'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Повний урок<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Становище церкви, Розвиток полемічної літератури, Церковні собори в Бересті 1596 р, утворення греко-католицької церкви</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Повний урок<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Становище церкви, Розвиток полемічної літератури, Церковні собори в Бересті 1596 р, утворення греко-католицької церкви</metakeywords>'''
-
'''Тема:''' Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
+
'''Тема:''' Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
-
'''Тип уроку:''' комбінований
+
'''Тип уроку:''' комбінований
-
'''Мета:''' формування системних знань про передумови, підписанн та наслідки Берестейської (Брестської) унії.
+
'''Мета:''' формування системних знань про передумови, підписанн та наслідки Берестейської (Брестської) унії.
-
'''Завдання:'''<br>- засвоїти основні поняття уроку;
+
'''Завдання:'''<br>- засвоїти основні поняття уроку;
-
- запам"ятати рік підписання Берестейської унії;
+
- запам"ятати рік підписання Берестейської унії;
-
- самостійно визначити наслідки унії для українських земель;
+
- самостійно визначити наслідки унії для українських земель;
-
- розвинути навички критичного ставлення до відеоматеріалів та історичних точок зору різних науковців.
+
- розвинути навички критичного ставлення до відеоматеріалів та історичних точок зору різних науковців.
'''IV. '''Вивчення нової теми. (20 хв)<br><br>'''Реформація''' – церковно-релігійний і соціально-політичний рух у країнах Європи в 16-17 ст., пов'язаний з остаточним формуванням європейських націй, їхніх культур, національних церков. Торкнулося це явище і українських земель. Головна сила реформації була спрямована на зміни в католицизмі, у надрах якого вийшли протестантські церкви. У Україну реформація проникла в першій половині 16 ст. <br><br>У власне українських землях позиції протестантизму були слабші, ніж у Польщі та Литві, навіть серед місцевої української шляхти. Денаціоналізуючись, вона переходила у католицизм, в основному уникаючи протестантизму. Підтримка міщанства була тут надто слабкою. Селянські маси сприймали протестантизм як віру панів та іноземців. Отже, на відміну від Західної Європи '''протестантизм в Україні '''не мав сильної підтримки ні знизу, ні зверху. Він не став тут виразником національних інтересів і не взяв на себе функцію національної церкви. Протестантизм опинився в ситуації протиборства між католицизмом і православ'ям. Вплив реформації було нетривалим, після 1648 р., у зв'язку з початком Національно-визвольної війни, в Україні воно практично припинилося.
-
'''IV. '''Вивчення нової теми. (20 хв)<br><br>'''Реформація''' – церковно-релігійний і соціально-політичний рух у країнах Європи в 16-17 ст., пов'язаний з остаточним формуванням європейських націй, їхніх культур, національних церков. Торкнулося це явище і українських земель. Головна сила реформації була спрямована на зміни в католицизмі, у надрах якого вийшли протестантські церкви. У Україну реформація проникла в першій половині 16 ст. <br><br>У власне українських землях позиції протестантизму були слабші, ніж у Польщі та Литві, навіть серед місцевої української шляхти. Денаціоналізуючись, вона переходила у католицизм, в основному уникаючи протестантизму. Підтримка міщанства була тут надто слабкою. Селянські маси сприймали протестантизм як віру панів та іноземців. Отже, на відміну від Західної Європи '''протестантизм в Україні '''не мав сильної підтримки ні знизу, ні зверху. Він не став тут виразником національних інтересів і не взяв на себе функцію національної церкви. Протестантизм опинився в ситуації протиборства між католицизмом і православ'ям. Вплив реформації було нетривалим, після 1648 р., у зв'язку з початком Національно-визвольної війни, в Україні воно практично припинилося.