KNOWLEDGE HYPERMARKET


Родинно-побутові пісні

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 9 клас>> Українська література: Родинно-побутові пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько, вечір близенько», «В кінці греблі шумлять верби», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду»


Пісні про кохання


Найчисленнішу групу серед родинно-побутових пісень становлять пісні про кохання, сповнені особливої краси, щирості почуттів молодих сердець. Вони є вершиною народної поезії і, як писав М. Стельмах, «душею народу, безмежним полем, заквітчаним людськими надіями, чистими поривами до щастя і чистою сльозою на віях дівочих...». Особливу популярність і любов серед українців та інших народів світу здобули такі пісні: «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Чорнії брови, карії очі», «Ой ти, місяцю, я зіронька ясная», «Туман яром, туман долиною», «Ой у полі дві тополі», «Чом ти не прийшов...», «На городі верба рясна», «Цвіте терен, цвіте терен», «Ой гиля-гиля, гусоньки, на став», «Ой у лузі калина стояла», «Ой чий то кінь стоїть» та багато інших. Це здебільшого пісні про розлуку люблячих сердець, про нещасливе кохання.


Пройнята почуттям кохання, пісня опоетизовувала й природу рідного краю, яка була невід'ємною її частиною, джерелом краси почуттів: «Цвіте терен, // Листя опадає»; «Місяць на небі, зіроньки сяють»; «В кінці греблі шумлять верби,//Що я насадила». Як правило, пісня про кохання починається поетичним пейзажем: зверніть увагу на поданий у попередньому абзаці перелік назв пісень.

Шедевром світової народної лірики вважають пісню «Місяць на небі, зіроньки сяють». У ній переважає мотив торжества кохання, незважаючи на тимчасову розлуку молодої пари. Пісня про любов, «мила», «люба», що лине з уст закоханої дівчини, вражає серце козака, який мліє від переповнення почуттів, — «серденько мре». Романтичний пейзаж на початку пісні («Місяць на небі, зіроньки сяють, // Тихо по морю човен пливе») підкреслює красу кохання. У ній наявні традиційні народнопоетичні символи, які підсилюють змістове навантаження твору: місяць — символ циклічного ритму часу, вічності, козака, батька; зіроньки, зоря — символ дівчини-красуні, кохання, доброї душі, нового щасливого життя; човен — символ життєвої долі, розлуки, прощання.

Учені вважають, що пісня «Місяць на небі, зіроньки сяють» належить до пісень літературного походження й написана невідомим автором.


Головний мотив пісні «Цвіте терен, цвіте терен» — нерозділене кохання молодої дівчини до парубка, який поїхав «іншої шукати». Драматизм почуття без взаємності підкреслюють засоби художньої виразності: художній паралелізм у першій строфі, антитеза («Хто в любові не знається,// Той горя не знає», «Іще очі не дрімали,//А вже сходить сонце»); слова-антоніми (цвіте — опадає, любов — горе). Це схвильований монолог дівчини, яка ділиться своїми переживаннями, розповідає історію кохання, зневаженого юнаком, «миленьким». Особливу щирість, емоційність і довірливість зображуваного створюють пестливі слова: вечероньки, нічки, кріселечко, віконця, миленький. Образи-символи цієї пісні мають уже трохи інший зміст: терен — символ перешкод, які треба подолати; сонце — вища космічна сила, центр буття, осяяння.

На початку XIX ст. автор славнозвісної «Енеїди», Іван Котляревський, чию творчість ви незабаром вивчатимете, переробив українську народну пісню «Сонце низенько, вечір близенько» й увів її до п'єси «Наталка Полтавка». Цей варіант потім поширився серед народу й став улюбленою піснею багатьох поколінь, яка вражає мелодійністю, задушевністю, глибиною почуттів. її неперевершено виконували Іван Козловський та Анатолій Солов'яненко.

Пісня — це схвильована сповідь закоханого юнака, подана у формі монологу. Твір невеликий за обсягом — усього три строфи, проте насичений багатими тропами, риторичними фігурами, які роблять його високомистецьким зразком. Пестлива лексика створює довірливу атмосферу зізнання ліричного героя: серденько, низенько, близенько,рученьки, біленькі. Підсилювальна частка («Ой як я прийду, тебе не застану») у поєднанні з поширеним звертанням («Моє серденько!»), епітетами («Згорну рученьки, згорну біленькі») і синонімами («Спішу до тебе, лечу до тебе») наголошують на силі кохання героя, його готовності загинути заради своєї милої. Народні ліричні пісні справили великий вплив на розвиток української художньої літератури. Вони були одним з основних джерел творчості Г. Сковороди й І. Котляревського, Т. Шевченка й І. Франка, М. Старицького й Лесі Українки, поетів XX ст.: А. Малишка, В. Сосюри, Д. Павличка, Б. Олійника, Л. Костенко, Д. Луценка та ін.

