KNOWLEDGE HYPERMARKET


Повісті минулих літ

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 5 клас>>Українська література 5 клас>> Українська література: Повісті минулих літ – найдавніший літопис нашого народу, значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських князів до своєї землі, риси їх характерів

ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ1
(Уривки)
И створиша градь во имя брата своего старшого, и нарекоша имя ему Киевь
Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім'я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра в них була Либідь2. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів3. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоревицею. І збудували вони місто в ім'я старшого брата свого і нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни і донині в Києві. Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «на перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями. Коли ж Кий повертався, то прийшов на Дунай, возлюбив одне місце, і по ставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена; так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут же померли.
Після смерті братів рід їхній став князювати у полян, а в древлян було своє княжіння, а в дреговичів своє, а в словен у Новгороді своє. Інше князювання було на річці Полоті, де жили полочани. Від них пішли кривичі, які сидять у верхів'ї Волги, і у верхів'ї Двіни, і у верхів'ї Дніпра, їхнє місто Смоленськ. Від них же походять і сіверяни. А на Білоозері сидить весь, на Ростовському морі — меря.
А на річці Оці, де вона впадає у Волгу, — мурома, яка говорить своєю мовою, і черемиси,які говорять своєю мовою, і мордва, яка говорить своєю мовою. Ось хто тільки говорить на Русі: поляни, древляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, які сиділи по Бугу, а потім прозвалися волинянами. А от інші народи, які платять данину Русі: чудь, меря, весь, мурома, черемиси, мордва, перм, печора, ям, литва, коре, — усі вони говорять своїми мовами і живуть у краях північних.
И сьде Олегь княжа вь Киевь, и рече Олегь: «се буди мати градомь рускимь».  В літо 879. Помер у Новгороді Рюрик4 і передав князювання своє Олегові — родичеві своєму, і віддав на руки йому сина Ігоря, бо той був вельми на ту пору малий.
В літо 882. Виступив у похід Олег, взявши з собою багато воїнів, і прийшов до Смоленська з кривичами, і взяв місто, і посадив там своїх мужів. Звідти пішов униз, і взяв Любеч5, і там посадив своїх мужів. І приплив до гір
київських, і узнав Олег, що тут князюють  Аскольд і Дір. Сховав Олег одних воїнів у човнах, а інших залишив позаду, а сам пішов до них, несучи на руках малого Ігоря. Підплив до Угорської гори6, сховав решту воїнів і послав сказати Аскольду і Діру7:
—Ми купці, їдемо до греків від Олега і
княжича Ігоря. Прийдіть до нас, до родичів своїх.   
Коли ж Аскольд і Дір прийшли, вискочили всі воїни, заховані в човнах, і сказав Олег
Аскольду і Діру:
—    Не князі ви і не князівського роду, а я — князівського роду.
А коли винесли на руках Ігоря, промовив:
—    А ось він — син Рюриків!
Убили Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і поховали на горі, яка тепер називається Угорською. Аскольдова могила там, де Ольмин двір, а Дірова — за церквою Святої Ірини. І став Олег князювати в Києві, і сказав Олег:
—    Це буде мати городам руським.
І були в Олега під рукою варяги, слов'яни та інші людності, які називаються руссю.
В літо 903. Ігор виріс і збирав данину на тих же землях, що й Олег, і слухались його, привели йому дружину із Пскова, іменем
Ольгу.

