|
|
| (20 промежуточных версий не показаны.) |
| Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]>>Фізика: Навколишнiй свiт, у якому ми живемо. Мiкро-, макро- i мегасвiти. Простiр i час. Послiдовнiсть, тривалiсть i перiодичнiсть подiй.''' <br><br> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 7 клас. Повні уроки|Фізика 7 клас. Повні уроки]]>>Фізика: Навколишнiй свiт, у якому ми живемо. Мiкро-, макро- i мегасвiти. Простiр i час.''' <br> |
| | | | |
| - | <br> '''Всесвіт й її масштаби.'''
| + | == Тема == |
| | | | |
| - | В фізиці вивчається будова матерії на перших структурних рівнях і вихідні найпростіші форми її руху у всьому Всесвіті, починаючи від елементарних часток (розміри порядку 10<sup>-15</sup> - 10<sup>-18</sup> м) і кінчаючи величезними зоряними островами - галактиками (розмірами порядку 10<sup>22</sup> м). Наочне подання про доступний спостереженню й вивченню в цей час області Всесвіту дає шкала розмірів об'єктів.
| + | *'''Навколишнiй свiт, у якому ми живемо. Мiкро-, макро- i мегасвiти. Простiр i час''' |
| | | | |
| - | [[Image:denF_7_7_13.jpg]
| + | == Мета == |
| | | | |
| - | Зсув по цій шкалі на один розподіл вправо відповідає збільшенню розмірів (даних у метрах) в 10 разів. Структура основних фізичних об'єктів показана в таблиці
| + | *Ознайомитися з поняттям « Мiкро-, макро- i мегасвiти.», |
| | + | *засвоїти поняття « Простір та час», |
| | + | *навчиться розрізняти Мiкро-, макро- i мегаоб'єкти. |
| | | | |
| - | <meta content="text/html; charset=utf-8" http-equiv="Content-Type"></meta><meta content="Word.Document" name="ProgId"></meta><meta content="Microsoft Word 11" name="Generator"></meta><meta content="Microsoft Word 11" name="Originator"></meta><link href="file:///C:\WINDOWS\TEMP\msohtml1\01\clip_filelist.xml" rel="File-List"></link><!--[if gte mso 9]><xml>
| + | == Хід уроку == |
| - | <w:WordDocument> | + | |
| - | <w:View>Normal</w:View>
| + | |
| - | <w:Zoom>0</w:Zoom>
| + | |
| - | <w:PunctuationKerning/>
| + | |
| - | <w:ValidateAgainstSchemas/>
| + | |
| - | <w:SaveIfXMLInvalid>false</w:SaveIfXMLInvalid>
| + | |
| - | <w:IgnoreMixedContent>false</w:IgnoreMixedContent>
| + | |
| - | <w:AlwaysShowPlaceholderText>false</w:AlwaysShowPlaceholderText>
| + | |
| - | <w:Compatibility>
| + | |
| - | <w:BreakWrappedTables/>
| + | |
| - | <w:SnapToGridInCell/>
| + | |
| - | <w:WrapTextWithPunct/>
| + | |
| - | <w:UseAsianBreakRules/>
| + | |
| - | <w:DontGrowAutofit/>
| + | |
| - | </w:Compatibility>
| + | |
| - | <w:BrowserLevel>MicrosoftInternetExplorer4</w:BrowserLevel>
| + | |
| - | </w:WordDocument>
| + | |
| - | </xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
| + | |
| - | <w:LatentStyles DefLockedState="false" LatentStyleCount="156">
| + | |
| - | </w:LatentStyles>
| + | |
| - | </xml><![endif]--><style><!-- /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-parent:""; margin:0cm; margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:EN-GB; mso-fareast-language:EN-US;} p.MsoBodyText, li.MsoBodyText, div.MsoBodyText {mso-margin-top-alt:auto; margin-right:0cm; mso-margin-bottom-alt:auto; margin-left:0cm; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";} @page Section1 {size:612.0pt 792.0pt; margin:2.0cm 42.5pt 2.0cm 3.0cm; mso-header-margin:36.0pt; mso-footer-margin:36.0pt; mso-paper-source:0;} div.Section1 {page:Section1;} --> </style><!--[if gte mso 10]>
| + | |
| - | <style>
| + | |
| - | /* Style Definitions */
| + | |
| - | table.MsoNormalTable
| + | |
| - | {mso-style-name:"Обычная таблица";
| + | |
| - | mso-tstyle-rowband-size:0;
| + | |
| - | mso-tstyle-colband-size:0;
| + | |
| - | mso-style-noshow:yes;
| + | |
| - | mso-style-parent:"";
| + | |
| - | mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
| + | |
| - | mso-para-margin:0cm;
| + | |
| - | mso-para-margin-bottom:.0001pt;
| + | |
| - | mso-pagination:widow-orphan;
| + | |
| - | font-size:10.0pt;
| + | |
| - | font-family:"Times New Roman";
| + | |
