KNOWLEDGE HYPERMARKET


Сучасна політична карта світу. Політичні та економічні системи країн. Типологія держав. Повні уроки
 
(14 промежуточных версий не показаны.)
Строка 1: Строка 1:
-
<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі, Гіпермаркет Знань, Географія, 10 клас, Повні уроки, Фізика, Сучасна політична карта світу, Відмінність понять "країна", "держава", "залежна  
+
<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі, Гіпермаркет Знань, Географія, 10 клас, Повні уроки, Фізика, Сучасна політична карта світу, Відмінність понять "країна", "держава", "залежна країна", "колонія", Етапи формування політичної карти світу, Політичні та економічні системи країн, Типологія держав</metakeywords>
-
країна", "колонія", Етапи формування політичної карти світу, Політичні та економічні системи країн, Типологія держав</metakeywords>
+
<br> '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;[[Географія 10 клас. Повні уроки|Географія 10 клас]]&gt;&gt; Географія: Сучасна політична карта світу. Відмінність понять "країна", "держава", "залежна країна", "колонія". Етапи формування політичної карти світу. Політичні та економічні системи країн. Типологія держав. '''<br>  
 +
<h2>Тема</h2>
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Географія|Географія]]&gt;&gt;
 
-
[[Географія 10 клас. Повні уроки|Географія 10 клас]]&gt;&gt; Географія:
 
-
Сучасна політична карта світу. Відмінність понять "країна", "держава", "залежна країна", "колонія". Етапи формування політичної карти світу. Політичні та економічні системи країн. Типологія держав. '''<br>
 
-
 
-
==Тема==
 
*'''Сучасна політична карта світу. Відмінність понять "країна", "держава", "залежна країна", "колонія". Етапи формування політичної карти світу. Політичні та економічні системи країн. Типологія держав'''
*'''Сучасна політична карта світу. Відмінність понять "країна", "держава", "залежна країна", "колонія". Етапи формування політичної карти світу. Політичні та економічні системи країн. Типологія держав'''
-
==Мета==
+
<h2>Мета</h2>
-
*сформувати у учнів поняття про політичну карту світу;
+
 
-
*ознайомити з сучасною політичною картою, навчитися користуватися нею;
+
*сформувати у учнів поняття про [[Сучасна політична карта світу|політичну карту світу]];  
-
*зрозуміти різницю між поняттями "країна", "держава", "залежна країна", "колонія";
+
*ознайомити з сучасною політичною картою, навчитися користуватися нею;  
 +
*зрозуміти різницю між поняттями "країна", "держава", "залежна країна", "колонія";  
*вивчити типологію держав
*вивчити типологію держав
-
==Хід уроку==
+
<h2>Формування політичної карти світу</h2>
-
 
+
-
===Формування політичної карти світу===
+
-
'''Політична карта''' - географічна карта, що дає територіально-політичну характеристику світу, материків чи великих георграфічних регіонів та відображає поділ світу на держави, володіння та території. Вона знаходиться в безперервному розвитку. Політична карта є предметом вивчення політичної географії.
+
'''Політична карта''' - географічна карта, що дає територіально-політичну характеристику світу, материків чи великих георграфічних регіонів та відображає поділ світу на держави, володіння та території. Вона знаходиться в безперервному розвитку. Політична карта є предметом вивчення політичної географії.  
-
'''Процес формування політичної карти світу поділяється на декілька етапів:'''
+
'''Процес формування політичної карти світу поділяється на декілька етапів:'''  
-
*I етап - Стародавній, або античний (з першої половини IV тис. до н. е. до V ст. н. е.) - в цей час на карті існували такі держави, як Стародавній Єгипет, Шумерско-Аккадська держава, Вавілонія, Ассірія, Стародавня Греція, Персія, Римська Імперія, Боспорське царство, Кримско-Скіфска держава, Китай, Індія
+
*I етап - Стародавній, або античний (з першої половини IV тис. до н. е. до V ст. н. е.) - в цей час на карті існували такі держави, як Стародавній Єгипет, Шумерско-Аккадська держава, Вавілонія, Ассірія, Стародавня Греція, Персія, Римська Імперія, Боспорське царство, Кримско-Скіфска держава, Китай, [[Країни Сходу. Індія.|Індія]]
*II етап - Середньовічний (V—ХV ст.) - Візантійська Імперія, Арабський халіфат, Монгольська Імперія, Священна Римська Імперія, Делійський султанат, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, держава ацтеків та інків
*II етап - Середньовічний (V—ХV ст.) - Візантійська Імперія, Арабський халіфат, Монгольська Імперія, Священна Римська Імперія, Делійський султанат, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, держава ацтеків та інків
Строка 33: Строка 28:
*IV етап - Новітній (1914 р.— наш час)
*IV етап - Новітній (1914 р.— наш час)
-
'''Етапи формування політичної карти світу у ХХ-ХХI столітті'''
+
'''Етапи формування політичної карти світу у ХХ-ХХI столітті'''  
-
[[Image:G106.jpg|400px|Етапи формування політичної карти світу у ХХ-ХХI столітті]]
+
[[Image:G106.jpg|550px|Етапи формування політичної карти світу у ХХ-ХХI столітті]]  
-
'''Види змін на політичній карті світу'''
+
'''Види змін на політичній карті світу'''  
-
[[Image:pict10.10-01.jpg|400px|Види змін на політичній карті світу]]
+
[[Image:Pict10.10-01.jpg|550px|Види змін на політичній карті світу]]  
-
---Видео, где меняется вид политической карты (где-то у Машки в уроках было)---
+
'''Давайте переглянемо [http://xvatit.com/relax/fun-videos/ відео], як змінювалися кордони впродовж останнього тисячоліття'''
-
Незалежними експертами Держдепартаменту США був підготовленний прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті:
+
{{#ev:youtube|a_uFYgdf7Jk}}
-
'''Прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті'''
+
Незалежними експертами Держдепартаменту США був підготовленний прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті:
-
[[Image:pict10.10-02.jpg|400px|Прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті]]
+
'''Прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті'''
-
===Одиниці сучасної політичної карти світу===
+
[[Image:Pict10.10-02.jpg|550px|Прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті]]<br>
-
Основними одиницями політичної карти світу є держава, країна, територія. Також існуть поняття залежна країна, колонія.
+
<h2>Одиниці сучасної політичної карти світу</h2>
-
[[Image:pict10.10-05.jpg|400px|Політична карта світу]]
+
Основними одиницями політичної карти світу є держава, країна, територія. Також існуть поняття залежна країна, колонія.  
-
'''Територія''' — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне положення. Вона охоплює частину суходолу і частину морської поверхні (територіальні води держав, що мають вихід до моря). Наприклад, Острови Хука — територія, що має внутрішнє самоврядування; Джерсі — залежна територія Великої Британії на однойменному острові в Нормандському архіпелазі.  
+
[[Image:Pict10.10-05.jpg|550px|Політична карта світу]]
-
'''Країна''' — це територія з визначеними кордонами і населенням, що представляє собою єдине ціле з точки зору історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.  
+
'''Територія''' — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та [[ФРН. Географічне положення. Природні умови і природні ресурси. Населення і міста|географічне положення]]. Вона охоплює частину суходолу і частину морської поверхні (територіальні води держав, що мають вихід до моря). Наприклад, Острови Хука — територія, що має внутрішнє самоврядування; Джерсі — залежна територія Великої Британії на однойменному острові в Нормандському архіпелазі.
 +
 
