'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Ліквідація Запорізької Січі. Південна Україна. Повні уроки<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Ліквідація Запорізької Січі, Південна Україна</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Ліквідація Запорізької Січі. Південна Україна. Повні уроки<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Ліквідація Запорізької Січі, Південна Україна</metakeywords>'''
-
'''Тема:''' Ліквідація Запорізької Січі. Південна Україна.<br>'''Тип уроку:''' засвоєння нових знань<br>'''Мета:''' дізнатися про передумови, причини та наслідки ліквідації Січі та про становище земель південної України.<br>'''Завдання:'''<br>- сформувати системні знання по темі;
+
=== Тип уроку ===
-
- зацікавити у вивченні подальших тем, пов"язаних із даною;
+
Засвоєння нових знань
-
- запам"ятати і записати у словнички основні дати уроку;
+
=== Мета ===
-
- навчитися використовувати відеоматеріал у навчальних цілях;
+
Дізнатися про передумови, причини та наслідки ліквідації Січі та про становище земель південної України.
-
- навчитися узагальнювати та робити висновки.<br><br>'''Хід уроку:'''<br>'''І. '''Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
+
=== Завдання ===
-
Доброго дня, любі учні! Ми вже чимало дізналися про становище Запорізької Січі у різні століття та її роль у становленні української державності. Але у 18 столітті Січ було ліквідовано. І сьогодні ми дізнаємося, як це було. Тема сьогоднішнього уроку записана на дошці. Перепишіть, будь ласка, у зошити.
*зацікавити у вивченні подальших тем, пов"язаних із даною;
+
+
*запам’ятати і записати у словнички основні дати уроку;
+
+
*навчитися використовувати відеоматеріал у навчальних цілях;
+
+
*навчитися узагальнювати та робити висновки.
+
+
=== Хід уроку ===
+
+
=== Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв) ===
+
+
Доброго дня, любі учні! Ми вже чимало дізналися про становище [[Виникнення_Запорізької_Січі._Повний_урок|Запорізької Січі]] у різні століття та її роль у становленні української державності. Але у 18 столітті Січ було ліквідовано. І сьогодні ми дізнаємося, як це було. Тема сьогоднішнього уроку записана на дошці. Перепишіть, будь ласка, у зошити.
Учитель розвішує на дошці малюнки учнів, створені вдома (див. попереднє домашнє завдання). Клас коментує, здогадуючись, що означають ці малюнки, хто/що на них зображений/но.
Учитель розвішує на дошці малюнки учнів, створені вдома (див. попереднє домашнє завдання). Клас коментує, здогадуючись, що означають ці малюнки, хто/що на них зображений/но.
-
<br>'''ІІІ. '''Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
+
=== Актуалізація опорних знань (3-5 хв) ===
-
1. Коли була утворена Запорізька Січ?
+
''1. Коли була утворена Запорізька Січ?''
-
2. Які ще Січі ви знаєте?
+
''2. Які ще Січі ви знаєте?''
-
3. Де знаходилася Січ і як можна було туди дістатися?
+
''3. Де знаходилася [[Запорізька_Січ|Січ]] і як можна було туди дістатися?''
-
4. Що ви знаєте про становище Січі в кінці 17 століття?
+
''4. Що ви знаєте про становище Січі в кінці 17 століття?''
-
5. Покажіть на карті Запорізьку Січ та Нову Січ.
+
''5. Покажіть на карті Запорізьку Січ та Нову Січ.''
-
'''<br>IV. '''Вивчення нової теми. (20 хв)<br>Після знищення Січі, запорізькі козаки побудували нову в 1710 році в гирлі руки Кам'янки, що впадає в Дніпро, але вже в наступному році вона була знищена за наказом Петра I. Козаки, які залишилися в живих, на «чайках» переправилися у володіння кримського хана і заснували на лівому березі Дніпра Олешківська Січ (1711-1734), поруч із сучасним Херсоном.
+
=== Вивчення нової теми. (20 хв) ===
-
[[Image:istU8-povn-47-sich1.jpg]]
+
Після знищення Січі, запорізькі козаки побудували нову в 1710 році в гирлі руки Кам'янки, що впадає в Дніпро, але вже в наступному році вона була знищена за наказом Петра I. Козаки, які залишилися в живих, на «чайках» переправилися у володіння кримського хана і заснували на лівому березі Дніпра Олешківська Січ (1711-1734), поруч із сучасним Херсоном.
