'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Культурний розвиток Київської Русі. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, гіпермаркет знань, повний урок, повні уроки, повний урок 7 клас, повний урок історія, повний урок скачати, Історія України 7 клас скачати, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас урок скачати, Історія України 7 клас урок безкоштовно, 7 клас, Культурний розвиток Київської Русі</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Культурний розвиток Київської Русі. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, гіпермаркет знань, повний урок, повні уроки, повний урок 7 клас, повний урок історія, повний урок скачати, Історія України 7 клас скачати, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас урок скачати, Історія України 7 клас урок безкоштовно, 7 клас, Культурний розвиток Київської Русі</metakeywords>'''
-
'''Тема:''' Культурний розвиток Київської Русі.<br>'''Тип уроку:''' засвоєння нових знань.<br>'''Мета:''' формування системного уявлення учнів про культурну сферу життя Київської Русі.
+
=== Тип уроку ===
-
<br>'''Завдання:'''
+
Засвоєння нових знань
-
- пояснити учням роль розвитку друкарства на Русі;
+
=== Мета ===
-
- формування уявлення про народну творчість Київської Русі;
+
Формування системного уявлення учнів про культурну сферу життя [[Культурний_розвиток_Київської_Русі_у_другій_половині_ХІ-_першій_половині_ХІІІ_ст._Повний_урок|Київської Русі]].
-
- розвиток навичок засвоєння матеріалу та узагальнення;
+
=== Завдання ===
-
- повторення вивченого матеріалу.
+
*пояснити учням роль розвитку друкарства на Русі;
-
<br>'''Хід уроку:'''<br>
+
*формування уявлення про народну творчість Київської Русі;
-
'''І.''' Привітання та оголошення теми.
+
*розвиток навичок засвоєння матеріалу та узагальнення;
-
'''ІІ.''' Мотивація учнів та повторення домашнього завдання.
+
*повторення вивченого матеріалу.
-
'''ІІІ.''' Пояснення нової теми
+
=== Хід уроку ===
-
Важке монголо-татарське іго панування польських і литовських феодалів та інших іноземних загарбників гальмували розвиток Україні. Н український народ зумів своєю наполегливою працею і талантом добитися великих успіхів у розвитку культури.<br><br>'''Просвітництво. Друкарство'''<br><br>Письмові знаки на посуді, прялках, кістяних рукоятках ножів показали, що в цей час на Україні були грамотні не тільки багатії, а й бідні люди. Були знайдені писала, для писання на воскових табличках. Багато освічені люди, які знали іноземні мови, працювали в канцелярії. Вони готували тексти грамот, вели дипломатичні листування латинською мовою. Князі й бояри за великі гроші набували книги. Великим збирачем книг був волинський князь Володимир Васильович. Деякі книги були окуті сріблом і золотом і прикрашені дорогоцінними каменями. Їх прикрашали місцеві майстри. Майстерні по виготовленню книг були у Львові і ін Книги прикрашали картинами і мініатюрами, в'яззю, квітами, листям і тому вони були справжніми витворами мистецтва. З рукописних книг до нас дійшло мало. При церквах і монастирях були відкриті школи, в яких діти навчалися грамоти. Прославився Києво-Печерський монастир. Тут була і школа, і майстерня для кніопечатанія. Багато багатих людей навчалися за кордоном, у Краківському, Празькому і Паризькому університетах. У Краківському університеті навчалося близько 100 студентів з України.<br><br>'''Усна народна творчість'''<br><br>Воно розвивалося на основі давньоруської. Особливо поширювалися колядки, щедрівки, притчі, казки, легенди, додання. У XV столітті виник Український народних епос (думи) в яких відбивалася боротьба українського народу проти турецьких і татарських загарбників. Творці й виконавці дум - кобзарі. В окремих думах пропагувалася ідея визволення від кріпацтва.<br><br>'''Літописання. Література'''<br><br>Центром літописання в XII столітті було місто Холм. Галицько-Волинський літопис в якій автор описує історію рідної землі, засуджує феодальні распи і закликає князів до єдності. Головний герой літописі Данило Галицький. Автор детально викладає історію життя. Волинський літопис розповідає про князя Володимира Васильковича. Розумний правитель, хоробрий воїн, філософ, книголюб.