KNOWLEDGE HYPERMARKET


Складне синтаксичне ціле, його ознаки
Строка 5: Строка 5:
<br>  
<br>  
-
<u>§ 26. Складне синтаксичне ціле і його ознаки. Види і засоби міжфразного зв'язку</u>
+
<u>§ 26. Складне синтаксичне ціле і його ознаки. Види і засоби міжфразного зв'язку</u>  
<u>''Пригадаймо''</u>  
<u>''Пригадаймо''</u>  
Строка 43: Строка 43:
''Сім потів зійшло ''— хтось дуже втомився, виконав якусь виснажливу роботу.  
''Сім потів зійшло ''— хтось дуже втомився, виконав якусь виснажливу роботу.  
-
''Дмитро.'' Сьогодні ми так грали з хлопцями у футбол, що спатимемо без задніх ніг.<br>''Бабуся.'' Видно, що награлися: футболку хоч викрути.<br>''Ярослава. ''Це ж вони, мабуть, обливалися водою - приймали водні процедури.<br>''Дмитро.'' Гарні мені водні процедури...<br>''Бабуся.'' То з них, Ясю, мабуть,''сім потів зійшло'', поки ганяли м'яча.<br>''Ярослава. ''І знову тут число сім — сім п'ятниць на тижні, сім мішків гречаної вовни...<br>''Бабуся.'' П'ятниця, мішки й вовна тут ні до чого, але ти правильно помітила: то все фразеологізми... Кажуть: «сім потів вигнати» — це змусити когось виснажливо, дуже важко працювати, до сьомого поту.<br>''Дмитро.'' А ми добре пограли, тому й спітніли дуже.<br>''Ярослава. ''Ти й, справді,''мокрий як хлющ.''<br>''Бабуся.'' То вже ти, Ясю, кажеш зовсім про інше. Це коли потрапиш під дощ, забрьохаєшся у великій росі, то й будеш''мокра як хлющ.''<br>''Ярослава.'' Що воно за істота така — хлющ?<br>''Дмитро. ''Пам'ятаєш, ми читали в «Енеїді» Котляревського: «Бурхнуло з неба, мов із бочки, що промочило до сорочки. Троянці стали всі як хлюща».<br>''Бабуся.'' Як бачиш, хлющ, і хлюща — це злива, велика вода.<br>''Ярослава.'' Завжди кажуть: мокрий як хлющ, а не мокрий як дощ.<br>''Дмитро. ''Можна й не казати слова мокрий, а тільки як хлющ або як хлюща, і всі зрозуміють.<br>''Бабуся. ''Зрозуміють, якщо знають українську мову.  
+
''Дмитро.'' Сьогодні ми так грали з хлопцями у футбол, що спатимемо без задніх ніг.<br>''Бабуся.'' Видно, що награлися: футболку хоч викрути.<br>''Ярослава. ''Це ж вони, мабуть, обливалися водою - приймали водні процедури.<br>''Дмитро.'' Гарні мені водні процедури...<br>''Бабуся.'' То з них, Ясю, мабуть, ''сім потів зійшло'', поки ганяли м'яча.<br>''Ярослава. ''І знову тут число сім — сім п'ятниць на тижні, сім мішків гречаної вовни...<br>''Бабуся.'' П'ятниця, мішки й вовна тут ні до чого, але ти правильно помітила: то все фразеологізми... Кажуть: «сім потів вигнати» — це змусити когось виснажливо, дуже важко працювати, до сьомого поту.<br>''Дмитро.'' А ми добре пограли, тому й спітніли дуже.<br>''Ярослава. ''Ти й, справді,''мокрий як хлющ.''<br>''Бабуся.'' То вже ти, Ясю, кажеш зовсім про інше. Це коли потрапиш під дощ, забрьохаєшся у великій росі, то й будеш''мокра як хлющ.''<br>''Ярослава.'' Що воно за істота така — хлющ?<br>''Дмитро. ''Пам'ятаєш, ми читали в «Енеїді» Котляревського: «Бурхнуло з неба, мов із бочки, що промочило до сорочки. Троянці стали всі як хлюща».<br>''Бабуся.'' Як бачиш, хлющ, і хлюща — це злива, велика вода.<br>''Ярослава.'' Завжди кажуть: мокрий як хлющ, а не мокрий як дощ.<br>''Дмитро. ''Можна й не казати слова мокрий, а тільки як хлющ або як хлюща, і всі зрозуміють.<br>''Бабуся. ''Зрозуміють, якщо знають українську мову.  
ІІ. Випишіть речення з різними видами зв'язку. Поясніть уживання розділових знаків у записаних реченнях.  
ІІ. Випишіть речення з різними видами зв'язку. Поясніть уживання розділових знаків у записаних реченнях.  