{{#ev:youtube|B95qoyLOguM}}<br><br>Однак близьке сусідство з кримськими татарами змушувало їх бути весь час на сторожі, тому козаки прийняли рішення примиритися з російським царем. Такий дозвіл повернутися на батьківщину козаки отримали тільки за цариці Анни в 1734 році.<br>[[Image:istU8-povn-47-sich2.jpg|center]]<br>Нову '''Підпільненську Січ''' козаки побудували на острові Чортомлик, але випросивши в російського уряду прощення, запорізькі козаки повинні були покірно виконувати його вимоги, а в 1736 році в Січі було збудовано укріплення, в якому розмістився постійний царський гарнізон. <br>[[Image:istU8-povn-47-sich3.jpg|center]]<br>У ті дні Нова Січ, точніше, її столиця - Кош, розташовувалася в урочищі Красний Кут, в цибулі р. Підпільній, що впадає через р.. Сандальку в Дніпро. На плані Січ виглядала неправильним багатокутником розміром 270x150 сажнів. За річкою, зі сходу, Січ прикрила "велика плавня", болотиста місцевість, поросла лісом, пронизана численними єриками. Укріплення Січі складалися з рову з валом, на якому стояв дубовий частокіл. Сама Січ складалася з двох кошів: внутрішнього і зовнішнього. У першому, в центрі, де була влаштована площа, з 1737 року стояла дерев'яна Покровська церква, а навколо площі - Скарбниця, канцелярія і 38 куренів. Тут же стояв будинок кошового отамана та інших військових старшин. Цей кіш відділявся від зовнішнього коша ровом з валом і служив як би цитаделлю. У зовнішньому коші, крім двох редутів з артилерією, вздовж р.. Підпільної розміщувалися слободи. У північній частині височіли вали Ново-Січенського ретраншаменту.<br>[[Image:fmjfkflgfggggggg8888.gif]]
+
''Сучасний Херсон''
-
<br>Москва мирилася з козацькою вольницею до тих пір, поки Січ їй була необхідна для захисту південних кордонів російської імперії від набігів кримських татар, але після розгрому Кримського ханства в 1772 році, доля Січі була вирішена наперед. <br><br>У російського уряду викликало невдоволення те, що на Січ стікалися селяни-втікачі і солдати, що рятувалися від рекрутчини; запорожці перешкоджали запровадження кріпосного права на південній України, вважаючи ці землі своїми, а своїм свавіллям провокували постійні конфлікти з сусідніми державами. Всупереч забороні російського уряду, тривали набіги запорожців на південні землі, які ускладнювали відносини з Туреччиною.<br>
+
{{#ev:youtube|B95qoyLOguM}}<br><br>Однак близьке сусідство з кримськими татарами змушувало їх бути весь час на сторожі, тому козаки прийняли рішення примиритися з російським царем. Такий дозвіл повернутися на батьківщину козаки отримали тільки за цариці Анни в 1734 році.
Нову '''Підпільненську Січ''' козаки побудували на острові Чортомлик, але випросивши в російського уряду прощення, запорізькі козаки повинні були покірно виконувати його вимоги, а в 1736 році в Січі було збудовано укріплення, в якому розмістився постійний царський гарнізон.
