KNOWLEDGE HYPERMARKET


Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого. Початок Столітньої війни.

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 7 клас>>Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Подвиг Жанни Д’Арк. Завершення Столітньої війни та об’єднання Франції.


1. Поясніть походження назви династії Каролінгіи.
2. Пригадайте, що називається доменом.
3. Поясніть, що таке єресь.
4. На які стани поділялося середньовічне
суспільство?


Посилення королівської влади


У 987 р. після смерті короля Людовіка V Ледачого припинилося правління династії Каролінгів. Правителі герцогств і графств обрали нового короля. Ним став представник роду Робертииів граф Гуго Капет. Прізвисько він отримав від назви чернечого капету, який носив як світський абат монастиря св. Мартина. Гуго став родоначальником нової королівської династії Капетінгів (987-1328).


Проте в ті часи наявність королівського титулу не свідчила про справжню силу та владу. Гуго Капет володарював тільки у своєму спадковому домені, що простягався вузькою смугою з півночі на південь і включав міста Париж та Орлеан. Наприкінці X ст. ці землі дедалі частіше починають називати Францією.
 

Історична цікавинка


За правління третього представника династії Капетінгів короля Генріха І (103,1-1060) трапилася подія, що становить для нас особливий інтерес. Наприкінці 40-х років XI ст. Генріх 1 відправив до великого київського князя Ярослава Мудрого посольство з проханням видати за нього заміж доньку Анну. Прибувши до Франції, Анна написала батькові: «До якої жахливої країни ти мене віддав. Тут звичаї потворні, житла похмурі, церкви жахливі». Генріх І одружився З Анною Ярославною і вона стала королевою Франції. У шлюбі Анна народила трьох синів. Проте стати французьким королем судилося тільки старшому — Філїипові. У 1059 р., ледве Філіішові минуло 7 літ, як Генріх його коронував і проголосив співправителем. Приблизно через рік після коронації сина Генріх І помер, залишивши опіку над Філіпиом його матері Анні Ярослави! До нашого часу збереглись її власноручні підписи на французьких документах.


Саме за правління Філіппа І (1060-1108) поступово починає посилюватися королівська влада. Король вів уперту боротьбу з феодалами, замки яких межували з його володіннями. Син і наступник Філіппа І, вігук Анни Ярославни, король Людовік VI Товстий поклав краіі свавіллям феодалів на землях свого домену, зруйнувавши їхні замки.


Значний крок в об'єднанні Франції був зроблений за правління Людовіка VII. Завдяки шлюбу з Атьєнорою, єдиною спадкоємицею герцогства Аквітанія, Людовік VII  приєднав цю велику іі багату область до своїх володінь. Шлюб, однак, виявився нетривалим. Після розлучення Альєнора вийшла заміж за Генріха Плантагенета, який у 1154 р. став англійським королем. Усі його французькі володіння, що простягалися від Ла-Маншу до Піренеїв, перейшли до Англії. Капетіпги втратили вихід до моря, який вдалося відвоювати Філіппу II Августу (1180— 1223). Територіальні приєднання Філіппа II збільшили королівський домен майже в і рази. Однак Лквітанія залишилася в руках Плантагенетів.



Аквітанія - велика територія на південному заході Франції, розташована між Піренеями і річкою Луарою. Із XIII ст. називаються Гіснь. Південна частина Аквітанії, що складала окреме герцогство, називалася Васкопія. Звідси її пізніша назва Гасконь.



У зв'язку 3 розширенням домену королівська влада мала упорядкувати органи загальнодержавного управління. Верховним органом управління стала Королівсько рада. Це була постійна установа, до якої входили наближені до короля феодали і знавці законів. Із Королівської ради виокремився Паризький парламент і фінансове відомство — Рахункова палата, у минуле поступово відходила васальна служба й запроваджувалася державна.


У сфері внутрішнього управління найважливіші реформи були проведені зусиллями французького короля Людовіка IX Святого (1226 - 1270). Так його звали за глибоку віру в християнські ідеали та прагнення втілювати їх у життя. Передусім король рішуче заборонив міжусобні війни у своєму домені. Королівський суд, центральним органом якого був Паризький парламент, став загальнодержавною установою. Часто король особисто вислуховував скаржників, які шукали справедливості.


Людовік IX виступив організатором Сьомого й Восьмого хрестових походів. Під час Восьмого він і помер від епідемії чуми.


Вивчаємо джерела


XIV ст. З «Історії Людовіка IX Святого» хроніста Жана де Жуанвіля


Не раз улітку після меси король, обіпершись об дуб, сідав у Вснсенеькому лісі (поблизу Парижа) і наказував присісти біля нього всім, хто бажав поговорити з ним віч-на-віч, а не посередництвом преио (королівського чиновника). І тоді він питав: «Чи є тут хто-небудь зі скаргою?» І ті, у кого вона була, піднімалися. І тоді він кликав радників і казав одному з них: «Викладіть мені суть справи».


І коли він бачив, що можна щось виправити... то втручався у справу сам. Я бачив якось улітку, як він ішов до паризького саду, одягнений у сорочку з камлота, камзол без рукавів, шарф з чорної тафти, обпитий довкола шиї, акуратно причесаний, у шапочці з білим павиним пером на голові, для того, щоб вершити суд.


1. Які риси короля найбільше приваблювали Жана де Жуанвіля ?

2. Які добрі справи, на думку хроніста, вершив король?