<br><br>'''Театр і музика'''<br><br>Співаки, музиканти були при монастирях, деякі з них складали фахівці спеціальні пісні слави. На честь князів і дружинників. Деякі з них вели себе незалежно. У Галицько-Волинському літописі, Макус відмовився служити князеві. Розвивалася ратна (військова) музика. В одній з літописів розповідається, про військо князя Володимировича. У народі популярністю користувалися пісні: трудові, ігрові, весільні, колискові. З'явилися нові жанри: думи та історичні пісні, які виконували кобзарі й бандуристи. Вони користувалися великою пошаною не тільки серед простого народу, а й багатих. Жартівливі, гумористичні пісні виконували скоморохи, використовуючи різні музичні інструменти: Гутки, гуслі, волинки, бубни, лютні, сопілці. Поширені такі танці: гопак і Козачек. Розігрувалися театральні сценки: блазні, співаки, танцюристи, фокусники, дресирувальники звірів. Подання давали під відкритим небом, на вулиці.<br><br>'''Архітектура і живопис'''<br><br>Будівництво храмів, фортець, житлових будівель розвивалося після татаро-монгольської навали. Їх будували з дерева, каменю і цегли. У м. Холм - церква Іоанна Прітече, у Львові - церква святого Миколая, у м. Луцьк - церква Іоанна Богослова і Дмитра та ін У 14в. - Храми Покрови - в Хмельницьку.<br><br>Живопис - ікони "Волинська богоматір". Українських художників запрошували католицькі. Малювали воїнів-переможців.<br><br>Юрій Змієбоєць - воїн пронизує списом змія-чудовисько. Він зображений в лицарських обладунках, на бойовому коні, який топче змію. На лицаря червоний плащ.<br><br>Особливо розвивалося написання рукописів: Івангеліі, Псалтир. Була розвинена скульптура, ювелірна справа, кераліка, золотоцветное мистецтво.<br><br>Українські майстри внесли свій внесок до скарбниці світового мистецтва.<br>'''<br>Зв′язок із сучасністю. Софія Київська у наші часі.'''<br>Вчені знайшли ще одне графіті, підтверджує, що Софія Київська насправді старше, ніж вважалося<br><br>Знахідка належить провідному науковому співробітнику музею В'ячеславу Корнієнко. На фресці святого Пантелеймона в центральному нефі Софійського собору він виявив буковки 5-9 міліметрів (тоді дати відображалися літерами), що вказують на те, що фреску її автор закінчив у 1019 році.<br><br>Це підтверджує теорію професора Надії Нікітенко, що Софію побудував Володимир, а не Ярослав, пише газета Сегодня.<br><br>«Аргументи з графіті вагомі. Але є свідчення літописців, що Софію створили в 1037-му. Останню крапку в даті ставити рано », - вважає начальник главку охорони культури Руслан Кухаренко.<br><br>'''IV.''' Самостійна робота учнів<br>
+
=== Початок уроку ===
-
Кілька учнів (на вибір вчителя або за власною ініціативою) озвучують власну доповідь 5-7 хв. „Найбільше досягнення культури Русі”, яку підготували вдома.<br><br>'''Історичні особистості'''<br>Іларіон, митрополит Київський (11 ст.), Рос. правосл. богослов і церк. діяч. <br><br>Про схимника Іларіона відомо, що він жив в одній келії з преподобним Феодосієм Печерським і старанно займався листуванням книг. Відрізнявся особливо суворою стриманістю. Мирно спочив у 1066 р. і був похований у Дальніх печерах.<br><br>З «Повісті временних літ» відомо, що Іларіон Київський був священиком княжої церкви в с.Берестове (поблизу Києва) і що в 1051 за бажанням кн.Ярослава Мудрого його поставили митрополитом. Літописець зазначає, що Іларіон був «чоловік благ, книж і постник». Митрополит брав активну участь у просвітницькій і держав. діяльності кн.Ярослава. Після смерті князя (1054) ім'я Іларіон більше не зустрічається, а в 1055 до Києва прибув новий митрополит, грек.<br><br>Відомі такі '''твори Іларіона''': «Слово про Закон і Благодать», до якого примикають «Молитва» і «Визнання віри». Іларіон писав ще в той час, коли був священиком. «Слово» свідчить про велику церковну ерудицію автора, богословську освіченість аудиторії, до якої він звертався, і про оригінальність мислення Іларіона.
