KNOWLEDGE HYPERMARKET


Микола Гоголь Літературна діяльність письменника її значення для української культури Національний дух у творчості Гоголя
 
(1 промежуточная версия не показана)
Строка 3: Строка 3:
<metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, микола гоголь, гоголь, літературна діяльність, діяльність письменника, значення діяльності, значення для літератури, національний діх, дух у творчості, творчості гоголя, творчість гоголя</metakeywords><br>  
<metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, микола гоголь, гоголь, літературна діяльність, діяльність письменника, значення діяльності, значення для літератури, національний діх, дух у творчості, творчості гоголя, творчість гоголя</metakeywords><br>  
-
'''МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809 - 1852)'''<br><br>Його метою було передати чарівний світ української ментальності... , поєднуючи це з просторими етнографічними описами весняних, літніх і різдвяних дійств.<br>Вал. Шевчук<br>&nbsp;<br><br>'''Життєпис письменника'''
+
'''Микола Гоголь (1809 - 1852)'''<br>Його метою було передати чарівний світ української ментальності... , поєднуючи це з просторими етнографічними описами весняних, літніх і різдвяних дійств.<br>Вал. Шевчук <br><br>'''Життєпис письменника'''<br>Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня 1809 р. в с. Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Дитинство минуло в маєтку батьків — селі Василівці (нині Гоголеве).<br>Батько Гоголя, Василь Панасович Гоголь-Яновський, український письменник, автор водевілів «Собака-вівця» та «Простак, або Хитрощі жінки, перехитрені солдатом», був управителем маєтків і організатором домашнього театру українського поміщика Д. Трощинського (колишнього міністра юстиції Російської імперії) в с. Кибинцях поблизу Миргорода. Мати, Марія Іванівна Гоголь-Яновська, назвала сина на честь чудотворної ікони Миколи Диканського. Багатий родич на честь народження Миколи Гоголя сплачував щорічно 1200 карбованців на його науку. У три роки хлопчик читав і писав, у п'ять — складав вірші.<br>&nbsp;Його батько був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби.<br>Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василівці в маєтку батьків. Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховному виливі бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до української мови, відчуття слова закладалися в юного Миколи Гоголя вже з дитячих літ. Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів'їв і приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Пізніше М. Гоголь так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого...» Мати допомагала синові з фольклорними матеріалами для його майбутніх книжок на українську тематику.<br>Разом із молодшим братом Іваном з 1818 по 1819 р. навчався н Полтавському повітовому училищі. Раптова смерть брата викликала в Миколи велике душевне потрясіння, тому освіту він продовжив удома.<br>З 1821 по 1828 р. хлопець навчався в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька. Тут розпочинається його творча діяльність. Здібний, ініціативний учень організував гімназійний театр, ставши одночасно його директором, автором, художником-декоратором; активно працював у рукописній журналістиці, подаючи до журналів твори [[Російська мова|'''російською''']] та [[Вступ. Розвиток української мови. Повторення вивченого у 8 класі|'''українською мовами.''']]<br>У 1828 р. М. Гоголь переїхав до Петербурга, де в 1829 р. опублікував свій перший твір — поему «Ганц Кюхельгартен», проте після негативної рецензії скупив увесь тираж книжки й спалив його. Через рік у журналі «Отечественные записки» була надрукована повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша із циклу «Вечорів на хуторі біля Диканьки».<br>У червні 1832 р. Гоголь відвідав рідні місця. Письменник зацікавлюється історією України, [[Фольклор. Повні уроки|'''фольклором''']], хоче стати професором історії Київського університету св. Володимира. Однак до Києва Гоголя не відпустили. У липні 1834 р. він був призначений професором Петербурзького університету, проте наступного року покинув викладацьку роботу, зайнявшись літературною творчістю. У цей же час письменник працює над книжками «Арабески», «Миргород», у яких розвінчує бездуховність поміщицько-чиновницького провінційного містечка Миргорода й російської столиці Петербурга, а його прославлений «Тарас Бульба» продемонстрував високі зразки людського духу, патріотизму, ратної звитяги, бойового побратимства. Розраду від нездійснених планів письменник шукав і знаходив у творчості.<br>Другу половину 30-х років XIX ст. М. Гоголь присвятив драматургії і театру. Етапною в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836), у якій письменник затаврував хабарництво, сваволю, неуцтво чиновників Російської імперії. На прем'єрі комедії у квітні 1836 р. в Петербурзі в Олександрійському театрі був присутній імператор Микола І. У травні п'єсу поставили в Малому театрі в Москві. Вистава викликала неоднозначний резонанс — від захоплення передових умів до гострого невдоволення й нападів панівної верхівки. Невдовзі після прем'єр «Ревізора» М. Гоголь виїжджає на досить тривалий час за кордон (1836-1839). Він відвідує Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію, там активно працює над знаменитою поемою-романом «Мертві душі». З 1842 до 1847 р. Гоголь проживає за кордоном, повільно відходить від мистецтва. Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків істини: вихід із суспільної та особистої кризи він шукав у самовдосконаленні, у вірі в Бога.<br>У 1848 р. Гоголь повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалює рукопис.<br>Тяжка хвороб обірвала життя майстра слова 21 лютого 1852 р. Письменник похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.<br>Творчість М. Гоголя набула світової слави й сприяла розвитку інших видів мистецтва. Для постановки на сценах українського театру за сюжетами його творів М. Старицький написав п'єси «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок», «Різдвяна ніч»; М. Кропивницький переробив українською мовою «Ревізора». Микола Лисенко створив знамениті опери «Тарас Бульба» і «Різдвяна ніч». На Київській кіностудії ім. О. Довженка за сюжетами повістей М. Гоголя поставлено художні фільми: «Вій» (1967), «Вечір проти Івана Купала» (1968), «Втрачена грамота» (1972), «Миргород і його мешканці» (1983). Гоголівська тема втілена в українському [[Малювання|'''образотворчому мистецтві.''']]<br>Жителі Великих Сорочинців щорічно вшановують пам'ять свого славетного земляка М. Гоголя. На його честь щорічно в третю неділю серпня відбувається знаменитий Сорочинський ярмарок, що триває кілька днів. Туди з'їжджаються звідусіль, щоб подивитися на живучість традицій українського народу. На Сорочинському ярмарку можна купити все — від хліба-солі й книжки до української вишиванки, рушника, бриля, опішнянської макітри. Тут учасники цього незвичайного видовищного дійства зустрічаються з героями творів письменника, і сам «Микола Гоголь» урочисто об'їжджає ярмарок на запряженому волами возі, спілкується з народом.