Поступово утверджувалася віра у священне походження королівської влади. Людовік IX почав видавати загальнодержавні закони і запровадив єдину монетну систему. Сучасники вважали правління Людовіка IX земним втіленням біблійних ідеалів справедливості й миру, «золотою добою» спокою та добробуту. 'І"ому король ще за життя став святою людиною в очах своїх підданих. Упродовж його тривалого правління Франція перетворилася па велику європейську країну.

Правління Філіппа IV Красивого

Королівська влада зміцнювалася і за правління Філіппа IV Красивого (1285-1314). Він прагнув розширити свої володіння. Перший шлюб Філіпп IV узяв із Жанною, королевою Наварри і графинею де Шампань, у такий спосіб приєднавши ці території до Франції. Головною ж мстою Філіппа було захопити Пень і Гасконь, які все ще належали Англії, а також підпорядкувати своїй владі велике графство Фландрію.


Війська Філіппа IV вторглися у Фландрію, але 1302 р. ополчення фланлрських ремісників і селян завдало неочікувапої поразки рицарському війську французького короля в битві під Куртре. За свідченням сучасників, вцілілі французькі рицарі не могли навіть їсти від пережитого страху. Півтисячі позолочених острогів, знятих із взуття вбитих рицарів, на знак перемоги розвісили в місцевому соборі, а тому ця сутичка отримала назву «битва острогів». Французи були змушені покинути Фландрію. Проте згодом Філіпп IV зумів встановити владу над Фландрією завдяки шлюбу з Марісю Бра-бантською і приєднати до свого домену кілька її міст.


Війна з містами Фландрії спонукала Філіппа IV до проведення реформ. Так, було розширено повноваження королівського суду і Паризького парламенту, закладено основи державної податкової системи. Реформування зазнала також армія: феодальне ополчення було замінене найманим військом, бо Філіпп IV прагнув створити вірну армію із суворою дисципліною.


Однак реформи та постійні війни з васалами потребували дедалі більших коштів. Тому Філіпп IV постійно шукав нові способи отримання грошей, проявляючи при цьому велику винахідливість. Він вдавався до «псування» монети, яке через зменшення в ній вмісту коштовного металу призводило до знецінення іро-шей. За це Філіпп IV отримав у народі прізвисько «король-фальшивомонетник». Філіпп IV також позичав гроші в італійських банкірів, брав податок із священиків, конфісковував майно евреїв-лихварів.

Король заборонив вивозити з королівства до Риму кошти, зібрані як церковна десятина. Це викликало протест у папи Боніфація VIII. Між Фі.тішюм IV і папою розгорівся відкритий конфлікт. Щоб заручитися широкою підтримкою своїх підданих у протистоянні з Римським Папою. Філіпп IV у 1302 р. скликав збори представників трьох станів — духовенства, дворянства і жителів міст. Так у Франції виник орган станового представництва - Генеральні штати.
 
У французьких Генеральних штатах усі три стани розподілялися на палати й засідали окремо. Палата і іершого стану духовенства — складалася з архієпископів, єпископів, абатів. Палату другого стану — дворянства презентували середні та дрібні феодали. Герцоги і графи не входили до жодної з палат: на засіданнях штатів вони з'являлися з королем. У третій палаті засідали представники міст. Кожна палата мала лише один голос. Генеральні штати не стали постійно діючим органом, їх скликати лише за ініціативи короля. Генеральні штати не обмежували влади короля, а тільки надавали його рішенням всенародного характеру.


Генеральні штати схвалили рішення, згідно з яким церковна десятина мала залишатися у Франції, й зобов'язали Філіпиа IV всіляко відстоювати інтереси країни в суперечках із папою. Тому Філіпп IV вийшов із конфлікту з папою переможцем.


У1307 р. Філіпп IV отримав від папи Климента V згоду на знищення ордену тамплієрів. Як відомо, у XIII ст. тамплієри з дозволу Людовіка IX оселилися у Франції. Володіючи незліченними багатствами, орден часто позичав гроші правителям. Тамплієри вважалися скарбниками церкви, а тому їхній вплив на політику був величезним. Філіпп IV, який на той час немало заборгував ордену, не хотів мати в країні таку могутню силу. З іншого боку, він плекав думку про привласнення скарбів тамплієрів. За наказом Філіпиа IV, більшість членів ордену, які перебували у Франції, було заарештовано. їх звинуватили в єресі, чактунстві та корисливості. Слідство тривало сім років. Поставлені в безвихідне становище, після тривалих і жорстоких катувань тамплієри «визнали» свої провини. Орден було ліквідовано, а більша частина його майна перейшла в королівську казну.


Процес над тамплієрами завершився в березні 1314 р. спаленням великого магістра ордену Жака де Молле. За легендою, огорнутий полум'ям Жак де Молле прокляв короля і пану. Він нібито сказав, що смерть забере папу Клемента через 40 днів, а короля — через рік. «Пророцтво» справдилося швидше: папа помер через 33 дні, а король — через неповних дев'ять місяців. У пам'яті сучасників Філіпп IV Красивий, онук Людовіка Святого, залишився королем, який мав гарну зовнішність та огидну душу.

І. М. Ліхтей. Історія середніх віків 7 клас

Вислано читачами інтернет-сайту


Календарно-тематичне планування з всесвітньої історії, завдання учню 7 класу, курси учителю з всесвітньої історії

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.