Тема 27. Насінина і плід — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET

Тема 27. Насінина і плід

 Версия 13:10, 25 ноября 2009 (просмотреть исходный код)
User1 (Обсуждение | вклад)
← Предыдущая правка
Версия 13:25, 25 ноября 2009 (просмотреть исходный код)
User1 (Обсуждение | вклад) 
Следующая правка →
Строка 1:
Строка 1:
 '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Біологія|Біологія]]&gt;&gt;[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]&gt;&gt;Біологія: Насінина і плід''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Насінина і плід</metakeywords> <br>    '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Біологія|Біологія]]&gt;&gt;[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]&gt;&gt;Біологія: Насінина і плід''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Насінина і плід</metakeywords> <br>  
  
  + <br> 
  
  + <br> <u>Пригадайте</u> Яке біологічне значення квітки? Що таке пилкове зерно, зав'язь та насінний зачаток? Що таке зигота?<br> <br> Ви вже знаєте, що квітка - це генеративний орган рослини. її найважливіші частини - це тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення та запліднення. Заплідненню передує утворення статевих<br> клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються у пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) -у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку.<br> Як відбувається запліднення у квіткових рослин? Ми вже згадували, що перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки (мал. 108). Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини - два спермії - з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка.<br> [[Файл:Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3).jpg]]<br>Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3)
  
