KNOWLEDGE HYPERMARKET


„Війна і мир”. Повні уроки
 
(7 промежуточных версий не показаны.)
Строка 1: Строка 1:
-
[[Заглавная страница|'''Гіпермаркет Знань''']]'''&gt;&gt;'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]'''&gt;&gt;'''[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']]'''&gt;&gt; Зарубіжна література:„Війна і мир”. Повні уроки'''<br>  
+
[[Заглавная_страница|'''Гіпермаркет Знань''']]'''&gt;&gt;'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]'''&gt;&gt;'''[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']]'''&gt;&gt; Зарубіжна література:„Війна і мир”. Повні уроки'''<br>  
-
'''Тема:''' „Війна і мир” - історичний і психологічний роман-епопея.<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів з&nbsp; сюжетними лініями, характерами героїв в романі «Війна і мир».<br>Значення роману у світовій літературі.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>'''Тип уроку:''' урок-лекція<br>
+
'''Тема:''' „Війна і мир” - історичний і психологічний роман-епопея.<br>'''Мета:''' Ознайомити учнів з&nbsp; сюжетними лініями, характерами героїв в романі «Війна і мир».<br>Значення роману у світовій літературі.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>'''Тип уроку:''' урок-лекція<br> Історична тема у Толстого, як і у всій передовій російській літературі 60-х років була внутрішньо наповнена найактуальнішим, найсучаснішим змістом.  
-
Історична тема у Толстого, як і у всій передовій російській літературі 60-х років була внутрішньо наповнена найактуальнішим, найсучаснішим змістом.
+
-
{{#ev:youtube|BewBPv8otnk}}
+
-
Вона склалася в процесі і в результаті усе більш поглибленого усвідомлення письменником ролі народу при збереженні у нього, поряд з цим, віру і в «панський стан». <br>Найважливішим художнім завданням «Війни і миру» є розкриття характеру цілого народу, з однаковою силою що виявляється в мирному, повсякденному житті і у великих, етапних історичних подіях, під час військових невдач і поразок і в моменти найвищої слави.<br>Робота над романом «Війна і мир» продовжувалася 7 років (з 1863 по 1869 роки). Толстой починає свій роман з 1805 року. Він мав намір провести героїв і героїнь через історичні події 1805, 1807, 1812, 1825 років і закінчити його 1856 роком. Тобто роман повинен був охоплювати великий історичний період. Проте в процесі роботи над ним Толстой поступово звужував його хронологічні рамки і так прийшов до створення нового роману. У цій книзі злилися найважливіші зображення в світовій історії подій і глибокий аналіз людських душ. І хоча хронологічні рамки були звужені з 1805 по 1820 роки, Толстой вийшов за межі особистої долі героїв і створив грандіозну епічну картину російського життя початку минулого століття.<br>«Війна і мир» -- одне з небагатьох в світовій літературі 19 століть творів, якому по праву надано назву&nbsp; роман-епопея. Події великого історичного масштабу, життя загальне, а не приватне складають основу його змісту, в ній розкритий історичний процес, досягнутий незвичайно широкий обхват російського життя у всіх її шарах, і внаслідок цього таке велике число дійових осіб, зокрема персонажів з народного середовища. У ній показаний російський національний побут і, головне – історія народу і дорогу кращих представників дворянського класу до народу є ідейно-художньою&nbsp; основою твору. «Війна і мир» -- твір, в якому письменник прагнув дати відповіді на запитання: у чому покликання російської інтелігенції? Що повинні робити мислячі люди, щоб принести користь Батьківщині? До чого може привести преклоніння перед сильною особою? Яка взагалі роль особи і народу в історії? Вражаюча широта обхвату російської нації в творі: дворянські садиби, аристократичні столичні салони, сільські свята і дипломатичні прийоми, найбільші битви і картини мирного життя, імператори, селяни, сановники, поміщики, купці, солдати, генерали.<br>Більш ніж з 500 дійових осіб зустрічаємося ми на сторінках роману. Всі вони, особливо позитивні герої, знаходяться в постійному пошуку. Улюблені герої Толстого не бездоганні, але вони прагнуть до вдосконалення, шукають сенс життя, заспокоєність для них рівнозначна духовній смерті. Але дорога до істини і правди важка і терниста.<br>Герої, створені Толстим, відображають етично-філософські дослідження самого автора роману. У романі розповідається про події тих, що відбуваються на трьох етапах боротьби Росії з бонапартистською Францією. У 1-м-коді томі описуються події 1805 років, коли Росія вела в союзі з Австрією війну на її території з Францією. У 2- м-коді томі 1806-1807 років, коли російські війська знаходилися в Пруссії. 3-ій і 4-й томи присвячені широкому зображенню Вітчизняної війни 1812 роки, яку Росія вела на рідній землі. У епілогу дія відбувається в 1820 році. <br>Толстой починає свій роман із зображення двох стихій&nbsp;: одна -- втілена в Ростових, Пьере,