<br>'''Загальна характеристика творчості Миколи Гоголя'''<br>У 20—30-і роки XIX ст. набула популярності українська екзотика у творчості українських письменників, які жили й працювали в столиці Російської імперії. На початку XIX ст. росіяни описували свої мандрівки в Малоросію; незвичайний мальовничий край приваблював також російських письменників, зокрема й О. Пушкіна. Тема рідної землі захоплювала й М. Гоголя.<br>ЗО квітня 1829 р. М. Гоголь у листі до матері просив надіслати йому матеріали з рідних місць, зокрема детальний опис одягу сільського дяка з найдавнішими назвами кожної частини вбрання; назви елементів одягу сільських дівчат, заміжніх жінок і чоловіків, «детальний опис весілля», «декілька слів про колядки, про Івана Купала, про русалок». Далі продовжував: «Якщо є, крім того, які-не-будь духи чи домовики, то про них детальніше і з назвами та ділами; багато побутує між простим народом повір'їв, страшних бувальщин, переказів, різних анекдотів. Усе це буде для мене надзвичайно цікавим». Як виявилося згодом, письменник збирав матеріали для своїх знаменитих повістей під спільною назвою «Вечори на хуторі біля Диканьки», після появи яких М. Гоголь став відомим.<br>У 1831 р. в Петербурзі вийшла друком перша частина збірника повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» з підзаголовком «Повісті, видані пасічником Рудим Паньком». До першої частини ввійшли повісті «Сорочинський ярмарок», «Вечір проти Івана Купала», «Втрачена грамота» і «Майська ніч, або Утоплена».<br>Друга частина побачила світ у 1832 р. і вміщувала твори: «Ніч Перед Різдвом», «Страшна помста», «Іван Федорович Шпонька та його тітонька», «Зачароване місце». «Вечори...» яскраво й повно були насичені Україною, ментальністю українського народу, його духом. Сучасник М. Гоголя, літературний критик О. Григор'єв, так охарактеризував «Вечори на хуторі біля Диканьки»: «Це були ще юнацькі, свіжі враження поета, світлі, як українське небо, усе в них ясне й веселе, сам гумор простакуватий, як гумор народу».<br>Саме в цей час виходить друком друга книга М. Гоголя на українську тематику — «Миргород» — з підзаголовком «Повісті, які служать продовженням "Вечорів на хуторі біля Диканьки"» («Старосвітські поміщики», «Вій», «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»). Відкривала видання знаменита історична повість «Тарас Бульба», у час написання якої письменник створив статтю «Погляд на утворення Малоросії», де відзначав, що українці — самобутній народ, а земля його зветься'''[[Історія України|Україною]].'''<br>У творах М. Гоголя на українську тематику з глибинним використанням українського фольклору — джерела повістей митця, виражено глибини національного духу українців. Особливим було ставлення великого українця до народних пісень, велике зібрання яких він мав. В основоположній статті «Про малоросійські пісні» Гоголь писав, що «...пісня для Малоросії все: і поезія, і історія, і батьківська могила», з них можна пізнати «справжній побут, стихії характеру, усі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів описуваного народу».<br>За словами Валерія Шевчука, «книгою "Миргород" Гоголь завершився як український письменник». Потім були «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного», «Шинель», «Ревізор» — вершинне драматургічне досягнення письменника, «Мертві душі», у яких, за зізнанням самого автора, «уся Русь постане». Проте земляки вважали М. Гоголя українським письменником. Панас Мирний заявляв, що його невмирущі типи з «Мертвих душ» — це зразки з наших панів, «що не кажіть, а Гоголь душею і натурою наш». Однак мав рацію і Ф. Достоєвський, який говорив, що ціле покоління російських письменників вийшло із гоголівської «Шинелі».<br>Повісті М. Гоголя стали поштовхом до написання музичних творів класиком української музики М. Лисенком. За їхніми мотивами він створив оперу «Різдвяна ніч» (лібрето М. Старицького), музичну драму «Тарас Бульба», яка стала музичною візитівкою українців у світі.<br>Творчість геніального сина українського народу М. Гоголя — неперевершені зразки художнього письма на порубіжжі культур двох народів, українського й російського, які становлять золоту скарбницю світового письменства.<br><br>4 жовтня 1845 р., перебуваючи в Миргороді, Т. Шевченко написав вірш «Гоголю». Особисто письменники не були знайомі. У листі до Варвари Рєпніної від 7 березня 1850 р. поет писав: «Я завжди читав Гоголя з насолодою... Перед Гоголем треба благоговіти як перед людиною, обдарованою найглибшим розумом і найніжнішою любов'ю до людей... Наш Гоголь — істинний володар серця людського!»<br>У вірші «Гоголю» Т. Шевченко продовжує тему національної глухоти й суспільної пасивності, байдужості українців. За допомогою антитези поет змальовує естетичні засади двох письменників: «''Ти смієшся, а я плачу, //Великий мій друже''», — у М. Гоголі він бачить великого сатирика, себе ж представляє поетом-романтиком, який оплакує зганьблену Україну. Шевченко вдало використовує ремінісценції (ремінісценція (з латин, спогад) — відгомін у літературному творі образу, мотиву, рядків іншого літературного твору.): «Не заріже батько сина» (ідеться про легендарний епізод часів Коліївщини — убивство Іваном Гонтою синів-гайдамаків, відображений Т. Шевченком у поемі «Гайдамаки», яку незабаром ви будете вивчати; це й епізод із повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», де центральний персонаж власноруч убиває сина-зрадника); «За честь, славу, за братерство, // За волю України» (цей рядок асоціюється зі знаменитим монологом-промовою Тараса Бульби про товариство).<br><br>Купальська ніч (7 липня) — свято середини літа, свято краси, молодості, самоочищення. Вогонь і вода були неодмінними його атрибутами. Багаття, через яке перестрибували попарно хлопці й дівчата, узявшись за руки, приворожувало кохання, щастя. Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику міфічну силу. Через нього стрибали всі, проходячи своєрідний ритуал очищення. Діти стрибали не через вогонь, а через кропиву. У цей день обов'язково треба було скупатися в річці чи ставку.<br>Увечері молодь збиралася здебільшого недалеко від річки, на узліссі чи в гаю, і навколо «марени» починали водити хорово¬ди, співати пісні про кохання. Пізньої ночі дівчата пускали на во¬ду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічка¬ми. Існує прикмета: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці — доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, з тієї сторони й прийде наречений дівчини. Часто юнаки намагалися виловити вінки дівчат. Якщо хлопцеві вдається дістати вінок коханої, це вважається доброю прикметою для їхньої подальшої спільної долі.<br>У ніч на Івана Купала, за народним повір'ям, зацвітає папороть. За легендою, вона цвіте лише одну коротку мить найкоротшої в році ночі. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Той, хто знайде цвіт папороті, здобуде чарівну силу, яка допоможе розуміти мову будь-якого створіння, бачити заховані в землі скарби, передбачати долю людини, лікувати хвороби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою. Здавна були сміливці, які хотіли здобути її цвіт.<br>Кажуть, природа цієї сили — нечиста, тому квітка папороті може зробити людину багатою, але щасливою — ніколи.<br><br>''<br>Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту''
-
 
