Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: Народи Африки під владою європейських колонізаторів.

1. Захоплення Алжиру Францією.

Боротьба алжирців проти французьких колонізаторів. У XVIII - на початку XIX ст. Алжир формально входив до складу Османської імперії, проте в дійсності державну владу в країні очолював дей, якого пожиттєво обирали командири яничарів. Під час наполеонівських війн дей постачав французьку армію продовольством та шкірами. Франція почала розглядати цю країну як сферу свого інтересу.

У 20-ті роки XIX ст. плани захоплення Алжиру остаточно визріли. Потрібно було знайти формальний привід. Таким приводом став «удар опахалом». Між алжирським деєм і французьким консулом виникла гаряча суперечка з приводу боргів за алжирські товари, що Франція отримувала в кредит. Ображений відвертою зневагою з боку консула, дей вдарив його опахалом.

Французи використали цей епізод як привід для вторгнення і в 1830 р. висадили свої війська на алжирське узбережжя. Армія дея була розбита, сам він змушений був підписати акт про капітуляцію і залишити країну. Проте алжирський народ не визнав завоювання і піднявся на боротьбу. Рух опору очолив молодий поет і державний діяч Абд аль-Кадир. Він зумів об'єднати племена Західного і Центрального Алжиру, стати їхнім вождем і завдати низку важких поразок французам. У 1834 р. Франція підписала мирний договір, де визнавала Західний Алжир суверенним арабським еміратом.

Ставши правителем великої держави, Абд аль-Кадир багато зробив для зміцнення її армії, побудував два порохових заводи, ткацьку мануфактуру. Проте французи не збиралися миритися з втратою контролю над Алжиром і в наступні роки неодноразово відновлювали воєнні дії. Алжирці героїчно боролися з французькими загарбниками, однак сили були нерівними. У1847 р. Абд аль-Кадира було взято в полон, а його держава перестала існувати.

Документи свідчать

З описів очевидців свавілля французьких колонізаторів у Африці

...За наказом головнокомандувача генерала Ровіго загін військ... вийшов з міста Алжира вночі у квітні 1832 р. і на світанку, коли люди племені Ель-уффія ще спали в своїх палатках, раптово напав на них і вирізав усіх нещасних, перш ніж хоч один з них зміг захиститися. Убивали всіх, незважаючи на стать та вік. Повертаючись із цієї ганебної експедиції, наші кавалеристи несли на вістрях своїх пік відрубані голови. Усю худобу, захоплену в пограбованому таборі, було продано датському консулу.

Які методи використовували французи для підкорення волелюбного народу Алжиру?

Одночасно із завоюванням французи проводили колоніальну політику, головним завданням якої було збільшити власний земельний фонд. Тому влада всіляко заохочувала переїзд до Алжиру французьких, італійських, німецьких, мальтійських колоністів. Так уже в 1851 р. в Алжирі налічувалося більше ніж 130 тис. європейців. У наступні роки Алжир став провідною колонією Франції у Північній Африці, з території якої велися завоювання сусідніх країн.

2. Проникнення іноземного капіталу до Єгипту.

Інша північноафриканська держава Єгипет формально теж була складовою частиною Османської імперії. Проте на початку XIX ст. у ній розпочався активний визвольний рух на чолі з Мухаммедом-Алі. Останній був талановитим воєначальником і хитрим дипломатом. Він зумів винищити своїх численних ворогів і після розгрому англійського десанту в 1807р. стати фактично незалежним правителем Єгипту.

У наступні роки Мухаммед-Алі проводив виважену внутрішню політику. Багато уваги приділялося відновленню старих і будівництву нових зрошувальних каналів. У результаті цього площа оброблюваних земель збільшилася з 1 млн гектарів у 1821 р. до 3,1 млн у 1833 р. Збільшилися врожаї експортних культур - рису, бавовни, індиго. Заохочувалося будівництво фабрик, військових заводів, мануфактур, В Олександрії будувалися військові кораблі. Майже всі промислові підприємства були власністю держави, хоча невелика частина належала або здавалася в оренду приватним особам.