- <u>Пригадайте</u> Яке призначення насінини? Яка будова насінини квіткових рослин? Що таке фітогормони?<br><br>Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою. У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова - від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років.<br>Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура (мал. 121), а для деяких видів ще й світло. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0... +2 °С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8 ... 10 °С.<br>Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від ЗО до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання. Іншим способом виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану сп кою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).<br>[[Файл:Мал. 121. Насіння різних рослин проростає лише за певної температури.jpg]]<br>Мал. 121. Насіння різних рослин проростає лише за певної температури<br><br>Потрапляючи у сприятливі умови, насінина поглинає воду й набрякає. Водночас активується її дихання, запасні органічні речовини переходять у доступну для споживання зародком форму (наприклад, нерозчинний крохмаль перетворюється на розчинні цукри). Частина цих речовин витрачається на забезпечення клітин зародка енергією, частина - на утворення сполук, необхідних для їхнього поділу та росту.<br>Спочатку проростає зародковий корінь, а вже потім - пагін. Корінь прориває насінну шкірку та росте в глиб ґрунту, а пагін спрямовується до його поверхні (мал. 122). Рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листочків називають паростком.<br>Існують надземний (наприклад, у квасолі, гарбуза, редьки) та підземний (у гороху, пшениці, дуба) типи проростання насіння (мал. 123). За надземного проростання сім'ядолі з брунькою виносяться на поверхню ґрунту. А у разі підземного проростання насінини сім'ядолі залишаються у ґрунті, перші справжні листочки у паростка з'являються згодом. У багатьох видів проростання насіння поєднує риси обох описаних типів.<br>[[Файл:Мал. 122. Проростання насінини.jpg]]<br>Мал. 122. Проростання насінини<br><br>Перед висіванням насіння людина має визначити час, глибину загортання насіння, а також перевірити його на схожість.<br>Чим визначається час висівання та глибина загортання насіння?<br>Оскільки під час зберігання насіння частина зародків може загинути через ураження шкідниками, пересихання чи з інших причин, перед висіванням його треба перевірити на схожість. Схожість насіння - це його здатність до проростання. Для перевірки схожості відбирають певну кількість насіння і висівають (наприклад, у теплицях). Якщо відсоток паростків буде низький, все насіння потрібно замінити, бо існує небезпека не отримати врожаю.<br>Час сівби визначають із урахуванням умов, необхідних для проростання насіння того чи іншого виду рослин. Зокрема, холодостійкі види (наприклад, овес чи горох посівний) висівають раніше, ніж теплолюбні (огірки, дині, помідори). До того ж у південних районах певні<br>культури висівають раніше, ніж у північних. Отже, для будь-якого виду сільськогосподарських культур визначено час висівання в тих чи інших районах країни. Проте щороку слід робити поправки на конкретні погодні умови.<br>Деякі рослини в певний період розвитку потребують дії низьких температур (наприклад, жито, озима пшениця, ріпак). Рослини, у яких плодоношення можливе лише після перебування в умовах низьких температур, називають озимими. Тому їх висівають під зиму, паростки таких рослин зимують під снігом.<br>[[Файл:Мал. 123. Надземний (1) і підземний (2) типи проростання насіння.jpg]]<br>Мал. 123. Надземний (1) і підземний (2) типи проростання насіння<br>[[Файл:Мал. 124. Вплив глибини загортання насіння на розвиток паростка.jpg]]<br>Мал. 124. Вплив глибини загортання насіння на розвиток паростка<br><br>А рослини, які утворюють плоди без попереднього впливу низьких температур, висівають навесні. їх називають ярими (ярий ячмінь, просо, гречка, горох, кукурудза, яра пшениця).<br>Ще однією умовою отримання високих врожаїв є оптимальна глибина загортання насіння (мал. 124). Навіть за своєчасного висівання, але недостатньої глибини загортання насіння, воно може підсохнути і загинути через нестачу вологи. А за надто глибокого загортання насіння паростку важко пробитися на поверхню ґрунту. Тому сходи можуть бути ослабленими. Крім того, з глибиною в ґрунті зменшується вміст необхідного для дихання паростків кисню.<br>Щоб правильно визначити глибину загортання насіння, слід враховувати розміри насінини та тип ґрунту. Зазвичай насіння більших розмірів загортають глибше, ніж дрібне. У щільних ґрунтах (наприклад, глинистих) насіння загортають ближче до його поверхні, ніж у пухких (наприклад, піщаних). Це пов'язано з тим, що у щільних ґрунтах паростку важче пробитись на поверхню ґрунту, а вода з поживними речовинами та повітря гірше доходять до більш глибоких його шарів. Натомість вітри часто здувають поверхневий шар пухких ґрунтів, тому загорнене недостатньо глибоко насіння може пересохнути і загинути.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>проростання, паросток, схожість насіння, озимі та ярі рослини<br><br><u>Підсумки</u><br>Для проростання насіння потрібна сукупність таких умов: достатнє зволоження ґрунту, доступ повітря та певна температура, а для деяких видів ще й світло. Для кожного виду рослин ці умови специфічні, тобто підходять лише йому. Перед сівбою насіння слід перевірити на схожість, а також визначити час висівання та глибину загортання.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які умови необхідні для проростання насіння? <br>2. Як відбувається проростання насіння? <br>3. Що таке паросток? <br>4. Що таке схожість насіння і як її можна визначити? <br>5. Від чого залежать час висівання та глибина загортання насіння? <br>6. Чому насіння висівають лише в певний період? <br>7. У які пори року висівають озимі та ярі культури?<br><u><br>Поміркуйте</u><br>Чим можна пояснити те, що для одних видів рослин для проростання потрібна вища температура, ніж для інших? + <br> [[Файл:Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин.jpg]]<br>Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин<br> <br> Після цього відбувається запліднення. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий - із центральною клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення (мал. 109).<br> Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин - ендосперм. Процес подвійного запліднення відкрив 1898 року професор Київського університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Сергій Гаврилович Навашин (мал. 110). Це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу.<br> Після запліднення з насінного зачатка формується насінина.<br> [[Файл:Мал. 110. С.Г. Навашин.jpg]]<br> Мал. 110. С.Г. Навашин
-   + 
  
  + [[Файл:Мал. 111. Будова насінини.jpg]]<br> Мал. 111. Будова насінини<br> <br> Яка будова насінини? Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка (мал. 111). Головна частина насінини - це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що і доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. Перші листки зародка мають назву сім'ядолі. Зародки одних квіткових рослин (пшениці, кукурудзи, цибулі, тюльпана) мають лише одну сім'ядолю, інших - дві (у гороху, квасолі, капусти, яблуні, соняшника).<br> В ендоспермі містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання. Часто ще під час дозрівання насінини зародок використовує поживні речовини ендосперму повністю. Тоді утворюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих сім'ядолях, як-от у гороху, квасолі та гарбуза, або в інших частинах насінини, наприклад у грициків - у зародковому корінці. Насінна шкірка захищає зародок та ендосперм від висихання, механічних ушкоджень тощо.<br> Яке значення насінини у житті рослин? Важко переоцінити значення насінини у поширенні квіткових рослин. їх можна побачити і високо в горах, і у спекотних пустелях, і у прісних водоймах. Це пов'язано з тим, що зародок квіткових рослин захищений насінною шкіркою і має значний запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (низьких і високих температур, посухи). За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині.<br> <br> <u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br> подвійне запліднення, сім'ядолі, ендосперм<br> <br> <u>Підсумки</u><br> У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм.<br> <br> <u>Запитання для контролю</u><br> 1. Які особливості запліднення у квіткових рослин?<br> 2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив? <br> 3. Яка будова насінини?<br> 4. Що таке ендосперм? У яких випадках насіння не має ендосперму?<br> 5. Яке значення насіння для квіткових рослин?<br> <br> <u>Поміркуйте</u><br> Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші у природі?<br> <br>
  
