Версия 13:45, 27 сентября 2009

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 10 клас>>Економіка: Виробництво та його фактори: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва

Сутність і види економічних ресурсів (факторів виробництва). Особливості різних видів економічних ресурсів.

Чим характеризуються економічні ресурси?

Сутність і види економічних ресурсів
Для здійснення господарської діяльності людина використовує відповідні ресурси. Слово «ресурс» (франц.) означає «усе, що може бути використане для господарювання».
Усі види ресурсів, які використовуються у процесі виробництва, називають економічними ресурсами, або факторами виробництва.

Згадаємо Робінзона, який потрапив на безлюдний острів і змушений був жити як первісна людина. За допомогою ліани, палиці й великого кам'яного уламка він зробив сокиру, яка стала йому знаряддям полювання та праці. Згодом для будівництва хижі він використав гілки дерев, ліани, стовбури, листя та інші предмети. Знайдене насіння стало необхідною умовою, щоб Робінзон зайнявся городництвом на підготовленій для цього ділянці землі. А приручивши тварин, він дістав можливість споживати м'ясо.

Звичайно, Робінзон не вижив би у таких складних умовах, якби впав у відчай і нічого не робив. Його винахідливість, фізична праця й оптимізм допомогли витримати випробування і стали добрим прикладом для багатьох людей, що опинялися у скруті. Робінзон побачив у навколишніх речах корисні властивості, можливості використання їх як ресурсів.

Види економічних ресурсів
Економічні ресурси поділяються на дві великі групи: матеріальні — земля і капітал;
людські — праця і підприємницький хист людей, їхня здатність до підприємництва.

Праця здавна вважалась одним з основних економічних ресурсів. Про це йдеться в Арістотеля, середньовічних філософів, у представників економічної школи меркантилістів (XVII ст.). Фізіократи (XVIII ст.) найбільшу роль відводили землі як економічному ресурсові. Адам Сміт у XVIII ст. розглядав взаємодію вже трьох факторів виробництва: землі, праці, капіталу. Найчіткіше теорію економічних ресурсів сформулював Жан Батист Сей (1767-1832). У XX ст. англійський економіст Альфред Маршалл (1842-1924) запропонував розглядати четвертин фактор — підприємницькі здібності людей. Деякі сучасні економісти виділяють ще один фактор виробництва — «знання» у розумінні досягнень науки, інформації, технології, науково-технічного прогресу.

Праця — сукупність умінь, навичок, фізичних та інтелектуальних можливостей людини, тобто її робоча сила, яку вона використовує у процесі виробництва.

Земля (природні ресурси) — так називають усі блага природи, які людина використовує у процесі виробництва: земля, надра, водні, лісові, біологічні, агрокліматичні та всі інші види природних ресурсів, які ви вже знаєте з географії, біології, фізики й інших наук.

Капітал — усі засоби виробництва, створені людиною; приміщення, обладнання, машини, матеріали, інструменти, напівфабрикати, а також кошти, тобто грошовий капітал, призначений для організації виробництва. Процес нагромадження коштів і їх використання для ведення виробництва називається інвестуванням.

Підприємницькі здібності — здатність людей до організації виробничої, торговельної, комерційної та іншої ділової, економічної діяльності. Це особливий економічний фактор, який забезпечує комбіноване поєднання всіх інших ресурсів у єдину систему в процесі виробництва товарів та послуг. Підприємницькі здібності виявляються через особливий вид діяльності, яку називають підприємництвом. Детальніше про це йтиметься у наступних темах.

Особливості різних видів економічних ресурсів
Наявність численних економічних ресурсів у різних народів в усі часи вважалась основою багатства. Так, у ско-тарів-кочівників багатство вимірювалось поголів'ям худоби. Навіть слово „капітал” походить з латинської — «голова», «головний». У поміщиків Русі багатство визначалося кількістю кріпаків, тому що їхній дохід залежав від кількості працюючих. В англійських лордів багатство залежало від земельних володінь, за які селяни платили орендну плату з одиниці площі. У заможних городян в Європі XIX-XX ст. мірилом багатства була кількість прибуткових будинків. У купців різних країн і часів — обсяги торгових оборотів.

Розглянемо коротко основні риси економічних ресурсів, як їх розуміє сучасна наука.

Земля
Природний ресурс земля — вихідний фактор виробництва, без якого матеріальне виробництво зовсім неможливе. До нього зараховують землю і все, що розташоване на ній і в ній: орні площі, ліси, ресурси річок, озер, морів, океанів, корисні копалини, тобто все, що людина бере від природи. Це природне середовище, де відбувається життєдіяльність людини.

У первісному суспільстві людина лише споживала природні блага. З розвитком господарських відносин стає очевидним, що життєві умови, даровані природою, не всюди однакові й змінюються з часом, а багатства, які можна отримати від використання землі, залежать від якості самої землі та способів господарювання. Відтак з'являється прагнення до привласнення і відстоювання права на земельні площі певними групами людей з метою їх подальшого використання для отримання прибутків.

