KNOWLEDGE HYPERMARKET


Повсталий народ як герой поеми Образ Яреми Заклик до єднання слов’янських народів
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: Повсталий народ як герой поеми. Образ Яреми. Заклик до єднання слов’янських народів'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: Повсталий народ як герой поеми. Образ Яреми. Заклик до єднання слов’янських народів'''  
-
<br>  
+
<metakeywords>українська література, урок, на тему, 9 клас, повсталий народ, герой поеми, народ як герой, ярема, образ яреми, заклик, заклик до єднання, єднання народів, слов'янських народів, слов'янські народи</metakeywords><br>  
'''Образи-персонажі поеми'''<br><br>Головним героєм є повсталий народ (про це свідчить і назва поеми), який конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Ґонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Шевченко розвіяв міф багатьох істориків про гайдамаків як розбійників, лиходіїв, що в жадобі крові втратили людські якості («''На ґвалт України // Орли налетіли.''..»).<br>Для змалювання образів Залізняка і Ґонти Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. Величним і одночасно простим постає '''''Максим Залізняк''''' у народній пісні «Гей, літа орел», названий орлом сизим, отаманом, а гайдамаки — орлята, хлоп'ята, сини його, діти. Залізняк — хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові.<br>&nbsp;<br>За народними джерелами письменник подає і смерть ватажків: невідомо, як і де загинув Ґонта; а Залізняк: «''Умер неборака. // Нудьга його задавила //На чужому полі, //В чужу землю положила''». Душа поета болить, що «''нема Ґонти; нема йому //Хреста, ні могили''»; що нащадки не ставлять собі запитань, «''де Ґонти могила, //Мученика праведного//Де похоронили?//Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?''». Вражає і байдужість сучасників до історичного минулого України: «''А онуки? їм байдуже, // Жито собі сіють''».  
'''Образи-персонажі поеми'''<br><br>Головним героєм є повсталий народ (про це свідчить і назва поеми), який конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Ґонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Шевченко розвіяв міф багатьох істориків про гайдамаків як розбійників, лиходіїв, що в жадобі крові втратили людські якості («''На ґвалт України // Орли налетіли.''..»).<br>Для змалювання образів Залізняка і Ґонти Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. Величним і одночасно простим постає '''''Максим Залізняк''''' у народній пісні «Гей, літа орел», названий орлом сизим, отаманом, а гайдамаки — орлята, хлоп'ята, сини його, діти. Залізняк — хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові.<br>&nbsp;<br>За народними джерелами письменник подає і смерть ватажків: невідомо, як і де загинув Ґонта; а Залізняк: «''Умер неборака. // Нудьга його задавила //На чужому полі, //В чужу землю положила''». Душа поета болить, що «''нема Ґонти; нема йому //Хреста, ні могили''»; що нащадки не ставлять собі запитань, «''де Ґонти могила, //Мученика праведного//Де похоронили?//Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?''». Вражає і байдужість сучасників до історичного минулого України: «''А онуки? їм байдуже, // Жито собі сіють''».  

Версия 16:58, 30 апреля 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Повсталий народ як герой поеми. Образ Яреми. Заклик до єднання слов’янських народів


Образи-персонажі поеми

Головним героєм є повсталий народ (про це свідчить і назва поеми), який конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Ґонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Шевченко розвіяв міф багатьох істориків про гайдамаків як розбійників, лиходіїв, що в жадобі крові втратили людські якості («На ґвалт України // Орли налетіли...»).
Для змалювання образів Залізняка і Ґонти Т. Шевченко використовував фольклорні джерела, зокрема перекази, пісні. Величним і одночасно простим постає Максим Залізняк у народній пісні «Гей, літа орел», названий орлом сизим, отаманом, а гайдамаки — орлята, хлоп'ята, сини його, діти. Залізняк — хоробрий, стійкий воїн, нещадний до ворогів, відданий народові.
 
За народними джерелами письменник подає і смерть ватажків: невідомо, як і де загинув Ґонта; а Залізняк: «Умер неборака. // Нудьга його задавила //На чужому полі, //В чужу землю положила». Душа поета болить, що «нема Ґонти; нема йому //Хреста, ні могили»; що нащадки не ставлять собі запитань, «де Ґонти могила, //Мученика праведного//Де похоронили?//Де Залізняк, душа щира, // Де одпочиває?». Вражає і байдужість сучасників до історичного минулого України: «А онуки? їм байдуже, // Жито собі сіють».


В поемі привабливими рисами змальовано Івана Ґонту. Найповніше його характер розкривається в розділі «Гонта в Умані». Він — один із керівників повстання, трагедійний образ ідеального героя-патріота, який заради вірності присязі, ідеям повстання жертвує найдорожчим в ім'я свободи батьківщини. У сцені дітовбивства Шевченко відходить від історичної правди, проте тут вражає художня правда — довершені психологічні сцени страждань героя, який має вибирати між вірністю присязі та життям власних дітей.


Ярема, якому гайдамаки дали прізвище Галайда, ставши повстанцем, борцем за справедливість, відчув, що в боротьбі за волю у нього «виросли крила, // Що неба дістане, коли полетить»: народне повстання розігнуло пригноблену людину. Вражає чистота й глибина його любові до Оксани. Поет особливо ліризував ті місця, де показано стосунки закоханих, використовуючи весь арсенал народнопоетичних засобів образотворення: сцена зустрічі в гаю на тлі прекрасної української природи, багатої на звуки й барви (розділ «Титар» — «Зорі сяють... // Горить білолиций; // Верба слуха соловейка, //Дивиться в криницю»); лірична пісня Яреми «У гаю, гаю», з якої постає ніжна, поетична душа юнака; внутрішні монологи хлопця про свою сирітську долю, проте освітлену образом коханої («сирота Ярема — сирота багатий»); пестлива, експресивна лексика в устах молодих (серце, пташко, моя ти зоре, сизокрилий, рибко, зоріла, поворкуєм, серце моє, доле моя, соколе мій милий). Удалим композиційним прийомом є те, що найліричніший розділ «Титар» подано в обрамленні жорстоких знущань шляхтичів над народом, катувань Оксаниного батька (попередній розділ «Конфедерати»). Ця антитеза підсилює експресивне змалювання подій.