Версия 15:24, 7 мая 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: Складне синтаксичне ціле, його ознаки


СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ, ЙОГО ОЗНАКИ


§ 26. Складне синтаксичне ціле і його ознаки. Види і засоби міжфразного зв'язку

Пригадаймо

1. Що називається темою і мікротемою тексту?
2. Назвіть ознаки послідовного і паралельного зв'язку речень у тексті.
3. Які розділові знаки використовуються в складному реченні?
4. Коли в складному реченні вживається крапка з комою?
5. Що називається анафорою?
6. Що називається антитезою?

319.

І. Прочитайте тексти А і Б. До яких стилів належать ці тексти? Обґрунтуйте відповідь. Визначте в кожному з них тему і мікротеми.

А. Місто Черкаси сьогодні схоже на підлітка, який наче і є повноправною особистістю, але залишається дитиною, що формується, росте. З'являються великі магазини, відбудовано філармонію, ремонтуються дороги. Місто із провінції перетворюється на справжній обласний центр, який має бути серцем краю не лише адміністративно, а й стати культурним центром регіону.

У цьому вирі зростає нове покоління дітей, перед батьками яких постає непросте питання: чим заповнити вільний час своїх дітей?

На жаль, левову частку вільного часу забирає в дітей телебачення і вулиця. Але, на щастя, є люди, які усвідомлюють важливість і створення та розвитку інфраструктури різних дитячих секцій, зокрема спортивних. Це не тільки розв'язання проблем вільного часу дітей. Адже дитячий спорт — це початок відбору до професійного спорту, це той шанс для талановитих дітей, які можуть проявити себе і розпочати спортивну кар'єру.

Створення баскетбольної команди «Черкаські Мавпи» стало точкою відліку, коли на Черкащині розпочав свій шлях великий баскетбол. Ідея зробити Черкаси баскетбольною столицею втілилася в конкретні справи баскетбольного клубу — формування інфраструктури навчальних секцій для дітей. У Черкасах почали виховувати власних чемпіонів.

Б. Розповідає Андрій Глущенко (13 років, вихованець баскетбольної команди «Фортеця-94», капітан команди): «Я почав тренування з баскетболу з восьми років. Спортивні заняття відвідував з власної ініціативи, яку мої батьки із радістю підтримали. До команди «Фортеця-94» я вже пройшов деякий шлях, спочатку тренувався в шкільній секції Першої міської гімназії, потім перейшов до іншого баскетбольного тренера. У червні 2006 року відбувся чемпіонат Черкаської області з баскетболу, на якому я пройшов відбір до «Фортеці».

Питання гри у вищій лізі для мене принципове. Я розумію, що для цього знадобляться роки тренувань, але я не опускатиму руки. Дуже хочу поєднати і навчання, і баскетбол.

Чесно кажучи, я навіть не уявляю свого життя без баскетболу: чим би я займався?! Мені дуже приємно знати, що мої батьки підтримують мене. Вони вболівають за нас на кожній грі».

ІІ. Обґрунтуйте тематичну близькість обох текстів. Об'єднавшись у групи, проведіть обговорення теми «Спорт допомагає виховувати вольову особистість».

