KNOWLEDGE HYPERMARKET


Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі
 
(17 промежуточных версий не показаны.)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 10 клас|Хімія 10 клас]]>> Хімія: Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі'''  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Хімія|Хімія]]&gt;&gt;[[Хімія 10 клас|Хімія 10 клас]]&gt;&gt; Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі'''<br> <metakeywords>Хімія, клас, урок, на тему, 10 клас, Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі.</metakeywords>
 +
 
 +
'''[[Відео до уроку: Фiзичні й хімічні властивості речовини.|Фізичні властивості]]'''[[Відео до уроку: Фiзичні й хімічні властивості речовини.| Фiзичні й хімічні властивості речовини.]]
 +
 
 +
Безводна нітратна кислота HN0<sub>3</sub> — безбарвна летка [[Лабораторна робота на тему «Дослідження явища дифузії в рідинах та газах»|рідина]], з різким запахом, на повітрі «димить», дуже добре розчиняється у воді, змішуючись з нею у будь-яких співвідношеннях.
-
<br> <metakeywords>Хімія, клас, урок, на тему, 10 клас, Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі.</metakeywords>НІТРАТНА КИСЛОТА І НІТРАТИ, ЇХ ПОШИРЕННЯ В ПРИРОДІ
 
-
<br>Фізичні властивості. Безводна нітратна кислота HN0<sub>3</sub> — безбарвна летка рідина, з різким запахом, на повітрі «димить», дуже добре розчиняється у воді, змішуючись з нею у будь-яких співвідношеннях.
 
Ортофосфатна кислота Н<sub>3</sub>РО<sub>4</sub>, яку звичайно називають просто фосфатною — тверда, безбарвна, кристалічна речовина, нелегка, також добре розчиняється у воді і змішується з нею у будь-яких співвідношеннях.  
Ортофосфатна кислота Н<sub>3</sub>РО<sub>4</sub>, яку звичайно називають просто фосфатною — тверда, безбарвна, кристалічна речовина, нелегка, також добре розчиняється у воді і змішується з нею у будь-яких співвідношеннях.  
-
Хімічні&nbsp; властивості і дисоціація&nbsp; на йони. Нітратна&nbsp;&nbsp; кислота — сильний електроліт, у водному розчині практично повністю дисоціює на йони:<br><br>HN0<sub>3</sub> ⇔ Н<sup>+</sup> + N0<sub>3</sub><sup>- </sup>фосфатна кислота Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> — електроліт середньої сили. У водному розчині вона дисоціює ступінчасто:<br>Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> ⇔ Н<sup>+</sup> + Н<sub>2</sub>Р0<sub>4</sub>&nbsp;&nbsp; дигідрофосфат-іон<br>Н<sub>2</sub>Р0<sub>4</sub> ⇔ Н<sup>+</sup> + НРО<sup>2</sup><sup>-</sup><sub>4</sub>&nbsp; гідрофосфат-іон<br>НРО<sup>2</sup><sup>-</sup><sub>4</sub> ⇔ Н<sup>+</sup> + Р0<sup>3</sup><sup>-</sup><sub>4</sub>&nbsp;&nbsp; фосфат-іон  
+
 
 +
 
 +
[[20. Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів|'''Хімічні&nbsp; властивості''']] і дисоціація&nbsp; на йони. Нітратна&nbsp;&nbsp; кислота — сильний електроліт, у водному розчині практично повністю дисоціює на йони:  
 +
 
 +
HN0<sub>3</sub> ⇔ Н<sup>+</sup> + N0<sub>3</sub><sup>- </sup>фосфатна кислота Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> — електроліт середньої сили. У водному розчині вона дисоціює ступінчасто:<br>Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> ⇔ Н<sup>+</sup> + Н<sub>2</sub>Р0<sub>4</sub>&nbsp;&nbsp; дигідрофосфат-іон<br>Н<sub>2</sub>Р0<sub>4</sub> ⇔ Н<sup>+</sup> + НРО<sup>2</sup><sup>-</sup><sub>4</sub>&nbsp; гідрофосфат-іон<br>НРО<sup>2</sup><sup>-</sup><sub>4</sub> ⇔ Н<sup>+</sup> + Р0<sup>3</sup><sup>-</sup><sub>4</sub>&nbsp;&nbsp; фосфат-іон  
 +
 
 +
 
Сумарне йонне рівняння дисоціації фосфатної кислоти:<br>Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> ⇔ ЗН<sup>+ </sup>+ РО<sup>3</sup><sup>-</sup><sub>4</sub>  
Сумарне йонне рівняння дисоціації фосфатної кислоти:<br>Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> ⇔ ЗН<sup>+ </sup>+ РО<sup>3</sup><sup>-</sup><sub>4</sub>  
 +
 +
<sub></sub>
Дисоціація відбувається переважно за першим ступенем, за другим — менше, за третім — ще менше.  
Дисоціація відбувається переважно за першим ступенем, за другим — менше, за третім — ще менше.  
-
•&nbsp;&nbsp; Які кислі солі може утворювати фосфатна кислота з магнієм? Напишіть формули таких солей і назвіть їх. Чому нітратна кислота не утворює кислих солей?<br><br>2.&nbsp; Взаємодія з основними оксидами й основами. У даному разі нітратна і фосфатна кислоти виявляють властивості, типові для кислот.
 
-
•&nbsp;&nbsp; Напишіть рівняння реакцій нітратної і фосфатної кислот з оксидами натрію і барію та гідроксидами калію і кальцію.
 
-
3.&nbsp; Взаємодія з солями. Нітратна й фосфатна кислоти вступають у реакцію з обмеженою кількістю солей. Це пояснюється тим, що нітратна кислота сильна, але летка, а фосфатна кислота середньої сили, але нелетка. Взаємодія нітратної та фосфатної кислот з солями відбувається за умови, що береться сіль слабкішої або леткішої кислоти:  
+
''Які кислі солі може утворювати фосфатна кислота з магнієм? Напишіть формули таких солей і назвіть їх. Чому нітратна кислота не утворює кислих солей?''
 +
 
 +
 
 +
2.&nbsp; Взаємодія з [[12. Оксиди, їх склад, назви|основними оксидами]] й [[15. Основи, їх склад, назви|основами]]. У даному разі нітратна і фосфатна кислоти виявляють властивості, типові для кислот.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
''Напишіть рівняння реакцій нітратної і фосфатної кислот з оксидами натрію і барію та гідроксидами калію і кальцію.''
 +
 