| - | mso-ansi-language:#0400;
| + | |
| - | mso-fareast-language:#0400;
| + | |
| - | mso-bidi-language:#0400;}
| + | |
| - | table.MsoTableWeb1
| + | |
| - | {mso-style-name:"Веб-таблица 1";
| + | |
| - | mso-tstyle-rowband-size:0;
| + | |
| - | mso-tstyle-colband-size:0;
| + | |
| - | mso-cellspacing:2.0pt;
| + | |
| - | border:outset 1.0pt;
| + | |
| - | mso-border-alt:outset windowtext .75pt;
| + | |
| - | mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
| + | |
| - | mso-border-insideh:.75pt outset windowtext;
| + | |
| - | mso-border-insidev:.75pt outset windowtext;
| + | |
| - | mso-para-margin:0cm;
| + | |
| - | mso-para-margin-bottom:.0001pt;
| + | |
| - | mso-pagination:widow-orphan;
| + | |
| - | font-size:10.0pt;
| + | |
| - | font-family:"Times New Roman";
| + | |
| - | mso-ansi-language:#0400;
| + | |
| - | mso-fareast-language:#0400;
| + | |
| - | mso-bidi-language:#0400;}
| + | |
| - | table.MsoTableWeb1FirstRow
| + | |
| - | {mso-style-name:"Веб-таблица 1";
| + | |
| - | mso-table-condition:first-row;
| + | |
| - | mso-tstyle-diagonal-down:0cm none windowtext;
| + | |
| - | mso-tstyle-diagonal-up:0cm none windowtext;
| + | |
| - | color:windowtext;}
| + | |
| - | </style>
| + | |
| - | <![endif]-->
| + | |
| - | {| cellspacing="3" cellpadding="0" border="1" style="" class="MsoTableWeb1"
| + | |
| - | |- style="height: 24pt;"
| + | |
| - | | width="678" valign="top" style="width: 460.75pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 24pt;" colspan="7" |
| + | |
| - | <span lang="EN-GB">Структура основных материальных объектов<o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | |- style="height: 40.5pt;"
| + | === Всесвіт та його масштаби === |
| - | | width="83" valign="top" style="width: 2cm; padding: 0cm 5.4pt; height: 40.5pt;" |
| + | |
| - | <span lang="EN-GB">Область
| + | |
| - | пространства</span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="73" valign="top" style="width: 49.65pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 40.5pt;" | | + | В [[Что изучает физика|фізиці]] вивчається будова матерії на перших структурних рівнях і вихідні найпростіші форми її руху у всьому Всесвіті, починаючи від елементарних часток (розміри порядку 10<sup>-15</sup> - 10<sup>-18</sup> м) і кінчаючи величезними зоряними островами - галактиками (розмірами порядку 10<sup>22</sup> м). Наочне подання про доступний спостереженню й вивченню в цей час області Всесвіту дає шкала розмірів об'єктів. |
| - | <span lang="EN-GB">Протяжен- | + | |
| - | ность области, м</span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="177" valign="top" style="width: 120.45pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 40.5pt;" |
| + | {{#ev:youtube|P6wa7kr8vTg}} <br> |
| - | Объекты — структурные единицы деления материи<o:p></o:p>
| + | |
| | | | |
| - | | width="94" valign="top" style="width: 63.8pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 40.5pt;" colspan="2" |
| + | Зсув по цій шкалі на один розподіл вправо відповідає збільшенню розмірів (даних у метрах) в 10 разів. Структура основних [[Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Презентація|фізичних об'єктів]] показана в таблиці .<br> |
| - | <span lang="EN-GB">Размеры
| + | |
| - | объекта, м</span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="115" valign="top" style="width: 78pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 40.5pt;" | | + | {| width="619" cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" align="center" style="" |
| - | <span lang="EN-GB">Состав объекта</span><span style=""><o:p></o:p></span> | + | |- |
| | + | | valign="middle" colspan="4" | '''Структура основних матеріальних об'єктів'''<br> |
| | + | |- |
| | + | | valign="middle" align="center" | Область простору<br> |
| | + | | valign="middle" align="center" | Довжина області, м<br> |
| | + | | valign="middle" align="center" | Об'єкти - структурні одиниці розподілу матерії<br> |
| | + | | valign="middle" align="center" | Розміри об'єкта, м<br> |
