|
|
(6 промежуточных версий не показаны.) | Строка 1: |
Строка 1: |
| + | <metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Біологія, 9 клас, клас, урок, на Тему, Пам’ять, Види пам’яті, людина, головний мозок</metakeywords> |
| + | |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 9 клас|Біологія 9 клас]]>> Біологія: Пам’ять. Види пам’яті''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 9 клас|Біологія 9 клас]]>> Біологія: Пам’ять. Види пам’яті''' |
| | | |
| + | <br> '''Пам’ять. Види пам’яті.''' <br> |
| + | |
| + | <br> <u>Пригадайте</u> що таке пам'ять.<br> <u>Навчіться</u> характеризувати короткочасну і довготривалу пам'ять; процедурну і декларативну пам'ять; пояснювати механізми пам'яті.<br> <u>Запам'ятайте</u> такі ключові поняття і терміни: запам'ятовування, '''[[Слухова сенсорна система. Конспект уроку|сенсорна]]''' пам'ять, короткочасна пам'ять, довготривала пам'ять, процедурна пам'ять, декларативна пам'ять.<br><br> На уроці, слухаючи вчителя, ви намагаєтесь запам'ятати те, що він пояснює, і зберегти це у своїй пам'яті. Наступного уроку ви пригадуєте, тобто відтворюєте те, що запам'ятали. Як довго і скільки [http://xvatit.com/it/fishki-ot-itshki/ '''інформації'''] може тримати пам'ять?<br> |
| + | |
| + | Пам'ять- це психофізіологічний процес, за якого '''[[Гіпотези походження людини. Повні уроки|людина]]''' здатна фіксувати в мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання тощо).<br> |
| + | |
| + | Виділяють природжену (видову) та набуту (індивідуальну) пам'ять. Природжена пам'ять проявляється у вигляді безумовних '''[[Безумовні рефлекси, інстинкти, їх біологічна роль|рефлексів]]''', інстинктів, характерних для певного виду. Набута пам'ять складає основу індивідуальної пристосувальної поведінки і формується в результаті навчання. Її механізми забезпечують зберігання і відтворення інформації, набутої протягом життя. Саме цей вид пам'яті має величезне значення для поведінкової орієнтації людини. Без здатності накопичувати, зберігати й відтворювати '''[[Рівні сприйняття інформації людиною. Задачі та вправи|інформацію]]''' не можна було б планувати і здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.<br><br> ''У чому полягає феномен пам'яті? ''<br> |
| + | |
| + | Досліджено, що в мозку утворюються сліди – відображення того, з чим людині доводилося стикатися в житті: різноманітні події, поведінка своя та інших людей, емоції, знання, вміння. Усе це не зникає безслідно, а зберігається в мозку у вигляді пам'ятних слідів. Це сліди нервових процесів, що минули, але збереглися в корі великих півкуль '''[[Відділи головного мозку. Структура і функції|головного мозку]]'''.<br><br> ''Як ми запам'ятовуємо? ''<br> |
| + | |
| + | Запам'ятовування- це закріплення в пам'яті певних знань. Розрізняють запам'ятовування механічне і осмислене, мимовільне і довільне.<br> |
| + | |
| + | Механічне запам'ятовування ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Воно потребує значних зусиль і багато часу. За такого способу запам'ятовування знання в пам'яті тримаються недовго і пригадати їх в потрібний момент дуже важко.<br> |
| + | |
| + | Осмислене запам'ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати суть навчального матеріалу. За такого запам'ятовування матеріал засвоюється продуктивніше, ніж за механічного, краще фіксується у свідомості, легше і в більшому обсязі відтворюється, а отже, ефективніше застосовується для розв'язання життєвих завдань.<br> |
| + | |
| + | Мимовільне запам'ятовування відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам'ятати. Частіше це трапляється в стані сильного емоційного збудження. Людина мимоволі запам'ятовує те, що їй цікаво, що видається незвичайним.<br> |
| + | |
| + | Довільне запам'ятовування пов'язане, звичайно, зі свідомим запам'ятовуванням. Воно потребує певних вольових зусиль з боку людини.<br><br> Як ми зберігаємо інформацію? Процес запам'ятовування можна поділити на етапи, які відрізняються тривалістю збереження інформації (мал.1). Виділяють три таких етапи і відповідно до них розрізняють сенсорну, короткочасну і довготривалу пам'ять. |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | [[Image:R177.jpg|480px|Графік тривалості різних видів пам'яті]] |
| + | |
| + | ''Мал.1. Графік тривалості різних видів пам'яті'' |
| + | |
| + | <br> Сенсорна пам'ять - збереження інформації на час, потрібний для виконання завдання; здійснюється на рівні окремих нервових центрів і пов'язана з надходженням нервових імпульсів від органів чуттів (сенсорних систем) до кори кінцевого мозку. Вона зберігає інформацію лише на частки секунди. У цей час вищі відділи мозку сприймають сигнали, що надійшли з довкілля. Якщо цього не відбувається, то менш ніж за секунду ці сліди стираються, і сенсорна пам'ять заповнюється новими сигналами. |