 +
'''Країна''' — це територія з визначеними кордонами і населенням, що представляє собою єдине ціле з точки зору історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад [[Формування території України.Ознайомлення із сучасним адміністративно-територіальний устроєм.|Україна]] в 1900р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.  
'''Держава''' - це суверенне політичне утворення з визначеними територією, господарством і політичною владою, наприклад Україна, Франція, Канада. Кожна держава має свою визначену територію та кордони, проводить власну внутрішню і зовнішню політику на світовій політичній арені, має міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн. Будь-яку державу можна назвати країною, але не кожну країну можна назвати державою.  
'''Держава''' - це суверенне політичне утворення з визначеними територією, господарством і політичною владою, наприклад Україна, Франція, Канада. Кожна держава має свою визначену територію та кордони, проводить власну внутрішню і зовнішню політику на світовій політичній арені, має міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн. Будь-яку державу можна назвати країною, але не кожну країну можна назвати державою.  
-
Наразі на політичній карті світу нараховується близько 230 країн та територій зі спеціальним статусом.
+
Наразі на політичній карті світу нараховується близько 230 країн та територій зі спеціальним статусом.  
-
[[Image:G103.jpg|400px|Територія країни]]
+
[[Image:G103.jpg|200px|Територія країни]]  
-
''Територія країни''
+
''Територія країни''  
Залежні країни і території перебувають під політичною та військовою владою суверенних держав. Вони поділяються на колонії, де владарює іноземна держава (метрополія) і які не мають політичної та економічної самостійності, та протекторати, що мають відносну державну внутрішню незалежність.  
Залежні країни і території перебувають під політичною та військовою владою суверенних держав. Вони поділяються на колонії, де владарює іноземна держава (метрополія) і які не мають політичної та економічної самостійності, та протекторати, що мають відносну державну внутрішню незалежність.  
-
'''Протекторати''' – це форма колоніальної залежності, що встановлюється нерівноправним договором, за яким держава протектор здійснює зовнішні відносини й вирішує інші найважливіші питання політики протекторату. Формально в Європі протекторатами є: Монако (протектор – Франція), Сан-Марино (протектор – Італія), Ліхтенштейн (протектор – Швейцарія).
+
'''Протекторати''' – це форма колоніальної залежності, що встановлюється нерівноправним договором, за яким держава протектор здійснює зовнішні відносини й вирішує інші найважливіші питання політики протекторату. Формально в Європі протекторатами є: Монако (протектор – Франція), Сан-Марино (протектор – Італія), Ліхтенштейн (протектор – Швейцарія).  
-
'''Домініон''' – це самоврядна частина у складі Британської імперії, які визнали главою англійського короля (королеву): Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші країни – колишні колонії Великобританії.  
+
'''Домініон''' – це самоврядна частина у складі [[Велика Британія. Особливості ЕГП, вплив його на розвиток країни. Природні умови і природні ресурси|Британської імперії]], які визнали главою англійського короля (королеву): Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші країни – колишні колонії Великобританії.  
-
Зараз термін „домініон” вилучено з ужитку, а країни ввійшли до складу Британської співдружності.
+
Зараз термін „домініон” вилучено з ужитку, а країни ввійшли до складу Британської співдружності.  
-
[[Image:pict10.10-03.jpg|400px|Колоніальні території]]
+
[[Image:Pict10.10-03.jpg|550px|Колоніальні території]]  
-
[[Image:pict10.10-04.jpg|400px|Колоніальні території]]
+
[[Image:Pict10.10-04.jpg|200px|Колоніальні території]]  
-
''Колоніальні імперії 1898 р.''
+
''Колоніальні імперії 1898 р.''  
-
'''Колонія''' – країна або територія, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії), не має політичної, економічної самостійності; управління нею здійснюється на підставі спеціального режиму.
+
'''Колонія''' – країна або територія, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії), не має політичної, економічної самостійності; управління нею здійснюється на підставі спеціального режиму.  
-
'''Найбільша кількість володінь належить таким країнам:'''
+
'''Найбільша кількість володінь належить таким країнам:'''  
-
'''Франція:'''
+
'''Франція:'''  
-
1. Острів Амстердам (Індійський океан)
+
1. Острів Амстердам (Індійський океан)  
-
2. Острів Гваделупа – „заморський департамент” (Карибське море)
+
2. Острів Гваделупа – „заморський департамент” (Карибське море)  
-
3. Острови Глор’єз (Індійський океан)
+
3. Острови Глор’єз (Індійський океан)  
-
4. Острів Європа (Індійський океан)
+
4. Острів Європа (Індійський океан)  
-
5. Острів Кергелен (Індійський океан)
+
5. Острів Кергелен (Індійський океан)  
-
6. Острів Кліппертон (Тихий океан)
+
6. Острів Кліппертон ([[Тихий океан – найбільший океан Землі. Повні уроки|Тихом океане]])  
-
7. Острови Крозе (Індійський океан)
+
7. Острови Крозе (Індійський океан)  
-
8. Острови Маоре (Майотта) – „особливе територіальне утворення” (Індійський океан)
+
8. Острови Маоре (Майотта) – „особливе територіальне утворення” (Індійський океан)  
-
9. Острів Мартініка – „заморський департамент” (Карибське море)
+
