'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Розвиток мистецтва. Повний урок<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Розвиток мистецтва, 17 століття</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Розвиток мистецтва. Повний урок<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Розвиток мистецтва, 17 століття</metakeywords>'''
-
'''Тема''': Розвиток мистецтва.
+
=== Тип уроку ===
-
'''Тип уроку:''' урок-лекція з елементами самостійної роботи
+
Урок-лекція з елементами самостійної роботи
-
'''Мета:''' визначити та розглянути основні напрями розвитку мистецтва 16 століття на українських землях
+
=== Мета ===
-
<br>'''Завдання:'''<br>- розглянути розвиток архітектурного мистецтва визначеної доби;
+
Визначити та розглянути основні напрями розвитку мистецтва [[Презентація «Тема 2. Відкриття європейців. Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV—XVI ст. Подорожі португальців.»|16 століття]] на українських землях
-
- дізнатися про основні пам"ятки архітектури 16 століття;
+
=== Завдання ===
-
- навчитися самостійно опрацьовувати навчальний матеріал;
+
*розглянути розвиток архітектурного мистецтва визначеної доби;
-
- розвинути критичне та аналітичне ставлення до відеоматеріалу.
+
*дізнатися про основні пам’ятки архітектури 16 століття;
-
'''Обладнання уроку:''' відеопроектор, диски або інші носії з презентаціями учнів (див. "Домашнє завдання" попереднього уроку), ілюстрації із зображенням архітектурних пам"яток, картки-смайлики до кінцевого етапу уроку.<br><br>'''Хід уроку:'''<br>
+
*навчитися самостійно опрацьовувати навчальний матеріал;
-
'''І. '''Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)<br>
+
*розвинути критичне та аналітичне ставлення до відеоматеріалу.
-
Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми з вами будемо вивчати тему "Розвиток мистецтва 16 століття". Староста, доповідайте, будь ласка, про відсутніх на уроці.
+
=== Обладнання уроку ===
-
<br>
+
Відеопроектор, диски або інші носії з презентаціями учнів (див. "Домашнє завдання" попереднього уроку), ілюстрації із зображенням архітектурних пам"яток, картки-смайлики до кінцевого етапу уроку.
1-2 учні демонструють презентації, створені вдома, інші учні коментують та висловлюють враження.
+
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) ===
-
<br>
+
Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми з вами будемо вивчати тему "Розвиток [[Искусство|мистецтва]] 16 століття". Староста, доповідайте, будь ласка, про відсутніх на уроці.<br>
-
'''ІІІ.''' Актуалізація опорних знань (3-5 хв)<br>
1-2 учні демонструють презентації, створені вдома, інші учні коментують та висловлюють враження.<br>
-
Народні виступи з кінця 16 ст. набули характеру масових козацько-селянських повстань. У середині 17 століття вони завершилися знищенням іноземного панування на значній частині території і возз'єднанням України з Росією. <br><br>В архітектурі Україні 15-17 ст. велике значення отримала '''фортечна архітектура''', тому що територія України тоді представляла арену запеклої боротьби не тільки внутрішніх, соціальних, але й зовнішніх сил - Польщі, Литви, Угорщини - і піддавалася спустошливим набігам татарських, а потім турецьких орд. У систему оборонних споруд входили укріплені міста, замки, монастирі та церкви. <br><br>Прикладом може служити '''Львів''' – центр Галицької Русі, що лежав на перетині важливих торговельних шляхів, які йшли на Захід і Схід. Львів був оточений фортечними мурами з вежами і ровом, заповненим водою. У межах «міста в стінах», чотирикутного в плані, перебували ринкова площа з будівлею ратуші, будинки міського «патриціату», православні й католицькі храми. Навколо укріпленої центральній частині міста тіснилися посадські поселення, теж захищені оборонними спорудами. За межами міста, на пануючій горі, знаходився замок феодала. Подібну систему укріплень мали й інші великі українські міста.
