Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 5 клас>> У чому виявляється вміння користуватися засобами мовного етикету.

-    Знаєш, Богдане, маю мороку з тим запрошенням до танцювального клубу, - голос Олесі й справді звучав стурбовано.
-    Облиш морочитися. Скажи «ні» та й годі.
-    Легко тобі радити: скажи «ні», - стурбованість уже більше нагадувала роздратування. - Але ж я їм обіцяла. Керівничка дуже зраділа, сказала, що якщо я ходитиму, у колектива з'явиться можливість підготувати аж чотири нові номери.
-    Якщо ти так цим перейнялася, то відвідуй ще й танцювальний гурток. Тільки май на увазі: математику будеш розв'язувати сама.
-    У тому ж і полягає проблема, - пояснювала Олеся, - я не хочу ображати керівничку, але й не маю часу на танцювальний гурток...
Доскаржитися на долю Олеся не встигла, бо Богданко вже поклав слухавку.

Завдання 1:

• Чому ситуація, у якій опинилася Олеся, так її непокоїла? Чи можна вважати вдалим той вихід, який пропонував Богдан?
  
• Чи потрапляли ви в ситуації, коли вам не зручно було сказати «ні»?
  
• Чому треба вміти ввічливо відмовляти?

1. Коли «чарівні слова» набувають сили
Про «чарівні слова» кожен з нас знає змалку. Розпитайте своїх батьків, як ви засвоювали слова «будь ласка», «дякую», і, можливо, почуєте від них цікаві історії про те, що малятами ви вірили в чарівну силу якогось слова так само, як і в справжність Діда Мороза. На попередньому уроці ви довідалися, що набір стійких словесних зворотів, словесних формул ввічливості, якими користуються мовці в етикетних ситуаціях, називають мовним етикетом. Проте знання словесних формул іще не означає, що ми оволоділи етикетним мовленням. Погодьтеся, що й найввічливіші слова можна промовити так, що вони звучатимуть, як образа. Навряд чи ввічливою вважатимуть людину, яка, звертаючись до незнайомих людей, казатиме: «Привіт, любі добродії» або «Здоровенькі були, шановні пані та панове». Неввічливо в розмові порушувати теми, які можуть бути неприємними для співрозмовника, говорити, приміром, з людьми, які мають фізичні вади, про конкурси краси тощо.
Для ввічливого спілкування неабияке значення мають вираз обличчя, жести, а також тон висловлення, інтонація.

Завдання 2:
Щоб пригадати якомога більше словесних формул ввічливості, пограйте з однокласниками в гру «Аукціон». Домовтеся, що «продаватимете» титул «Найчемнішого». За грошову одиницю правитимуть чарівні слова - словесні формули, які використовуємо в етикетних ситуаціях спілкування. На аукціон виносьте різноманітні етикетні ситуації, наприклад «Вітання», «Привернення до себе уваги», «Подяка», «Згода», «Відмова» тощо. Усі пропозиції записуйте на дошці. Переможця визначайте для кожної пропозиції - ним буде той, хто назвав останнє слово.

Чому словесні формули ввічливості, які складають мовний етикет, часто називають «чарівними словами»? Що означає вислів «оволодіти мовним етикетом»?

2. Як обрати найдоречніше слово
Хоч етикетні ситуації спілкування не знають кордонів, мовний етикет пінних ниродів мін свої особливості. Так, паприклад, для європейських народів головною особою спілкування є перша особа (Я), мовець. А в японській розмові в центрі порену нас співрозмовник, і суть розмови полягає не в самоутвердженні Я, а в досягненні згоди, порозумінні зі співрозмовником. Через це, - зауважують дослідники мовного етикету, -японців дивує часте вживання європейцями слова «(по)слу-хай(те)». А таке звичайне для нас перепитування «Розумієш (єте?)» вони сприймають як загрозу.

Як це не дивно, але й зовсім буденні ситуації в різних народів набувають неоднакового словесного втілення. Так, на запитання «Як справи?» чехи переважно жаліються, роблячи це, однак, бадьорим тоном, - ніби хваляться турботами; росіяни дають «середню» відповідь: «Нічого!», а від болгар можна почути: «Добре!» Українці здебільшого оцінюють свої справи дещо вищим за середній бал: «Може бути»; «Не біда»; «Аби не гірше»; «Дякувати Богу!»; багато хто відповідає: «Добре!», навіть якщо часом стан справ на таку оцінку не заслуговує. Отже, ввічлива людина має користуватися всім багатством мовного етикету, обираючи найдоречніше слово в кожній конкретній ситуації.

Правила, про які не варто забувати
Для називання людей при зверненні до них зазвичай викову ристовуємо імена. У ситуаціях, коли ім'я співрозмовника невідоме або коли власного імені для звертання недостатньо, ми вживаємо іменники, що вказують на вік, стать, звання тощо, та іменники «пан», «добродій», «пані», «добродійко», а також «друг», «товариш», «колега», «брат», «сестра».

