KNOWLEDGE HYPERMARKET


Методичні рекомендації на тему: «Технологія застосування вбудованих функцій. Аналіз операцій по кредитах і позиках»

Гіпермаркет Знань>>Інформатика>>Інформатика 11 клас>> Інформатика: Впорядкування, пошук та фільтрування даних в ЕТ.

Практична робота до предмету Інформатика 11 клас.

Тема «Технологія застосування вбудованих функцій. Аналіз операцій по кредитах і позиках».



Розгляд теми: Впорядкування, пошук та фільтрування даних в ЕТ.



                                                                                             Лекція.


                                           Технологія застосування вбудованих функцій. Аналіз операцій по кредитах і позиках


Мета заняття – засвоєння студентами основних принципів оцінки ефективності інвестиційних проектів за допомогою фінансових функцій MS EXСEL.
Фінансова оцінка ефективності інвестиційного проекту проводиться шляхом складання таблиць грошових потоків, підсумком яких є розрахунок чистого грошового потоку, що виникає внаслідок реалізації інвестиційного проекту. На основі цього грошового потоку розраховуються показники чистої поточної вартості (NPV), внутрішньої норми прибутковості (IRR), рентабельності інвестиції (RI), терміну окупності тощо.

Розрахунок даних показників доцільно проводити за допомогою табличного редактора MS EXСEL, який має відповідні фінансові функції.


План лекції

>    Технологія застосування вбудованих функцій
>    Настройка параметрів обчислення і відображення формул
>    Аналіз операцій по кредитах і позиках
>    Призначення і формати фінансових функцій для аналіза інвестицій.
>    Перегляд презентації “Економічні розрахунки в MS EXСEL”.


                                                                                  Пояснення нового матеріалу.

                                                                    Технологія застосування вбудованих функцій

Категорії вбудованих функцій

До складу табличного процесора Microsoft Excel входить більше 300 вбудованих функцій, що дають можливість виконувати найрізноманітнішу обробку даних.
Параметри (аргументи) функцій записуються після імені функції в круглих дужках, відділяються вони один від одного крапкою з комою. У якості параметрів функції можуть виступати числа, текст, адреси або імена комірок і їх діапазонів, вирази і інші вбудовані функції.

Для зручності використання всі вбудовані функції Excel згруповані в категорії:

• функції баз даних;
• функції дати і часу;
• зовнішні функції;
• інженерні функції;
• фінансові функції;
• логічні функції;
• інформаційні функції;
• функції посилання і автопідстановки;
• математичні (арифметичні і тригонометричні) функції;
• статистичні функції;
• текстові функції.

Окрім вказаних, Excel може містити категорію функцій користувача, розроблених за допомогою Visual Basic for Applications. Призначені для користувача функції доступні тільки при відкритті тих документів, в яких вони були створені, або при використанні тих шаблонів, в яких вони були збережені.


                                                              Особливості введення даних при організації обчислень

При організації обчислень з діапазонами даних, коли результатом повинен бути також діапазон, слід заздалегідь виділити діапазон комірок для результату обчислень. Потім ввести формулу, по якій здійснюватиметься обчислення, можливо з використанням вбудованої функції. Для завершення введення формули замість натиснення клавіші [Enter] або кнопки ОК слід ввести комбінацію клавіш [Ctrl + Shift + Enter].

Якщо заздалегідь виділити декілька листів електронної книги Excel(клавіша [Ctrl] + клацання лівою кнопкою миші по ярличках листів), то всі введені, скопійовані або обчислені за формулами дані в комірках  поточного листа дублюватимуться у відповідні комірки інших виділених листів. У подальшому, знявши виділення листів книги, перейшовши на інші листи, можна в кожен з них внести необхідні виправлення. Така технологія істотно спрощує підготовку однотипних документів, які повинні розміщуватися на декількох листах.


                                                                Настройка параметрів обчислення і відображення формул

При необхідності, наприклад, при великому об'ємі обчислень, можна відмінити автоматичне обчислення формул електронного листа після чергової операції введення даних, змінивши параметри настройки Excel(рис.1. )::
Команда Сервис → Параметры…→ Закладка Вычисления →
Перемикач Вычисления вручную → ОК


23.03-27.jpg 
Рис.1. Вкладка Вычисления вікна Параметры


В цьому випадку перерахунок формул здійснюватиметься тільки після натиснення функціональної клавіші [F9], перед збереженням файлу або після відновлення в параметрах Excel перемикача Вычисления, що діє за умовчанням, автоматично.