+
Привітання та оголошення теми.
-
<br>Іларіон підкреслює національну обмеженість Закону і універсалізм Євангельської Благодаті. Митрополит київський сповідує віру в єдність Біблії і благословляє «Господа, Бога Ізраїлевого, Бога християнського», бо Він «не попустив тварі Своєю ідольські мороком одержимою бути і в бісівської служінні загинути. Але виправдав перш плем'я Авраамове скрижалями і з Законом, після ж через Сина Свого всі народи спас Євангелієм і Хрещенням, вводячи їх в оновлення пакібитія, в Життя Вічне».
+
=== Мотивація учнів та повторення домашнього завдання ===
-
'''V.''' Домашнє завдання
+
Учитель мотивує учнів до вивчення даної теми та перевіряє завдання, які учні повинні були виконати вдома.
-
1. Вивчити тему за підручником.
+
=== Пояснення нової теми ===
-
2. Доповідь на 3-4 ст. про одну з історичних особистостей періоду, пов"язану з культурним розвитком Русі.
+
Важке монголо-татарське іго панування польських і литовських феодалів та інших іноземних загарбників гальмували розвиток Україні. Але [[Українська_мова_7_клас|українськ]]ий народ зумів своєю наполегливою працею і талантом добитися великих успіхів у розвитку культури.<br><br>'''Просвітництво. Друкарство'''<br><br>Письмові знаки на посуді, прялках, кістяних рукоятках ножів показали, що в цей час на Україні були грамотні не тільки багатії, а й бідні люди. Були знайдені писала, для писання на воскових табличках. Багато освічені люди, які знали іноземні мови, працювали в канцелярії. Вони готували тексти грамот, вели дипломатичні листування латинською мовою. Князі й бояри за великі гроші діставали книги. Великим збирачем книг був волинський князь Володимир Васильович. Деякі [[Вступ._Книжка_в_житті_людини._Книги_в_Київській_Русі._Сучасний_читач_і_його_роль_у_новому_«житті»_твору|книги]] були окуті сріблом і золотом і прикрашені дорогоцінними каменями. Їх прикрашали місцеві майстри.
-
''Використані джерела:''
+
[[Image:IstUkr7-povni-11-muzej.jpg|350px|Музей книги та друкарства України]]
-
1. Урок на тему "Культура Русі" учителя Сапожко К.С., м.Львів
+
''Музей книги та друкарства України''
-
2. Презентація уроку "Культура Київської Русі" (джерело: valyakodola.ucoz.ru, авторський сайт)
+
<br>
-
3. Подобєд А. О. Історія України. 9 клас: Майстер-клас. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009.
+
Майстерні по виготовленню книг були у Львові та ін. Книги прикрашали картинами і мініатюрами, в'яззю, квітами, листям і тому вони були справжніми витворами мистецтва. З рукописних книг до нас дійшло мало. При церквах і монастирях були відкриті школи, в яких діти навчалися грамоти. Прославився [[Тема_5._Скарби_Києво-Печерської_лаври|Києво-Печерський монастир]]. Тут була і школа, і майстерня для книгодрукування. Багато багатих людей навчалися за кордоном, у Краківському, Празькому і Паризькому [http://xvatit.com/vuzi/ університет]ах. У Краківському університеті навчалося близько 100 студентів з України.
-
4. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / І. Харківська. – Х.: 2007<br>
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.<br><br>
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
''Києво-Печерський монастир''
+
+
<br>
+
+
''Відео-хвилинка.''
+
+
Зв"язок із сучасністю: годинник у Краківському університеті
+
+
<br>
+
+
{{#ev:youtube|8ljlb5HkZkM}}
+
+
<br> ''Києво-Печерський монастир''
+
+
<br>
+
+
{{#ev:youtube|54U1QzFj6gI}}<br><br>'''Усна народна творчість'''<br><br>Вона розвивалася на основі давньоруської. Особливо поширювалися колядки, щедрівки, притчі, казки, легенди, додання. У XV столітті виник Український народних епос (думи) в яких відбивалася боротьба українського народу проти турецьких і татарських загарбників. Творці й виконавці дум - кобзарі. В окремих думах пропагувалася ідея визволення від кріпацтва.