| | + | |- |
| | + | | valign="middle" align="center" | Мегамир<br> |
| | + | | valign="middle" align="center" | 10<sup>25</sup> - 10<sup>20</sup><br> |
| | + | | valign="middle" align="center" | Галактики<br> |
| | + | | valign="middle" align="center" | 10<sup>20</sup><br> |
| | + | |- |
| | + | | valign="middle" align="center" | Макросвіт |
| | + | | valign="middle" align="center" | 10<sup>20</sup>-10<sup>-8</sup><br> |
| | + | | valign="middle" align="center" | |
| | + | Планетні системи зірок<br> |
| | | | |
| - | | width="136" valign="top" style="width: 92.15pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 40.5pt;" |
| + | Планети й навколишні нас на Землі тіла |
| - | <span style="">Движение внутри объекта составляющих его структурных частей<o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | |- style="height: 21.75pt;" | + | | valign="middle" align="center" | |
| - | | width="83" valign="top" style="width: 2cm; padding: 0cm 5.4pt; height: 21.75pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext;" |
| + | 10<sup>13</sup><br> |
| - | <span lang="EN-GB">Мегамир<o:p></o:p></span> | + | |
| | | | |
| - | | width="73" valign="top" style="width: 49.65pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 21.75pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext -moz-use-text-color;" |
| + | 10<sup>6</sup>-10<sup>-2</sup><br> |
| - | <span lang="EN-GB">10<sup>25</sup>
| + | |
| - | - 10<sup>20</sup><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="177" valign="top" style="width: 120.45pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 21.75pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext -moz-use-text-color;" | | + | |- |
| - | <span lang="EN-GB">Галактики</span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | | valign="middle" align="center" | Мікросвіт |
| | + | | valign="middle" align="center" | 10<sup>-8</sup>-10<sup>-18</sup><br> |
| | + | | valign="middle" align="center" | |
| | + | Молекули й атоми<br> |
| | | | |
| - | | width="94" valign="top" style="width: 63.8pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 21.75pt;" colspan="2" |
| + | Ядра атомів<br> |
| - | <span lang="EN-GB">10<sup>20</sup></span><span style=""><o:p></o:p></span> | + | |
| | | | |
| - | | width="115" valign="top" style="width: 78pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 21.75pt;" |
| + | Елементарні частки |
| - | <span lang="EN-GB">Звезды</span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="136" valign="top" style="width: 92.15pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 21.75pt;" | | + | | valign="middle" align="center" | |
| - | <span lang="EN-GB">Звезд</span><span style=""><o:p></o:p></span> | + | 10<sup>-8</sup><br> |
| | | | |
| - | |- style="height: 65.7pt;"
| + | 10<sup>-10</sup><br> |
| - | | width="83" valign="top" style="width: 2cm; padding: 0cm 5.4pt; height: 65.7pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext;" |
| + | |
| - | <span lang="EN-GB">Макромир<o:p></o:p></span> | + | |
| | | | |
| - | | width="73" valign="top" style="width: 49.65pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 65.7pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext -moz-use-text-color;" |
| + | 10<sup>-15</sup> |
| - | <span lang="EN-GB">10<sup>20</sup>
| + | |
| - | – 10<sup>-8</sup><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="177" valign="top" style="width: 120.45pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 65.7pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext -moz-use-text-color;" | | + | |} |
| - | <span lang="EN-GB">Планетные системы звездПланеты и окружающие нас на Земле тела. Электромагнитное
| + | |
| - | полеГравитационное поле<o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="94" valign="top" style="width: 63.8pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 65.7pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext -moz-use-text-color;" colspan="2" |
