Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл

Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 10 клас>>Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський Парламент, СНД) та спеціальні (Європейський союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації


У світі функціонує близько 4 000 міжнародних організацій, що розв'язують проблеми збереження миру на Землі, міжнародного політичного та економічного співробітництва, соціальної опіки тощо. Розрізняють загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський парламент, Співдружність Незалежних Держав та ін.) та с п е ц і а л ь н і (Європейський Союз, НАТО та ін.) організації.


Організація Об'єднаних Націй. ООН належить головна роль серед міжнародних організацій. Її було створено з метою збереження миру на Землі та для контролю над міжнародною безпекою і розвитком співробітництва між державами. Статут ООН розроблений на конференції представниками СРСР, США, Великої Британії, Китаю і набув чинності з 1945 р. ООН має головні органи: Генеральну Асамблею, Раду Безпеки, Економічну і соціальну раду, Раду з опіки, Міжнародний суд і Секретаріат. До них входять комітети і комісії, заклади і організації, в яких розглядаються питання і проблеми світової політики, економіки, екології, права тощо (мал. 6). Членами ООН можуть бути будь-які миролюбні країни, які визнають її Статут і готові його виконувати. Нині членами ООН є майже 180 країн світу, в тому числі й Україна.


Схема ООН



На Генеральну Асамблею, яку іноді порівнюють із світовим парламентом, збираються представники кожної країни — члена ООН. Під час розгляду важливих питань кожна з цих країн має тільки один вирішальний голос. Офіційними мовами, якими проводяться робочі засідання, визначено 6 мов (англійська, російська, французька, іспанська, арабська, китайська). Штаб-квартира ООН розміщена в Нью-Йорку (США) , основні офіси розташовані в Римі (Італія), Парижі (Франція), Женеві (Швейцарія).


Рада Безпеки складається з 15 членів, серед яких 5 є постійними (США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай), а 10 членів обираються почергово на два роки Генеральною Асамблеєю ООН. Це надзвичайно важливий орган, на який покладається головна відповідальність за підтримку міжнародного миру і безпеки. Його рішенням повинні підпорядковуватися всі члени ООН.


Економічна і соціальна рада координує економічну і соціальну діяльність. До її складу входять спеціальні ради (рада з торгівлі та розвитку, рада з промислового розвитку та ін.), комітети (економічний, соціальний та ін.), комісії (з науки і техніки, з природних ресурсів та ін.) і підкомісії (з народонаселення, з прав людини, з положення жінок та ін.).


Рада з опіки була заснована з метою нагляду за колишніми колоніями. До них було прикріплено держави, які відповідали за розвиток цих країн наШляху до самовизначення та незалежності. У 1994 р. Рада Безпеки припинила дію Угоди про опіку ООН щодо останньої території, якою вона опікувалася. Нині вона проводить свої засідання на вимогу обставин.


Міжнародний суд — це головний судовий орган ООН. Він складається з 15 суддів, які обираються Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки. Сторонами у справах, що розглядаються в суді, можуть бути лише держави. Міжнародний суд функціонує в Гаазі (Нідерланди).


Європейський Союз (ЄС). ЄС - «Спільний ринок» - друга за значенням міжнародна організація, яка існує з 1958 р. (в 1991 р. її назва «Європейське економічне співтовариство» змінена на «Європейський Союз») і об'єднує європейські країни (мал. 8). Її мета - створення спільного ринку товарів, капіталів і робочої сили скасуванням митних кордонів. Країни, які входять до ЄС, виробляють спільну погоджувальну політику стосовно розвитку промисловості, енергетики, сільського господарства, транспорту, зовнішньоекономічної діяльності тощо. Штаб-квар-тира розміщена у Брюсселі (Бельгія). З 2002 р. 12 країн ЄС (Бельгія, Німеччина, Греція, Іспанія, Франція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Австрія, Португалія і Фінляндія) змінили власну валюту на єдину — євро, утворивши зону євро (див. мал. 8). Це історичний момент європейської інтеграції. До цього часу євро використовувалася лише в міждержавних банківських і фінансових операціях. Данія, Швеція, Велика Британія зберегли національну валюту.