9. Острів Мартініка – „заморський департамент” (Карибське море)  
-
10. Нова Каледонія (Тихий океан)
+
10. Нова Каледонія (Тихий океан)  
-
11. Реюньйон – „заморський департамент” (Індійський океан)
+
11. Реюньйон – „заморський департамент” (Індійський океан)  
-
12. Острів Сен-Поль (Індійський океан)
+
12. Острів Сен-Поль (Індійський океан)  
-
13. Острів Сен-Мартен (володіє ним разом з Нідерландами)
+
13. Острів Сен-Мартен (володіє ним разом з Нідерландами)  
-
14. Острови Сен-П’єр і Мікелон (Атлантичний океан)
+
14. Острови Сен-П’єр і Мікелон ([[Атлантичний океан. Фізико-географічне положення. Дослідження Атлантичного океану. Будова та рельєф дна. Повні уроки|Атлантичний океан]])  
-
15. Острів Тромлен (Індійський океан)
+
15. Острів Тромлен (Індійський океан)  
-
16. Острів Уолліс і Футуна (Тихий океан)
+
16. Острів Уолліс і Футуна (Тихий океан)  
-
17. Французька Гвіана – „заморський департамент” (Південна Америка)
+
17. Французька Гвіана – „заморський департамент” (Південна Америка)  
-
18. Французька Полінезія: острови Товариства, Туамоту, Маркізькі, Тубуаї, Бас та інші (Тихий океан).
+
18. Французька Полінезія: острови Товариства, Туамоту, Маркізькі, Тубуаї, Бас та інші (Тихий океан).  
-
+
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''  
-
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''
+
-
'''Велика Британія:'''
+
'''Велика Британія:'''  
-
1. Архіпелаг Лагос (Індійський океан)
+
1. Архіпелаг Лагос (Індійський океан)  
-
2. Бермудські острови (Атлантичний океан)
+
2. Бермудські острови (Атлантичний океан)  
-
3. Віргінські острови (Карибське море)
+
3. Віргінські острови (Карибське море)  
-
4. Гібралтар (спірна територія з Іспанією)
+
4. Гібралтар (спірна територія з Іспанією)  
-
5. Кайманові острови (Карибське море)
+
5. Кайманові острови (Карибське море)  
-
6. Острів Ангілья (Карибське море)
+
6. Острів Ангілья (Карибське море)  
-
7. Острів Вознесіння (Атлантичний океан)
+
7. Острів Вознесіння (Атлантичний океан)  
-
8. Острів Гоф (Атлантичний океан)
+
8. Острів Гоф (Атлантичний океан)  
-
9. Острів Монтсеррат (Карибське море)
+
9. Острів Монтсеррат (Карибське море)  
-
10. Острів Піт керн (Тихий океан)
+
10. Острів Піт керн (Тихий океан)  
-
11. Острів Святої Єлени (Атлантичний океан)
+
11. Острів Святої Єлени (Атлантичний океан)  
-
12. Острови Теркс і Кайкос (Карибське море)
+
12. Острови Теркс і Кайкос (Карибське море)  
-
13. Острови Трістан-да-Кунья (Атлантичний океан)
+
13. Острови Трістан-да-Кунья (Атлантичний океан)  
-
14. Фолклендські (Мальвінські) Острови (спірна територія Великої Британії й Аргентини)
+
14. Фолклендські (Мальвінські) Острови (спірна територія Великої Британії й Аргентини)  
-
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''
+
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''  
 +
'''США:'''
-
'''США:'''
+
1. Атол Уейк (центральна частина Тихого океану)
-
1. Атол Уейк (центральна частина Тихого океану)
+
2. Віргінські острови (Карибське море)  
-
2. Віргінські острови (Карибське море)
+
3. Військові бази на островах Джонстон і Сенд, незаселені острови Пальміра, Джарвіс, Кінгмен-Риф, Хоуленд і Бейкер (Тихий океан)  
-
3. Військові бази на островах Джонстон і Сенд, незаселені острови Пальміра, Джарвіс, Кінгмен-Риф, Хоуленд і Бейкер (Тихий океан)
+
4. Східне Самоа (Тихий океан)  
-
4. Східне Самоа (Тихий океан)
+
5. Маріанські острови (Тихий океан)  
-
5. Маріанські острови (Тихий океан)
+
6. Острів Гуам (у групі Маріанських Островів)  
-
6. Острів Гуам (у групі Маріанських Островів)
+
7. Острів Мідей (Тихий океан)  
-
7. Острів Мідей (Тихий океан)
+
8. Острів Мона (Тихий океан)  
-
8. Острів Мона (Тихий океан)
+
9. Пуерто-Рико (з 1952 р. Має статус держави, „вільно приєднаної” до [[Презентація до теми Населення США, найбільші міські агломерації та урбанізовані райони|США]], з правами самоврядування)  
-
9. Пуерто-Рико (з 1952 р. Має статус держави, „вільно приєднаної” до США, з правами самоврядування)
+
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''
-
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''
+
'''Австралія:'''  
 +
1. Кокосові (Кіплінг) Острови – „вільна асоціація” з Австралією (Індійський океан)
-
'''Австралія:'''
+
2. Острів Норфолк (Тихий океан)
-
1. Кокосові (Кіплінг) Острови – „вільна асоціація” з Австралією (Індійський океан)
+
3. Острів Різдва (Індійський океан)  
-
2. Острів Норфолк (Тихий океан)
+
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''
-
3. Острів Різдва (Індійський океан)
+
'''Нідерланди:'''
-
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''
+
1. Антильські (Нідерландські) Острови (Карибське море)
 +
2. Острів Аруба (Карибське море)
-
'''Нідерланди:'''
+
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''  
-
1. Антильські (Нідерландські) Острови (Карибське море)
+
Особливого територіального статусу набула Антарктида і [[Формування території України.Ознайомлення із сучасним адміністративно-територіальний устроєм.|територія]] на південь від паралелі 50o південної широти — це нейтральна демілітаризована (без збройних сил і військових об'єктів) територія.
-
2. Острів Аруба (Карибське море)
+
Існуючим договором про Антарктиду від 01.12.1959 р. Антарктиду й Антарктику оголошено територіями, які не належать жодній державі й можуть використовуватися тільки в цілях миру і науки.  
-
''Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті''
+
Давайте переглянемо відео про Антарктиду:  
-
 