 +
 
 +
3.&nbsp; Взаємодія з [[14. Солі (середні), їх склад, назви|солями]]. Нітратна й фосфатна кислоти вступають у реакцію з обмеженою кількістю солей. Це пояснюється тим, що нітратна кислота сильна, але летка, а фосфатна кислота середньої сили, але нелетка. Взаємодія нітратної та фосфатної кислот з солями відбувається за умови, що береться сіль слабкішої або леткішої кислоти:  
СаС0<sub>3</sub> + 2HN0<sub>3 </sub>= Ca(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + C0<sub>2</sub>↑&nbsp; + H<sub>2</sub>0<br>3Na<sub>2</sub>S0<sub>3</sub> + 2H<sub>3</sub>P0<sub>4 </sub>= 2Na<sub>3</sub>P0<sub>4</sub> + 3S0<sub>2</sub>↑ + 3H<sub>2</sub>0  
СаС0<sub>3</sub> + 2HN0<sub>3 </sub>= Ca(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + C0<sub>2</sub>↑&nbsp; + H<sub>2</sub>0<br>3Na<sub>2</sub>S0<sub>3</sub> + 2H<sub>3</sub>P0<sub>4 </sub>= 2Na<sub>3</sub>P0<sub>4</sub> + 3S0<sub>2</sub>↑ + 3H<sub>2</sub>0  
 +
 +
4.&nbsp; Термічний розклад. Нітратна кислота під час нагрівання (і під впливом світла) розкладається з виділенням бурого газу N0<sub>2</sub>, через що у процесі зберігання поступово жовтіє:  
4.&nbsp; Термічний розклад. Нітратна кислота під час нагрівання (і під впливом світла) розкладається з виділенням бурого газу N0<sub>2</sub>, через що у процесі зберігання поступово жовтіє:  
4HN0<sub>3</sub> = 2Н<sub>2</sub>0 + 4N0<sub>2</sub>↑ + 0<sub>2</sub>↑  
4HN0<sub>3</sub> = 2Н<sub>2</sub>0 + 4N0<sub>2</sub>↑ + 0<sub>2</sub>↑  
 +
 +
Під час нагрівання фосфатної кислоти з неї виділяється вода і утворюється дифосфатна кислота:<br>2Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> = Н<sub>2</sub>0 + Н<sub>4</sub>Р<sub>2</sub>0<sub>7</sub>  
Під час нагрівання фосфатної кислоти з неї виділяється вода і утворюється дифосфатна кислота:<br>2Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> = Н<sub>2</sub>0 + Н<sub>4</sub>Р<sub>2</sub>0<sub>7</sub>  
 +
 +
<sub></sub>
5.&nbsp; Взаємодія з металами. Нітратна кислота реагує з металами інакше, ніж інші кислоти. Це пояснюється тим, що нітратна кислота — сильний окисник. Вона окиснює майже всі метали (за винятком золота, платини та деяких інших) перетворюючи їх на солі — нітрати. При цьому водень не виділяється, бо відновлюється нітроген, а не гідроген. Нітроген відновлюється тим повніше, чим активніший метал і чим розбавленіша кислота. Отже, продукти відновлення нітратної кислоти можуть бути різні. Проте концентрована кислота відновлюється, як правило, до N0<sub>2</sub> в разі взаємодії з важкими металами.  
5.&nbsp; Взаємодія з металами. Нітратна кислота реагує з металами інакше, ніж інші кислоти. Це пояснюється тим, що нітратна кислота — сильний окисник. Вона окиснює майже всі метали (за винятком золота, платини та деяких інших) перетворюючи їх на солі — нітрати. При цьому водень не виділяється, бо відновлюється нітроген, а не гідроген. Нітроген відновлюється тим повніше, чим активніший метал і чим розбавленіша кислота. Отже, продукти відновлення нітратної кислоти можуть бути різні. Проте концентрована кислота відновлюється, як правило, до N0<sub>2</sub> в разі взаємодії з важкими металами.  
Строка 35: Строка 59:
<br><sub>&nbsp; 0&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; +2&nbsp;&nbsp;&nbsp; </sub><br>Cu-2''e''&nbsp; → &nbsp; Cu&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1<br><sub>+5&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; +4&nbsp;&nbsp;&nbsp; </sub><br>N + l''e''&nbsp; → &nbsp; N&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 2<br>  
<br><sub>&nbsp; 0&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; +2&nbsp;&nbsp;&nbsp; </sub><br>Cu-2''e''&nbsp; → &nbsp; Cu&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1<br><sub>+5&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; +4&nbsp;&nbsp;&nbsp; </sub><br>N + l''e''&nbsp; → &nbsp; N&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 2<br>  
-
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; <sub>+5</sub>&nbsp; <br>У даному разі нітроген N відновлюється до ступеня окиснення +4, а мідь окиснюється. Отже, мідь — відновник, a HN0<sub>3</sub> — окисник.<br>  
+
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; <sub>+5</sub>&nbsp; <br>
 +
 
 +
У даному разі нітроген N відновлюється до ступеня окиснення +4, а мідь окиснюється. Отже, мідь — відновник, a HN0<sub>3</sub> — окисник.<br>  
 +
 
 +
 
У процесі взаємодії концентрованої нітратної кислоти з активними металами (лужними та лужноземельними) утворюється оксид нітрогену (I) N<sub>2</sub>O, наприклад:<br>  
У процесі взаємодії концентрованої нітратної кислоти з активними металами (лужними та лужноземельними) утворюється оксид нітрогену (I) N<sub>2</sub>O, наприклад:<br>  
-
&nbsp; <br> <sub>&nbsp;&nbsp; 0&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; +5&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; +2&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; +1</sub> <br> 4Ca+10HNO<sub>3</sub> = 4Ca(NO<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + N<sub>2</sub>O + 5H<sub>2</sub>O <br> конц. <br><br> <sub>&nbsp;&nbsp;&nbsp; 0 &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; +2&nbsp;</sub> <br> Ca - 2''e''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; →&nbsp;&nbsp; Ca&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; 2&nbsp;&nbsp;&nbsp; 4 <br> <sub>&nbsp; +5 &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; +1</sub> <br> 2N + 8''e''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; →&nbsp;&nbsp; 2N&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 8&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1 <br>  
+
&nbsp;<sub>&nbsp;&nbsp; 0&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; +5&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; +2&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; +1</sub> <br> 4Ca+10HNO<sub>3</sub> = 4Ca(NO<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + N<sub>2</sub>O + 5H<sub>2</sub>O <br> конц. <br><br> <sub>&nbsp;&nbsp;&nbsp; 0 &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; +2&nbsp;</sub> <br> Ca - 2''e''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; →&nbsp;&nbsp; Ca&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; 2&nbsp;&nbsp;&nbsp; 4 <br> <sub>&nbsp; +5 &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp; +1</sub> <br> 2N + 8''e''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; →&nbsp;&nbsp; 2N&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 8&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1 <br>  
 +
 