<br><br>'''Реформація в Україні в 16-17 ст.''' найбільше стимулювала культурні процеси, будучи провідником європейських впливів. Пожвавлювалося просвітницька діяльність братств, освіта, пропагувалися принципи віротерпимості. В Україні в 16-17 ст. роль національної церкви (всупереч претензіям римського католицизму) виконали православ'я і уніатство, а не протестантизм. <br><br>Складовою контрреформації в українських землях була '''місія ордену єзуїтів'''. У 50-60-х рр.. єзуїти почали працювати в Польщі, після Люблінської унії 1569 р. - у Литві. Центром місії тут стала єзуїтська Віленська колегія (згодом академія), користувалася великим авторитетом у всій Речі Посполитій. В українських землях єзуїти офіційно з'явилися на Перемишленщині: в 1574 р. в Ярославі виникла перша єзуїтська колегія. З часом відкрилися колегії в Луцьку, Острозі, Кам'янці-Подільському, Києві. Відкрита в 1593 р. Замойська академія спеціально створювалася для поширення єзуїтського впливу на українські воєводства коронних земель Речі Посполитої. <br><br>Єзуїти істотно обмежили протестантські впливи в Речі Посполитій. Сприяли вони також переходу в католицтво представників православних верств, особливо шляхти. Головним засобом досягнення цієї мети була потужна освітня програма, яку впровадили єзуїти. До кінця 16 ст. у двох '''єзуїтських академіях''' (Віленській і Замойській) і в 12 колегіях налічувалося 5 тис. учнів. Серед них було багато дітей з православних шляхетських родин. Європейський рівень освіти, вивчення мов, літератури, природничих наук, філософії, богослов'я зробили єзуїтські освітні осередки справжніми інтелектуальними центрами. Навчання в цих школах відкривало можливості подальшої освіти в університетах Польщі, Німеччини, Італії, Франції. Єзуїти вміло організовували публічну пропаганду католицької віри: їх диспути з іновірцями та проповіді мали велику популярність, і не лише серед католиків. Серед єзуїтських керівників – вихідців з України – виділялися '''такі постаті, як''' Петро Скарга, Бенедикт Гербест. Богословська і полемічна література, видана єзуїтами, стимулювала в кінці 16 - початку 17 ст. розвиток богословської та громадської думки в середовищі як протестантів, так і православних. Місіонерська активність єзуїтів сприяла поширенню тодішньої європейської освіченості і культури на українських землях Речі Посполитої. Однак цілком позитивною таку діяльність назвати не можна, оскільки єзуїти намагалися звернути в католицьку віру якомога більше православних.
+
[[Image:istUkr8-povni-5-111111.jpg]]
-
<br>'''V.''' Самостійна робота учнів (4-6 хв)<br>Про передумови та причини Берестейської унії учні розповідають самостійно. Для цього клас ділиться на дві команди. На підготовку дається 5 хвилин. Кожна з команд розповідає про передумови та причини, доповнюючи одна одну.<br>'''<br>Учитель розповідає''' про збори у Бересті:<br><br>У кінці 1596 у Бресті був скликаний собор для остаточного вирішення питання про унію. У ньому брали участь екзархи патріархів константинопольського і олександрійського, багато єпископів, духовенства та мирян з обох сторін, православної та уніатської. За висловом М.О. Кояловича, обидві партії представляли собою грізні ополчення, але, коли вони виміряли взаємні сили, перевага на боці православних виявився такою великою, що привела у жах прихильників унії. Князь Острозький обіцяв їм, що спокій не буде порушено, і дотримав слова. <br><br>Собор зразу розділився на дві половини – уніатську та православну. Уніатська засідала в міському соборі, для православних же Іпатій (Поцей) наказав закрити всі церкви, так що вони змушені були відкрити засідання в приватному будинку. Екзарх три рази запрошував митрополита і чотирьох єпископів на православний собор, але вони не з'явилися. Собор позбавив їх сану, відкинув унію і прокляв її. Уніатський собор відповів тим же православному. Після цього почалася боротьба між православними та уніатами. <br><br>Унія поширювалася шляхом проповіді і шляхом насильства, постійно переплітаючихся між собою. У початку 1597 константинопольський екзарх Никифор, який був присутній на Брестському соборі, був звинувачений у шпигунстві, посаджений у фортецю і там помер. Одночасно почалася і '''релігійна полеміка'''. Єзуїт Скарга видав російською і польською мовами «Synod Brzeski i iego obrona». Майже одночасно православні видали «Ектезіс, альбо короткі збори справ, котория ся деялі на помісному Берестейському соборі». Обидва ці твори обмежувалися описом собору з різних точок зору. <br><br>Наступний твір православних '''„Апокризис, альбо одповідь на книжки про собор Берестейський”''', написаний Христофор Філалетом (псевдонім Христофора Вронського), направлено до спростування книги Скарга. Апокризис викликав з боку уніатів Антіррізіс, в якому Філалет звинувачувався у брехні і наклепі. Православний львівський священик, який був присутній на Брестському соборі, написав «Перестрога», тобто застереження, у якій розповідав, як була введена унія і т.п. Полеміка йшла дуже жваво, але не могла втримати уніатів від насильств.
