Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


УПЧ Оповідання В.Винниченка

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 10 клас>>Українська література:УПЧ Оповідання В.Винниченка




     Тільки саможертовність може зняти полуду з очей обдурених, затурканих селян, котрі вважають своїх захисників ворогами,— така ідея оповідання «Студент» (1907). Щоб довести свою непричетність до пожежі, яка спалила село, щоб зняти підозру, поширювану стражниками, котрі в біді звинувачують студентів, молодий революціонер прилюдно стріляється. І тоді старий дід, який погрожував «вимотати» з студентів жили, стрибає на одного з охоронців царських устоїв і душить його. Пручання стражника запалило очі селян «диким, лютим гнівом»: «Ага!.. Так його!.. Дай йому щастя того!..»

Український поет і критик Микола Вороний влучно визначив тему твору свого сучасника: «Самогубство — останній агітаційний спосіб во ім'я торжества ідеї».
     Колоритний епізод, що характеризує сваволю й беззаконня, які процвітали в імперії, показано в оповіданні «Суд» (1903). Земський начальник Самоцвіт у розмові з місцевим панком «теоретично» обґрунтовує свою практику роз'яснення селянам урядових циркулярів щодо селянських заворушень, які прокотилися Україною. На думку начальника, розмова з селянами про «неблагонамеренньїх лиц», які підбурюють селян до непослуху, ще дужче наверне останніх до «бунту», до відмови працювати в панських економіях. При цьому він посилається на дії земського начальника з сусіднього повіту, коли після проведених «роз'яснень» про «крамолу», котра мовби подавалася в розповсюджуваних прокламаціях, селяни зрозуміли,  що  в тих   «бомажках»  все правдиво,  по-Божому написано.

     Тому Самоцвіт чинить над «бунтівниками» свій суд: б'є людей «в морду». Такий «суд скорий, правий і справедливий» він демонструє гостеві, розбиваючи обличчя зовсім невинної людини. Ця ситуація змальовується дещо в гумористичному освітленні: начальник переплутав двох братів Крутоноженків — Никифора і Никонора.

Оповідання має й другий план, адже показує наростання селянської невдоволеності беззаконням, визрівання рішучості людей у відстоюванні своєї гідності. Правда, царського держиморду не так легко злякати, коли жертва такого «суду» називає його вчинок розбоєм. Від цих слів Самоцвіт сатаніє і пояснює панкові, що через таких, як щойно невинно побитий Никифор, він ще й «удар» може дістати.

Яскравість зображеного досягається й через майстерне використання прийомів іронічного письма, зокрема щедре застосування мовного «суржика»,«макаронічної» мови в окресленні персонажів і змалюванні неординарних життєвих ситуацій.

     Оповідання «Малорос-європеєць» (1907) блискуче викриває українського панка Коростенка, який перед репетитором свого сина хизується запровадженими в своєму господарстві технічними новаціями. Він гадає, що двері в будинку, які автоматично одчиняються й зачиняються, кухонна машина, яка перемішує тісто, вивели його в ряд «європейців». Панок весь час торочить про осягнення ним європейської культури, про подолання «азіатчини» в господарюванні. Це один з тих ліберальних балакунів, яких висміювали і Панас Мирний та Михайло Коцюбинський, Леся Українка та Володимир Самійленко. Коростенко із запалом доводить, що селяни бідують не від безземелля, а від відсутності знань. Розмовляє поміщик якоюсь «кумедною» мовою, щоб показати свій «малоросійський» патріотизм.

     Як «поміщик новітньої формації», Коростенко довго і нудно просторікує про те, що наука принесе людям щастя, що аграрне питання можна розв'язати тільки через застосування машин. Та словесна полова не може приховати його гнобительського нутра: панкові не подобається, що Дума «розгарячає дуже інстинкти селян». Автор досягає справжнього ефекту у викритті «малороса-європейця», коли показує, як Коростенко, сприйнявши весільний похід за селянський бунт, розстрілює з кулемета невинних людей. Саркастично закінчується оповідання: «Слово мало-роса-європейци» «машинним робом» (тобто кулеметною чергою) було сказано «старій нашій неньці Україні».

Відомо, що аналогічний сюжет використав Михайло Коцюбинський в пізніше написаній новелі «Коні не винні».

                                                              Таємниці дитячої душі


     На межі століть інтенсивно розвивається наша дитяча література. В її скарбницю ввійшли оповідання і казки про дітей і школу, створені Іваном Франком, Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Архипом Теслен-ком, Степаном Васильченком. У названому ряду майстрів слова стоїть і Винниченко — автор оповідань «Кумедія з Костем», «Бабусин подарунок», «Федько-халамидник», написаних ще в перший період, а також циклу «Намисто» з восьми творів (1921 — 1923).