 ----  ----
  
- М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту + М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br> Вислано читачами інтернет-сайту <br>
-   + <br>
- <br> <sub>Шкільна програма [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], матеріали з [[Біологія 7 клас|біології]] за 7 клас, вчителям та учням на допомогу</sub> <br>   + <sub>Шкільна програма [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], матеріали з [[Біологія 7 клас|біології]] за 7 клас, вчителям та учням на допомогу</sub> <br>  
  
   '''<u>Зміст уроку</u>'''    '''<u>Зміст уроку</u>'''

Версия 13:25, 25 ноября 2009
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас>>Біологія: Насінина і плід  




 Пригадайте Яке біологічне значення квітки? Що таке пилкове зерно, зав'язь та насінний зачаток? Що таке зигота?
 
 Ви вже знаєте, що квітка - це генеративний орган рослини. її найважливіші частини - це тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення та запліднення. Заплідненню передує утворення статевих
 клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються у пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) -у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку.
 Як відбувається запліднення у квіткових рослин? Ми вже згадували, що перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки (мал. 108). Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини - два спермії - з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка.
 
Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3)

 
Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин
 
 Після цього відбувається запліднення. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий - із центральною клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення (мал. 109).
 Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин - ендосперм. Процес подвійного запліднення відкрив 1898 року професор Київського університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Сергій Гаврилович Навашин (мал. 110). Це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу.
 Після запліднення з насінного зачатка формується насінина.
 
 Мал. 110. С.Г. Навашин

 Мал. 111. Будова насінини
 
 Яка будова насінини? Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка (мал. 111). Головна частина насінини - це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що і доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. Перші листки зародка мають назву сім'ядолі. Зародки одних квіткових рослин (пшениці, кукурудзи, цибулі, тюльпана) мають лише одну сім'ядолю, інших - дві (у гороху, квасолі, капусти, яблуні, соняшника).
 В ендоспермі містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання. Часто ще під час дозрівання насінини зародок використовує поживні речовини ендосперму повністю. Тоді утворюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих сім'ядолях, як-от у гороху, квасолі та гарбуза, або в інших частинах насінини, наприклад у грициків - у зародковому корінці. Насінна шкірка захищає зародок та ендосперм від висихання, механічних ушкоджень тощо.
 Яке значення насінини у житті рослин? Важко переоцінити значення насінини у поширенні квіткових рослин. їх можна побачити і високо в горах, і у спекотних пустелях, і у прісних водоймах. Це пов'язано з тим, що зародок квіткових рослин захищений насінною шкіркою і має значний запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (низьких і високих температур, посухи). За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині.
 
 Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
 подвійне запліднення, сім'ядолі, ендосперм
 
 Підсумки
 У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм.
 
 Запитання для контролю
 1. Які особливості запліднення у квіткових рослин?
 2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив? 
 3. Яка будова насінини?
 4. Що таке ендосперм? У яких випадках насіння не має ендосперму?
 5. Яке значення насіння для квіткових рослин?
 
 Поміркуйте
 Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші у природі?
 



М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас
 Вислано читачами інтернет-сайту 



_{Шкільна програма онлайн, матеріали з біології за 7 клас, вчителям та учням на допомогу} 


Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення




Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0_27._%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%96_%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%B4»
@@ Строка 1: / Строка 1: @@
 '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Біологія|Біологія]]&gt;&gt;[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]&gt;&gt;Біологія: Насінина і плід''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Насінина і плід</metakeywords> <br>
+<br>
+<br> <u>Пригадайте</u> Яке біологічне значення квітки? Що таке пилкове зерно, зав'язь та насінний зачаток? Що таке зигота?<br> <br> Ви вже знаєте, що квітка - це генеративний орган рослини. її найважливіші частини - це тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення та запліднення. Заплідненню передує утворення статевих<br> клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються у пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) -у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку.<br> Як відбувається запліднення у квіткових рослин? Ми вже згадували, що перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки (мал. 108). Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини - два спермії - з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка.<br> [[Файл:Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3).jpg]]<br>Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3)
-<u>Пригадайте</u> Яке призначення насінини? Яка будова насінини квіткових рослин? Що таке фітогормони?<br><br>Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою. У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова - від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років.<br>Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура (мал. 121), а для деяких видів ще й світло. Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0... +2 °С, а теплолюбних кукурудзи та перцю - при +8 ... 10 °С.<br>Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють. Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0... +5 °С) від ЗО до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання. Іншим способом виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану сп кою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).<br>[[Файл:Мал. 121. Насіння різних рослин проростає лише за певної температури.jpg]]<br>Мал. 121. Насіння різних рослин проростає лише за певної температури<br><br>Потрапляючи у сприятливі умови, насінина поглинає воду й набрякає. Водночас активується її дихання, запасні органічні речовини переходять у доступну для споживання зародком форму (наприклад, нерозчинний крохмаль перетворюється на розчинні цукри). Частина цих речовин витрачається на забезпечення клітин зародка енергією, частина - на утворення сполук, необхідних для їхнього поділу та росту.<br>Спочатку проростає зародковий корінь, а вже потім - пагін. Корінь прориває насінну шкірку та росте в глиб ґрунту, а пагін спрямовується до його поверхні (мал. 122). Рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листочків називають паростком.<br>Існують надземний (наприклад, у квасолі, гарбуза, редьки) та підземний (у гороху, пшениці, дуба) типи проростання насіння (мал. 123). За надземного проростання сім'ядолі з брунькою виносяться на поверхню ґрунту. А у разі підземного проростання насінини сім'ядолі залишаються у ґрунті, перші справжні листочки у паростка з'являються згодом. У багатьох видів проростання насіння поєднує риси обох описаних типів.<br>[[Файл:Мал. 122. Проростання насінини.jpg]]<br>Мал. 122. Проростання насінини<br><br>Перед висіванням насіння людина має визначити час, глибину загортання насіння, а також перевірити його на схожість.<br>Чим визначається час висівання та глибина загортання насіння?<br>Оскільки під час зберігання насіння частина зародків може загинути через ураження шкідниками, пересихання чи з інших причин, перед висіванням його треба перевірити на схожість. Схожість насіння - це його здатність до проростання. Для перевірки схожості відбирають певну кількість насіння і висівають (наприклад, у теплицях). Якщо відсоток паростків буде низький, все насіння потрібно замінити, бо існує небезпека не отримати врожаю.<br>Час сівби визначають із урахуванням умов, необхідних для проростання насіння того чи іншого виду рослин. Зокрема, холодостійкі види (наприклад, овес чи горох посівний) висівають раніше, ніж теплолюбні (огірки, дині, помідори). До того ж у південних районах певні<br>культури висівають раніше, ніж у північних. Отже, для будь-якого виду сільськогосподарських культур визначено час висівання в тих чи інших районах країни. Проте щороку слід робити поправки на конкретні погодні умови.<br>Деякі рослини в певний період розвитку потребують дії низьких температур (наприклад, жито, озима пшениця, ріпак). Рослини, у яких плодоношення можливе лише після перебування в умовах низьких температур, називають озимими. Тому їх висівають під зиму, паростки таких рослин зимують під снігом.<br>[[Файл:Мал. 123. Надземний (1) і підземний (2) типи проростання насіння.jpg]]<br>Мал. 123. Надземний (1) і підземний (2) типи проростання насіння<br>[[Файл:Мал. 124. Вплив глибини загортання насіння на розвиток паростка.jpg]]<br>Мал. 124. Вплив глибини загортання насіння на розвиток паростка<br><br>А рослини, які утворюють плоди без попереднього впливу низьких температур, висівають навесні. їх називають ярими (ярий ячмінь, просо, гречка, горох, кукурудза, яра пшениця).