005005133.jpg
В літо 955. Попливла Ольга в грецьку землю. І прийшла до Царгорода8. Був тоді царем Костянтин9.
І прийшла до нього Ольга, і побачив цар, що вона дуже гарна лицем і розумна, подивувався її розуму, бесідуючи з нею, і мовив їй:
—    Достойна ти єси царствувати з нами в столиці нашій.
Вона ж, розгадавши ті слова, відповіла
цареві:
—    Я ж бо язичниця. Якщо хочеш мене хрестити, то хрести сам; а як ні — то я не
хрещусь.
І хрестив її цар з патріархом. Просвітившись, вона раділа тілом і душею. Після хрещення покликав її цар і сказав їй:
—    Хочу тебе взяти в жінки собі.
Вона ж відмовила:
—    Як же ти хочеш взяти мене, коли ти
сам хрестив і назвав мене дочкою. А в християн цього не дозволено — ти сам знаєш.
Засміявся цар і сказав:
—    Переклюкала ти мене, Ольго! Перехитрила!
І дав їй дарів багато, золота і срібла, шовку і посуду дорогого. І відпустив її цар, назвавши своєю дочкою. Прийшла Ольга в Київ і вчила сина свого Святослава прийняти хрещення. Він того не слухав, кажучи:
—    Як же мені самому хреститися і пере
йти в іншу віру? А дружина моя стане насміхатися.
Ольга ж говорила йому:
—    Якщо ти хрестишся, то й всі зроблять
те саме.
А він і далі жив за язичницькими звичаями, та коли хто хотів хреститися, не забороняв, а тільки насміхався над тим. Ольга ж   
любила свого сина, молилася за нього і за   
людей, наставляла його на розум до повних   
його літ і змужнілості.   
«Сльїшю же се, яко сестру имата дввою, да аще еЬ не вдаста за мя, створю граду вашему, якоже и сему створих».
В літо 988. Пішов Володимир з військом   
на Корсунь10, місто грецьке, і замкнулися   
корсунці за високими стінами. І став князь   
на тій стороні міста, де пристань, на відстані одного перельоту стріли. І билися корсунці завзято. Володимир же взяв місто в облогу. Люди за стінами стали знемагати, і тоді сказав їм Володимир:   
— Якщо не здастеся, то буду стояти хоч     три літа.
Вони ж не послухали його. Тоді Володимир, підготувавши своє військо, звелів робити земляний насип до городських стін. Руські воїни нагортали вал. А корсунці, підкопавши свою городську стіну, потроху вибирали насипану землю, носили її до себе і висипали посеред міста. Військо Володимира насипало ще і ще, і Володимир стояв. І от один корсунець, іменем Анастас, пустив стрілу до руського князя, так написавши на ній: «Колодязі за тобою зі сходу, із них вода тече по трубах у місто. Перекопай труби і перейми воду». Володимир же, почувши про те, глянув на небо і промовив:
—    Якщо збудеться все — хрещусь!
І одразу наказав копати поперек труб і от — перейняв воду. Люди знесилились від спраги і здалися. Володимир вступив у місто з дружиною своєю.
І послав до грецьких царів11 сказати:
—    Ось я взяв ваше славне місто. Чув я,
що маєте сестру на виданні. Якщо не віддасте за мене заміж, то зроблю вашій столиці те саме, що і цьому місту зробив.
І, почувши те, опечалились царі й послали йому таку звістку:
—    Не личить християнок видавати за язичників. Якщо хрестишся, то і сестру нашу візьмеш, і з нами одновірцем будеш. Коли ж не захочеш цього зробити, то не зможемо
видати її за тебе.
Володимир сказав посланцям від царів:
—    Скажіть вашим царям так: я хрещусь, бо ще до того уподобав закон ваш, і люба мені ваша віра і богослужіння, про яке роз повідали мені послані нами мужі...
Раді були царі, почувши те, і передали Володимирові так:
—    Хрестись, і тоді пошлемо свою сестру
до тебе.
Відповів же Володимир:
—    Прийдіть з сестрою вашою і тоді хрестіть мене.
І ледве примусили її царі. Вона сіла в корабель, з плачем попрощалася з рідними своїми й попливла через море. Коли ж прибула в Корсунь, вийшли їй назустріч корсунці з поклоном, привели її в місто і посадили в палаті. А тут саме розхворівся Володимир очима й нічого не бачив. Тужив сильно і не знав, що робити. І послала йому цариця сказати такі слова:
—    Якщо хочеш позбутися тієї хвороби, то
хрестися швидше.
І звелів князь хрестити себе. Єпископ же корсунський з попами царициними, оголосивши про те, хрестили Володимира. І коли поклав єпископ на нього руку, в ту ж мить прозрів Володимир. Побачивши те, багато хто з дружинників хрестився того ж дня услід за своїм князем.
Потім привели Анну12, щоб справити шлюбний обряд.
Водою і духом хрестили Володимира в церкві Святого Василя.
Після того взяв Володимир царицю, і Анастаса, і попів корсунських; узяв і посудини церковні, і грецькі ікони. Поставив церкву в Корсуні на тій горі, яку насипали під час облоги посеред міста; та церква стоїть і донині. Коли ж він прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів — одних порубати, а інших спалити. Перуна ж наказав прив'язати коневі до хвоста і волочити його з гори крутим Боричевим узвозом до річки Почайни. І поставив дванадцять дружинників, щоб вони били Перуна палками.
Робилось це не тому, що дерево що-небудь почуває, а для наруги над бісом, який облещував людей у подобі цій, щоб він тепер дістав покару від людей.
Велик ти, господи, і чудні діла твої! Вчора ще був шанований людьми, а сьогодні зганьблений!
Коли тягли Перуна до Почайни, оплакували його невірні люди, всі ті, хто не був ще хрещений. І, притягнувши до берега, кинули його в Дніпро. Володимир же послав людей і
сказав їм:
— Якщо пристане десь до берега, то відпихайте його. А коли промине пороги, тоді тільки облиште його.
Вони ж виконали все, що було їм звелено. І коли пустили Перуна і проминув він пороги, викинуло його вітром на мілину, і від того прозвалося те місце Перунова мілина, і назва ця й досі живе в народі13. Потім послав Володимир по всьому місті
сказати:
—    Якщо не прийде хто завтра на річку — хай то багатий, чи бідний, чи нужденний, чи раб, — буде мені ворогом.
Почувши про те, пішли люди з гомоном до Дніпра, радіючи й кажучи:
—    Якби не було це добрим, то не перейняли б того князі й бояри.
Наступного дня вийшов Володимир з попами корсунськими на Дніпро, і зібралося там люду сила-силенна. Забрели у воду, і стояли там одні по шию, інші по груди, дехто тримав дітей, молодь тислась до берега, а дорослі бродили; попи ж стояли на місці і творили молитви. Люди, охрестившись, розійшлися по домівках. І звелів Володимир будувати церкви і ставити їх на тих місцях, де колись стояли дерев'яні кумири.
В літо 989. Задумав Володимир поставити церкву Пресвятій Богородиці і послав привести майстрів з грецької землі.
І почав її будувати в Києві, а коли закінчив, доручив її Анастасу Корсунянину і поставив служити у ній корсунських попів, давши їй усе, що взяв перед тим у Корсуні: ікони, посудини, хрести.