Країни ЄС

Країни ЄС


Співдружність Незалежних Держав (СНД). СНД - політична міжнародна організація, яка утворилася після розпаду СРСР у 1991 р. До її складу увійшли 12 незалежних держав — Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, Узбекистан, Туркменистан — колишні республіки Радянського Союзу. Мета створення цієї організації — координація дій у валютно-фінансовій та економічній сферах, розв'язування національних проблем, збереження територіальних кордонів, інтеграція країн — членів СНД у світову економіку шляхом створення регіонального ринку. Штаб-квартира СНД розташована в Мінську (Білорусь).


Організація країн «Великої сімки». Це організація постіндустріальних країн, які об'єдналися для проведення щорічних економічних нарад. Ви вже знаєте, що до країн «Великої сімки» належать: СІЛА, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада. На нарадах, у яких беруть участь і представники ЄС, розглядають глобальні економічні проблеми людства і вузькоспеціалізовані проблеми внутрішніх ринків держав.


Організація Північно-Атлантичного договору (НАТО). НАТО — військово-по-літичний союз, який створений у 1949 р. на основі договору між 12 країнами (США, Канада, Бельгія, Велика Британія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Данія, Ісландія, Італія, Норвегія, Португалія) після завершення публічного обговорення і відповідної парламентської процедури. У1952 р. до договору приєдналися Греція і Туреччина, ще пізніше — Німеччина (1955 р.), Іспанія (1982 р.) Польща, Угорщина і Чехія (1999 р.). Зацікавлені у вступі до НАТО — Албанія, Болгарія, Латвія, Литва, Македонія, Румунія, Словаччина, Словенія, Естонія.


Договір зобов'язує кожну державу— члена НАТО взяти на себе частину ризику і відповідальності, пов'язаних із спільною безпекою, водночас надаючи кожному можливість користуватися перевагами спільної безпеки. Від членів НАТО вимагається також утримуватися від будь-яких міжнародних зобов'язань, які йому суперечать.


Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Це міжнародна організація, яка об'єднує 24
розвинуті країни світу. Вона створена в 1961 р. з метою кшрдинації економічної політики країн — членів ОЕСР і погодження програми допомоги країнам, що розвиваються. Штаб-квартира розміщена в Парижі (Франція).


Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК). Ця організація створена в 1960 р. До її складу входять:Алжир, Іран, Ірак, Венесуела, Катар, Кувейт, ОАЕ, Саудівська Аравія, Еквадор, Габон, Індонезія, Лівія, Нігерія. Видобуток нафти цими країнами становить понад половину світового. Майже 90% її експортується. Організація координує дії країн — членів ОПЕК з видобутку, експорту та умов торгівлі нафтою, встановлює ціни на нафту на світовому ринку. Штаб-квартира розташована у Відні (Австрія).


Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).
Ця організація заснована в 1967 р. До її складу входять Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней. Головна мета створення АСЕАН - економічне, соціальне, політичне і культурне співробітництво країн-членів. Асоціація розв'язує проблеми збереження миру і стабільності в Південно-Східній Азії. Штаб-квартири розташовані в Бангкоку (Таїланд) і Джакарті (Індонезія).


Організація американських держав (ОАД). Організація заснована в 1948 р. і об'єднує ЗО країн Америки. Вона створена для зміцнення миру та безпеки в цій частині світу, розв'язування спірних питань, запобігання конфліктам, погодження політичних, економічних та правових рішень. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні (США).


Організація африканської єдності (ОАЄ). Організація створена в 1963 р. Вона об'єднує майже всі країни Африканського континенту. Має на меті розвиток політичного, економічного, наукового і культурного співробітництва між країнами Африки, зміцнення миру, знищення всіх видів колонізації, захист незалежності й суверенітету і територіальної цілісності країн. Штаб-квартира розташована в Аддис-Абебі (Ефіопія).
Це приклади найбільших і найважливіших міжнародних організацій, метою яких є збереження миру, розв'язування економічних, політичних, соціальних та інших проблем. Водночас у світі існує велика кількість військових і вузькоспеціалізованих міжнародних організацій, які сприяють вирішенню різних світових проблем.


Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. О.М. Топузов, Л.В. Тименко



Державний лад країн світу
Класифікація країн за особливостями географічного положення, площею та чисельністю населення
Поняття «державний лад» має три складові: форма правління, форма державного устрою та адміністративно-територіальний поділ (схема 18).


Форми правління. Існують дві основні форми правління: республіка і монархія (схема 18).