| + | |
| + | Інформація, якщо вона привернула увагу людини, передається в короткочасну пам'ять, де вона зберігається короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин). Цей час потрібний для розв'язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам'яті, не залишаючи відчутних слідів. Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише певний обсяг інформації. Він становить 7+2 інформаційні сигнали (слова, предмети, символи тощо). Наприклад, ми легко запам'ятовуємо номер телефону, який зазвичай не перевищує сім цифр. |
| + | |
| + | Важлива для людини інформація з короткочасної пам'яті переводиться в довготривалу. Перехід інформації із короткочасної в довготривалу пам'ять називають процесом об'єднання слідів пам'яті. |
| + | |
| + | Довготривала пам'ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам'ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Це глибинна пам'ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше. Звичайно, у потрібний момент ми не завжди можемо відтворити те, що не дуже пов'язане з нашою діяльністю. Проте доведено, що інформація, яка потрапила в довготривалу пам'ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями, роками і навіть протягом життя людини. Якби цього не відбувалося, ми не змогли б здобувати знання. Особливо міцно закладені в пам'яті події, що відбулися під впливом сильних емоцій. |
| + | |
| + | Порівнюючи функції короткочасної і довготривалої пам'яті, можна сказати, що в короткочасній пам'яті ми «живемо», а в довготривалій - зберігаємо знання, які надають сенс нашому існуванню. Саме звертання до минулого досвіду, яке необхідне для розуміння сьогоднішнього, і є функцією довготривалої пам'яті. |
| + | |
| + | Інформацію в довготривалій пам'яті можна класифікувати на процедурну та декларативну пам'ять. |
| + | |
| + | Процедурна пам'ять - це пам'ять на дії (що і як потрібно робити), сліди якої містяться в підкіркових структурах мозку. В процедурній пам'яті найчастіше задіяні різні сенсорні (зорові, слухові, нюхові тощо) і рухові центри мозку, які забезпечують специфічність виконання дій і навичок. Цей різновид довготривалої пам'яті зберігає інформацію про причинно-наслідкові зв'язки між подіями. Тому використання процедурної пам'яті в поведінці може здійснюватися без усвідомлення дій, які потрібно виконати. |
| + | |
| + | Декларативна пам'ять - це запам'ятовування об'єктів, подій, епізодів, облич, місць тощо. Формування декларативної пам'яті пов'язане з діяльністю внутрішньої поверхні скроневих часток великих півкуль, включно зі структурами таламуса. Така пам'ять формується досить швидко. Інколи після одноразової події інформація закарбовується одразу і назавжди. Цей різновид довготривалої пам'яті часто базується на асоціації, дії якихось подразників. Наприклад, поява в місцях дитинства спричинює спогади про ці роки, події тощо. Саме за допомогою декларативної пам'яті ми розрізняємо знайомі і незнайомі предмети, місця, події. Вона є усвідомленою, тобто людина знає, яку інформацію потрібно відтворювати. |
| + | |
| + | Обидва (процедурна і декларативна) різновиди пам'яті забезпечуються різними системами мозку, проте пам'ять - це функція цілісного мозку. |
| + | |
| + | <br>'''Узагальнимо знання''' |
| + | |
| + | <br> Пам'ять поділяють на природжену, яка існує у вигляді безумовних рефлексів та інстинктів, і набуту, яка виникає в процесі індивідуального розвитку людини. Відповідно до часу прояву розрізняють сенсорну, короткотривалу і довготривалу пам'ять.<br> Довготривалу пам'ять поділяють також на процедурну і декларативну. Процедурна пам'ять - це пам'ять на дії, що і як потрібно робити. Декларативна пам'ять - це пам'ять на події, предмети, об'єкти, місця тощо. Пам'ять - функція цілісного мозку.<br>'''<br>Застосуйте здобуті знання''' |
| + | |
| + | '''<br> '''<u>'''Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)'''<br><br> 1. Виберіть правильне твердження: </u><br> 1) пам'ять допомагає людині оволодівати знаннями, що накопичило людство; <br> 2) пам'ять існує на дії, що і як потрібно робити: |
| | | |
| + | а) перше твердження правильне; <br> б) друге твердження правильне; <br> в) обидва твердження правильні; <br> г) обидва твердження неправильні.<br><br> <u>2. Вкажіть правильну послідовність формування пам'яті: </u><br> а) нервові імпульси;<br> б) подразники (слово, звук); <br> в) специфічні нервові процеси у великому мозку; <br> г) збудження нервових центрів.<br><br> <u>3. Схарактеризуйте види запам'ятовування.</u><br> |
| | | |
- | <metakeywords>Біологія, 9 клас, Пам’ять, Види пам’яті</metakeywords> | + | <br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| + | ''Біологія 9 клас. Матяш Н. Ю., Шабатура М. Н.'' |
| | | |
- | Біологія 9 клас. Матяш Н. Ю., Шабатура М. Н.