+
-
{{#ev:youtube|yr94vAlTWdU В иМ}}
+
-
Андрії Болконському,
+
-
{{#ev:youtube|oV2YadneOPQ Ви М1}}
+
-
інша -- світське суспільство.<br>Для Толстого світське суспільство -- це символ брехливості, удавання. Це Ганна Павлівна Шерер, що змальовує ентузіастку, пропонує гостям віконта, потім абата. Думка, відчуття, щирість для неї десь у іншому місці. Це постійний гість в салоні Ганни Павлівни -- князь Василь, який говорить як «заведений годинник». І тут підкреслюється автоматизм, відсутність свободи, лицемірство стало суттю людини. Це і красуня Елен, яка завжди і всім однаково красиво посміхається. <br>При першій появі Елен її незмінна посмішка згадана тричі. «Маленькій княгині» Болконській не прощається її сповна безневинне кокетування лише тому, що і з хазяйкою вітальні, і з генералом, і зі своїм чоловіком, і з його другом П’єром вона розмовляє однаковим капризно-грайливим тоном, і князь Андрій раз п'ять чує від неї точно ту ж фразу про графиню Зубової. Старша княжна, що не любить П’єра, дивиться на нього «тьмяно і непорушно», не змінюючи виразу очей. Навіть і тоді, коли вона схвильована (розмовою про спадок), очі у неї залишаються ті ж, як дивно помічає автор, і ця зовнішня деталі досить для того, щоб судити про незначність її натуру.<br>І цьому порожньому, фальшивому світу Толстой протиставляє інший світ, який особливо близький і доріг йому -- світ Ростових, П’єра Безухова, Андрія Болконського. Всьому цьому світові, людям світла знає ціну Андрій Болконський. Вітальні, плітки, бали, пихатість, нікчемність -- це зачароване коло, яке він бачить і з якого хоче вирватися. Для цього він і йде на війну. У князя Андрія «нудьгуючий погляд», на обличчі його чергуються вирази нудьги, втоми і досади. Проте в портреті Андрія Толстой відображає протиріччя між демонстративним вираженням нудьги і внутрішньою пристрастю боротьби. Це виявляється в розмовах Андрія з П’єром. Толстой розкриває перед читачами ще один світ -- світ Ростових. На сторінках роману з'являється привабливий образ Наташі Ростової. На сторінках роману з'являється привабливий образ Наташі Ростової.
+
-
{{#ev:youtube|rDYisTVJtsUВи М2}}
+
-
Як описує Толстой Наташу? «Тоненькі, оголені руки і маленькі ніжки в мереживних панталончиках і відкритих черевичках». Ці пестливо-зменшувальні суфікси зриваються як би мимоволі з пера Толстого: письменник створює образ дитячості, радості, любові, щастя. Все, що робить Наташа, здається жахливо непристойним. Ось сестра її Віра -- абсолютно правильна дівчина. Вона «була хороша, недурна, вчилася прекрасно, була добре вихована, голос у неї був приємний», те, що вона говорила, завжди було справедливе і доречно. А Наташа за словами графині робить бозна-що: цілується з Борисом, за столом голосно запитує, яке буде тістечко, заливається сміхом побачивши, як танцює її батько. Але Толстой любить Наташу і не любить Віру, Елен. Тут Толстой ставить проблему протиборства інтуїтивного і раціонального світосприйняття. Наташа приходить в роман не лише як втілення щирості і життєвості, протиставлення брехливості і мертвотної світла, але і як носійка толстовського ідеалу життя без мук і шукань холодного розуму, що кинув князя Андрія в безнадійну плутанину зіткнень людських інтересів. Наташа живе не розумом, а відчуттям. Безпосередність переживань, тріумфуюча радість життя як би не залишають місця для роздумів.