'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 8 клас|Українська література 8 клас]]>>Українська література:Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння (“Буря на Чорному морі”). Морально-етична проблематика. '''<metakeywords>українська література, 8 клас, урок, на тему, Символ гріхопадіння, символ порятунку через усвідомлення покаяння, Буря на Чорному морі, Морально-етична проблематика </metakeywords>
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 8 клас|Українська література 8 клас]]>>Українська література:Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння (“Буря на Чорному морі”). Морально-етична проблематика. '''<metakeywords>українська література, 8 клас, урок, на тему, Символ гріхопадіння, символ порятунку через усвідомлення покаяння, Буря на Чорному морі, Морально-етична проблематика </metakeywords>
-
БУРЯ НА ЧОРНОМУ МОРІ<br>Ой на Чорному морі,<br>На білому камені,<br>Ой там сидить ясен сокіл-білозірець,<br>Низенько голову склонив,<br>Та жалібно квилить-проквиляє,<br>Та на святе небо,<br>На Чорнеє море<br>Іспильна поглядає.<br>Що на святому небі,<br>На Чорному морі не гаразд починає:<br>На святому небі усі звізди потьмарило,<br>Половина місяця у тьму уступило;<br>На Чорному морі не гаразд починає:<br>Ізо дна моря сильно хвиля вставає,<br>Судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває.<br>Перву часть одбивало —<br>У тихий Дунай заносило;<br>Другу часть одбивало —<br>У землю Грабськую<br>На каторгу турецьку заносило;<br>Третю часть одбивало —<br>Да на Чорному морі затопляло.<br>То-то же при тій часті два братики рідненькі,<br>Як голубоньки сивенькі,<br>То вони потопали,<br>Порятунку собі нівідкіля не мали.<br>Да вони один до одного припливали,<br>Словами промовляли,<br>Гірко ридали —<br>Прощенія домагали,<br>Перед Господом милосердним гріхи свої сповідали.<br>Бездільний, безрідний і безпомощний потопає,<br>Порятунку собі нівідкіль не має.<br>То він до їх припливає,<br>Словами промовляє,<br>Гірко сльозами ридає —<br>Прощенія домагає,<br>Перед Господом милосердним<br>Гріхи свої сповідає.<br>То ті брати промовляють словами,<br>Обіллються гірко сльозами:<br>«Се ж то нас, браття, не сильна морська хвиля затопляє —<br>Се то отцева молитва і материна<br>Нас, видимо, карає;<br>Що як ми у охотне військо виряджалися,<br>То од отця, од матки прощенія не приймали<br>Да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали;<br>То-то же ми собі превелику гордість мали:<br>Старшого брата у себе за брата не мали,<br>Сестру середульшу марне зневажали,<br>Близькому сусіді хліба й солі ізбавляли;<br>То-то же ми собі превелику гордість мали:<br>Проти Божих церков їжджали,<br>Шлички1 із голов не здіймали,<br>На своє лице хреста не клали,<br>Милосердного творця на поміч не призивали,<br>Да по улицях кіньми вигравали,<br>Да проти себе нікого не стрічали,<br>Діток малих кіньми розбивали,<br>Кров християнську на сиру землю проливали!<br>Ей, коли б то нас, браття,<br>Могла отцева і матчина молитва відсіля визволяти,<br>То нехай же ми могли вже знати,<br>Як отцеву і матчину молитву штити-поважати,<br>І старшого брата за рідного батька мати,<br>Сестру середульшую штити-поважати,<br>Близького сусіду у себе за рідного брата мати!»