ІІІ. Напишіть, які рухливі спортивні ігри вам подобаються і чому. Використовуйте речення з різними типами зв'язку.

Із бабусиної скрині і не тільки

320. 

І. Прочитайте текст, розподіливши між собою репліки.

Як хлющ — дуже мокрий, намоклий.

Сім потів зійшло — хтось дуже втомився, виконав якусь виснажливу роботу.

Дмитро. Сьогодні ми так грали з хлопцями у футбол, що спатимемо без задніх ніг.
Бабуся. Видно, що награлися: футболку хоч викрути.
Ярослава. Це ж вони, мабуть, обливалися водою - приймали водні процедури.
Дмитро. Гарні мені водні процедури...
Бабуся. То з них, Ясю, мабуть, сім потів зійшло, поки ганяли м'яча.
Ярослава. І знову тут число сім — сім п'ятниць на тижні, сім мішків гречаної вовни...
Бабуся. П'ятниця, мішки й вовна тут ні до чого, але ти правильно помітила: то все фразеологізми... Кажуть: «сім потів вигнати» — це змусити когось виснажливо, дуже важко працювати, до сьомого поту.
Дмитро. А ми добре пограли, тому й спітніли дуже.
Ярослава. Ти й, справді,мокрий як хлющ.
Бабуся. То вже ти, Ясю, кажеш зовсім про інше. Це коли потрапиш під дощ, забрьохаєшся у великій росі, то й будешмокра як хлющ.
Ярослава. Що воно за істота така — хлющ?
Дмитро. Пам'ятаєш, ми читали в «Енеїді» Котляревського: «Бурхнуло з неба, мов із бочки, що промочило до сорочки. Троянці стали всі як хлюща».
Бабуся. Як бачиш, хлющ, і хлюща — це злива, велика вода.
Ярослава. Завжди кажуть: мокрий як хлющ, а не мокрий як дощ.
Дмитро. Можна й не казати слова мокрий, а тільки як хлющ або як хлюща, і всі зрозуміють.
Бабуся. Зрозуміють, якщо знають українську мову.

ІІ. Випишіть речення з різними видами зв'язку. Поясніть уживання розділових знаків у записаних реченнях.

ІІІ. Назвіть засоби, якими пов'язані між собою репліки.

321.

І. Спишіть Текст — строфи вірша «Україна чекає». Які види синтаксичного зв'язку використано в реченнях поданого тексту? Намалюйте схеми речень.

В пору гроз громових і в погідну годину,
Коли небо — як ніч, і коли голубе,
Україна тебе виглядає, мій сину,
Україна очікує, дочко, тебе.

Україна чекає відважних, як леви,
Непохитних, як скелі, твердих, як алмаз,
В кого чиста душа, в кого серце сталеве,
Україна, юнацтво, чекає на вас.

Б. Стельмах

ІІ. Поміркуйте, чим досягається змістова єдність строф.

322.   

І. Прочитайте виразно й запишіть строфу-речення з поезії М. Рильського «Коли в грудях моїх тривога». Із скількох частин складається подане речення? Які інтонаційні особливості ви помітили в цьому реченні?

Коли в грудях моїх тривога
То потухає, то горить;
Коли загублена дорога,
А на устах любов тремтить;
Коли уся душа тріпоче,
Як білий парус на човні,
Тоді рука моя не хоче
Пером виводити пісні.

ІІ. Який зв'язок між частинами складного речення використано у віршованому тексті? Підкресліть граматичні основи в реченні (складній синтаксичній конструкції). На які змістові частини поділяється ця конструкція?

ІІІ. Знайдіть у віршованому тексті анафору й антитезу.

323.   

І. Спишіть текст. Які мікротеми можна виділити в ньому? Перебудуйте складні речення, зберігши їхній зміст.

Уміння переконувати

Для того щоб переконати когось у чомусь, потрібно знайти необхідні аргументи, правильно їх сформулювати й зацікавлено викласти.