+
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв) ===
-
{{#ev:youtube|2VKSPeoF98Y}}<br><br>'''Українські замки''' зазвичай зводили в зручних для оборони місцях, де раніше вже існували укріплення. У зв'язку з цим у їх плануванні, в архітектурних формах і в будівельних прийомах утворилася певна наступність, що сприяла збереженню традицій давньоруської архітектури. Нерідко в одному і тому ж споруді можна спостерігати нашарування різночасових форм, яке надає замку своєрідну живописність. Так, протягом кількох століть формувався архітектурний вигляд Кам'янець-Подільського замку: замикаючого подковообразную закрут річки Смотрич, з розташованим тут містом. Його численні вежі, відносяться до різних періодів, різній формою своїх об'ємів і завершень добре доповнюють загальний живописний характер планування замку, силует якого органічно пов'язаний з пейзажем. Особливо величне враження справляє висунута вперед колосальна Кармелюкова вежа, що має форму, характерну і для російської архітектури, - «восьмерик на четверику» з шатровим завершенням.
+
Формат актуалізації знань визначає вчитель.
-
[[Image:IstUkr8-povni-9-222.jpg]] '''Замок 16 століття у Тернополі'''
+
=== Вивчення нової теми. (16-18 хв) ===
-
<br> '''[[Image:IstUkr8-povni-9-333.jpg]] '''
+
Народні виступи з кінця 16 ст. набули характеру масових козацько-селянських повстань. У середині 17 століття вони завершилися знищенням іноземного панування на значній частині території і возз'єднанням України з Росією. <br><br>В архітектурі Україні 15-17 ст. велике значення отримала '''фортечна архітектура''', тому що територія України тоді представляла арену запеклої боротьби не тільки внутрішніх, соціальних, але й зовнішніх сил - Польщі, Литви, Угорщини - і піддавалася спустошливим набігам [[Тема 8. Оборона Києва від монголо-татар|татарських]], а потім турецьких орд. У систему оборонних споруд входили укріплені міста, замки, монастирі та церкви. <br><br>Прикладом може служити Львів – центр [[Галицько-Волинська держава. Повний урок|Галицької Русі]], що лежав на перетині важливих торговельних шляхів, які йшли на Захід і Схід. Львів був оточений фортечними мурами з вежами і ровом, заповненим водою. У межах «міста в стінах», чотирикутного в плані, перебували ринкова площа з будівлею ратуші, будинки міського «патриціату», православні й католицькі храми. Навколо укріпленої центральній частині міста тіснилися посадські поселення, теж захищені оборонними спорудами. За межами міста, на пануючій горі, знаходився замок феодала. Подібну систему укріплень мали й інші великі [[Українська мова|українські]] міста.
-
'''Знизу вежа Кармелюка'''
+
{{#ev:youtube|2VKSPeoF98Y}}<br><br>'''Українські замки''' зазвичай зводили в зручних для оборони місцях, де раніше вже існували укріплення. У зв'язку з цим у їх плануванні, в архітектурних формах і в будівельних прийомах утворилася певна наступність, що сприяла збереженню традицій [[Головна скарбниця давньоруської культури.|давньоруської]] архітектури. Нерідко в одному і тому ж споруді можна спостерігати нашарування різночасових форм, яке надає замку своєрідну живописність. Так, протягом кількох століть формувався архітектурний вигляд Кам'янець-Подільського замку: замикаючого подковообразную закрут річки Смотрич, з розташованим тут містом. Його численні вежі, відносяться до різних періодів, різній формою своїх об'ємів і завершень добре доповнюють загальний [[Живопись акварельными и гуашевыми красками|живописний]] характер планування замку, силует якого органічно пов'язаний з пейзажем. Особливо величне враження справляє висунута вперед колосальна Кармелюкова вежа, що має форму, характерну і для російської архітектури, - «восьмерик на четверику» з шатровим завершенням.
<br>
<br>
-
{{#ev:youtube|yCFSZfMo5c4}}<br><br>До завдань оборони були пристосовані культові будівлі. Так, п'ятиглава '''Богоявленська церква Острозького замку''' (15 ст.) Мала масивну північну стіну, одночасно була забезпечена бійницями. У цій церкві верхня частина приміщення в момент небезпеки перетворювалася на місце оборони.
