СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО УРОКУ

Архіпелаг – група близько розташованих один до одного островів.

Атол – кораловий острів, який має форму суцільного або розірваного кільця, що оточує мілководну лагуну.

Берегова лінія — умовна межа між берегом та водним об'єктом за заданим рівнем, передбаченим відповідними правилами картографування.

Вулканічні острови – ті, що є верхівками підводних вулканів.

Географічна довгота – це відстань даної точки на захід чи на схід від нульового меридіана, виражена в градусах.

Географічна широта – це відстань даної точки на північ чи на південь від екватора, виражена в градусах.

Географічні координати – положення будь-якого пункту на поверхні Землі, що визначається географічною широтою та географічною довготою.

Коралові острови – ті, що утворюються зі скелетів коралових поліпів в результаті їх нагромаджуються в зоні шельфу.

Кораловий риф – підводні та частково надводні вапнякові споруди, які формуються переважно скелетами колоніальний коралових поліпів у мілководних частинах тропічних морів.

Материкові острови – ті, що виникли в результаті їх відокремлення від континентів.

Теплі морські течії – температура води в яких вища за навколишню воду.

Фізико-географічне положення (від грецького “фізис” – природа) – розміщення території відносно різноманітних природних об’єктів: екватора, нульового меридіана, тропіків та полярних кіл, морів та океанів, інших  материків.

Холодні морські течії – температура води в яких нижча за навколишню воду.