дві основні форми правлінн

Республіка (з лат. — суспільна справа) є формою правління, за якої найвища влада належить виборним представницьким органам. Їх обирають або прямим всенародним голосуванням, або через довірених осіб. Законодавча влада у республіці належить парламентові, а виконавча — урядові (кабінету міністрів). Із 193 суверенних держав світу республіками є 149, тобто 3/4 їх загальної кількості. Ця форма правління виникла ще в давнину, проте значного поширення набула у ХІХ-ХХ ст. Її вважають найбільш прогресивною та демократичною.
Розрізняють республіки президентські й парламентські. У президентській республіці президент має дуже широкі повноваження. Він не лише є головою держави, а й очолює уряд. Президентськими республіками є США, Франція, Бразилія, Аргентина та ряд інших держав. Парламентська республіка ґрунтується на верховенстві парламенту. Роль президента при цьому є переважно представницькою, тобто він є представником країни на міжнародних зустрічах. Прем'єр-міністр очолює уряд, який звітує перед парламентом за свою діяльність. Парламентськими республіками є, зокрема, Німеччина, Австрія, Італія, Індія. Існують також змішані республіки, в яких сильний парламент урівноважує наділеного великими повноваженнями президента (Україна, Польща та інші держави).


Монархія (з грец. — єдиновладдя) — це така форма правління, коли верховна державна влада зосереджена в руках однієї особи, яка дістає владу, як правило, у спадок. Монархічна форма правління також виникла в давнину, але набула найбільшого поширення в епоху середньовіччя. У сучасному світі лишилося 29 монархій. В Азії їх 13, в Європі — 12, в Африці — 3, в Океанії — 1, в Америці їх немає.


Більшість сучасних монархій є конституційними, у них влада монарха символічна. Реальна законодавча влада при цьому належить парламентові, а виконавча — урядові. Монарх лише де-юре (юридично, за законом) є верховним носієм виконавчої влади, главою судової системи, формально призначає уряд, має право видавати закони, розпускати парламент тощо. Однак де-факто (фактично, реально) це робить прем'єр-міністр.


Таким чином, влада монарха обмежена конституцією: він «панує, але не править» і є символом держави. Конституційних монархій у світі 21. Більшість їх — у Європі: Велика Британія, Іспанія, Данія, Норвегія, Швеція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Ліхтенштейт, Монако, Андорра. Конституційними монархіями також є Японія, Таїланд, Малайзія, Йорданія, Камбоджа, Бутан, Марокко, Лесото, Свазиленд, Тонга.


На сучасній політичній карті світу збереглося 8 абсолютних монархій, 7 з яких — в Азії. При такій формі правління вся законодавча та виконавча влада реально сконцентрована в руках монарха. Уряд або інші органи звітують перед ним. Парламент або виконує дорадчу функцію, або зовсім відсутній. Такими державами є Саудівська Аравія, Катар, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Оман, Бруней, Ватикан, а також де-факто Бахрейн та Кувейт. Різновидом абсолютної є теократична монархія (з грецької — влада бога), яку очолює голова світової духовної влади. При цьому в руках церкви концентрується політична влада. Теократичними є, зокрема, такі абсолютні монархії, як Ватикан, Бруней, Саудівська Аравія.


Уявлення про монархію як менш прогресивну форму правління є досить умовним. Європейські конституційні монархії демократичніші за республіки Африки, Азії чи Латинської Америки.


Третьою, особливою формою правління є д е р ж а в и у с к л а -ді Британської Співдружності. Ця форма правління існує з 50-х рр. XX ст., після розпаду Британської колоніальної імперії. 14 країн обрали для себе главою держави, символом вищої влади королеву Великої Британії. Де-юре вона очолює державу. В країнах є її представник — генерал-губернатор. Офіційно жителі цих держав є не підданими англійської королеви, а лише громадянами своїх країн. Де-факто ці країни мають свій уряд, який керує державою та самостійно розв'язує всі питання. Таку своєрідну форму правління мають, наприклад, Австралія, Нова Зеландія, Канада, Папуа-Нова Гвінея, Ямайка, Багамські Острови, Тува-лу. Деякі з них навіть використовують державні атрибути Великої Британії. На державних прапорах Австралії та Нової Зеландії одним з елементів зображення є британський прапор. Нова Зеландія використовує англійський гімн «Боже, бережи королеву», англійські ордени, якими королева нагороджує новозеландців за клопотанням місцевого уряду.


Форми правління
Форми правління


Кількість країн, що мають таку екзотичну форму правління, поступово скорочується.