 +
 
Якщо ж узяти&nbsp; розбавлену нітратну кислоту, то під час взаємодії з міддю замість оксиду нітрогену (IV)&nbsp; NO<sub>2</sub> виділяється оксид нітрогену (II) NO:<br>  
Якщо ж узяти&nbsp; розбавлену нітратну кислоту, то під час взаємодії з міддю замість оксиду нітрогену (IV)&nbsp; NO<sub>2</sub> виділяється оксид нітрогену (II) NO:<br>  
Cu + HN0<sub>3</sub>&nbsp; →&nbsp; Cu(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + NO↑ + H<sub>2</sub>0<br>(розб.)  
Cu + HN0<sub>3</sub>&nbsp; →&nbsp; Cu(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + NO↑ + H<sub>2</sub>0<br>(розб.)  
 +
 +
У наведеній схемі реакції розставте коефіцієнти на підставі електронного балансу. Зазначте окисник і відновник.<br>  
У наведеній схемі реакції розставте коефіцієнти на підставі електронного балансу. Зазначте окисник і відновник.<br>  
 +
 +
Завдяки яскраво вираженим окисним властивостям нітратна кислота, діючи на деякі метали (алюміній, хром, залізо), пасивує їх. Це особливо характерно для концентрованої HN0<sub>3</sub>. Під її впливом на поверхні металів утворюється дуже щільна захисна оксидна плівка, стійка проти дії кислоти.  
Завдяки яскраво вираженим окисним властивостям нітратна кислота, діючи на деякі метали (алюміній, хром, залізо), пасивує їх. Це особливо характерно для концентрованої HN0<sub>3</sub>. Під її впливом на поверхні металів утворюється дуже щільна захисна оксидна плівка, стійка проти дії кислоти.  
-
Нітратна кислота настільки сильний окисник, що вона може окиснювати різні органічні речовини і матеріали. Так, під час дії концентрованої нітратної кислоти спалахують солома, папір, тирса, скипидар. Вона руйнує вовну, роз'їдає шкіру, забарвлює її у жовтий колір і спричинює на ній виразки, що не можуть довго загоїтися. Тому з нітратною кислотою треба поводитися дуже обережно.<br><br>
+
 
 +
 
 +
Нітратна кислота настільки сильний окисник, що вона може окиснювати різні органічні речовини і матеріали. Так, під час дії концентрованої нітратної кислоти спалахують солома, папір, тирса, скипидар. Вона руйнує вовну, роз'їдає шкіру, забарвлює її у жовтий колір і спричинює на ній виразки, що не можуть довго загоїтися. Тому з нітратною кислотою треба поводитися дуже обережно.  
 +
 
 +
 
 +
 
 +
'''Застосування'''
 +
 
 +
Нітратну кислоту, використовують для виробництва добрив, барвників, пороху та інших вибухових речовин, пластмас штучного волокна, лікарських препаратів (стрептоцид), кіно- і фотоплівки. Вона застосовується і як сильний окисник у самозаймистих ракетних паливах.
<br>Солі нітратної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії нітратної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад:  
<br>Солі нітратної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії нітратної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад:  
Cu + 4HN0<sub>3</sub> = Cu(N0<sub>3</sub>)<sub>2 </sub>+ 2N0<sub>2</sub>↑ + 2Н<sub>2</sub>0<br>CaO + 2HN0<sub>3</sub> = Ca(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + H<sub>2</sub>0<br>Mg(OH)<sub>2</sub> + 2HN0<sub>3</sub> = Mg(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + 2H<sub>2</sub>0<br>NH<sub>3</sub> + HN0<sub>3</sub> = NH<sub>4</sub>N0<sub>3</sub><br>Na<sub>2</sub>C0<sub>3</sub> + 2HN0<sub>3</sub> = 2NaN0<sub>3</sub> + C0<sub>2</sub>↑+ H<sub>2</sub>0<br>  
Cu + 4HN0<sub>3</sub> = Cu(N0<sub>3</sub>)<sub>2 </sub>+ 2N0<sub>2</sub>↑ + 2Н<sub>2</sub>0<br>CaO + 2HN0<sub>3</sub> = Ca(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + H<sub>2</sub>0<br>Mg(OH)<sub>2</sub> + 2HN0<sub>3</sub> = Mg(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + 2H<sub>2</sub>0<br>NH<sub>3</sub> + HN0<sub>3</sub> = NH<sub>4</sub>N0<sub>3</sub><br>Na<sub>2</sub>C0<sub>3</sub> + 2HN0<sub>3</sub> = 2NaN0<sub>3</sub> + C0<sub>2</sub>↑+ H<sub>2</sub>0<br>  
 +
 +
Нітрати утворюються також і під час взаємодії оксиду нпрогену(V) з лугами, бо N<sub>2</sub>0<sub>5</sub> — кислотний оксид:<br>  
Нітрати утворюються також і під час взаємодії оксиду нпрогену(V) з лугами, бо N<sub>2</sub>0<sub>5</sub> — кислотний оксид:<br>  
N<sub>2</sub>0<sub>5</sub> + 2КОН = 2KN0<sub>3</sub> + Н<sub>2</sub>0  
N<sub>2</sub>0<sub>5</sub> + 2КОН = 2KN0<sub>3</sub> + Н<sub>2</sub>0  
 +
 +
Усі нітрати — тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді, токсичні (отруйні).<br>  
Усі нітрати — тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді, токсичні (отруйні).<br>  
 +
 +
Характерною хімічною властивістю нітратів є їхня здатність розкладатися під час нагрівання з виділенням кисню та інших продуктів. Продукти розкладання залежать від природи металу, який входить до складу солі, від його місця у витискувальному ряді металів:<br>  
Характерною хімічною властивістю нітратів є їхня здатність розкладатися під час нагрівання з виділенням кисню та інших продуктів. Продукти розкладання залежать від природи металу, який входить до складу солі, від його місця у витискувальному ряді металів:<br>  
Строка 73: Строка 121:
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; праворуч від Cu&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Me + NO<sub>2 </sub>+ O<sub>2</sub><br><br>тобто солі таких металів, які у витискувальному ряді стоять ліворуч від магнію Mg, під час розкладання утворюють нітрити і кисень; від Mg до Cu — оксид металу, бурий газ N0<sub>2</sub> і кисень, а праворуч від міді Cu — вільний метал, бурий газ N0<sub>2</sub> і кисень 0<sub>2</sub>.  
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; праворуч від Cu&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Me + NO<sub>2 </sub>+ O<sub>2</sub><br><br>тобто солі таких металів, які у витискувальному ряді стоять ліворуч від магнію Mg, під час розкладання утворюють нітрити і кисень; від Mg до Cu — оксид металу, бурий газ N0<sub>2</sub> і кисень, а праворуч від міді Cu — вільний метал, бурий газ N0<sub>2</sub> і кисень 0<sub>2</sub>.  
-
• Напишіть рівняння реакцій розкладання під час нагрівання нітратів калію, купруму, меркурію й аргентуму.
 