+
{{#ev:youtube|Uo1-cAzklFM}}
-
Особливого територіального статусу набула Антарктида і територія на південь від паралелі 50o  південної широти — це нейтральна демілітаризована (без збройних сил і військових об'єктів) територія.
+
-
 
+
-
Існуючим договором про Антарктиду від 01.12.1959 р. Антарктиду й Антарктику оголошено територіями, які не належать жодній державі й можуть використовуватися тільки в цілях миру і науки.
+
'''Спірні території''' – це території, на які претендують дві або більше держав. У світі існує до 300 ділянок і територій, які є предметами суперечок, а в 100 з них наявна гостра конфліктна ситуація.  
'''Спірні території''' – це території, на які претендують дві або більше держав. У світі існує до 300 ділянок і територій, які є предметами суперечок, а в 100 з них наявна гостра конфліктна ситуація.  
-
Головними причинами таких ситуацій є: несправедливі договори про кордони або незадоволеність ними країн; поділ території, на якій мешкає один народ або одна етнічна група; складність встановлення кордонів по природних об’єктах.
+
Головними причинами таких ситуацій є: несправедливі договори про кордони або незадоволеність ними країн; поділ території, на якій мешкає один народ або одна етнічна група; складність встановлення кордонів по природних об’єктах.  
-
'''Основні спірні території об’єднують у такі групи:'''
+
'''Основні спірні території об’єднують у такі групи:'''  
-
*території, які ООН визнає юридично і вимагає надання їм незалежності:
+
*'''території, які ООН визнає юридично і вимагає надання їм незалежності:'''
-
- Палестина (частина території окупована Ізраїлем);
+
- Палестина (частина території окупована Ізраїлем);  
-
- Західна Сахара (окупована Марокко);
+
- Західна Сахара (окупована Марокко);  
-
*території, які існують фактично, але не визнаються ООН:
+
*'''території, які існують фактично, але не визнаються [[Презентація до теми Міжнародні організації|ООН]]:'''
-
- Тайвань (Китай вважає цю країну невід’ємною своєю частиною і вимагає возз’єднання);
+
- Тайвань (Китай вважає цю країну невід’ємною своєю частиною і вимагає возз’єднання);  
-
- о. Майотта (Маоре) (залежить від Франції і знаходиться в архіпелазі Коморських Островів, ООН визнає право Союзу Коморських Островів на цей острів);
+
- о. Майотта (Маоре) (залежить від Франції і знаходиться в архіпелазі Коморських Островів, ООН визнає право Союзу Коморських Островів на цей острів);  
-
- міста Сеута і Меілья (володіння Іспанії на півночі Марокко, які ця країна вимагає повернути до складу своєї державної території);
+
- міста Сеута і Меілья (володіння Іспанії на півночі Марокко, які ця країна вимагає повернути до складу своєї державної території);  
-
*фактично спірні території:
+
*'''фактично спірні території:'''
-
- Фолклендські (Мальвінські) Острови – предмет суперечки між Великою Британією Аргентиною, що у 1982 р. спричинила військовий конфлікт, перемогу в якому одержала Велика Британія, але Аргентина й досі не визнає існуючого статусу островів і вимагає їх возз’єднання зі своєю державною територією;
+
- Фолклендські (Мальвінські) Острови – предмет суперечки між Великою Британією Аргентиною, що у 1982 р. спричинила військовий конфлікт, перемогу в якому одержала Велика Британія, але [[Населення, його склад та розміщення. Політична карта. Основні держави. Україна і країни Південної Америки. Повні уроки|Аргентина]] й досі не визнає існуючого статусу островів і вимагає їх возз’єднання зі своєю державною територією;  
-
- штат Джемму і Кашмір – спірна територія між Індією та Пакистаном, яка вже понад півстоліття є „гарячою точкою” Азії;
+
- штат Джемму і Кашмір – спірна територія між Індією та Пакистаном, яка вже понад півстоліття є „гарячою точкою” Азії;  
-
- територія площею 508 кв. км на лівому (іранському) березі річки Шатт-ель-Араб (течія Тигру і Євфрату після злиття), в гирлі якої Ірак побудував нафтопереробний порт Фао, спричинила восьмирічну ірано-іракську війну за володіння цією зоною;
+
- територія площею 508 кв. км на лівому (іранському) березі річки Шатт-ель-Араб (течія Тигру і Євфрату після злиття), в гирлі якої Ірак побудував нафтопереробний порт Фао, спричинила восьмирічну ірано-іракську війну за володіння цією зоною;  
-
- прикордонні спірні території в басейні Амазонки між Еквадором і Перу. В 1941-1942 рр. внаслідок війни з Еквадором Перу закріпила за собою більшу частину цих територій.
+
- прикордонні спірні території в басейні Амазонки між Еквадором і Перу. В 1941-1942 рр. внаслідок війни з Еквадором Перу закріпила за собою більшу частину цих територій.  
-
Наявність спірних територій на планеті часто зумовлює виникнення осередків міжнародної напруженості, так званих „гарячих точок”, що зумовлює нестабільність політичної карти.
+
Наявність спірних територій на планеті часто зумовлює виникнення осередків міжнародної напруженості, так званих „гарячих точок”, що зумовлює нестабільність політичної карти.  
-
'''На політичній карті світу існує також територія вод Світового океану:'''
+
'''На політичній карті світу існує також територія вод Світового океану:'''  
-
- '''Територіальні води''' - морські води, що прилегають до суші или внутрішні води держави, що входять в її склад і знаходяться під її сувернітетом. За міжнародним правом їх ширина не може бути більше 12 морських миль.
+
- '''Територіальні води''' - морські води, що прилегають до суші или внутрішні води держави, що входять в її склад і знаходяться під її сувернітетом. За міжнародним правом їх ширина не може бути більше 12 морських миль.  
-
- '''Морська економічна зона''' - акваторія за межами територіальних вод, що знаходить під контролем прибережної держави.
+
- '''Морська економічна зона''' - акваторія за межами територіальних вод, що знаходить під контролем прибережної держави.  
-
- Води відкритого моря, що знаходяться в загальному користуванні всіх держав.
+
- Води відкритого моря, що знаходяться в загальному користуванні всіх держав.  
-
===Політичні та економічні системи країн===
+
<h2>Політичні та економічні системи країн</h2>
'''Політичною системою суспільства''' називають сукупність відносин політичних суб’єктів, які пов’язані за характером влади та управління суспільством, організовані на єдиній нормативно-ціннісній основі. Напрацьований протягом тисячоліть досвід політичної взаємодії у межах держави сформувався в кілька основних систем У світовому масштабі домінуючою політичною системою є демократія.  
'''Політичною системою суспільства''' називають сукупність відносин політичних суб’єктів, які пов’язані за характером влади та управління суспільством, організовані на єдиній нормативно-ціннісній основі. Напрацьований протягом тисячоліть досвід політичної взаємодії у межах держави сформувався в кілька основних систем У світовому масштабі домінуючою політичною системою є демократія.  
-
'''Демократія''' – це форма правління в державі, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади. Демократична форма правління сформувалася ще в Давній Греції.
+
[[Image:Pict10.10-06.jpg|550px|Політичні системи країн]]
-
У сучасному світі досить часто змішуються поняття "демократії" (народовладдя) з її конкретним проявом – формою державної влади, нині найбільш поширеною у країнах із ринковою та змішаною економікою, зокрема, у США та країнах Західної Європи. Головними ознаками демократичного всевладдя є виборність органів влади, поділ державної влади на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову, підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність політичних прав і свобод.  
+
-
'''Теократія''' – форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву або главі церкви. Цей термін може виглядати новим, а втім йому вже понад дев'ять століть. Його використав ще у І ст. нашої ери історик з Єрусалиму Йосиф Флавій. Класичними прикладами теократичної форми правління є Ватикан і Бруней. Елементи теократії присутні у державному правлінні Ірану.
+
''Політичні системи країн''  
-
'''Тоталітаризм''' – форма державного правління, що характеризується відсутністю демократичних свобод і повним контролем держави над усіма сферами життя суспільства – економікою, релігією, сім'єю тощо. Тоталітаризм особливо характерний для таких диктаторських режимів XX ст., як гітлерівська Німеччина, сталінський Радянський Союз, франкська Іспанія. У наш час тоталітарна, точніше неототалітарна форма правління характерна для Корейської Народно-Демократичної Республіки.  
+
'''Демократія''' – це форма правління в державі, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади. Демократична форма правління сформувалася ще в Давній Греції. У сучасному світі досить часто змішуються поняття "демократії" (народовладдя) з її конкретним проявом формою державної влади, нині найбільш поширеною у країнах із ринковою та змішаною економікою, зокрема, у США та країнах Західної Європи. Головними ознаками демократичного всевладдя є виборність [[Презентація уроку: Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика. Державна влада. Правоохоронні органи|органів влади]], поділ державної влади на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову, підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність політичних прав і свобод.  
-
'''Авторитаризм''' – така форма правління в державі, коли вся влада чи більша частина влади зосереджена в руках однієї особи чи групи осіб. При авторитаризмі роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Авторитарне правління характерне для абсолютних монархій (Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати), військових диктатур (у різні часи: Аргентина, Уругвай, Чилі, Камбоджа), персональних тираній (у різні часи: Гаїті, Нікарагуа, Сомалі), вождистських режимів (Лівія, Куба).
+
'''Теократія''' – форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву або главі церкви. Цей термін може виглядати новим, а втім йому вже понад дев'ять століть. Його використав ще у І ст. нашої ери історик з Єрусалиму Йосиф Флавій. Класичними прикладами теократичної форми правління є Ватикан і Бруней. Елементи теократії присутні у державному правлінні Ірану.  