<br>Ще однією умовою отримання високих врожаїв є оптимальна глибина загортання насіння (мал. 124). Навіть за своєчасного висівання, але недостатньої глибини загортання насіння, воно може підсохнути і загинути через нестачу вологи. А за надто глибокого загортання насіння паростку важко пробитися на поверхню ґрунту. Тому сходи можуть бути ослабленими. Крім того, з глибиною в ґрунті зменшується вміст необхідного для дихання паростків кисню.<br>Щоб правильно визначити глибину загортання насіння, слід враховувати розміри насінини та тип ґрунту. Зазвичай насіння більших розмірів загортають глибше, ніж дрібне. У щільних ґрунтах (наприклад, глинистих) насіння загортають ближче до його поверхні, ніж у пухких (наприклад, піщаних). Це пов'язано з тим, що у щільних ґрунтах паростку важче пробитись на поверхню ґрунту, а вода з поживними речовинами та повітря гірше доходять до більш глибоких його шарів. Натомість вітри часто здувають поверхневий шар пухких ґрунтів, тому загорнене недостатньо глибоко насіння може пересохнути і загинути.<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>проростання, паросток, схожість насіння, озимі та ярі рослини<br><br><u>Підсумки</u><br>Для проростання насіння потрібна сукупність таких умов: достатнє зволоження ґрунту, доступ повітря та певна температура, а для деяких видів ще й світло. Для кожного виду рослин ці умови специфічні, тобто підходять лише йому. Перед сівбою насіння слід перевірити на схожість, а також визначити час висівання та глибину загортання.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які умови необхідні для проростання насіння? <br>2. Як відбувається проростання насіння? <br>3. Що таке паросток? <br>4. Що таке схожість насіння і як її можна визначити? <br>5. Від чого залежать час висівання та глибина загортання насіння? <br>6. Чому насіння висівають лише в певний період? <br>7. У які пори року висівають озимі та ярі культури?<br><u><br>Поміркуйте</u><br>Чим можна пояснити те, що для одних видів рослин для проростання потрібна вища температура, ніж для інших?
+<br> [[Файл:Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин.jpg]]<br>Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин<br> <br> Після цього відбувається запліднення. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий - із центральною клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення (мал. 109).<br> Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин - ендосперм. Процес подвійного запліднення відкрив 1898 року професор Київського університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Сергій Гаврилович Навашин (мал. 110). Це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу.<br> Після запліднення з насінного зачатка формується насінина.<br> [[Файл:Мал. 110. С.Г. Навашин.jpg]]<br> Мал. 110. С.Г. Навашин
+[[Файл:Мал. 111. Будова насінини.jpg]]<br> Мал. 111. Будова насінини<br> <br> Яка будова насінини? Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка (мал. 111). Головна частина насінини - це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що і доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. Перші листки зародка мають назву сім'ядолі. Зародки одних квіткових рослин (пшениці, кукурудзи, цибулі, тюльпана) мають лише одну сім'ядолю, інших - дві (у гороху, квасолі, капусти, яблуні, соняшника).<br> В ендоспермі містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання. Часто ще під час дозрівання насінини зародок використовує поживні речовини ендосперму повністю. Тоді утворюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих сім'ядолях, як-от у гороху, квасолі та гарбуза, або в інших частинах насінини, наприклад у грициків - у зародковому корінці. Насінна шкірка захищає зародок та ендосперм від висихання, механічних ушкоджень тощо.<br> Яке значення насінини у житті рослин? Важко переоцінити значення насінини у поширенні квіткових рослин. їх можна побачити і високо в горах, і у спекотних пустелях, і у прісних водоймах. Це пов'язано з тим, що зародок квіткових рослин захищений насінною шкіркою і має значний запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (низьких і високих температур, посухи). За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині.<br> <br> <u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br> подвійне запліднення, сім'ядолі, ендосперм<br> <br> <u>Підсумки</u><br> У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм.<br> <br> <u>Запитання для контролю</u><br> 1. Які особливості запліднення у квіткових рослин?<br> 2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив? <br> 3. Яка будова насінини?<br> 4. Що таке ендосперм? У яких випадках насіння не має ендосперму?<br> 5. Яке значення насіння для квіткових рослин?<br> <br> <u>Поміркуйте</u><br> Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші у природі?<br> <br>
 ----
-М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту
+М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br> Вислано читачами інтернет-сайту <br>
+<br>
-<br> <sub>Шкільна програма [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], матеріали з [[Біологія 7 клас|біології]] за 7 клас, вчителям та учням на допомогу</sub> <br>
+<sub>Шкільна програма [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], матеріали з [[Біологія 7 клас|біології]] за 7 клас, вчителям та учням на допомогу</sub> <br>
   '''<u>Зміст уроку</u>'''

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: