|
|
|
| Строка 5: |
Строка 5: |
| | 76. Прочитайте текст, випишіть дієслова, що відповідають на питання що робити? що зробити? Чи вказують вони на особу, рід, число, час дії або стану?<br> Увічливість — це мова людських взаємин. Правила ввічливості не вдасться просто завчити й використовувати час від часу. Бути ввічливим — означає бути доброзичливим і чуйним до людей, поважати їхню думку, оберігати гідність, бути терпимим до інших і вимогливим до себе. Справжня ввічливість — це внутрішній такт і почуття міри. Саме ці якості підкажуть, що можна, а чого не можна робити або говорити в тій чи тій ситуації.<br> Такт виявляється у найбуденнішому: в умінні вибрати тему розмови, делікатно промовчати, не забути привітати близьких людей із днем народження. Це і є азбука ввічливості.<br> За А. Єланською.<br><br>Доберіть п'ять дієслів, які, на вашу думку, визначають поведінку ввічливої людини.<br><br><u>Дієслова, що відповідають на питання що робити? що зробити?, називають дієсловами неозначеної форми.</u> Наприклад: ''казати, перемогти, відчувати.''<br><u>Неозначена форма дієслова називає дію, стан або процес, але не вказує ні на час, ні на особу, ні на число, ні на рід. На кінці вона має суфікс -ти (-ть).<br>Неозначена форма дієслова може бути будь-яким членом речення:</u><br>• <u>підметом</u>: ''Боротись з серцем — теж відвага (М. Стельмах )''.<br>• <u>присудком</u>: ''Пізнати мову народу — зрозуміти. його душу (М. Бурмака).''<br>• <u>додатком</u>: ''Не любив я (що?) ловити, птахів (П. Перебийніс).''<br>• <u>означенням</u>: ''Бажання (яке?) творити добрі діла зосталось при мені на все життя (О. Довженко).''<br>• <u>обставиною</u>: ''Виходить дівчина із хати (з якою метою? ) води з криниці набирати (А. Малишко).''<br><br><u>Найчастіше дієслово в неозначеній формі виступає в ролі головного члена речення в односкладному безособовому реченні</u>: Не здержать нам хвилі (Б. -І. Антонич). Назавтра знову вирушати в путь (М. Луків).<br><u>Дієслово в неозначеній формі може бути частиною присудка, що складається з двох і більше слів</u>: Трудитись має кожен як бджола (Д. Павличко). <u>Присудок, який складається з двох або більше слів, називають складеним.<br>Неозначена форма — початкова форма дієслова.</u><br><br>77. Від поданих дієслівних форм утворіть і запишіть неозначену форму. Дієслова в неозначеній формі розберіть за будовою.<br>[[Image:Записує.jpg]]<br>Розуміє, цікавлять, заквітчала, вивчатиме, пишеш, перечитали.<br>• Поясніть, чому у вправах 73-74 пропоновані до вживання в репліках діалогів дієслова подано саме в неозначеній формі.<br><br>78. Перепишіть фразеологізми, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки дієслова. Розкрийте значення кожного фразеологізму.<br>Байдики ... . П'ятами ... . Мало каші ... . Як у воду ... . Зуби ... на полицю. І у вус ... . Ніде голці ... .<br>Довідка: Дивитися. Не дути. Бити. Впасти. Накивати. Покласти. З'їсти.<br><br>79. Перепишіть прислів'я, уставляючи замість крапок вибрані з довідки дієслова в неозначеній формі.<br>1. Як почав ..., на сопілку ... . 2. Чужими руками добре вогонь ... . 3. Треба розумом ..., де сила не візьме. 4. Понюхав пирога, та не вдалось .... 5. Вола звуть у гості не мед ..., а воду ... .<br>Довідка: Пити. Возити. Загрібати. Не грать. Орать. Працювати. Покуштувати.<br><br>Значення одного з прислів'їв усно розкрийте у формі оповідання. Уживайте дієслова в неозначеній формі.<br><br>80. Перепишіть речення, у дужках перед кожним дієсловом у неозначеній формі запишіть питання. У кожному реченні підкресліть члени речення. Якими членами речення є дієслова в неозначеній формі?<br>Зразок: Радість (яка?) бачити й розуміти — то найкращий дар природи (А. Ейнштейн). <br>1. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, й чесі мозолі... (В. Симоненко). 2. Вчить мене Тарас вростати в землю жилавим корінням (Д.Луценко). 3. Дерево злізло на скелю погрітись (М. Доленго). 4. Мав кухоль звичку по воду ходити, аж поки йому вуха не відбили. 