KNOWLEDGE HYPERMARKET


Презентація уроку: Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика. Державна влада. Правоохоронні органи

Гіпермаркет Знань>>Правознавство >>Правознавство 11 клас>> Правознавство: Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика. Державна влада. Правоохоронні органи: поняття, система

Презентація до предмету Правознавство 11 клас.

Тема «Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика. Державна влада. Правоохоронні органи: поняття, система».


                        Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика. Державна влада.

                                                                  Правоохоронні органи: поняття, система

                                                                                 Історичні типи держави


Розмаїття держав, що мали місце в історії та існують сьогодні, потребують певної упорядкованості, класифікації за загальними та особливими ознаками. Основною класифікацією держав є їх розподіл та об’єднання за типами. Історичний тип держави – це сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних державам, що існували на певних етапах історії людства.

Відповідно до класифікації суспільно-економічних формацій все розмаїття держав в історичному контексті поділяється на такі типи: рабовласницькі, феодальні, сучасні.

Рабовласницький – це перший в історії тип держави, який не мав загального розповсюдження і був перехідним. Це зумовило наявність у рабовласницькому суспільстві залишків устрою влади первіснообщинного ладу, але домінуючої сили в ньому набирає тенденція державної організації суспільства.

1103-3.jpeg

                                                                            Рабовласницька держава

Рабовласницький тип держави характеризується тим, що його економічну основу складала приватна власність і такий засіб виробництва як раб. Членами держави визнавалась меншість населення – у першу чергу, рабовласники та, у деяких випадках, представники інших верств населення (селяни-общинники, ремісники, торгові люди).

У деяких суспільствах організація державності починалася з феодального типу держави. Для такої держави, незважаючи на те, що вона базується, в основному, на сільськогосподарському виробництві, характерне вже визнання селянина членом держави, який, не маючи права власності на землю, володіє іншими засобами виробництва (хатою, іншими будівлями, інвентарем). Феодальна держава об’єднує всіх членів суспільства, але вони не рівні за своїм соціальним статусом, поділяються на різні стани; існує в цьому суспільстві і кріпацтво.

                                                                          Феодальна держава

Феодальна держава є за своєю сутністю інституалізацією суспільства, його становлення як цілого, що існує на певній території та спроможне виступати зовні у вигляді єдиних органів. Тому пануючою закономірністю становлення феодального суспільства є централізація управління, а провідною формою державної організації  монархія(ранньофеодальна,централізована,становопредставницька). Оскільки центральна влада феодальної держави підтримувалась багатими станами міст, виникли органи станового представництва (земські собори, парламент). Розшарування суспільства вимагало правового закріплення не лише нерівності різних груп, а й ієрархії їх взаємовідносин.

                                                                           Феодальне право

Феодальне право – жорстоке, відверто класове, неузгоджене та розпорошене. Значний вплив мають релігійно-правові норми.Буржуазна держава та буржуазне право виникли в результаті буржуазних революцій, спрямованих проти феодально-абсолютистської монархії та феодальних відносин. Для них характерні такі риси:

– феодальне проголошення і закріплення рівноправ’я, законності, непорушності прав людини, свободи приватної власності та договорів, невтручання держави у суспільне життя;

– цензовий характер, тобто відсторонення за допомогою майнових та інших цензів більшості населення від участі у формуванні органів влади;

– зосередження основних зусиль держави переважно на політичних функціях;

– множинність форм правління (конституційна монархія, демократична республіка), зростання ролі права в регулюванні суспільних відносин.

                                                                   Соціальна та сучасна держава

Соціалістичному типу держави і права притаманні нігілістичне ставлення до права, спроби його ототожнення з політичною доцільністю, проголошення принципу фактичної рівності, управління суспільством за допомогою репресивних методів, ототожнення права і законодавства, визнання тимчасового характеру держави і права, необхідності їх скасування при комунізмі як вищої стадії розвитку соціалістичного суспільства.

Сучасний тип держави характеризується соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення державних органів і здійснення державної влади, правовою формою та характером державної діяльності.

Сучасні держави найбільш розвинутих суспільств забезпечують задоволення загальнолюдських потреб, реальне здійснення та захист основних прав людини. Їх економічною основою є наявність серед населення значної кількості власників засобів і результатів виробничої діяльності та рівноправність різних форм власності: приватної, муніципальної та державної. Суттєвою рисою сучасної держави є відображення, забезпечення і захист природних прав людини.

                                                                                  Державній лад

Державна влада - це спосіб керівництва суспільством для якого характерна опора на спеціальний апарат примуса.

Державна влада:

- є владою публічної і політичної, тобто вона регулює відносини між більшими й малими соціальними групами й, будучи відносно відособлена від суспільства керує їм в інтересах тої його частини, більш або меншої, котра опанувала цією владою
- є суверенною владою, тобто в сфері державних справ має верховенство, самостійністю й незалежністю стосовно якої-небудь іншої влади як усередині держави ,так і за його межами;
- здійснюється на постійній основі спеціальним апаратом влади
- має монопольне право застосовувати примус на території своєї дії
- має монопольне право оподатковування певних осіб, що перебувають на території держави;
- поширюється на всіх осіб що перебувають на території держави
- видає нормативно-правові акти.

                                                                         Правоохоронні органи

Серед багатьох державних органів правоохоронні мають певні юрисдикційні та організаційні відмінності від інших органів держави. Юрисдикція правоохоронних органів полягає в повноваженнях, які делеговано державою та які встановлюють обсяг їхньої компетенції, способи розгляду й прийняття рішень, порядок їхнього оскарження. Під правоохоронним органом розуміють державну установу (або державну юридичну особу), яка діє в системі органів влади й виконує на основі закону державні функції (владні, організаційно-розпорядчі, контрольно-перевірочні тощо) в різних сферах внутрішньої та зовнішньої діяльності Української держави

В Законі України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" подано перелік правоохоронних органів, до яких, зокрема, належать:

- органи прокуратури;
- органи внутрішніх справ;
- органи служби безпеки;
- військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
- митні органи;
- органи охорони державного кордону;
- органи й установи виконання покарань;
- органи державної податкової служби;
- органи державної контрольно-ревізійної служби;
- органи рибоохорони;
- органи державної лісової охорони;
інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Перейти до презентації можна клікнувши на текст "Презентація" і встановивши Microsoft PowerPoint

Надіслав вчитель інформатики Підлисевич М.В.


Предмети > Правознавство > Правознавство 11 клас > Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика. Державна влада. Правоохоронні органи: поняття, система > Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика. Державна влада. Правоохоронні органи. Презентація уроку