Багато залежить від людини, яка переконує: чи зуміє вона справити на слухачів приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, манерами, чи вдасться їй встановити зі слухачами контакт.

Через те що ті самі висловлювання неоднаковою мірою діють на різних людей, важливо вміти добирати переконливі аргументи: вони мають бути різні для слухачів різного освітнього рівня, для людей, які мають неоднакову поінформованість щодо теми і які можуть наводити свої контраргументи.

Переконати людину легше під час дискусії, а не лекції.

ІІ. Знайдіть у тексті слова, які вказують на те, що висловлювання стосуються тієї самої теми. Обґрунтуйте порядок розташування мікротем у тексті.

324.   

І. Прочитайте прозовий художній текст — початок роману Василя Земляка «Лебедина зграя». Які речення переважають у цьому тексті? Якою темою вони об'єднані?
Наш старенький, многогрішний, та в чомусь, проте, і немеркнучий Вавилон, що, окрім назви, запозиченої з Дворіччя, не має нічого спільного з Вавилоном месопотамським, стоїть, як і стояв здавен, над річкою Чебрецем, маловідомою притокою Південного Бугу, майже нечутною в повінь та хлюпотливо-тривожною в сушу. На високій бреговині все літо синьо та сумно цвіте чебрець, найменша квітка з-поміж квіток, від чого й названо річку. Чебрець вабить до себе гаї — ясенові, берестові, черемхові, й сам губиться в них, однак ненадовго — зразу ж за Вавилоном вигулькує з-під старих вільх і вже вільно тече собі у не такі вже й незнані краї — до Журбова, де його перепиняють греблею, а вже звідтіля полиновим степом до Глинська, де впадає в Південний Буг і де ми з вами побуваємо неодмінно...

ІІ. Які мікротеми об'єднано в цьому тексті? Які особливості інтонації цього тексту? Чим забезпечується його цілісність?

ІІІ. Спишіть останнє речення. Зробіть його синтаксичний розбір. Назвіть засоби зв'язку цього речення з попередніми реченнями.

Запам'ятаймо

Складне синтаксичне ціле — це частина тексту, що становить змістове, граматичне та інтонаційне об'єднання різних за будовою простих і складних речень (фраз). Речення у звуковому, інтонаційному оформленні становить фразу.

Міжфразові зв'язки в складному синтаксичному цілому мають такі ознаки:

— наявність займенників, обставинних слів, які вказують на зв'язок речень між собою;
— поєднання простих і складних сполучникових і безсполучникових речень, у яких присудки-дієслова мають однаковий вид і час;
— повтори сполучників, займенників, прислівників тощо.

Складні синтаксичні цілі співвідносні з такими одиницями тексту, як абзац, період. Наприклад, окремі мікротеми статті В. Панченка «М. Рильський» оформлюються в складне синтаксичне ціле: «Треба було мати творчу відвагу, щоб так поєднати "високе" й "низьке", як це зробив Рильський у вірші "Коли копають картоплю..." Дим, що стелеться над землею; вогкувате листя, яке летить з дерев, "наче метеликів рій"; зелені голки озимини; журавлиний ключ у небі, що кличе в невідомі краї "рідною мовою"...

А ще Рильський-поет — король запахів. Його світ переповнений відтінками запахів, вловленими з точністю професійного натураліста.

Раз у раз у віршах пізнього М. Рильського виринає образ розумного садівника. Садівник для поета — це приятель дерев і винограду, чаклун, творець краси й гармонії».

325.

І. Виразно прочитайте поезію Лесі Українки. Які інтонаційні особливості цього тексту? Визначте лексичні й граматичні засоби, які об'єднують фрази поетичного висловлення у складне синтаксичне ціле.

Ви щасливі, пречистії зорі,
ваші промені — ваша розмова;
якби я ваші промені мала,
я б ніколи не мовила слова.

Ви щасливі, високії зорі,
все на світі вам видко звисока;
якби я так високо стояла,
хай була б я весь вік одинока.