+
-
<br>Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня 1809 р. в с. Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Дитинство минуло в маєтку батьків — селі Василівці (нині Гоголеве).<br>Батько Гоголя, Василь Панасович Гоголь-Яновський, український письменник, автор водевілів «Собака-вівця» та «Простак, або Хитрощі жінки, перехитрені солдатом», був управителем маєтків і організатором домашнього театру українського поміщика Д. Трощинського (колишнього міністра юстиції Російської імперії) в с. Кибинцях поблизу Миргорода. Мати, Марія Іванівна Гоголь-Яновська, назвала сина на честь чудотворної ікони Миколи Диканського. Багатий родич на честь народження Миколи Гоголя сплачував щорічно 1200 карбованців на його науку. У три роки хлопчик читав і писав, у п'ять — складав вірші.<br>&nbsp;<br>Його батько був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби.
+
-
 
+
-
<br>Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василівці в маєтку батьків. Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховному виливі бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до української мови, відчуття слова закладалися в юного Миколи Гоголя вже з дитячих літ. Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів'їв і приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Пізніше М. Гоголь так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого...» Мати допомагала синові з фольклорними матеріалами для його майбутніх книжок на українську тематику.
+
-
 
+
-
<br>Разом із молодшим братом Іваном з 1818 по 1819 р. навчався н Полтавському повітовому училищі. Раптова смерть брата викликала в Миколи велике душевне потрясіння, тому освіту він продовжив удома.<br>З 1821 по 1828 р. хлопець навчався в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька. Тут розпочинається його творча діяльність. Здібний, ініціативний учень організував гімназійний театр, ставши одночасно його директором, автором, художником-декоратором; активно працював у рукописній журналістиці, подаючи до журналів твори російською та українською мовами.
+
-
 
+
-
<br>У 1828 р. М. Гоголь переїхав до Петербурга, де в 1829 р. опублікував свій перший твір — поему «Ганц Кюхельгартен», проте після негативної рецензії скупив увесь тираж книжки й спалив його. Через рік у журналі «Отечественные записки» була надрукована повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша із циклу «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
+
-
 
+
-
<br>У червні 1832 р. Гоголь відвідав рідні місця. Письменник зацікавлюється історією України, фольклором, хоче стати професором історії Київського університету св. Володимира. Однак до Києва Гоголя не відпустили. У липні 1834 р. він був призначений професором Петербурзького університету, проте наступного року покинув викладацьку роботу, зайнявшись літературною творчістю. У цей же час письменник працює над книжками «Арабески», «Миргород», у яких розвінчує бездуховність поміщицько-чиновницького провінційного містечка Миргорода й російської столиці Петербурга, а його прославлений «Тарас Бульба» продемонстрував високі зразки людського духу, патріотизму, ратної звитяги, бойового побратимства. Розраду від нездійснених планів письменник шукав і знаходив у творчості.
+
-
 
+
-
<br>Другу половину 30-х років XIX ст. М. Гоголь присвятив драматургії і театру. Етапною в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836), у якій письменник затаврував хабарництво, сваволю, неуцтво чиновників Російської імперії. На прем'єрі комедії у квітні 1836 р. в Петербурзі в Олександрійському театрі був присутній імператор Микола І. У травні п'єсу поставили в Малому театрі в Москві. Вистава викликала неоднозначний резонанс — від захоплення передових умів до гострого невдоволення й нападів панівної верхівки. Невдовзі після прем'єр «Ревізора» М. Гоголь виїжджає на досить тривалий час за кордон (1836-1839). Він відвідує Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію, там активно працює над знаменитою поемою-романом «Мертві душі». З 1842 до 1847 р. Гоголь проживає за кордоном, повільно відходить від мистецтва. Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків істини: вихід із суспільної та особистої кризи він шукав у самовдосконаленні, у вірі в Бога.
+
-
 
+
-
<br>У 1848 р. Гоголь повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалює рукопис.<br>Тяжка хвороба обірвала життя майстра слова 21 лютого 1852 р. Письменник похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.
+
-
 
+
-
<br>Творчість М. Гоголя набула світової слави й сприяла розвитку інших видів мистецтва. Для постановки на сценах українського театру за сюжетами його творів М. Старицький написав п'єси «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок», «Різдвяна ніч»; М. Кропивницький переробив українською мовою «Ревізора». Микола Лисенко створив знамениті опери «Тарас Бульба» і «Різдвяна ніч». На Київській кіностудії ім. О. Довженка за сюжетами повістей М. Гоголя поставлено художні фільми: «Вій» (1967), «Вечір проти Івана Купала» (1968), «Втрачена грамота» (1972), «Миргород і його мешканці» (1983). Гоголівська тема втілена в українському образотворчому мистецтві.
+
-
 
+
-
<br>Жителі Великих Сорочинців щорічно вшановують пам'ять свого славетного земляка М. Гоголя. На його честь щорічно в третю неділю серпня відбувається знаменитий Сорочинський ярмарок, що триває кілька днів. Туди з'їжджаються звідусіль, щоб подивитися на живучість традицій українського народу. На Сорочинському ярмарку можна купити все — від хліба-солі й книжки до української вишиванки, рушника, бриля, опішнянської макітри. Тут учасники цього незвичайного видовищного дійства зустрічаються з героями творів письменника, і сам «Микола Гоголь» урочисто об'їжджає ярмарок на запряженому волами возі, спілкується з народом.<br>
+
-
 
+
-
<br>'''Загальна характеристика творчості Миколи Гоголя'''
+
-
 
+
-
<br>У 20—30-і роки XIX ст. набула популярності українська екзотика у творчості українських письменників, які жили й працювали в столиці Російської імперії. На початку XIX ст. росіяни описували свої мандрівки в Малоросію; незвичайний мальовничий край приваблював також російських письменників, зокрема й О. Пушкіна. Тема рідної землі захоплювала й М. Гоголя.
+
-
 
