|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 8 клас|Географія 8 клас]]>>Географія: Підземні води. Основні артезіанські басейни України їх характеристика. Болота, їх типи і поширення. Причини заболочення. Штучні водні об`єкти та їх господарське призначення. Канали: Сіверський, Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро-Донбас, Північно-Кримський.''' <metakeywords>географія, 8 клас, урок, на тему, Підземні води, Основні артезіанські басейни України їх характеристика, Болота, їх типи і поширення, Причини заболочення, Штучні водні об`єкти та їх господарське призначення, Канали, Сіверський, Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро-Донбас, Північно-Кримський </metakeywords> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Географія|Географія]]>>[[Географія 8 клас|Географія 8 клас]]>>Підземні води. Основні артезіанські басейни України їх характеристика. Болота, їх типи і поширення. Причини заболочення. Штучні водні об`єкти та їх господарське призначення. Канали: Сіверський, Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро-Донбас, Північно-Кримський.''' <metakeywords>географія, 8 клас, урок, на тему, Підземні води, Основні артезіанські басейни України їх характеристика, Болота, їх типи і поширення, Причини заболочення, Штучні водні об`єкти та їх господарське призначення, Канали, Сіверський, Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро-Донбас, Північно-Кримський </metakeywords> |
| | | |
- | § 25. БОЛОТА І ПІДЗЕМНІ ВОДИ<br><br> БОЛОТА. Ділянки земної поверхні з надмірним зволоженням називають болотами або мочарами. В Україні вони займають близько 2 % території. Поширені здебільшого невеликі болота. За характером живлення, формою поверхні і складом рослинності їх поділяють на такі типи: низинні, перехідні і верхові.
| + | <br>'''Болота.''' Ділянки земної поверхні з надмірним зволоженням називають болотами або мочарами. В Україні вони займають близько 2 % території. Поширені здебільшого невеликі болота. За характером живлення, формою поверхні і складом [[Самостійна_робота_до_теми_Різноманітність_видового_складу,_закономірності_поширення_рослинності|рослинності]] їх поділяють на такі типи: низинні, перехідні і верхові. |
| | | |
- | <br> В Україні найбільше низинних боліт. Вони утворюються в зниженнях - на місці колишніх озер або в заплавах річок. Поверхня цих боліт увігнута або плоска. Живляться вони за рахунок ґрунтових вод, стоку поверхневих вод з довколишнього суходолу, річкових вод під час повеней і паводків, а також атмосферних опадів. З річковими та ґрунтовими водами в низинні болота потрапляє чимало мінеральних речовин, тому там росте багата вологолюбна рослинність — вільха, береза, осока, очерет, хвощ, зелений мох. Торф, що утворюється в таких болотах, може використовуватися як добриво для сільськогосподарських угідь. Найбільші низинні болота утворилися на Поліссі, у долинах Дніпра та його приток, плавних Дунаю. Щороку під час повені їх заливає вода і в місцях, де вона залишається впродовж літа, утворюються грузькі, непрохідні ділянки.
| |
| | | |
- | <br> Верхові болота лежать на підвищених ділянках — здебільшого вододілах. Живляться вони атмосферними опадами, тому бідні на мінеральні речовини. Рослинність, що росте там, невибаглива: пригнічена сосна, журавлина, пухівка, сфагнові мохи. Нагромадження торфу відбувається швидше в центральній частині болота, ніж на краях. Тому верхові болота мають опуклу форму. Найбільше верхове болото в Україні лежить в Українських Карпатах, на Полонинському хребті, на висоті близько 1 800 м. Воно утворилося внаслідок заболочення низки невеликих озерець.
| |
| | | |
- | <br> Перехідні болота є проміжною стадією між низинними і верховими. Спочатку утворюється низинне болото. У міру відмирання рослин його поверхня підвищується, доступ води, збагаченої мінеральними сполуками, обмежується, і рослинність змінюється на менш вибагливу до живлення. З'являється сфагновий мох, характерний для верхового болота, для живлення якого достатньо лише атмосферних опадів.