Своєрідною формою правління є джамахірія (з араб. — народовладдя). Існує вона в одній країні — Лівії. Тут, згідно з реформою 1977 р., немає уряду, політичних партій та державних органів влади. Вони замінені постійно діючими виборними органами — народними зборами та народними комітетами. Верховним органом влади вважається Загальний конгрес, який скликається не рідше ніж двічі на рік. Конституції немає.


Форми державного устрою та адміністративно-територіальний поділ. Державний лад кожної країни визначається також державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом. Вони передбачають поділ держави на певні адміністративні одиниці з урахуванням національних, історичних, економічних, природних та ряду інших чинників. Розрізняють дві форми державного устрою: унітарну і федеративну (схема 19).


Унітарні держави (з лат. — єдність) — це країни, в яких існують єдині органи законодавчої та виконавчої влади, діють єдині для всієї країни конституція та система державних органів. Центральні органи влади керують усіма територіями країни. У світі таких держав більшість — 167. Наприклад, це Франція, Італія, Іспанія, Україна, Польща, Китай, Монголія, Іран, Саудівська Аравія, Єгипет, Алжир, Лівія, Панама, Чилі, Перу та ін.


Державний устрій
Державний устрій


Федеративні держави (з лат. — союз, об'єднання) — це складна союзна держава, що містить державні утворення (суб'єкти федерації — штати, землі, провінції, республіки), які мають юридично визначену політичну самостійність. Автономія — це самоврядування на основі власного законодавства, але в рамках загальнодержавних законів або конституції. У світі налічується 26 федеративних держав. Деякі з них виникли за національно-етнічним принципом, тобто автономію мають території, населені певними народами. Наприклад, це Росія, Індія, Пакистан, Бельгія, Нігерія. Інші федеративні держави сформувалися на основі історико-географічних особливостей розвитку. Зокрема, це Німеччина, Австрія, США, Канада, Мексика, Бразилія, Австралія, Об'єднані Арабські Емірати, Малайзія.


Залежно від ступеня автономії суб'єктів федерації існує два види держав: федерації й конфедерації. Федерація — єдина союзна держава, до якої входять автономні території, що мають певну юридичну та політичну самостійність. Основним законом федерації є федеральна конституція. Населення країни має єдине громадянство. Такими є практично всі федеративні держави. Виняток — Швейцарія, яка де-юре являє собою конфедерацію — союз кількох суверенних держав (26 кантонів), створений для досягнення зовнішньополітичних та військових цілей.

Конфедерація має центральні органи влади, наділені повноваженнями, що делеговані їм державами — членами союзу. Рішення цих органів виконуються лише державами, що згодні з ними. Кожний кантон має свою конституцію, парламент і уряд. Тут немає єдиного громадянства, єдиної податкової й правової системи. Правовою основою конфедерації є союзний договір.


Групування держав за особливостями географічного положення, площею та чисельністю населення. Крім розглянутих ознак, держави відрізняються й іншими характеристиками. Зокрема, за особливістю географічного положення можна виділити такі групи країн: приморські (ті, що мають вихід до моря або океану), півострівні (що займають увесь півострів або його значну частину), острівні (більшою своєю частиною лежать на одному острові), країни-архіпелаги (розміщені на групі островів) та континентальні (що не мають безпосереднього виходу до моря або океану).


Отже, сучасні країни дуже відрізняються за рівнем економічного розвитку, державниладом, особливостями географічного положення, площею, чисельністю населення та іншими ознаками.


Коротко про головне:
За формами правління країни поділяють на республіки і монархії. Більшість держав світу є республіками, найвища влада в яких належить виборним представницьким органам. Монархій в світі лишилося тільки 29. У них верховна влада зосереджена в руках однієї особи і, як правило, успадковується. Монархії бувають конституційними (Велика Британія, Іспанія, Норвегія, Японія, Марокко) і абсолютними (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Бруней). Якщо глава церкви і глава держави одна особа, монархію називають теократичною (Ватикан).


За державним устроєм розрізняють держави унітарні (їх більшість) та федеративні (наприклад США, Канада, Німеччина, Індія, Бразилія, Австралія). Швейцарія є конфедерацією — союзом суверенних держав. За особливостями географічного положення країни поділяють на приморські, півострівні, острівні, країни-архіпелаги та континентальні (що не мають безпосереднього виходу до моря або океану). Найбільшими за площею державами світу є Росія, Канада, Китай, США, Бразилія, Австралія, Індія. Світовими лідерами за кількістю населення є Китай та Індія.