+
-
<br>ЗО квітня 1829 р. М. Гоголь у листі до матері просив надіслати йому матеріали з рідних місць, зокрема детальний опис одягу сільського дяка з найдавнішими назвами кожної частини вбрання; назви елементів одягу сільських дівчат, заміжніх жінок і чоловіків, «детальний опис весілля», «декілька слів про колядки, про Івана Купала, про русалок». Далі продовжував: «Якщо є, крім того, які-не-будь духи чи домовики, то про них детальніше і з назвами та ділами; багато побутує між простим народом повір'їв, страшних бувальщин, переказів, різних анекдотів. Усе це буде для мене надзвичайно цікавим». Як виявилося згодом, письменник збирав матеріали для своїх знаменитих повістей під спільною назвою «Вечори на хуторі біля Диканьки», після появи яких М. Гоголь став відомим.<br>У 1831 р. в Петербурзі вийшла друком перша частина збірника повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» з підзаголовком «Повісті, видані пасічником Рудим Паньком». До першої частини ввійшли повісті «Сорочинський ярмарок», «Вечір проти Івана Купала», «Втрачена грамота» і «Майська ніч, або Утоплена».<br>Друга частина побачила світ у 1832 р. і вміщувала твори: «Ніч Перед Різдвом», «Страшна помста», «Іван Федорович Шпонька та його тітонька», «Зачароване місце». «Вечори...» яскраво й повно були насичені Україною, ментальністю українського народу, його духом. Сучасник М. Гоголя, літературний критик О. Григор'єв, так охарактеризував «Вечори на хуторі біля Диканьки»: «Це були ще юнацькі, свіжі враження поета, світлі, як українське небо, усе в них ясне й веселе, сам гумор простакуватий, як гумор народу».
+
-
 
+
-
<br>Саме в цей час виходить друком друга книга М. Гоголя на українську тематику — «Миргород» — з підзаголовком «Повісті, які служать продовженням "Вечорів на хуторі біля Диканьки"» («Старосвітські поміщики», «Вій», «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»). Відкривала видання знаменита історична повість «Тарас Бульба», у час написання якої письменник створив статтю «Погляд на утворення Малоросії», де відзначав, що українці — самобутній народ, а земля його зветься Україною.
+
-
 
+
-
<br>У творах М. Гоголя на українську тематику з глибинним використанням українського фольклору — джерела повістей митця, виражено глибини національного духу українців. Особливим було ставлення великого українця до народних пісень, велике зібрання яких він мав. В основоположній статті «Про малоросійські пісні» Гоголь писав, що «...пісня для Малоросії все: і поезія, і історія, і батьківська могила», з них можна пізнати «справжній побут, стихії характеру, усі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів описуваного народу».
+
-
 
+
-
<br>За словами Валерія Шевчука, «книгою "Миргород" Гоголь завершився як український письменник». Потім були «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного», «Шинель», «Ревізор» — вершинне драматургічне досягнення письменника, «Мертві душі», у яких, за зізнанням самого автора, «уся Русь постане». Проте земляки вважали М. Гоголя українським письменником. Панас Мирний заявляв, що його невмирущі типи з «Мертвих душ» — це зразки з наших панів, «що не кажіть, а Гоголь душею і натурою наш». Однак мав рацію і Ф. Достоєвський, який говорив, що ціле покоління російських письменників вийшло із гоголівської «Шинелі».
+
-
 
+
-
<br>Повісті М. Гоголя стали поштовхом до написання музичних творів класиком української музики М. Лисенком. За їхніми мотивами він створив оперу «Різдвяна ніч» (лібрето М. Старицького), музичну драму «Тарас Бульба», яка стала музичною візитівкою українців у світі.<br>Творчість геніального сина українського народу М. Гоголя — неперевершені зразки художнього письма на порубіжжі культур двох народів, українського й російського, які становлять золоту скарбницю світового письменства.<br><br><br>4 жовтня 1845 р., перебуваючи в Миргороді, Т. Шевченко написав вірш «Гоголю». Особисто письменники не були знайомі. У листі до Варвари Рєпніної від 7 березня 1850 р. поет писав: «Я завжди читав Гоголя з насолодою... Перед Гоголем треба благоговіти як перед людиною, обдарованою найглибшим розумом і найніжнішою любов'ю до людей... Наш Гоголь — істинний володар серця людського!»
+
-
 