Оскільки формульні залежності в звичайному режимі не відображаються на електронному листі, при необхідності, наприклад, для перевірки їх правильності, бажане їх постійне відображення. Це можна зробити декількома способами – натиснути комбінацію клавіш [Ctrl ] + ` (зворотний апостроф)] або виконати команди:

Команда Сервис → Зависимости формул → Режим проверки формул
Повторне виконання даних команд відміняє вказане представлення.

Існує ще один спосіб, направлений на відображення формул, пов'язаний із зміною параметрів (рис.2. ):

Команда Сервис → Параметры… → Закладка Вид →
Встановити перемикач  Формулы  для параметрів вікна → ОК

23.03-28.jpg 
Рис.2. Вкладка Вид вікна Параметри

При будь-яких настройках Excel при виділенні комірки з формулою вона (формула) відображається в рядку формул. Встановлення курсору миші в межах функції в рядку формул, а потім виконання клацання по кнопці fx  викликає повторну появу на екрані панелі функції. Дана ситуація може використовуватися як для перевірки правильності введених параметрів функції, так і для їх зміни.

При використанні деяких функцій, результат обчислень яких здійснюється ітераційним шляхом (методом послідовних наближень), доцільно заздалегідь змінити деякі стандартні параметри Excel, виконавши команди:

Сервис → Параметры → Вкладка Вычисления → Установить флажок Итерации →
Задать предельное число итераций (не более 32767) →
Уменьшить относительную погрешность → ОК


                                                                                         Зміна надбудов

Не весь перелік стандартних функцій Excel відразу ж доступний користувачам після установки пакету Microsoft Office. В першу чергу це стосується категорії фінансових функцій. У стандартних параметрах установки Excel набір цих функцій обмежений. Для доступу до розширеного переліку вбудованих фінансових функцій необхідно заздалегідь підключити спеціальне доповнення «Пакет анализу». Підключення здійснюється наступним чином:

Команда Сервис → Надстройки → Установить флажок Пакет анализа → Кнопка ОК

При цьому через вікно Надстройки (рис. 3) можна підключити не тільки стандартні доповнення Microsoft Excel (Пакет анализа, Поиск решения, Мастер подстановок, Мастер суммирования і тому подібне), але і призначений для користувача пакет аналізу (Analysis ToolPak - VBA), а також зовнішні спеціалізовані засоби (використовуючи кнопку Обзор.).


23.03-29.jpg 
Рис. 3. Вікно Надстройки

                                                                     Аналіз операцій по кредитах і позиках


Основні теоретичні положення.

Кількісний фінансовий аналіз припускає використання моделей і методів розрахунку фінансових показників. Умовно методи фінансово-економічних розрахунків можна розділити на дві частини: базові і прикладні.

До базових методів відносяться:

1) прості і складні відсотки як основа операцій, пов'язаних з нарощуванням або дисконтуванням платежів;
2) розрахунок потоків платежів стосовно різних видів фінансових рент.


До прикладних методів фінансових розрахунків відносяться:

1) планування і оцінка ефективності фінансово-кредитних операцій;
2) розрахунок страхових аннуитетов;
3) планування погашення довгострокової заборгованості;
4) планування погашення іпотечних позик і споживчих кредитів;
5) фінансові розрахунки по цінних паперах;
6) лізингові, факторингові і форфейтингові банківські операції;
7) планування і аналіз інвестиційних проектів і ін.


При проведенні будь-яких фінансово-економічних розрахунків враховується принцип тимчасової цінності грошей (time value of money), який припускає, що сума, отримана сьогодні, більше тієї ж суми, отриманої завтра. З даного принципу виходить необхідність обліку чинника часу при проведенні довгострокових фінансових операцій і некоректність підсумовування грошових величин, що відносяться до різних періодів часу. Це явище широко відоме на фінансовому світі і обумовлене поряд причин:

- будь-яка грошова сума, що є в наявності, в умовах ринку може бути інвестована, і через деякий час принести дохід;

- купівельна спроможність грошей навіть при невеликій інфляції з часом знижується.

Чинник часу враховується за допомогою методів нарощування і дисконтування, в основу яких покладена техніка процентних обчислень. За допомогою цих методів здійснюється приведення грошових сум, що відносяться до різних тимчасових періодів, до необхідного моменту часу в сьогоденні або майбутньому. При цьому основою для кількісного опису зміни вартості грошових сум в часі є теорія процентних ставок.