5. Дурний любить вчити, а розумний любі вчитися (Народна творчість).<br><br>81. Перепишіть речення. Визначте в кожному дієслово, ужите в неозначеній формі. З'ясуйте синтаксичну роль таких дієслів.<br>1. Життя прожити — не зливу перестояти (Народна творчість). 2. Ішов кобзар до Києва та сів спочивати (Т. Шевченко). 3. Найвище уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе (Л. Костенко). 4. Прийшов я сповідатися калині (І. Драч). 5. Скоро він пішов спочити, а чи, може, ґав ловити (І. Гнатюк). 6. Боюсь я словом тишу сполошити (М. Луків).<br>• Визначте речення, що містить фразеологізм. Розкрийте значення фразеологізму. Яким членом речення є фразеологізм? Поясніть.<br><br>82. Перепишіть. Підкресліть у реченнях головні члени речення, у Визначте складені присудки (що складаються з двох слів), укажіть у їхньому складі дієслова в неозначеній формі.<br>1. Лихі приятелі можуть призвести до згуби. Розважливість має прикрасити життя твоєї душі (з Біблії). 2. Люди перестають думати, коли вони перестають читати (Д. Дідро). 3. Ніхто не стане дорікати глухим, що вони не Бетховени (П. Загребельний). 4. Я знов і знову йду до тебе, тату, питать поради, як на світі жить (В. Беля).<br>• До виділених слів доберіть антоніми. Складіть і запишіть речення з утвореними антонімічними парами.<br><br> <u>Особові форми дієслів змінюються за особами, числами, часами</u> ''(я знав, знаю, знатиму; ми знали, знаємо, будемо знати; ти знав, знаєш, знатимеш, ви знали, знаєте, будете знати; він знав, знає, знатиме; вони знали, знають, будуть знати)''.<br><br> <u>У формі минулого часу особові дієслова змінюються за родами і числами</u> ''(знав, знала, знало, знали)''.<br> <u>У реченні особові дієслова є присудками</u>: ''Голівкою хита (теперішній час, третя особа, однина) удодик (В. Сосюра). Синиця в шибку вдарила (минулий час, однина, жіночий рід) крильми (В. Симоненко)''.<br><br>83. Від поданих у неозначеній формі дієслів усно утворіть такі особові форми дієслів:<br>• першої особи однини теперішнього часу (наприклад: знаю);<br>• другоїособи множини майбутнього часу (наприклад: будете знати);<br>• третьої особи однини чоловічого роду минулого часу (наприклад: знав).<br> Читати, могти, хотіти, відпочивати, написати, сказати, розуміти, піти, допомагати.<br><br>84. Перепишіть, знімаючи риски. Визначте дієслова, з'ясуйте їхні граматичні ознаки: особу, число, рід (якщо є), час.<br>1. Стоять граби прозоро/жовті в промінні ясно/золотім (М. Рильський). 2. Над килимом бурштинових левад кружляло листя, мов жар/птиці пір'я. Край хати тлів осінній тихий сад багаттям золотого надвечір'я (Д. Луценко). 3. Багряно/жовтий лист куди/сь за вітром лине. І в безвість падають і падають хвилини. 4. Я бачу зелень трав крізь золоту утому багряно/родної прощальної краси (В. Сосюра). 5. А прозорі вітри пшениці буйно/гриві колишуть (Д. Луценко).<br>• Визначте у словах двох останніх речень буквені та небуквені орфограми. Написання слів обґрунтуйте орфогра-фічними правилами.<br>• Лексичне значення виділеного слова з'ясуйте за тлумачним словничком. У прямому чи переносному значенні вжито це слово?<br><br>Роздивіться картину І. Кліси. Які почуття викликала вона у вас? Розкажіть про зображене, уживаючи дієслова в неозначеній формі. | | 76. Прочитайте текст, випишіть дієслова, що відповідають на питання що робити? що зробити? Чи вказують вони на особу, рід, число, час дії або стану?<br> Увічливість — це мова людських взаємин. Правила ввічливості не вдасться просто завчити й використовувати час від часу. Бути ввічливим — означає бути доброзичливим і чуйним до людей, поважати їхню думку, оберігати гідність, бути терпимим до інших і вимогливим до себе. Справжня ввічливість — це внутрішній такт і почуття міри. Саме ці якості підкажуть, що можна, а чого не можна робити або говорити в тій чи тій ситуації.<br> Такт виявляється у найбуденнішому: в умінні вибрати тему розмови, делікатно промовчати, не забути привітати близьких людей із днем народження. Це і є азбука ввічливості.