-
Нітроген — один з хімічних елементів, необхідних для росту і життєдіяльності рослин. Як правило, вміст його в ґрунті невеликий, і рослинам не вистачає Нітрогену. Доводиться вносити його у ґрунт у вигляді азотних добрив.  
+
 
 +
''Напишіть рівняння реакцій розкладання під час нагрівання нітратів калію, купруму, меркурію й аргентуму.''
 +
 
 +
 
 +
[[Колообіг Оксигену, Нітрогену, Карбону в природі|Нітроген ]]— один з [[Атоми і хімічні елементи. Перевір себе|хімічних елементів]], необхідних для росту і життєдіяльності рослин. Як правило, вміст його в ґрунті невеликий, і рослинам не вистачає Нітрогену. Доводиться вносити його у ґрунт у вигляді азотних добрив.  
 +
 
 +
 
Речовини, які містять Нітроген і вносяться у ґрунт для підвищення врожайності, називаються азотними добривами.<br>  
Речовини, які містять Нітроген і вносяться у ґрунт для підвищення врожайності, називаються азотними добривами.<br>  
-
<br>Хімічні&nbsp; елементи,&nbsp;&nbsp; як&nbsp; і&nbsp; вся&nbsp; природа,&nbsp;&nbsp; перебувають&nbsp; у постійному русі. Процеси відбуваються в усіх трьох оболонках Землі — літосфері, гідросфері, атмосфері. Значну роль у процесах,&nbsp; що відбуваються у природі, обирає біосфера — зона існування живих організмів. Так, вам відомо, що Нітроген входить до складу білків і, отже, зумовлює існування рослин, тварин, взагалі життя на 3eмлі.
 
-
З Нітрогену складається азот N<sub>2</sub>, його багато в повітрі. Проте безпосередньо з повітря Нітроген у вигляді азоту засвоюють лише деякі бактерії, а всі інші організми здатні засвоювати Нітроген тільки у складі сполук.
 
-
Рослини засвоюють Нітроген неорганічних сполук, які у ґрунті, у вигляді йонів NH<sub>4</sub> і NO<sub>3</sub>. У рослинах здійснюється синтез білків. Рослини частково поїдаються травоїдними тваринами, і білкові речовини потрапляють до організму тварин. Під час гниття залишків рослин і тварин під впливом спеціальних бактерій відбуваються складні біохімічні процеси, внаслідок яких органічні сполуки, що містять Нітроген, перетворюються на неорганічні сполуки Нітрогену, які повертаються в ґрунт. Ці сполуки знову засвоюються рослинами, і цикл перетворень замикається.  
+
Речовини, які містять Нітроген і вносяться у ґрунт для підвищення врожайності, називаються азотними добривами.  
-
Крім того, під час грози атмосферний азот сполучається з киснем, утворюючи N0, що окиснюється киснем повітря до N0<sub>2</sub> і&nbsp;&nbsp; зрештою перетворюється на нітратну кислоту (кислі дощі), яка потрапляє в ґрунт і там унаслідок взаємодії з мінералами переходить у нітрати.
 
-
Зв'язування атмосферного азоту в основному здійснюється в біосфері за рахунок життєдіяльності бульбочкових бактерій, що живуть на корінні деяких бобових рослин (конюшина, люцерна, люпин та ін.).
 
-
Існують у природі й зворотні процеси: одночасно відбувається розкладання нітрогеновмісних речовин і виділення вільного азоту в атмосферу (також робота спеціальних бактерій). Перетворення Нітрогену органічних сполук на вільний азот відбувається і під час лісових пожеж.
+
Азотні добрива поділяються на дві групи:
-
Отже, в природі постійно відбуваються процеси утворення сполук з атмосферного азоту і розкладання цих сполук до вільного азоту, тобто відбувається кругообіг Нітрогену.  
+
1)&nbsp; мінеральні добрива — селітри<sup>1</sup> KN0<sub>3</sub>, NaN0<sub>3</sub>, NH<sub>4</sub>N0<sub>3</sub>, Ca(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub>; солі амонію (NH<sub>4</sub>)<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>; рідкий аміак NH<sub>3</sub>, аміачна вода NH<sub>3</sub> • Н<sub>2</sub>0 та ін.;<br>2)&nbsp; органічні добрива — гній, компост<sup>2</sup>, послід та зелені добрива (люпин, сочевиця, горох, конюшина, серадела). Крім Нітрогену, вони містять інші елементи, необхідні для живлення рослин.  
-
Збираючи врожай, людина втручається у цей процес, Порушуючи природну рівновагу, збіднюючи ґрунт Нітрогеном. Тому й треба постійно вносити Нітроген у ґрунт у вигляді азотних добрив.
 
-
Ви вже знаєте, що вивченням питань живлення рослин і підвищенням їхньої урожайності за допомогою застосування добрив займається агрохімія. Великий внесок у розвиток цієї науки зробили французький учений Ж. Б. Буссенго німецький хімік Ю. Лібіх і російський учений Д. М. Прянишников.
 