+
''Так сьогодні виглядає протестантська церква зсередини''
-
'''VІ. '''Висновки та узагальнення (4-5 хв)<br><br>'''Наслідки унії''' можуть бути вивчені двома методами:<br>1. Розповідь учителя та питання до класу (двостороння взаємодія).<br>2. Двом учням дається п'ять хвилин, щоб, використовуючи підручник та інтернет, створити презентацію на 3-4 слайди з поясненням наслідків унії.<br><br>Про утворення греко-католицької церкви розповідають один-два учні, які приготували доповідь дома (див. Домашнє завдання до теми №4)
-
<br>'''VІІ.''' Домашнє завдання (1-2 хв)<br>
-
''Домашнє завдання:''
+
''[[Image:istUkr8-povni-5-222.jpg]]''
-
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
-
2. Що для вас символізує греко-католицька церква? Намалюйте.
+
''Так сьогодні виглядає католицька церква зсередини''<br>
+
+
<br>[[Image:istUkr8-povni-5-33333.jpg]]
+
+
''Так сьогодні виглядає православна церква зсередини''
+
+
<br>'''Реформація в Україні в 16-17 ст.''' найбільше стимулювала культурні процеси, будучи провідником європейських впливів. Пожвавлювалося просвітницька діяльність братств, освіта, пропагувалися принципи віротерпимості. В Україні в 16-17 ст. роль національної церкви (всупереч претензіям римського католицизму) виконали православ'я і уніатство, а не протестантизм. <br><br>Складовою контрреформації в українських землях була '''місія ордену єзуїтів'''. У 50-60-х рр.. єзуїти почали працювати в Польщі, після Люблінської унії 1569 р. - у Литві. Центром місії тут стала єзуїтська Віленська колегія (згодом академія), користувалася великим авторитетом у всій Речі Посполитій. В українських землях єзуїти офіційно з'явилися на Перемишленщині: в 1574 р. в Ярославі виникла перша єзуїтська колегія. З часом відкрилися колегії в Луцьку, Острозі, Кам'янці-Подільському, Києві. Відкрита в 1593 р. Замойська академія спеціально створювалася для поширення єзуїтського впливу на українські воєводства коронних земель Речі Посполитої.
+
+
[[Image:istUkr8-povni-5-444.jpg]]
+
+
''Єзуїт''<br><br>Єзуїти істотно обмежили протестантські впливи в Речі Посполитій. Сприяли вони також переходу в католицтво представників православних верств, особливо шляхти. Головним засобом досягнення цієї мети була потужна освітня програма, яку впровадили єзуїти. До кінця 16 ст. у двох '''єзуїтських академіях''' (Віленській і Замойській) і в 12 колегіях налічувалося 5 тис. учнів. Серед них було багато дітей з православних шляхетських родин. Європейський рівень освіти, вивчення мов, літератури, природничих наук, філософії, богослов'я зробили єзуїтські освітні осередки справжніми інтелектуальними центрами. Навчання в цих школах відкривало можливості подальшої освіти в університетах Польщі, Німеччини, Італії, Франції. Єзуїти вміло організовували публічну пропаганду католицької віри: їх диспути з іновірцями та проповіді мали велику популярність, і не лише серед католиків. Серед єзуїтських керівників – вихідців з України – виділялися '''такі постаті, як''' Петро Скарга, Бенедикт Гербест. Богословська і полемічна література, видана єзуїтами, стимулювала в кінці 16 - початку 17 ст. розвиток богословської та громадської думки в середовищі як протестантів, так і православних. Місіонерська активність єзуїтів сприяла поширенню тодішньої європейської освіченості і культури на українських землях Речі Посполитої. Однак цілком позитивною таку діяльність назвати не можна, оскільки єзуїти намагалися звернути в католицьку віру якомога більше православних.