+
[[Image:IstUkr8-povni-9-222.jpg|350px|Замок 16 століття у Тернополі]]
-
[[Image:IstUkr8-povni-9-444.jpg]] '''Богоявленська церква Острозького замку'''
+
''Замок 16 століття у Тернополі''
+
+
<br> [[Image:IstUkr8-povni-9-333.jpg|350px|Знизу вежа Кармелюка]]
+
+
''Знизу вежа Кармелюка''
<br>
<br>
-
{{#ev:youtube|6bbkj6r2Ow8}}<br>Видатним пам'ятником храмового оборонного зодчества на Україну є '''Сутковицька церква''' на Поділлі (початок 16 ст). Церква має форму равнокінечного хреста з округленими кінцями. Зовні чотири абсиди оформлені у вигляді потужних напівкруглих веж із зубчастими карнизами. Квадратний центральний простір будівлі, мабуть, був перекритий двосхилим дахом. Дзвіниця, яка знаходиться зараз над притвором, прибудована пізніше (українські дзвіниці звичайно будувалися відокремлено від церкви і часто використовувалися у військових цілях, виконуючи функції вежі або спостережної вишки).
+
{{#ev:youtube|yCFSZfMo5c4}}<br><br>До завдань оборони були пристосовані культові будівлі. Так, п'ятиглава Богоявленська церква Острозького замку ([[Узагальнення: українські землі XIV-XV ст. Повний урок|15 ст]].) Мала масивну північну стіну, одночасно була забезпечена бійницями. У цій церкві верхня частина приміщення в момент небезпеки перетворювалася на місце оборони.
-
[[Image:IstUkr8-povni-9-555.jpg]] '''Сутковицька церква''' '''на Поділлі'''<br><br>З метою збільшення грошових доходів феодали і королівська влада представляють багатьом містам самоврядування за так званим магдебурзьким правом і привілеї на організацію цехів і пристрій ярмарків. З магдебурзьким правом на Україну починають проникати західноєвропейські прийоми забудови міст. У центрі міста розміщується ратуша з торговою площею. Міська територія розбивається на квартали з прямокутною мережею вулиць. Вузькі земельні ділянки, витягнуті в глиб кварталу, забудовуються будинками, в яких перший поверх зайнятий виходять на вулицю приміщеннями торгового або службового призначення, а в другому поверсі розташовуються спальня та світлицю-вітальня, всі ж інші складські та виробничі приміщення розміщуються в глибині корпусу. Як правило, на фасаді будинку всього три вікна – два, поставлені тісно, висвітлюють світлицю і одне – спальню. Подібне асиметричне розташування вікон характерно для всіх без винятку будинків XVI-XVII століть у містах – Нестерові, Львові, Бучачі, та інших.
+
<br>
-
<br>'''Львівські житлові будівлі''' – це приватні кам'яні будинки багатих купців і ремісників, чиї смаки дуже яскраво відображені в цих спорудах.<br><br>Львівський будинок (№ 6), так званий '''будинок Корнякта''', побудований в 1580 році зодчим Петром Барбоном для відомого діяча Львівського православного братства, відкупника винної монополії в Польській державі Костянтина Корнякта, відрізняється від дому "Чорна Кам'яниця" не тільки тим, що він займає два суміжні ділянки, а й характером архітектури. Вона більш стримана, різьблення майже відсутній, замість "діамантових" квадрів - проста рустовка. Стриманість декору робить будинок більш суворим і репрезентативним. У XVII столітті будинок бьш куплений для короля і на аттик були поставлені статуї лицарів у латах, що ще більше посилило його показність. Житлові приміщення носять скромний характер; тільки великі зали в першому і другому поверхах оброблені багато, білокам'яні нервюрние склепіння і капітелі є їх головною прикрасою.
<br>З великою любов'ю тут зроблено маленький, чарівний, затишний внутрішній дворик, оточений з трьох боків відкритої триярусною аркадою-галерея, подібно багатим італійським палаццо.<br><br>У Придніпров'ї у розглянутий час було багато вільного козацько-селянського населення, що створювало сприятливі умови для '''швидкого зростання економіки і культури'''. Цьому сприяло також і відновлення в XV-XVI століттях перерваних економічних зв'язків з Москвою, Сходом і Заходом. Планування міст Придніпров'я характеризується нерегулярністю, пов'язаної з традиціями давньоруського містобудування, а забудова - свободою і мальовничістю. Форма і розміри кварталів визначалися вибагливою мережею найважливіших вулиць – доріг, що ведуть до головного собору на торговій площі. На садибі житлові будинки розташовувалися також вільно, в оточенні великих дерев і фруктових садів. Придніпровські міста не були так тісно стиснуті оборонними валами, як це було в містах Західної України: тут більше сподівалися не на стіни і вали, а на свою шаблю.<br>
+
<br>
-
{{#ev:youtube|jDLYcD0XpyY}}
+
{{#ev:youtube|6bbkj6r2Ow8}}<br>Видатним пам'ятником храмового оборонного зодчества на Україну є '''Сутковицька церква''' на Поділлі (початок 16 ст). [[Християнська церква в ранньому Середньовіччі. Християнізація Європи. Ілюстрації|Церква]] має форму равнокінечного хреста з округленими кінцями. Зовні чотири абсиди оформлені у вигляді потужних напівкруглих веж із зубчастими карнизами. Квадратний центральний простір будівлі, мабуть, був перекритий двосхилим дахом. Дзвіниця, яка знаходиться зараз над притвором, прибудована пізніше (українські дзвіниці звичайно будувалися відокремлено від церкви і часто використовувалися у військових цілях, виконуючи функції вежі або спостережної вишки).