| + | {{#ev:youtube|Zp7GYzbNPYU}} |
| - | <span lang="EN-GB">10<sup>13</sup>10<sup>6</sup> – 10<sup>2</sup></span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="115" valign="top" style="width: 78pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 65.7pt;" |
| + | Ми почнемо наш шлях від зовнішніх границь нашому Всесвіту. Адже мир - єдиний. Його об'єкти повторюють структуру один одного, але до відомої межі... Коли зміна розмірів приводить до нової якості. |
| - | <span style="">ПланетыМолекул<o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | <span style="">и атомыФотоны<o:p></o:p></span>
| + | [[Image:DenF 7 7 1.jpg|200px|Мегасвіт]] |
| | | | |
| - | | width="136" valign="top" style="width: 92.15pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 65.7pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext -moz-use-text-color;" |
| + | Так у Мегасвіті еталон довжини - галактика, світловий рік. |
| - | <span lang="EN-GB">ПланетМолекул
| + | |
| - | и атомов</span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | |- style="height: 56.4pt;"
| + | [[Image:DenF 7 7 2.jpg|200px|Мегасвіт]] |
| - | | width="83" valign="top" style="width: 2cm; padding: 0cm 5.4pt; height: 56.4pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext;" | | + | |
| - | <span lang="EN-GB">Микромир</span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="73" valign="top" style="width: 49.65pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 56.4pt;" |
| + | [[Image:DenF 7 7 3.jpg|200px|Мегасвіт]] |
| - | <span lang="EN-GB">10<sup>-8 </sup>—10<sup>-18</sup></span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="178" valign="top" style="width: 120.75pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 56.4pt;" colspan="2" |
| + | [[Image:DenF 7 7 4.jpg|200px|Мегасвіт]] |
| - | <span style="">Молекулы и атомы<o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | <span style="">Ядра атомовЭлементарные частицы<o:p></o:p></span>
| + | [[Image:DenF 7 7 5.jpg|200px|Мегасвіт]] |
| | | | |
| - | | width="93" valign="top" style="width: 63.5pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 56.4pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext -moz-use-text-color;" |
| + | [[Image:DenF 7 7 6.jpg|200px|Мегасвіт]] |
| - | <span lang="EN-GB">10<sup>-8 </sup>—10<sup>-10</sup>10<sup>-15</sup>0 – 10<sup>-15</sup><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="115" valign="top" style="width: 78pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 56.4pt; border-color: -moz-use-text-color windowtext windowtext -moz-use-text-color;" |
| + | [[Image:DenF 7 7 7.jpg|200px|Мегасвіт]] |
| - | <span lang="EN-GB">Ядра и
| + | |
| - | электроныНуклоны</span><span style=""><o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | | width="136" valign="top" style="width: 92.15pt; padding: 0cm 5.4pt; height: 56.4pt;" |
| + | У макросвіті - людин і звична одиниця - метр. |
| - | <span style="">Электронов и ядер<o:p></o:p></span>
| + | |
| | | | |
| - | <span style="">Нуклонов<o:p></o:p></span>
| + | [[Image:DenF 7 7 8.jpg|200px|Макросвіт]] |
| | | | |
| - | <span style="">Взаимное превра-щение частиц<o:p></o:p></span>
| + | [[Image:DenF 7 7 10.jpg|200px|Макросвіт]] |
| | | | |
| | + | [[Image:DenF 7 7 11.jpg|200px|Макросвіт]] |
| | + | |
| | + | У мікросвіті - атом й нанометр. |
| | + | |
| | + | [[Image:DenF 7 7 12.jpg|200px|Мікросвіт]] |
| | + | |
| | + | <br> |
| | + | |
| | + | === Простір і час === |
| | + | |
| | + | До фундаментальних понять, якими філософи займалися із древніх часів, ставляться [[Презентація на тему «Простір і час»|простір]] і час. |
| | + | |
| | + | Що ж такий час? У словнику Брокгауза порозумівається, що час є «послідовність подій, що виявляється з минулого, сьогодення й майбутнього, з виникнення й зникнення речей.» Це, так сказати, загальноприйняте, повсякденне подання, що однак сутність і причини часу не пояснює. Що ж говорять філософія або інші науки про сутності часу? |