-
[[Image:pict10.10-06.jpg|400px|Політичні системи країн]]
+
'''Тоталітаризм''' – форма державного правління, що характеризується відсутністю демократичних свобод і повним контролем держави над усіма сферами життя суспільства – економікою, релігією, сім'єю тощо. Тоталітаризм особливо характерний для таких диктаторських режимів XX ст., як гітлерівська Німеччина, сталінський Радянський Союз, франкська Іспанія. У наш час тоталітарна, точніше неототалітарна форма правління характерна для Корейської Народно-Демократичної Республіки.  
-
''Політичні системи країн''
+
'''Авторитаризм''' – така [[Державний лад. Форми правління. Форми державного устрою. Політичні режими|форма правління]] в державі, коли вся влада чи більша частина влади зосереджена в руках однієї особи чи групи осіб. При авторитаризмі роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Авторитарне правління характерне для абсолютних монархій (Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати), військових диктатур (у різні часи: Аргентина, Уругвай, Чилі, Камбоджа), персональних тираній (у різні часи: Гаїті, Нікарагуа, Сомалі), вождистських режимів (Лівія, Куба).
-
'''Економічною системою''' називають сукупність економічних процесів, які відбуваються на основі сформованих у суспільстві відносин власності і господарського механізму. Головну роль у будь-якій економічній системі відіграє виробництво разом з галузями розподілу, обміну і споживанням. Розрізняють кілька основних форм економічних систем: традиційна, ринкова, планова, змішана.
+
'''Економічною системою''' називають сукупність економічних процесів, які відбуваються на основі сформованих у суспільстві відносин власності і господарського механізму. Головну роль у будь-якій економічній системі відіграє виробництво разом з галузями розподілу, обміну і споживанням. Розрізняють кілька основних форм економічних систем: традиційна, ринкова, планова, змішана.  
-
[[Image:pict10.10-07.jpg|400px|Економічні системи країн]]
+
[[Image:Pict10.10-07.jpg|550px|Економічні системи країн]]  
-
''Економічні системи країн''
+
''Економічні системи країн''  
'''Ринкова економіка''' – форма організації економіки, за якої вироблений продукт стає товаром і продається на ринку. Довільна структура, яка дає можливість покупцям вступати в контакт з продавцями, називається ринком. Ринкова економіка дає можливість людям купувати те, що вони хочуть, а також реалізовувати виготовлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту на товари та їхньою кількістю. Прикладами країн з класичною ринковою системою є Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт. Сучасна ринкова система має такі ознаки: різноманітні форми власності; формування економіки, що ґрунтується на знаннях; активний вплив держави на економіку і соціальну сферу; підвищена увага до проблем довкілля; гуманізація і глобалізація світової економіки.  
'''Ринкова економіка''' – форма організації економіки, за якої вироблений продукт стає товаром і продається на ринку. Довільна структура, яка дає можливість покупцям вступати в контакт з продавцями, називається ринком. Ринкова економіка дає можливість людям купувати те, що вони хочуть, а також реалізовувати виготовлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту на товари та їхньою кількістю. Прикладами країн з класичною ринковою системою є Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт. Сучасна ринкова система має такі ознаки: різноманітні форми власності; формування економіки, що ґрунтується на знаннях; активний вплив держави на економіку і соціальну сферу; підвищена увага до проблем довкілля; гуманізація і глобалізація світової економіки.  
-
'''Традиційній системі'''' властиві примітивні технології, переважання ручної праці, розв’язування економічних проблем за звичаями і рішеннями ради старійшин. Подібний тип економіки характерний для первісних суспільств, але продовжує зберігатися і до сьогодні в аграрних зонах Азії та Африки.
+
'''Традиційній системі'''' властиві примітивні технології, переважання ручної праці, розв’язування економічних проблем за звичаями і рішеннями ради старійшин. Подібний тип [[Всемирные экономические отношения|економіки]] характерний для первісних суспільств, але продовжує зберігатися і до сьогодні в аграрних зонах Азії та Африки.  
-
При '''плановій (або командно-адміністративній) системі''' панують державна власність на економічні ресурси, монополізація і бюрократизація економіки, централізоване економічне планування. Такий тип економічної системи сьогодні характерний для Куби, КНДР.
+
При '''плановій (або командно-адміністративній) системі''' панують державна власність на економічні ресурси, монополізація і бюрократизація економіки, централізоване економічне планування. Такий тип економічної системи сьогодні характерний для Куби, КНДР.  
-
'''Змішана система''' об’єднує елементи ринкової і планової економічних систем. Вона характерна для багатьох сучасних держав, прикладами яких є США, Росія, Китай, Франція, Швеція, Японія, Велика Британія.
+
'''Змішана система''' об’єднує елементи ринкової і планової економічних систем. Вона характерна для багатьох сучасних держав, прикладами яких є США, Росія, Китай, Франція, Швеція, Японія, Велика Британія.  
-
Серед основних форм економічних систем переважає змішана, яка ввібрала найефективніші елементи ринкової і планової системи.
+
Серед основних форм економічних систем переважає змішана, яка ввібрала найефективніші елементи ринкової і планової системи.  
-
===Типологія держав===
+
<h2>Типологія держав</h2>
-
'''Типологія країн світу''' - це науковий поділ держав світу за певними ознаками на групи з метою їх порівняльного вивчення. Типологія країн світу можна проводити по різним ознакам. Це може бути поділ як по одній ознаці, так і по їх сукупності. Критеріями типології може бути географічне положення, розміри території, чисельність населення, розмір ВВП на душу населення, рівень гуманітарного розвитку тощо.
+
'''Типологія країн світу''' - це науковий поділ держав світу за певними ознаками на групи з метою їх порівняльного вивчення. Типологія країн світу можна проводити по різним ознакам. Це може бути поділ як по одній ознаці, так і по їх сукупності. Критеріями типології може бути географічне положення, розміри території, [[Відео до уроку: Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика. Міграційні процеси і міграційна політика держав|чисельність населення]], розмір ВВП на душу населення, рівень гуманітарного розвитку тощо.  
-
'''Класифікація країн за особливостями географічного положення'''
+
'''Класифікація країн за особливостями географічного положення'''  
-
[[Image:pict10.10-08.jpg|400px|Класифікація країн за особливостями географічного положення]]
+
[[Image:Pict10.10-08.jpg|550px|Класифікація країн за особливостями географічного положення]]  
-
'''Класифікація країн за площею території'''
+
'''Класифікація країн за площею території'''  
-
[[Image:pict10.10-09.jpg|400px|Класифікація країн за площею території]]
+
[[Image:Pict10.10-09.jpg|550px|Класифікація країн за площею території]]  
-
'''Класифікація країн за чисельністю населення'''
+
'''Класифікація країн за чисельністю населення'''  
-
[[Image:pict10.10-10.jpg|400px|Класифікація країн за чисельністю населення]]
+
[[Image:Pict10.10-10.jpg|550px|Класифікація країн за чисельністю населення]]  
-
'''Класифікація країн за ступінню розвитку суспільства'''
+
'''Класифікація країн за ступінню розвитку суспільства'''  
-
[[Image:pict10.10-11.jpg|400px|Класифікація країн за ступінню розвитку суспільства]]
+
[[Image:Pict10.10-11.jpg|550px|Класифікація країн за ступінню розвитку суспільства]]  
-
'''Класифікація країн за соціально-економічним розвитком'''
+
'''Класифікація країн за соціально-економічним розвитком'''  
-
[[Image:pict10.10-12.jpg|400px|Класифікація країн за соціально-економічним розвитком]]
+
[[Image:Pict10.10-12.jpg|550px|Класифікація країн за соціально-економічним розвитком]]  
-
'''Типи країн світу'''
+
'''Типи країн світу'''  
-
[[Image:pict10.10-13.jpg|400px|Типи країн світу]]
+
[[Image:Pict10.10-13.jpg|550px|Типи країн світу]]  
-
'''Рівень економічного розвитку країн світу'''
+
'''Рівень економічного розвитку країн світу'''  
-
[[Image:pict10.10-14.jpg|400px|Рівень економічного розвитку країн світу]]
+
[[Image:Pict10.10-14.jpg|550px|Рівень економічного розвитку країн світу]]  
-
==Цікаві факти==
+
<h2>Цікаві факти</h2>
-
Погляньте, як виглядає валютна карта світу:
+
Погляньте, як виглядає валютна карта світу:  
-
[[Image:pict10.10-15.jpg|400px|Валютна карта світу]]
+
[[Image:Pict10.10-15.jpg|550px|Валютна карта світу]]  
-
''Валютна карта світу''
+
''Валютна карта світу''  
-
Світ, яким ми його знаємо:
+
Давайте переглянемо відео, як на [[Презентація уроку: Сучасна політична карта світу|політичній карті]] відображаються світові релігії:  
-
[[Image:pict10.10-16.jpg|400px|Світ, яким ми його знаємо]]
+
{{#ev:youtube|zTTSIYFCjg8}}
-
А знаєте, как виглядає розподіл користувачів соціальними мережами на карті?
+
Світ, яким ми його знаємо:
-
[[Image:pict10.10-17.jpg|400px|Соціальна карта світу]]
+
[[Image:Pict10.10-16.jpg|550px|Світ, яким ми його знаємо]]  
-
''Соціальна карта світу''
+
А знаєте, как виглядає розподіл користувачів соціальними мережами на карті?
-
Ви ніколи не помічали, що кордони деких країн мають знайому форму? Як наприклад Італія має форму чобітка, а на що по вашому схожа Болгарія або Хорватія?
+
[[Image:Pict10.10-17.jpg|550px|Соціальна карта світу]]
-
[[Image:pict10.10-18.jpg|400px|Болгарія]]
+
''Соціальна карта світу''
-
[[Image:pict10.10-19.jpg|400px|Хорватія]]
+
Ви ніколи не помічали, що кордони деких країн мають знайому форму? Як наприклад Італія має форму чобітка, а на що по вашому схожа Болгарія або Хорватія?
-
 