Неординарна постать Івана Ґонти, сотника надвірних козаків польського графа Потоцького, який мав у володінні два села, викликала інтерес в істориків і письменників. Він добре ставився до людей, за розум і сміливість його поважали козаки, селяни, шляхта. Коли великий загін повстанців вирушив на Умань, Гонта зі своїми козаками повинен був розгромити їх, не допустити до Умані. Проте, як тільки два війська зустрілися, Гонта запропонував своїй сотні перейти на бік повстанців, а в кого не було такого бажання, той міг іти, куди хоче. Усі козаки погодилися з пропозицією ватажка. Через кілька днів об'єднане військо взяло Умань. Сучасні історики довели, що під час «уманської різні» Гонта врятував багато польських жінок і дітей, у чому виявилася його гідна подиву шляхетність, великодушність і гуманність. Особливо коли взяти до уваги страшну смертну кару, яку присудили Ґонті після підступного арешту організаторів повстання російськими військами і після поразки повстання.
П. Мірчук. «Коліївщина»


Коли «задзвонили в усі дзвони по всій Україні», Ярема без вагань стає до лав повстанців; поет гіперболізує його силу і ненависть: «А Ярема — страшно глянуть — //По три, по чотири// Так і кладе». Приголомшений звісткою про замордування титаря й викрадення Оксани, юнак сповнюється бойовим завзяттям, прагне полетіти на край світа, щоб визволити кохану. Ризикуючи власним життям, він пробирається у фортецю, захоплену конфедератами, і звільняє дівчину, відвозить її в Лебедин, де через тиждень вони повінчалися. Такий щасливий казковий кінець цієї історії, хоча зразу після весілля Ярема повернеться у військо.


Тарас Шевченко в поемі «Гайдамаки» стверджує важливі ідеї, пов'язані з буттям української нації:
•    необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле;
•    заклик до єднання слов'янських народів;
•    усвідомлення того, що здобуття незалежності — ідеал історичного розвитку нації;
•    осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів;
•    складність історичної долі українського народу, невідворотність його боротьби за визволення;
•    «крила» особи в злитості її боротьби з боротьбою свого народу.

Літературознавець Л. Білецький писав про особливість стилю поеми, пояснюючи наявність у творі великої кількості кривавих картин, жорстоких сцен убивств, різанини, помсти кривдникам. Епічна картина повстання показана в стилі романтичної гіперболізації, масштабності зображення подій, людських страждань, трагедійних доль: поема «вся, насичена червоною барвою швидких змін подій, робить враження панорами, зміни фрагментів, обірваних хвиль розбурханого моря, що захопило і самого автора. Тому в ній так багато стихійної краси, велика сила трагічних моментів. 1768 р. постає перед нами в незрівнянній внутрішній правді й красі, у безкомпромісній боротьбі: краще смерть, аніж тяжка і безвихідна неволя». Боротьба гайдамаків із польською шляхтою — це війна з поневолювачами, українці захищали свою національну гідність, тому їхня війна була священною. Саме з таких позицій виходив Т. Шевченко.


У поемі простежується романтична гіперболізація як характерів, так і подій. Фольклорні уявлення становлять основу образності твору — поєднання непоєднуваних речей (розгорнутих метафор бою і бенкету, крові, кари й вечері, смерті й гулянки: «"Гуляй!" — загукали. //Вечеряють, а кругом їх//Пекло червоніє»); персоніфікація предметів і речей («По Поліссі//Гонта бенкетує, // А Заліз-Смілянщині //Домаху  гартує»); психологізм твору («Доле моя нещаслива! // Що ти наробила? // Нащо мені дітей дала? // Чом мене не вбила?») (Домаха - шабля зі сталі високого ґатунку, яка виготовлялася в м. Дамаску (Сирія)).


Минуле в поемі контрастно протиставляється сучасному й відлунює в майбутнє. У контексті загальнослов'янського відродження автор висловлює ставлення до трагічного моменту в історії польсько-українських взаємин у «Передмові» до першої частини: «Весело подивиться на сліпого кобзаря, як він собі сидить із хлопцем, сліпий, під тином, і весело послухать його, як він заспівує думу про те, що давно діялося, як боролися ляхи з козаками; весело... а все-таки скажеш: "Слава Богу, що минуло", — а надто як згадаєш, що ми одної матері діти, що всі ми слав'яне. Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини й внуки, що батьки їх помилялися, нехай братаються знову зі своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться од моря і до моря слов'янська земля». Поет глибоко переживав трагізм подій, розумів їхню неминучу зумовленість тогочасним польським пануванням над козацькими нащадками й оспівував дух непокори та волелюбності, якого не вистачало його сучасникам, онукам героїв-гайдамаків, яким «байдуже, //Жито собі сіють».
Зміст поеми надихав художників, композиторів на власні твори. Відомі ілюстрації до твору О. Сластіона, І. Їжакевича, В. Касія-на, скульптора М. Манізера, музичні твори М. Мусоргського, М. Лисенка, Я. Степового. Модерну постановку «Гайдамаків» здійснив Л. Курбас у театрі «Березіль».



Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Онлайн бібліотека з конспектами та підручниками для безкоштовного завантаження, уроки з української літератури для 9 класу, домашнє завдання та відповіді на питання

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.