-
&nbsp;<u>ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ</u>
+
'''Селітра''' (від лат. sal — сіль і nitrum — луг) — загальна назва нітратів калію, натрію, амонію, кальцію.  
-
<br>
+
-
89. Напишіть рівняння реакцій концентрованої і розбавленої нітратної кислоти із сріблом.<br>90. Наведіть по три способи добування: а) нітрату купруму(ІІ); б) фосфату магнію.<br>91. Напишіть рівняння реакції між нітратною кислотою і гідроксидом кальцію в молекулярній, повній і скороченій йонних формах.<br>92. Напишіть рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості фосфатної кислоти.<br>93. Об'єм оксиду нітрогену(ІІ), що виділяється під час взаємодії міді з 2 моль розбавленої нітратної кислоти, становить (за н.у.)<br>(а)&nbsp; 5,6 л;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (в) 22,4 л;<br>(б)&nbsp; 11,2 л;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (г) 44,8 л.<br>94. Маса нітратної кислоти, яку можна добути з 1 г аміаку при 70 %-вому виході, становить<br>(а)&nbsp; 1 г;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (в) 2,6 г;<br>(б)&nbsp; 1,3 г;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (г) 3,9 г.<br>95. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення: P → Р<sub>2</sub>0<sub>5</sub> → Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> → Na<sub>3</sub>P0<sub>4</sub> → Са<sub>3</sub>(Р0<sub>4</sub>)<sub>2</sub> → Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub><br>96. Яка сіль утвориться, якщо до розчину, що містить 4,9 г ортофосфатної кислоти, долити розчин, який містить 2,8 г гідроксиду калію? Обчисліть масу добутої солі.<br>97. У концентровану нітратну кислоту помістили суміш міді з оксидом купруму(ІІ) масою 32 г, в якій масова частка міді становить 20 %. Який об'єм і якого газу виділиться за нормальних умов вдаслідок реакції? Визначте кількість речовини солі, що при цьому утворюється.<br>98. Обчисліть масову частку ортофосфатної кислоти в розчині, що утворився внаслідок розчинення 71 г оксиду фосфору(V) в 600 мл розчину ортофосфатної кислоти з масовою часткою Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> 85 % і густиною 1,7 г/мл.<br>99. Що таке нітрати? Як їх можна добути? Напишіть відпоВіД' ні рівняння реакцій.<br>100. Що являють собою азотні добрива? Запишіть формули і<br>найважливіші з них.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; '<br>Ї01. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна<br>здійснити такі перетворення: оксид нітрогену(ГУ)&nbsp;&nbsp;&nbsp; - •-•<br>а)<br>нітрит калію;<br>б) N2 £ NH3 н і NH4N03 HNO,<br>нітратна кислота -&gt; нітрат калію<br>N0;<br>N,<br>Ba(N03)2 -» KN03; &gt; NH3 -&gt; NO -&gt; NO,<br>HNO,<br>в)&nbsp;&nbsp; N02 r)* NH4N03 н -&gt; NaN03.<br>102.&nbsp; Для приготування рідкого мінерального добрива аміак об'ємом 20 л розчинили у воді масою 400 г (об'єм газу приведено до нормальних умов). Масова частка аміаку в добутому розчині становить<br>(а)&nbsp; 20%;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (в) 7,4 %;<br>(б)&nbsp; 10 %&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (г) 3,7 %.<br>103.&nbsp; Внаслідок нагрівання 40 г суміші, натрію, добуто кисень об'ємом 4,48 л (н. NaN03 у вихідній суміші становить<br>(а)&nbsp; 30 96;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (в) 85 %;<br>(б)&nbsp; 50 %&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (г) 95 96.<br>104.&nbsp; Як здійснити такі перетворення:<br>у NH3 &lt;- N2 -&gt; NO^ (NH^SoX&nbsp;&nbsp;&nbsp; U&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; N02<br>^Н4Ж&gt;3&nbsp;&nbsp;&nbsp; &lt;-&nbsp;&nbsp; HN03 Напишіть відповідні рівняння реакцій.<br>105*. Назвіть сполуки х і у і напишіть рівняння реакцій, за Допомогою яких можна здійснити такі перетворення:<br>яка містить нітрат у.).&nbsp; Масова частка<br>N20;&nbsp;&nbsp; б) HN03 -► у _► tfQl<br>Зазначте умови перебігу цих реакцій.<br><br><br><br><br><br><br>куССЕНГб ЖАН БАТІСТ<br>(1802—1887)<br>л очіггаький учений, один із засновників ФРа.нцу.™„&nbsp; ттяг™-».™,-&nbsp; АН&nbsp; ґз&nbsp;&nbsp; 1839V&nbsp; По-<br>поХІМИ.<br>член Паризької АН&nbsp; (з&nbsp; 1839). До-<br>аІ^гаплвав живлення рослин. Першим почав сЛати кругообіг речовин (у землеробстві). в -в Ш° в" Рослини (крім бобових) беруть Д?в оГЄН з ґрунту, а бобові самі здатні нагро-<br>аяЖУВатИ його- Довів&gt; що вміст КаРб0НУ в жаї не пов'язаний з вмістом його в гної і ^ джерелом Карбону для зелених рослин є "углекислий газ повітря. Вивчав газообмін у рослин і тварин, вплив нітратів та фосфатів „а розвиток рослин.<br><br><br>ЛІБІХ ІОСТУС (1803—1873)<br>Видатний&nbsp;&nbsp; німецький&nbsp;&nbsp; хімік,&nbsp;&nbsp;&nbsp; презид».<br>Баварської АН (з 1860), один із засновник<br>агрохімії. Розробив теорію мінерального аси?<br>лення рослин, що сприяло розвитку вирок<br>ництва мінеральних добрив і впровадженій,<br>їх у землеробство. Вважав принципово мо&gt;°<br>ливим синтез будь-яких агрохімічних споду»<br>Поряд з цим припускав існування «життєво;<br>сили». Відкрив ізомерію (1823). Автор хіміч.<br>ної теорії' бродіння і гниття, один із творцц<br>теорії&nbsp;&nbsp; радикалів.&nbsp;&nbsp; Добув&nbsp;&nbsp; багато&nbsp;&nbsp; органічних<br>речовин.<br><br>
+
-
''Н.М. Буринська, Л.П. Величко, Хімія, 10 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів&nbsp;&nbsp; <br>''
+
'''Компост''' (англ., фр. compost, від лат. compositus — складений) — місцеве органічне добриво, що його одержують з різних органічних решток внаслідок їхнього біологічного розкладання.
-
<br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами [[Хімія|з хімії]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Хімія 10 клас|з хімії для 10 класу]]</sub><br>
 
-
<br>  
+
 
 +
Наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості врожаю називається агрохімією.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Велику роль у становленні агрохімії відіграли французький вчений Ж. Буссенго, який дослідив кругообіг речовин у землеробстві та роль Нітрогену в живленні рослин, та німецький хімік Ю. Лібіх, який обґрунтував теорію виснаження ґрунтів (1840 р.) через винесення поживних речовин рослинами і показав необхідність повернення цих речовин у ґрунт у вигляді мінеральних добрив.<br>
 +
 