Іменники-звертання в українській мові вживаються в кличному відмінку!

За спілкувальним етикетом на подяку належить відгукнутися реплікою. Етикетними репліками, зокрема, є: «Прошу!»; «Будь ласка!»; «Нема за що (дякувати)»; «Не варто дякувати»; «Мені було приємно тобі (Вам) допомогти», «Я радий, що ти (Ви) задоволений (ні)»; «Це я мав би тобі (Вам) дякувати». Дітям за доброю українською традицією відповідають на подяку словами «Рости великий (а)!»

Завдання 3:
Поєднайте іменники-звертання з етикетними прикметниками, розігравши діалоги (на 2 репліки).
Шановний, вельмишановний, любий, високоповажний, дорогесенький, рідненький.
Пан, добродій, друг, брат, учитель, дідусь.

Завдання 4:
Складіть і запишіть речення з етикетними словами, використовуючи подані нижче іменники та враховуючи умови спілкування. Порівняйте результати своєї роботи з результатами іншої пари.
Директор (ви клопочетеся про надання послуг). Юрій Борисович (звертаєтеся до вчителя на уроці). Антоніна Петрівна (підписуєте вчительці привітальну листівку).
Бабуся (пишете листа рідній бабусі).
Незнайомець літнього віку (просите передати гроші на квиток в автобусі).
Незнайомець - ваш одноліток (просите підкинути м'яча, який залетів за межі спортивного майданчика).

Завдання 5:
Розіграйте діалог відповідно до передбаченої етикетом послідовності вживання реплік.
Ви звертаєтеся до перехожого із запитанням: Як пройти до Дитячого музичного театру?
1.    Вітання: Доброго ранку! (Добрий день! Добрий вечір!)
2.    Вибачення й прохання: Вибачте (Перепрошую, що затри мую Вас!); Скажіть, будь ласка! (Будьте ласкаві, скажіть; Чи не могли б ви сказати).
3.    Подяка: Щиро (сердечно) дякую (вам) за.
4.    Вибачення: Пробачте, що затримав Вас (Вибачте, що зайняв Ваш час; Даруйте, що завдав Вам клопоту).
5.    Прощання: До побачення! (Бувайте здорові; Усього Вам найкращого! ).

Завдання 6:
Доберіть з поданих у рамці етикетних формул найдоречніші в кожній з описаних ситуацій. Розіграйте діалоги перед однокласниками.
Ситуація 1. - Петрику, з'їж іще пиріжок.
    -................ пиріжки дуже смачні, але я не голодний.
Ситуація 2. - Василино, ходімо разом до бібліотеки.
    -................. уже домовилася з Наталею допомогти їй з математикою.
Ситуація 3. - Андрію, затримайся після уроків полити квіти замість Мирослава.
    -.................., не можу сьогодні затриматися й на хнилииу,бо з мамою йду до лікаря за записом.

Вибач (те), Я не можу (не маю можливості)
Даруй (те), але я змушений тобі ( Нам) відмовити. Я б із радістю (мені б дуже хотілося ), але ... на жаль (шкода), я цього не можу (не зумію) зробити. Вибачте!
Шкода, але про це не може бути й мови.
Ні! Звичайно, ні! (Я) ніяк не можу погодитись.

Завдання 7:
За допомогою уявного мікрофона, виголосіть речення-подяку, використовуючи щоразу інші етикетні слова.
Дякую - дуже; щиро; сердечно; щиросердно; безмежно; від усього серця; від глибини душі та ін.
Велике (щире; сердечне) спасибі.
Я (так; щиро; сердечно) вдячний тобі (Вам) за ...
Моя тобі (Вам) подяка (вдячність) за ...
І Ірийми (іть) мою (глибоку; сердечну; щиру) подяку за ...
Мені бракує слів, щоб висловити тобі (вам) усю глибину моєї вдячності;
Якби ти (Ви) знав (ли), наскільки я вдячний (а) тобі (вам) за ...!
Хочу вірити, що ти (Ви) відчуваєш (єте), як я вдячна тобі (вам) за ...

• Яка роль мовного етикету в спілкуванні людей? Які етикетні слова засвоїли під час уроку?
  
• Чи важко вам було працювати на уроці? Чому? Чим відрізняються поняття «спілкувальний етикет» та «мовний етикет»?
  
• Яким балом ви можете оцінити свій рівень володіння мовним етикетом?
  
• Чого вам треба ще навчитися?

1. Прочитайте уривок з книги Ярослава Радевича-Винницького «Етикет і культура спілкування». Що довідалися про історію етикетного звертання «пан»?