<br>У романі змальовано дві війни: 1805 років, за кордоном і 1812 роки, в Росії. Не можна було показати другу війну без першої. Толстой говорив: «Мені совісно було писати про наше торжество в боротьбі з Францією Бонапарта, не описавши невдач і нашого сорому. Якщо причина наших невдач і нашого торжества була не випадкова і лежала по суті характеру російського народу і війська, то характер цей повинен був виразитися ще яскравіше в епоху невдач і поразок». «Характер народу» або «дух армії» -- так говорить Толстой. І він хоче показати армію і підняти її дух. <br>Толстой за кожною подією, за кожною особою, за кожною життєвою проблемою бачить глибину. Він ніколи не забуває про велику людську правду. У нім живе небесне бажання. Вже в початкових главах Толстой описує перші бої. Весь час відчувається, що у Толстого як би два бачення війни. З одного боку він дуже тепло, навіть з любов'ю описує солдатський побут, захоплено -- битви, а з іншого боку, прориваються у нього нотки ненависті до війни. І ця ненависть пов'язана з однією з головних тем роману, виражених у заклику: «Хай живе весь світ!»<br>Високий етичний пафос «Війни і миру» хвилює письменників 20 століть, свідків нових спустошливих воєн, в набагато більшій мірі, чим сучасників Толстого. Німецький письменник Леонард Франк в книзі «Чоловік добрий» назвав творця «Війни і миру» найбільшим борцем за ті умови людського існування, при яких чоловік дійсно може бути добрий. У романі Толстого він побачив пристрасну участь до страждань, які війна принесла всім людям і, перш за все, російським людям.<br>По книзі Толстого весь світ вчився і вчиться у Росії.&nbsp; У 1887 році американець Джон Форест писав Толстому: «Ваші персонажі для мене -- живі, справжні люди, такі ж, як і Ви самі, і складають настільки ж невід'ємну частину російського життя. За останні роки ви, Достоєвський і Гоголь населили той простір, який раніше був для мене безлюдною пустелею, відміченою лише географічними назвам. Приїхавши тепер до Росії, я став би розшукувати Наташу, Соню, Ганну, П’єра і Льовіна з більшою упевненістю, що зустрінуся з ними, чи з російським царем. І якби мені сказали, що вони померли, я дуже засмутився б і сказав: «Як? Все?».<br>Художні закони, відкриті Толстим у «Війні і мирі», складають і понині незаперечний зразок. Голландський письменник Тойн де Фріс виразився про це так: «Більш всього захоплює мене завжди роман «Війна і мир». Він неповторюваний». <br>«Війна і мир» -- це підсумок етичних і філософських шукань Толстого, його прагнень знайти правду і сенс життя. Кожен твір Толстого -- це він сам, в кожному присутня частка його безсмертної душі: «Весь я -- у моїх творіннях».  
+
-
<br>''Список використаних джерел:''<br>Відкритий урок, на тему: Війна і мир в художньому світі Л.М. Толстого.&nbsp; Віленської&nbsp; Н.М. учителя російської мови та літератури, сш №12, м. Вінниця.<br>Урок на тему&nbsp;: Л.М. Толстой – історична постать світової літератури Квальчук Н. Д. учителя світової літератури, сш №1, м Запоріжжя.
+
{{#ev:youtube|BewBPv8otnk}}
-
Єрмілов В. Толстой - художник і роман «Війна і світ». М., «Радянський письменник», 2001.&nbsp; <br>Коган П.С. Нариси по історії новітньої російської літератури <br>Л.Н.Толстой в російській критиці. М., 2002. <br>Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний&nbsp; письменник», 2000.&nbsp; <br>Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
+
&nbsp; &nbsp; &nbsp;Вона склалася в процесі і в результаті усе більш поглибленого усвідомлення письменником ролі народу при збереженні у нього, поряд з цим, віру і в «панський стан». <br>Найважливішим художнім завданням «Війни і миру» є розкриття характеру цілого народу, з однаковою силою що виявляється в мирному, повсякденному житті і у великих, етапних [[Історія всесвітня|'''історичних''']] подіях, під час військових невдач і поразок і в моменти найвищої слави.  
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].  
+
[[Image:T22vim.jpeg]]<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Робота над романом «Війна і мир» продовжувалася 7 років (з 1863 по 1869 роки). Толстой починає свій роман з 1805 року. Він мав намір провести героїв і героїнь через історичні події 1805, 1807, 1812, 1825 років і закінчити його 1856 роком. Тобто роман повинен був охоплювати великий історичний період. Проте в процесі роботи над ним Толстой поступово звужував його хронологічні рамки і так прийшов до створення нового роману. У цій книзі злилися найважливіші зображення в світовій історії подій і глибокий аналіз людських душ.<br>
-
[[Category:Зарубіжна_література10_клас]]
+
*'''Завдання:'''<br>
 +
 
