'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Повний урок<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Реформаційні рухи, контрреформаційні рухи в Україні, Православні братства, Львівська братська школа</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Повний урок<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Реформаційні рухи, контрреформаційні рухи в Україні, Православні братства, Львівська братська школа</metakeywords>'''
+
=== Тип уроку ===
-
'''Тема:''' Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.
+
Теоретично-практичний
-
'''Тип уроку:''' теоретично-практичний
+
=== Мета ===
-
'''Мета:''' дізнатися про зміст поняття "реформація", реформаційні та контрреформаційні рухи, сформувати системні знання по темі.
+
Дізнатися про зміст поняття "[[Тема_11._Реформація_в_Німеччині.|реформація]]", реформаційні та контрреформаційні рухи, сформувати системні знання по темі.
'''ІІІ. '''Актуалізація опорних знань (3-5 хв)<br>
+
=== Хід уроку ===
-
'''Робота з класом'''<br>Мозковий штурм<br>Братства – це...<br>
+
=== Початок уроку ===
-
'''IV.''' Вивчення нової теми. (20 хв)
+
І. Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)<br>
-
<br>'''Братства''' – релігійно-національні організації православного міщанства на Україні в 15-17 століттях. Створювалися зазвичай навколо парафіяльних церков на основі існуючих в українських містах ремеслених цехових організацій. У багатьох випадках ядром їх був цех, хоча вони створювалися також іншими міськими корпораціями. Спочатку братства ставили собі релігійні і доброчинні цілі. Витрати братств покривалися за рахунок внесків його членів. Братства мали свої статути. У 1439 виникло Львівське братство, в 1458 році – Віленське та інші. У міру посилення шляхетської і католицької експансії на Україні і в Білорусію, особливо після укладення Люблінської унії 1569 року, зростало значення братств у боротьбі з національним і релігійним гнітом. У 2-й половині 16 - поч. 17 ст. виникли братства у Мстиславлі, Бресті, Мінську, Орші, Перемишлі, Києві (близько 1615) та інших містах. У братства стала вступати також частина православної української шляхти, нижчого і середнього духовенства. Діяльність братств стали підтримувати східні православні патріархи, зацікавлені в боротьбі з агресією Ватикану. <br>
<br>'''Братства''' – релігійно-національні організації православного міщанства на Україні в 15-17 століттях. Створювалися зазвичай навколо парафіяльних церков на основі існуючих в українських містах ремеслених цехових організацій. У багатьох випадках ядром їх був цех, хоча вони створювалися також іншими міськими корпораціями. Спочатку братства ставили собі релігійні і доброчинні цілі. Витрати братств покривалися за рахунок внесків його членів. Братства мали свої статути. У 1439 виникло Львівське братство, в 1458 році – Віленське та інші. У міру посилення шляхетської і католицької експансії на Україні і в [[Білорусь._Характеристика_положення_та_господарства_країни|Білорусію]], особливо після укладення Люблінської унії 1569 року, зростало значення братств у боротьбі з національним і релігійним гнітом. У 2-й половині 16 - поч. 17 ст. виникли братства у Мстиславлі, Бресті, Мінську, Орші, Перемишлі, Києві (близько 1615) та інших містах. У братства стала вступати також частина православної української шляхти, нижчого і середнього духовенства. Діяльність братств стали підтримувати східні православні патріархи, зацікавлені в боротьбі з агресією Ватикану. <br>
<br>'''У 1585''' році антіохійський патріарх затвердив Львівському братству новий статут, по якому всі братства підпорядковувалися його керівництву. Воно отримало право контролю над моральним життям світських і духовних осіб (в тому числі і єпископів). Незабаром Львівське братство було підпорядковане безпосередньо константинопольському патріархові, що зробило його незалежним від місцевого духовенства. Братства виступали проти панування шляхти в церковних справах, домагаючись встановлення свого впливу над церквою. Вони вели боротьбу з єзуїтською пропагандою і насадженням католицтва. <br><br>Опір братств ускладнило здійснення '''церковної Берестейської унії на Україні'''. Братства відкривали друкарні, школи (у Києві, Львові, Вінниці, Луцьку, Немирові та інших містах), де викладання велося старослав'янською і грецькою мовами. У них навчалися головним чином діти міщан, нижчого духовенства та дрібної шляхти.