+
+
[[Image:istUkr8-povni-5-55555.jpg]]
+
+
''Петро Скарга''
+
+
+
+
{{#ev:youtube|AtL6SahUSyw}}
+
+
+
+
{{#ev:youtube|pr2G-26otIY}}
+
+
<br>'''V.''' Самостійна робота учнів (4-6 хв)<br>Про передумови та причини Берестейської унії учні розповідають самостійно. Для цього клас ділиться на дві команди. На підготовку дається 5 хвилин. Кожна з команд розповідає про передумови та причини, доповнюючи одна одну.
+
+
+
+
{{#ev:youtube|_wtx6pZwiwk&feature=related}}<br>'''<br>Учитель розповідає''' про збори у Бересті:<br><br>У кінці 1596 у Бресті був скликаний собор для остаточного вирішення питання про унію. У ньому брали участь екзархи патріархів константинопольського і олександрійського, багато єпископів, духовенства та мирян з обох сторін, православної та уніатської. За висловом М.О. Кояловича, обидві партії представляли собою грізні ополчення, але, коли вони виміряли взаємні сили, перевага на боці православних виявився такою великою, що привела у жах прихильників унії. Князь Острозький обіцяв їм, що спокій не буде порушено, і дотримав слова. <br><br>Собор зразу розділився на дві половини – уніатську та православну. Уніатська засідала в міському соборі, для православних же Іпатій (Поцей) наказав закрити всі церкви, так що вони змушені були відкрити засідання в приватному будинку. Екзарх три рази запрошував митрополита і чотирьох єпископів на православний собор, але вони не з'явилися. Собор позбавив їх сану, відкинув унію і прокляв її. Уніатський собор відповів тим же православному. Після цього почалася боротьба між православними та уніатами.
+
+
[[Image:istUkr8-povni-5-6666.jpg|center]]<br><br>Унія поширювалася шляхом проповіді і шляхом насильства, постійно переплітаючихся між собою. У початку 1597 константинопольський екзарх Никифор, який був присутній на Брестському соборі, був звинувачений у шпигунстві, посаджений у фортецю і там помер. Одночасно почалася і '''релігійна полеміка'''. Єзуїт Скарга видав російською і польською мовами «Synod Brzeski i iego obrona». Майже одночасно православні видали «Ектезіс, альбо короткі збори справ, котория ся деялі на помісному Берестейському соборі». Обидва ці твори обмежувалися описом собору з різних точок зору. <br>[[Image:istUkr8-povni-5-777.jpg|center]]<br>Наступний твір православних '''„Апокризис, альбо одповідь на книжки про собор Берестейський”''', написаний Христофор Філалетом (псевдонім Христофора Вронського), направлено до спростування книги Скарга. Апокризис викликав з боку уніатів Антіррізіс, в якому Філалет звинувачувався у брехні і наклепі. Православний львівський священик, який був присутній на Брестському соборі, написав «Перестрога», тобто застереження, у якій розповідав, як була введена унія і т.п. Полеміка йшла дуже жваво, але не могла втримати уніатів від насильств.
+
+
+
+
{{#ev:youtube|fC8khZdO9vU}}
+
+
+
+
{{#ev:youtube|8rmjoot020}}
+
+
+
+
'''VІ. '''Висновки та узагальнення (4-5 хв)<br><br>'''Наслідки унії''' можуть бути вивчені двома методами:<br>1. Розповідь учителя та питання до класу (двостороння взаємодія).<br>2. Двом учням дається п'ять хвилин, щоб, використовуючи підручник та інтернет, створити презентацію на 3-4 слайди з поясненням наслідків унії.<br><br>Про утворення греко-католицької церкви розповідають один-два учні, які приготували доповідь дома (див. Домашнє завдання до теми №4)
+
+
<br>'''VІІ.''' Домашнє завдання (1-2 хв)<br>
+
''Домашнє завдання:''
+
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
-
''Використані джерела:''
+
2. Що для вас символізує греко-католицька церква? Намалюйте.