                                                         До основних понять фінансово-економічних розрахунків відносяться:

- відсоток – абсолютна величина доходу від надання грошей в кредит в будь-якій формі;

- процентна ставка – відносна величина доходу за фіксований інтервал часу, вимірювана у відсотках або у вигляді дробу;

- період нарахування – інтервал часу, до якого приурочена процентна ставка;

- капіталізація відсотків – приєднання нарахованих відсотків до основної суми;

- нарощування – процес збільшення первинної суми в результаті нарахування відсотків;

- дисконтування – процес приведення вартості майбутньої суми грошей до теперішнього моменту часу (операція, зворотна нарощуванню).


Пояснимо економічний сенс окремих понять. Так, процентна ставка використовується як вимірник рівня (норми) прибутковості вироблюваних операцій і визначається як відношення отриманого прибутку до величини вкладених засобів. Нарощування дозволяє в результаті проведення фінансової операції визначити величину, яка буде або може бути отримана з первинної (поточною) суми через деякий проміжок часу. Дисконтуванням є процес знаходження величини на заданий момент часу по її відомому або передбачуваному значенню в майбутньому.

У фінансових розрахунках з відсотками можуть використовуватися різні способи нарахування відсотків, отже, різні види процентних ставок.

1) Залежно від бази нарахування відсотків розрізняють прості і складні відсотки.

Прості відсотки використовуються, як правило, в короткострокових фінансових операціях, термін проведення яких менше року. Базою для числення відсотків за кожен період в цьому випадку служить початкова сума операції.

Складні відсотки застосовуються в довгострокових фінансових операціях з терміном проведення більш одного року. При цьому база для числення відсотків за період включає як початкову суму операції, так і суму вже накопичених до цього часу відсотків.

Нарощування і дисконтування здійснюється по формулах:

по ставці простих відсотків по ставці складних відсотків


23.03-30.jpg
 
2) Виходячи з принципів розрахунку, розрізняють ставку нарощування (декурсивная ставка) і облікову ставку (антисипативная ставка).

3) По постійності значення процентної ставки протягом дії договору ставки бувають фіксовані і плаваючі.

Проведення практично будь-якої фінансової операції породжує рух грошових коштів. Такий рух може характеризуватися виникненням окремих разових платежів або безліччю розподілених в часі виплат і надходжень, тобто розглядається потік платежів або грошовий потік (cash flow).

Грошовий потік – послідовність розподілених в часі платежів. Будь-яка фінансова операція припускає наявність двох потоків платежів: що входить — надходження (доходи) і виходить — виплати (витрати, вкладення). У фінансовому аналізі ці потоки зазвичай замінюють одним двостороннім потоком платежів, де надходження грошей вважаються позитивними величинами, а виплати — негативними.

Простий (елементарний) грошовий потік складається з однієї виплати і подальшого надходження, або разового надходження з подальшою виплатою, розділених певними періодами часу (наприклад, рік, квартал, місяць і ін.). Прикладами фінансових операцій з такими потоками платежів є термінові депозити, одноразові позики, операції з деякими видами цінних паперів і ін.

Потоки платежів по періодичності протікання діляться на регулярних і нерегулярних.

Регулярним потоком платежів називаються платежі, у яких всі виплати направлені в один бік (наприклад, надходження), а інтервали між платежами однакові.
Нерегулярним потоком платежів називаються платежі, у яких частина виплат є позитивними величинами (надходження), а інша частина – негативними величинами (виплати). Інтервали між платежами в цьому випадку можуть бути не рівні один одному.

Найбільш простим прикладом регулярного потоку платежів є фінансова рента. Фінансова рента або аннуитет (від annuity — щорічний) визначається як потік платежів, всі члени якого позитивні і поступають через однакові інтервали часу.

Фінансова рента характеризується: членом ренти, періодом ренти, терміном ренти і процентною ставкою.

Розмір окремого платежу називають членом ренти.

Інтервал часу між двома послідовними платежами є періодом ренти.

Ренти можна класифікувати по різних ознаках, наприклад, по кількості виплат члена ренти протягом року розрізняють річні і n-термінові (n разів на рік) ренти.
За типом капіталізації відсотків ренти підрозділяються на ренти з щорічним нарахуванням, з нарахуванням m разів на рік і з безперервним нарахуванням. При цьому момент нарахування відсотків може не співпадати з моментом виплати по ренті.