+
{{#ev:youtube|_YsWGdcg8SM}}
-
[[Image:istUkr8-povni-4-vat2.jpg]]
+
<br>
-
''Старослав'янська мова''
+
Перемишль<br>
-
[[Image:istUkr8-povni-4-vat3.gif]]<br><br>Навколо шкіл збиралися культурні сили, братства видавали і розповсюджували церковну богословську і політичну літературу. Серед шкіл на 1-е місце висунулася Київська колегія. З братських шкіл вийшло декілька письменників, учених, композиторів, політичних діячів, які сприяли зміцненню зв'язків українського народу з російським.
+
{{#ev:youtube|U06LB8tfVyQ}}
-
'''V.''' Самостійна робота учнів<br>'''<br>Завдання:''' використовуючи підручник, складіть табличку:
+
<br>'''У 1585''' році антіохійський патріарх затвердив Львівському братству новий статут, по якому всі братства підпорядковувалися його керівництву. Воно отримало право контролю над моральним життям світських і духовних осіб (в тому числі і єпископів). Незабаром Львівське братство було підпорядковане безпосередньо константинопольському патріархові, що зробило його незалежним від місцевого духовенства. Братства виступали проти панування шляхти в церковних справах, домагаючись встановлення свого впливу над церквою. Вони вели боротьбу з єзуїтською пропагандою і насадженням католицтва. <br><br>Опір братств ускладнило здійснення '''церковної [[Внешняя_политика_Советской_России._Брестский_мир|Берестейської унії]] на Україні'''. Братства відкривали друкарні, школи (у Києві, Львові, Вінниці, Луцьку, Немирові та інших містах), де викладання велося старослав'янською і грецькою мовами. У них навчалися головним чином діти міщан, нижчого духовенства та дрібної шляхти.
+
+
+
+
[[Image:IstUkr8-povni-4-vat2.jpg|350px|Старослав'янська мова ]]
+
+
''Старослав'янська мова''
+
+
<br>Навколо шкіл збиралися культурні сили, братства видавали і розповсюджували церковну богословську і політичну [[Українська література|літературу]]. Серед шкіл на 1-е місце висунулася Київська колегія. З братських шкіл вийшло декілька письменників, учених, композиторів, політичних діячів, які сприяли зміцненню зв'язків українського народу з [[Михайло_Лєрмонтов_—_видатний_російський_письменник.|російськ]]им.
+
+
=== Самостійна робота учнів ===
+
+
'''<br>Завдання:''' використовуючи підручник, складіть табличку:
<br>Братчики починають піклуватися про самопросвящення через читання священних книг. Це висуває в деяких з них духовний елемент. У перші часи існування братчини та братств духовні особи були тільки предметом братніх піклувань або гостями на бенкетах, іноді навіть поряд з католицьким духовенством; тепер вони є або ініціаторами братств (Львівського, Благовіщенського), або їх проповідниками, вчителями. Братства підшукують в настоятелі церков і монастирів людей розумних, знаючих слово Боже. Саме читання Біблії і за статутними грамотами деяких братств повинне було відбуватися в будинках священиків або в їх присутності. Коли почалася рішуча боротьба з католицтвом і унією, коли православ'я загрожувала небезпека, братства стали перетворюватися на релігійно-моральні, освітньо-благодійні установи, зі складним пристроєм, з важливими завданнями і з великим церковним і політичним значенням. Прийнявши на себе турботу про чистоту віри і про виховання у православному населенні релігійно-моральних почуттів, західноукраїнські братства прагнули до контролю над переконаннями і поведінкою не тільки своїх членів, але і людей сторонніх, не тільки мирян, але й духовних, не лише священиків, але й єпископів.