| + | В Україні найбільше низинних боліт. Вони утворюються в зниженнях - на місці колишніх озер або в заплавах річок. Поверхня цих боліт увігнута або плоска. Живляться вони за рахунок ґрунтових вод, стоку поверхневих вод з довколишнього суходолу, річкових вод під час повеней і паводків, а також атмосферних опадів. З річковими та [[Рослинність_і_тваринний_світ._Ґрунти._Особливості_природної_зональності_материка._Повні_уроки|ґрунт]]овими водами в низинні болота потрапляє чимало мінеральних речовин, тому там росте багата вологолюбна рослинність — вільха, береза, осока, очерет, хвощ, зелений мох. Торф, що утворюється в таких болотах, може використовуватися як добриво для сільськогосподарських угідь. Найбільші низинні болота утворилися на Поліссі, у долинах Дніпра та його приток, плавних Дунаю. Щороку під час повені їх заливає вода і в місцях, де вона залишається впродовж літа, утворюються грузькі, непрохідні ділянки. |
| | | |
- | <br> Болота мають важливе водоохоронне значення. Вони нагромаджують вологу, регулюють рівень води в колодязях, ставках, озерах. З них беруть початок струмки і річки. Болота послаблюють посухи в навколишній місцевості. Донедавна великі площі боліт в Україні осушувалися. Осушені землі використовувались як пасовища й луки. Проте осушення боліт призвело й до негативних наслідків: знизився рівень підземних вод, а це спричинило зникнення води в колодязях, обміління озер. Тому нині близько 10 % площі боліт в Україні перебувають під охороною. | + | <br>Верхові болота лежать на підвищених ділянках — здебільшого вододілах. Живляться вони атмосферними опадами, тому бідні на мінеральні речовини. Рослинність, що росте там, невибаглива: пригнічена сосна, журавлина, пухівка, [[Тема_37._Сфагнові_мохи,_утворення_торфу|сфагнові мохи]]. Нагромадження торфу відбувається швидше в центральній частині болота, ніж на краях. Тому верхові болота мають опуклу форму. Найбільше верхове болото в Україні лежить в Українських Карпатах, на Полонинському хребті, на висоті близько 1 800 м. Воно утворилося внаслідок заболочення низки невеликих озерець. |
| | | |
- | <br> ПІДЗЕМНІ ВОДИ. Як ви вже знаєте, підземні води залягають шарами, або горизонтами, у водопроникних породах. Перший від земної поверхні водоносний горизонт, який називається ґрунтовими водами, утворюється внаслідок просочування і нагромадження води від атмосферних опадів. Ґрунтовими водами живляться річки, озера, болота, їх використовують для водопостачання населених пунктів, ферм. | + | <br>Перехідні болота є проміжною стадією між низинними і верховими. Спочатку утворюється низинне болото. У міру відмирання рослин його поверхня підвищується, доступ води, збагаченої мінеральними сполуками, обмежується, і рослинність змінюється на менш вибагливу до [[Живлення,_його_типи._Акселеративні_методи|живлення]]. З'являється сфагновий мох, характерний для верхового болота, для живлення якого достатньо лише атмосферних опадів. |
| | | |
- | <br> Глибші водоносні горизонти містяться між водотривкими шарами порід і називаються міжпластовими водами, їх також живлять атмосферні опади, але не на всій протяжності водоносного горизонту, як ґрунтові води, а лише у місцях виходу водопроникних порід на поверхню. Міжпластові води менше реагують на сезонні зміни клімату та забруднення. | + | <br>Болота мають важливе водоохоронне значення. Вони нагромаджують вологу, регулюють рівень води в колодязях, ставках, озерах. З них беруть початок струмки і річки. Болота послаблюють посухи в навколишній місцевості. Донедавна великі площі боліт в Україні осушувалися. Осушені землі використовувались як пасовища й луки. Проте осушення боліт призвело й до негативних наслідків: знизився рівень підземних вод, а це спричинило зникнення води в колодязях, обміління [[Внутрішні_води_України._Озера._Презентація_уроку|озер]]. Тому нині близько 10 % площі боліт в Україні перебувають під охороною. |