Особливе ставлення людей до землі яскраво описано українськими класиками. У п'єсі «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого читаємо: «Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито, і все то гроші, гроші, гроші...»

Уся величезна різноманітність природних ресурсів і фізико-біологічні особливості землі надають різні можливості для господарської діяльності, що відображається в земельному кадастрі. З їх урахуванням люди обирають відповідні способи використання землі. Так, у Земельному кодексі України земельні ресурси поділяються за цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, населених пунктів, промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового фонду, водного (у т. ч. підводного) фонду. Обмеженість земель зумовлює раціональне використання їхньої природної родючості, поліпшення стану природних об'єктів, використання інтенсивних технологій, які забезпечують підвищення продуктивності та ефективності господарювання і подальшого використання землі.

Праця
Ресурс «праця» об'єднує всі фізичні й розумові здібності людей для здійснення виробництва. Без праці неможливі ні використання природних багатств, ні виробництво товарів. Ефективність праці залежить від доцільного застосування тих здібностей, з якими ми народилися, і знань, яких ми набули в навчанні, сили наших м'язів та вправності наших рук, нашого розуму й пам'яті та соціального досвіду.

З певного віку всі працездатні люди, що мають належні фізичні та розумові здібності, є трудовими ресурсами. Особливості трудових ресурсів ви вже вивчали на уроках географії. Основні риси праці як фактора виробництва ми розглянемо при вивченні ринку праці.

Праця й земля — традиційні виробничі фактори. Але щоб виробляти товари, у сучасному господарстві їх самих недостатньо. Ще з давніх-давен людина використовувала допоміжні засоби, що полегшували її працю (плуг, рибальські снасті, кресало, скребок, молоток тощо). Ці інструменти були знаряддям, «капіталом» трудівника, слугували підвищенню ефективності його праці. У сучасному виробництві належна їх ефективність досягається завдяки застосуванню складних машин, устаткування та технологій.

Капітал
До нього належать усі задіяні у процесі виробництва предмети й засоби виробництва і кошти, а також складські запаси готової чи незавершеної продукції, що є сировиною для подальшого виробництва, необхідні приміщення.

Арістотель першим спробував пояснити, що таке капітал. Він запровадив поняття «хремастика» — мистецтво забезпечувати достаток, діяльність, спрямована на нагромадження коштів. Пізніше вчені-економісти А. Сміт і Д. Рікардо ототожнювали капітал з нагромадженою працею, запасом матеріальних цінностей, призначених для подальшого виробництва й отримання доходу. їх наступник К. Маркс дійшов висновку, що джерелом капіталу є присвоєна власником засобів виробництва додаткова вартість продукції, вироблена живою працею.

Дослідники XX ст. також по-різному підходили до розуміння сутності капіталу. Американський економіст І. Фішер так іменував запас багатства, здатного забезпечувати його власникові постійний дохід у вигляді «потоку послуг». Англієць Дж. Хікс капіталом вважав сукупність товарів виробничого призначення, Пол Хейне — благом, що його можна використовувати для виробництва майбутніх благ. Деякі вчені вважають капіталом також час, як окремий фактор виробництва, що створює дохід.

Поняття «капітал» часто вживається у різних значеннях: грошовий капітал — кошти, призначені для організації та розширення виробництва, для придбання знарядь, матеріалів і сировини: матеріальний капітал — засоби виробництва тривалого й короткочасного використання; людський капітал — знання, працездатність, досвід, енергія, освітні, культурні, етичні цінності і традиції людей тощо.

Основні складові частини матеріального, речового капіталу показано в табл. 2.

Таблиця 2. Структура матеріального капіталу.   

Велику частину основного капіталу становлять засоби виробництва тривалого використання. Вони на довгий час • прив'язують* кошти до виробництва, потребують значних витрат на належне утримання і ремонт. Такі витрати, які виникають незалежно від кількості виробленої продукції, називають постійними. А процес поступового зношування основних фондів і перенесення їхньої вартості на вироблювану продукцію називають амортизацією. Зношування основного капіталу може бути як фізичним, так і моральним.

Завдання. Наведіть власні приклади фізичного і морального зношування відомих вам речей, які можна вважати капіталом. Поміркуйте, як власник має відшкодовувати подібні втрати.

За походженням капітал може бути власним або залученим (чужим), отриманим через кредити чи боргові зобов'язання.

Співвідношення різних видів капіталу на підприємстві відображується в документі, який називається балансом.

Утворення капіталу можливе за кількох умов. Першою назвемо утримання від споживання.

Доходи, не використані на споживання, стають основою заощаджень. Заощадження окремих людей і сімей можуть бути у грошовій формі вдома, на рахунках у банку або безпосередньо на підприємстві, вкладені під відповідне письмове засвідчення (цінний папір тощо) про внесення коштів і права на отримання доходу.