По величині членів ренти діляться на постійних (з рівними членами) і змінних.

По вірогідності виплати окремого платежу ренти діляться на вірних і умовних. Вірні ренти підлягають обов'язковій виплаті, наприклад при погашенні кредиту. Виплата умовної ренти ставиться в залежність від настання деякої випадкової події, наприклад, страхові виплати, виплати пенсій і ін.

По кількості членів розрізняють ренти з кінцевим числом членів, обмежені по термінах, і вічні, з нескінченним числом членів.

По термінах почала дії ренти і настання якої-небудь події розрізняють негайні і відкладені ренти.

По моменту виплати платежів ренти підрозділяються на звичайні і приведені. Якщо платежі здійснюються в кінці певного періоду часу (місяця, кварталу, роки і тому подібне), то такі ренти називаються постнумерандо або звичайна рента (ordinary annuity).

Якщо виплата проводиться на початку кожного періоду, то рента називається пренумерандо або приведена рента (annuity due).


                                                                    Фінансові функції для аналізу інвестицій


Серед повного переліку фінансових функцій Microsoft Excel, безпосередньо призначених для фінансових розрахунків, виділяється група функцій, використовувана для аналізу інвестицій і розрахунку операцій по кредитах і позиках (табл. 4.1). Одержати навички розв’язку прикладних задач засобами MS Excel, ознайомитися з засобами аналізу даних в Excel
 
                                         Таблиця  Призначення і формати фінансових функцій для аналізу інвестицій.


                       Формат
                         Призначення функції
  БЗРАСПІС(первинне; план)
   Розраховує майбутнє значення інвестиції після нарахування складних відсотків при змінній процентній ставці.
  БС (ставка; кпер; плт; пс; тип1)
   Обчислює майбутню вартість інвестиції (внеску) на основі періодичних, рівних по величині сум латижів і постійної процентної ставки.
  ВСД (значення;предположение)
   Обчислює внутрішню ставку прибутковості для потоків грошових коштів, представлених їх чисельними, не обов'язково рівними по величині значеннями (доходи – з плюсом, витрати – з мінусом), здійснювані в послідовні і однакові за тривалістю періоди.
  КПЕР (ставка; плт; пс; бс; тип)
   Обчислює загальну кількість періодів виплати для інвестиції на основі періодичних постійних виплат і постійної процентної ставки.
  МВСД (значення;ставка _финанс; ставка_реинвест)
    Повертає модифіковану внутрішню ставку прибутковості для ряду періодичних грошових потоків (з урахуванням витрат на залучення інвестиції і відсотків, що отримуються від реінвестування грошових коштів).
  НОМІНАЛ(эффективная_ставка;кол_пер)     Обчислює номінальну річну процентну ставку по ефективній ставці і кількості періодів в році, за які нараховуються складні відсотки.
  ОБЩДОХОД (ставка;кол_пер;нз;нач_период; кон_период; тип)     Повертає кумулятивну (наростаючим підсумком) суму основних виплат по позиці між двома періодами.
  ОБЩПЛАТ (ставка; кол_пер; нз; нач_период; кон_период; тип)
   Повертає кумулятивну (наростаючим підсумком) величину відсотків в проміжку між двома періодами виплат.
  ОСПЛТ (ставка;период; кпер; пс; бс; тип)     Повертає величину платежу в погашення основної суми по інвестиції за даний період на основепостоянства періодичних платежів і постійності процентної ставки.
  ПЛТ (ставка; кпер; пс; бс; тип)
   Обчислює суму періодичного платежу для аннуитета на основі постійності сум платежів і постійності процентної ставки.
  ПРОЦПЛАТ (ставка;период; кпер; пс)
   Обчислює відсотки, що виплачуються за певний інвестиційний період.
  ПРПЛТ (ставка; период;кпер; пс; бс; тип) Повертає суму платежів відсотків по інвестиції заданий період на основі постійності сум періодичних платежів і постійності процентної ставки.
  ПС (ставка; кпер; плт;бс; тип)     Розраховує приведену до теперішнього моменту вартість інвестиції, яка на справжній момент рівноцінна ряду майбутніх виплат.
  СТАВКА (кпер; плт; пс; бс; тип; предположение) 
  Визначає процентну ставку по аннуитету за один період, використовуючи ітераційний метод.
  ЧИСТВНДОХ (значения; даты; предположение)     Обчислює внутрішню ставку прибутковості для графіка нерегулярних грошових потоків змінної величини.
  ЧИСТНЗ (ставка; значения; даты)     Повертає чисту приведену вартість нерегулярних змінних грошових потоків.
  ЧПС (ставка; значения)
   Повертає величину чистої приведеної вартості інвестиції, використовуючи ставку дисконтування, а також вартості майбутніх періодичних виплат(негативні значення) і надходжень (позитивні значення) в кінці періоду.
  ЕФЕКТ(номинальная_ставка; кол_пер)
   Обчислює ефективну (фактичну) річну процентну ставку по номінальній ставці і кількості періодів в році, за які нараховуються складні відсотки.


