СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО УРОКУ

Берегова лінія — умовна межа між берегом та водним об'єктом за заданим рівнем, передбаченим відповідними правилами картографування.

Географічна довгота – це відстань даної точки на захід чи на схід від нульового меридіана, виражена в градусах.
    
Географічна широта – це відстань даної точки на північ чи на південь від екватора, виражена в градусах.

Географічні координати – положення будь-якого пункту на поверхні Землі, що визначається географічною широтою та географічною довготою.

Естуарій (з латинської – затоплені гирла) – лійкоподібне розширене в бік моря гирло річок.

Теплі морські течії – температура води в яких вища за навколишню воду.

Фізико-географічне положення (від грецького “фізис” – природа) – розміщення території відносно різноманітних природних об’єктів: екватора, нульового меридіана, тропіків та полярних кіл, морів та океанів, інших  материків.

Холодні морські течії – температура води в яких нижча за навколишню воду.