+
-
<br>У вірші «Гоголю» Т. Шевченко продовжує тему національної глухоти й суспільної пасивності, байдужості українців. За допомогою антитези поет змальовує естетичні засади двох письменників: «''Ти смієшся, а я плачу, //Великий мій друже''», — у М. Гоголі він бачить великого сатирика, себе ж представляє поетом-романтиком, який оплакує зганьблену Україну. Шевченко вдало використовує ремінісценції (ремінісценція (з латин, спогад) — відгомін у літературному творі образу, мотиву, рядків іншого літературного твору.): «Не заріже батько сина» (ідеться про легендарний епізод часів Коліївщини — убивство Іваном Гонтою синів-гайдамаків, відображений Т. Шевченком у поемі «Гайдамаки», яку незабаром ви будете вивчати; це й епізод із повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», де центральний персонаж власноруч убиває сина-зрадника); «За честь, славу, за братерство, // За волю України» (цей рядок асоціюється зі знаменитим монологом-промовою Тараса Бульби про товариство).<br><br><br>Купальська ніч (7 липня) — свято середини літа, свято краси, молодості, самоочищення. Вогонь і вода були неодмінними його атрибутами. Багаття, через яке перестрибували попарно хлопці й дівчата, узявшись за руки, приворожувало кохання, щастя. Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику міфічну силу. Через нього стрибали всі, проходячи своєрідний ритуал очищення. Діти стрибали не через вогонь, а через кропиву. У цей день обов'язково треба було скупатися в річці чи ставку.<br>Увечері молодь збиралася здебільшого недалеко від річки, на узліссі чи в гаю, і навколо «марени» починали водити хорово¬ди, співати пісні про кохання. Пізньої ночі дівчата пускали на во¬ду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічка¬ми. Існує прикмета: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці — доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, з тієї сторони й прийде наречений дівчини. Часто юнаки намагалися виловити вінки дівчат. Якщо хлопцеві вдається дістати вінок коханої, це вважається доброю прикметою для їхньої подальшої спільної долі.<br><br>У ніч на Івана Купала, за народним повір'ям, зацвітає папороть. За легендою, вона цвіте лише одну коротку мить найкоротшої в році ночі. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Той, хто знайде цвіт папороті, здобуде чарівну силу, яка допоможе розуміти мову будь-якого створіння, бачити заховані в землі скарби, передбачати долю людини, лікувати хвороби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою. Здавна були сміливці, які хотіли здобути її цвіт.<br>Кажуть, природа цієї сили — нечиста, тому квітка папороті може зробити людину багатою, але щасливою — ніколи.<br><br><br>Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту
+
<sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Онлайн бібліотека]] з конспектами та підручниками для безкоштовного завантаження, уроки з [[Українська література|української літератури]] для 9 класу, домашнє [[Українська література 9 клас|завдання]] та відповіді на питання</sub> <br>  
<sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі|Онлайн бібліотека]] з конспектами та підручниками для безкоштовного завантаження, уроки з [[Українська література|української літератури]] для 9 класу, домашнє [[Українська література 9 клас|завдання]] та відповіді на питання</sub> <br>  
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                       
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                       
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%93%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0._%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку]
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання  
   
   
  '''<u>Практика</u>'''
  '''<u>Практика</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання  
   
   
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
   
   
  '''<u>Доповнення</u>'''
  '''<u>Доповнення</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                           
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                           
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше  
   
   
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Текущая версия на 23:35, 1 июля 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Микола Гоголь. Літературна діяльність письменника, її значення для української культури. Національний дух у творчості Гоголя


Микола Гоголь (1809 - 1852)
Його метою було передати чарівний світ української ментальності... , поєднуючи це з просторими етнографічними описами весняних, літніх і різдвяних дійств.
Вал. Шевчук

