Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 8 клас>>Зарубіжна література: Тіртéй “Добре вмирати тому...”. Архілóх “Серце, серце...”, “Хліб мій на списі замішений”
ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ
ТІРТЕЙ (серед. VII cm. до н. е.)
Не було в Елладі міста, де б до мистецтв ставилися гірше, ніж у Спарті. Колись звідти навіть вигнали всіх митців, бо ті начебто не приносили державі «жодної користі». Однак переказують, що під час війни Спарти з Мессе-нією жодна зі сторін довго не могла перемогти. Тоді спартанці отримали пророцтво: вони не переможуть доти, доки не попросять допомоги в афінян, своїх найзапекліших суперників. Що поробиш, з богами не сперечаються: зціпивши зуби, спартанські посли вирушили до Афін. Там теж здивувалися їхньому проханню і наказали зачекати під міською брамою. Яким же було обурення войовничих спартанців, коли з Афін їм на «допомогу» вийшов не загін добре озброєних гоплітів, а кульгавий учитель музики Тіртей. Від люті й приниження спартанці ледве не вбили його на місці, але побоялися гніву богів і взяли старигана із собою. Саме тоді війська спартанців і мессенців зійшлися у вирішальній битві — хто кого? І в найнапруженіший момент бою, коли спартанські лави, здавалося, не витримають стрімкого натиску чисельнішого супротивника, Тіртей почав декламувати свої вірші: про стійкість у бою, про необхідність боронити батьківщину, про те, що краще полягти в битві за свій народ, ніж шукати притулок у далеких краях. І серця втомлених спартанських воїнів сповнилися відвагою, вони кинулися на ворогів і перемогли їх. Тіртей дістав звання почесного громадянина Спарти, а спартанці відтоді почали шанувати мистецтво слова. Невтомні войовники, вони перед битвою приносили жертви не богу війни Аресу, а музам, бо просили не перемоги, а поета, який зміг би цю перемогу оспівати...
• • • Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну, Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах. Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі Ниви покинуть і йти жебракувати в світи, З матір'ю милою, з батьком старим на чужині блукати, Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну. Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить, Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача. Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє, Горе й зневага за ним підуть усюди слідом. Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю, — Будемо батьківщину і дітей боронити відважно. В битві поляжемо ми, не пожалієм життя. О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою, Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть. Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте, Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою. Віком похилих, у кого слабкі вже коліна, ніколи Не покидайте старих, з битви утікши самі. Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних Воїн поляже старий, в перших упавши рядах, — Голову білу безсило схиляючи, сивобородий, Дух свій відважний віддасть, лежачи долі в пилу, Рану криваву свою не забувши руками закрити, — Страшно дивитись на це, соромно бачить очам Тіло старе без одежі! А от юнакові — все личить, Поки ще днів молодих не осипається цвіт. Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він — Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах. Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане, В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.
Переклад Г. Конура
1. Чи міг Тіртей під час вирішального бою спартанців декламувати саме цей вірш? 2. Спираючись на вірш, сформулюйте кодекс честі еллінського воїна. Чи актуальний він у наш час? 3. Якою постає людина у вірші Тіртея? Чи можемо ми нею пишатися? 4. Порівняйте ліричного героя Тіртея з воїнами Гомера. Що їх об'єднує? Чим вони відрізняються?
АРХІЛОХ (бл. 680-640 pp. до н. е.)
Коли читаєш вірші давньогрецьких поетів, мимоволі розумієш, що за декілька тисяч років люди не так уже й змінилися. Хто разом із давньогрецьким поетом Архілохом не міг би вигукнути: «Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять — / Ти ж відважно захищайся, з ворогами позмагайсь»?.. Архілох знав, що казав, бо він, син аристократа й рабині, змушений був покинути свій рідний острів Парос і поневірятися світами, заробляючи на хліб небезпечною професією найманця. Він і загинув як воїн у бою. Здавалося б, що поет-воїн мав би обрати за взірець для своїх віршів героїчні поеми Гомера. Однак Архілох жив уже в іншу епоху. Він був не гомерівським героєм, а звичайною людиною, яка має тільки одне життя, і не хоче розлучатися з ним. Можливо, саме це приваблювало давніх греків у віршах Архілоха: вони впізнавали себе, свої радощі, прикрощі та страхи. Архілох творив на межі двох епох — давньої, героїчної (доби Гомера), і нової, авантюрно-прагматичної. Чи не вперше у світовій літературі він відчув, що людина — лише маленька піщинка у вихорі земного життя. Тож не дивно, що після смерті поета співвітчизники шанували його як напівбога. Земляки спорудили на честь Архілоха святилище, руїни якого можна побачити й нині...
• • • Серце, серце! Біди люті звідусіль тебе смутять — Ти ж відважно захищайся, з ворогами позмагайсь. Хай на тебе скрізь чатує ворожнеча — завжди будь Непохитне. Переможеш — не хвались відкрито цим, Переможене — удома в самотині стримуй плач, Радість є — радій не надто, є нещастя — не сумуй Понад міру. Вмій пізнати зміни в людському житті.
Переклад Г. Конура
• • • Всі шляхи богам відкриті — Часто з чорної землі Піднімають горем вбитих, А не раз по волі їх Самовпевнені і горді, Мов підкошені падуть. І тоді за лихом лихо Гне їм спину, і вони Йдуть по світу жебраками Без думок і без мети.
• • • Хліб мій на списі замішений; теж і вино я на списі Маю ісмарське, і п'ю, спершись на списа також.
• • • В горі невтішному всі заніміли, Перікле, сьогодні, Сумно за нашим столом, місто затихло в журбі. Хвилі бурхливі таких благородних людей поховали — Біль непомірний тепер стискує наші серця. Та пам'ятайте про те, що від горя жорстокого захист Нам дарували боги — стійкість твердої душі. Лихо зрадливе не спить, а чатує на кожного пильно: Нині ридаємо ми, ятриться рана у нас, Завтра — на інших черга, то ж візьміть себе в руки скоріше, Мужніми будьте, терпіть, сльози облиште жінкам. Переклади А. Содомори
1. Як ви розумієте вислови «вмій пізнати зміни в людському житті», «стійкість твердої душі»? Обґрунтуйте свою точку зору. 2. На стінах дельфійського оракула було викарбовано: «Міра понад усе». Чи суголосне це висловлювання віршам Архілоха? Наведіть приклади з тексту. 3. Яким бачить справжнього чоловіка Архілох? 4. Що, з точки зору Архілоха, керує людською долею і що дасть людині «від горя жорстокого захист»? 5. Чи можна вірші поета назвати філософськими? Чому? Чи можемо ми скористатися порадами Архілоха?
Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 8 клас Вислано читачами інтернет-сайту.
Підручники по всім предметам, зарубіжна література 8 клас, розробка планів уроків для вчителів
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|