Історія України 10 клас

Тема "Проголошення радянської влади в Україні. Перша війна радянської Росії з УНР."

Конспект уроку до теми "Проголошення радянської влади в Україні. Перша війна радянської Росії з УНР."

УРОК № 12
Тема. Війна радянської Росії з УНР (кінець грудня 1917 — січень 1918 р.).
Мета: розглянути особливості Української революції в умовах війни з радянською Росією; формувати в учнів уміння читати історичний атлас; розвивати національ¬ну свідомість, історичну пам'ять учнів, пов'язану з дер¬жавотворчими традиціями в Україні; проаналізувати зміст IV Універсалу; виховувати повагу до традицій І боротьби народу та вдячність Її учасникам.
Основне поняття: IV Універсал ЦР.
Основні дати: 12 грудня 1917 р.— початок формування штабу ра¬дянських військ у Харкові; грудень 1917 р.— вибори до Українських установчих зборів; 25 грудня 1917 р.— наступ радянських військ проти УНР; 6 січня 1918 р.— розпуск більшовиками Установчих зборів Росії; 9 січ¬ня 1918 р.— прийняття IV Універсалу ЦР; 16 січня 1918 р.— бій під Крутами; 26 січня 1918 р.— взяття більшовицькими військами Києва.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу

1. Наступ радянських військ.
2. IV Універсал ЦР.
3. Бій під Крутами. Вступ більшовицьких військ у Київ.
4. Розпуск Установчих зборів Росії.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Опитування.
Здійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і зав¬даннями підручника. Також перевіряється таблиця «Українська ре¬волюція».

III. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя.
11—12 грудня 1917 р. у Харкові, порушуючи правові норми, біль¬шовицька меншість (це підтвердили, зокрема, грудневі вибори до Українських установчих зборах, на яких із 172 депутатських місць більшовики отримали лише 34) проголосила владу над більшістю.
Поряд із війною декретів між ГС та НС тривала пряма силова боротьба.
1. Наступ радянських військ. Розповідь учителя [1].
12 грудня 1917 р. у Харкові почалося формування штабу радян¬ських військ за безпосередньої участі В. Антонова-Овсієнка, М. Муравйова та Г. Орджонікідзе. До міста майже щодня прибували еше¬лони з військами і озброєнням. Загальна чисельність військ із Росії у грудні 1917 — січні 1918 р. складала майже 60 тис. Це були пере¬важно частини регулярної російської армії, які перейшли на бік більшовиків, а також червоногвардійці Москви, Петрограда, інших міст Росії, загони моряків. Значною мірою їх підтримували місцеві більшовики, що спиралися на свої добре озброєні підрозділи.
Захопивши Харків, більшовицькі війська у середині грудня ово¬лоділи важливими залізничними вузлами.
— Якими? (Лозова, Павлоград, Синельникове.)
— Чому удар завдавався саме у цьому напрямку? (Таким чином блокувалися каледінські війська на Дону і створювався вигідний плацдарм для вирішальних боїв з УНР.)
Для організації опору експансії з півночі у Києві 17 грудня було створено Особливий комітет з оборони України у складі М. Порша, С. Петлюри і В. Єщенка. Командувачем військ наступного дня при¬значено полковника Капкана. Опорою ЦР були загони Вільного ко¬зацтва під командуванням М. Ковенка, «гайдамацький кіш» Сло¬бідської України на чолі з отаманом С. Петлюрою та курінь Січових стрільців Є. Коновальця й добровольчі формування.
Вирішальні події розгорнулися 25 грудня, коли В. Антонов-Овсієнко віддав наказ про загальний наступ. Просуваючись прискорени¬ми темпами, війська М. Муравйова досить швидко оволоділи Кате¬ринославом, Олександрівськом, Полтавою. Наприкінці грудня 1917 р. під тиском радянських військ каледінці залишили Донбас. У другій декаді січня 1918 р. збільшовизовані солдати й червоноармійські частини встановили радянську владу в Миколаєві (14 січня), Одесі (14—17 січня), Херсоні (17—18 січня). Відкрився шлях на Київ.
Проміжний підсумок.
Отже, за цих обставин головними для ЦР стали три завдання: мобілізувати народ для відсічі агресорові; формально відмежувати¬ся від більшовицького режиму; створити передумови для самостій¬них переговорів з Німеччиною та її союзниками. Спробою реалізу¬вати все це і став IV Універсал, прийнятий 9 січня 1918 р.
2. IV Універсал ЦР.
Робота з історичним документом.
Під час колективного опрацювання тексту IV Універсалу [22, с. 23—26] учитель допомагає учням дійти висновку, що в центрі цього документа була теза: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». ЦР закликала всіх громадян рес¬публіки захищати «добробут і свободу» у боротьбі з «більшовиками та іншими нападниками». IV Універсал декларував низку принци¬пово важливих положень, а саме:
незалежність, суверенність УНР;
на уряд покладалося завдання «цілком самостійно» довести до кінця переговори з Німеччиною та її союзниками й укласти з ними мир;
гарантувалася передача землі селянам без викупу ще до почат¬ку весняних польових робіт;
констатувалася націоналізація лісів, вод і підземних багатств краю;
брався курс на запровадження монополії на виробництво і тор¬гівлю залізом, тютюном та іншим і встановлення державно-народ¬ного контролю над усіма банками;
ставилося завдання найближчим часом скликати Українські установчі збори, які б схвалили Конституцію УНР.
Бесіда.
Як ви оцінюєте зміст IV Універсалу?
Чому ЦР так пізно проголосила незалежність УНР?
Підсумовуючи бесіду, учитель зазначає, що лідери ЦР з наступом більшовицьких військ позбулися ілюзій щодо перетворення Росії нафедерацію демократичних республік. Під впливом більшовицьких гасел «Землю — селянам!», «Мир — народу!» посилилась зневіра народу в здатності ЦР вирішити нагальні державні лроблеми.
На жаль, IV Універсал було проголошено надто пізно, коли куль¬мінаційний момент українського національного руху вже минув.
3. Бій під Крутами. Вступ більшовицьких військ у Київ. Розповідь учителя [2].
У середині січня 1918 р. розпочався наступ більшовицьких військ на Київ.
Для полегшення їх просування й створення в столиці відповідної обстановки київські більшовики піднімають збройне повстання. Його центром став завод «Арсенал». Після п'ятиденних боїв «Арсенал» було взято штурмом. Понад 200 робітників загинули або були роз¬стріляні гайдамаками та січовиками.
Нерішучість і непослідовність ЦР призвели до того, що у критич¬ний момент 16 січня 1918 р. у бою під Крутами (станція між Ніжи¬ном і Бахмачем), де вирішувалась доля Києва, вона могла розрахо¬вувати лише на багнети 420 студентів, гімназистів та юнкерів, більшість з яких загинула в нерівному протистоянні.
Колективна робота за завданням.
Учням пропонується прочитати у підручнику про бій під Крута¬ми [21, с. 42] або [36, с. 90—91]. Запитання.
У чому полягав героїзм українців під час бою під Крутами?
Розповідь учителя.
Заволодівши лівобережним передмістям столиці — Дарницею, М. Муравйов під час першого штурму зазнав невдачі. Тоді він нака¬зав відкрити по місту вогонь із важких гармат. М. Грушевський так описував ці дні у праці «На порозі нової України» (у цитаті збере¬жено норми написання оригіналу — авт.): «25 січня, під час бомбар¬дування Київа, більшовики запальними знарядами розстріляли дім, де я жив — наш фамільний дім... Кільканадцять запальних знарядів, що влетіли оден за другим до нашого помешкання й сусідніх, за кілька мінут обернули в одно огнище весь дім... Україна поховала своє старе в сім огнищі, в сій руїні, в могилах своїх дітей забитих рукою большовиків, як я в могилі матери, яку півживою винесли з пожару і вона за кілька день умерла від сих страшних заворушень і потрясень».
П'ять діб обстрілу перетворили життя киян на пекло. За цих умов ЦР прийняла рішення про евакуацію.
26 січня 1918 р. більшовицькі військові частини увійшли до Києва. Розпочався червоний терор, внаслідок якого було знищено 5 тис. чоловік.
Проміжний підсумок.
В умовах відкритої війни проти національних сил України з боку більшовиків Росії ЦР вдалася до відчайдушного кроку — пошуку союзника в цьому кривавому протистоянні й звернула погляди до Німеччини та Австро-Угорщини.
4. Розпуск Установчих зборів Росії.
Питання про розпуск 6 січня 1918 р. у Петрограді Установчих зборів Росії дається для домашнього опрацювання.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1. Назвіть основні події війни радянської Росії та УНР.
2. За яких обставин було прийнято IV Універсал?
3. Чим відрізнявся IV Універсал від своїх попередників?
4. Чи можна вважати дату 9 січня 1918 р. кінцем Української
революції?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Головними подіями у розвитку Української революції наприкінці грудня 1917 — січні 1918 р. стали війна радянської Росії проти УНР та прийняття ЦР IV Універсалу.
Недовгий період (11 місяців) Центральної Ради закінчився її по¬разкою.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект і текст підручника.
2. Відповісти на запитання і завдання 6—7 [21, с. 48] або 1—6 [36, с. 92].
3. Завершити перший етап складання таблиці «Українська революція».
4. Підготуватися до уроку тематичного оцінювання за темою «Українська революція».

Надіслано вчителем Міжнародного ліцею Гранд Дмитрієв В.С.