+
<br>Братчики починають піклуватися про самопросвящення через читання священних книг. Це висуває в деяких з них духовний елемент. У перші часи існування братчини та братств духовні особи були тільки предметом братніх піклувань або гостями на бенкетах, іноді навіть поряд з католицьким духовенством; тепер вони є або ініціаторами братств (Львівського, Благовіщенського), або їх проповідниками, вчителями. Братства підшукують в настоятелі церков і монастирів людей розумних, знаючих слово Боже. Саме читання [[Стаття_на_тему_«ПЕРЕКЛАДИ_БІБЛІЇ_(СВЯТОГО_ПИСЬМА)_УКРАЇНСЬКОЮ_МОВОЮ»|Біблії]] і за статутними грамотами деяких братств повинне було відбуватися в будинках священиків або в їх присутності. Коли почалася рішуча боротьба з католицтвом і [[Люблінська_унія|унією]], коли православ'я загрожувала небезпека, братства стали перетворюватися на релігійно-моральні, освітньо-благодійні установи, зі складним пристроєм, з важливими завданнями і з великим церковним і політичним значенням. Прийнявши на себе турботу про чистоту віри і про виховання у православному населенні релігійно-моральних почуттів, західноукраїнські братства прагнули до контролю над переконаннями і поведінкою не тільки своїх членів, але і людей сторонніх, не тільки мирян, але й духовних, не лише священиків, але й єпископів.
+
+
+
+
[[Image:IstUkr8-povni-4-vat4.jpg|350px|Євангеліє XV ст. ]]
+
+
''Євангеліє XV ст.''
+
+
=== Фішки для допитливих ===
+
+
Вступали у братства не тільки місцеві жителі, а й міжміські, навіть закордонні православні, дворяни і князі молдовалашські. Траплялося, що склади братств збільшувалися іноді відразу цілими групами людей. Так, у 1591 р. у Львівське братство вписався (вступив) священик Гологурський зі своїм приходом; в Київське, близько 1620 р. – запорізький гетьман [[Гетьман_Петро_Конашевич-Сагайдачний|Сагайдачний]] з усім військом. На чолі всіх церковних братств стояли Львівське, Успенське і віленське Троїцьке, згодом Свято-Духівське.
+
+
[[Image:IstUkr8-povni-4-vat5.jpg|350px|братство]]<br>На початку 17 ст. '''Київське братство''' стало політичним центром руху за звільнення України. З Київського братства вийшла "Протестація" (1621 року), спрямована проти утисків українського народу шляхетською Польщею, викривальне послання Ісаї Копинського до ренегата Єремії [[УПЧ_І._Нечуй-Левицький_«Князь_Єремія_Вишневецький»|Вишневецького]] та ін твори, в яких захищалися права українського народу на самостійне існування і свою культуру.
''Братський монастир''<br><br>З возз'єднанням Лівобережної України з [[Росія_у_1991_–_2004_рр.Повні_уроки|Росією]] в 1654 році і відбиттям наступу магнатів і католицтва діяльність українських братств у 18 ст. поступово завмирає. Братства зіграли важливу роль в боротьбі проти політики окатоличення та ополячення, що проводилася польсько-шляхетськими правлячими колами і католицькою церквою на Україні, в розвитку [[Особливості_розвитку_української_культури._Освіта._Вищі_навчальні_заклади|української культури]].<br><br>'''Фішки для допитливих'''
-
Євангеліє XV ст.<br><br>'''Фішки для допитливих'''<br>Вступали у братства не тільки місцеві жителі, а й міжміські, навіть закордонні православні, дворяни і князі молдовалашські. Траплялося, що склади братств збільшувалися іноді відразу цілими групами людей. Так, у 1591 р. у Львівське братство вписався (вступив) священик Гологурський зі своїм приходом; в Київське, близько 1620 р. – запорізький гетьман Сагайдачний з усім військом. На чолі всіх церковних братств стояли Львівське, Успенське і віленське Троїцьке, згодом Свято-Духівське.