<br>
<br>
-
'''V. '''Самостійна робота учнів (6-10 хв)
+
[[Image:IstUkr8-povni-9-555.jpg|350px|Сутковицька церква на Поділлі]]
+
+
''Сутковицька церква на Поділлі''<br><br>З метою збільшення грошових доходів феодали і королівська влада представляють багатьом містам самоврядування за так званим магдебурзьким правом і привілеї на організацію цехів і пристрій ярмарків. З магдебурзьким правом на Україну починають проникати західноєвропейські прийоми забудови міст. У центрі міста розміщується ратуша з [[Домашнє завдання до теми: Форми торгівлі.|торговою]] площею. Міська територія розбивається на квартали з прямокутною мережею вулиць. Вузькі земельні ділянки, витягнуті в глиб кварталу, забудовуються будинками, в яких перший поверх зайнятий виходять на вулицю приміщеннями торгового або службового призначення, а в другому поверсі розташовуються спальня та світлицю-вітальня, всі ж інші складські та виробничі приміщення розміщуються в глибині корпусу. Як правило, на фасаді будинку всього три вікна – два, поставлені тісно, висвітлюють світлицю і одне – спальню. Подібне [[Javascript:void(0);/*1343913167802*/|асиметричне]] розташування вікон характерно для всіх без винятку будинків XVI-XVII століть у містах – Нестерові, Львові, Бучачі, та інших.
+
+
<br>'''Львівські житлові будівлі''' – це приватні кам'яні будинки багатих купців і ремісників, чиї смаки дуже яскраво відображені в цих спорудах.<br><br>Львівський будинок (№ 6), так званий будинок Корнякта, побудований в 1580 році зодчим Петром Барбоном для відомого діяча Львівського православного братства, відкупника винної монополії в Польській державі Костянтина Корнякта, відрізняється від дому "Чорна Кам'яниця" не тільки тим, що він займає два суміжні ділянки, а й характером архітектури. Вона більш стримана, різьблення майже відсутній, замість "діамантових" квадрів - проста рустовка. Стриманість декору робить будинок більш суворим і репрезентативним. У [[Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст.|XVII столітті]] будинок бьш куплений для короля і на аттик були поставлені статуї лицарів у латах, що ще більше посилило його показність. Житлові приміщення носять скромний характер; тільки великі зали в першому і другому поверхах оброблені багато, білокам'яні нервюрние склепіння і капітелі є їх головною прикрасою.
+
+
[[IstUkr8PU-korniakt.jpg]]
+
+
''Будинок Корнякта''
+
+
<br>З великою любов'ю тут зроблено маленький, чарівний, затишний внутрішній дворик, оточений з трьох боків відкритої триярусною аркадою-галерея, подібно багатим італійським палаццо.<br><br>У Придніпров'ї у розглянутий час було багато вільного козацько-селянського населення, що створювало сприятливі умови для '''швидкого зростання економіки і культури'''. Цьому сприяло також і відновлення в XV-XVI століттях перерваних економічних зв'язків з Москвою, Сходом і Заходом. Планування міст Придніпров'я характеризується нерегулярністю, пов'язаної з традиціями давньоруського містобудування, а забудова - свободою і мальовничістю. Форма і розміри кварталів визначалися вибагливою мережею найважливіших вулиць – доріг, що ведуть до головного собору на торговій площі. На садибі житлові будинки розташовувалися також вільно, в оточенні великих дерев і фруктових садів. Придніпровські міста не були так тісно стиснуті оборонними валами, як це було в містах Західної України: тут більше сподівалися не на стіни і вали, а на свою шаблю.<br>
+
+
{{#ev:youtube|jDLYcD0XpyY}}<br>
+
+
=== Самостійна робота учнів (6-10 хв) ===
<br>Образотворче мистецтво учні самостійно вивчають '''за планом:'''<br>1. Малярство<br>2. Іконопис<br>3. Різьбярство<br>4. Гравюри<br>5. Кераміка<br>6. Виготовлення меблів<br><br>Про результати роботи '''доповідають по-черзі''' за бажанням, доповнюють один одного.