+
+
<br>[[Image:IstU8-povn-47-sich3.jpg|500px|Січ]]<br>У ті дні Нова Січ, точніше, її столиця - Кош, розташовувалася в урочищі Красний Кут, в цибулі р. Підпільній, що впадає через р.. Сандальку в Дніпро. На плані Січ виглядала неправильним багатокутником розміром 270x150 сажнів. За річкою, зі сходу, Січ прикрила "велика плавня", болотиста місцевість, поросла лісом, пронизана численними єриками. Укріплення Січі складалися з рову з валом, на якому стояв дубовий частокіл. Сама Січ складалася з двох кошів: внутрішнього і зовнішнього. У першому, в центрі, де була влаштована площа, з 1737 року стояла дерев'яна Покровська церква, а навколо площі - Скарбниця, канцелярія і 38 куренів. Тут же стояв будинок кошового отамана та інших військових старшин. Цей кіш відділявся від зовнішнього коша ровом з валом і служив як би цитаделлю. У зовнішньому коші, крім двох редутів з артилерією, вздовж р.. Підпільної розміщувалися слободи. У північній частині височіли вали Ново-Січенського ретраншаменту.<br>
+
+
<br>[[Москва_після_повалення_іга._Повні_уроки|Москва]] мирилася з козацькою вольницею до тих пір, поки Січ їй була необхідна для захисту південних кордонів російської імперії від набігів кримських татар, але після розгрому Кримського ханства в 1772 році, доля Січі була вирішена наперед. <br><br>У російського уряду викликало невдоволення те, що на Січ стікалися селяни-втікачі і солдати, що рятувалися від рекрутчини; запорожці перешкоджали запровадження кріпосного права на південній України, вважаючи ці землі своїми, а своїм свавіллям провокували постійні конфлікти з сусідніми державами. Всупереч забороні російського уряду, тривали набіги запорожців на південні землі, які ускладнювали відносини з Туреччиною.<br>
'''Запис у словничок:'''<br>Січ Нова – суспільно-політична організація запорізького козацтва в 1734-75 років, остання Січ Запорізька на Дніпрі.<br>
'''Запис у словничок:'''<br>Січ Нова – суспільно-політична організація запорізького козацтва в 1734-75 років, остання Січ Запорізька на Дніпрі.<br>
-
----
+
<br>Про те, як ліквідували Запорозьку Січ, були списані гори паперу. Генерал-поручик '''П.А. Текелі''', командувач військами Новоросійської губернії, отримавши указ про ліквідацію Січі, виїхав назустріч корпусу Прозоровського, щоб прийняти в нього велику частину полків, що входять до складу корпусу.
-
<br>Про те, як ліквідували Запорозьку Січ, були списані гори паперу. Генерал-поручик '''П.А. Текелі''', командувач військами Новоросійської губернії, отримавши указ про ліквідацію Січі, виїхав назустріч корпусу Прозоровського, щоб прийняти в нього велику частину полків, що входять до складу корпусу. <br>[[Image:istU8-povn-47-sich4.jpg]]<br>Нам нічого не відомо про те, з яким настроєм виконував цей указ генерал Текелі. Одна справа вести полки проти турків, вікових ворогів Росії і Сербії, уродженцем якого він був, і зовсім інша справа виступати проти співвітчизників, християн. Але Текелі був солдат, а солдат зобов'язаний виконувати наказ. <br><br>Розділивши полки на п'ять окремих загонів, генерал Текелі направив їх особливими маршрутами до Січі з завданням зайняти її оточують селища і містечка.<br>[[Image:istU8-povn-47-sich5.jpg|center]]<br>Пам'ятаючи вказівку імператриці провести операцію "спокійно і без кровопролиття", Текелі послав підполковника Місюрева, щоб викликав кошового отамана. Однак його "довго не допускали до зміцнення кошів ...". Потім, доносить Текелі, після того як кошовому доповіли, що Січ оточили війська, а артилерія і човни, що стоять біля пристані, взяті під охорону, Місюрева допустили до кошового, який після бурхливого мітингу біля церкви, де зібралося до 3000 запорожців, прибув у табір до Текелі. В цей же час чотири роти піхоти ввійшли у внутрішній кіш і поставили караули біля порохового льоху і у всіх військових установ. <br><br>"На завтрашній день зібрані були з укріплення в полі військові старшини, курінні отамани і козаки, і при оголошенні Найвищого Вашої Імператорської Величності про їх народу дозволу, - закінчує донесення Текелі, - поклали рушниці". <br>[[Image:istU8-povn-47-sich6.jpg|center]]<br>"Січ атакована (?) ... на саму Трійцю ... ставши за дві версти від такої, на відкритому місці, розбив (Текелі) свої намети і звелів збудувати в лінію всю артилерію супроти Січі, не починаючи вже жодного пострілу, і теж і від Січі не було ніякого опору ". Далі Корж згадує, як козаки радили раду: як бути? Сірома закликала оборонятися, а сімейні та духовенство - не чинити опір. Перемогли другі. <br><br>Генерал Текелі, "бачачи, що запорожці здаються йому добровільно, наказав у ту ж хвилину закрити свою артилерію". Потім корж розповідає, як козаки-запорожці і солдати цілий тиждень на чолі зі своїми начальниками ходили взаємно в гості. Ось як це було: "протягом цього часу офіцери російські і солдати приходили на Січ, а козаки й отамани відвідували їх у табори, і один з одним гуляли і обходилися вільно і вільно". У ті дні Текелі по своїй доброті видавав козакам, тепер вже колишнім запорожцям, не тільки паспорта на право виходу на заробітки, а й охоронні атестати старшинам і багатим козакам, щоб маєтку їх, і особисто ним "ніяких образ розоренням і озлоблення не робили". <br><br>Після відправки військових старшин у столицю козаки під приводом виходу на заробітки розбіглися. Деякі з захованих на плавнях човнах вийшли по єриках в Дніпро і далі ночами пішли в турецькі володіння. "Ось таким чином, - закінчує Микита Корж, - знатна козацька Січ атакована (?) І славне Запоріжжя сприйняло кінець самоправію". <br><br>Через два місяці, 5 серпня, Катерина II підписала Маніфест про ліквідацію Запорізької Січі з перерахуванням шести причин, які змусили її це зробити, грабежі, захоплення земель, самоуправство та ін.
