|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| | Презентація уроку до предмету [[Економіка|Економіка]], [[Економіка 11 клас|11 клас ]]<br>'''''Тема: Виробнича функція. Двофакторна виробнича функція Кобба – Дугласа: економічний зміст та графічна інтерпретація''''' | | Презентація уроку до предмету [[Економіка|Економіка]], [[Економіка 11 клас|11 клас ]]<br>'''''Тема: Виробнича функція. Двофакторна виробнича функція Кобба – Дугласа: економічний зміст та графічна інтерпретація''''' |
| | + | |
| | + | [[Image:businesc (1).jpg]] |
| | | | |
| | Виробнича функція — це відношення між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів:<br>Q = f (L, K, Z, E)<br> де Q — обсяг виробництва;<br> L — затрати праці;<br> К — затрати капіталу;<br> Z — земля;<br> E – підприємництво.<br>Зміни у використанні факторів виробництва більш еластичні в довготерміновому періоді, ніж в короткотерміновому.<br>Короткотерміновий період — це період виробництва, протягом якого деякі фактори виробництва не можуть бути змінені (найчастіше — капітал). <br>Довготерміновий період — це період, протягом якого виробник має достатньо часу для зміни всіх факторів виробництва.<br>Виробнича функція з двома змінними факторами – виробнича функція, яка відображає зв'язок між зміною обсягів двох задіяних у процесі виробництва типів ресурсів та результатами цієї взаємодії. Відображається формулою з двома змінними: <br> Q = f (L, K)<br>де Q — обсяг виробництва;<br> L — затрати праці;<br> К — затрати капіталу;<br>Вперше виробнича функція з двома змінними факторами була запропонована Кнутом Віксельом.<br>У 1928 році функція перевірена на статистичних даних Чарльзом Коббом (англ. Charles Cobb) і Полом Дугласом (англ. Paul Douglas) у роботі «Теорія виробництва». У цій статті була зроблена спроба емпіричним шляхом визначити вплив витраченого капіталу і праці на обсяг продукції, що випускається в обробній промисловості США.<br>Аналізуючи залежність обсягів виробництва лише від кількості праці та капіталу, можна скласти виробничу сітку — таблицю, що описує виробничу функцію для певного максимального обсягу продукції, який може бути здійснений при кожній комбінації факторів виробництва<br>Ізокванта — це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів (праці та капіталу), які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції.<br> Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг виробництва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта.<br><br><br> | | Виробнича функція — це відношення між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів:<br>Q = f (L, K, Z, E)<br> де Q — обсяг виробництва;<br> L — затрати праці;<br> К — затрати капіталу;<br> Z — земля;<br> E – підприємництво.<br>Зміни у використанні факторів виробництва більш еластичні в довготерміновому періоді, ніж в короткотерміновому.<br>Короткотерміновий період — це період виробництва, протягом якого деякі фактори виробництва не можуть бути змінені (найчастіше — капітал). <br>Довготерміновий період — це період, протягом якого виробник має достатньо часу для зміни всіх факторів виробництва.<br>Виробнича функція з двома змінними факторами – виробнича функція, яка відображає зв'язок між зміною обсягів двох задіяних у процесі виробництва типів ресурсів та результатами цієї взаємодії. Відображається формулою з двома змінними: <br> Q = f (L, K)<br>де Q — обсяг виробництва;<br> L — затрати праці;<br> К — затрати капіталу;<br>Вперше виробнича функція з двома змінними факторами була запропонована Кнутом Віксельом.<br>У 1928 році функція перевірена на статистичних даних Чарльзом Коббом (англ. Charles Cobb) і Полом Дугласом (англ. Paul Douglas) у роботі «Теорія виробництва». У цій статті була зроблена спроба емпіричним шляхом визначити вплив витраченого капіталу і праці на обсяг продукції, що випускається в обробній промисловості США.<br>Аналізуючи залежність обсягів виробництва лише від кількості праці та капіталу, можна скласти виробничу сітку — таблицю, що описує виробничу функцію для певного максимального обсягу продукції, який може бути здійснений при кожній комбінації факторів виробництва<br>Ізокванта — це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів (праці та капіталу), які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції.<br> Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг виробництва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта.<br><br><br> |