<br>Образотворче мистецтво учні самостійно вивчають '''за планом:'''<br>1. Малярство<br>2. Іконопис<br>3. Різьбярство<br>4. Гравюри<br>5. Кераміка<br>6. Виготовлення меблів<br><br>Про результати роботи '''доповідають по-черзі''' за бажанням, доповнюють один одного.
Строка 73:
Строка 91:
<br>
<br>
-
[[Image:IstUkr8-povni-9-111.jpg]] '''Виріб з дерева ХVІ століття'''
+
[[Image:IstUkr8-povni-9-111.jpg|350x343px|Виріб з дерева ХVІ століття]]
-
<br>
+
''Виріб з дерева ХVІ століття''<br>
-
'''VІ. '''Висновки та узагальнення (3-4 хв)
+
=== Висновки та узагальнення (3-4 хв) ===
Учитель підводить підсумки:
Учитель підводить підсумки:
Строка 85:
Строка 103:
'''Рефлексія "Смайл-враження"''': учні по-черзі піднімають картку-смайлик, роздані вчителем. Смайлики можуть всміхатися, бути сумними або не виражати нічого.
'''Рефлексія "Смайл-враження"''': учні по-черзі піднімають картку-смайлик, роздані вчителем. Смайлики можуть всміхатися, бути сумними або не виражати нічого.
-
<br>'''VІІ. '''Домашнє завдання (1-2 хв)<br><br>
+
=== Домашнє завдання (1-2 хв) ===
-
+
-
'''Домашнє завдання:'''
+
1. Підготуватися до уроку-узагальнення, повторити матеріал за підручником.
1. Підготуватися до уроку-узагальнення, повторити матеріал за підручником.
Строка 95:
Строка 111:
<br>
<br>
-
''Використані джерела:''
+
'''Список використаних джерел:'''
-
1. Урок на тему "Мистецтво 16 століття" учитель історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київ
+
''1. Урок на тему "[[Ідеальні_уроки_по_блокам_предметів._Мистецтво|Ідеальні_уроки_по_блокам_предметів._Мистецтво]] 16 століття" учитель історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київ''
-
2. Урок на тему "Розвиток мистецтва у 16 столітті" вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В.<br>
+
''2. Урок на тему "Розвиток мистецтва у 16 столітті" вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В.<br>''
-
3. Історія українського мистецтва т. 1-3 /Т.В. Кара-Васильєва. - К., Видавництво ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2007
+
''3. [[История 8 класс|Історія]] українського мистецтва т. 1-3 /Т.В. Кара-Васильєва. - К., Видавництво ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2007''
-
4. Українська ікона ХІ-ХVІІІ століть (Серія «Державні зібрання України») / Л.С.Міляєва - К., 2007
+
''4. Українська ікона ХІ-[[Тема 2. Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва. Причини та початок Французької революції|ХVІІІ]] століть (Серія «Державні зібрання України») / Л.С.Міляєва - К., 2007''
-
5. Юдкін І.М. Формування визначників української культури / Інститут культурології НАМУ. – К., 2008
+
''5. Юдкін І.М. Формування визначників [[Українська література|української]] культури / Інститут культурології НАМУ. – К., 2008''
-
6. exlibris.org.ua/greathistory/r31.html
+
''6. exlibris.org.ua/greathistory/r31.html''
<br>
<br>
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''
<br>
<br>
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
----
+
+
'''Над уроком працювали'''
+
+
Васильєв В.С.
+
+
Домарецька О.В.
+
+
Костюченко О.В.
+
+
Любименко В.В.
+
+
----
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Визначити та розглянути основні напрями розвитку мистецтва 16 століття на українських землях
Завдання
розглянути розвиток архітектурного мистецтва визначеної доби;
дізнатися про основні пам’ятки архітектури 16 століття;
навчитися самостійно опрацьовувати навчальний матеріал;
розвинути критичне та аналітичне ставлення до відеоматеріалу.