С. Г. КобернікК, Р.Р. Коваленко, Географія, 10 клас
Надіслано читачами інтернет-сайтів



Міжнародні організації
Основні функції міжнародних організацій. Суверенні держави є членами багатьох міжнародних організацій. Їх система сформувалася переважно в 50-х рр. XX ст. Міжнародні організації покликані зміцнювати зв'язки між країнами. За своїми функціями вони поділяються на загальнополітичні та спеціальні: військово-політичні, економічні, валютно-фінансові, інтелектуально-аналітичні та ін. (схема 20). Деякі з міжнародних організацій є глобальними, інші — регіональними.


Міжнародні організації
Міжнародні організації


Загальнополітичні організації. 192 суверенні держави входять до Організації Об'єднаних Націй (ООН). Це міжнародна глобальна загальнополітична організація, яка створена для підтримки та зміцнення міжнародного миру, безпеки та розвитку співробітництва між країнами. Статут ООН підписала 51 держава на конференції у Сан-Франциско (США) 26 червня 1945 р., невдовзі після завершення Другої світової війни. Він набув чинності 24 жовтня 1945 р. Ця дата відзначається як День ООН. Україна є членом ООН з моменту утворення цієї організації. Місцем перебування центральних установ ООН є Нью-Йорк (США). Окремі представництва цієї організації є у Відні (Австрія), Женеві (Швейцарія), Найробі (Кенія) та інших містах.


Існують спеціальні організації ООН з певних питань, зокрема, такі: Всесвітній поштовий союз (ВПС), Міжнародна організація праці (МОП), Організація з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Організація з питань промислового розвитку (ЮНІДО), Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін.


Рух неприєднання — міжнародна загальнополітична організація, що охоплює понад 100 країн світу з Африки, Латинської Америки, Азії, Європи. Створена у 1961 р. Штаб-квартира її — у Белграді (Сербія). Метою Руху неприєднання є підтримка миру та неприєднання до військових блоків.


Рада Європи (РЄ) — одна з найвпливовіших та найчисленніша міжнародна організація в Європі. Заснована у 1949 р. Штаб-квартира — у Страсбурзі (Франція). Тепер її членами є понад 40 європейських держав. У 1995 р. до Ради Європи вступила Україна. Головними напрямами роботи організації є реалізація прав людини, гуманітарного, правового та соціально-економічного співробітництва, співпраці в сфері культури, екології, інформації.
Співдружність незалежних держав (СНД) була створена у грудні 1991 р. після розпаду Радянського Союзу. Її засновниками стали Росія, Україна і Білорусь. На сьогодні налічує 11 країн-учасниць. Головним органом СНД є Рада голів держав та урядів, що збирається за потреби в одній із столиць країн-членів. Секретаріат, що виконує організаційні функції, перебуває у Мінську (Білорусь). Головним завданням СНД є координація зусиль країн у військовій, господарській та соціальній сферах.


Спеціальні організації. З військово-політичних міжнародних організацій найвпливовішою є Організація Північноатлантичного договору (НАТО). Вона об'єднує 28 країн Європи та Північної Америки. Угоду про створення військово-політичного блоку було підписано у Вашингтоні в 1949 р. Штаб-квартира НАТО — в Брюсселі (Бельгія). Основними завданнями НАТО нині є гарантування безпеки країнам-учасницям, колективна оборона, підтримання стабільності в зоні Північної Атлантики. У 90-х рр. XX ст. почалося розширення НАТО на схід. З 1999 р. новими членами цієї організації стали Польща, Чехія та Угорщина, з 2004 р. — Латвія, Литва, Естонія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Словенія, з 2008 р. — Албанія та Хорватія. Україна активно співпрацює з НАТО.


Глобальною міжнародною економічною організацією є Світова організація торгівлі (СОТ), створена у 1995 р. Штаб-квартира — в Женеві (Швейцарія). Мета організації — допомога виробникам товарів та послуг, експортерам та імпортерам у веденні їх бізнесу. Членами СОТ є 153 країни. Кожна з них зобов'язана надавати іншим члена організації режим найбільшого сприяння в торгівлі. Україна увійшла в СОТ у 2008 р.