Слово «пан» в українській мові вживається щонайменше сім століть. У цьому переконують книжні пам'ятки. Давні книги свідчать, що словом «пан» послуговувалися князі й бояри, гетьмани й козацька старшина. Але вживалося воно не тільки до представників вищих соціальних верств, а й до козаків, міщан, селян. Наприклад, у «Думі про Самійла Кішку» співається:
Козаки-панове, добре майте,
Один другого одмикайте.
Перед початком судового процесу козаки вклонялися низенько суддям і казали: «Кланяємось, панове, хлібом і сіллю». Судді запитували: «Яке ваше діло, панове молодці?».

Слова «пан», «пані», «панна», «панночка» часто надибуємо в побутових і ліричних піснях, записаних у різних місцевостях України ще в першій половині XIX століття, що свідчить про поширення цих слів у народному мовленні:
Ой, біжить, біжить мала дівчинка,
А за нею русалочка:
- Ти послухай мене, красна панночко!..
Ой, здоров, здоров, пане хазяїну,
Да продай в'язку сіна.

А хто не знає слів щедрівки:
Добрий вечір тобі,
Пане господарю.
Як бачимо, панами величали не тільки панів.

2. Прочитайте оповідання Майї Фролової. Поміркуйте, чому традиція вітати листівками є виявом доброзичливості.

Восьме березня
Юлія Нилівна роздала нам красиві листівки.
- Через тиждень Міжнародний жіночий день Восьме березня. Напишемо привітання вашим мамам і відішлемо поштою.
Важкі слова - ВІТАЮ, ЩАСТЯ, ЗДОРОВ'Я - Юлія Нилівна написала на дошці. У всіх вийшло однаково, тільки адреси різні.

Я написав «Цілую». Сергійко - «Міцно цілую». Тоді я зверху маленькими літерами дописав: «Міцно», а внизу - «Твій син Мишко».

Сергійко зазирнув у мою листівку й теж написав: «Твій син Мишко». Довелося йому витирати й писати «Сергійко». Ледве ми з ним не посварилися. Юлія Нилівна попередила нас, щоб удома ми про листівки не розповідали. Нехай вони надійдуть несподівано. А розповісти мені так кортіло, як ніколи ще в житті. Я вештався по квартирі, намагався не потрапляти мамі на очі. То книжку читав, то паркет натирав - все одно не забувалося! І тут я мало не закричав: роззява, ото роззява! Мамам ми листівки підписали, а хто підпише Юлії Нилівні? Адже їй теж хочеться несподівано одержати по пошті листівку від свого учня. Наприклад, від мене, Мишка Соколова.

Я перебрав усі свої листівки й жодної, яка підійшла б мені, не знайшов. Ті були підписані, ті «З днем народження!». Я вирішив сам намалювати листівку. Вийшла не листівка, а ціла картина. Про те, як ми каталися з Юлією Нилівною з гори. Вона сідала на санчата й брала з собою котрусь із дівчат, які самі з'їжджати боялися. Вони мчали з самого вершечка гори й кричали: "З дороги, курячі ноги!" Усім було заздрісно. Я намалюван довгі сани. Юлія Нилівна сиділа на них на самому вершечку, а Наталка її можна по окулярах впізнаїи внизу, де і ірка кінчається. Зате ми всі помістилися на одних санках - Юлія Нилівна й увесь наш клас.

А як же з адресою? Адже адреси Юлії Нилівни я не знаю. Тоді я написав «Школа № 9, перший клас, Юлії Нилівні». І того ж вечора вкинув до поштової скриньки.

Нікому про нього не розповів, навіть Сергійку. Наперед уявляв, як ірадіє Юлія Нилівна, а всі будуть мені заздрити.
Восьмого березня ми не вчимося. А наступного дня я дуже хвилю-нався, чи встигне пошта. Я прислухався до кроків у коридорі - чи не несуть мого листа. Але ніхто не ніс.

Я зовсім скис. Виходить, пошта запізнилася. Завжди приносять пис і інки після свята, а кому вони тоді потрібні? І раптом у двері постуками. І двері відчинилися. І ми побачили дівчину-листоношу з величезною пачкою листів у руках.

Дівчина підійшла до столу, висипала на нього листи й листівки, сказала Юлії Нилівні: Це все Вам!

Юлія Нилівна читала листівки та листи. Щоки у неї зробилися рожевими, потім червоними. На нас вона не дивилася, а все читала й читана, навіть ледь-ледь губами ворушила. Далі витягла з конверта мій малюнок, розгорнула. Потім розсміялась і нарешті подивилася на нас.

Тридцять шість! - сказала вона. - Всі тридцять шість зробили однакову помилку: слово «свято» написали з апострофом.

3. Складіть і запишіть текст привітання з нагоди дня народження різним адресатам - мамі, другові, вчительці. Чи однакові мовні засоби використовували? Чи погоджуєтеся, що шаблонність, трафаретність фраз у привітальних листівках є виявом байдужості, неуважності?


Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун

Надіслано читачами з інтернет-сайтів

_{Календарно-тематичне планування з етики 5 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителюз етики 5 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.