 +
Яка з цих назв є загальним для творів [[Лев ТОЛСТÓЙ (1828–1910). Повні уроки|'''Л.Н. Толстого''']] і В.В. Маяковського?&nbsp; <br>а) «Війна і мир»;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>б) «Воскресіння»;&nbsp; <br>в) «Баня»;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>г) «Клоп».&nbsp; <br>''(Роман Л.Н. Толстого і поема В.В. Маяковського «Війна і світ».)''<br>
 +
 
 +
І хоча хронологічні рамки були звужені з 1805 по 1820 роки, Толстой вийшов за межі особистої долі героїв і створив грандіозну епічну картину російського життя початку минулого століття.
 +
 
 +
[[Image:T22vim4.jpeg|left|T22vim4.jpeg]]<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp;«Війна і мир» -- одне з небагатьох в світовій літературі 19 століть творів, якому по праву надано назву&nbsp; роман-епопея. Події великого історичного масштабу, життя загальне, а не приватне складають основу його змісту, в ній розкритий історичний процес, досягнутий незвичайно широкий обхват російського життя у всіх її шарах, і внаслідок цього таке велике число дійових осіб, зокрема персонажів з народного середовища. У ній показаний російський національний побут і, головне – історія народу і дорогу кращих представників дворянського класу до народу є ідейно-художньою&nbsp; основою твору. «Війна і мир» -- твір, в якому письменник прагнув дати відповіді на запитання: у чому покликання російської інтелігенції? Що повинні робити мислячі люди, щоб принести користь [[Тема 30. Твоя країна – Україна і ти – її громадянин.|'''Батьківщині''']]? До чого може привести преклоніння перед сильною особою? Яка взагалі роль особи і народу в історії? Вражаюча широта обхвату російської нації в творі: дворянські садиби, аристократичні столичні салони, сільські свята і дипломатичні прийоми, найбільші битви і картини мирного життя, імператори, селяни, сановники, поміщики, купці, солдати, генерали.<br>Більш ніж з 500 дійових осіб зустрічаємося ми на сторінках роману. Всі вони, особливо позитивні герої, знаходяться в постійному пошуку. Улюблені герої Толстого не бездоганні, але вони прагнуть до вдосконалення, шукають сенс життя, заспокоєність для них рівнозначна духовній смерті. Але дорога до істини і правди важка і терниста.
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
[[Image:T22vim1.jpeg|left|T22vim1.jpeg]]<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Герої, створені Толстим, відображають етично-філософські дослідження самого автора роману. У романі розповідається про події тих, що відбуваються на трьох етапах боротьби Росії з бонапартистською Францією. У 1-м-коді томі описуються події 1805 років, коли Росія вела в союзі з Австрією війну на її території з Францією. У 2- м-коді томі 1806-1807 років, коли російські війська знаходилися в Пруссії. 3-ій і 4-й томи присвячені широкому зображенню Вітчизняної війни 1812 роки, яку Росія вела на рідній [[Земля - планета Сонячної системи. Повні уроки|'''землі''']].
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
У епілогу дія відбувається в 1820 році. <br>Толстой починає свій роман із зображення двох стихій&nbsp;: одна -- втілена в Ростових, Пьере,
 +
 
 +
{{#ev:youtube|yr94vAlTWdU}}
 +
 
 +
Андрії Болконському, <br>
 +
 
 +
{{#ev:youtube|oV2YadneOPQ}}
 +
 
 +
інша -- світське суспільство.<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Для Толстого світське суспільство -- це символ брехливості, удавання. Це Ганна Павлівна Шерер, що змальовує ентузіастку, пропонує гостям віконта, потім абата. Думка, відчуття, щирість для неї десь у іншому місці. Це постійний гість в салоні Ганни Павлівни -- князь Василь, який говорить як «заведений годинник». І тут підкреслюється автоматизм, відсутність свободи, лицемірство стало суттю людини. Це і красуня Елен, яка завжди і всім однаково красиво посміхається. <br>При першій появі Елен її незмінна посмішка згадана тричі. «Маленькій княгині» Болконській не прощається її сповна безневинне кокетування лише тому, що і з хазяйкою вітальні, і з генералом, і зі своїм чоловіком, і з його другом П’єром вона розмовляє однаковим капризно-грайливим тоном, і князь Андрій раз п'ять чує від неї точно ту ж фразу про графиню Зубової. Старша княжна, що не любить П’єра, дивиться на нього «тьмяно і непорушно», не змінюючи виразу очей. Навіть і тоді, коли вона схвильована (розмовою про спадок), очі у неї залишаються ті ж, як дивно помічає автор, і ця зовнішня деталі досить для того, щоб судити про незначність її натуру.
 +
 
 +
[[Image:T22vim3.jpeg]]<br>
 +
 
 +
&nbsp; &nbsp; &nbsp;І цьому порожньому, фальшивому світу Толстой протиставляє інший світ, який особливо близький і доріг йому -- світ Ростових, П’єра Безухова, Андрія Болконського. Всьому цьому світові, людям світла знає ціну Андрій Болконський. Вітальні, плітки, бали, пихатість, нікчемність -- це зачароване коло, яке він бачить і з якого хоче вирватися. Для цього він і йде на війну. У князя Андрія «нудьгуючий погляд», на обличчі його чергуються вирази нудьги, втоми і досади.
 +
 
 +
[[Image:T22vim2sal.jpeg]]
 +
 
 +
&nbsp; &nbsp; &nbsp;Проте в портреті Андрія Толстой відображає протиріччя між демонстративним вираженням нудьги і внутрішньою пристрастю боротьби. Це виявляється в розмовах Андрія з П’єром. Толстой розкриває перед читачами ще один світ -- світ Ростових. На сторінках роману з'являється привабливий образ Наташі Ростової. На сторінках роману з'являється привабливий образ Наташі Ростової.
 +
 