Ви щасливі, холоднії зорі,
ясні, тверді, неначе з кришталю;
якби я була зіркою в небі,
я б не знала ні туги, ні жалю.

ІІ. З яких видів речень утворюється складне синтаксичне ціле? Зробіть синтаксичний розбір речень поданого тексту.

326.

1. Випишіть із підручника «Українська література» 2-3 приклади складних синтаксичних цілих. Схарактеризуйте засоби, за допомогою яких фрази об'єднуються в складне синтаксичне ціле.

2. Запропонуйте різне прочитання вибраних синтаксичних цілих, різне наголошення фраз і виділення кульмінаційної фрази. Як змінюється зміст тексту від зміни інтонації висловлення?

327.

І. Прочитайте текст рубрики «Стиль і синтаксис». Доберіть із ваших улюблених поезій два приклади складних синтаксичних цілих. Запишіть їх. Поміркуйте, які засоби міжфразового зв'язку в складних синтаксичних цілих частіше використовуються в поезії.

Стиль і синтаксис

Відомий мовознавець Л. А. Булаховський писав: «Безсумнівно, що пристрасть до створення великих надфразових єдностей, як і навпаки, до короткої в'язі, — одна з істотних ознак стилістичної манери авторів і художніх напрямів». Довгі, розгалужені речення характерні, наприклад, для поетичних текстів М. Рильського. Речення скріплюються в строфи однаковими початками, утворюють струнку композицію завдяки подібному розташуванню однакових членів речення в рядках:

Як не любити зими сніжно-синьої
На Україні моїй,
Саду старого в пухнастому інеї,
Сивих, веселих завій?

Як не любити весни многошумної,
Меду пахучих суцвіть,
Як не любити роботи розумної,
Праці, що дух веселить?

Поет образно висловлює думку у формі складного синтаксичного цілого, часто використовуючи речення із сполучниками і сполучними словами коли, як.

Однак складні синтаксичні цілі з однаковим розташуванням членів речення в частинах складних речень властиві не лише поезії. Вони характерні для текстів наукового, офіційно-ділового стилю, які потребують розгалужених синтаксичних конструкцій, щоб передати якомога повнішу, деталізовану інформацію.

ІІ. Виберіть із текстів підручників «Хімія», «Фізика», «Біологія» приклади складних синтаксичних цілих. Зачитайте їх, обґрунтуйте потребу використання в навчальному тексті.

Усміхнімось

328.

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів потрапили в рубрику «Усміхнімось».

Зразок пояснення. З 'явилася ціла зграя письменників-декадентів. — Недоречно вжито слово «зграя» стосовно людей.

1. Найбільш прикутим до землі є український народ, бо на Україні багато чорнозему. 2. Кохання зробило з Мавки людину. 3. Найчіткіше сліди наших предків відбилися в літературі. 4. Тож дай нам бог терпіння прочитати поезії цих видатних поетів! 5. Одним з головних героїв «Чорної ради» є священнослужбовець Шрам.

Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію

329.  

І. Пригадайте орфограму «Написання не з іменниками». Виконайте тестове завдання.

У яких словосполученнях не з іменником пишеться окремо?

А осіння не/года
Б не/співчуття, а байдужість
В приємна не/сподіванка
Г запобігти не/докрів'ю
Ґ бракує не/вміння, а бажання

ІІ. Запишіть словосполучення правильно. Поясніть їх правопис.

330.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Мікро/тема, з абзац(е, о)м, пара(л, лл)ельний, анти/теза, обла(ст, с)ний, на/щастя, кар(ьє, 'є)ра, де/який, (Ч, ч)емпіонат (ч, Ч)ерка(сск, ськ)ої області з баск(е, и)тбол(а, у), об(ґ, г)рунтуйте, юна(тст, цт)во, висловл(и, е)ну, иатхне(н, нн)о, контр/аргументи, много/грішний, Вав(і, и)лон, (д, Д)ворі(ч, чч)(а, я), зві(т, дт)іля, си(м, мм)(и, е)тричність, схаракт(и, е)р(и, е)зуйте, не/вдаха, сніжно/син(о, ьо)ї, недо/кр(овя, ов'я, ів'я), ро(с, з)галуж(ин, енн, ен)их, ін(і, е)ї, б(о, а)гато ч(е, о)рнозем(у, а).