<br>То як стали словами промовляти,<br>Отцеву і матчину молитву споминати, —<br>Став Господь милосердний їм помагати,<br>Стало Чорне море утихати;<br>То так-то утихло,<br>Ніби не гуляло.<br>То стали ті два брати к берегу припливати,<br>Стали за білий камінь рученьками брати<br>Да на край виходжати,<br>На край веселий,<br>Между мир хрещений,<br>У города християнськії<br>Та до отця, до матки в гості прибувати.<br>То-то же отець-мати навпроти синів виходжали,<br>Синів питали:<br>«Ой сини, пани-молодці!<br>Чи добре вам у дорозі починало?» —<br>«Добре, отець і мати, нам було на Чорному морі гуляти,<br>Тільки недобре було, отець і мати,<br>Чужому-чужениці на Чорному морі потопати:<br>Йому прощенія ні од кого прийняти<br>І на чужині порятунку дати!»<br>Да услиши, Господи, у просьбах, у молитвах<br>Люду царському,<br>Народу християнському<br>І усім головам слухащим<br>На многая літа<br>До конця віка!<br><br>1. У яких гріхах каялися брати-запорожці? Хто міг їм простити гріхи? Як про це мовиться у думі?<br>2. Як змальовано у творі чужинця? Чому він гине?<br>3. Знайдіть у тексті постійні епітети, порівняння, метафори. Поясніть їх значення.<br>4. Прочитайте кінцівку думи. Чим вона подібна до молитви?<br>5. Як ви думаєте, що допомогло братам врятуватися? Яку роль зіграло покаяння у гріхах?<br>6. Розкрийте символічний образ бурі на морі.<br>7. Подумайте, що дає людині дотримання норм християнської моралі. Чи збігаються норми такої моралі із загальнолюдськими цінностями?<br>8. Чим співзвучна картина Івана Айвазовського «Буря на морі» із народною думою «Буря на Чорному морі»? Опишіть<br>морську стихію на художньому полотні, вживаючи вислови з тексту думи.<br> <br> Василь Цимбалюк, Українська література , 8 клас.<br>Надіслано читачами з інтернет-сайту
<sub>українська література [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|скачати]], українська література [[Українська_література|підручник]], українська література [[Українська_література_8_клас|тести і відповіді]]</sub>
+
<br> '''Буря на Чорному морі.'''
+
[[Image:Л8г.jpg]]<br>Ой на Чорному морі,<br>На білому камені,<br>Ой там сидить ясен сокіл-білозірець,<br>Низенько голову склонив,<br>Та жалібно квилить-проквиляє,<br>Та на святе [[Звёздное небо|'''небо''']],<br>На Чорнеє море<br>Іспильна поглядає.<br>Що на святому небі,<br>На Чорному морі не гаразд починає:<br>На святому небі усі звізди потьмарило,<br>Половина місяця у тьму уступило;<br>На Чорному морі не гаразд починає:<br>Ізо дна моря сильно хвиля вставає,<br>Судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває.<br>Перву часть одбивало —<br>У тихий Дунай заносило;<br>Другу часть одбивало —<br>У землю Грабськую<br>На каторгу турецьку заносило;<br>Третю часть одбивало —<br>Да на Чорному морі затопляло.<br>То-то же при тій часті два братики рідненькі,<br>Як голубоньки сивенькі,<br>То вони потопали,<br>Порятунку собі нівідкіля не мали.<br>Да вони один до одного припливали,<br>Словами промовляли,<br>Гірко ридали —<br>Прощенія домагали,<br>Перед Господом милосердним гріхи свої сповідали.<br>Бездільний, безрідний і безпомощний потопає,<br>Порятунку собі нівідкіль не має.