+
-
[[Image:pict10.10-20.jpg|400px|Кіпр]]
+
-
 
+
-
[[Image:pict10.10-21.jpg|400px|Франція]]
+
-
 
+
-
==Домашне завдання==
+
-
 
+
-
1. Відмітьте на контурній карті всі протекторати.
+
-
 
+
-
2. Відмітьте на контурній карті всі домініони.
+
-
 
+
-
3. Відміть на контурній карті всі колонії Франції.
+
-
4. Підготуйте доклад по будь-якій спірній території на вибір (що за територія, чому спірна, які країни і т.д.)
+
[[Image:Pict10.10-18.jpg|550px|Болгарія]]
-
==Контрольні запитання==
+
[[Image:Pict10.10-19.jpg|550px|Хорватія]]
-
1. Дайте відповіть на питання, що таке держава, країна, колонія, територія.
+
[[Image:Pict10.10-20.jpg|550px|Кіпр]]
-
2. Назвіть етапи формування політичної карти.
+
[[Image:Pict10.10-21.jpg|550px|Франція]]
-
3. Які види залежних територій ви знаєте? Наведіть приклади.
+
<h2>Домашне завдання</h2>
-
4. Які види економічних систем уснують? До якої економічної системи відноситься Україна?
+
1. Відмітьте на контурній карті всі протекторати.  
-
5. Які ви знаєте політичні системи? Яка політична система в Україні?
+
2. Відмітьте на контурній карті всі домініони.  
-
6. Чим різняться між собою ринкова та планова економічні системи? Які форми економічних систем переважають у світі?
+
3. Відміть на контурній карті всі [[Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона|колонії Франції]].
-
7. Наведіть приклади постсоціалістичних країн.  
+
4. Підготуйте доклад по будь-якій спірній території на вибір (що за територія, чому спірна, які країни і т.д.)
-
8. Які підгрупи розрізняють в групі країн, що розвиваються.
+
<h2>Контрольні запитання</h2>
 +
''1. Дайте відповіть на питання, що таке держава, країна, колонія, територія.''
-
==Список літератури==
+
''2. Назвіть етапи формування політичної карти.''
-
''1. В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова, Географія, 10 клас, Видавництво: Генеза, 388 стр. - 2008 ''
+
''3. Які види залежних територій ви знаєте? Наведіть приклади.''  
-
''2. Довгань Г. Д. Экономическая и социальная география мира. 10 класс: Наглядный справочник. — К.; Х.: Веста, 2007. — 144 с.''
+
''4. Які види [[Презентація уроку: Економічні системи. Особливості економічного кругообігу|економічних систем]] уснують? До якої економічної системи відноситься Україна?''  
-
''3. http:/ /ukrmap.su/''
+
''5. Які ви знаєте політичні системи? Яка політична система в Україні?''  
-
----
+
''6. Чим різняться між собою ринкова та планова економічні системи? Які форми економічних систем переважають у світі?''
 +
''7. Наведіть приклади постсоціалістичних країн. ''
-
''Скомпоновано та відредаговано Паутинкою А.В.''
+
''8. Які підгрупи розрізняють в групі країн, що розвиваються.''  
 +
<h2>Сучасна політична карта світу</h2>
-
----
+
З усього представленого матеріалу цього уроку можна зробити висновок, що об'єктами сучасної політичної карти світу є не тільки різні держави та їх кордони, столиці та найбільші міста, але й адміністративно-територіальний устрій цих територій.
 +
Та, якщо розглядати термін політичної карти світу, то він має більш ширший зміст, так як під цим терміном слід розуміти і ті еволюційні події, які відбувалися з державами на протязі не одного століття, і зміни державного устрою країн, і також взаємовідносини між різними державами, об’єднаннями та союзами. Також слід брати до уваги і міждержавні суперечки, територіальні конфлікти та інше.
-
'''Над уроком працювали'''
+
Тому дати конкретну відповідь на запитання про точну кількість країн світу, буде неможливо. Може завдяки цьому на політичній карті світу дуже часто відбуваються зміни. Адже проходить стрімкий процес між визначенням залежності і незалежності країн. Деякі держави втрачають свій статус, інші навпаки його одержують. Є країни, які визнаються, а деякі, навпаки отримують статус невизнаних. Отже, можна сказати, що постійно відбуваються якісь зміни в політичному житті світу і життя не стоїть на місці.
-
Паутинка А.В.
+
Якщо звернутися за даними останньої статистики, то можна сказати, що на теперішній час в світі існує 195 незалежних суверенних держав, де Ватикан і Палестина виступають у ролі спостерігачів. Також за останніми даними з невизначеним статусом налічується вісім держав.  
-
Довгань Г. Д.
+
Якщо ж політичну карту розглядати за кількістю територій, то їх налічується 37 незалежних, чотирнадцять заморських та чотири території, які наділені особливим статусом.  
 +
Крім того, на політичній карті світу існують також шістнадцять залежних територій, які можна вважати країною. Отже, на сьогоднішній час, якщо скласти всі ці перераховані країни, то можна сказати, що їх налічується близько 274-х.
-
----
+
<h2>Цікаво знати</h2>
 +
Кожна сучасна людина знайома з такою цікавою грою, як «Пазли». Та мабуть і у кожного з вас в дома знайдеться не один набір різноманітних пазлів, які ви залюбки складаєте з друзями або членами своєї сім'ї. Але не кожен з вас знає, що ця цікава гра спочатку була створена для практичної цілі, з її допомогою надавалась можливість дітям вивчати географію.
-
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне
+
В 1763 році англійський вчений Джон Спілбері створив перші пазли, які зображали географічну карту. За допомогою таких пазлів, дитина могла скоріше та краще засвоїти такий предмет, як географія. Мета цієї гри полягала в тому, що дитині необхідно було зібрати таку географічну карту, покладаючись лише на свою пам'ять.
-
собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете
+
Перші пазли карти світу представляли собою звичайнісіньку карту, яка була наклеєна на зріз з червоного дерева та зазвичай, на той час вона була чорно-білою. Всі ці пазли були точнісінько розрізані по межах всіх країн, які були нанесені на карту світу в той час.
-
весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к
+
Згодом, такі пазли у вигляді географічної карти набули надзвичайної популярності в світі і почали приносити їх торговцям досить таки значний прибуток. Географічні пазли з зображенням карти набули не абиякої популярності не тільки серед англійців, але й серед  усього населення Європи. А згодом, приблизно в дев’ятнадцятому сторіччі, вони дісталися і до Америки. 
-
сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
+
Зрозуміло, що з часом пазли набули зовсім іншого призначення і перетворилися на цікаву дитячу гру, завдяки якій у дітей розвивається моторика та логічне мислення. Але з часом почали виготовляти пазли, які різняться за своєю складністю і тому така гра приносить задоволення не тільки дітям, але й дорослим.
-
   
+
-
+
[[Category:Географія_10_клас]]
[[Category:Географія_10_клас]]

Текущая версия на 19:37, 29 июля 2015


Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 10 клас>> Географія: Сучасна політична карта світу. Відмінність понять "країна", "держава", "залежна країна", "колонія". Етапи формування політичної карти світу. Політичні та економічні системи країн. Типологія держав.

Содержание

Тема

  • Сучасна політична карта світу. Відмінність понять "країна", "держава", "залежна країна", "колонія". Етапи формування політичної карти світу. Політичні та економічні системи країн. Типологія держав

Мета

  • сформувати у учнів поняття про політичну карту світу;
  • ознайомити з сучасною політичною картою, навчитися користуватися нею;
  • зрозуміти різницю між поняттями "країна", "держава", "залежна країна", "колонія";
  • вивчити типологію держав

Формування політичної карти світу

Політична карта - географічна карта, що дає територіально-політичну характеристику світу, материків чи великих георграфічних регіонів та відображає поділ світу на держави, володіння та території. Вона знаходиться в безперервному розвитку. Політична карта є предметом вивчення політичної географії.

Процес формування політичної карти світу поділяється на декілька етапів:

  • I етап - Стародавній, або античний (з першої половини IV тис. до н. е. до V ст. н. е.) - в цей час на карті існували такі держави, як Стародавній Єгипет, Шумерско-Аккадська держава, Вавілонія, Ассірія, Стародавня Греція, Персія, Римська Імперія, Боспорське царство, Кримско-Скіфска держава, Китай, Індія
  • II етап - Середньовічний (V—ХV ст.) - Візантійська Імперія, Арабський халіфат, Монгольська Імперія, Священна Римська Імперія, Делійський султанат, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, держава ацтеків та інків
  • III етап - Новий, або колоніальний (ХVІ ст.— 1914 р.) - Великі географічні відкриття, колоніальна експансія. Іспанська, португальська, голландська, французська та британська колоніальні імперії, Австро-Угорська монархія, Російська імперія, Османська імперія
  • IV етап - Новітній (1914 р.— наш час)

Етапи формування політичної карти світу у ХХ-ХХI столітті

Етапи формування політичної карти світу у ХХ-ХХI столітті

Види змін на політичній карті світу

Види змін на політичній карті світу

Давайте переглянемо відео, як змінювалися кордони впродовж останнього тисячоліття


Незалежними експертами Держдепартаменту США був підготовленний прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті:

Прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті

Прогноз геополітичного розвитку світу в першій половині ХХI столітті

Одиниці сучасної політичної карти світу

Основними одиницями політичної карти світу є держава, країна, територія. Також існуть поняття залежна країна, колонія.

Політична карта світу

Територія — це частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне положення. Вона охоплює частину суходолу і частину морської поверхні (територіальні води держав, що мають вихід до моря). Наприклад, Острови Хука — територія, що має внутрішнє самоврядування; Джерсі — залежна територія Великої Британії на однойменному острові в Нормандському архіпелазі.

Країна — це територія з визначеними кордонами і населенням, що представляє собою єдине ціле з точки зору історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900р. була країною українців, але поділеною між Російською та Австро-Угорською імперіями.

Держава - це суверенне політичне утворення з визначеними територією, господарством і політичною владою, наприклад Україна, Франція, Канада. Кожна держава має свою визначену територію та кордони, проводить власну внутрішню і зовнішню політику на світовій політичній арені, має міжнародне визнання та державну символіку: герб, прапор і гімн. Будь-яку державу можна назвати країною, але не кожну країну можна назвати державою.

Наразі на політичній карті світу нараховується близько 230 країн та територій зі спеціальним статусом.

Територія країни

Територія країни

Залежні країни і території перебувають під політичною та військовою владою суверенних держав. Вони поділяються на колонії, де владарює іноземна держава (метрополія) і які не мають політичної та економічної самостійності, та протекторати, що мають відносну державну внутрішню незалежність.