| | + | |
| | + | Філософи досліджують час у з'єднанні із простором і багато сперечаються про те, чи об'єктивні ці поняття, інакше кажучи, чи існують вони взагалі незалежно від сприйняття людини, або вони є продуктом його уяви? Для Демокрита простір був порожнечею, у якій рухаються атоми, а цей рух може відбуватися тільки в часі. Аристотель уявляв собі час як «число руху», для нього час не міг існувати без душі, тому що лише душу може вважати. Для Галилео Галилея й [[Первый закон Ньютона|Исаака Ньютона]] простір був нескінченно а час тік рівномірно й теж нескінченно. Всі зміни у світі поширювалися нескінченно швидко у всьому Всесвіті. |
| | + | |
| | + | [[Image:DenF 7 7 14.jpg|200px|Простір і час]] |
| | + | |
| | + | Для сьогоднішніх філософів-матеріалістів проблема «простір-час» вирішується дуже просто. «У світі не існує нічого крім матерії, що рухається, і ця матерія, що рухається, не може рухатися інакше як у просторі й у часі » (Ленін). Але що таке матерія, як вона виникла й чому вона рухається? Альберт Эйнштейн винайшов «просторово-часовий континуум» (лат. континуум – єдність) і затверджував, що час і маса тіл залежать від їхньої швидкості. Коли тіло досягає швидкості світла, його час зупиняється, а маса стає нескінченно великою. Після [[Общая теория относительности А. Эйнштейна|Эйнштейна]] були початі нові спроби зрозуміти суть часу (А. П. Левич, Б. В. Гнеденко, Н. А. Козирєв). Уважається , що час необратимо, тобто всякий матеріальний процес розвивається в одному напрямку - від минулого до майбутнього. |
| | + | |
| | + | *'''а) Визначення часу''' |
| | + | |
| | + | Нехай у нас є дві події - А и Б. Будемо говорити, що Б відбулося пізніше А, якщо Б відбулося внаслідок А. Таким чином, всі події можна вибудувати в один ланцюжок так, щоб кожне передувало всім своїм наслідкам (можливо, не єдиним способом - це пов'язане з відносністю одночасності й виходить за рамки теми). У ланцюжку, що вийшов, події можна перенумерувати, і число, зіставлене події А, назвати часом події А. Так певний час задає лише послідовність подій - за часом двох подій можна встановити, яке з них відбулося раніше й тому могло бути причиною іншого. (Більше рання подія може й не бути причиною більше пізнього, але воно із упевненістю не є його наслідком.) Сам спосіб зіставлення числа події вибирається довільно - як ми побачимо, протягом історії цей спосіб багато разів мінявся. |
| | + | |
| | + | *'''б) Вимір часу''' |
| | + | |
| | + | Легше всього вимірювати час - тобто зіставляти подіям чисельне значення часу - за допомогою когось періодичного процесу, взявши за основу те, що кожен період його забирає рівний час. Безумовно, на [[Лабораторна робота на тему «Вимірювання часу»|шкалі часу]], обраної по якомусь одному періодичному події, якесь інше може відбуватися нерівномірно, і один його період буде займати більше часу, чим інший. Інакше кажучи, не всі шкали часу рівноправні - якісь із них, у яких більше число періодичних процесів відбувається рівномірно, у силу цього зручніше в застосуванні. Протягом історії шкала часу вдосконалювався саме в тім напрямку, щоб найбільш важливі для науки періодичні процеси відбувалися рівномірно. Далі всюди сучасна шкала часу буде вважатися абсолютно точної - не тому, що її неможливо вдосконалити, а для зручності викладу. |
| | + | |
| | + | *'''в) Астрономічний час''' |
| | + | |
| | + | Найпростіший для спостереження періодичний процес - обертання Землі й пов'язана із цим зміна дня й ночі. У древньому Римі для виміру часу були обрані контрольні крапки світанку й заходу, прийняті за 0 й 12 годин відповідно. Недосконалість цієї схеми очевидно: узимку дні коротше, ніж улітку, і тому в одна година в червні можна встигнути зробити істотно більше, ніж в одна година в грудні. Тому наступним кроком в удосконалюванні виміру часу по сонцю було використання видимого сонячного часу, коли полудень - час найвищого положення сонця над обрієм - прийнято за 12 годин, а інтервал між напівднями - видимий сонячний день - поділений на 24 години. |