+
<br>В кінці XVI і на початку XVII ст. виникли [[Утворення_Кирило-Мефодіївського_братства._Місце_Т._Шевченка_в_українському_національному_відродженні._П._Куліш._М._Костомаров|братства]] в Києві, Луцьку, Замості, Могилеві, Орші, Мінську, Пінську, Більську, Бресті, Кобрині, Вітебську, Полоцьку і безліч інших невеликих міст, містечок і селищ. Братчики збиралися на сходки тижневі, місячні, річні та екстрені; на чолі їх стояли обрані на рік 4 старших братчика, яким ввірявся вищий нагляд за братськими справами, а також зберігання братської скарбниці. Братства володіли більш-менш значним майном; братчики зобов'язувалися вносити відому суму грошей, платили штрафи, робили добровільні пожертвування і грошові збори.<br><br>'''Братські школи і друкарні'''
-
[[Image:istUkr8-povni-4-vat5.jpg|center]]<br><br>На початку 17 ст. '''Київське братство''' стало політичним центром руху за звільнення України. З Київського братства вийшла "Протестація" (1621 року), спрямована проти утисків українського народу шляхетською Польщею, викривальне послання Ісаї Копинського до ренегата Єремії Вишневецького та ін твори, в яких захищалися права українського народу на самостійне існування і свою культуру.
+
<br>З братських друкарень найприкметніші такі: Віленська, Могилевська, Луцька і особливо Львівська. Остання в продовження трьох століть видала не менше 300000 церковних і [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|навчальних книг]]. Книги братської друку розходилися не тільки в межах України та інших країн. Із західноноруських братств, що згадуються в кінці XVI і поч. XVII стіл., школами обзавелося трохи більше двадцяти, але вони намагалися забезпечити юридично та матеріально існування своїх шкіл. Для таких братств, як Львівське і Віленське, школи складали предмет особливої уваги. Коли не можна було знайти православних вчителів, запрошувалися іноземні, але братства дивилися на них по-іншому, ніж на своїх.
-
[[Image:istUkr8-povni-4-vat6.jpg]]
-
''Братський монастир''<br><br>З возз'єднанням Лівобережної України з Росією в 1654 році і відбиттям наступу магнатів і католицтва діяльність українських братств у 18 ст. поступово завмирає. Братства зіграли важливу роль в боротьбі проти політики окатоличення та ополячення, що проводилася польсько-шляхетськими правлячими колами і католицькою церквою на Україні, в розвитку української культури.<br><br>'''Фішки для допитливих'''<br>В кінці XVI і на початку XVII ст. виникли братства в Києві, Луцьку, Замості, Могилеві, Орші, Мінську, Пінську, Більську, Бресті, Кобрині, Вітебську, Полоцьку і безліч інших невеликих міст, містечок і селищ. Братчики збиралися на сходки тижневі, місячні, річні та екстрені; на чолі їх стояли обрані на рік 4 старших братчика, яким ввірявся вищий нагляд за братськими справами, а також зберігання братської скарбниці. Братства володіли більш-менш значним майном; братчики зобов'язувалися вносити відому суму грошей, платили штрафи, робили добровільні пожертвування і грошові збори.<br><br>'''Братські школи і друкарні'''<br>З братських друкарень найприкметніші такі: Віленська, Могилевська, Луцька і особливо Львівська. Остання в продовження трьох століть видала не менше 300000 церковних і навчальних книг. Книги братської друку розходилися не тільки в межах України та інших країн. Із західноноруських братств, що згадуються в кінці XVI і поч. XVII стіл., школами обзавелося трохи більше двадцяти, але вони намагалися забезпечити юридично та матеріально існування своїх шкіл. Для таких братств, як Львівське і Віленське, школи складали предмет особливої уваги. Коли не можна було знайти православних вчителів, запрошувалися іноземні, але братства дивилися на них по-іншому, ніж на своїх.
-
[[Image:istUkr8-povni-4-vat7.jpg]]
+
[[Image:IstUkr8-povni-4-vat7.jpg|350px|Книга з друкарні 16 ст.]]
-
''Книга з друкарні 16 ст.''
+
''Книга з друкарні 16 ст.''