| + | ''Надіслано читачами з інтернет-сайтів'' |
| | | |
- | <br> <sub>Скачати календарно-тематичне планування [[Біологія|з біології]], відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|книги та підручники]], курси учителю [[Біологія_9_клас|з біології для 9 класу]]</sub> | + | <br> <sub>Скачати календарно-тематичне планування [[Біологія|з біології]], відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги та підручники]], курси учителю [[Біологія 9 клас|з біології для 9 класу]]</sub> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| | | |
Текущая версия на 11:33, 29 августа 2012
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 9 клас>> Біологія: Пам’ять. Види пам’яті
Пам’ять. Види пам’яті.
Пригадайте що таке пам'ять. Навчіться характеризувати короткочасну і довготривалу пам'ять; процедурну і декларативну пам'ять; пояснювати механізми пам'яті. Запам'ятайте такі ключові поняття і терміни: запам'ятовування, сенсорна пам'ять, короткочасна пам'ять, довготривала пам'ять, процедурна пам'ять, декларативна пам'ять.
На уроці, слухаючи вчителя, ви намагаєтесь запам'ятати те, що він пояснює, і зберегти це у своїй пам'яті. Наступного уроку ви пригадуєте, тобто відтворюєте те, що запам'ятали. Як довго і скільки інформації може тримати пам'ять?
Пам'ять- це психофізіологічний процес, за якого людина здатна фіксувати в мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання тощо).
Виділяють природжену (видову) та набуту (індивідуальну) пам'ять. Природжена пам'ять проявляється у вигляді безумовних рефлексів, інстинктів, характерних для певного виду. Набута пам'ять складає основу індивідуальної пристосувальної поведінки і формується в результаті навчання. Її механізми забезпечують зберігання і відтворення інформації, набутої протягом життя. Саме цей вид пам'яті має величезне значення для поведінкової орієнтації людини. Без здатності накопичувати, зберігати й відтворювати інформацію не можна було б планувати і здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.
У чому полягає феномен пам'яті?
Досліджено, що в мозку утворюються сліди – відображення того, з чим людині доводилося стикатися в житті: різноманітні події, поведінка своя та інших людей, емоції, знання, вміння. Усе це не зникає безслідно, а зберігається в мозку у вигляді пам'ятних слідів. Це сліди нервових процесів, що минули, але збереглися в корі великих півкуль головного мозку.
Як ми запам'ятовуємо?
Запам'ятовування- це закріплення в пам'яті певних знань. Розрізняють запам'ятовування механічне і осмислене, мимовільне і довільне.
Механічне запам'ятовування ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення. Воно потребує значних зусиль і багато часу. За такого способу запам'ятовування знання в пам'яті тримаються недовго і пригадати їх в потрібний момент дуже важко.
Осмислене запам'ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати суть навчального матеріалу. За такого запам'ятовування матеріал засвоюється продуктивніше, ніж за механічного, краще фіксується у свідомості, легше і в більшому обсязі відтворюється, а отже, ефективніше застосовується для розв'язання життєвих завдань.
Мимовільне запам'ятовування відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам'ятати. Частіше це трапляється в стані сильного емоційного збудження. Людина мимоволі запам'ятовує те, що їй цікаво, що видається незвичайним.
Довільне запам'ятовування пов'язане, звичайно, зі свідомим запам'ятовуванням. Воно потребує певних вольових зусиль з боку людини.
Як ми зберігаємо інформацію? Процес запам'ятовування можна поділити на етапи, які відрізняються тривалістю збереження інформації (мал.1). Виділяють три таких етапи і відповідно до них розрізняють сенсорну, короткочасну і довготривалу пам'ять.
Мал.1. Графік тривалості різних видів пам'яті
Сенсорна пам'ять - збереження інформації на час, потрібний для виконання завдання; здійснюється на рівні окремих нервових центрів і пов'язана з надходженням нервових імпульсів від органів чуттів (сенсорних систем) до кори кінцевого мозку. Вона зберігає інформацію лише на частки секунди. У цей час вищі відділи мозку сприймають сигнали, що надійшли з довкілля. Якщо цього не відбувається, то менш ніж за секунду ці сліди стираються, і сенсорна пам'ять заповнюється новими сигналами.