| | + | |
| | + | {{#ev:youtube|daWDjuk5kJA}} |
| | + | |
| | + | '''Простір''' - якийсь безагрегатний стан речовини, тобто потенційна [[Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл|речовина]]. Простір - це те, із чого складається все. Це та “рідина”, при “замерзанні” якої, утворяться сніжинки різних розмірів, структури й конфігурації - тобто речовина.Але рідина “ простір” - рідина особлива й незвичайна. На відміну від води, що складає з молекул, атомів і т.д.- простір недискретно, тобто не має дискретної структури. Внаслідок чого, будь-який обсяг простору можна розділити на нескінченно велику кількість менших обсягів, при цьому ми ніколи не одержимо той, абсолютно малий, кінцевий, фундаментальний обсяг або фундаментальну довжину.<br> |
| | + | |
| | + | == Завдання == |
| | + | |
| | + | Розділите об'єкти на три групи:<br> |
| | + | |
| | + | {| width="200" cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" |
| | + | |- |
| | + | | Мегамір<br> |
| | + | | Макросвіт |
| | + | | Мікросвіт |
| | |} | | |} |
| | | | |
| | + | Сонце |
| | | | |
| - | . Зверніть увагу, що таблиця 1 і малюнок 1 взаємозалежні. Область простору, зазначена на малюнку 3.4 умовно розділена в таблиці 1 на три області: мегамир, макросвіт, мікросвіт. Для кожної області можна вказати свої об'єкти, тобто структурні одиниці розподілу матерії.
| + | Автомобіль |
| | | | |
| - | Ми почнемо наш шлях від зовнішніх границь нашому Всесвіту. Адже мир - єдиний. Його об'єкти повторюють структуру один одного, але до відомої межі... Коли зміна розмірів приводить до нової якості.
| + | Муха |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 1.jpg]]
| + | Бактерія |
| | | | |
| - | Так у Мегамире еталон довжини - галактика, світловий рік.
| + | Людина |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 2.jpg]]
| + | Собака |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 3.jpg]]
| + | Атом водню |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 4.jpg]]
| + | Сонячна система |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 5.jpg]]
| + | == Список використаних джерел == |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 6.jpg]]
| + | ''1. Янчук В. Довідник школяра: 5-11 кл., 2002, Київ '' |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 7.jpg]]
| + | ''2. Коршак Є. В., Ляшенко О. І., Савченко В.Ф. Фізика 7 клас: Підруч. для для загальноосвітніх навч. закл. - Ірпінь: Перун, 2002. '' |
| | | | |
| - | Умакросвіті - людин і звична одиниця - метр.
| + | ''3. Сергеев А. В. Наблюдения учащихся при изучении физики на первой ступени обучения: Пособие для учителей. - К.: Рад. шк., 2007. '' |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 8.jpg]]
| + | ''4. В.Г. Разумовский, Л.С. Хижнякова. Современный урок физики в средней школе. – М.: Просвещение, 2003. '' |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 10.jpg]]
| + | ''5.Энциклопедический словарь юного физика. '' |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 11.jpg]]
| + | <br> |
| | | | |
| - | У мікросвіті - атом й нанометр.
| + | ---- |
| | + | |
| | + | <br> ''Відредаговано та надіслано Борисенко І. М.''<br> |
| | + | |
| | + | ---- |
| | + | |
| | + | <br> '''Над уроком працювали''' |
| | + | |
| | + | Борисенко І. М. |
| | + | |
| | + | Петров О.Л. |
| | + | |
| | + | <br> |
| | + | |
| | + | ---- |
| | + | |
| | + | <br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br> |
| | + | |
| | + | <br> |
| | + | |
| | + | <br> |
| | + | |
| | + | <br> <br> |
| | | | |
| - | [[Image:DenF 7 7 12.jpg]] | + | [[Category:Фізика_7_клас]] |
Зсув по цій шкалі на один розподіл вправо відповідає збільшенню розмірів (даних у метрах) в 10 разів. Структура основних фізичних об'єктів показана в таблиці .
Ми почнемо наш шлях від зовнішніх границь нашому Всесвіту. Адже мир - єдиний. Його об'єкти повторюють структуру один одного, але до відомої межі... Коли зміна розмірів приводить до нової якості.