Гостра соціальна проблематика порушується в оповіданні «Кумедія з Костем». Йдеться тут про пастушка з економії, показаного в екстремальній ситуації.
Босий, в благенькому піджачку та брудній сорочці, з розхристаними грудьми, під холодним вітром, Кость намагається не показувати приятелям, що його трусить простудна лихоманка.

З окремих реалістичних деталей постає гірка доля сироти. Над хлопчиком всіляко знущаються у дворі, його б'ють ланові, куховарки, скотарі, але Кость намагався завжди приховувати біль, образи, прагнув ніколи не показувати свої сльози перед кривдниками. Хлопця прозивали «кам'яним виродком», особливо допікали, коли дражнили байстрюком: тоді Кость зривався з місця й тікав подалі від глумителів.

     Та хвороба знесилила дитину, напівпритомний він упав у борозну. На хворого хлопця налетів панський посіпака і люто катує, бо худоба з луків зайшла на поле пшениці. Власне, останні дні й висвітлюють сумну долю Костя. Коли його, напівпритомного в гарячці, відвідав пан (а челядь не раз глузувала з Костя, називаючи поміщика його батьком), хлопчик підбирає як талісман кинутий паном недопалок цигарки і тримає в кулаці як «безцінний скарб, загублений і знову знайдений», бо то було «татове».

Ця промовиста реалістична деталь несе виняткове смислове навантаження: за її допомогою молодий новеліст зумів глибоко розкрити трагедію дитячої душі. Знедолений хлопчик стільки витерпів, та за життя ніколи й нікому не звірив своєї таємниці, в яку сам повірив. На четвертий день хвороби Костя не стало, «з тим недокурком його й поховали».

Свого часу хрестоматійним було оповідання «Федько-халамидник ». Тут перед нами постає хлопець з трудової сім'ї, є в нього батько й мати, але живе сім'я в безпросвітних злиднях, навіть не маючи власної халупи. Хлопець ніколи не зазнавав теплої ласки, з дитинства відчував соціальну несправедливість. Федька виховувала вулиця, там він утверджував себе, звідси і його розбишакуватість, прагнення бути першим серед ровесників. Усі прозивали Федька халамидником, бо пустощі оберталися шкодою: то шибку з рогатки камінцем вибив, то перекинув діжку З водою, то набив синяка приятелеві. Звичайно, за провини хлопця чекала ввечері батькова прочуханка.

     Найдужче хлопцеві діставалося за випещеного синка хазяїна того будинку, де знайшла пристановище й їхня родина. Письменник знову моделює ситуації за принципом контрасту. Толю спокушало вільне життя Федька, він тягнувся до компанії з простими дітьми і, звичайно, повертався з прогулянок не таким чистеньким, як виходив з квартири. Саме через паничика, якого Федькові довелося рятувати з крижини під час весняного скресання річки, й приключилася остання пригода халамидника. Застудившись у крижаній воді, Федько через кілька днів «згорів» від хвороби.

Важливо, що навіть у такому творі письменник порушував важливі морально-етичні проблеми. Федько не тільки врятував Толю, а й взяв на себе його вину. Паничик же виявився ще й боягузом та підлим брехуном.

     Обидва оповідання позначені глибоким психологізмом у дослідженні дитячих характерів. Винниченка справедливо називали майстром контрастів (може, й тому, що є в нього оповідання «Контрасти»), і така характеристика виправдана: з його творів постійно постають контрастні ситуації і колізії, .соціальні, психологічні протиставлення.
Оповідання з циклу «Намисто», написані в еміграції, також позначені правдивістю в показі поведінки дітей, дослідженні їхнього внутрішнього світу. Кожному з восьми творів дані назви народних пісень: «Віють вітри, віють буйні», «Гей, хто в лісі, обізвися...», «Гей, ти, бочечко», «Ой, випила, вихилила», «Гей, не спиться...», «Гей, чи пан, чи пропав», «Та немає гірш нікому», «За Сибіром сонце сходить». Як видно з наведених заголовків оповідань, письменник звертався до різних груп фольклорної лірики, але принцип використання народної пісенності в нього глибоко продуманий. Мотиви пісень органічно вплелися в художню тканину оповідань, відтіняючи їхній пафос, сприяючи пластичній довершеності створених дитячих характерів, мальовничості описів.

     Так, пісня «Віють вітри, віють буйні», яку співає дівчин-ка-сирота, заспокоюючи меншенького хазяйчиного хлопчика, підкреслює невеселу долю малолітньої няньки-наймички. Пісня дівчини-служниці Хведоськи «Та немає гірш нікому, як тій сиротині» передає співчуття наймички гімназистові Льоні за страждання, які той витерпів від дядька, що бездушно бив хлопця за порушення шкільної дисципліни.

Художня довершеність втілення тем в жанрово-композиційну, образну, мовно-стильову форми забезпечила творам письменника пізнавальне й естетичне значення.


Українська література 10 клас, Петро Хропко

Книги та підручники згідно календарного плануванння з української літератури літератури 10 класу скачати, допомога школяру онлайн

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.