+
+
+
+
[[Image:IstUkr7-povni-11-dumi.jpg|350px|Усна народна творчість]]
+
+
+
+
[[Image:IstUkr7-povni-11-dumi2.jpg|350px|думи]]
+
+
<br>
+
+
''Відео-хвилинка.''
+
+
+
+
Зв"язок із сучасністю: [[Узагальнення_знань_за_темою._«Над_«Кобзарем»_В.Скомаровський.Повні_уроки|кобзар]] сьогодення
<br>'''Літописання. Література'''<br><br>Центром [[Книжні_пам’ятки._Літописання._Архітектура_та_мистецтво._Історичне_значення_Київської_держави.|літописання]] в XII столітті було місто Холм. Галицько-Волинський літопис в якому автор описує історію рідної землі, засуджує феодальні распи і закликає князів до єдності. Головний герой літопису Данило Галицький. Автор детально викладає історію життя. Волинський літопис розповідає про князя Володимира Васильковича. Розумний правитель, хоробрий воїн, філософ, книголюб.
''[[Шпаргалки.Данило_Галицький|Данило Галицький]]''<br><br>'''Театр і музика'''<br><br>Співаки, музиканти були при монастирях, деякі з них складали фахівці спеціальні пісні слави. На честь князів і дружинників. Деякі з них вели себе незалежно. У Галицько-Волинському літописі, Макус відмовився служити князеві. Розвивалася ратна (військова) музика. В одному з літописів розповідається, про військо [[Князювання_князя_Олега|князя]] Володимировича. У народі популярністю користувалися пісні: трудові, ігрові, весільні, колискові. З'явилися нові жанри: думи та історичні пісні, які виконували кобзарі й бандуристи. Вони користувалися великою пошаною не тільки серед простого народу, а й багатих. Жартівливі, гумористичні [[Суспільно-побутові_пісні_«Ой_на_горі_та_женці_жнуть»,_«Стоїть_явір_над_водою»|пісні]] виконували скоморохи, використовуючи різні музичні інструменти: гутки, гуслі, волинки, бубни, лютні, сопілки. Поширені такі танці: гопак і козачок. Розігрувалися театральні сценки: блазні, співаки, танцюристи, фокусники, дресирувальники звірів. Подання давали під відкритим небом, на вулиці.
''Танок гопак''<br><br>'''Архітектура і живопис'''<br><br>Будівництво храмів, фортець, житлових будівель розвивалося після [[Презентація_на_тему_«Монголо-татарське_нашестя»|татаро-монгольської навали]]. Їх будували з дерева, каменю і цегли. У м. Холм - церква Іоанна Прітече, у Львові - церква святого Миколая, у м. Луцьк - церква Іоанна Богослова і Дмитра та ін У 14в. - Храми Покрови - в Хмельницьку.<br><br>[[Ілюстрація:_Пейзажний_живопис_(кольорово-повітряна_перспектива).|Живопис]] - ікона "Волинська богоматір". Українських художників запрошували католицькі. Малювали воїнів-переможців.
''Ікона "Волинська богоматір"''<br><br>Юрій Змієбоєць - воїн пронизує списом змія-чудовисько. Він зображений в лицарських обладунках, на бойовому коні, який топче змію. На лицаря червоний плащ.<br><br>Особливо розвивалося написання рукописів: Євангеліє, Псалтир. Була розвинена скульптура, ювелірна справа, кераліка, золотокольорове мистецтво.<br><br>Українські майстри внесли свій внесок до скарбниці світового мистецтва.<br>'''<br>Зв′язок із сучасністю. Софія Київська у наші часі.'''