-
1. Урок на тему "Брестська унія. Українська Греко-Католицька Церква" Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
+
<br>
-
2. Берестейська унія в оцінках істориків.- Анастасія Гаврилова, студентка СГФ Бердянського державного педагогічного університету
+
''Використані джерела:''
-
3. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007
+
1. Урок на тему "Брестська унія. Українська Греко-Католицька Церква" Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
-
4. uk.wikipedia.org
+
2. Берестейська унія в оцінках істориків.- Анастасія Гаврилова, студентка СГФ Бердянського державного педагогічного університету
-
5. www.ugcc.lviv.ua
+
3. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007
+
4. uk.wikipedia.org
+
5. www.ugcc.lviv.ua
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
<br>
+
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
<br>
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
Реформація – церковно-релігійний і соціально-політичний рух у країнах Європи в 16-17 ст., пов'язаний з остаточним формуванням європейських націй, їхніх культур, національних церков. Торкнулося це явище і українських земель. Головна сила реформації була спрямована на зміни в католицизмі, у надрах якого вийшли протестантські церкви. У Україну реформація проникла в першій половині 16 ст.
У власне українських землях позиції протестантизму були слабші, ніж у Польщі та Литві, навіть серед місцевої української шляхти. Денаціоналізуючись, вона переходила у католицизм, в основному уникаючи протестантизму. Підтримка міщанства була тут надто слабкою. Селянські маси сприймали протестантизм як віру панів та іноземців. Отже, на відміну від Західної Європи протестантизм в Україні не мав сильної підтримки ні знизу, ні зверху. Він не став тут виразником національних інтересів і не взяв на себе функцію національної церкви. Протестантизм опинився в ситуації протиборства між католицизмом і православ'ям. Вплив реформації було нетривалим, після 1648 р., у зв'язку з початком Національно-визвольної війни, в Україні воно практично припинилося.
Так сьогодні виглядає протестантська церква зсередини
Так сьогодні виглядає католицька церква зсередини
Так сьогодні виглядає православна церква зсередини
Реформація в Україні в 16-17 ст. найбільше стимулювала культурні процеси, будучи провідником європейських впливів. Пожвавлювалося просвітницька діяльність братств, освіта, пропагувалися принципи віротерпимості. В Україні в 16-17 ст. роль національної церкви (всупереч претензіям римського католицизму) виконали православ'я і уніатство, а не протестантизм.
Складовою контрреформації в українських землях була місія ордену єзуїтів. У 50-60-х рр.. єзуїти почали працювати в Польщі, після Люблінської унії 1569 р. - у Литві. Центром місії тут стала єзуїтська Віленська колегія (згодом академія), користувалася великим авторитетом у всій Речі Посполитій. В українських землях єзуїти офіційно з'явилися на Перемишленщині: в 1574 р. в Ярославі виникла перша єзуїтська колегія. З часом відкрилися колегії в Луцьку, Острозі, Кам'янці-Подільському, Києві. Відкрита в 1593 р. Замойська академія спеціально створювалася для поширення єзуїтського впливу на українські воєводства коронних земель Речі Посполитої.
Єзуїт
Єзуїти істотно обмежили протестантські впливи в Речі Посполитій. Сприяли вони також переходу в католицтво представників православних верств, особливо шляхти. Головним засобом досягнення цієї мети була потужна освітня програма, яку впровадили єзуїти. До кінця 16 ст. у двох єзуїтських академіях (Віленській і Замойській) і в 12 колегіях налічувалося 5 тис. учнів. Серед них було багато дітей з православних шляхетських родин. Європейський рівень освіти, вивчення мов, літератури, природничих наук, філософії, богослов'я зробили єзуїтські освітні осередки справжніми інтелектуальними центрами. Навчання в цих школах відкривало можливості подальшої освіти в університетах Польщі, Німеччини, Італії, Франції. Єзуїти вміло організовували публічну пропаганду католицької віри: їх диспути з іновірцями та проповіді мали велику популярність, і не лише серед католиків. Серед єзуїтських керівників – вихідців з України – виділялися такі постаті, як Петро Скарга, Бенедикт Гербест. Богословська і полемічна література, видана єзуїтами, стимулювала в кінці 16 - початку 17 ст. розвиток богословської та громадської думки в середовищі як протестантів, так і православних. Місіонерська активність єзуїтів сприяла поширенню тодішньої європейської освіченості і культури на українських землях Речі Посполитої. Однак цілком позитивною таку діяльність назвати не можна, оскільки єзуїти намагалися звернути в католицьку віру якомога більше православних.
