїв роману «Герой нашого часу».
- розвиток аналітичного мислення учнів;
 - виховання інтересу до літератури.
Тип уроку: навчально – виховний.

Хід уроку:

T61mm.jpeg
Якщо говорити про таких письменників, як Гоголь і Достоєвський, то тема "маленької людини" постійно присутня в їх творчості. Лермонтов ставив перед собою інше завдання: показати неабияку особу, яка страждає в бездіяльності, не бачивши сенсу в житті, тому що для такої особи будь-яка діяльність - це дріб'язкова дурниця. Та все ж Лермонтов майже один з перших прозаїків в російській літературі торкнувся цієї теми.
Образ Максима Максимовича з романа "Герой нашого часу" незабутній. Вперше ми з ним знайомимося в передмові до повести "Бела". Автор зустрічає в дорозі стриманого літнього офіцера, який подає йому корисні ради.

T61mm1.jpeg

Це Максим Максимович. Називаючи "азіатів бестіями", що виманюють гроші на горілку, він зайвий раз переконує нас в тому, що дуже довго жив на Кавказі і добре знає вдачі і звичаї цієї країни.
Максим Максимович з першого погляду має в привертає до себе свою життєвою мудрістю, спокійною невибагливістю, уміння триматися з гідністю. Він рідко кому розкриває душу, але якщо полюбить, то назавжди.

T61mm2.jpeg

Немов батько рідний, він опікає Белу, Печоріна, підгодовує Казбіча і Азамата. Через те і запрошує його до себе в гості мирною князь. За походженням Максим Максимович дворянин, але, очевидно, він із збіднілого дворянства, без впливових зв'язків і грошей. Не дивлячись на свій вік, він всього лише в чині штабс-капітана. Максим Максимович не звикся підлабузнюватися перед "сильними світу цього", і хоча генерал Ермолов давно в опалі перед царем, Максим Максимович не боїться з повагою говорити про нього вголос. Він нешкідливий, простакуватий, тому йому важко розібратися в складних відчуттях Печоріна.

T613.jpeg

  • Чи погоджуєтесь ви з наступним висловом М. Лєрмонтова?

Жодна книга не може вивчити бути щасливим. Про, якщо б счастя була наука! справа інша!
Одне він знає твердо - людей ображати не можна. Коли він відмовляє Печоріна від викрадання Бели, розуміючи, що вона швидко Печоріну наскучить, він як би заздалегідь запобігає, що добром це не кінчиться. Але у нього не вистачає сили волі наполягти на своєму або віддати строгий наказ, адже Печорін по положенню у фортеці є його підпорядкованим. Весь його протест виразився в тому, що він у присутності Печоріна став надівати мундир і не приймав його у себе, як раніше, по-домашньому.

T61mm4.jpeg
Старий служака і порядна людина, Максим Максимович розуміє лише одне, що він винен в смерті Бели не менше, ніж Печорін, і постійно внутрішньо стратив себе за це. Він давно пробачив Печоріна, знаючи, що молоді люди вітряні і недалекоглядні, але себе він пробачити не може. Опісля декілька років він знов зустрічає Печоріна і з радістю готовий кинутися йому на шию, тому що Григорій був йому як рідний син, але у відповідь отримує всього лише декілька ввічливих фраз і холодну посмішку.
Максим Максимович уражений, він не чекав того, що вони зустрінуться як чужі люди. На мою думку, Печоріну навряд чи була приємна зустріч: адже Максим Максимович - це мовчазний докір його далеко не благородному вчинку. Не думаю, щоб в Печоріна дійсно було кам'яне серце і він не мучився від свідомості, що дарма занапастив чисту душу. Я думаю, світський лиск, звичка глибоко ховати дійсні відчуття, природний такт не дозволили б Печоріну розцілуватися з штабс-капітаном при зустрічі. Печорін страждаючи від жалості до Максима Максимовича, умисне віднісся до нього холодно. Але бідному старому далеко до цих тонкощів. Він звикся жити серед грубого народу, це наклало .і на нього самого якийсь відбиток.

T61mm5.jpeg

Середовище не завжди впливає позитивно, навіть якщо від природи у людини багато добрих завдатків. Звичайно, самотня людина частіше прив'язується душею до людей, які зустрічаються на його дорозі. Своєю добротою і м'якістю він впокорює, його ласкава привітність рідкі якості в жорстокому світі.

  • Це цікаво: О самолюбство! ти важіль, яким Архімед хотів підвести земну кулю!

На думку багатьох, автор в романі - це сам Лермонтов. Якщо Печорін не по своїй волі попав на- Кавказ, то, мабуть, і автор теж вигнанець? Автор і Максим Максимич потрапляють в завірюху, але дослідний штабс-капітан не втрачається. Вони зупиняються в першій саклі, що попалася, щоб перечекати негоду. Про себе Максим Максимович розповідає досить скупо. Єдино, що ми взнаємо, що у нього немає сімейства і з дванадцяти років він не має вістей від батька і матері.
Вірш Лермонтова "Заповіт" написаний від імені старого солдата. Це можна віднести і до Максима Максимовича:
Но если кто из них и жив,
Скажи, что я писать ленив,
Что полк в поход послали
И чтоб меня не ждали.
Образ Максима Максимовича - один з кращих образів в російській літературі. Заслуга Лермонтова в тому, що він не показав його приниженим і ображеним Акакієм Акакійовичем з гогольовськой "Шинелі", хоча Гоголь написав цей образ пізніше, а показав людиною, в якої своя важка доля, важке життя старого солдата, але дуже добре і чисте серце.

  • Запитання на закріплення нової теми:

Якими рисами наділив Максима Максимовича?
Охарактеризуйте поняття маленька людина.

  • Домашнє завдання:

Підготуйте усну розповідь на тему: Образ маленької людини в творах російських письменників.
Список використаної літератури:
Урок на тему : Образ маленької людини в творах російських письменників, Кицьки В. П., викладача світової літератури Сш. №15 ,м. Житомир.
Урок на тему : Аналіз роману «Герой нашого часу»викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.
Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. с. 533
Анна Столяренко, Ольга Демьяненко „Проектные технологии на уроках литературы”. - Школьный мир №45
 Л.Иохова. „Особенности проведение урока литературы на этапе пропедевтики учебы”.
„Зарубежная литература”, Школьный мир - 2008р.
Иванова Татьяна Александровна Лермонтов на Кавказе.- М.: Детская литература, 2008.- 215с.
Лермонтов Михаил Юриевич Полное собрание сочинений в десяти томах.- М.: Воскресенье, 2008.- 592с.
Лермонтов М.Ю. Маскарад.- М.: Мастер Тэйп,ООО, 2007.-
 Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.
 Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.


Предмети > Зарубіжна література > Зарубіжна література 9 клас