+
<br>Вчені знайшли ще одне графіті, підтверджуюче, що Софія Київська насправді старше, ніж вважалося.<br><br>Знахідка належить провідному науковому співробітнику музею В'ячеславу Корнієнко. На фресці святого Пантелеймона в центральному нефі Софійського собору він виявив буковки 5-9 міліметрів (тоді дати відображалися літерами), що вказують на те, що фреску її автор закінчив у 1019 році.<br><br>Це підтверджує теорію професора Надії Нікітенко, що Софію побудував Володимир, а не [[Ілюстрації:_О._Олесь._Наші_предки-слов’яни._Ярослав_Мудрий|Ярослав]], пише газета Сегодня.<br><br>«Аргументи з графіті вагомі. Але є свідчення літописців, що Софію створили в 1037-му. Останню крапку в даті ставити рано», - вважає начальник главку охорони [[Гумор_до_теми_Основні_правила_культури_спілкування|культури]] Руслан Кухаренко.
+
+
<br>
+
+
{{#ev:youtube|v3RM2S1-mW0}}
+
+
<br>
+
+
{{#ev:youtube|0STMs7xYmJw}}
+
+
=== Самостійна робота учнів ===
+
+
Кілька учнів (на вибір вчителя або за власною ініціативою) озвучують власну доповідь 5-7 хв. „Найбільше досягнення культури Русі”, яку підготували вдома.
+
+
=== Історичні особистості ===
+
+
Іларіон, митрополит Київський (11 ст.), Рос. правосл. богослов і церк. діяч. <br><br>Про схимника Іларіона відомо, що він жив в одній келії з преподобним Феодосієм Печерським і старанно займався листуванням книг. Відрізнявся особливо суворою стриманістю. Мирно спочив у 1066 р. і був похований у Дальніх печерах.<br><br>З «[[Тема_5._Оригінальна_література_княжої_Руси-України._«Повість_минулих_літ»|Повісті временних літ]]» відомо, що Іларіон Київський був священиком княжої церкви в с.Берестове (поблизу Києва) і що в 1051 за бажанням кн.Ярослава Мудрого його поставили митрополитом. Літописець зазначає, що Іларіон був «чоловік благ, книж і постник». Митрополит брав активну участь у просвітницькій і держав. діяльності кн.Ярослава. Після смерті князя (1054) ім'я Іларіон більше не зустрічається, а в 1055 до Києва прибув новий митрополит, грек.<br><br>Відомі такі '''твори Іларіона''': «Слово про Закон і Благодать», до якого примикають «Молитва» і «Визнання віри». Іларіон писав ще в той час, коли був священиком. «Слово» свідчить про велику церковну ерудицію автора, богословську освіченість аудиторії, до якої він звертався, і про оригінальність мислення Іларіона.
+
+
<br>Іларіон підкреслює національну обмеженість Закону і універсалізм Євангельської Благодаті. Митрополит київський сповідує віру в єдність [[Біблія_Легенди_Притчі|Біблії]] і благословляє «Господа, Бога Ізраїлевого, Бога християнського», бо Він «не попустив тварі Своєю ідольські мороком одержимою бути і в бісівської служінні загинути. Але виправдав перш плем'я Авраамове скрижалями і з Законом, після ж через Сина Свого всі народи спас Євангелієм і Хрещенням, вводячи їх в оновлення пакібитія, в Життя Вічне».
+
+
=== Домашнє завдання ===
+
+
1. Вивчити тему за підручником.
+
+
2. Доповідь на 3-4 ст. про одну з історичних особистостей періоду, пов"язану з культурним розвитком Русі.
+
+
<br>
+
+
=== Позакласна діяльність ===
+
+
Відвідування [[Німецький_музей_телебачення|музею]] книги та друкарства України, м. Київ
+
+
<br>
+
+
'''Список використаних джерел:'''
+
+
''1. Урок на тему "Культура Русі" учителя Сапожко К.С., м.Львів''
+
+
''2. Презентація уроку "[[Культурний_розвиток_Київської_Русі_у_другій_половині_ХІ-_першій_половині_ХІІІ_ст._Повний_урок|Культура Київської Русі]]" (джерело: valyakodola.ucoz.ru, авторський сайт)''
+
+
''3. Подобєд А. О. Історія України. 9 клас: Майстер-клас. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009.''
+
+
''4. Усі уроки до курсу «Історія України». [[История_7_класс|7 клас]]. / І. Харківська. – Х.: 2007''<br>
+
+
<br>
+
+
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''
+
+
----
+
+
'''Над уроком працювали'''
+
+
Король Б.Ю.