Нам нічого не відомо про те, з яким настроєм виконував цей указ генерал Текелі. Одна справа вести полки проти турків, вікових ворогів Росії і Сербії, уродженцем якого він був, і зовсім інша справа виступати проти співвітчизників, християн. Але Текелі був солдат, а солдат зобов'язаний виконувати наказ. <br><br>Розділивши полки на п'ять окремих загонів, генерал Текелі направив їх особливими маршрутами до Січі з завданням зайняти її оточують селища і містечка.
+
+
<br>[[Image:IstU8-povn-47-sich5.jpg|300px|ліквідація Січі]]<br>Пам'ятаючи вказівку імператриці провести операцію "спокійно і без кровопролиття", Текелі послав підполковника Місюрева, щоб викликав кошового отамана. Однак його "довго не допускали до зміцнення кошів ...". Потім, доносить Текелі, після того як кошовому доповіли, що Січ оточили війська, а артилерія і човни, що стоять біля пристані, взяті під охорону, Місюрева допустили до кошового, який після бурхливого мітингу біля церкви, де зібралося до 3000 запорожців, прибув у табір до Текелі. В цей же час чотири роти піхоти ввійшли у внутрішній кіш і поставили караули біля порохового льоху і у всіх військових установ. <br><br>"На завтрашній день зібрані були з укріплення в полі військові старшини, курінні отамани і козаки, і при оголошенні Найвищого Вашої Імператорської Величності про їх народу дозволу, - закінчує донесення Текелі, - поклали рушниці".
"Січ атакована (?) ... на саму Трійцю ... ставши за дві версти від такої, на відкритому місці, розбив (Текелі) свої намети і звелів збудувати в лінію всю артилерію супроти Січі, не починаючи вже жодного пострілу, і теж і від Січі не було ніякого опору ". Далі Корж згадує, як козаки радили раду: як бути? Сірома закликала оборонятися, а сімейні та духовенство - не чинити опір. Перемогли другі. <br><br>Генерал Текелі, "бачачи, що запорожці здаються йому добровільно, наказав у ту ж хвилину закрити свою артилерію". Потім корж розповідає, як козаки-запорожці і солдати цілий тиждень на чолі зі своїми начальниками ходили взаємно в гості. Ось як це було: "протягом цього часу офіцери російські і солдати приходили на Січ, а козаки й отамани відвідували їх у табори, і один з одним гуляли і обходилися вільно і вільно". У ті дні Текелі по своїй доброті видавав козакам, тепер вже колишнім запорожцям, не тільки паспорта на право виходу на заробітки, а й охоронні атестати старшинам і багатим козакам, щоб маєтку їх, і особисто ним "ніяких образ розоренням і озлоблення не робили". <br><br>Після відправки військових старшин у столицю козаки під приводом виходу на заробітки розбіглися. Деякі з захованих на плавнях човнах вийшли по єриках в Дніпро і далі ночами пішли в турецькі володіння. "Ось таким чином, - закінчує Микита Корж, - знатна козацька Січ атакована (?) І славне [[Запорізька_Січ_у_другій_половині_XVII_ст|Запоріжжя]] сприйняло кінець самоправію". <br><br>Через два місяці, 5 серпня, Катерина II підписала Маніфест про ліквідацію Запорізької Січі з перерахуванням шести причин, які змусили її це зробити, грабежі, захоплення земель, самоуправство та ін.
За іншою версією, ліквідувати Січ було не так просто. Козаки чинили опір, відбулася кровопролитна боротьба.
