Оцінювання уроку до предмету Українська мова, 7 клас
Тема: Контрольна робота №6 
Надіслано Горецькою І.Й.,вчителем Міжнародного ліцею "Гранд"

Тематичне тестування. 7 клас.
Частка, правопис часток. Вигук.
1.Частка – службова частина мови, яка
а) виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні;
б) вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними;
в) надає реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм.
Скласти (пригадати) й записати речення з часткою, частку підкреслити (напр.: Хоч як поквапишся, а все ж сонця ти не підженеш (Д.Білоус).
2. За значенням і вживанням частки поділяються на
а) сурядності і підрядності;
б) модальні, заперечні, формотворчі;
в) похідні і непохідні.
Зробити синтаксичний розбір речення.
Я жбурляв не слова, а бомби із опечених гнівом уст (В.Симоненко).
3. За допомогою часток хай, нехай утворюються форми
а) дійсного способу дієслова;
б) умовного способу дієслова;
в) наказового способу дієслова.
Частку хай (нехай) увести в речення (напр.: Нехай серця не знають супокою (В.Симоненко).
4. Форма умовного способу дієслова утворюється за допомогою частки
а) навіть;
б) хай;
в) би (б).
Утворити форму наказового способу від дієслів хотіти, знати, думати.
5.Звуконаслідувальні слова відносять
а) до іменників;
б) до прислівників;
в) до вигуків.
Будь-яке звуконаслідувальне слово увести в речення (напр.: Собаче “гав” на клапті тишу рве (Д.Білоус).
6.На письмі вигуки виділяються
а) тире;
б) комами або знаком оклику;
в) комами й тире одночасно.
Пригадати й записати народне прислів’я з вигуком; вигук підкреслити (напр.: Нуте, браття, або перемоги здобути, або дома не бути (Нар. творч.).
Тематичне тестування. 7 клас.
Повторення та узагальнення вивченого.
1.Дієприкметник відповідає на питання:
а) що роблячий? що зроблений?
б) що роблячи? що зробивши?
в) який? яка? яке? які?
2. Безособові дієслівні форми на –но, –то утворюються
а) від неозначеної форми дієслова;
б) від активних дієприкметників;
в) від пасивних дієприкметників.
3. Разом із не пишуться такі дієприслівники:
а) не/знаючи, не/поважаючи, не/сказавши.
б) не/вгаваючи, не/зважаючи, не/дооцінюючи;
в) не/здійснивши, не/завершивши, не/витримавши.
4. Через дефіс пишуться такі прислівники:
а) куди/сь, аби/як, яко/сь;
б) казна/де, десь/то, віч/на/віч.
в) звідкіля/сь, на/віщо, аби/куди.
5. Разом із не пишуться прислівники
а) не/забаром, не/гайно, не/самовито.
б) не/по-нашому, не/дуже, не/цілком.
в) не/далеко, а близько; не/сумно, а весело.
6. Прийменник – це
а) змінна самостійна частина мови;
б) незмінна самостійна частина мови;
в) незмінна службова частина мови.
7. За роллю в мові сполучники поділяються на
а) прості, складні, складені;
б) сурядності та підрядності;
в) заперечні та формотворчі.
8. Через дефіс пишуться із словами частки
а) бо, но, от, то, таки;
б) же(ж), би(б), ну;
в) най-, як-, що-.
9. Через дефіс пишуться вигуки:
а) добри/день, на/добраніч, слава/Богу;
б) а/а/ах, но/о/о, киць/киць, ой/ой;
в) ал/ло, в/йо, ов/ва.
10. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки. Доберіть заголовок. Зробіть морфологічний розбір виділених слів.
Майже у всіх народів є улюблені рослини/символи. У канадців, скажімо, клен, у росіян – берізка, а в нас – в_рба й калина. Правду каже пр_слів_я: без в_рби й калини нема України. З давніх/давен наш народ опоет_зував цей кущ, оспівав у піснях.
Чи/ж/не/тому/так дбайливо охороняли й доглядали в народі калину. Наруга над/нею вкривала людину ган_бою. Дітям, аби ті не/нів_чили цвіту, казали: не/ламайте калину, бо наклич_те мороз. Справді, калина цвіте на/сам/кінец_ в_сни, коли вже ві_ходять заморо_ки...
Кущ калини біля мат_риної хати. Це не/тіл_ки окраса, а й гл_бокий символ, наш духовний світ, наша спадщина. Як/що троянди й виноград, за влучним висловом Максима Рильського, с_мволізують красиве і корисне, то кущ калини, увібравши в себе оби/дві ознаки, опр_дметнює й духовний потяг до своєї з_млі, свого б_рега, своїх традицій (В.Скуратівський).