Протекторати – це форма колоніальної залежності, що встановлюється нерівноправним договором, за яким держава протектор здійснює зовнішні відносини й вирішує інші найважливіші питання політики протекторату. Формально в Європі протекторатами є: Монако (протектор – Франція), Сан-Марино (протектор – Італія), Ліхтенштейн (протектор – Швейцарія).

Домініон – це самоврядна частина у складі Британської імперії, які визнали главою англійського короля (королеву): Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші країни – колишні колонії Великобританії.

Зараз термін „домініон” вилучено з ужитку, а країни ввійшли до складу Британської співдружності.

Колоніальні території

Колоніальні території

Колоніальні імперії 1898 р.

Колонія – країна або територія, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії), не має політичної, економічної самостійності; управління нею здійснюється на підставі спеціального режиму.

Найбільша кількість володінь належить таким країнам:

Франція:

1. Острів Амстердам (Індійський океан)

2. Острів Гваделупа – „заморський департамент” (Карибське море)

3. Острови Глор’єз (Індійський океан)

4. Острів Європа (Індійський океан)

5. Острів Кергелен (Індійський океан)

6. Острів Кліппертон (Тихом океане)

7. Острови Крозе (Індійський океан)

8. Острови Маоре (Майотта) – „особливе територіальне утворення” (Індійський океан)

9. Острів Мартініка – „заморський департамент” (Карибське море)

10. Нова Каледонія (Тихий океан)

11. Реюньйон – „заморський департамент” (Індійський океан)

12. Острів Сен-Поль (Індійський океан)

13. Острів Сен-Мартен (володіє ним разом з Нідерландами)

14. Острови Сен-П’єр і Мікелон (Атлантичний океан)

15. Острів Тромлен (Індійський океан)

16. Острів Уолліс і Футуна (Тихий океан)

17. Французька Гвіана – „заморський департамент” (Південна Америка)

18. Французька Полінезія: острови Товариства, Туамоту, Маркізькі, Тубуаї, Бас та інші (Тихий океан).

Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті

Велика Британія:

1. Архіпелаг Лагос (Індійський океан)

2. Бермудські острови (Атлантичний океан)

3. Віргінські острови (Карибське море)

4. Гібралтар (спірна територія з Іспанією)

5. Кайманові острови (Карибське море)

6. Острів Ангілья (Карибське море)

7. Острів Вознесіння (Атлантичний океан)

8. Острів Гоф (Атлантичний океан)

9. Острів Монтсеррат (Карибське море)

10. Острів Піт керн (Тихий океан)

11. Острів Святої Єлени (Атлантичний океан)

12. Острови Теркс і Кайкос (Карибське море)

13. Острови Трістан-да-Кунья (Атлантичний океан)

14. Фолклендські (Мальвінські) Острови (спірна територія Великої Британії й Аргентини)

Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті

США:

1. Атол Уейк (центральна частина Тихого океану)

2. Віргінські острови (Карибське море)

3. Військові бази на островах Джонстон і Сенд, незаселені острови Пальміра, Джарвіс, Кінгмен-Риф, Хоуленд і Бейкер (Тихий океан)

4. Східне Самоа (Тихий океан)

5. Маріанські острови (Тихий океан)

6. Острів Гуам (у групі Маріанських Островів)

7. Острів Мідей (Тихий океан)

8. Острів Мона (Тихий океан)

9. Пуерто-Рико (з 1952 р. Має статус держави, „вільно приєднаної” до США, з правами самоврядування)

Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті

Австралія:

1. Кокосові (Кіплінг) Острови – „вільна асоціація” з Австралією (Індійський океан)

2. Острів Норфолк (Тихий океан)

3. Острів Різдва (Індійський океан)

Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті

Нідерланди:

1. Антильські (Нідерландські) Острови (Карибське море)

2. Острів Аруба (Карибське море)

Завдання: Відмітьте ці країни на контурній карті

Особливого територіального статусу набула Антарктида і територія на південь від паралелі 50o південної широти — це нейтральна демілітаризована (без збройних сил і військових об'єктів) територія.

Існуючим договором про Антарктиду від 01.12.1959 р. Антарктиду й Антарктику оголошено територіями, які не належать жодній державі й можуть використовуватися тільки в цілях миру і науки.

Давайте переглянемо відео про Антарктиду:


Спірні території – це території, на які претендують дві або більше держав. У світі існує до 300 ділянок і територій, які є предметами суперечок, а в 100 з них наявна гостра конфліктна ситуація.

Головними причинами таких ситуацій є: несправедливі договори про кордони або незадоволеність ними країн; поділ території, на якій мешкає один народ або одна етнічна група; складність встановлення кордонів по природних об’єктах.

Основні спірні території об’єднують у такі групи:

  • території, які ООН визнає юридично і вимагає надання їм незалежності:

- Палестина (частина території окупована Ізраїлем);

- Західна Сахара (окупована Марокко);

  • території, які існують фактично, але не визнаються ООН:

- Тайвань (Китай вважає цю країну невід’ємною своєю частиною і вимагає возз’єднання);

- о. Майотта (Маоре) (залежить від Франції і знаходиться в архіпелазі Коморських Островів, ООН визнає право Союзу Коморських Островів на цей острів);

- міста Сеута і Меілья (володіння Іспанії на півночі Марокко, які ця країна вимагає повернути до складу своєї державної території);

  • фактично спірні території:

- Фолклендські (Мальвінські) Острови – предмет суперечки між Великою Британією Аргентиною, що у 1982 р. спричинила військовий конфлікт, перемогу в якому одержала Велика Британія, але Аргентина й досі не визнає існуючого статусу островів і вимагає їх возз’єднання зі своєю державною територією;

- штат Джемму і Кашмір – спірна територія між Індією та Пакистаном, яка вже понад півстоліття є „гарячою точкою” Азії;

- територія площею 508 кв. км на лівому (іранському) березі річки Шатт-ель-Араб (течія Тигру і Євфрату після злиття), в гирлі якої Ірак побудував нафтопереробний порт Фао, спричинила восьмирічну ірано-іракську війну за володіння цією зоною;

- прикордонні спірні території в басейні Амазонки між Еквадором і Перу. В 1941-1942 рр. внаслідок війни з Еквадором Перу закріпила за собою більшу частину цих територій.

Наявність спірних територій на планеті часто зумовлює виникнення осередків міжнародної напруженості, так званих „гарячих точок”, що зумовлює нестабільність політичної карти.

На політичній карті світу існує також територія вод Світового океану:

- Територіальні води - морські води, що прилегають до суші или внутрішні води держави, що входять в її склад і знаходяться під її сувернітетом. За міжнародним правом їх ширина не може бути більше 12 морських миль.

- Морська економічна зона - акваторія за межами територіальних вод, що знаходить під контролем прибережної держави.

- Води відкритого моря, що знаходяться в загальному користуванні всіх держав.

Політичні та економічні системи країн

Політичною системою суспільства називають сукупність відносин політичних суб’єктів, які пов’язані за характером влади та управління суспільством, організовані на єдиній нормативно-ціннісній основі. Напрацьований протягом тисячоліть досвід політичної взаємодії у межах держави сформувався в кілька основних систем У світовому масштабі домінуючою політичною системою є демократія.

Політичні системи країн

Політичні системи країн

Демократія – це форма правління в державі, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади. Демократична форма правління сформувалася ще в Давній Греції. У сучасному світі досить часто змішуються поняття "демократії" (народовладдя) з її конкретним проявом – формою державної влади, нині найбільш поширеною у країнах із ринковою та змішаною економікою, зокрема, у США та країнах Західної Європи. Головними ознаками демократичного всевладдя є виборність органів влади, поділ державної влади на три гілки – законодавчу, виконавчу та судову, підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність політичних прав і свобод.

Теократія – форма державного правління, при якій політична влада належить духівництву або главі церкви. Цей термін може виглядати новим, а втім йому вже понад дев'ять століть. Його використав ще у І ст. нашої ери історик з Єрусалиму Йосиф Флавій. Класичними прикладами теократичної форми правління є Ватикан і Бруней. Елементи теократії присутні у державному правлінні Ірану.

Тоталітаризм – форма державного правління, що характеризується відсутністю демократичних свобод і повним контролем держави над усіма сферами життя суспільства – економікою, релігією, сім'єю тощо. Тоталітаризм особливо характерний для таких диктаторських режимів XX ст., як гітлерівська Німеччина, сталінський Радянський Союз, франкська Іспанія. У наш час тоталітарна, точніше неототалітарна форма правління характерна для Корейської Народно-Демократичної Республіки.