§ 27. Складне синтаксичне ціле і абзац

331.   

І. Прочитайте текст — уривок із науково-методичної статті. Цей уривок становить окремий абзац. Сформулюйте тему (мікротему) тексту.

Інтерв'ювання — метод індивідуальних бесід за заздалегідь складеним питальником із групою учнів для виявлення думки, ставлення учнів до певного об'єкта навколишнього світу. Інтерв'ювання може проводитись у різних формах: письмовій та усній; у формі простого питання «Теза й думки щодо неї», коли учневі пропонують певну тезу й до неї ставлять кілька запитань, що передбачають всебічне виявлення думки школяра щодо обговорюваної теми. Наприклад, виявляємо ставлення учня до проблем колективу, взаємин усередині нього; даємо завдання висловити думку про зміст прислів'їв: «Дружній череді вовк не страшний», «Одна голова добре, а дві краще», «Грошей мало — не біда, як є друзів череда» тощо.

ІІ. Напишіть невеликий твір на тему «Одна голова добре, а дві краще», у якому розкажіть про дві-три ситуації у вашому класі, коли підтверджувався зміст теми-прислів'я. Опис кожної ситуації починайте з абзацу.

332.   

І. Прочитайте роздуми поета В. Неборака про поезію. Зверніть увагу на членування тексту на абзаци.

Ми і Вона

Поезія — це бажання мови бути вільною.

Ми істоти минущі, занурені у проминання, спілкуємося словами, які розчиняються в повітрі, ледь відокремившись від наших уст.

Поезія — як небо над нами, наповнене зоряним світлом, вічним світлом, хоч і зорі згасають.

Ми відчуваємо, коли залишаємося «наодинці зі словом», присутність іншого — незримого — світу, де немає марної метушні, небезпечних зіштовхувань крихких тіл, галасу і насильства, а є лише животворча тиша мови.

Голоси — перелітні птахи поміж світами.

Поезія, що так часто чується зайвою у світі людей, знає: вона необхідна, бо все ще здатна чинити непомітне диво — з'єднувати зриме і незриме.

Мова, ув'язнена в бібліотеках, комунікаційних потоках, угодах, інформаційних вирах, хоче звільнитися бодай на мить — і стає поезією.

А щасливі читачі стають очевидцями її ще однієї неймовірної з'яви.

ІІ. Запишіть мікротеми поданого тексту. Сформулюйте і запишіть основну висловлену думку. Обґрунтуйте назву роздумів поета. Поміркуйте, чому фрази в цьому тексті подано як окремі абзаци.

Запам'ятаймо

Абзац — це частина зв'язного тексту від одного відступу до іншого. Він становить відносно закінчену думку, одну мікротему цілісного тексту.

Абзац складається з кількох (рідше — одного) речень. Складне синтаксичне ціле в прозовому тексті оформляється як окремий абзац.

333.

І. Прочитайте текст. Визначте в ньому кількість мікротем. Поділіть текст на абзаци. Обґрунтуйте відповідний поділ. Який текст — з абзацами чи без абзаців — легше сприймається, краще запам'ятовується? Останній абзац запишіть.