<br> За А. Єланською.<br><br>Доберіть п'ять дієслів, які, на вашу думку, визначають поведінку ввічливої людини.<br><br><u>Дієслова, що відповідають на питання що робити? що зробити?, називають дієсловами неозначеної форми.</u> Наприклад: ''казати, перемогти, відчувати.''<br><u>Неозначена форма дієслова називає дію, стан або процес, але не вказує ні на час, ні на особу, ні на число, ні на рід. На кінці вона має суфікс -ти (-ть).<br>Неозначена форма дієслова може бути будь-яким членом речення:</u><br>• <u>підметом</u>: ''Боротись з серцем — теж відвага (М. Стельмах )''.<br>• <u>присудком</u>: ''Пізнати мову народу — зрозуміти. його душу (М. Бурмака).''<br>• <u>додатком</u>: ''Не любив я (що?) ловити, птахів (П. Перебийніс).''<br>• <u>означенням</u>: ''Бажання (яке?) творити добрі діла зосталось при мені на все життя (О. Довженко).''<br>• <u>обставиною</u>: ''Виходить дівчина із хати (з якою метою? ) води з криниці набирати (А. Малишко).''<br><br><u>Найчастіше дієслово в неозначеній формі виступає в ролі головного члена речення в односкладному безособовому реченні</u>: Не здержать нам хвилі (Б. -І. Антонич). Назавтра знову вирушати в путь (М. Луків).<br><u>Дієслово в неозначеній формі може бути частиною присудка, що складається з двох і більше слів</u>: Трудитись має кожен як бджола (Д. Павличко). <u>Присудок, який складається з двох або більше слів, називають складеним.<br>Неозначена форма — початкова форма дієслова.</u><br><br>77. Від поданих дієслівних форм утворіть і запишіть неозначену форму. Дієслова в неозначеній формі розберіть за будовою.<br>[[Image:Записує.jpg]]<br>Розуміє, цікавлять, заквітчала, вивчатиме, пишеш, перечитали.<br>• Поясніть, чому у вправах 73-74 пропоновані до вживання в репліках діалогів дієслова подано саме в неозначеній формі.<br><br>78. Перепишіть фразеологізми, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки дієслова. Розкрийте значення кожного фразеологізму.<br>Байдики ... . П'ятами ... . Мало каші ... . Як у воду ... . Зуби ... на полицю. І у вус ... . Ніде голці ... .<br>Довідка: Дивитися. Не дути. Бити. Впасти. Накивати. Покласти. З'їсти.<br><br>79. Перепишіть прислів'я, уставляючи замість крапок вибрані з довідки дієслова в неозначеній формі.<br>1. Як почав ..., на сопілку ... . 2. Чужими руками добре вогонь ... . 3. Треба розумом ..., де сила не візьме. 4. Понюхав пирога, та не вдалось .... 5. Вола звуть у гості не мед ..., а воду ... .<br>Довідка: Пити. Возити. Загрібати. Не грать. Орать. Працювати. Покуштувати.<br><br>Значення одного з прислів'їв усно розкрийте у формі оповідання. Уживайте дієслова в неозначеній формі.<br><br>80. Перепишіть речення, у дужках перед кожним дієсловом у неозначеній формі запишіть питання. У кожному реченні підкресліть члени речення. Якими членами речення є дієслова в неозначеній формі?<br>Зразок: Радість (яка?) бачити й розуміти — то найкращий дар природи (А. Ейнштейн). <br>1. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, й чесі мозолі... (В. Симоненко). 2. Вчить мене Тарас вростати в землю жилавим корінням (Д.Луценко). 3. Дерево злізло на скелю погрітись (М. Доленго). 4. Мав кухоль звичку по воду ходити, аж поки йому вуха не відбили. 5. Дурний любить вчити, а розумний любі вчитися (Народна творчість).<br><br>81. Перепишіть речення. Визначте в кожному дієслово, ужите в неозначеній формі. З'ясуйте синтаксичну роль таких дієслів.<br>1. Життя прожити — не зливу перестояти (Народна творчість). 2. Ішов кобзар до Києва та сів спочивати (Т. Шевченко). 3. Найвище уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе (Л. Костенко). 4. Прийшов я сповідатися калині (І. Драч). 5. Скоро він пішов спочити, а чи, може, ґав ловити (І. Гнатюк). 6. Боюсь я словом тишу сполошити (М. Луків).<br>• Визначте речення, що містить фразеологізм. Розкрийте значення фразеологізму. Яким членом речення є фразеологізм? Поясніть.<br><br>82. Перепишіть. Підкресліть у реченнях головні члени речення, у Визначте складені присудки (що складаються з двох слів), укажіть у їхньому складі дієслова в неозначеній формі.<br>1. Лихі приятелі можуть призвести до згуби. Розважливість має прикрасити життя твоєї душі (з Біблії). 2. Люди перестають думати, коли вони перестають читати (Д. Дідро). 3. Ніхто не стане дорікати глухим, що вони не Бетховени (П. Загребельний). 4. Я знов і знову йду до тебе, тату, питать поради, як на світі жить (В. Беля).<br>• До виділених слів доберіть антоніми. Складіть і запишіть речення з утвореними антонімічними парами.<br><br> <u>Особові форми дієслів змінюються за особами, числами, часами</u> ''(я знав, знаю, знатиму; ми знали, знаємо, будемо знати; ти знав, знаєш, знатимеш, ви знали, знаєте, будете знати; він знав, знає, знатиме; вони знали, знають, будуть знати)''.<br><br> <u>У формі минулого часу особові дієслова змінюються за родами і числами</u> ''(знав, знала, знало, знали)''.<br> <u>У реченні особові дієслова є присудками</u>: ''Голівкою хита (теперішній час, третя особа, однина) удодик (В. Сосюра). Синиця в шибку вдарила (минулий час, однина, жіночий рід) крильми (В. Симоненко)''.<br><br>83. Від поданих у неозначеній формі дієслів усно утворіть такі особові форми дієслів:<br>• першої особи однини теперішнього часу (наприклад: знаю);<br>• другоїособи множини майбутнього часу (наприклад: будете знати);<br>• третьої особи однини чоловічого роду минулого часу (наприклад: знав).<br> Читати, могти, хотіти, відпочивати, написати, сказати, розуміти, піти, допомагати.<br><br>84. Перепишіть, знімаючи риски. Визначте дієслова, з'ясуйте їхні граматичні ознаки: особу, число, рід (якщо є), час.<br>1. Стоять граби прозоро/жовті в промінні ясно/золотім (М. Рильський). 2. Над килимом бурштинових левад кружляло листя, мов жар/птиці пір'я. Край хати тлів осінній тихий сад багаттям золотого надвечір'я (Д. Луценко). 3. Багряно/жовтий лист куди/сь за вітром лине. І в безвість падають і падають хвилини. 4. Я бачу зелень трав крізь золоту утому багряно/родної прощальної краси (В. Сосюра). 5. А прозорі вітри пшениці буйно/гриві колишуть (Д. Луценко).<br>• Визначте у словах двох останніх речень буквені та небуквені орфограми. Написання слів обґрунтуйте орфогра-фічними правилами.<br>• Лексичне значення виділеного слова з'ясуйте за тлумачним словничком. У прямому чи переносному значенні вжито це слово?<br><br>Роздивіться картину І. Кліси. Які почуття викликала вона у вас? Розкажіть про зображене, уживаючи дієслова в неозначеній формі. |
| | | | |
| - | [[Image:Пейзаж.jpg]]<br>• Намалюйте пейзаж «Моя вулиця восени» або складіть і запишіть розповідь на цю тему.<br>Усно розкрийте значення вислову Михайла Пришвіна «Берегти природу — значить берегти батьківщину». Уживайте дієслова в неозначеній формі і в особових формах.<br><br>85. Прочитайте. Про який процес праці йдеться у висловлюванні? Що необхідне для цього процесу? Які трудові дії було виконано, у якій послідовності? Що стало результатом (продуктом) праці?<br> Випробування<br> Як підмовлять, було, запорожці до себе на Січ якого хлопця, то спочатку пробують, чи годиться він козаком бути. Ото звелять йому зварити куліш. Самі беруть коси і йдуть ніби косити. А хлопцеві накажуть їх покликати, як куліш буде готовий.<br> Візьме той хлопчина пшона, помиє його, тоді засипле в казан із киплячою водою. Після цього вкине картоплі, посолить. Затре куліш салом із цибулею й часником. От і готова степова каша!<br> Почне тут хлопець козаків кликати. А ті лежать із косами в комишах і не озиваються.<br> Якщо хлопчина почне плакати, то запорожці прийдуть до куреня, дадуть йому коня, грошей на дорогу й скажуть: «Іди собі! Нам таких не треба!» Якщо ж хлопець затягне на весь степ пісні й сам куліш уплітати піде, такому скажуть: «Тепер ти рівний нам козак!» — і приймуть до свого товариства.<br> Народний переказ.<br><br><u>Розповідь про процес праці включає перелік певних трудових дій у тій послідовності, у якій їх треба виконати, щоб одержати результат, тобто продукт праці.<br>Назва особи, яка виконує трудові дії, у реченнях такої розповіді є «відомим». Назва трудової дії (зазвичай це дієслово) є «н о в и м».</u><br>Наприклад:<br> В Н<br>Гончар виклав купку глини на верхню частину круга.<br> В Н<br>Нижню частину круга він штовхнув ногою.<br> В Н Н<br>Час від часу майстер зволожував руки й надавав виробу потрібної форми.<br><br>86. Прочитайте. Який фрагмент (уривок) тексту є розповіддю про трудовий процес? Визначте в реченнях цього фрагмента «відоме» та «нове».<br> Невеличким ножиком я вирізав з бузини палички-заготовки. Зчищав з них кору, осередок випалював розпеченим дротом, вирізав корок, як до свистка, а відтак уже пропалював кілька дірочок. Наробив я тих сопілок для всього нашого хлоп'ячого товариства. І де тільки не вигравали вони на різні голоси: на березі річки, на вулиці, у хаті.<br> Я ховався у сливнику й награвав на сопілці коротенькі нехитрі мелодії. Люди проходили стежкою й говорили:<br> — Що то за пташка так гарно співає?<br> — А хто її знає, може, соловей.<br> — Ні-і, соловей щебече, а ця тужливо тягне. Дивна пташка. І від того в мене на душі ставало солодко й гарно...<br> За А. Пашкевичем.<br>• Визначте стиль висловлювання, свою думку обґрунтуйте.<br>• Поясніть, від чого ставало хлопцеві солодко на душі.<br>Чи доводилося вам виробляти щось власними руками? Що саме? Як ви почувалися від того, що ваш виріб подобався людям? Що вам хотілося б навчитися виготовляти власноруч?<br>Пригадайте і розкажіть однокласникам веселу історію з власного дитинства, пов'язану з бажанням виготовити якусь потрібну вам річ.<br> <br><u>Розповідь про процес праці можна побудувати в науковому, діловому або художньому стилях.<br>Особливістю такої розповіді в науковому та діловому стилях є те, що трудові дії, про які йдеться, вказують стосовно не конкретної особи, а узагальненої, тобто будь-якої особи. Трудові операції не стосуються й певного часу. Мається на увазі, що так треба робити всім і завжди.<br>Через це виконавця дії взагалі можна не називати, а для назви дій зазвичай використовують дієслова третьої особи множини</u>: ''так роблять''.<br><u>Часто в наукових і ділових розповідях про трудові процеси використовують поєднання слів можна, треба необхідно з неозначеною формою дієслова</u>: ''треба з'єднати, необхідно пофарбувати''. <u>Така розповідь має характер інструкції, мета якої — передати точні узагальнені відомості про процес праці. Вона позбавлена емоційності, усі слова вживаються в прямому значенні.<br>Мета художньої розповіді про процес праці — викликати певне ставлення до самої праці, до виконавця, навіть до продукту праці. Тому вона емоційна, образна. У ній використовуються художні засоби: епітети, порівняння тощо.</u><br><br>87. Прочитайте. Який тип мовлення покладено в основу кожного з уривків? З'ясуйте стиль кожного уривка, свою думку обґрунтуйте.<br>I. Прісне тісто треба замішати на сироватці з яйцем, дати йому відстоятися. Розкачати в руках качалку діаметром 2-3 см, розрізати на шматки. Кожен шматок обваляти в борошні, розкачати варяниці. Начинити їх сиром, картоплею або тушеною капустою. Варити в крутому окропі.<br> З кулінарної книжки.<br>II. Руки Ганни Сильвестрівни натхненно чаклували над кожним шматочком тіста. Господиня встигла вже наставити окропу і, коли вода забулькотіла, виклала на підситок перший десяток вареників та почала по одному кидати їх у каструлю.<br>Прозора вода враз скаламутилася, у ній затанцювали білі порошинки. Полинув ніжний аромат тіста й варених ягід. Потім вода знову забила в ключі, і незабаром вареники почали випливати нагору.<br>За мить вони запаморочливо пахтіли на тарілці — білі-білі, з ледь помітним бузковим відливом.<br> За І. Сенченком.<br>• У якому з уривків подано елементи опису продукту праці? Прочитайте цей опис.<br> У Полтаві встановлено пам'ятник галушці. Чи вважаєте ви правильним таке вшанування цього продукту кулінарної справи? Які ще пам'ятні місця, пов'язані з національною кулінарією, ви знаєте?<br><br><u>Розповідь про процес праці може поєднуватися з описом виготовлених предметів.<br>Крім того, у розповіді можуть бути елементи опису виконуваних операцій</u>: ''розфарбували (як?) яскраво; прикріпили (як?) міцно.''<br><u>Можуть бути й елементи роздуму</u>: ''глиняний посуд необхідно обпалити в печі (навіщо? з якою метою?), щоб він був міцний і слугував довго,''<br><br>88. Прочитайте. Визначте стиль кожного з висловлювань, свою думку доведіть. Поясніть, чому в художній розповіді про процес праці названо не всі трудові операції.<br>І. Процес створення керамічного виробу розпочинають із його формування. З добре перем'ятої глини на гончарному крузі виліплюють диск — днище, потім із тієї ж глини виробляють довгий джгут і, приліпивши його до зовнішнього краю лиска, руками ущільнюють утворений край, надаючи йому потрійної форми. Знявши з круга, виріб протягом 2-3 днів просушують у кімнатних умовах. Потім його вміщують до печі, де осліплюють 2-3 години при температурі 800-900 градусів.<br> З підручника.<br><br> II. Горнятка-двійнятка<br> — Звідкіль ви взялися, горнятка-двійнятка?<br> — З гончарного круга зійшли ми спочатку. <br> А потім нам пензель боки розписав<br> І жар у печі своїм духом обдав.<br> — А хто ж вас, горнятка, із глини ліпив?<br> — Дівчатка-близнятка з сім'ї гончарів.<br> А. Качан<br>[[Image:Горнятко.jpg]]<br>• Складіть (усно) опис горняток-двійняток за ілюстрацією.<br>Від імені глечика (олівця, портфеля, підручника) складіть розповідь про те, як його було виготовлено. Підрахуйте кількість трудових операцій, що їх було здійснено.<br>Порадившись із мамою чи бабусею, складіть розповідь про процес приготування улюбленої страви вашої родини, наприклад, борщу, у діловому та художньому стилях.<br><br>89. Прочитайте. Про який процес праці йдеться у висловлюванні? З яких трудових операцій він складається? Що є продуктом праці — предмет чи його якість?<br> Особливістю вогняного пера було те, що написані ним літери проступали тільки для того, кому призначалося послання. То було останнє вогняне перо в Чарівному королівстві. Раз на рік, у день літнього сонцестояння, перо занурювали у вогонь із полін трьох дерев: липи, бука і яблуні, щоб воно набуло сили й гостроти. Було воно як звичайна школярська ручка, призначена для вмочання в чорнило. На вигляд звичайнісінька дерев'яна ручка з металевим пером і ковпачком, щоб не поколотися...<br> За Г. Пагутяк.<br>• Чи є у висловлюванні опис предмета? Прочитайте його.<br>Складіть висловлювання (усно), поєднавши в ньому опис чарівного предмета з казки (чарівної палички, шапки-невидимки, меча-гартованця) з розповіддю про процес його виготовлення.<br>Складіть розповідь про процес праці людини, яка набирає текст на комп'ютері.<br>
| + | [[Image:Пейзаж.jpg]]<br>• Намалюйте пейзаж «Моя вулиця восени» або складіть і запишіть розповідь на цю тему.<br>Усно розкрийте значення вислову Михайла Пришвіна «Берегти природу — значить берегти батьківщину». Уживайте дієслова в неозначеній формі і в особових формах.<br><br>Рідна мова. 7 клас. О. Глазова, Ю. Кузнецов |
| - | | + | |
| - | <br> Рідна мова. 7 клас. О. Глазова, Ю. Кузнецов | + | |
| | | | |
| | <sub>[[Українська мова|Українська мова]] для 7 класу, підручники та книги з українська мови [[Українська мова|скачати]], бібліотека [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]] </sub> | | <sub>[[Українська мова|Українська мова]] для 7 класу, підручники та книги з українська мови [[Українська мова|скачати]], бібліотека [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]] </sub> |
Версия 22:31, 23 июня 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 7 клас>>Українська мова: Неозначена форма дієслова (інфінітив) та особові форми дієслова
76. Прочитайте текст, випишіть дієслова, що відповідають на питання що робити? що зробити? Чи вказують вони на особу, рід, число, час дії або стану?