Авторитаризм – така форма правління в державі, коли вся влада чи більша частина влади зосереджена в руках однієї особи чи групи осіб. При авторитаризмі роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Авторитарне правління характерне для абсолютних монархій (Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати), військових диктатур (у різні часи: Аргентина, Уругвай, Чилі, Камбоджа), персональних тираній (у різні часи: Гаїті, Нікарагуа, Сомалі), вождистських режимів (Лівія, Куба).

Економічною системою називають сукупність економічних процесів, які відбуваються на основі сформованих у суспільстві відносин власності і господарського механізму. Головну роль у будь-якій економічній системі відіграє виробництво разом з галузями розподілу, обміну і споживанням. Розрізняють кілька основних форм економічних систем: традиційна, ринкова, планова, змішана.

Економічні системи країн

Економічні системи країн

Ринкова економіка – форма організації економіки, за якої вироблений продукт стає товаром і продається на ринку. Довільна структура, яка дає можливість покупцям вступати в контакт з продавцями, називається ринком. Ринкова економіка дає можливість людям купувати те, що вони хочуть, а також реалізовувати виготовлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту на товари та їхньою кількістю. Прикладами країн з класичною ринковою системою є Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт. Сучасна ринкова система має такі ознаки: різноманітні форми власності; формування економіки, що ґрунтується на знаннях; активний вплив держави на економіку і соціальну сферу; підвищена увага до проблем довкілля; гуманізація і глобалізація світової економіки.

Традиційній системі' властиві примітивні технології, переважання ручної праці, розв’язування економічних проблем за звичаями і рішеннями ради старійшин. Подібний тип економіки характерний для первісних суспільств, але продовжує зберігатися і до сьогодні в аграрних зонах Азії та Африки.

При плановій (або командно-адміністративній) системі панують державна власність на економічні ресурси, монополізація і бюрократизація економіки, централізоване економічне планування. Такий тип економічної системи сьогодні характерний для Куби, КНДР.

Змішана система об’єднує елементи ринкової і планової економічних систем. Вона характерна для багатьох сучасних держав, прикладами яких є США, Росія, Китай, Франція, Швеція, Японія, Велика Британія.

Серед основних форм економічних систем переважає змішана, яка ввібрала найефективніші елементи ринкової і планової системи.

Типологія держав

Типологія країн світу - це науковий поділ держав світу за певними ознаками на групи з метою їх порівняльного вивчення. Типологія країн світу можна проводити по різним ознакам. Це може бути поділ як по одній ознаці, так і по їх сукупності. Критеріями типології може бути географічне положення, розміри території, чисельність населення, розмір ВВП на душу населення, рівень гуманітарного розвитку тощо.

Класифікація країн за особливостями географічного положення

Класифікація країн за особливостями географічного положення

Класифікація країн за площею території

Класифікація країн за площею території

Класифікація країн за чисельністю населення

Класифікація країн за чисельністю населення

Класифікація країн за ступінню розвитку суспільства

Класифікація країн за ступінню розвитку суспільства

Класифікація країн за соціально-економічним розвитком

Класифікація країн за соціально-економічним розвитком

Типи країн світу

Типи країн світу

Рівень економічного розвитку країн світу

Рівень економічного розвитку країн світу

Цікаві факти

Погляньте, як виглядає валютна карта світу:

Валютна карта світу

Валютна карта світу

Давайте переглянемо відео, як на політичній карті відображаються світові релігії:


Світ, яким ми його знаємо:

Світ, яким ми його знаємо

А знаєте, как виглядає розподіл користувачів соціальними мережами на карті?

Соціальна карта світу

Соціальна карта світу

Ви ніколи не помічали, що кордони деких країн мають знайому форму? Як наприклад Італія має форму чобітка, а на що по вашому схожа Болгарія або Хорватія?

Болгарія

Хорватія

Кіпр

Франція

Домашне завдання

1. Відмітьте на контурній карті всі протекторати.

2. Відмітьте на контурній карті всі домініони.

3. Відміть на контурній карті всі колонії Франції.

4. Підготуйте доклад по будь-якій спірній території на вибір (що за територія, чому спірна, які країни і т.д.)

Контрольні запитання

1. Дайте відповіть на питання, що таке держава, країна, колонія, територія.

2. Назвіть етапи формування політичної карти.

3. Які види залежних територій ви знаєте? Наведіть приклади.

4. Які види економічних систем уснують? До якої економічної системи відноситься Україна?

5. Які ви знаєте політичні системи? Яка політична система в Україні?

6. Чим різняться між собою ринкова та планова економічні системи? Які форми економічних систем переважають у світі?

7. Наведіть приклади постсоціалістичних країн.

8. Які підгрупи розрізняють в групі країн, що розвиваються.

Сучасна політична карта світу

З усього представленого матеріалу цього уроку можна зробити висновок, що об'єктами сучасної політичної карти світу є не тільки різні держави та їх кордони, столиці та найбільші міста, але й адміністративно-територіальний устрій цих територій.

Та, якщо розглядати термін політичної карти світу, то він має більш ширший зміст, так як під цим терміном слід розуміти і ті еволюційні події, які відбувалися з державами на протязі не одного століття, і зміни державного устрою країн, і також взаємовідносини між різними державами, об’єднаннями та союзами. Також слід брати до уваги і міждержавні суперечки, територіальні конфлікти та інше.

Тому дати конкретну відповідь на запитання про точну кількість країн світу, буде неможливо. Може завдяки цьому на політичній карті світу дуже часто відбуваються зміни. Адже проходить стрімкий процес між визначенням залежності і незалежності країн. Деякі держави втрачають свій статус, інші навпаки його одержують. Є країни, які визнаються, а деякі, навпаки отримують статус невизнаних. Отже, можна сказати, що постійно відбуваються якісь зміни в політичному житті світу і життя не стоїть на місці.

Якщо звернутися за даними останньої статистики, то можна сказати, що на теперішній час в світі існує 195 незалежних суверенних держав, де Ватикан і Палестина виступають у ролі спостерігачів. Також за останніми даними з невизначеним статусом налічується вісім держав.

Якщо ж політичну карту розглядати за кількістю територій, то їх налічується 37 незалежних, чотирнадцять заморських та чотири території, які наділені особливим статусом.

Крім того, на політичній карті світу існують також шістнадцять залежних територій, які можна вважати країною. Отже, на сьогоднішній час, якщо скласти всі ці перераховані країни, то можна сказати, що їх налічується близько 274-х.

Цікаво знати

Кожна сучасна людина знайома з такою цікавою грою, як «Пазли». Та мабуть і у кожного з вас в дома знайдеться не один набір різноманітних пазлів, які ви залюбки складаєте з друзями або членами своєї сім'ї. Але не кожен з вас знає, що ця цікава гра спочатку була створена для практичної цілі, з її допомогою надавалась можливість дітям вивчати географію.

В 1763 році англійський вчений Джон Спілбері створив перші пазли, які зображали географічну карту. За допомогою таких пазлів, дитина могла скоріше та краще засвоїти такий предмет, як географія. Мета цієї гри полягала в тому, що дитині необхідно було зібрати таку географічну карту, покладаючись лише на свою пам'ять.

Перші пазли карти світу представляли собою звичайнісіньку карту, яка була наклеєна на зріз з червоного дерева та зазвичай, на той час вона була чорно-білою. Всі ці пазли були точнісінько розрізані по межах всіх країн, які були нанесені на карту світу в той час.

Згодом, такі пазли у вигляді географічної карти набули надзвичайної популярності в світі і почали приносити їх торговцям досить таки значний прибуток. Географічні пазли з зображенням карти набули не абиякої популярності не тільки серед англійців, але й серед усього населення Європи. А згодом, приблизно в дев’ятнадцятому сторіччі, вони дісталися і до Америки.

Зрозуміло, що з часом пазли набули зовсім іншого призначення і перетворилися на цікаву дитячу гру, завдяки якій у дітей розвивається моторика та логічне мислення. Але з часом почали виготовляти пазли, які різняться за своєю складністю і тому така гра приносить задоволення не тільки дітям, але й дорослим.

Предмети > Географія > Географія 10 клас