Українка, мати Українки

Ольга Петрівна Косач (у дівоцтві — Драгоманова), відома в літературі як Олена Пчілка, пишалася своїм козацько-гетьманським родом Драгоманів. Слово драгоман означає «перекладач, урядовець для дипломатичних справ». Як згадувала Олена Пчілка, пращур їхнього роду служив драгоманом при гетьманському уряді в Чигирині за Богдана Хмельницького. Батьків брат Яків за участь у русі декабристів був засланий у Сибір, звідки не повернувся. Величезний вплив на Олену Пчілку справив її старший брат Михайло Драгоманов, людина блискучої освіти, публіцист, історик, письменник і вчений. Українську національну ідею Олена Пчілка сприйняла беззастережно, раз і назавжди. «Українства» і «українофільства» не прощав Олені Пчілці ні царський уряд (родина письменниці перебувала під негласним наглядом поліції), ні караючий меч диктатури пролетаріату. В 1920 році за антибільшовицькі виступи її було заарештовано в Гадячі, але невдовзі звільнено: надто авторитетною була постать відомої письменниці, громадської діячки, матері Лесі Українки. Олена Пчілка явила себе справжньою українкою в предковічних і таких святих для нас іпостасях — дочки, сестри, дружини, матері. Вона шанувала свій рід — батька і матір, боготворила брата — Михайла Драгоманова, була вірною подругою чоловіка, народила і виховала шістьох дітей — двох синів і чотирьох дочок, які стали достойними і шанованими людьми. В одному з листів Олена Пчілка писала, що їй хотілося перелити в дітей свою душу й думку і що це їй вдалося; вона оточила дітей такими обставинами, «щоб українська мова була їм найближчою, щоб вони змалку пізнавали її якнайбільше» (За В. Бурбаном).

ІІ. У записаному абзаці визначте вид міжфразового зв'язку. Доведіть, що абзац становить за змістом і синтаксичною будовою складне синтаксичне ціле.

334. 

І. Прочитайте текст. Визначте засоби зв'язку між абзацами.

Економіка — основа життя людини і суспільства

Людина живе в суспільстві, вона — суспільна істота. Суспільство складається із сукупності людей, які об'єднані певними формами спільного життя і діяльності. Різні види діяльності утворюють сфери людського суспільства, які є відносно самостійними: економіка, політика, соціальна сфера, духовне життя. Основа існування суспільства — економіка.

Економіка (з грецької мови — «управління господарством») пов'язана з виробництвом матеріальних благ. Щоб жити, люди повинні мати їжу, одяг, взуття, житло, меблі та багато чого іншого. Усе це створюється в економічній сфері суспільства. Створення життєвих благ називається виробництвом.

Економіка складається з окремих галузей, їх комплексів, економічних районів і зон, інфраструктури. Інфраструктура (латинське infra — нижче, під) — це сукупність видів господарств, які обслуговують основне виробництво, забезпечують загальні умови роботи і життя людей; до інфраструктури відносять транспорт, зв'язок, торгівлю, комунальне господарство тощо.

Людина від народження до смерті пов'язана з економікою. Вона отримує від суспільства певну кількість благ і певну кількість благ повертає суспільству. У різному віці співвідношення того, що вона споживає і що виробляє, різне.

У дитинстві людину повністю забезпечує сім'я і суспільство. Діти лише споживають, не виробляючи нічого; лише з 20-22-річного віку людина не тільки споживає, а й починає створювати блага.

Найвищий рівень продуктивності праці та споживання досягається, як правило, у 30-45-річному віці.

За працездатний період людина створює значно більшу кількість благ, ніж споживає за все своє життя. Якби все було навпаки, суспільство не могло б існувати. Такий стан є вирішальною умовою розвитку людини, сім'ї і суспільства.

ІІ. Випишіть із поданого тексту (на вибір) два складні синтаксичні цілі. Обґрунтуйте виділення їх в окремі абзаци.

ІІІ. Попрацюйте в групах, обговоривши тему «Ознаки споживацького суспільства». Запропонуйте тези для дискусії.

Усміхнімось

335.

Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів потрапили в рубрику «Усміхнімось».

Зразок пояснення. Чимало пісень поскладала Маруся Чурай. — У реченні неправильно вжито дієслово-присудок «поскладала».

1. Коли нам сумно, ми співаємо сумні пісні і в цьому немає нічого смішного. 2. Скільки мук та горя принесла людству праця. 3. Я якось спробував перекласти «пісню про рушник». У мене вийшла «песня про полотенце». 4. Пісня врятувала Марусю Чурай від вішальниці.