За іншою версією, ліквідувати Січ було не так просто. Козаки чинили опір, відбулася кровопролитна боротьба.
-
'''Питання до класу:''' до якої версії ви більше схиляєтеся?
+
''Питання до класу: до якої версії ви більше схиляєтеся?''
{{#ev:youtube|yZdk_z3tc-c}}
{{#ev:youtube|yZdk_z3tc-c}}
Строка 63:
Строка 95:
{{#ev:youtube|OkuQL523Fmw&feature=related}}
{{#ev:youtube|OkuQL523Fmw&feature=related}}
-
{{#ev:youtube|Rm9Gn8WeW1I&feature=related}}<br><br>'''V. '''Самостійна робота учнів (4-6 хв)
+
{{#ev:youtube|Rm9Gn8WeW1I&feature=related}}
+
+
=== Самостійна робота учнів (4-6 хв) ===
Учитель роздає учням папір та кольорові олівці. Учні створюють малюнок на тему "Ліквідація останньої Січі"
Учитель роздає учням папір та кольорові олівці. Учні створюють малюнок на тему "Ліквідація останньої Січі"
-
'''<br>VІ.''' Висновки та узагальнення (3-4 хв)
+
=== Висновки та узагальнення (3-4 хв) ===
Висновки учні роблять самостійно, спираючись на питання:
Висновки учні роблять самостійно, спираючись на питання:
-
1. Які були передумови ліквідації Січі?
+
''1. Які були передумови [[Ліквідація_Запорізької_Січі._Південна_Україна|ліквідації Січі]]?''
-
2. Чим саме був невдоволений московський уряд?
+
''2. Чим саме був невдоволений московський уряд?''
-
3. Коли і ким було ліквідовано Січ?
+
''3. Коли і ким було ліквідовано Січ?''
-
<br>'''VІІ. '''Домашнє завдання (1-2 хв)<br>1. Вивчити матеріал за підручником, для самоперевірки використати питання в кінці параграфу.
+
=== Домашнє завдання (1-2 хв) ===
-
2. Написати доповідь про один з аспектів теми "Культура України в другій половині XVIIІ cт"
+
1. Вивчити матеріал за підручником, для самоперевірки використати питання в кінці параграфу.
+
+
2. Написати доповідь про один з аспектів теми "[[Культура_України._Розвиток_освіти_і_літератури._Ілюстрації|Культура України]] в другій половині XVIIІ cт"
3. За бажанням: намалювати чи знайти ілюстрації до наступної теми.
3. За бажанням: намалювати чи знайти ілюстрації до наступної теми.
-
'''VІІІ.''' Позакласна діяльність<br>
+
=== Позакласна діяльність ===
Екскурсія на о.Хортиця та у Музей історії запорізького козацтва
Екскурсія на о.Хортиця та у Музей історії запорізького козацтва
-
''Використані джерела:''
-
1. Урок на тему "Ліквідація Запорізької Січі. Південна Україна." Кальчук А. В., учителя історії Чорнобаєвської санаторної школи-інтернату 1-3 ст.
+
'''Список використаних джерел:'''
-
2. Урок на тему "Ліквідація Запорізької Січі." Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.<br>
+
''1. Урок на тему "Ліквідація Запорізької Січі. Південна Україна." Кальчук А. В., учителя історії Чорнобаєвської санаторної школи-інтернату 1-3 ст.''
-
3. О. К. Струкевич, І. М. Романюк, Т. П. Пірус Історія України 8 клас, 2008
+
''2. Урок на тему "Ліквідація Запорізької Січі." Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.<br>''
-
4. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007
+
''3. О. К. Струкевич, І. М. Романюк, Т. П. Пірус [[Історія_України_8_клас|Історія України 8 клас]], 2008''
-
5. Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика, 2006
+
''4. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007''
-
<br>
+
''5. Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика, 2006''
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
''<br>''
+
+
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''
<br>
<br>
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
----
+
+
'''Над уроком працювали'''
+
+
Любименко В.В.
+
+
Кальчук А. В.
+
+
Король Б.Ю.
+
+
----
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Дізнатися про передумови, причини та наслідки ліквідації Січі та про становище земель південної України.
Завдання
сформувати системні знання по темі;
зацікавити у вивченні подальших тем, пов"язаних із даною;
запам’ятати і записати у словнички основні дати уроку;
навчитися використовувати відеоматеріал у навчальних цілях;
навчитися узагальнювати та робити висновки.