Сам Мухаммед-Алі та його найближче оточення етнічно не належали до єгипетських арабів (Мухаммед-Алі був албанцем), однак його політика сприяла створенню сильної й незалежної держави. Безумовно, це не подобалось турецькому султану, який номінально був правителем цих земель. У ході першої війни з султаном (1831—1833) Мухаммед-Алі підкорив Сирію, Ліван і Палестину. Проте народи цих країн не визнали влади Мухаммеда-Алі й піднялися на боротьбу. Під час другої війни з султаном (1839-1840) єгипетська армія зазнала поразки. Становище Єгипту було узаконене указом 1841 р. Єгипетський паша зберігав владу в своїй країні та Судані, але втрачав її на інших територіях. Він визнавав себе васалом турецького султана й зобов'язаний був платити йому данину.

Поміркуйте!
Що треба було зробити Мухаммеду-Алі для остаточного звільнення Єгипту від османської влади?

Поразка в боротьбі із султаном створила сприятливі умови для проникнення в країну західного капіталу. За англо-турецькою конвенцією від 1838 р. до країни дозволявся безмитний ввіз англійських товарів, у результаті почали зачинятися збудовані раніше фабрики. Державна монополія на торгівлю бавовною була відмінена. Англійці за безцінь скуповували бавовну безпосередньо у селян, а потім за значно дорожчою ціною завозили до Єгипту готову тканину.

Англійці почали в 1851 р. будувати залізницю від Олександрії до Каїра та Суеца на дуже вигідних для себе умовах. У 1854 р. французький дипломат Лессепс домігся дозволу на будівництво й експлуатацію каналу, що мав поєднати Середземне море з Червоним, яке велося в 1859-1869 рр. На будівництво каналу щомісяця набирали по 60 тис. селян, не питаючи їхньої згоди. Умови праці були жахливі, і за час будівництва Суецького каналу загинуло близько 120 тис. людей. Єгипетська держава витратила на будівництво більше 450 млн франків, що сприяло фінансовому закабаленню країни.

Скориставшись фінансовими труднощами правителя Єгипту, в 1875 р. Велика Британія викупила у нього контрольний пакет акцій компанії Суецького каналу. Тепер головна роль в експлуатації каналу, яка раніше належала французам, перейшла до англійців. У1876 р. європейські держави домоглися встановлення повного фінансового контролю над Єгиптом.

Поміркуйте!

Порівняйте англійську колоніальну політику в Єгипті та Індії. Що було спільного, а що - відмінного?

У 1879 р. в країні розпочався визвольний рух проти європейських колонізаторів. Особливої гостроти він набув 1881-1882 рр., коли військові почали брати активну участь. На вимогу армії був сформований новий уряд, який розробив програму буржуазних реформ. З таким ходом подій не могли змиритися європейські колонізатори. У травні 1882 р. в порт Олександрії увійшли англійські і французькі кораблі. Після того як військовий міністр Арабі відхилив провокаційну вимогу про роззброєння берегових фортів Олександрії, англійці почали обстріл міста, а потім висадили десант. У відповідь Арабі, який, на відміну від інших членів уряду, не злякався іноземного вторгнення, закликав народ до збройного опору.

Єгиптяни почали масово записуватися добровольцями до війська. Найбільш боєздатні формування вели оборону Олександрії та Каїра. Воєнні дії тривали до жовтня 1882 р. Після поразки Єгипту англійці фактично окупували його, проте перетворити на справжню колонію і приєднати до Британської імперії не змогли. Єгипет формально залишався частиною Османської імперії, хоча насправді фактичним правителем країни був англійський консул, що спирався на окупаційну армію.

3. Колоніальна політика в Південній Африці.

У Південній Африці оплотом колоніалізму була Капська колонія, створена голландцями ще в XVII ст. Сюди переселялися також емігранти з Франції та Німеччини. Усі вони з роками почали називати себе бурами. Під час наполеонівських воєн
Капська колонія перейшла до англійців. Пізніше між англійцями та бурами виник глибокий конфлікт, і останні почали залишати Капську колонію і захоплювати землі зулусів на півночі і північному сході. На середину XIX ст. бурам вдалося створити два колоніальних державних утворення -Південно-Африканську республіку (англійці зазвичай називали її Трансвааль) та Оранжеву республіку. Англійці визнали незалежність цих держав і самі утворили дві колонії - Капську і Наталь. Місцеве населення - зулуси, басуто, коса - мужньо чинили опір колонізаторам, проте сили були нерівні - і вони поступово втрачали свої землі.