 +
 
 +
 
 +
'''Буссенго Жан Батіст<br>(1802—1887)'''<br>Французький учений, один із засновників агрохімії, член Паризької АН&nbsp; (з&nbsp; 1839). Досліджував живлення рослин. Першим почав вивчати кругообіг речовин (у землеробстві). Довів, що всі рослини (крім бобових) беруть Нітроген з ґрунту, а бобові самі здатні нагромаджувати його. Довів, що вміст Карбону в урожаї не пов'язаний з вмістом його в гної і що джерелом Карбону для зелених рослин є вуглекислий газ повітря. Вивчав газообмін у рослин і тварин, вплив нітратів та фосфатів на розвиток рослин.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
'''Лібіх Юстус<br>(1803—1873)'''<br>Видатний німецький хімік, президент Баварської АН (з 1860), один із засновників агрохімії. Розробив теорію мінерального живлення рослин, що сприяло розвитку виробництва мінеральних добрив і впровадженню, їх у землеробство. Вважав принципово можливим синтез будь-яких агрохімічних сполук. Поряд з цим припускав існування «життєвої сили». Відкрив ізомерію (1823). Автор хімічної теорії бродіння і гниття, один із творців теорії&nbsp;&nbsp; радикалів. Добув багато органічних речовин. <u></u>
 +
 
 +
<u><br> </u>'''Завдання для самоконтролю'''<br> ''1. Напишіть рівняння реакцій концентрованої і розбавленої нітратної кислоти із сріблом.<br>2. Наведіть по три способи добування: а) нітрату купруму(ІІ); б) фосфату магнію.<br>3. Напишіть рівняння реакції між нітратною кислотою і гідроксидом кальцію в молекулярній, повній і скороченій йонних формах.<br>4. Напишіть рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості фосфатної кислоти.<br>5. Об'єм оксиду нітрогену(ІІ), що виділяється під час взаємодії міді з 2 моль розбавленої нітратної кислоти, становить (за н.у.)<br>(а)&nbsp; 5,6 л;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (в) 22,4 л;<br>(б)&nbsp; 11,2 л;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (г) 44,8 л.<br>6. Маса нітратної кислоти, яку можна добути з 1 г аміаку при 70&nbsp;%-вому виході, становить<br>(а)&nbsp; 1 г;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (в) 2,6 г;<br>(б)&nbsp; 1,3 г;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (г) 3,9 г.<br>7. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення: P → Р<sub>2</sub>0<sub>5</sub> → Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> → Na<sub>3</sub>P0<sub>4</sub> → Са<sub>3</sub>(Р0<sub>4</sub>)<sub>2</sub> → Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub><br>8. Яка сіль утвориться, якщо до розчину, що містить 4,9 г ортофосфатної кислоти, долити розчин, який містить 2,8 г гідроксиду калію? Обчисліть масу добутої солі.<br>9. У концентровану нітратну кислоту помістили суміш міді з оксидом купруму(ІІ) масою 32 г, в якій масова частка міді становить 20&nbsp;%. Який об'єм і якого газу виділиться за нормальних умов вдаслідок реакції? Визначте кількість речовини солі, що при цьому утворюється.<br>10. Обчисліть масову частку ортофосфатної кислоти в розчині, що утворився внаслідок розчинення 71 г оксиду фосфору(V) в 600 мл розчину ортофосфатної кислоти з масовою часткою Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> 85&nbsp;% і густиною 1,7 г/мл.<br>11. Що таке нітрати? Як їх можна добути? Напишіть відповідні рівняння реакцій.<br>12. Що являють собою азотні добрива? Запишіть формули і назвіть найважливіші з них.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;''
 +
 
 +
''13. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:<br>а) оксид нітрогену(IV) → нітратна кислота → нітрат калію → нітрит калію;<br>б) N<sub>2 </sub>⇔ NH<sub>3</sub> → N0;''
 +
 
 +
''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; l&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;''
 +
 
 +
''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; NH<sub>4</sub>N0<sub>3</sub>''
 +
 
 +
''в) N0<sub>2</sub> → HNO<sub>3&nbsp;</sub> → Ba(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub> → KN0<sub>3</sub>;<br>r) NH<sub>4</sub>N0<sub>3</sub> → N<sub>2</sub> → NH<sub>3</sub> → NO → NO<sub>2</sub> → HNO<sub>3</sub> → NaN0<sub>3</sub>.<br>14. Для приготування рідкого мінерального добрива аміак об'ємом 20 л розчинили у воді масою 400 г (об'єм газу приведено до нормальних умов). Масова частка аміаку в добутому розчині становить<br>(а)&nbsp; 20%;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (в) 7,4&nbsp;%;<br>(б)&nbsp; 10&nbsp;%&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (г) 3,7&nbsp;%.<br>15. Внаслідок нагрівання 40 г суміші, яка містить нітрат натрію, добуто кисень об'ємом 4,48 л (н.у.). Масова частка NaN0<sub>3</sub> у вихідній суміші становить<br>(а)&nbsp; 30 96;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (в) 85&nbsp;%;<br>(б)&nbsp; 50&nbsp;%&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; (г) 95 96.<br>16. Як здійснити такі перетворення:<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; NH<sub>3</sub> &lt;- N<sub>2</sub> -&gt; NO''
 +
 
 +
''(NH<sub>4</sub>)<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; ll&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; N0<sub>2</sub>''
 +
 
 +
''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; NH<sub>4</sub>NO<sub>3&nbsp;</sub> &lt;- HN0<sub>3</sub> &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Напишіть відповідні рівняння реакцій.<br>17. Назвіть сполуки хі у і напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:<br> а) HN0<sub>3</sub> → x → N<sub>2</sub>0;&nbsp;&nbsp; б) HN0<sub>3</sub> → у → NO<sub>2</sub>.<br>Зазначте умови перебігу цих реакцій.<br>''
 +
 
 +
''<br>Н.М. Буринська, Л.П. Величко, [[Хімія 10 клас|Хімія, 10 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів&nbsp;&nbsp; ''''<br>'''''
 +
 
 +
<br> <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами [[Хімія|з хімії]], плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання [[Хімія 10 клас|з хімії для 10 класу]]</sub><br>  
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                       
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                       
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання  
   
   
  '''<u>Практика</u>'''
  '''<u>Практика</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання  
   
   
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
   
   
  '''<u>Доповнення</u>'''
  '''<u>Доповнення</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                           
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                           
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше  
   
   
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
-
<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
+
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Текущая версия на 07:09, 14 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 10 клас>> Нітратна кислота і нітрати, їх поширення в природі

Фізичні властивості Фiзичні й хімічні властивості речовини.

Безводна нітратна кислота HN03 — безбарвна летка рідина, з різким запахом, на повітрі «димить», дуже добре розчиняється у воді, змішуючись з нею у будь-яких співвідношеннях.


Ортофосфатна кислота Н3РО4, яку звичайно називають просто фосфатною — тверда, безбарвна, кристалічна речовина, нелегка, також добре розчиняється у воді і змішується з нею у будь-яких співвідношеннях.