Життєпис письменника
Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня 1809 р. в с. Великі Сорочинці (тепер Миргородського району) на Полтавщині. Дитинство минуло в маєтку батьків — селі Василівці (нині Гоголеве).
Батько Гоголя, Василь Панасович Гоголь-Яновський, український письменник, автор водевілів «Собака-вівця» та «Простак, або Хитрощі жінки, перехитрені солдатом», був управителем маєтків і організатором домашнього театру українського поміщика Д. Трощинського (колишнього міністра юстиції Російської імперії) в с. Кибинцях поблизу Миргорода. Мати, Марія Іванівна Гоголь-Яновська, назвала сина на честь чудотворної ікони Миколи Диканського. Багатий родич на честь народження Миколи Гоголя сплачував щорічно 1200 карбованців на його науку. У три роки хлопчик читав і писав, у п'ять — складав вірші.
 Його батько був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби.
Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василівці в маєтку батьків. Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховному виливі бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до української мови, відчуття слова закладалися в юного Миколи Гоголя вже з дитячих літ. Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів'їв і приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Пізніше М. Гоголь так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого...» Мати допомагала синові з фольклорними матеріалами для його майбутніх книжок на українську тематику.
Разом із молодшим братом Іваном з 1818 по 1819 р. навчався н Полтавському повітовому училищі. Раптова смерть брата викликала в Миколи велике душевне потрясіння, тому освіту він продовжив удома.
З 1821 по 1828 р. хлопець навчався в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька. Тут розпочинається його творча діяльність. Здібний, ініціативний учень організував гімназійний театр, ставши одночасно його директором, автором, художником-декоратором; активно працював у рукописній журналістиці, подаючи до журналів твори російською та українською мовами.
У 1828 р. М. Гоголь переїхав до Петербурга, де в 1829 р. опублікував свій перший твір — поему «Ганц Кюхельгартен», проте після негативної рецензії скупив увесь тираж книжки й спалив його. Через рік у журналі «Отечественные записки» була надрукована повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша із циклу «Вечорів на хуторі біля Диканьки».
У червні 1832 р. Гоголь відвідав рідні місця. Письменник зацікавлюється історією України, фольклором, хоче стати професором історії Київського університету св. Володимира. Однак до Києва Гоголя не відпустили. У липні 1834 р. він був призначений професором Петербурзького університету, проте наступного року покинув викладацьку роботу, зайнявшись літературною творчістю. У цей же час письменник працює над книжками «Арабески», «Миргород», у яких розвінчує бездуховність поміщицько-чиновницького провінційного містечка Миргорода й російської столиці Петербурга, а його прославлений «Тарас Бульба» продемонстрував високі зразки людського духу, патріотизму, ратної звитяги, бойового побратимства. Розраду від нездійснених планів письменник шукав і знаходив у творчості.
Другу половину 30-х років XIX ст. М. Гоголь присвятив драматургії і театру. Етапною в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836), у якій письменник затаврував хабарництво, сваволю, неуцтво чиновників Російської імперії. На прем'єрі комедії у квітні 1836 р. в Петербурзі в Олександрійському театрі був присутній імператор Микола І. У травні п'єсу поставили в Малому театрі в Москві. Вистава викликала неоднозначний резонанс — від захоплення передових умів до гострого невдоволення й нападів панівної верхівки. Невдовзі після прем'єр «Ревізора» М. Гоголь виїжджає на досить тривалий час за кордон (1836-1839). Він відвідує Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію, там активно працює над знаменитою поемою-романом «Мертві душі». З 1842 до 1847 р. Гоголь проживає за кордоном, повільно відходить від мистецтва. Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків істини: вихід із суспільної та особистої кризи він шукав у самовдосконаленні, у вірі в Бога.
У 1848 р. Гоголь повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалює рукопис.
Тяжка хвороб обірвала життя майстра слова 21 лютого 1852 р. Письменник похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.
Творчість М. Гоголя набула світової слави й сприяла розвитку інших видів мистецтва. Для постановки на сценах українського театру за сюжетами його творів М. Старицький написав п'єси «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок», «Різдвяна ніч»; М. Кропивницький переробив українською мовою «Ревізора». Микола Лисенко створив знамениті опери «Тарас Бульба» і «Різдвяна ніч». На Київській кіностудії ім. О. Довженка за сюжетами повістей М. Гоголя поставлено художні фільми: «Вій» (1967), «Вечір проти Івана Купала» (1968), «Втрачена грамота» (1972), «Миргород і його мешканці» (1983). Гоголівська тема втілена в українському образотворчому мистецтві.