| | | | |
| - | Cкачати презентацію можна клікнувши на текст [http://school.xvatit.com/Presentation/Kuratory/Bykov/Bykov_20/10cl_new/5prez_economika_11class_9goduna.ppt Скачати презентацію] і встановивши Microsoft PowerPoint | + | Cкачати презентацію можна клікнувши на текст [http://school.xvatit.com/Presentation/Kuratory/Bykov/Bykov_20/11cl_new/5prez_economika_11class_9goduna.ppt Скачати презентацію] і встановивши Microsoft PowerPoint |
| | | | |
| | ''Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Биковим Д.Я.'' | | ''Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Биковим Д.Я.'' |
| | | | |
| | [[Category:Виробнича_функція._Двофакторна_виробнича_функція_Кобба_–_Дугласа:_економічний_зміст_та_графічна_інтерпретація._Презентація_уроку]] | | [[Category:Виробнича_функція._Двофакторна_виробнича_функція_Кобба_–_Дугласа:_економічний_зміст_та_графічна_інтерпретація._Презентація_уроку]] |
Текущая версия на 08:24, 2 апреля 2012
Презентація уроку до предмету Економіка, 11 клас
Тема: Виробнича функція. Двофакторна виробнича функція Кобба – Дугласа: економічний зміст та графічна інтерпретація
Виробнича функція — це відношення між будь-яким набором факторів виробництва та максимально можливим обсягом продукції, виробленим за допомогою цього набору факторів:
Q = f (L, K, Z, E)
де Q — обсяг виробництва;
L — затрати праці;
К — затрати капіталу;
Z — земля;
E – підприємництво.
Зміни у використанні факторів виробництва більш еластичні в довготерміновому періоді, ніж в короткотерміновому.
Короткотерміновий період — це період виробництва, протягом якого деякі фактори виробництва не можуть бути змінені (найчастіше — капітал).
Довготерміновий період — це період, протягом якого виробник має достатньо часу для зміни всіх факторів виробництва.
Виробнича функція з двома змінними факторами – виробнича функція, яка відображає зв'язок між зміною обсягів двох задіяних у процесі виробництва типів ресурсів та результатами цієї взаємодії. Відображається формулою з двома змінними:
Q = f (L, K)
де Q — обсяг виробництва;
L — затрати праці;
К — затрати капіталу;
Вперше виробнича функція з двома змінними факторами була запропонована Кнутом Віксельом.
У 1928 році функція перевірена на статистичних даних Чарльзом Коббом (англ. Charles Cobb) і Полом Дугласом (англ. Paul Douglas) у роботі «Теорія виробництва». У цій статті була зроблена спроба емпіричним шляхом визначити вплив витраченого капіталу і праці на обсяг продукції, що випускається в обробній промисловості США.
Аналізуючи залежність обсягів виробництва лише від кількості праці та капіталу, можна скласти виробничу сітку — таблицю, що описує виробничу функцію для певного максимального обсягу продукції, який може бути здійснений при кожній комбінації факторів виробництва
Ізокванта — це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів (праці та капіталу), які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції.
Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг виробництва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта.
Cкачати презентацію можна клікнувши на текст Скачати презентацію і встановивши Microsoft PowerPoint
Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Биковим Д.Я.
Предмети > Економіка > Економіка 11 клас > Виробнича функція. Двофакторна виробнича функція Кобба – Дугласа: економічний зміст та графічна інтерпретація > Виробнича функція. Двофакторна виробнича функція Кобба – Дугласа: економічний зміст та графічна інтерпретація. Презентація уроку
|
.jpg)
