СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО УРОКУ

Амплітуда коливань температур – різниця між найвищою і найнижчою температурою повітря. Розрізняють добову амплітуду  (різницю між найвищою і найнижчою температурою протягом доби), місячну (різницю середніх температур діб протягом місяця), річну  (різницю між найтеплішим і найхолоднішим місяцем року).

Атмосферний тиск — сила, з якою повітря тисне на земну поверхню. Вимірюють у міліметрах ртутного стовпчика, паскалях або барах.

Атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря, у рідкому чи твердому стані.

Безстічні озера – ті, з яких не витікає жодна річка.

Вододіл – межа між річковими басейнами.

Живлення річки – поповнення її річища водою.

Клімат (від грец. кліма — нахил) – багаторічний режим погоди в даній місцевості.

Кліматичний пояс – територія з відносно однаковим кліматом.

Кріки – місцева назва сухих долин річок в Австралії.

Межень – найнижчий рівень води в річці, що настає в певну пору року.

Озеро – це природні заглибини та суходолі, які заповнені водою, та не мають зв’язку з морями та океанами.

Пасат (від ісп. пасаде — поширення) – постійний вітер, який дме з тропіків на екватор.

Повінь – найвищий рівень води в річці, що настає в певну пору року.

Повітряні маси (ПМ) – значні об'єми повітря тропосфери з однорідними властивостями: температурою, тиском, вологістю, прозорістю тощо. Властивості повітряної маси визначаються природними умовами місцевості, над якою вона формується.

Погода — стан у тропосфері (нижньому шарі атмосфери) в даний час і в даній місцевості.

Притока – річка, яка впадає в іншу річку. За напрямом течії розрізняють праві та ліві притоки.

Режим річки – зміни рівня води в річці протягом року.

Реліктові озера – залишки давніх морських басейнів.

Річка – це природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її рухом.

Річкова система – головна річка з усіма притоками.

Річковий басейн – територія, з якої річка збирає свої води.

Стічні озера – ті озера, з яких витікає хоча б одна річка.

Тектонічні озера – ті, улоговина яких сформувалася у прогинах земної кори, або під час опускання земної кори у розломах.