Курсивом набрані необов'язкові параметри функцій.
 
                                                             Функції аналізу інвестиційної діяльності


Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодичного аналізу інвестування власних фінансових ресурсів, наприклад, за оновлення наявної матеріально-технічної бази, на розширення обсягу виробництва, а також інвестування коштів на ринку капіталу, у цінні папери та інші.

Розглянемо деякі функції аналізу інвестиційної діяльності.

Функція ПЛТ Функція ПЛТрозраховує величину постійної періодичної виплати позики при постійній відсотковій ставці. Вона має такий вигляд:
ПЛТ(Ставка;Кпер;Пс;[Бс];[Тип]), де Ставка – відсоткова ставка за один період; Кпер – кількість періодів виплат (наприклад, місяці, роки та інше); Пс – загальна сума, яку необхідно виплатити; Бс – розмір майбутньої суми або залишку після закінчення виплат, якщо цього аргументу немає, то майбутня вартість позики дорівнює нулю; Тип – це аргумент, який визначає час виплати, він може мати значення нуля (за замовчуванням) і означає, що виплата відбувається в кінці періоду, або 1 – виплата відбувається на початку періоду.

Приклад 1. Необхідно розрахувати щорічний розмір платежу за позику 15000 грн. терміном на 5 років та відсотковою ставкою 12%.

Розв’язання

За цією умовою функція буде =ПЛТ(12%;5;15000), а результат розрахунку буде 4161,15грн.


Приклад 2. Необхідно розрахувати, яку суму щомісячно потрібно переказувати на рахунок банку, щоб при відсотковій ставці 20% річних за 3 роки вклад досягнув суми 5000 грн.

Розв’язання

Функція матиме вигляд =ПЛТ(20%/12,3*12;5000). Результат розрахунку – 185.82 грн.

Розраховуючи цю функцію, необхідно уважніше стежити за відповідністю одиниць виміру періодів: якщо період – місяць, то аргумент «Ставка» має вигляд «Ставка»/12 і аргумент Кпер – «число періодів»*12.

Функція СТАВКА Функція Ставка дає змогу розраховувати відсоткову ставку за один період, яка потрібна для отримання певної суми протягом заданого терміну і при постійній сумі виплат. Загальний вигляд функції:


                                                     СТАВКА(Кпер; ПЛТ; Пс; Бс; Тип; [Предположение]),

де Кпер – кількість періодів виплати (наприклад, місяці, роки, тощо); Плт – сума, яку необхідно сплачувати в кожному періоді. Це значення постійне для всього періоду платежів, його вводять зі знаком «-». Якщо цього аргументу немає, обов’язковим є аргумент Бс; Пс – загальна сума, яку необхідно виплатити; Бс – розмір майбутньої суми або залишку після закінчення виплат. У разі відсутності аргументу майбутня вартість позики дорівнює нуль. Тип –  аргумент, який визначає час виплати, він може мати значення  0 (за замовчуванням) і означає, що виплату здійснюють в кінці періоду, або 1 – виплату здійснюють на початку періоду; Предположение – величина пропонованої відсоткової ставки. Якщо цей аргумент опущено, значення дорівнює 10%.

Приклад 3. Необхідно розрахувати відсоткову ставку для трирічної позики розміром 5000 грн. при щомісячному вкладі 185 грн.

Розв’язання

За цієї умови функція матиме вигляд =СТАВКА(3*12;-185;5000), а результат розрахунку – 2% для одного місяця, а для річної відсоткової ставки – 24%.