Джерелом оригінальної творчості українського композитора Миколи Лисенка є українська народна пісня. Упродовж усього життя він збирав і записував перлини народних мелодій, творчо їх обробляв, по-мистецьки підкреслював окремі їхні барви, уносячи незначні зміни. У власній композиторській діяльності М. Лисенко використовував українські народні пісні в операх «Утоплена», «Різдвяна ніч», в опереті «Чорноморці», у «Фантазії на українські теми»; також він видавав українські народні пісні. Вінцем використання та обробки українських народних пісень стала опера за п'єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка». Микола Лисенко писав: «Народ — справжній, найталановитіший творець усього кращого, що є в музиці, і, несучи свою творчість у народ, ми лише частково повертаємо йому свій борг».
Як виникають народні пісні
Що в них (народних піснях) перш за все вражає нас, так це відсутність індивідуальності. Навіть на думку не спадає нам дошукуватися автора кожної поодинокої пісні... У кожній околиці, відповідно до діалекту, клімату, місцевості і звичаїв, нова пісня потроху змінюється: незвичні або надто індивідуальні її риси затираються, провінціалізми з однієї околиці поступаються місцем іншим; у міру кращої або гіршої пам'яті співака одні строфи випадають, прибувають інші, вирвані з якоїсь іншої пісні, ті знову підлягають повільній зміні та скороченню, і в такий спосіб пісня повільно розщеплюється на велику кількість варіантів, у яких первісний мотив з часом підлягає перетворенню, затемненню або розвиненню то в один, то в інший бік і з яких потім при відповідних обставинах можуть виробитись окремі пісні на близькі, але мало між собою схожі мотиви (І. Франко).

Пісні про кохання найпоширеніші й найулюбленіші в народі. У них, крім глибокого й сильного почуття взаємного кохання, наявні мотиви розлуки закоханих, чекання, зради та соціальної нерівності. У всіх регіонах України надзвичайно популярна пісня «В кінці греблі шумлять верби». Деякі дослідники родинно-побутових пісень приписують її авторство легендарній народній співачці Марусі Чурай, із піснями якої ви ознайомились у 8 класі. Це — щирий монолог закоханої дівчини, яка чекає свого козаченька з-за Десни, а його все немає. Вона зворушує всіх, хто перейнявся почуттями юної дівчини, яка простими й правдивими словами співає про своє кохання: «Плачте, очі, плачте, карі, — // Така ваша доля:// Полюбила козаченька //При місяці стоя!» Твір пройнятий смутком, болем розлуки закоханих, чеканням.

Емоційність пісні посилюють засоби художньої виразності: пестливі слова (козаченько, дівчинонька, огірочки, цвіточки); метафора (серденько мре); риторичне звертання («Плачте, очі, плачте, карі»); розгорнутий художній паралелізм(«В кінці греблі шумлять верби, // Що я насадила... // Нема того козаченька, // Що я полюби'ла»). За допомогою народного фразеологізму на порі стала наголошується на готовності дівчини до одруження. Народнопоетичні символи сприяють глибшому розкриттю почуттів, внутрішнього світу героїні: верба — символ прадерева життя, весни, засмученої жінки; весна — символ нового життя, пробудження природи; зелененькі огірочки, жовтенькі цвіточки символізують молодість, незрілість.


Пісні «Світи, світи, місяченьку, та й на той перелаз» (варіант «Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз») і «Лугом іду, коня веду» об'єднані спільними мотивами — зради, соціальної нерівності в коханні. Вони побудовані у формі діалогу юнака й дівчини. Висловлення думок, настроїв героїв набуває більш емоційного звучання, завдяки художньому паралелізму: «Як з тобою кохалися — сухі дуби цвіли,//А як стали розлучатись — зелені пов'яли»; «Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже. // Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже». У пісні «Лугом іду, коня веду» використано характерну для фольклору формулу неможливого: «Ой ще в млині на камені пшениця не зійшла, // Ще ж дівчина літ не дійшла, а вже заміж вийшла». Пісня — напівжартівливий діалог хлопця й дівчини, їхнє вправляння в дотепності.


Жартівливий зміст має пісня «За городом качки пливуть». У ній ідеться про хлопця, який не хоче одружуватися з багатою дівчиною, як цього бажає його мати, а прагне взяти за дружину дівчину — любу розмову. Твір містить образи-символи тварин і птахів, що увиразнюють мотив соціальної нерівності, він має жартівливий тон: кінь — символ багатства, швидкості, волі, вірності, відданості; качка — символ задоволення малим, невибагливості в побуті, відсутності високої мрії; воли, віл — символ важкої праці, покори, самопожертви, працьовитої людини, господаря; корова — символ добробуту, годувальниці селянської сім'ї.


Цій пісні притаманний життєрадісний, веселий характер, вона утверджує торжество кохання наперекір майновій нерівності, розрахунку й вигоді. Це підкреслюють засоби поетичного синтаксису: окличні, питальні речення, тавтологія, антитеза («Вбогі дівки заміж ідуть, //А багаті плачуть»; «Вбогі дівки заміж ідуть//3 чорними бровами, // А багаті дівки сидять // 3 кіньми та волами»). Довірливий тон пісні надають пестливі слова: каченята, подвір'ячко, дівчинонько, молоденький; постійні епітети: чорними бровами, сивим конем, темна нічка-петрівочка, хлопець молоденький, любої розмови, багатую невістку.