Увічливість — це мова людських взаємин. Правила ввічливості не вдасться просто завчити й використовувати час від часу. Бути ввічливим — означає бути доброзичливим і чуйним до людей, поважати їхню думку, оберігати гідність, бути терпимим до інших і вимогливим до себе. Справжня ввічливість — це внутрішній такт і почуття міри. Саме ці якості підкажуть, що можна, а чого не можна робити або говорити в тій чи тій ситуації.
Такт виявляється у найбуденнішому: в умінні вибрати тему розмови, делікатно промовчати, не забути привітати близьких людей із днем народження. Це і є азбука ввічливості.
За А. Єланською.
Доберіть п'ять дієслів, які, на вашу думку, визначають поведінку ввічливої людини.
Дієслова, що відповідають на питання що робити? що зробити?, називають дієсловами неозначеної форми. Наприклад: казати, перемогти, відчувати.
Неозначена форма дієслова називає дію, стан або процес, але не вказує ні на час, ні на особу, ні на число, ні на рід. На кінці вона має суфікс -ти (-ть).
Неозначена форма дієслова може бути будь-яким членом речення:
• підметом: Боротись з серцем — теж відвага (М. Стельмах ).
• присудком: Пізнати мову народу — зрозуміти. його душу (М. Бурмака).
• додатком: Не любив я (що?) ловити, птахів (П. Перебийніс).
• означенням: Бажання (яке?) творити добрі діла зосталось при мені на все життя (О. Довженко).
• обставиною: Виходить дівчина із хати (з якою метою? ) води з криниці набирати (А. Малишко).
Найчастіше дієслово в неозначеній формі виступає в ролі головного члена речення в односкладному безособовому реченні: Не здержать нам хвилі (Б. -І. Антонич). Назавтра знову вирушати в путь (М. Луків).
Дієслово в неозначеній формі може бути частиною присудка, що складається з двох і більше слів: Трудитись має кожен як бджола (Д. Павличко). Присудок, який складається з двох або більше слів, називають складеним.
Неозначена форма — початкова форма дієслова.
77. Від поданих дієслівних форм утворіть і запишіть неозначену форму. Дієслова в неозначеній формі розберіть за будовою.
Розуміє, цікавлять, заквітчала, вивчатиме, пишеш, перечитали.
• Поясніть, чому у вправах 73-74 пропоновані до вживання в репліках діалогів дієслова подано саме в неозначеній формі.
78. Перепишіть фразеологізми, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки дієслова. Розкрийте значення кожного фразеологізму.
Байдики ... . П'ятами ... . Мало каші ... . Як у воду ... . Зуби ... на полицю. І у вус ... . Ніде голці ... .
Довідка: Дивитися. Не дути. Бити. Впасти. Накивати. Покласти. З'їсти.
79. Перепишіть прислів'я, уставляючи замість крапок вибрані з довідки дієслова в неозначеній формі.
1. Як почав ..., на сопілку ... . 2. Чужими руками добре вогонь ... . 3. Треба розумом ..., де сила не візьме. 4. Понюхав пирога, та не вдалось .... 5. Вола звуть у гості не мед ..., а воду ... .
Довідка: Пити. Возити. Загрібати. Не грать. Орать. Працювати. Покуштувати.
Значення одного з прислів'їв усно розкрийте у формі оповідання. Уживайте дієслова в неозначеній формі.
80. Перепишіть речення, у дужках перед кожним дієсловом у неозначеній формі запишіть питання. У кожному реченні підкресліть члени речення. Якими членами речення є дієслова в неозначеній формі?