До фундаментальних понять, якими філософи займалися із древніх часів, ставляться простір і час.
Що ж такий час? У словнику Брокгауза порозумівається, що час є «послідовність подій, що виявляється з минулого, сьогодення й майбутнього, з виникнення й зникнення речей.» Це, так сказати, загальноприйняте, повсякденне подання, що однак сутність і причини часу не пояснює. Що ж говорять філософія або інші науки про сутності часу?
Філософи досліджують час у з'єднанні із простором і багато сперечаються про те, чи об'єктивні ці поняття, інакше кажучи, чи існують вони взагалі незалежно від сприйняття людини, або вони є продуктом його уяви? Для Демокрита простір був порожнечею, у якій рухаються атоми, а цей рух може відбуватися тільки в часі. Аристотель уявляв собі час як «число руху», для нього час не міг існувати без душі, тому що лише душу може вважати. Для Галилео Галилея й Исаака Ньютона простір був нескінченно а час тік рівномірно й теж нескінченно. Всі зміни у світі поширювалися нескінченно швидко у всьому Всесвіті.
Для сьогоднішніх філософів-матеріалістів проблема «простір-час» вирішується дуже просто. «У світі не існує нічого крім матерії, що рухається, і ця матерія, що рухається, не може рухатися інакше як у просторі й у часі » (Ленін). Але що таке матерія, як вона виникла й чому вона рухається? Альберт Эйнштейн винайшов «просторово-часовий континуум» (лат. континуум – єдність) і затверджував, що час і маса тіл залежать від їхньої швидкості. Коли тіло досягає швидкості світла, його час зупиняється, а маса стає нескінченно великою. Після Эйнштейна були початі нові спроби зрозуміти суть часу (А. П. Левич, Б. В. Гнеденко, Н. А. Козирєв). Уважається , що час необратимо, тобто всякий матеріальний процес розвивається в одному напрямку - від минулого до майбутнього.
Нехай у нас є дві події - А и Б. Будемо говорити, що Б відбулося пізніше А, якщо Б відбулося внаслідок А. Таким чином, всі події можна вибудувати в один ланцюжок так, щоб кожне передувало всім своїм наслідкам (можливо, не єдиним способом - це пов'язане з відносністю одночасності й виходить за рамки теми). У ланцюжку, що вийшов, події можна перенумерувати, і число, зіставлене події А, назвати часом події А. Так певний час задає лише послідовність подій - за часом двох подій можна встановити, яке з них відбулося раніше й тому могло бути причиною іншого. (Більше рання подія може й не бути причиною більше пізнього, але воно із упевненістю не є його наслідком.) Сам спосіб зіставлення числа події вибирається довільно - як ми побачимо, протягом історії цей спосіб багато разів мінявся.
Легше всього вимірювати час - тобто зіставляти подіям чисельне значення часу - за допомогою когось періодичного процесу, взявши за основу те, що кожен період його забирає рівний час. Безумовно, на шкалі часу, обраної по якомусь одному періодичному події, якесь інше може відбуватися нерівномірно, і один його період буде займати більше часу, чим інший. Інакше кажучи, не всі шкали часу рівноправні - якісь із них, у яких більше число періодичних процесів відбувається рівномірно, у силу цього зручніше в застосуванні. Протягом історії шкала часу вдосконалювався саме в тім напрямку, щоб найбільш важливі для науки періодичні процеси відбувалися рівномірно. Далі всюди сучасна шкала часу буде вважатися абсолютно точної - не тому, що її неможливо вдосконалити, а для зручності викладу.
Найпростіший для спостереження періодичний процес - обертання Землі й пов'язана із цим зміна дня й ночі. У древньому Римі для виміру часу були обрані контрольні крапки світанку й заходу, прийняті за 0 й 12 годин відповідно. Недосконалість цієї схеми очевидно: узимку дні коротше, ніж улітку, і тому в одна година в червні можна встигнути зробити істотно більше, ніж в одна година в грудні. Тому наступним кроком в удосконалюванні виміру часу по сонцю було використання видимого сонячного часу, коли полудень - час найвищого положення сонця над обрієм - прийнято за 12 годин, а інтервал між напівднями - видимий сонячний день - поділений на 24 години.
Борисенко І. М.