 +
{{#ev:youtube|rDYisTVJtsU}}
 +
 
 +
&nbsp; &nbsp; &nbsp;Як описує Толстой Наташу? «Тоненькі, оголені руки і маленькі ніжки в мереживних панталончиках і відкритих черевичках». Ці пестливо-зменшувальні суфікси зриваються як би мимоволі з пера Толстого: письменник створює образ дитячості, радості, любові, щастя. Все, що робить Наташа, здається жахливо непристойним. Ось сестра її Віра -- абсолютно правильна дівчина. Вона «була хороша, недурна, вчилася прекрасно, була добре вихована, голос у неї був приємний», те, що вона говорила, завжди було справедливе і доречно. А Наташа за словами графині робить бозна-що: цілується з Борисом, за столом голосно запитує, яке буде тістечко, заливається сміхом побачивши, як танцює її батько. Але Толстой любить Наташу і не любить Віру, Елен. Тут Толстой ставить проблему протиборства інтуїтивного і раціонального світосприйняття. Наташа приходить в роман не лише як втілення щирості і життєвості, протиставлення [[Тема 20. Намагайся не обманювати.|'''брехливості''']] і мертвотної світла, але і як носійка толстовського ідеалу життя без мук і шукань холодного розуму, що кинув князя Андрія в безнадійну плутанину зіткнень людських інтересів. Наташа живе не розумом, а відчуттям. Безпосередність переживань, тріумфуюча радість життя як би не залишають місця для роздумів.
 +
 
 +
[[Image:T22vim2.jpeg|left|T22vim2.jpeg]]<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp;У романі змальовано дві війни: 1805 років, за кордоном і 1812 роки, в Росії. Не можна було показати другу війну без першої. Толстой говорив: «Мені совісно було писати про наше торжество в боротьбі з Францією Бонапарта, не описавши невдач і нашого сорому. Якщо причина наших невдач і нашого торжества була не випадкова і лежала по суті характеру російського народу і [[Запорозькі козаки як романтичні герої.|'''війська''']], то характер цей повинен був виразитися ще яскравіше в епоху невдач і поразок». «Характер народу» або «дух армії» -- так говорить Толстой. І він хоче показати армію і підняти її дух. <br>Толстой за кожною подією, за кожною особою, за кожною життєвою проблемою бачить глибину. Він ніколи не забуває про велику людську правду. У нім живе небесне бажання. Вже в початкових главах Толстой описує перші бої. Весь час відчувається, що у Толстого як би два бачення війни. З одного боку він дуже тепло, навіть з любов'ю описує солдатський побут, захоплено -- битви, а з іншого боку, прориваються у нього нотки ненависті до війни. І ця ненависть пов'язана з однією з головних тем роману, виражених у заклику: «Хай живе весь світ!»<br>Високий етичний пафос «Війни і миру» хвилює письменників 20 століть, свідків нових спустошливих воєн, в набагато більшій мірі, чим сучасників Толстого. Німецький письменник Леонард Франк в книзі «Чоловік добрий» назвав творця «Війни і миру» найбільшим борцем за ті умови людського існування, при яких чоловік дійсно може бути добрий. У романі Толстого він побачив пристрасну участь до страждань, які війна принесла всім людям і, перш за все, російським людям.<br>
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
*'''Завдання. А зараз визначіть правильну відповідь:'''<br>
 +
 
 +
''Л.М. Толстой сказав про вірш М.Ю. Лермонтова «Бородіно» такі слова:<br>&nbsp;«Бородіно» Лермонтова було зерном, з якого виріс роман ...».<br>&nbsp;Назвіть цей роман Толстого.&nbsp; ''<br>а) «Війна і мир»;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>б) «Анна Кареніна»;&nbsp; <br>в) «Воскресіння»;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>г) «Козаки».<br>По книзі Толстого весь світ вчився і вчиться у Росії.&nbsp; У 1887 році американець Джон Форест писав Толстому: «Ваші персонажі для мене -- живі, справжні люди, такі ж, як і Ви самі, і складають настільки ж невід'ємну частину російського життя. За останні роки ви, Достоєвський і Гоголь населили той простір, який раніше був для мене безлюдною пустелею, відміченою лише географічними назвам. Приїхавши тепер до Росії, я став би розшукувати Наташу, Соню, Ганну, П’єра і Льовіна з більшою упевненістю, що зустрінуся з ними, чи з російським царем. І якби мені сказали, що вони померли, я дуже засмутився б і сказав: «Як? Все?».<br>Художні закони, відкриті Толстим у «Війні і мирі», складають і понині незаперечний зразок. Голландський письменник Тойн де Фріс виразився про це так: «Більш всього захоплює мене завжди роман «Війна і мир». Він неповторюваний». <br>«Війна і мир» -- це підсумок етичних і філософських шукань Толстого, його прагнень знайти правду і сенс життя. Кожен твір Толстого -- це він сам, в кожному присутня частка його безсмертної душі: «Весь я -- у моїх творіннях».
 +
 