<br>То він до їх припливає,<br>Словами промовляє,<br>Гірко сльозами ридає —<br>Прощенія домагає,<br>Перед Господом милосердним<br>Гріхи свої сповідає.<br>То ті брати промовляють словами,<br>Обіллються гірко сльозами:<br>«Се ж то нас, браття, не сильна морська хвиля затопляє —<br>Се то отцева молитва і материна<br>Нас, видимо, карає;<br>Що як ми у охотне військо виряджалися,<br>То од отця, од матки прощенія не приймали<br>Да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали;<br>То-то же ми собі превелику гордість мали:<br>Старшого брата у себе за брата не мали,<br>Сестру середульшу марне зневажали,<br>Близькому сусіді хліба й солі ізбавляли;<br>То-то же ми собі превелику гордість мали:<br>Проти Божих церков їжджали,<br>Шлички1 із голов не здіймали,<br>На своє лице хреста не клали,<br>Милосердного творця на поміч не призивали,<br>Да по улицях кіньми вигравали,<br>Да проти себе нікого не стрічали,<br>Діток малих кіньми розбивали,<br>Кров християнську на сиру землю проливали!<br>Ей, коли б то нас, браття,<br>Могла отцева і матчина молитва відсіля визволяти,<br>То нехай же ми могли вже знати,<br>Як отцеву і матчину молитву штити-поважати,<br>І старшого брата за рідного батька мати,<br>Сестру середульшую штити-поважати,<br>Близького сусіду у себе за рідного брата мати!»<br>То як стали словами промовляти,<br>Отцеву і матчину молитву споминати, —<br>Став [[Господь узнает своих!|'''Господь''']] милосердний їм помагати,<br>Стало Чорне море утихати;<br>То так-то утихло,<br>Ніби не гуляло.<br>То стали ті два брати к берегу припливати,<br>Стали за білий камінь рученьками брати<br>Да на край виходжати,<br>На край веселий,<br>Между мир хрещений,<br>У города християнськії<br>Та до отця, до матки в гості прибувати.<br>То-то же отець-мати навпроти синів виходжали,<br>Синів питали:<br>«Ой сини, пани-молодці!<br>Чи добре вам у дорозі починало?» —<br>«Добре, отець і мати, нам було на Чорному морі гуляти,<br>Тільки недобре було, отець і мати,<br>Чужому-чужениці на Чорному морі потопати:<br>Йому прощенія ні од кого прийняти<br>І на чужині порятунку дати!»<br>Да услиши, Господи, у просьбах, у молитвах<br>Люду царському,<br>Народу християнському<br>І усім головам слухащим<br>На многая літа<br>До конця віка!
<span lang="UK" /><br>1. ''У яких гріхах каялися брати-[[Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі|'''запорожці''']]? Хто міг їм простити гріхи? Як про це мовиться у думі?''
+
+
+
''[[Image:Л8д.jpg]]''
+
+
''<br>2. Як змальовано у творі чужинця? Чому він гине?<br>3. Знайдіть у тексті постійні епітети, порівняння, метафори. Поясніть їх значення.<br>4. Прочитайте кінцівку думи. Чим вона подібна до молитви?<br>5. Як ви думаєте, що допомогло братам врятуватися? Яку роль зіграло покаяння у гріхах?<br>6. Розкрийте символічний образ бурі на морі.<br>7. Подумайте, що дає людині дотримання норм християнської моралі. Чи збігаються норми такої моралі із загальнолюдськими цінностями?''<br>8. ''Чим співзвучна картина Івана Айвазовського «Буря на морі» із народною думою «Буря на Чорному морі»?''
+
+
[[Image:Л8в.jpg]] [[Image:Л8б.jpg]]
+
+
Опишіть морську стихію на художньому полотні, вживаючи вислови з [[Тема 8. Що таке текст|'''тексту''']] думи.