Другою важливою умовою утворення капіталу є вкладення заощаджених коштів у подальше виробництво: наприклад, будівництво нових цехів, купівля кращих, високотехнологічних ліній, використання якіснішої сировини тощо. Отже, той, хто вкладає свої заощадження у господарську діяльність, позбавляє себе певних можливостей реалізувати своє багатство сьогодні, жертвує сьогоднішніми інтересами заради майбутнього. І така «жертовність» заслуговує винагороди у вигляді різних доходів від використання ресурсів. Детальніше про це йтиметься в наступній темі.

Проблеми співвідношення споживання, заощаджень та інвестицій є актуальними як для кожної сім'ї, так і для підприємств ти національних економік.

Завдання. Наведіть приклади різних видів благ, які використовують як для споживання, так і для виробництва.

Підприємливість
Що ж приводить у рух щойно названі економічні ресурси? Четвертим, об'єднуючим фактором виробництва, його рушійною силою є підприємницький хист, або підприємливість. Підприємливість передбачає наявність здорового глузду, вміння йти на ризик, використання всіх можливостей для досягнення певної мети, хист до управління.

Підприємець — новатор, який, прагнучи отримати додаткову вигоду, використовує винаходи, веде пошук шляхів удосконалення, поліпшення організації виробництва, запроваджує нові досягнення задля оптимального поєднання наявних ресурсів. Винагородою для підприємця є підприємницький прибуток — плата за його ризик.
Звичайно, не всі люди мають визначні підприємницькі здібності. Тих же, хто має перераховані здібності і застосовує їх на практиці, називають підприємцями.

Діяльність підприємців у будь-якій сфері економіки називається підприємництвом. Підприємницька діяльність — це діяльність, спрямована на об'єднання факторів виробництва — землі, праці, капіталу заради одержання прибутку. Підприємництво — надзвичайно важливий вид діяльності.

Контрольні завдання
1 рівень
1. Вкажіть, чи правильні твердження:
а) поняття «земля» охоплює всі продукти, які надходять від природи і використовуються у виробництві;
б) усі товари, що виробляються для використання у виробництві, називаються капіталом.
2. Виберіть найпевнішу відповідь із наведених.
Знання, вміння, поінформованість, які можуть використовуватись у процесі виробництва, це:
а) інформація; б) підприємництво; в) розумова праця.
3. Виберіть правильну відповідь із наведених.
Фактор виробництва, який забезпечує ефективний розподіл ресурсів для отримання бажаного результату, це:
а) праця; б) підприємництво; в) інформація; г) капітал.

2 рівень
4. Дайте визначення понять: «економічні ресурси»; «праця», «земля», «капітал»; «підприємливість».
5. До якого з факторів виробництва належать: а) комп'ютер;
б) урожай цукрових буряків; в) поклади нафти; г) кваліфікація програміста; ґ) фах менеджера фірми.
6. Проаналізуйте життя Робінзона на острові і наведіть приклади його праці, спрямованої на задоволення своїх потреб. Чи дала б праця Робінзона результат при майже повній відсутності природних благ на острові?

3 рівень
7. Проаналізуйте, як змінювалася роль землі як фактора виробництва в різні періоди економічного розвитку в Україні.
8. Поясніть на конкретних прикладах, коли папір і ручка призначені для використання у побуті, а коли — для виробництва.
9. Охарактеризуйте роль людського капіталу в сучасній ринковій економіці.
10. Поясніть, чому людям, які виробляють товари, доводиться постійно здійснювати пошук кращих варіантів.

4 рівень
11. Наведіть приклади ситуацій, коли капітал змінює можливість використання праці й землі.
12. Наведіть випадки, коли земля не є фактором виробництва. Відповідь обґрунтуйте.
13. Охарактеризуйте на конкретних прикладах, як змінилися у сучасних ринкових умовах в Україні такі фактори виробництва, як праця і капітал.

Ковальчук Г.О., Мельничук В.Г., Огнев'юк В.О. Економіка 10 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту

_{Економіка обучатись онлайн. Книги,підручники, конспект на допомогу вчителю та учням.}

 акселеративні методи на уроці                         національні особливості
 виділити головне в уроці - опорний каркас             нічого собі уроки
 відеокліпи                                            нова система освіти
 вправи на пошук інформації                            підручники основні допоміжні
 гумор, притчі, приколи, приказки, цитати              презентація уроку
 додаткові доповнення                                  реферати
 домашнє завдання                                      речовки та вікторизми
 задачі та вправи (рішення та відповіді)               риторичні питання від учнів
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)    рівень складності звичайний І
 знайди інформацію сам                                 рівень складності високий ІІ 

 ідеальні уроки                                      рівень складності олімпійський III
 ілюстрації, графіки, таблиці                          самоперевірка
 інтерактивні технології                               система оцінювання
 календарний план на рік                               скласти пазл з різних частин інформації
 кейси та практикуми                                   словник термінів 
 комікси                                               статті
 коментарі та обговорення                            тематичні свята
 конспект уроку                                        тести
 методичні рекомендації                                шпаргалка 
 навчальні програми                                    що ще не відомо, не відкрито вченими

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.