Обладнання уроку
Відеопроектор, диски або інші носії з презентаціями учнів (див. "Домашнє завдання" попереднього уроку), ілюстрації із зображенням архітектурних пам"яток, картки-смайлики до кінцевого етапу уроку.
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, шановні учні! Сьогодні ми з вами будемо вивчати тему "Розвиток мистецтва 16 століття". Староста, доповідайте, будь ласка, про відсутніх на уроці.
Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
1-2 учні демонструють презентації, створені вдома, інші учні коментують та висловлюють враження.
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Формат актуалізації знань визначає вчитель.
Вивчення нової теми. (16-18 хв)
Народні виступи з кінця 16 ст. набули характеру масових козацько-селянських повстань. У середині 17 століття вони завершилися знищенням іноземного панування на значній частині території і возз'єднанням України з Росією.
В архітектурі Україні 15-17 ст. велике значення отримала фортечна архітектура, тому що територія України тоді представляла арену запеклої боротьби не тільки внутрішніх, соціальних, але й зовнішніх сил - Польщі, Литви, Угорщини - і піддавалася спустошливим набігам татарських, а потім турецьких орд. У систему оборонних споруд входили укріплені міста, замки, монастирі та церкви.
Прикладом може служити Львів – центр Галицької Русі, що лежав на перетині важливих торговельних шляхів, які йшли на Захід і Схід. Львів був оточений фортечними мурами з вежами і ровом, заповненим водою. У межах «міста в стінах», чотирикутного в плані, перебували ринкова площа з будівлею ратуші, будинки міського «патриціату», православні й католицькі храми. Навколо укріпленої центральній частині міста тіснилися посадські поселення, теж захищені оборонними спорудами. За межами міста, на пануючій горі, знаходився замок феодала. Подібну систему укріплень мали й інші великі українські міста.
Українські замки зазвичай зводили в зручних для оборони місцях, де раніше вже існували укріплення. У зв'язку з цим у їх плануванні, в архітектурних формах і в будівельних прийомах утворилася певна наступність, що сприяла збереженню традицій давньоруської архітектури. Нерідко в одному і тому ж споруді можна спостерігати нашарування різночасових форм, яке надає замку своєрідну живописність. Так, протягом кількох століть формувався архітектурний вигляд Кам'янець-Подільського замку: замикаючого подковообразную закрут річки Смотрич, з розташованим тут містом. Його численні вежі, відносяться до різних періодів, різній формою своїх об'ємів і завершень добре доповнюють загальний живописний характер планування замку, силует якого органічно пов'язаний з пейзажем. Особливо величне враження справляє висунута вперед колосальна Кармелюкова вежа, що має форму, характерну і для російської архітектури, - «восьмерик на четверику» з шатровим завершенням.
Замок 16 століття у Тернополі
Знизу вежа Кармелюка
До завдань оборони були пристосовані культові будівлі. Так, п'ятиглава Богоявленська церква Острозького замку (15 ст.) Мала масивну північну стіну, одночасно була забезпечена бійницями. У цій церкві верхня частина приміщення в момент небезпеки перетворювалася на місце оборони.
Богоявленська церква Острозького замку
Видатним пам'ятником храмового оборонного зодчества на Україну є Сутковицька церква на Поділлі (початок 16 ст). Церква має форму равнокінечного хреста з округленими кінцями. Зовні чотири абсиди оформлені у вигляді потужних напівкруглих веж із зубчастими карнизами. Квадратний центральний простір будівлі, мабуть, був перекритий двосхилим дахом. Дзвіниця, яка знаходиться зараз над притвором, прибудована пізніше (українські дзвіниці звичайно будувалися відокремлено від церкви і часто використовувалися у військових цілях, виконуючи функції вежі або спостережної вишки).