+
+
Любименко В.В.
+
+
Сапожко К.С.
+
+
----
+
+
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Формування системного уявлення учнів про культурну сферу життя Київської Русі.
Завдання
пояснити учням роль розвитку друкарства на Русі;
формування уявлення про народну творчість Київської Русі;
розвиток навичок засвоєння матеріалу та узагальнення;
повторення вивченого матеріалу.
Хід уроку
Початок уроку
Привітання та оголошення теми.
Мотивація учнів та повторення домашнього завдання
Учитель мотивує учнів до вивчення даної теми та перевіряє завдання, які учні повинні були виконати вдома.
Пояснення нової теми
Важке монголо-татарське іго панування польських і литовських феодалів та інших іноземних загарбників гальмували розвиток Україні. Але український народ зумів своєю наполегливою працею і талантом добитися великих успіхів у розвитку культури.
Просвітництво. Друкарство
Письмові знаки на посуді, прялках, кістяних рукоятках ножів показали, що в цей час на Україні були грамотні не тільки багатії, а й бідні люди. Були знайдені писала, для писання на воскових табличках. Багато освічені люди, які знали іноземні мови, працювали в канцелярії. Вони готували тексти грамот, вели дипломатичні листування латинською мовою. Князі й бояри за великі гроші діставали книги. Великим збирачем книг був волинський князь Володимир Васильович. Деякі книги були окуті сріблом і золотом і прикрашені дорогоцінними каменями. Їх прикрашали місцеві майстри.
Музей книги та друкарства України
Майстерні по виготовленню книг були у Львові та ін. Книги прикрашали картинами і мініатюрами, в'яззю, квітами, листям і тому вони були справжніми витворами мистецтва. З рукописних книг до нас дійшло мало. При церквах і монастирях були відкриті школи, в яких діти навчалися грамоти. Прославився Києво-Печерський монастир. Тут була і школа, і майстерня для книгодрукування. Багато багатих людей навчалися за кордоном, у Краківському, Празькому і Паризькому університетах. У Краківському університеті навчалося близько 100 студентів з України.
Києво-Печерський монастир
Відео-хвилинка.
Зв"язок із сучасністю: годинник у Краківському університеті
Києво-Печерський монастир
Усна народна творчість
Вона розвивалася на основі давньоруської. Особливо поширювалися колядки, щедрівки, притчі, казки, легенди, додання. У XV столітті виник Український народних епос (думи) в яких відбивалася боротьба українського народу проти турецьких і татарських загарбників. Творці й виконавці дум - кобзарі. В окремих думах пропагувалася ідея визволення від кріпацтва.
Центром літописання в XII столітті було місто Холм. Галицько-Волинський літопис в якому автор описує історію рідної землі, засуджує феодальні распи і закликає князів до єдності. Головний герой літопису Данило Галицький. Автор детально викладає історію життя. Волинський літопис розповідає про князя Володимира Васильковича. Розумний правитель, хоробрий воїн, філософ, книголюб.
Співаки, музиканти були при монастирях, деякі з них складали фахівці спеціальні пісні слави. На честь князів і дружинників. Деякі з них вели себе незалежно. У Галицько-Волинському літописі, Макус відмовився служити князеві. Розвивалася ратна (військова) музика. В одному з літописів розповідається, про військо князя Володимировича. У народі популярністю користувалися пісні: трудові, ігрові, весільні, колискові. З'явилися нові жанри: думи та історичні пісні, які виконували кобзарі й бандуристи. Вони користувалися великою пошаною не тільки серед простого народу, а й багатих. Жартівливі, гумористичні пісні виконували скоморохи, використовуючи різні музичні інструменти: гутки, гуслі, волинки, бубни, лютні, сопілки. Поширені такі танці: гопак і козачок. Розігрувалися театральні сценки: блазні, співаки, танцюристи, фокусники, дресирувальники звірів. Подання давали під відкритим небом, на вулиці.
Танок гопак
Архітектура і живопис
Будівництво храмів, фортець, житлових будівель розвивалося після татаро-монгольської навали. Їх будували з дерева, каменю і цегли. У м. Холм - церква Іоанна Прітече, у Львові - церква святого Миколая, у м. Луцьк - церква Іоанна Богослова і Дмитра та ін У 14в. - Храми Покрови - в Хмельницьку.