Хімічні  властивості і дисоціація  на йони. Нітратна   кислота — сильний електроліт, у водному розчині практично повністю дисоціює на йони:

HN03 ⇔ Н+ + N03- фосфатна кислота Н3Р04 — електроліт середньої сили. У водному розчині вона дисоціює ступінчасто:
Н3Р04 ⇔ Н+ + Н2Р04   дигідрофосфат-іон
Н2Р04 ⇔ Н+ + НРО2-4  гідрофосфат-іон
НРО2-4 ⇔ Н+ + Р03-4   фосфат-іон


Сумарне йонне рівняння дисоціації фосфатної кислоти:
Н3Р04 ⇔ ЗН+ + РО3-4

Дисоціація відбувається переважно за першим ступенем, за другим — менше, за третім — ще менше.


Які кислі солі може утворювати фосфатна кислота з магнієм? Напишіть формули таких солей і назвіть їх. Чому нітратна кислота не утворює кислих солей?


2.  Взаємодія з основними оксидами й основами. У даному разі нітратна і фосфатна кислоти виявляють властивості, типові для кислот.


Напишіть рівняння реакцій нітратної і фосфатної кислот з оксидами натрію і барію та гідроксидами калію і кальцію.


3.  Взаємодія з солями. Нітратна й фосфатна кислоти вступають у реакцію з обмеженою кількістю солей. Це пояснюється тим, що нітратна кислота сильна, але летка, а фосфатна кислота середньої сили, але нелетка. Взаємодія нітратної та фосфатної кислот з солями відбувається за умови, що береться сіль слабкішої або леткішої кислоти:

СаС03 + 2HN03 = Ca(N03)2 + C02↑  + H20
3Na2S03 + 2H3P04 = 2Na3P04 + 3S02↑ + 3H20


4.  Термічний розклад. Нітратна кислота під час нагрівання (і під впливом світла) розкладається з виділенням бурого газу N02, через що у процесі зберігання поступово жовтіє:

4HN03 = 2Н20 + 4N02↑ + 02


Під час нагрівання фосфатної кислоти з неї виділяється вода і утворюється дифосфатна кислота:
3Р04 = Н20 + Н4Р207

5.  Взаємодія з металами. Нітратна кислота реагує з металами інакше, ніж інші кислоти. Це пояснюється тим, що нітратна кислота — сильний окисник. Вона окиснює майже всі метали (за винятком золота, платини та деяких інших) перетворюючи їх на солі — нітрати. При цьому водень не виділяється, бо відновлюється нітроген, а не гідроген. Нітроген відновлюється тим повніше, чим активніший метал і чим розбавленіша кислота. Отже, продукти відновлення нітратної кислоти можуть бути різні. Проте концентрована кислота відновлюється, як правило, до N02 в разі взаємодії з важкими металами.

Якщо на дно колби опустити обрізки мідного дроту i долити до них концентрованої нітратної кислоти (у витяжній шафі), то одразу ж почне виділятися бурий газ N02, a розчин забарвиться у синій колір:

  0        +5             +2                  +4
Cu + 4HN03 - Cu(N03)2 + 2N02↑ + 2H20
КОНЦ.


  0                     +2   
Cu-2e  →   Cu    1
+5                   +4   
N + le  →   N      2

                                      +5 

У даному разі нітроген N відновлюється до ступеня окиснення +4, а мідь окиснюється. Отже, мідь — відновник, a HN03 — окисник.


У процесі взаємодії концентрованої нітратної кислоти з активними металами (лужними та лужноземельними) утворюється оксид нітрогену (I) N2O, наприклад:

    0          +5               +2                         +1
4Ca+10HNO3 = 4Ca(NO3)2 + N2O + 5H2O
конц.

    0                          +2 
Ca - 2e      →   Ca      2    4
  +5                          +1
2N + 8e     →   2N      8     1


Якщо ж узяти  розбавлену нітратну кислоту, то під час взаємодії з міддю замість оксиду нітрогену (IV)  NO2 виділяється оксид нітрогену (II) NO:

Cu + HN03  →  Cu(N03)2 + NO↑ + H20
(розб.)


У наведеній схемі реакції розставте коефіцієнти на підставі електронного балансу. Зазначте окисник і відновник.


Завдяки яскраво вираженим окисним властивостям нітратна кислота, діючи на деякі метали (алюміній, хром, залізо), пасивує їх. Це особливо характерно для концентрованої HN03. Під її впливом на поверхні металів утворюється дуже щільна захисна оксидна плівка, стійка проти дії кислоти.


Нітратна кислота настільки сильний окисник, що вона може окиснювати різні органічні речовини і матеріали. Так, під час дії концентрованої нітратної кислоти спалахують солома, папір, тирса, скипидар. Вона руйнує вовну, роз'їдає шкіру, забарвлює її у жовтий колір і спричинює на ній виразки, що не можуть довго загоїтися. Тому з нітратною кислотою треба поводитися дуже обережно.


Застосування

Нітратну кислоту, використовують для виробництва добрив, барвників, пороху та інших вибухових речовин, пластмас штучного волокна, лікарських препаратів (стрептоцид), кіно- і фотоплівки. Вона застосовується і як сильний окисник у самозаймистих ракетних паливах.


Солі нітратної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії нітратної кислоти на метали, основні оксиди, основи, аміак і деякі солі, наприклад:

Cu + 4HN03 = Cu(N03)2 + 2N02↑ + 2Н20
CaO + 2HN03 = Ca(N03)2 + H20
Mg(OH)2 + 2HN03 = Mg(N03)2 + 2H20
NH3 + HN03 = NH4N03
Na2C03 + 2HN03 = 2NaN03 + C02↑+ H20


Нітрати утворюються також і під час взаємодії оксиду нпрогену(V) з лугами, бо N205 — кислотний оксид:

N205 + 2КОН = 2KN03 + Н20


Усі нітрати — тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді, токсичні (отруйні).


Характерною хімічною властивістю нітратів є їхня здатність розкладатися під час нагрівання з виділенням кисню та інших продуктів. Продукти розкладання залежать від природи металу, який входить до складу солі, від його місця у витискувальному ряді металів:


                  ліворуч від Mg           Me(N02)+ 02

                                 Mg—Cu

Me(N03)n     ---------------------------►   Me20n + N02 + 02    

                          
                   праворуч від Cu        Me + NO2 + O2

тобто солі таких металів, які у витискувальному ряді стоять ліворуч від магнію Mg, під час розкладання утворюють нітрити і кисень; від Mg до Cu — оксид металу, бурий газ N02 і кисень, а праворуч від міді Cu — вільний метал, бурий газ N02 і кисень 02.