Сутковицька церква на Поділлі
З метою збільшення грошових доходів феодали і королівська влада представляють багатьом містам самоврядування за так званим магдебурзьким правом і привілеї на організацію цехів і пристрій ярмарків. З магдебурзьким правом на Україну починають проникати західноєвропейські прийоми забудови міст. У центрі міста розміщується ратуша з торговою площею. Міська територія розбивається на квартали з прямокутною мережею вулиць. Вузькі земельні ділянки, витягнуті в глиб кварталу, забудовуються будинками, в яких перший поверх зайнятий виходять на вулицю приміщеннями торгового або службового призначення, а в другому поверсі розташовуються спальня та світлицю-вітальня, всі ж інші складські та виробничі приміщення розміщуються в глибині корпусу. Як правило, на фасаді будинку всього три вікна – два, поставлені тісно, висвітлюють світлицю і одне – спальню. Подібне асиметричне розташування вікон характерно для всіх без винятку будинків XVI-XVII століть у містах – Нестерові, Львові, Бучачі, та інших.
Львівські житлові будівлі – це приватні кам'яні будинки багатих купців і ремісників, чиї смаки дуже яскраво відображені в цих спорудах.
Львівський будинок (№ 6), так званий будинок Корнякта, побудований в 1580 році зодчим Петром Барбоном для відомого діяча Львівського православного братства, відкупника винної монополії в Польській державі Костянтина Корнякта, відрізняється від дому "Чорна Кам'яниця" не тільки тим, що він займає два суміжні ділянки, а й характером архітектури. Вона більш стримана, різьблення майже відсутній, замість "діамантових" квадрів - проста рустовка. Стриманість декору робить будинок більш суворим і репрезентативним. У XVII столітті будинок бьш куплений для короля і на аттик були поставлені статуї лицарів у латах, що ще більше посилило його показність. Житлові приміщення носять скромний характер; тільки великі зали в першому і другому поверхах оброблені багато, білокам'яні нервюрние склепіння і капітелі є їх головною прикрасою.
З великою любов'ю тут зроблено маленький, чарівний, затишний внутрішній дворик, оточений з трьох боків відкритої триярусною аркадою-галерея, подібно багатим італійським палаццо.
У Придніпров'ї у розглянутий час було багато вільного козацько-селянського населення, що створювало сприятливі умови для швидкого зростання економіки і культури. Цьому сприяло також і відновлення в XV-XVI століттях перерваних економічних зв'язків з Москвою, Сходом і Заходом. Планування міст Придніпров'я характеризується нерегулярністю, пов'язаної з традиціями давньоруського містобудування, а забудова - свободою і мальовничістю. Форма і розміри кварталів визначалися вибагливою мережею найважливіших вулиць – доріг, що ведуть до головного собору на торговій площі. На садибі житлові будинки розташовувалися також вільно, в оточенні великих дерев і фруктових садів. Придніпровські міста не були так тісно стиснуті оборонними валами, як це було в містах Західної України: тут більше сподівалися не на стіни і вали, а на свою шаблю.
Самостійна робота учнів (6-10 хв)
Образотворче мистецтво учні самостійно вивчають за планом: 1. Малярство 2. Іконопис 3. Різьбярство 4. Гравюри 5. Кераміка 6. Виготовлення меблів
Про результати роботи доповідають по-черзі за бажанням, доповнюють один одного.
Методичні примітки: доповнення не оцінюються як окрема відповідь. Оцінки виставляються за загальну роботу на уроці на кінцевому етапі уроку.
Виріб з дерева ХVІ століття
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Учитель підводить підсумки:
Всі чудово попрацювали на цьому уроці. Давайте з"ясуємо враження від проробленої роботи.
Рефлексія "Смайл-враження": учні по-черзі піднімають картку-смайлик, роздані вчителем. Смайлики можуть всміхатися, бути сумними або не виражати нічого.
Домашнє завдання (1-2 хв)
1. Підготуватися до уроку-узагальнення, повторити матеріал за підручником.
2. Створити презентацію на 10-15 кадрів за вивченою темою.
2. Урок на тему "Розвиток мистецтва у 16 столітті" вчителів Міжнародного ліцею "Гранд" Васильєва В.С., Домарецької О.В.
3. Історія українського мистецтва т. 1-3 /Т.В. Кара-Васильєва. - К., Видавництво ІМФЕ ім. М.Т. Рильського, 2007
4. Українська ікона ХІ-ХVІІІ століть (Серія «Державні зібрання України») / Л.С.Міляєва - К., 2007
5. Юдкін І.М. Формування визначників української культури / Інститут культурології НАМУ. – К., 2008
6. exlibris.org.ua/greathistory/r31.html
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Васильєв В.С.
Домарецька О.В.
Костюченко О.В.
Любименко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