Найпотужнішою регіональною економічною та політичною міжнародною організацією є Європейський Союз (ЄС), який об'єднав 27 країн Європи. Він почав створюватися в 50-х рр. XX ст. Сучасну назву дістав у 1993 р. З 1991 р. його членами є Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія. З 1995 р. новими членами ЄС стали Австрія, Швеція та Фінляндія. У 2004 р. до складу ЄС увійшли ще 10 країн: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Кіпр, Мальта. У 2007 р. — Болгарія та Румунія. Головною метою організації є економічна та політична консолідація. В ході глибоких інтеграційних процесів був створений єдиний внутрішній ринок країн, вони перейшли до «єдиного простору» з прозорими кордонами для вільного пересування товарів, послуг, капіталів та населення. У 1992 р. в голландському місті Маастріхті 12 перших членів ЄС ухвалили угоди про політичний та валютно-фінансовий союз. Це означало проведення спільної зовнішньої політики та запровадження з 1 січня 1999 р. єдиної грошової одиниці євро. У 2005 р. Україна проголосила пріоритетний курс на європейську інтеграцію.


С. Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко, Географія, 10 клас
Надіслано читачами інтернет-сайтів



МІіжнародні організації


Географічна розминка
Пригадайте, у яких міжнародних організаціях бере участь Україна.


У сучасному світі, де жодні природні кордони не є перешкодою для спілкування між народами і самоізоляція будь-якої країни вочевидь є для неї шкідливою, важливе місце посідають різні форми міжнародного співробітництва. Однією з таких форм є міжнародні організації - об'єднання держав або національних громад, у тому числі неуря дового характеру, для досягнення загальних цілей у політиці, економіці, соціальній сфері, науці, культурі тощо. Міжнародна організація створюється на підставі угоди її учасників. При цьому діяльність кожної міжнародної організації регламентується її статутом.


Існують загальнополітичні і спеціальні міжнародні організації.


Загальнополітичні міжнародні організації. Організація Об'єднаних Націй (ООН) - це унікальна організація незалежних країн, які об'єдналися в ім'я загального миру і соціального прогресу (мал. 10). Офіційною датою народження Організації є 24 жовтня 1945 року, а її засновниками вважається 51 країна, у тому числі й Україна. На кінець 2008 р. кількість країн-членів ООН досягла 192.


Організація Об'єднаних Націй не є світовим урядом і не встановлює закони. Вона на дає мож ли вості для врегулюван ня міжна-род них конфліктів і ви роблення стратегій з пи тань, які сто сують ся кож ного з нас. ООН переслідує чотири головні цілі: підтримка миру та безпеки на планеті; розвиток дружніх стосунків між країнами; співпраця у вирішенні міжнарод них проблем і забезпеченні поваги прав людини; узгодження дій різних країн. Заради досягнення цих цілей співробітничають десятки родинних організацій, які разом утворюють систему ООН.


Прапор ООН

Реалії сьогодення
ООН допомагає біженцям і голодуючим. Установи ООН з надзвичайної допомоги надають допомогу більш як 23 млн біженців і переміщених осіб, забезпечуючи їхній захист. Всесвітня продовольча програма - провідна організація ООН, що відповідає за продовольчу допомогу, відправляє понад 5 млн тонн продовольства на рік, забезпечуючи продуктами харчування приблизно 113 млн осіб у 80 країнах світу.


Рада Європи (РЄ) - найдавніша в Європі міжнародна політична організація, створена 1949 р. (мал. 11). Органи РЄ перебувають у французькому місті Страсбурзі, на кордоні Франції і Німеччини, як символ примирення двох країн.
Основною метою РЄ є розбудова єдиної Європи, що ґрунтується на прин ци пах свободи, демократії, за хис ту прав людини і верховенства закону. Діяльність її спрямована насамперед на забезпечення і захист прав людини, чи то цивільних, політичних, економічних, соціальних або культурних прав. Отже, діяльність РЄ охоплює всі сфери життя людини. Про те економічни ми і військово-політични ми пи тан ня ми ця організація не опікується. З 1995 р. Україна також є членом Ради Європи, що нині об'єднує 46 держав.


Одним із найзначніших досягнень Ради Європи є розробка та прийняття Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Конвенція встановлює невід'ємні права і сво боди для кож ного і зобов'язує дер-жа ви гаран тувати ці пра ва кожній людині. Головна відмінність Конвенції від інших міжнародних договорів у галузі прав людини існування механізму захисту зазначених прав.


Ним є Європейський суд з прав людини, що розглядає індивідуальні скарги про порушення Конвенції.