 +
*'''Домашнє завдання:'''<br>
 +
 
 +
Дайте відповідь на запитання підтверджуючи їх тезами з роману:
 +
 
 +
*1) Як в&nbsp; сценах&nbsp; які зображають&nbsp; участь в Шенграбенській битві
 +
 
 +
Тушина, Ростова, Долохова, Балконського розкривається Толстовське розуміння героїзму?&nbsp;
 +
 
 +
*2) У чому значення образу "Високого неба"&nbsp;?
 +
 
 +
&nbsp;як ви розумієте слова "Він бачить небо дивлячись поверх людського життя". <br>Що відкрив для себе князь Андрій, дивлячись на це небо?
 +
 
 +
*'''''Список використаних джерел:'''''
 +
 
 +
#''Відкритий урок, на тему: Війна і мир в художньому світі Л.М. Толстого.&nbsp; Віленської&nbsp; Н.М. учителя російської мови та літератури, сш №12, м. Вінниця.''
 +
#''Урок на тему&nbsp;: Л.М. Толстой – історична постать світової літератури Квальчук Н. Д. учителя світової літератури, сш №1, м Запоріжжя.''
 +
#''Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008.''
 +
#''Л.Н.Толстой в російській критиці. М., 2009.''
 +
#''Коган П.С. Нариси по історії новітньої російської літератури''
 +
#''Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний&nbsp; письменник», 2007.&nbsp; <br>''
 +
#''Єрмілов В. Толстой - художник і роман «Війна і світ». М., «Радянський письменник», 2005.&nbsp;''
 +
 
 +
<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>----
 +
 
 +
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
 +
 
 +
Пилипенко В.В.
 +
 
 +
Віленська Н.М.
 +
 
 +
Квальчук Н. Д.
 +
 
 +
----
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
 +
 
 +
[[Category:Зарубіжна_література_10_клас]]

Текущая версия на 20:28, 29 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:„Війна і мир”. Повні уроки

Тема: „Війна і мир” - історичний і психологічний роман-епопея.
Мета: Ознайомити учнів з  сюжетними лініями, характерами героїв в романі «Війна і мир».
Значення роману у світовій літературі.   
Тип уроку: урок-лекція
Історична тема у Толстого, як і у всій передовій російській літературі 60-х років була внутрішньо наповнена найактуальнішим, найсучаснішим змістом.


     Вона склалася в процесі і в результаті усе більш поглибленого усвідомлення письменником ролі народу при збереженні у нього, поряд з цим, віру і в «панський стан».
Найважливішим художнім завданням «Війни і миру» є розкриття характеру цілого народу, з однаковою силою що виявляється в мирному, повсякденному житті і у великих, етапних історичних подіях, під час військових невдач і поразок і в моменти найвищої слави.

T22vim.jpeg
     Робота над романом «Війна і мир» продовжувалася 7 років (з 1863 по 1869 роки). Толстой починає свій роман з 1805 року. Він мав намір провести героїв і героїнь через історичні події 1805, 1807, 1812, 1825 років і закінчити його 1856 роком. Тобто роман повинен був охоплювати великий історичний період. Проте в процесі роботи над ним Толстой поступово звужував його хронологічні рамки і так прийшов до створення нового роману. У цій книзі злилися найважливіші зображення в світовій історії подій і глибокий аналіз людських душ.

  • Завдання:

Яка з цих назв є загальним для творів Л.Н. Толстого і В.В. Маяковського? 
а) «Війна і мир»;                            
б) «Воскресіння»; 
в) «Баня»;                                           
г) «Клоп». 
(Роман Л.Н. Толстого і поема В.В. Маяковського «Війна і світ».)

І хоча хронологічні рамки були звужені з 1805 по 1820 роки, Толстой вийшов за межі особистої долі героїв і створив грандіозну епічну картину російського життя початку минулого століття.