<br> Василь Цимбалюк, [[Українська література 8 клас|'''''Українська література , 8 клас.''''']]<br>Надіслано читачами з інтернет-сайту
+
+
<sub>українська література [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|скачати]], українська література [[Українська література|підручник]], українська література [[Українська література 8 клас|тести і відповіді]]</sub>
'''<u>Зміст уроку</u>'''
'''<u>Зміст уроку</u>'''
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
+
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB_%D0%B3%D1%80%D1%96%D1%85%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D1%83%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]
Буря на Чорному морі. Ой на Чорному морі, На білому камені, Ой там сидить ясен сокіл-білозірець, Низенько голову склонив, Та жалібно квилить-проквиляє, Та на святе небо, На Чорнеє море Іспильна поглядає. Що на святому небі, На Чорному морі не гаразд починає: На святому небі усі звізди потьмарило, Половина місяця у тьму уступило; На Чорному морі не гаразд починає: Ізо дна моря сильно хвиля вставає, Судна козацькі-молодецькі на три часті розбиває. Перву часть одбивало — У тихий Дунай заносило; Другу часть одбивало — У землю Грабськую На каторгу турецьку заносило; Третю часть одбивало — Да на Чорному морі затопляло. То-то же при тій часті два братики рідненькі, Як голубоньки сивенькі, То вони потопали, Порятунку собі нівідкіля не мали. Да вони один до одного припливали, Словами промовляли, Гірко ридали — Прощенія домагали, Перед Господом милосердним гріхи свої сповідали. Бездільний, безрідний і безпомощний потопає, Порятунку собі нівідкіль не має. То він до їх припливає, Словами промовляє, Гірко сльозами ридає — Прощенія домагає, Перед Господом милосердним Гріхи свої сповідає. То ті брати промовляють словами, Обіллються гірко сльозами: «Се ж то нас, браття, не сильна морська хвиля затопляє — Се то отцева молитва і материна Нас, видимо, карає; Що як ми у охотне військо виряджалися, То од отця, од матки прощенія не приймали Да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали; То-то же ми собі превелику гордість мали: Старшого брата у себе за брата не мали, Сестру середульшу марне зневажали, Близькому сусіді хліба й солі ізбавляли; То-то же ми собі превелику гордість мали: Проти Божих церков їжджали, Шлички1 із голов не здіймали, На своє лице хреста не клали, Милосердного творця на поміч не призивали, Да по улицях кіньми вигравали, Да проти себе нікого не стрічали, Діток малих кіньми розбивали, Кров християнську на сиру землю проливали! Ей, коли б то нас, браття, Могла отцева і матчина молитва відсіля визволяти, То нехай же ми могли вже знати, Як отцеву і матчину молитву штити-поважати, І старшого брата за рідного батька мати, Сестру середульшую штити-поважати, Близького сусіду у себе за рідного брата мати!» То як стали словами промовляти, Отцеву і матчину молитву споминати, — Став Господь милосердний їм помагати, Стало Чорне море утихати; То так-то утихло, Ніби не гуляло. То стали ті два брати к берегу припливати, Стали за білий камінь рученьками брати Да на край виходжати, На край веселий, Между мир хрещений, У города християнськії Та до отця, до матки в гості прибувати. То-то же отець-мати навпроти синів виходжали, Синів питали: «Ой сини, пани-молодці! Чи добре вам у дорозі починало?» — «Добре, отець і мати, нам було на Чорному морі гуляти, Тільки недобре було, отець і мати, Чужому-чужениці на Чорному морі потопати: Йому прощенія ні од кого прийняти І на чужині порятунку дати!» Да услиши, Господи, у просьбах, у молитвах Люду царському, Народу християнському І усім головам слухащим На многая літа До конця віка!
<span lang="UK" /> 1. У яких гріхах каялися брати-запорожці? Хто міг їм простити гріхи? Як про це мовиться у думі?
2. Як змальовано у творі чужинця? Чому він гине? 3. Знайдіть у тексті постійні епітети, порівняння, метафори. Поясніть їх значення. 4. Прочитайте кінцівку думи. Чим вона подібна до молитви? 5. Як ви думаєте, що допомогло братам врятуватися? Яку роль зіграло покаяння у гріхах? 6. Розкрийте символічний образ бурі на морі. 7. Подумайте, що дає людині дотримання норм християнської моралі. Чи збігаються норми такої моралі із загальнолюдськими цінностями? 8. Чим співзвучна картина Івана Айвазовського «Буря на морі» із народною думою «Буря на Чорному морі»?
Опишіть морську стихію на художньому полотні, вживаючи вислови з тексту думи.
Зміст урокуконспект уроку і опорний каркас презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінюванняПрактика задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
іншеТільки для вчителівідеальні уроки календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