Поміркуйте!
Чи були бури колонізаторами в повному розумінні цього слова?

У 70-80-х роках XIX ст. в Південній Африці були виявлені великі поклади золота й алмазів, що викликало новий сплеск колонізації. Англійці запропонували бурам об'єднати зусилля і разом просуватися на північ. Бури відмовилися підтримати англійців, і ті в 1877 р. ліквідували незалежність Трансваалю. Бури не чинили спротив, сподіваючись разом розгромити єдину незалежну африканську країну Зулуленд.

Верховним вождем зулусів у 1878 р. було проголошено розумного й далекоглядного державного й військового діяча Кетчвайо. Він був послідовним борцем проти колоніалізму й багато зробив для покращення боєздатності зулуської армії. Наприклад, юнаки, що йшли працювати на алмазні копальні, на зароблені гроші купували зброю і привозили її на батьківщину. Тому, хоча більшість зулуського ополчення була озброєна луками й стрілами, воно становило досить потужну військову силу.

У 1878 р. англійці поставили зулусам ультиматум з вимогою розпустити військо і прийняти англійського резидента, який буде контролювати діяльність Кетчвайо. Останній, розуміючи військову перевагу англійців, виявив дипломатичну гнучкість і погодився на ведення переговорів, однак англійці почали війну. У ході воєнних дій англійці неодноразово зазнавали поразок й мали значні людські втрати, проте вони збільшили свій військовий контингент до 20 тис. вояків і влітку 1879 р. перемогли. Кетчвайо було взято в полон і відправлено до Великої Британії. У 1887 р. Зулуленд включили до складу колонії Наталь.

Поміркуйте!
Уявіть себе радником Кетчвайо. Які б ідеї ви запропонували верховному вождю зулусів, щоб країна залишилася незалежною?

Після розгрому зулусів бури відмовилися коритися англійцям, і ті в 1881 р. були змушені надати Трансваалю повну самостійність у внутрішніх справах. Проте це тривало недовго. В бурських республіках посилився вплив німецького капіталу. У1883 р. німецький торговець Людериц за декілька десятків фунтів стерлінгів і 260 старих гвинтівок купив у місцевих вождів значну територію на північ від р. Оранжевої. Так була заснована німецька колонія Південно-Західна Африка.

В останнє десятиріччя XIX ст. боротьба за колонії розгорнулася з новою силою. Англійці всілякими засобами прагнули захопити землі племен машона й матабеле, що межували з Трансваалем. Вони використовували підкуп місцевих вождів, обман, а коли нічого не допомогло, в 1893 р. розпочали війну з цими народами. Останні під проводом мудрого вождя Лобенгули чинили мужній опір колонізаторам. Проте на боці англійців була військова перевага і африканці зазнали поразки. У цій війні англійці вперше використали військову новинку - кулемет «максим».

Після загарбання всіх «вільних» територій прийшла черга й бурських республік. їхня доля була вирішена під час англо-бурської війни 1899-1902 рр. Республіки Трансваалю і Оранжева почали управлятися англійськими губернаторами. У 1910 р. було утворено домініон у складі Капської колонії, Наталю, Трансваалю і Оранжевої, який отримав назву Південно-Африканський союз.

Перевірте себе!

1. Яким чином Францією було захоплено Алжир?
2. Чому Абд аль-Кадира вважають національним героєм Алжиру?
3. Зробіть історичний портрет Мухаммеда-Алі.
4. Охарактеризуйте будівництво Суецького каналу. Визначте роль цього каналу в економіці Єгипту в той час і на сучасному етапі.
5. Покажіть на карті території Північної та Південної Африки, про які йдеться в тексті.
6. Проаналізуйте процес колоніального загарбання Південної Африки.

Дати і події

1834 р. - частина Алжиру стала французькою колонією.
1841 р. - указ про збереження Єгипту у складі Осман ської імперії.
1879 р. - поразка сил Кетчвайо.
1882 р. - окупація Єгипту військами Великої Британії.
1899-1902 рр. - англо-бурська війна.

С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Онлайн уроки з всесвітньої історії, електронні видання безкоштовно, матеріали для підготовки до уроків, навчальна программа з всесвітньої історії, підручники скачати безкоштовно, готові домашні завдання}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.