+
<br>
+
У відношенні програм братства не уникали зближення із західною наукою і школою. Почавши з грецької та слов'янської мови, вони включили до складу викладання латинську і польську мови; системі семи вільних мистецтв вони мало-помалу надали західноєвропейського характеру; навіть церковний спів змінив свій вигляд. При всьому тому братська школа істотно відрізнялася від [[Технічний_прогрес_та_іноземні_мови|іноземної]] і за обсягом викладання, і за характером його, і за особливостями внутрішнього ладу і педагогічних вимог. З братських шкіл вийшли багато відомих діячів освіти, укладачі перших підручників для шкіл, автори полемічних творів проти унії і чудових творів з богослов'я і церковної проповіді, перекладачі та коректори (люди, що займалися виправленням помилок у книзі перед її другом) книг, такі, наприклад, як Іов Борецький, Лаврентій Зизаній, Памво Беринда, Захарій Копистенський (з Львівської школи), Єпіфаній Славинецький (з Київської). Тільки з появою у Києві Могилянської колегії, з дещо іншою, ніж у братських школах, системою викладання, значення цих шкіл стало слабшати.
-
У відношенні програм братства не уникали зближення із західною наукою і школою. Почавши з грецької та слов'янської мови, вони включили до складу викладання латинську і польську мови; системі семи вільних мистецтв вони мало-помалу надали західноєвропейського характеру; навіть церковний спів змінив свій вигляд. При всьому тому братська школа істотно відрізнялася від іноземної і за обсягом викладання, і за характером його, і за особливостями внутрішнього ладу і педагогічних вимог. З братських шкіл вийшли багато відомих діячів освіти, укладачі перших підручників для шкіл, автори полемічних творів проти унії і чудових творів з богослов'я і церковної проповіді, перекладачі та коректори (люди, що займалися виправленням помилок у книзі перед її другом) книг, такі, наприклад, як Іов Борецький, Лаврентій Зизаній, Памво Беринда, Захарій Копистенський (з Львівської школи), Єпіфаній Славинецький (з Київської). Тільки з появою у Києві Могилянської колегії, з дещо іншою, ніж у братських школах, системою викладання, значення цих шкіл стало слабшати.
+
{{#ev:youtube|1jk4ndAw3eU}}<br>
-
{{#ev:youtube|1jk4ndAw3eU}}
+
=== Висновки та узагальнення ===
+
Висновки можуть бути зроблені учителем або кількома учнями.
+
'''Фішки для допитливих.''' Як звучить гімн України різними [[Англійська_мова|мовами]]?
-
'''VІ.''' Висновки та узагальнення
+
{{#ev:youtube|w6hxHU5RYK0&feature=related}}
-
Висновки можуть бути зроблені учителем або кількома учнями.
+
<br>
-
'''Фішки для допитливих.''' Як звучить гімн України різними мовами?
+
{{#ev:youtube|T0joj0PRk6Q&feature=related}}
-
{{#ev:youtube|w6hxHU5RYK0&feature=related}}
+
<br>
+
=== Домашнє завдання ===
+
1. Вивчити матеріал за підручником, виписавши у словнички дати та історичні персоналії і терміни.<br>2. Написати повідомлення на 2-3 ст. про одного з авторів богословських творів, перекладача або діяча освіти XV—XVII ст.<br>3. Один-два учні готують доповідь про греко-католицьку церкву, її утворення та ідеї.<br><br>
-
{{#ev:youtube|T0joj0PRk6Q&feature=related}}
+
'''Список використаних джерел:'''
+
''1. Урок на тему "Православні братства 16 століття" Кальчук А. В., учителя [[История|історії]] Чорнобаєвської санаторної школи-інтернату 1-3 ст.''