Напишіть рівняння реакцій розкладання під час нагрівання нітратів калію, купруму, меркурію й аргентуму.


Нітроген — один з хімічних елементів, необхідних для росту і життєдіяльності рослин. Як правило, вміст його в ґрунті невеликий, і рослинам не вистачає Нітрогену. Доводиться вносити його у ґрунт у вигляді азотних добрив.


Речовини, які містять Нітроген і вносяться у ґрунт для підвищення врожайності, називаються азотними добривами.


Речовини, які містять Нітроген і вносяться у ґрунт для підвищення врожайності, називаються азотними добривами.


Азотні добрива поділяються на дві групи:

1)  мінеральні добрива — селітри1 KN03, NaN03, NH4N03, Ca(N03)2; солі амонію (NH4)2S04; рідкий аміак NH3, аміачна вода NH3 • Н20 та ін.;
2)  органічні добрива — гній, компост2, послід та зелені добрива (люпин, сочевиця, горох, конюшина, серадела). Крім Нітрогену, вони містять інші елементи, необхідні для живлення рослин.


Селітра (від лат. sal — сіль і nitrum — луг) — загальна назва нітратів калію, натрію, амонію, кальцію.

Компост (англ., фр. compost, від лат. compositus — складений) — місцеве органічне добриво, що його одержують з різних органічних решток внаслідок їхнього біологічного розкладання.


Наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості врожаю називається агрохімією.


Велику роль у становленні агрохімії відіграли французький вчений Ж. Буссенго, який дослідив кругообіг речовин у землеробстві та роль Нітрогену в живленні рослин, та німецький хімік Ю. Лібіх, який обґрунтував теорію виснаження ґрунтів (1840 р.) через винесення поживних речовин рослинами і показав необхідність повернення цих речовин у ґрунт у вигляді мінеральних добрив.


Буссенго Жан Батіст
(1802—1887)

Французький учений, один із засновників агрохімії, член Паризької АН  (з  1839). Досліджував живлення рослин. Першим почав вивчати кругообіг речовин (у землеробстві). Довів, що всі рослини (крім бобових) беруть Нітроген з ґрунту, а бобові самі здатні нагромаджувати його. Довів, що вміст Карбону в урожаї не пов'язаний з вмістом його в гної і що джерелом Карбону для зелених рослин є вуглекислий газ повітря. Вивчав газообмін у рослин і тварин, вплив нітратів та фосфатів на розвиток рослин.


Лібіх Юстус
(1803—1873)

Видатний німецький хімік, президент Баварської АН (з 1860), один із засновників агрохімії. Розробив теорію мінерального живлення рослин, що сприяло розвитку виробництва мінеральних добрив і впровадженню, їх у землеробство. Вважав принципово можливим синтез будь-яких агрохімічних сполук. Поряд з цим припускав існування «життєвої сили». Відкрив ізомерію (1823). Автор хімічної теорії бродіння і гниття, один із творців теорії   радикалів. Добув багато органічних речовин.


Завдання для самоконтролю
1. Напишіть рівняння реакцій концентрованої і розбавленої нітратної кислоти із сріблом.
2. Наведіть по три способи добування: а) нітрату купруму(ІІ); б) фосфату магнію.
3. Напишіть рівняння реакції між нітратною кислотою і гідроксидом кальцію в молекулярній, повній і скороченій йонних формах.
4. Напишіть рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості фосфатної кислоти.
5. Об'єм оксиду нітрогену(ІІ), що виділяється під час взаємодії міді з 2 моль розбавленої нітратної кислоти, становить (за н.у.)
(а)  5,6 л;                        (в) 22,4 л;
(б)  11,2 л;                      (г) 44,8 л.
6. Маса нітратної кислоти, яку можна добути з 1 г аміаку при 70 %-вому виході, становить
(а)  1 г;                           (в) 2,6 г;
(б)  1,3 г;                        (г) 3,9 г.
7. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення: P → Р205 → Н3Р04 → Na3P04 → Са3(Р04)2 → Н3Р04
8. Яка сіль утвориться, якщо до розчину, що містить 4,9 г ортофосфатної кислоти, долити розчин, який містить 2,8 г гідроксиду калію? Обчисліть масу добутої солі.
9. У концентровану нітратну кислоту помістили суміш міді з оксидом купруму(ІІ) масою 32 г, в якій масова частка міді становить 20 %. Який об'єм і якого газу виділиться за нормальних умов вдаслідок реакції? Визначте кількість речовини солі, що при цьому утворюється.
10. Обчисліть масову частку ортофосфатної кислоти в розчині, що утворився внаслідок розчинення 71 г оксиду фосфору(V) в 600 мл розчину ортофосфатної кислоти з масовою часткою Н3Р04 85 % і густиною 1,7 г/мл.
11. Що таке нітрати? Як їх можна добути? Напишіть відповідні рівняння реакцій.
12. Що являють собою азотні добрива? Запишіть формули і назвіть найважливіші з них.          

13. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:
а) оксид нітрогену(IV) → нітратна кислота → нітрат калію → нітрит калію;
б) N2 ⇔ NH3 → N0;

               l         

          NH4N03

в) N02 → HNO → Ba(N03)2 → KN03;
r) NH4N03 → N2 → NH3 → NO → NO2 → HNO3 → NaN03.
14. Для приготування рідкого мінерального добрива аміак об'ємом 20 л розчинили у воді масою 400 г (об'єм газу приведено до нормальних умов). Масова частка аміаку в добутому розчині становить
(а)  20%;                           (в) 7,4 %;
(б)  10 %                           (г) 3,7 %.
15. Внаслідок нагрівання 40 г суміші, яка містить нітрат натрію, добуто кисень об'ємом 4,48 л (н.у.). Масова частка NaN03 у вихідній суміші становить
(а)  30 96;                           (в) 85 %;
(б)  50 %                            (г) 95 96.
16. Як здійснити такі перетворення:
                      NH3 <- N2 -> NO

(NH4)2SO4        ll                             N02

                      NH4NO <- HN03                  
Напишіть відповідні рівняння реакцій.
17. Назвіть сполуки хі у і напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:
а) HN03 → x → N20;   б) HN03 → у → NO2.
Зазначте умови перебігу цих реакцій.


Н.М. Буринська, Л.П. Величко, Хімія, 10 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів   '


Онлайн бібліотека з підручниками і книгами з хімії, плани-конспекти уроків по всім предметам, завдання з хімії для 10 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.