Зразок: Радість (яка?) бачити й розуміти — то найкращий дар природи (А. Ейнштейн).
1. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, й чесі мозолі... (В. Симоненко). 2. Вчить мене Тарас вростати в землю жилавим корінням (Д.Луценко). 3. Дерево злізло на скелю погрітись (М. Доленго). 4. Мав кухоль звичку по воду ходити, аж поки йому вуха не відбили. 5. Дурний любить вчити, а розумний любі вчитися (Народна творчість).
81. Перепишіть речення. Визначте в кожному дієслово, ужите в неозначеній формі. З'ясуйте синтаксичну роль таких дієслів.
1. Життя прожити — не зливу перестояти (Народна творчість). 2. Ішов кобзар до Києва та сів спочивати (Т. Шевченко). 3. Найвище уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе (Л. Костенко). 4. Прийшов я сповідатися калині (І. Драч). 5. Скоро він пішов спочити, а чи, може, ґав ловити (І. Гнатюк). 6. Боюсь я словом тишу сполошити (М. Луків).
• Визначте речення, що містить фразеологізм. Розкрийте значення фразеологізму. Яким членом речення є фразеологізм? Поясніть.
82. Перепишіть. Підкресліть у реченнях головні члени речення, у Визначте складені присудки (що складаються з двох слів), укажіть у їхньому складі дієслова в неозначеній формі.
1. Лихі приятелі можуть призвести до згуби. Розважливість має прикрасити життя твоєї душі (з Біблії). 2. Люди перестають думати, коли вони перестають читати (Д. Дідро). 3. Ніхто не стане дорікати глухим, що вони не Бетховени (П. Загребельний). 4. Я знов і знову йду до тебе, тату, питать поради, як на світі жить (В. Беля).
• До виділених слів доберіть антоніми. Складіть і запишіть речення з утвореними антонімічними парами.
Особові форми дієслів змінюються за особами, числами, часами (я знав, знаю, знатиму; ми знали, знаємо, будемо знати; ти знав, знаєш, знатимеш, ви знали, знаєте, будете знати; він знав, знає, знатиме; вони знали, знають, будуть знати).
У формі минулого часу особові дієслова змінюються за родами і числами (знав, знала, знало, знали).
У реченні особові дієслова є присудками: Голівкою хита (теперішній час, третя особа, однина) удодик (В. Сосюра). Синиця в шибку вдарила (минулий час, однина, жіночий рід) крильми (В. Симоненко).
83. Від поданих у неозначеній формі дієслів усно утворіть такі особові форми дієслів:
• першої особи однини теперішнього часу (наприклад: знаю);
• другоїособи множини майбутнього часу (наприклад: будете знати);
• третьої особи однини чоловічого роду минулого часу (наприклад: знав).
Читати, могти, хотіти, відпочивати, написати, сказати, розуміти, піти, допомагати.
84. Перепишіть, знімаючи риски. Визначте дієслова, з'ясуйте їхні граматичні ознаки: особу, число, рід (якщо є), час.
1. Стоять граби прозоро/жовті в промінні ясно/золотім (М. Рильський). 2. Над килимом бурштинових левад кружляло листя, мов жар/птиці пір'я. Край хати тлів осінній тихий сад багаттям золотого надвечір'я (Д. Луценко). 3. Багряно/жовтий лист куди/сь за вітром лине. І в безвість падають і падають хвилини. 4. Я бачу зелень трав крізь золоту утому багряно/родної прощальної краси (В. Сосюра). 5. А прозорі вітри пшениці буйно/гриві колишуть (Д. Луценко).
• Визначте у словах двох останніх речень буквені та небуквені орфограми. Написання слів обґрунтуйте орфогра-фічними правилами.
• Лексичне значення виділеного слова з'ясуйте за тлумачним словничком. У прямому чи переносному значенні вжито це слово?
Роздивіться картину І. Кліси. Які почуття викликала вона у вас? Розкажіть про зображене, уживаючи дієслова в неозначеній формі.
• Намалюйте пейзаж «Моя вулиця восени» або складіть і запишіть розповідь на цю тему.
Усно розкрийте значення вислову Михайла Пришвіна «Берегти природу — значить берегти батьківщину». Уживайте дієслова в неозначеній формі і в особових формах.
Рідна мова. 7 клас. О. Глазова, Ю. Кузнецов
Українська мова для 7 класу, підручники та книги з українська мови скачати, бібліотека онлайн
Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|