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми. (1 хв)
Доброго дня, любі учні! Ми вже чимало дізналися про становище Запорізької Січі у різні століття та її роль у становленні української державності. Але у 18 столітті Січ було ліквідовано. І сьогодні ми дізнаємося, як це було. Тема сьогоднішнього уроку записана на дошці. Перепишіть, будь ласка, у зошити.
Мотивація, перевірка домашнього завдання. (5-7хв)
Учитель розвішує на дошці малюнки учнів, створені вдома (див. попереднє домашнє завдання). Клас коментує, здогадуючись, що означають ці малюнки, хто/що на них зображений/но.
Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
1. Коли була утворена Запорізька Січ?
2. Які ще Січі ви знаєте?
3. Де знаходилася Січ і як можна було туди дістатися?
4. Що ви знаєте про становище Січі в кінці 17 століття?
5. Покажіть на карті Запорізьку Січ та Нову Січ.
Вивчення нової теми. (20 хв)
Після знищення Січі, запорізькі козаки побудували нову в 1710 році в гирлі руки Кам'янки, що впадає в Дніпро, але вже в наступному році вона була знищена за наказом Петра I. Козаки, які залишилися в живих, на «чайках» переправилися у володіння кримського хана і заснували на лівому березі Дніпра Олешківська Січ (1711-1734), поруч із сучасним Херсоном.
Сучасний Херсон
Однак близьке сусідство з кримськими татарами змушувало їх бути весь час на сторожі, тому козаки прийняли рішення примиритися з російським царем. Такий дозвіл повернутися на батьківщину козаки отримали тільки за цариці Анни в 1734 році.
Нову Підпільненську Січ козаки побудували на острові Чортомлик, але випросивши в російського уряду прощення, запорізькі козаки повинні були покірно виконувати його вимоги, а в 1736 році в Січі було збудовано укріплення, в якому розмістився постійний царський гарнізон.
У ті дні Нова Січ, точніше, її столиця - Кош, розташовувалася в урочищі Красний Кут, в цибулі р. Підпільній, що впадає через р.. Сандальку в Дніпро. На плані Січ виглядала неправильним багатокутником розміром 270x150 сажнів. За річкою, зі сходу, Січ прикрила "велика плавня", болотиста місцевість, поросла лісом, пронизана численними єриками. Укріплення Січі складалися з рову з валом, на якому стояв дубовий частокіл. Сама Січ складалася з двох кошів: внутрішнього і зовнішнього. У першому, в центрі, де була влаштована площа, з 1737 року стояла дерев'яна Покровська церква, а навколо площі - Скарбниця, канцелярія і 38 куренів. Тут же стояв будинок кошового отамана та інших військових старшин. Цей кіш відділявся від зовнішнього коша ровом з валом і служив як би цитаделлю. У зовнішньому коші, крім двох редутів з артилерією, вздовж р.. Підпільної розміщувалися слободи. У північній частині височіли вали Ново-Січенського ретраншаменту.
Москва мирилася з козацькою вольницею до тих пір, поки Січ їй була необхідна для захисту південних кордонів російської імперії від набігів кримських татар, але після розгрому Кримського ханства в 1772 році, доля Січі була вирішена наперед.
У російського уряду викликало невдоволення те, що на Січ стікалися селяни-втікачі і солдати, що рятувалися від рекрутчини; запорожці перешкоджали запровадження кріпосного права на південній України, вважаючи ці землі своїми, а своїм свавіллям провокували постійні конфлікти з сусідніми державами. Всупереч забороні російського уряду, тривали набіги запорожців на південні землі, які ускладнювали відносини з Туреччиною.
Запис у словничок: Січ Нова – суспільно-політична організація запорізького козацтва в 1734-75 років, остання Січ Запорізька на Дніпрі.
Про те, як ліквідували Запорозьку Січ, були списані гори паперу. Генерал-поручик П.А. Текелі, командувач військами Новоросійської губернії, отримавши указ про ліквідацію Січі, виїхав назустріч корпусу Прозоровського, щоб прийняти в нього велику частину полків, що входять до складу корпусу.