Інформація, якщо вона привернула увагу людини, передається в короткочасну пам'ять, де вона зберігається короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин). Цей час потрібний для розв'язання миттєвих задач. Якщо інформація не повторюється, вона зникає з пам'яті, не залишаючи відчутних слідів. Встановлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам'ятати лише певний обсяг інформації. Він становить 7+2 інформаційні сигнали (слова, предмети, символи тощо). Наприклад, ми легко запам'ятовуємо номер телефону, який зазвичай не перевищує сім цифр.
Важлива для людини інформація з короткочасної пам'яті переводиться в довготривалу. Перехід інформації із короткочасної в довготривалу пам'ять називають процесом об'єднання слідів пам'яті.
Довготривала пам'ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам'ятовуються після багаторазового їхнього повторення і відтворення. Це глибинна пам'ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше. Звичайно, у потрібний момент ми не завжди можемо відтворити те, що не дуже пов'язане з нашою діяльністю. Проте доведено, що інформація, яка потрапила в довготривалу пам'ять, може зберігатися годинами, днями, місяцями, роками і навіть протягом життя людини. Якби цього не відбувалося, ми не змогли б здобувати знання. Особливо міцно закладені в пам'яті події, що відбулися під впливом сильних емоцій.
Порівнюючи функції короткочасної і довготривалої пам'яті, можна сказати, що в короткочасній пам'яті ми «живемо», а в довготривалій - зберігаємо знання, які надають сенс нашому існуванню. Саме звертання до минулого досвіду, яке необхідне для розуміння сьогоднішнього, і є функцією довготривалої пам'яті.
Інформацію в довготривалій пам'яті можна класифікувати на процедурну та декларативну пам'ять.
Процедурна пам'ять - це пам'ять на дії (що і як потрібно робити), сліди якої містяться в підкіркових структурах мозку. В процедурній пам'яті найчастіше задіяні різні сенсорні (зорові, слухові, нюхові тощо) і рухові центри мозку, які забезпечують специфічність виконання дій і навичок. Цей різновид довготривалої пам'яті зберігає інформацію про причинно-наслідкові зв'язки між подіями. Тому використання процедурної пам'яті в поведінці може здійснюватися без усвідомлення дій, які потрібно виконати.
Декларативна пам'ять - це запам'ятовування об'єктів, подій, епізодів, облич, місць тощо. Формування декларативної пам'яті пов'язане з діяльністю внутрішньої поверхні скроневих часток великих півкуль, включно зі структурами таламуса. Така пам'ять формується досить швидко. Інколи після одноразової події інформація закарбовується одразу і назавжди. Цей різновид довготривалої пам'яті часто базується на асоціації, дії якихось подразників. Наприклад, поява в місцях дитинства спричинює спогади про ці роки, події тощо. Саме за допомогою декларативної пам'яті ми розрізняємо знайомі і незнайомі предмети, місця, події. Вона є усвідомленою, тобто людина знає, яку інформацію потрібно відтворювати.
Обидва (процедурна і декларативна) різновиди пам'яті забезпечуються різними системами мозку, проте пам'ять - це функція цілісного мозку.
Узагальнимо знання
Пам'ять поділяють на природжену, яка існує у вигляді безумовних рефлексів та інстинктів, і набуту, яка виникає в процесі індивідуального розвитку людини. Відповідно до часу прояву розрізняють сенсорну, короткотривалу і довготривалу пам'ять. Довготривалу пам'ять поділяють також на процедурну і декларативну. Процедурна пам'ять - це пам'ять на дії, що і як потрібно робити. Декларативна пам'ять - це пам'ять на події, предмети, об'єкти, місця тощо. Пам'ять - функція цілісного мозку.
Застосуйте здобуті знання
Виберіть правильну відповідь (одну або кілька)
1. Виберіть правильне твердження: 1) пам'ять допомагає людині оволодівати знаннями, що накопичило людство; 2) пам'ять існує на дії, що і як потрібно робити:
а) перше твердження правильне; б) друге твердження правильне; в) обидва твердження правильні; г) обидва твердження неправильні.
2. Вкажіть правильну послідовність формування пам'яті: а) нервові імпульси; б) подразники (слово, звук); в) специфічні нервові процеси у великому мозку; г) збудження нервових центрів.
3. Схарактеризуйте види запам'ятовування.
Біологія 9 клас. Матяш Н. Ю., Шабатура М. Н.
Надіслано читачами з інтернет-сайтів
Скачати календарно-тематичне планування з біології, відповіді на тести, завдання та відповіді школяру, книги та підручники, курси учителю з біології для 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|