Прапор Ради Європи

Проблема
Раду Європи не слід плутати з Європейською Радою: це абсолютно різні організації. Європейська Рада є найвищим політичним органом Європейського Союзу, що складається з глав держав та урядів країн-членів ЄС і їхніх заступників - міністрів закордонних справ.


Європейський парламент, що є одним з органів Європейського Союзу, обирають прямим загальним голосуванням терміном на п'ять років. Подібно до законодавчого органу окремої держави депутати Європарламенту утворюють окремі фракції. Щоправда, тут такі фракції є представниками міжнародних партійних об'єднань. Місця в Європарламенті розподілені між країнами-членами відповідно до чисельності населення (мал. 12).


Щомісячно сесії Європейського парла менту відбу ваються в Страсбурзі, надзвичайні засідання - у Брюсселі, де працюють комітети Європейського парламенту, а секретаріат - у Люксембурзі.


Європейський парламент і Рада Європи мають рівні повноважен ня. Про те Європейський парла мент виконує здебільшого консультативні функції. Він не має права вносити власні за коноп ро екти. Вод ночас разом з Радою Європи бере участь у законодавчому процесі через чис ленні проце ду ри: спіль ного ух ва лен ня рішень, співпраці, уз год жен ня тощо. До того ж Європейський парламент разом з Радою Європи ухвалює річний бюджет і конт ролює його виконання. Повноваження Європейського парла менту постійно розши рюють ся, про те вони все ще менші, ніж у національних за конодавчих органів біль шості дер жав.


Співдружність Незалежних Держав (СНД) - міждержавне об'єднання більшості колишніх республік Ра дянського Союзу. Офіційне місце перебування органів СНД -Мінськ. Це об'єднання було утворене наприкінці 1991 р. Білоруссю, Росією та Україною, коли представники цих трь ох республік СРСР визна ли неможливість подальшого існування через глибоку політичну кризу єдиної держави - СРСР. Однак, зважаючи на історич ну спільність народів, за я вили про праг нен ня розви вати співробітництво в політичній, економічній, культурній та інших сферах на ос нові взаємно го визнан ня і по ва ги державно го су вереніте ту.


Незабаром кількість членів СНД зрос ла до дванад ця ти (колишніх республік СРСР). Однак ідеї, закладені в основу діяльності цієї організації, не були реалізовані повною мірою. Через суттєві розбіжності між окремими державами-учасницями всередині СНД мали місце і нині три ва ють проце си подальшого розход жен ня. Керуючись правом будь-якої держави вийти з організації у будь-який час і на власний розсуд, про такі наміри в 2008 р. заявила Грузія.
Спеціальні міжнародні організації. Одна з найвідоміших і найвпли-вовіших організацій такого характеру - це Європейський Союз (ЄС). Він був утворений 1993 р. і нині налічує 27 країн.


Європарламент

ЄС є унікальним міжнарод ним ут ворен ням, яке поєднує ознаки міжнародної організації і держа ви. Союз має повноваження на участь у міжнародних відносинах і відіграє в них велику роль. Країни ЄС зобов'язалися проводити спільний курс у сфері зовнішньої політики і безпеки, основних нап рямів внутрішньої економічної політи ки, коорди ну вати політику в питаннях охорони довкілля, боротьби зі злочинністю та ін.


Головною метою Європейського Союзу є створення «Європи без кордонів», де було б усунено всі перешкоди на шляху вільного пересування людей, капіталу, товарів і послуг. З 1999 р. (у готівкових розрахунках з 2002 р.) введена єдина валюта - євро (за винятком Великої Британії і Данії). Отже, це одночасно політич ний, економічний і ва лют ний союз.


Україна і світ
Партнерство з ЄС. 1 березня 1998 р. набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною. ЗО грудня 2005 р. набуло чинності рішення ЄС надати Україні статус країни з ринковою економікою. На сьогодні розширений ЄС є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України.


Організація Північноатлантичного договору (НАТО). На сьогодні вона є найкра ще організова ною та дієвою міжу ря довою міжнарод ною організацією у сфері оборони, безпеки та політи ки. Договір, що ознаменував утворення НАТО, був укладений 1949 р. десятьма європейськими та двома північноамери канськи ми неза леж ни ми країна ми, які взяли на себе зобов'язання щодо забезпечення взаємної оборони. Нині членами НАТО є 28 країн. Штаб-квартира НАТО перебуває в Брюсселі.