Функція ПС Функція ПС може повернути поточний обсяг вкладу, тобто суму, яку складають майбутні платежі. Синтаксис функції є наступним:

                                                                   ПС (Ставка, Кпер; Плт; [Бс]; [Тип]),

де Ставка – відсоткова ставка за період; Кпер – кількість періодів виплат (наприклад, місяці, роки тощо); Плт – сума, яку необхідно сплачувати в кожному періоді. Це значення є постійним для всього періоду платежів. Бс – розмір майбутньої суми або залишку після закінчення виплат. Якщо цей аргумент відсутній, майбутня вартість позики дорівнює 0; Тип – аргумент, який визначає час виплати і має значення 0 або 1.

Приклад 4. Куплено облігацію, номінальна вартість якої становить 1000 грн. Виплата за нею – 150 грн. на рік, відсоткова ставка – 22%, термін дії облігації – 3 роки.

Розв’язання

Якщо розрахувати вартість облігації на третій рік, то функція буде такою: =ПС(22%;3;150;1000), а розраховане значення – 857,04 грн.

Далі подається перелік функцій, які також можна віднести до функцій аналізу інвестиційної діяльності. Аргументи цих функцій у різних варіаціях аналогічні до розглянутих, тому функції подані у скороченому вигляді.

Функція ВСД Функція ВСД дає змогу повернути відсоткову ставку доходу від інвестицій (внутрішню швидкість обороту), яку розраховують на основі значень майбутніх платежів та майбутніх прибутків (або збитків). Обсяги проведених операцій обов'язково розраховують через однакові проміжки часу (місяць, рік тощо).

Функція БС Функція БС  повертає майбутнє значення вкладу, яке розраховують на основі значень періодичних постійних платежів і постійної відсоткової ставки.

Функція КПЕР  Функція КПЕР дає змогу повернути кількість періодів виплат для отриманого вкладу, яку розрахову¬ють на основі постійних періодичних виплат і постійної відсоткової ставки.

Функція МВСД Функція МВСД дає змогу повернути модифіковану відсоткову ставку після реінвестування (лат. rе... – префікс, що означає зворотну або повторну дію) отриманого вкладу, яку розраховують на основі значень майбутніх платежів та майбутніх прибутків (або збитків), значення відсоткової ставки за отриманий вклад і при інвестуванні.

Функція ПРПЛТ Функція ПРПЛТ можє розрахувати суму платежів за відсотками за певний період, які враховують на основі постійних періодичних виплат постійної відсоткової ставки.

Функція ПРОЦПЛАТФункція ПРОЦПЛАТ дає змогу розраховувати розмір суми для сплати за певний період виплат.

Функція БЗРАСПИС Функція БЗРАСПИС повертає майбутнє значення інвестиції після нарахування склад¬них відсотків, при цьому відсоткова ставка має змінні значення.

                                                        Функції для розрахунку амортизації


Амортизація – процес поступового зменшення вартості устаткування.

Розглянемо такі функції розрахунку амортизації АПЛ та АСЧ.

Функція АПЛ Функція АПЛ розраховує величину вартості устаткування в кінці амортизації для певного періоду. Вона має такий вигляд:
                                               АПЛ (Нач_стоимость;Ост_стоимост;Время_эксплуатации),
де Нач_стоимость – початкова вартість устаткування; Ост_стоимост – остаточна вартість устаткування в кінці амортизації; Время_эксплуатации – кількість періодів, під час яких вартість амортизується.

Необхідно розрахувати річні амортизаційні витрати, якщо початкова вартість устаткування – 50000 грн., остаточна – 0 грн., термін амортизації – 10 років. Тоді функція матиме вигляд: =АПЛ(50000;0;10), а результат розрахунку буде 5000.

Функція АСЧ Функція АСЧ дає змогу повернути величину річної амортизації устаткування для певного періоду. Форма її запису така:

АСЧ (Нач_стоимость; Ост_стоимость; Время_эксплуатации; Период), де  Нач_стоимость – початкова вартість устаткування; Ост_стоимость – остаточна вартість устаткування в кінці амортизації; Время_эксплуатации – кількість періодів, під час яких вартість амортизується; Период – рік, для якого розраховується період амортизації.

Приклад 5. Необхідно розрахувати амортизаційні витрати для третього року експлуатації устаткування, причому початкова вартість устаткування становить 50000 грн., остаточна – 0 грн., термін амортизації – 10 років.

Розв’язання

За цієї умови функція АСЧ буде =АСЧ(50000;0;10;3), результат розрахунку – 7272.73.