Жителі Великих Сорочинців щорічно вшановують пам'ять свого славетного земляка М. Гоголя. На його честь щорічно в третю неділю серпня відбувається знаменитий Сорочинський ярмарок, що триває кілька днів. Туди з'їжджаються звідусіль, щоб подивитися на живучість традицій українського народу. На Сорочинському ярмарку можна купити все — від хліба-солі й книжки до української вишиванки, рушника, бриля, опішнянської макітри. Тут учасники цього незвичайного видовищного дійства зустрічаються з героями творів письменника, і сам «Микола Гоголь» урочисто об'їжджає ярмарок на запряженому волами возі, спілкується з народом.
Загальна характеристика творчості Миколи Гоголя
У 20—30-і роки XIX ст. набула популярності українська екзотика у творчості українських письменників, які жили й працювали в столиці Російської імперії. На початку XIX ст. росіяни описували свої мандрівки в Малоросію; незвичайний мальовничий край приваблював також російських письменників, зокрема й О. Пушкіна. Тема рідної землі захоплювала й М. Гоголя.
ЗО квітня 1829 р. М. Гоголь у листі до матері просив надіслати йому матеріали з рідних місць, зокрема детальний опис одягу сільського дяка з найдавнішими назвами кожної частини вбрання; назви елементів одягу сільських дівчат, заміжніх жінок і чоловіків, «детальний опис весілля», «декілька слів про колядки, про Івана Купала, про русалок». Далі продовжував: «Якщо є, крім того, які-не-будь духи чи домовики, то про них детальніше і з назвами та ділами; багато побутує між простим народом повір'їв, страшних бувальщин, переказів, різних анекдотів. Усе це буде для мене надзвичайно цікавим». Як виявилося згодом, письменник збирав матеріали для своїх знаменитих повістей під спільною назвою «Вечори на хуторі біля Диканьки», після появи яких М. Гоголь став відомим.
У 1831 р. в Петербурзі вийшла друком перша частина збірника повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» з підзаголовком «Повісті, видані пасічником Рудим Паньком». До першої частини ввійшли повісті «Сорочинський ярмарок», «Вечір проти Івана Купала», «Втрачена грамота» і «Майська ніч, або Утоплена».
Друга частина побачила світ у 1832 р. і вміщувала твори: «Ніч Перед Різдвом», «Страшна помста», «Іван Федорович Шпонька та його тітонька», «Зачароване місце». «Вечори...» яскраво й повно були насичені Україною, ментальністю українського народу, його духом. Сучасник М. Гоголя, літературний критик О. Григор'єв, так охарактеризував «Вечори на хуторі біля Диканьки»: «Це були ще юнацькі, свіжі враження поета, світлі, як українське небо, усе в них ясне й веселе, сам гумор простакуватий, як гумор народу».
Саме в цей час виходить друком друга книга М. Гоголя на українську тематику — «Миргород» — з підзаголовком «Повісті, які служать продовженням "Вечорів на хуторі біля Диканьки"» («Старосвітські поміщики», «Вій», «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»). Відкривала видання знаменита історична повість «Тарас Бульба», у час написання якої письменник створив статтю «Погляд на утворення Малоросії», де відзначав, що українці — самобутній народ, а земля його зветьсяУкраїною.
У творах М. Гоголя на українську тематику з глибинним використанням українського фольклору — джерела повістей митця, виражено глибини національного духу українців. Особливим було ставлення великого українця до народних пісень, велике зібрання яких він мав. В основоположній статті «Про малоросійські пісні» Гоголь писав, що «...пісня для Малоросії все: і поезія, і історія, і батьківська могила», з них можна пізнати «справжній побут, стихії характеру, усі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів описуваного народу».
За словами Валерія Шевчука, «книгою "Миргород" Гоголь завершився як український письменник». Потім були «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного», «Шинель», «Ревізор» — вершинне драматургічне досягнення письменника, «Мертві душі», у яких, за зізнанням самого автора, «уся Русь постане». Проте земляки вважали М. Гоголя українським письменником. Панас Мирний заявляв, що його невмирущі типи з «Мертвих душ» — це зразки з наших панів, «що не кажіть, а Гоголь душею і натурою наш». Однак мав рацію і Ф. Достоєвський, який говорив, що ціле покоління російських письменників вийшло із гоголівської «Шинелі».
Повісті М. Гоголя стали поштовхом до написання музичних творів класиком української музики М. Лисенком. За їхніми мотивами він створив оперу «Різдвяна ніч» (лібрето М. Старицького), музичну драму «Тарас Бульба», яка стала музичною візитівкою українців у світі.
Творчість геніального сина українського народу М. Гоголя — неперевершені зразки художнього письма на порубіжжі культур двох народів, українського й російського, які становлять золоту скарбницю світового письменства.