Українська лірична пісня має високу народну мораль: багатству протиставляє красу, опоетизовує працьовитість, доброту, щирість почуттів, вірність у коханні, сприяє естетичному розвиткові людини.


Дзвінкі дівочі й парубочі голоси виводять пісні, несучи бентежність чийогось кохання, смуток розлуки, молодечі пориви до щастя, мрії, сподівання, надії на торжество і вічність цього прекрасного почуття. Таємниця майстерності народної пісні про кохання в тому, що в ній зображені найтиповіші життєві ситуації, і кожен виконавець переживає ці почуття по-своєму.


У родинно-побутових піснях про сімейне життя звучать інші мотиви: хвилинні сімейні радощі; нарікання на важку долю; туга молодої жінки, невістки, подружнє життя якої склалося не дуже щасливо; журба за справжнім коханням; сльози розпуки; розчарування супутником життя. У переважній більшості це пісні про жіночу недолю, які І. Франко назвав «жіночими невільничими псалмами».


Поетика народної пісні


Поетика (з грец. майстерність творення) — це особливості художньої форми фольклорного чи літературного твору, тобто особливості його будови (композиції), художніх засобів, віршування та ін.


Художній формі української ліричної пісні притаманні:

• лаконізм, стислість, простота вислову;

• традиційні художні засоби;

• стабільність віршового розміру;

• відносно проста мелодія;

• особлива мелодійність, задушевність, лірична тональність;

• наявність різноманітних повторів (рефрен, тавтологія, анафора, епіфора);

• поширена форма монологу й діалогу.


Ународних піснях часто використовується поетичний (художній) паралелізм — засіб поетичної мови, коли явища з різних сфер життя або природи зображуються паралельно. Показ переживань, думок ліричного героя підсилюється паралельним змалюванням образів природи — рослинного чи тваринного світу, переважно птаства. Так, у пісні «Світи, світи, місяченьку...» підсумовується: «Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, // Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили». Закінчення звучить як прокляття злим людям, які розлучили закохану пару. Пісня «За городом качки пливуть» починається розгорнутим паралелізмом із використанням образів свійських птахів (качки, каченята), а далі — тварин (воли, коні, корови): «За городом качки пливуть, //Каченята крячуть... //Вбогі дівки заміж ідуть, // А багаті плачуть». Це підсилює соціальне звучання пісні.


Пісні про кохання ввібрали багату народнопоетичну символіку українців. Символ (з грец. знак) — умовне позначення якого-не-будь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. У поданих піснях наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна.


У піснях про кохання використані такі засоби художньої виразності: постійні епітети (хлопець молоденький, багатая невістка, любая розмова), персоніфікації, метафори (скрипка витинає), порівняння (очі «темні, як нічка, ясні, як день»), вигуки, різноманітні повтори, пестлива лексика. Пісні багаті на риторичні фігури: окличні, питальні речення, звертання, риторичні запитання («Очі мої, очі мої, //Що ж ви наробили?!»); для них характерна незвичайна будова речень, фраз, монологічне, діалогічне мовлення. Пісні про кохання, нерідко пройняті тужливим настроєм.


Народна пісня має специфічну будову. Вона поділяється на куплети (у вірші строфи), переважно з чотирьох рядків, об'єднані римою. Мелодія кожної пісні єдина для всіх її куплетів. У ній може бути приспів (рефрен) — частина пісні, яка періодично повторюється. У пісні часто повторюються окремі рядки. Наприклад, у пісні «Світи, світи, місяченьку, та й на той перелаз» двічі повторюється перший рядок кожного куплета, а в піснях «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «В кінці греблі шумлять верби», «За городом качки пливуть» — два останні рядки. Різноманітна поетика української пісні про кохання — це джерело її емоційної насиченості, особливої інтимності, надає народним творам поетичності, забезпечує вічність та художню життєздатність цього виду пісенної творчості в сучасних умовах.


На крилах народної пісні

У чому ж полягав і як виявився вплив народної пісні на літературний процес України? Це питання розглядається переважно на рівні фольклоризму окремих видатних письменників. Аналіз їхньої творчості дає підстави говорити про вагому роль народнопоетичної творчості у формуванні художньої індивідуальності більшості українських письменників, їхніх естетичних поглядів і позицій, творчих методів, стилів, образної палітри. Для письменників-класиків творчість народу була їхньою духовною атмосферою, що з дитинства оточувала поезією слова й мелодії, навчала гуманності й справедливості, вабила й захоплювала своєю гармонією і красою. Саме тому багато з них записували й вивчали її, особливо народнопісенні жанри. У серії «Народні пісні в записах письменників» вийшли пісенні записи М. Гоголя, Т. Шевченка, Марка Вовчка, С. Руданського, Панаса Мирного та І. Білика, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Стельмаха та ін. (О. Дей, М. Дмитренко).


Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас
Надіслано читачами інтернет-сайту

Онлайн бібліотека з конспектами та підручниками для безкоштовного завантаження, уроки з української літератури для 9 класу, домашнє завдання та відповіді на питання

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.