+
''2. Урок на тему "[[Презентація_уроку_«Тема_13._Поширення_Реформації_та_Контрреформація.»|Реформаційні та контрреформаційні рухи]] в Україні 16 ст" Солдатенко Т. С., учителя історії Срібненської ЗОШ І-ІІІ ст.<br>''
-
'''VІІ. '''Домашнє завдання<br><br>'''Домашнє завдання:'''<br>1. Вивчити матеріал за підручником, виписавши у словнички дати та історичні персоналії і терміни.<br>2. Написати повідомлення на 2-3 ст. про одного з авторів богословських творів, перекладача або діяча освіти XV—XVII ст.<br>3. Один-два учні готують доповідь про греко-католицьку церкву, її утворення та ідеї.<br><br>
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
----
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Братства – релігійно-національні організації православного міщанства на Україні в 15-17 століттях. Створювалися зазвичай навколо парафіяльних церков на основі існуючих в українських містах ремеслених цехових організацій. У багатьох випадках ядром їх був цех, хоча вони створювалися також іншими міськими корпораціями. Спочатку братства ставили собі релігійні і доброчинні цілі. Витрати братств покривалися за рахунок внесків його членів. Братства мали свої статути. У 1439 виникло Львівське братство, в 1458 році – Віленське та інші. У міру посилення шляхетської і католицької експансії на Україні і в Білорусію, особливо після укладення Люблінської унії 1569 року, зростало значення братств у боротьбі з національним і релігійним гнітом. У 2-й половині 16 - поч. 17 ст. виникли братства у Мстиславлі, Бресті, Мінську, Орші, Перемишлі, Києві (близько 1615) та інших містах. У братства стала вступати також частина православної української шляхти, нижчого і середнього духовенства. Діяльність братств стали підтримувати східні православні патріархи, зацікавлені в боротьбі з агресією Ватикану.
Ватикан сьогодні
Відео-хвилинка
Мінськ сьогодні
Перемишль
У 1585 році антіохійський патріарх затвердив Львівському братству новий статут, по якому всі братства підпорядковувалися його керівництву. Воно отримало право контролю над моральним життям світських і духовних осіб (в тому числі і єпископів). Незабаром Львівське братство було підпорядковане безпосередньо константинопольському патріархові, що зробило його незалежним від місцевого духовенства. Братства виступали проти панування шляхти в церковних справах, домагаючись встановлення свого впливу над церквою. Вони вели боротьбу з єзуїтською пропагандою і насадженням католицтва.
Опір братств ускладнило здійснення церковної Берестейської унії на Україні. Братства відкривали друкарні, школи (у Києві, Львові, Вінниці, Луцьку, Немирові та інших містах), де викладання велося старослав'янською і грецькою мовами. У них навчалися головним чином діти міщан, нижчого духовенства та дрібної шляхти.
Старослав'янська мова
Навколо шкіл збиралися культурні сили, братства видавали і розповсюджували церковну богословську і політичну літературу. Серед шкіл на 1-е місце висунулася Київська колегія. З братських шкіл вийшло декілька письменників, учених, композиторів, політичних діячів, які сприяли зміцненню зв'язків українського народу з російським.
Самостійна робота учнів
Завдання: використовуючи підручник, складіть табличку:
Братство
Рік/століття виникнення
Братчики починають піклуватися про самопросвящення через читання священних книг. Це висуває в деяких з них духовний елемент. У перші часи існування братчини та братств духовні особи були тільки предметом братніх піклувань або гостями на бенкетах, іноді навіть поряд з католицьким духовенством; тепер вони є або ініціаторами братств (Львівського, Благовіщенського), або їх проповідниками, вчителями. Братства підшукують в настоятелі церков і монастирів людей розумних, знаючих слово Боже. Саме читання Біблії і за статутними грамотами деяких братств повинне було відбуватися в будинках священиків або в їх присутності. Коли почалася рішуча боротьба з католицтвом і унією, коли православ'я загрожувала небезпека, братства стали перетворюватися на релігійно-моральні, освітньо-благодійні установи, зі складним пристроєм, з важливими завданнями і з великим церковним і політичним значенням. Прийнявши на себе турботу про чистоту віри і про виховання у православному населенні релігійно-моральних почуттів, західноукраїнські братства прагнули до контролю над переконаннями і поведінкою не тільки своїх членів, але і людей сторонніх, не тільки мирян, але й духовних, не лише священиків, але й єпископів.
Євангеліє XV ст.