4 жовтня 1845 р., перебуваючи в Миргороді, Т. Шевченко написав вірш «Гоголю». Особисто письменники не були знайомі. У листі до Варвари Рєпніної від 7 березня 1850 р. поет писав: «Я завжди читав Гоголя з насолодою... Перед Гоголем треба благоговіти як перед людиною, обдарованою найглибшим розумом і найніжнішою любов'ю до людей... Наш Гоголь — істинний володар серця людського!»
У вірші «Гоголю» Т. Шевченко продовжує тему національної глухоти й суспільної пасивності, байдужості українців. За допомогою антитези поет змальовує естетичні засади двох письменників: «Ти смієшся, а я плачу, //Великий мій друже», — у М. Гоголі він бачить великого сатирика, себе ж представляє поетом-романтиком, який оплакує зганьблену Україну. Шевченко вдало використовує ремінісценції (ремінісценція (з латин, спогад) — відгомін у літературному творі образу, мотиву, рядків іншого літературного твору.): «Не заріже батько сина» (ідеться про легендарний епізод часів Коліївщини — убивство Іваном Гонтою синів-гайдамаків, відображений Т. Шевченком у поемі «Гайдамаки», яку незабаром ви будете вивчати; це й епізод із повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», де центральний персонаж власноруч убиває сина-зрадника); «За честь, славу, за братерство, // За волю України» (цей рядок асоціюється зі знаменитим монологом-промовою Тараса Бульби про товариство).

Купальська ніч (7 липня) — свято середини літа, свято краси, молодості, самоочищення. Вогонь і вода були неодмінними його атрибутами. Багаття, через яке перестрибували попарно хлопці й дівчата, узявшись за руки, приворожувало кохання, щастя. Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику міфічну силу. Через нього стрибали всі, проходячи своєрідний ритуал очищення. Діти стрибали не через вогонь, а через кропиву. У цей день обов'язково треба було скупатися в річці чи ставку.
Увечері молодь збиралася здебільшого недалеко від річки, на узліссі чи в гаю, і навколо «марени» починали водити хорово¬ди, співати пісні про кохання. Пізньої ночі дівчата пускали на во¬ду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічка¬ми. Існує прикмета: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці — доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, з тієї сторони й прийде наречений дівчини. Часто юнаки намагалися виловити вінки дівчат. Якщо хлопцеві вдається дістати вінок коханої, це вважається доброю прикметою для їхньої подальшої спільної долі.
У ніч на Івана Купала, за народним повір'ям, зацвітає папороть. За легендою, вона цвіте лише одну коротку мить найкоротшої в році ночі. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Той, хто знайде цвіт папороті, здобуде чарівну силу, яка допоможе розуміти мову будь-якого створіння, бачити заховані в землі скарби, передбачати долю людини, лікувати хвороби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою. Здавна були сміливці, які хотіли здобути її цвіт.
Кажуть, природа цієї сили — нечиста, тому квітка папороті може зробити людину багатою, але щасливою — ніколи.


Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Онлайн бібліотека з конспектами та підручниками для безкоштовного завантаження, уроки з української літератури для 9 класу, домашнє завдання та відповіді на питання

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.