Петро Скарга
V. Самостійна робота учнів (4-6 хв) Про передумови та причини Берестейської унії учні розповідають самостійно. Для цього клас ділиться на дві команди. На підготовку дається 5 хвилин. Кожна з команд розповідає про передумови та причини, доповнюючи одна одну.
Учитель розповідає про збори у Бересті:
У кінці 1596 у Бресті був скликаний собор для остаточного вирішення питання про унію. У ньому брали участь екзархи патріархів константинопольського і олександрійського, багато єпископів, духовенства та мирян з обох сторін, православної та уніатської. За висловом М.О. Кояловича, обидві партії представляли собою грізні ополчення, але, коли вони виміряли взаємні сили, перевага на боці православних виявився такою великою, що привела у жах прихильників унії. Князь Острозький обіцяв їм, що спокій не буде порушено, і дотримав слова.
Собор зразу розділився на дві половини – уніатську та православну. Уніатська засідала в міському соборі, для православних же Іпатій (Поцей) наказав закрити всі церкви, так що вони змушені були відкрити засідання в приватному будинку. Екзарх три рази запрошував митрополита і чотирьох єпископів на православний собор, але вони не з'явилися. Собор позбавив їх сану, відкинув унію і прокляв її. Уніатський собор відповів тим же православному. Після цього почалася боротьба між православними та уніатами.
Унія поширювалася шляхом проповіді і шляхом насильства, постійно переплітаючихся між собою. У початку 1597 константинопольський екзарх Никифор, який був присутній на Брестському соборі, був звинувачений у шпигунстві, посаджений у фортецю і там помер. Одночасно почалася і релігійна полеміка. Єзуїт Скарга видав російською і польською мовами «Synod Brzeski i iego obrona». Майже одночасно православні видали «Ектезіс, альбо короткі збори справ, котория ся деялі на помісному Берестейському соборі». Обидва ці твори обмежувалися описом собору з різних точок зору.
Наступний твір православних „Апокризис, альбо одповідь на книжки про собор Берестейський”, написаний Христофор Філалетом (псевдонім Христофора Вронського), направлено до спростування книги Скарга. Апокризис викликав з боку уніатів Антіррізіс, в якому Філалет звинувачувався у брехні і наклепі. Православний львівський священик, який був присутній на Брестському соборі, написав «Перестрога», тобто застереження, у якій розповідав, як була введена унія і т.п. Полеміка йшла дуже жваво, але не могла втримати уніатів від насильств.
VІ. Висновки та узагальнення (4-5 хв)
Наслідки унії можуть бути вивчені двома методами: 1. Розповідь учителя та питання до класу (двостороння взаємодія). 2. Двом учням дається п'ять хвилин, щоб, використовуючи підручник та інтернет, створити презентацію на 3-4 слайди з поясненням наслідків унії.
Про утворення греко-католицької церкви розповідають один-два учні, які приготували доповідь дома (див. Домашнє завдання до теми №4)
VІІ. Домашнє завдання (1-2 хв)
Домашнє завдання:
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Що для вас символізує греко-католицька церква? Намалюйте.
Використані джерела:
1. Урок на тему "Брестська унія. Українська Греко-Католицька Церква" Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
2. Берестейська унія в оцінках істориків.- Анастасія Гаврилова, студентка СГФ Бердянського державного педагогічного університету
3. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007
4. uk.wikipedia.org
5. www.ugcc.lviv.ua
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