T22vim4.jpeg

     «Війна і мир» -- одне з небагатьох в світовій літературі 19 століть творів, якому по праву надано назву  роман-епопея. Події великого історичного масштабу, життя загальне, а не приватне складають основу його змісту, в ній розкритий історичний процес, досягнутий незвичайно широкий обхват російського життя у всіх її шарах, і внаслідок цього таке велике число дійових осіб, зокрема персонажів з народного середовища. У ній показаний російський національний побут і, головне – історія народу і дорогу кращих представників дворянського класу до народу є ідейно-художньою  основою твору. «Війна і мир» -- твір, в якому письменник прагнув дати відповіді на запитання: у чому покликання російської інтелігенції? Що повинні робити мислячі люди, щоб принести користь Батьківщині? До чого може привести преклоніння перед сильною особою? Яка взагалі роль особи і народу в історії? Вражаюча широта обхвату російської нації в творі: дворянські садиби, аристократичні столичні салони, сільські свята і дипломатичні прийоми, найбільші битви і картини мирного життя, імператори, селяни, сановники, поміщики, купці, солдати, генерали.
Більш ніж з 500 дійових осіб зустрічаємося ми на сторінках роману. Всі вони, особливо позитивні герої, знаходяться в постійному пошуку. Улюблені герої Толстого не бездоганні, але вони прагнуть до вдосконалення, шукають сенс життя, заспокоєність для них рівнозначна духовній смерті. Але дорога до істини і правди важка і терниста.










T22vim1.jpeg

     Герої, створені Толстим, відображають етично-філософські дослідження самого автора роману. У романі розповідається про події тих, що відбуваються на трьох етапах боротьби Росії з бонапартистською Францією. У 1-м-коді томі описуються події 1805 років, коли Росія вела в союзі з Австрією війну на її території з Францією. У 2- м-коді томі 1806-1807 років, коли російські війська знаходилися в Пруссії. 3-ій і 4-й томи присвячені широкому зображенню Вітчизняної війни 1812 роки, яку Росія вела на рідній землі.








У епілогу дія відбувається в 1820 році.
Толстой починає свій роман із зображення двох стихій : одна -- втілена в Ростових, Пьере,


Андрії Болконському,


інша -- світське суспільство.
     Для Толстого світське суспільство -- це символ брехливості, удавання. Це Ганна Павлівна Шерер, що змальовує ентузіастку, пропонує гостям віконта, потім абата. Думка, відчуття, щирість для неї десь у іншому місці. Це постійний гість в салоні Ганни Павлівни -- князь Василь, який говорить як «заведений годинник». І тут підкреслюється автоматизм, відсутність свободи, лицемірство стало суттю людини. Це і красуня Елен, яка завжди і всім однаково красиво посміхається.
При першій появі Елен її незмінна посмішка згадана тричі. «Маленькій княгині» Болконській не прощається її сповна безневинне кокетування лише тому, що і з хазяйкою вітальні, і з генералом, і зі своїм чоловіком, і з його другом П’єром вона розмовляє однаковим капризно-грайливим тоном, і князь Андрій раз п'ять чує від неї точно ту ж фразу про графиню Зубової. Старша княжна, що не любить П’єра, дивиться на нього «тьмяно і непорушно», не змінюючи виразу очей. Навіть і тоді, коли вона схвильована (розмовою про спадок), очі у неї залишаються ті ж, як дивно помічає автор, і ця зовнішня деталі досить для того, щоб судити про незначність її натуру.

T22vim3.jpeg

     І цьому порожньому, фальшивому світу Толстой протиставляє інший світ, який особливо близький і доріг йому -- світ Ростових, П’єра Безухова, Андрія Болконського. Всьому цьому світові, людям світла знає ціну Андрій Болконський. Вітальні, плітки, бали, пихатість, нікчемність -- це зачароване коло, яке він бачить і з якого хоче вирватися. Для цього він і йде на війну. У князя Андрія «нудьгуючий погляд», на обличчі його чергуються вирази нудьги, втоми і досади.

T22vim2sal.jpeg

     Проте в портреті Андрія Толстой відображає протиріччя між демонстративним вираженням нудьги і внутрішньою пристрастю боротьби. Це виявляється в розмовах Андрія з П’єром. Толстой розкриває перед читачами ще один світ -- світ Ростових. На сторінках роману з'являється привабливий образ Наташі Ростової. На сторінках роману з'являється привабливий образ Наташі Ростової.


     Як описує Толстой Наташу? «Тоненькі, оголені руки і маленькі ніжки в мереживних панталончиках і відкритих черевичках». Ці пестливо-зменшувальні суфікси зриваються як би мимоволі з пера Толстого: письменник створює образ дитячості, радості, любові, щастя. Все, що робить Наташа, здається жахливо непристойним. Ось сестра її Віра -- абсолютно правильна дівчина. Вона «була хороша, недурна, вчилася прекрасно, була добре вихована, голос у неї був приємний», те, що вона говорила, завжди було справедливе і доречно. А Наташа за словами графині робить бозна-що: цілується з Борисом, за столом голосно запитує, яке буде тістечко, заливається сміхом побачивши, як танцює її батько. Але Толстой любить Наташу і не любить Віру, Елен. Тут Толстой ставить проблему протиборства інтуїтивного і раціонального світосприйняття. Наташа приходить в роман не лише як втілення щирості і життєвості, протиставлення брехливості і мертвотної світла, але і як носійка толстовського ідеалу життя без мук і шукань холодного розуму, що кинув князя Андрія в безнадійну плутанину зіткнень людських інтересів. Наташа живе не розумом, а відчуттям. Безпосередність переживань, тріумфуюча радість життя як би не залишають місця для роздумів.