336.

І. Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Відповідь обґрунтуйте. Чим відрізняються відступи в рядках цього тексту від абзаців у текстах, поданих у попередніх вправах?

Людина — це відкрита саморегулювальна система, що існує на основі взаємодії із зовнішнім середовищем, обмінюючись із ним речовинами, енергією та інформацією.

Людина — представник білково-нуклеїнової форми життя, і їй притаманні всі загальні властивості життя:

• (само)організація — цілеспрямованість, тобто внутрішня впорядкованість, взаємодія елементів, що забезпечує цілісність системи, робить її більшою за суму складових частин;
• регуляція — цілеспрямована зміна стану системи завдяки прямим і зворотним зв'язкам;
• адаптація — відповідність організації та поведінки системи умовам її функціонування і розвитку в навколишньому середовищі;
• неперервність життя, що забезпечується генетичними механізмами збереження і передавання спадкової інформації.

ІІ. Обґрунтуйте належність поданого тексту до складного синтаксичного цілого.

337.

І. Порівняйте перероблений текст із текстом вправи 336. Як змінилася будова речень? Обґрунтуйте членування текст на абзаци.

Людина — це відкрита саморегулювальна система, що існує на основі взаємодії з зовнішнім середовищем, обмінюючись із ним речовинами, енергією та інформацією. Як представникові білково-нуклеїнової форми життя, людині притаманні самоорганізація, регуляція, адаптація, неперервність життя.

Самоорганізація — це цілеспрямованість, тобто внутрішня впорядкованість, взаємодія елементів, що забезпечує цілісність системи, робить її більшою за суму складових частин. Регуляція — це цілеспрямована зміна стану системи завдяки прямим і зворотним зв'язкам. Адаптація — це відповідність організації та поведінки системи умовам її функціонування і розвитку в навколишньому середовищі. Неперервність життя забезпечується генетичними механізмами збереження і передавання спадкової інформації.

ІІ. Який із двох текстів легший для сприймання і запам'ятовування? Відповідь обґрунтуйте.

ІІІ. Випишіть із тексту терміни та їх визначення. До якої наукової галузі вони належать?

Готуємося до диктанту — повторюємо орфографію

338.   

І. Пригадайте орфограму «Букви е, и, і в суфіксах -ечок, -ечк-, -ичок, -ичк-, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)». Виконайте тестове завдання.

У якому рядку в усіх іменникових суфіксах пишеться -е-?

А зверн..ння, ход..ння, вікон..чко
Б гус..ня, запізн..ння, діж..чка
В мерехт..ння, кол..во, мар..во
Г руч..нята, лич..нько, вул..чка
Ґ мороз..во, ластов..ння, пташ..ня

ІІ. Запишіть слова правильно. Поясніть їх правопис.

339.

Запишіть, знявши риску і розкривши дужки.

Науково/методичної ста(тт, т)і, текст(а, у), ко(лл, л)ектив(а, у), інтер(вью, вю, в'ю)вання, заздал(и, е)гі(т, д)ь, до о(бьє, б'є)кт(а, у), чер(и, е)да, м(е, и)ну(шч, щ)і, ко(м, мм)унікаційних потоках, оформляє(цц, тьс)я, коза(тьс, ць)ко/гетьма(нсь, ньс, ньсь)ким родом, пращ(ю, у)р, у діво(тст, цт)ві, у Сибі(рь, р), грома(дьс, дьсь, дсь)кої, бе(з, зз)аст(и, е)режно, на/завжди, інфра/структура, як/найбільше, пролетар(и, і)ат(а, у), взут(т, тт)я, спі(в, вв)ідноше(н, нн)я, не/виробляюч(і, и) ні/чого, білково/нукл(еі, еї, иі)нової форми, ціле/спрямова(нн, н)ість, з/малку.

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів 


Планування з української мови, підручники та книги онлайн, курси та завдання з української мови для 9 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.