Фішки для допитливих
Вступали у братства не тільки місцеві жителі, а й міжміські, навіть закордонні православні, дворяни і князі молдовалашські. Траплялося, що склади братств збільшувалися іноді відразу цілими групами людей. Так, у 1591 р. у Львівське братство вписався (вступив) священик Гологурський зі своїм приходом; в Київське, близько 1620 р. – запорізький гетьман Сагайдачний з усім військом. На чолі всіх церковних братств стояли Львівське, Успенське і віленське Троїцьке, згодом Свято-Духівське.
На початку 17 ст. Київське братство стало політичним центром руху за звільнення України. З Київського братства вийшла "Протестація" (1621 року), спрямована проти утисків українського народу шляхетською Польщею, викривальне послання Ісаї Копинського до ренегата Єремії Вишневецького та ін твори, в яких захищалися права українського народу на самостійне існування і свою культуру.
Братський монастир
З возз'єднанням Лівобережної України з Росією в 1654 році і відбиттям наступу магнатів і католицтва діяльність українських братств у 18 ст. поступово завмирає. Братства зіграли важливу роль в боротьбі проти політики окатоличення та ополячення, що проводилася польсько-шляхетськими правлячими колами і католицькою церквою на Україні, в розвитку української культури.
Фішки для допитливих
В кінці XVI і на початку XVII ст. виникли братства в Києві, Луцьку, Замості, Могилеві, Орші, Мінську, Пінську, Більську, Бресті, Кобрині, Вітебську, Полоцьку і безліч інших невеликих міст, містечок і селищ. Братчики збиралися на сходки тижневі, місячні, річні та екстрені; на чолі їх стояли обрані на рік 4 старших братчика, яким ввірявся вищий нагляд за братськими справами, а також зберігання братської скарбниці. Братства володіли більш-менш значним майном; братчики зобов'язувалися вносити відому суму грошей, платили штрафи, робили добровільні пожертвування і грошові збори.
Братські школи і друкарні
З братських друкарень найприкметніші такі: Віленська, Могилевська, Луцька і особливо Львівська. Остання в продовження трьох століть видала не менше 300000 церковних і навчальних книг. Книги братської друку розходилися не тільки в межах України та інших країн. Із західноноруських братств, що згадуються в кінці XVI і поч. XVII стіл., школами обзавелося трохи більше двадцяти, але вони намагалися забезпечити юридично та матеріально існування своїх шкіл. Для таких братств, як Львівське і Віленське, школи складали предмет особливої уваги. Коли не можна було знайти православних вчителів, запрошувалися іноземні, але братства дивилися на них по-іншому, ніж на своїх.
Книга з друкарні 16 ст.
У відношенні програм братства не уникали зближення із західною наукою і школою. Почавши з грецької та слов'янської мови, вони включили до складу викладання латинську і польську мови; системі семи вільних мистецтв вони мало-помалу надали західноєвропейського характеру; навіть церковний спів змінив свій вигляд. При всьому тому братська школа істотно відрізнялася від іноземної і за обсягом викладання, і за характером його, і за особливостями внутрішнього ладу і педагогічних вимог. З братських шкіл вийшли багато відомих діячів освіти, укладачі перших підручників для шкіл, автори полемічних творів проти унії і чудових творів з богослов'я і церковної проповіді, перекладачі та коректори (люди, що займалися виправленням помилок у книзі перед її другом) книг, такі, наприклад, як Іов Борецький, Лаврентій Зизаній, Памво Беринда, Захарій Копистенський (з Львівської школи), Єпіфаній Славинецький (з Київської). Тільки з появою у Києві Могилянської колегії, з дещо іншою, ніж у братських школах, системою викладання, значення цих шкіл стало слабшати.
Висновки та узагальнення
Висновки можуть бути зроблені учителем або кількома учнями.
Фішки для допитливих. Як звучить гімн України різними мовами?
Домашнє завдання
1. Вивчити матеріал за підручником, виписавши у словнички дати та історичні персоналії і терміни. 2. Написати повідомлення на 2-3 ст. про одного з авторів богословських творів, перекладача або діяча освіти XV—XVII ст. 3. Один-два учні готують доповідь про греко-католицьку церкву, її утворення та ідеї.
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Православні братства 16 століття" Кальчук А. В., учителя історії Чорнобаєвської санаторної школи-інтернату 1-3 ст.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