Текелі
Нам нічого не відомо про те, з яким настроєм виконував цей указ генерал Текелі. Одна справа вести полки проти турків, вікових ворогів Росії і Сербії, уродженцем якого він був, і зовсім інша справа виступати проти співвітчизників, християн. Але Текелі був солдат, а солдат зобов'язаний виконувати наказ.
Розділивши полки на п'ять окремих загонів, генерал Текелі направив їх особливими маршрутами до Січі з завданням зайняти її оточують селища і містечка.
Пам'ятаючи вказівку імператриці провести операцію "спокійно і без кровопролиття", Текелі послав підполковника Місюрева, щоб викликав кошового отамана. Однак його "довго не допускали до зміцнення кошів ...". Потім, доносить Текелі, після того як кошовому доповіли, що Січ оточили війська, а артилерія і човни, що стоять біля пристані, взяті під охорону, Місюрева допустили до кошового, який після бурхливого мітингу біля церкви, де зібралося до 3000 запорожців, прибув у табір до Текелі. В цей же час чотири роти піхоти ввійшли у внутрішній кіш і поставили караули біля порохового льоху і у всіх військових установ.
"На завтрашній день зібрані були з укріплення в полі військові старшини, курінні отамани і козаки, і при оголошенні Найвищого Вашої Імператорської Величності про їх народу дозволу, - закінчує донесення Текелі, - поклали рушниці".
"Січ атакована (?) ... на саму Трійцю ... ставши за дві версти від такої, на відкритому місці, розбив (Текелі) свої намети і звелів збудувати в лінію всю артилерію супроти Січі, не починаючи вже жодного пострілу, і теж і від Січі не було ніякого опору ". Далі Корж згадує, як козаки радили раду: як бути? Сірома закликала оборонятися, а сімейні та духовенство - не чинити опір. Перемогли другі.
Генерал Текелі, "бачачи, що запорожці здаються йому добровільно, наказав у ту ж хвилину закрити свою артилерію". Потім корж розповідає, як козаки-запорожці і солдати цілий тиждень на чолі зі своїми начальниками ходили взаємно в гості. Ось як це було: "протягом цього часу офіцери російські і солдати приходили на Січ, а козаки й отамани відвідували їх у табори, і один з одним гуляли і обходилися вільно і вільно". У ті дні Текелі по своїй доброті видавав козакам, тепер вже колишнім запорожцям, не тільки паспорта на право виходу на заробітки, а й охоронні атестати старшинам і багатим козакам, щоб маєтку їх, і особисто ним "ніяких образ розоренням і озлоблення не робили".
Після відправки військових старшин у столицю козаки під приводом виходу на заробітки розбіглися. Деякі з захованих на плавнях човнах вийшли по єриках в Дніпро і далі ночами пішли в турецькі володіння. "Ось таким чином, - закінчує Микита Корж, - знатна козацька Січ атакована (?) І славне Запоріжжя сприйняло кінець самоправію".
Через два місяці, 5 серпня, Катерина II підписала Маніфест про ліквідацію Запорізької Січі з перерахуванням шести причин, які змусили її це зробити, грабежі, захоплення земель, самоуправство та ін.
Катерина II
Фішки для допитливих
За іншою версією, ліквідувати Січ було не так просто. Козаки чинили опір, відбулася кровопролитна боротьба.
Питання до класу: до якої версії ви більше схиляєтеся?
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Учитель роздає учням папір та кольорові олівці. Учні створюють малюнок на тему "Ліквідація останньої Січі"
Висновки та узагальнення (3-4 хв)
Висновки учні роблять самостійно, спираючись на питання:
1. Вивчити матеріал за підручником, для самоперевірки використати питання в кінці параграфу.
2. Написати доповідь про один з аспектів теми "Культура України в другій половині XVIIІ cт"
3. За бажанням: намалювати чи знайти ілюстрації до наступної теми.
Позакласна діяльність
Екскурсія на о.Хортиця та у Музей історії запорізького козацтва
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Ліквідація Запорізької Січі. Південна Україна." Кальчук А. В., учителя історії Чорнобаєвської санаторної школи-інтернату 1-3 ст.
2. Урок на тему "Ліквідація Запорізької Січі." Богатиренко В. Г., заступника директора з НВР, учителя історії та правознавства Верхньорогачицької школи № 2 Херсонської обл.
4. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007
5. Яковенко Н. Нарис історії України. – К.: Критика, 2006
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Любименко В.В.
Кальчук А. В.
Король Б.Ю.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.