Файл:005005134.pg005005134.jpg
І назвав він церкву во ім'я Богородиці, та в народі приклалася до неї інша назва — Десятинна, від десятої частини його багатств.
1Подається за переказом Віктора Близнеця.
2Либідь — ця назва збереглася за
річкою, яка впадає в Дніпро.
3Боричів узвіз — крута дорога, що вела з верхнього міста на горі униз на Поділ.
6Угорська гора — назва однієї з гір під Києвом.
7Аскольд і Дір — київські князі IX ст.
8Царгород — так
слов'яни називали Константинополь, столицю Візантії (сучасний Стамбул).
9Костянтин — візантійський імператор Костянтин Багрянородний.
У його творі «Про церемонії візантійського
двору» описується прийняття Ольги імператорською сім'єю.
10Корсунь — так називалося грецьке місто Херсонес. Нині неподалік від руїн Херсонеса розташоване місто Севастополь.
11У той час Візантією правили два
13Князь Володимир хотів узяти за дружину грецьку царівну  Анну тому, що цей шлюб урівнював його з візантійськими імператорами.
14Є й інша легенда. За Перуном бігли язичники і гукали: «Видибай, видибай, боже!» («Випливай!»). І Перун виплив недалеко від Києва; саме в тому місці, у Видубичах, було споруджено пізніше Видубицький монастир.

1.    Як називається літопис, який склав чернець Нестор?
2.    Хто ще працював над цим твором?
3.    Про які події йдеться в «Повісті минулих літ»?
4.    Опис якої події у літописі вам сподобався найбільше? Чому?
5.    Про яких історичних осіб ви дізналися з уривків літопису «Повість
минулих літ»?
6.    Хто з історичних осіб сподобався вам найбільше? Чому?

1.    До якого виду літератури належить «Повість минулих літ»?
2.    Чому науковці вважають літописи й історичними документами,
і художніми творами?
3.    Чому деякі рядки у тексті «Повісті минулих літ» виділені кольором?
4.    Чому, на вашу думку, літописи перекладаються сучасною
мовою?

1.    Як ви вважаєте, у чому полягає важливість збереження літописних
легенд для сучасників?
2.    Дізнайтеся, де була розташована Десятинна церква. Чому її так
назвали? Чи збереглася вона до наших днів?
Складіть усне оповідання про життя і діяння київських князів, опишіть їхній зовнішній вигляд, одяг, зброю тощо.

Українська література 5 клас. Шабельникова Л. П.
Вислано читачами інтернет-сайту

Календарно-тематичне планування української літератури, завдання школяру 5 класу, курси учителю української літератури 5 класу Гіпермаркет знань, Українська література, Українська література 5 клас Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроківз української літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння української літератури 5 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення



Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.