T22vim2.jpeg

     У романі змальовано дві війни: 1805 років, за кордоном і 1812 роки, в Росії. Не можна було показати другу війну без першої. Толстой говорив: «Мені совісно було писати про наше торжество в боротьбі з Францією Бонапарта, не описавши невдач і нашого сорому. Якщо причина наших невдач і нашого торжества була не випадкова і лежала по суті характеру російського народу і війська, то характер цей повинен був виразитися ще яскравіше в епоху невдач і поразок». «Характер народу» або «дух армії» -- так говорить Толстой. І він хоче показати армію і підняти її дух.
Толстой за кожною подією, за кожною особою, за кожною життєвою проблемою бачить глибину. Він ніколи не забуває про велику людську правду. У нім живе небесне бажання. Вже в початкових главах Толстой описує перші бої. Весь час відчувається, що у Толстого як би два бачення війни. З одного боку він дуже тепло, навіть з любов'ю описує солдатський побут, захоплено -- битви, а з іншого боку, прориваються у нього нотки ненависті до війни. І ця ненависть пов'язана з однією з головних тем роману, виражених у заклику: «Хай живе весь світ!»
Високий етичний пафос «Війни і миру» хвилює письменників 20 століть, свідків нових спустошливих воєн, в набагато більшій мірі, чим сучасників Толстого. Німецький письменник Леонард Франк в книзі «Чоловік добрий» назвав творця «Війни і миру» найбільшим борцем за ті умови людського існування, при яких чоловік дійсно може бути добрий. У романі Толстого він побачив пристрасну участь до страждань, які війна принесла всім людям і, перш за все, російським людям.


  • Завдання. А зараз визначіть правильну відповідь:

Л.М. Толстой сказав про вірш М.Ю. Лермонтова «Бородіно» такі слова:
 «Бородіно» Лермонтова було зерном, з якого виріс роман ...».
 Назвіть цей роман Толстого. 

а) «Війна і мир»;                             
б) «Анна Кареніна»; 
в) «Воскресіння»;                               
г) «Козаки».
По книзі Толстого весь світ вчився і вчиться у Росії.  У 1887 році американець Джон Форест писав Толстому: «Ваші персонажі для мене -- живі, справжні люди, такі ж, як і Ви самі, і складають настільки ж невід'ємну частину російського життя. За останні роки ви, Достоєвський і Гоголь населили той простір, який раніше був для мене безлюдною пустелею, відміченою лише географічними назвам. Приїхавши тепер до Росії, я став би розшукувати Наташу, Соню, Ганну, П’єра і Льовіна з більшою упевненістю, що зустрінуся з ними, чи з російським царем. І якби мені сказали, що вони померли, я дуже засмутився б і сказав: «Як? Все?».
Художні закони, відкриті Толстим у «Війні і мирі», складають і понині незаперечний зразок. Голландський письменник Тойн де Фріс виразився про це так: «Більш всього захоплює мене завжди роман «Війна і мир». Він неповторюваний».
«Війна і мир» -- це підсумок етичних і філософських шукань Толстого, його прагнень знайти правду і сенс життя. Кожен твір Толстого -- це він сам, в кожному присутня частка його безсмертної душі: «Весь я -- у моїх творіннях».

  • Домашнє завдання:

Дайте відповідь на запитання підтверджуючи їх тезами з роману:

  • 1) Як в  сценах  які зображають  участь в Шенграбенській битві

Тушина, Ростова, Долохова, Балконського розкривається Толстовське розуміння героїзму? 

  • 2) У чому значення образу "Високого неба" ?

 як ви розумієте слова "Він бачить небо дивлячись поверх людського життя".
Що відкрив для себе князь Андрій, дивлячись на це небо?

  • Список використаних джерел:
  1. Відкритий урок, на тему: Війна і мир в художньому світі Л.М. Толстого.  Віленської  Н.М. учителя російської мови та літератури, сш №12, м. Вінниця.
  2. Урок на тему : Л.М. Толстой – історична постать світової літератури Квальчук Н. Д. учителя світової літератури, сш №1, м Запоріжжя.
  3. Плеханов Г.В. Мистецтво і література. М., 2008.
  4. Л.Н.Толстой в російській критиці. М., 2009.
  5. Коган П.С. Нариси по історії новітньої російської літератури
  6. Мотильова Т. Про світове значення Толстого. М., «Сучасний  письменник», 2007. 
  7. Єрмілов В. Толстой - художник і роман «Війна і світ». М., «Радянський письменник», 2005. 


Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.


----

Над уроком працювали

Пилипенко В.В.

Віленська Н.М.

Квальчук Н. Д.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Зарубіжна література > Зарубіжна література 10 клас