Живопис - ікона "Волинська богоматір". Українських художників запрошували католицькі. Малювали воїнів-переможців.
Ікона "Волинська богоматір"
Юрій Змієбоєць - воїн пронизує списом змія-чудовисько. Він зображений в лицарських обладунках, на бойовому коні, який топче змію. На лицаря червоний плащ.
Особливо розвивалося написання рукописів: Євангеліє, Псалтир. Була розвинена скульптура, ювелірна справа, кераліка, золотокольорове мистецтво.
Українські майстри внесли свій внесок до скарбниці світового мистецтва. Зв′язок із сучасністю. Софія Київська у наші часі. Вчені знайшли ще одне графіті, підтверджуюче, що Софія Київська насправді старше, ніж вважалося.
Знахідка належить провідному науковому співробітнику музею В'ячеславу Корнієнко. На фресці святого Пантелеймона в центральному нефі Софійського собору він виявив буковки 5-9 міліметрів (тоді дати відображалися літерами), що вказують на те, що фреску її автор закінчив у 1019 році.
Це підтверджує теорію професора Надії Нікітенко, що Софію побудував Володимир, а не Ярослав, пише газета Сегодня.
«Аргументи з графіті вагомі. Але є свідчення літописців, що Софію створили в 1037-му. Останню крапку в даті ставити рано», - вважає начальник главку охорони культури Руслан Кухаренко.
Самостійна робота учнів
Кілька учнів (на вибір вчителя або за власною ініціативою) озвучують власну доповідь 5-7 хв. „Найбільше досягнення культури Русі”, яку підготували вдома.
Історичні особистості
Іларіон, митрополит Київський (11 ст.), Рос. правосл. богослов і церк. діяч.
Про схимника Іларіона відомо, що він жив в одній келії з преподобним Феодосієм Печерським і старанно займався листуванням книг. Відрізнявся особливо суворою стриманістю. Мирно спочив у 1066 р. і був похований у Дальніх печерах.
З «Повісті временних літ» відомо, що Іларіон Київський був священиком княжої церкви в с.Берестове (поблизу Києва) і що в 1051 за бажанням кн.Ярослава Мудрого його поставили митрополитом. Літописець зазначає, що Іларіон був «чоловік благ, книж і постник». Митрополит брав активну участь у просвітницькій і держав. діяльності кн.Ярослава. Після смерті князя (1054) ім'я Іларіон більше не зустрічається, а в 1055 до Києва прибув новий митрополит, грек.
Відомі такі твори Іларіона: «Слово про Закон і Благодать», до якого примикають «Молитва» і «Визнання віри». Іларіон писав ще в той час, коли був священиком. «Слово» свідчить про велику церковну ерудицію автора, богословську освіченість аудиторії, до якої він звертався, і про оригінальність мислення Іларіона.
Іларіон підкреслює національну обмеженість Закону і універсалізм Євангельської Благодаті. Митрополит київський сповідує віру в єдність Біблії і благословляє «Господа, Бога Ізраїлевого, Бога християнського», бо Він «не попустив тварі Своєю ідольські мороком одержимою бути і в бісівської служінні загинути. Але виправдав перш плем'я Авраамове скрижалями і з Законом, після ж через Сина Свого всі народи спас Євангелієм і Хрещенням, вводячи їх в оновлення пакібитія, в Життя Вічне».
Домашнє завдання
1. Вивчити тему за підручником.
2. Доповідь на 3-4 ст. про одну з історичних особистостей періоду, пов"язану з культурним розвитком Русі.
Позакласна діяльність
Відвідування музею книги та друкарства України, м. Київ
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Культура Русі" учителя Сапожко К.С., м.Львів
2. Презентація уроку "Культура Київської Русі" (джерело: valyakodola.ucoz.ru, авторський сайт)
3. Подобєд А. О. Історія України. 9 клас: Майстер-клас. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009.
4. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / І. Харківська. – Х.: 2007
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Король Б.Ю.
Любименко В.В.
Сапожко К.С.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