На початку XXI ст. перед НАТО постав цілий комплекс стратегічних цілей і завдань, які докорінно відрізняються від колишніх, зокрема подолання наслідків поділу Європи за часів «холодної війни», зміцнення демократії в країнах Центральної та Східної Європи. Йдеться про боротьбу зі зброєю масового знищення і тероризмом. Головною метою НАТО є за хист свободи і безпеки всіх її членів політич ни ми й військови ми засобами відповідно до Статуту ООН.


Нині діяльність НАТО, яка здійснює політику «відкритих дверей», дедалі розширюється. Вона охоплює співпрацю і з державами, які не входять до складу цієї організації, у тому числі й з Україною.


Україна і світ


Партнерство з НАТО
. Починаючи з 1994 р. наша держава бере активну участь у програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ), в рамках якої українські військові були залучені до кількох десятків спільних із країнами-членами і партнерами НАТО миротворчих навчань як на території нашої країни, так і за кордоном.


Мал. 13. Штаб-квартира ФАО в Римі та логотип ФАО фікованого діалогу з НАТО щодо питань набут тя членства і відповідних ре форм. Про цес Інтен сифікова но го діало гу про по нуєть ся країнам, що висловили зацікавленість стати членами НАТО, і є першим етапом офіційного процесу підготовки країн до членства в НАТО. У серпні 2009 р. Президент України затвердив першу Річну національну програму на 2009 р. з підготовки України до набуття членства в НАТО. Тоді ж було підписано Декларацію про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО.


Зменшення голоду та жебра цтва було назва не на спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН в 2000 р. однією з восьми цілей поточного тисячоліття. З огляду на це, особливу роль посідає Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО). Це є міжурядова міжнарод на організація, спеціалізова на уста нова ООН (мал. 13). Вона була заснована 1945 р. із штаб-квартирою в Римі. Головними цілями ФАО є збір, вивчення і поширення інформації з питань харчування, продовольства, сільського господар ства, сприян ня поліпшен ню виробни цтва і збу ту продоволь ства та ін.


З метою запобігання загостренню проблеми голоду на планеті ФАО нама гаєть ся передбачити надзви чайні ситуації у сфері продоволь ства. За допомогою знімків із су путників, польових досліджень та офіційних даних про врожайність і запаси про-доволь ства співробітни ки ФАО контролюють попит і пропозицію щодо продовольчих продуктів на світовому ринку. У разі настання надзвичайних ситуацій ФАО допома гає сільським меш кан цям віднови ти виробництво продуктів харчу вання.


Серед міжу рядових міжнарод них організацій досить відомою у світі є Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Це спеціалізована установа ООН, яка нині об'єднує 192 країни. Вона виникла 1945 р., штаб-квартира перебуває в Парижі (мал. 14).


ФАО, Юнеско

ЮНЕСКО здійснює дослідження в галузі освіти, науки і культури, сприяє про су ван ню, передачі та обміну знаннями, здійснює обмін спеціалізова ною інформацією тощо. Однак зав дан ня цієї організації не обмежуються публікацією наукових відкриттів. Розвиваючи співпрацю між держа ва ми в га лузі освіти, нау ки і культури, ЮНЕСКО прагне до досягнення вищої мети - забезпечення миру і міжнародної безпеки, дотримання прав люди ни, взаємної поша ни людей і народів.


Географія культури
Як рятували Нубійські храми. У Єгипті, зокрема в Нубійській пустелі, є безліч давніх храмів і пам'ятників. З будівництвом Асуанської греблі на річці Ніл ці пам'ятники, що налічують 5000 років, опинилися під загрозою затоплення. У 1960 р. ЮНЕСКО розгорнула міжнародну кампанію проти їхнього знищення. Проте врятувати пам'ятники можна було лише одним способом - вивезти із зони затоплення і встановити на вищому місці. Саме так і вчинили. Запрошені ЮНЕСКО міжнародні експерти розрізали пам'ятники на частини, а потім заново зібрали в безпечному місці. На цей грандіозний проект було витрачено 20 років тяжкої праці.


До 2008 р. ООН включила до свого списку об'єктів світової спадщини понад 850 культурних, при род них та при род но-культурних об'єктів. З огляду на велику цінність цих пам'яток для всіх людей, їх вважають загальним надбанням людства. ЮНЕСКО допомогла захистити багато таких пам'яток у понад 80 країнах світу.


В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова, Географія, 10 клас
Надіслано читачами інтернету



Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати з географії, книги та підручники згідно каленадарного плануванння з географії для 10 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.