Функція ДДОББільш загальною при обчисленні амортизації активу є функція ДДОБ, яка використовує метод дворазового зменшення залишку або довільний інший явно вказаний метод обліку амортизації.

Інші функції ПУО, ФУО рекомендується розглянути самостійно


                                                                Функція роботи з цінними паперами


Невід’ємним елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів. Одним із найпоширеніших видів цінних паперів є облігація. Облігація підтверджує зобов’язання виплатити власнику в певний термін номінальну вартість облігації та дохід від неї і має такі показники: номінальну вартість, купонну ставку дохідності, дату випуску і погашення, суму погашення. Номінальна вартість – це сума, яку вказують на бланку облігації. Якщо ціна, що заплачена за облігацію нижче номіналу, це означає, що облігацію продано зі знижкою або з дисконтом, а якщо вище номіналу – з премією. Залежно від форми виплати доходу облігації поділяють на купонні (з фіксованою або плаваючою ставкою) та дисконтні (без періодичних виплат доходів). Купонна ставка дохідності облігації – відсоткова ставка, за якою власнику облігації виплачують періодичний дохід і яка визначається ставкою купона, вираженою у відсотках до номіналу. Купонні виплати здійснюють 1, 2 або 4 рази за рік.

Розглянемо функції ДОХОД і ЦЕНА.

Функція ДОХОД Функція ДОХОД розраховує дохід від цінних паперів, який становлять періодичні відсотки від виплати. Вона має такий вигляд:

                              ДОХОД (Дата_согл;Дата_вступл_в_силу; Ставка; Цена; Погашение; Частота; Базис),

де Дата_согл – дата оформлення купівлі облігації; Дата_вступл_в_силу – термін погашення цінних паперів. Ставка – річна відсоткова ставка для купонів за цінними паперами; Цена – ціна, за якою куплено облігацію; Погашение – ціна, за якою продається облігація; Частота – кількість виплат за купонами протягом року; Базис – спосіб розрахунку дати (за замовчування 0).

Приклад 6. Номінальна ціна акції становить 300 грн., ціна для покупців – 270 грн., термін облігації – 3 роки; річна відсоткова ставка – 32%, періодичність виплат відсотків – двічі на рік.

Розв’язання

Для розв’язання одержуємо функцію

=ДОХОД («01.01.1999»; «01.01.2002»; 16%; 270; 300; 2; 0)

Після розрахунку одержимо значення – 0.09 або 9%.

Функція ЦЕНАФункція ЦЕНА  дає змогу повернути вартість облігації. Її записують так:

                                  ЦЕНА (Дата_согл; Дата_вступл_в_силу; Ставка; Доход; Погашение; Частота;Базис),

де  Дата_согл – дата оформлення купівлі цінних паперів; Дата_вступл_в_силу – дата погашення цінних паперів; Ставка – річна відсоткова ставка для купонів за цінними паперами; Доход – дохід за цінними паперами (норма дохідності); Погашение – ціна, за якою продається облігація; Частота – кількість виплат за купонами протягом року; Базис – спосіб розрахунку дати (за замовчування 0).

Приклад 7. Необхідно розрахувати ціну облігації, дата купівлі якої 15 грудня 1998 року, термін погашення – 20 січня 2005 року, ставка купона, який виплачують за рік, – 4%, норма дохідності – 10, ціна облігації при продажі – 100 грн.

Розв’язання

Функція матиме розраховане значення 73,54 грн. і відповідно вигляд

                                              =ЦЕНА(«15.12.98»;«20.01.05»;4%;10%;100;1).

Отже, наявність спеціально виділеної категорії фінансових функцій дає змогу ефективно здійснювати складні розрахунки у фінансовій сфері, автоматизувати знаходження складних результатів, використовувати їх при складанні фінансової звітності підприємств.

Література: [ 1, 2, 3, 7]





Надіслала вчитель інформатики Деснянського економіко – правового технікуму при МАУП м. Києва Рябець Людмила Іванівна


Бібліотека з підручниками та книгами на скачку безкоштовно онлайн, Інформатика для 11 класу скачати, шкільна програма з інформатики, плани конспектів уроків

Предмети > Інформатика > Інформатика 11 клас > Впорядкування, пошук та фільтрування даних в ЕТ > Впорядкування, пошук та фільтрування даних в ЕТ. Методичні рекомендації