| | | |
- | <br> У місцях, де водотривкі породи увігнуті, у водоносному шарі посилюється напір води. Якщо в такому місці пробурити свердловину, то вода битиме фонтаном. Такі напірні міжпластові води називають артезіанськими. В Україні артезіанські води залягають у кількох артезіанських басейнах: Дніпровсько-Донецькому, Волино-Подільському, Причорноморському. | + | <br>'''Підземні води'''. Як ви вже знаєте, підземні води залягають шарами, або горизонтами, у водопроникних породах. Перший від земної поверхні водоносний горизонт, який називається ґрунтовими водами, утворюється внаслідок просочування і нагромадження води від атмосферних [[Види_опадів_та_закономірності_їх_розподілу_на_земній_кулі|опадів]]. Ґрунтовими водами живляться річки, озера, болота, їх використовують для водопостачання населених пунктів, ферм. |
| | | |
- | <br> Циркулюючи у верхніх шарах літосфери, підземні води розчиняють мінерали і збагачуються хімічними елементами, що входять до їх складу. Вони розчиняють також гази земних надр. У результаті взаємодії води, порід і газів формуються мінеральні води, які мають біологічно активні властивості. Внаслідок цього вони здатні благотворно впливати на людський організм. Найбільше різних за складом мінеральних вод зосереджено в Українських Карпатах. | + | <br>Глибші водоносні горизонти містяться між водотривкими шарами порід і називаються міжпластовими водами, їх також живлять атмосферні опади, але не на всій протяжності водоносного горизонту, як ґрунтові води, а лише у місцях виходу водопроникних порід на поверхню. Міжпластові води менше реагують на сезонні зміни клімату та [[Населення_і_навколишнє_середовище,_проблеми_його_забруднення_і_охорони|забруднення]]. |
| | | |
- | <br> Термальні води — теплі з температурою понад +20 °С. Вони залягають у районах вулканізму, тобто в районі Вулканічного хребта в Українських Карпатах (у Закарпатській області). У світі термальні води широко використовують з лікувальною метою, проте в Україні вони використовуються мало. | + | <br>У місцях, де водотривкі породи увігнуті, у водоносному шарі посилюється напір води. Якщо в такому місці пробурити свердловину, то вода битиме фонтаном. Такі напірні міжпластові води називають артезіанськими. В Україні артезіанські води залягають у кількох артезіанських басейнах: Дніпровсько-Донецькому, Волино-Подільському, Причорноморському. |
| | | |
- | <br> Загальні запаси підземних вод в Україні перевищують 20 км3 за рік. Прісні води залягають на глибинах 300-400 м у північних регіонах України і 100-150 м - у південних. Глибше води засолені. Підземні води, що просочуються з поверхні, фільтруються шарами різних гірських порід. Тому їх якість зазвичай вища, ніж поверхневих. Це зумовлює широке використання підземних вод як питної води і для господарських потреб. Проте й підземні води нерідко забруднюються побутовими стоками, стічними водами промислових і транспортних підприємств. Тому їх потрібно раціонально використовувати та охороняти від забруднення. | + | <br>Циркулюючи у верхніх шарах [[333._Узагальнення_з_теми_“ЛІТОСФЕРА”.|літосфери]], підземні води розчиняють мінерали і збагачуються хімічними елементами, що входять до їх складу. Вони розчиняють також гази земних надр. У результаті взаємодії води, порід і газів формуються мінеральні води, які мають біологічно активні властивості. Внаслідок цього вони здатні благотворно впливати на людський організм. Найбільше різних за складом мінеральних вод зосереджено в Українських Карпатах. |
| | | |
- | <br> ВОДНІ РЕСУРСИ. Поверхневі, підземні та морські води становлять водні ресурси країни. Основну роль у забезпеченні населення і господарства країни прісною водою відіграють поверхневі води, передусім річки. За загальними запасами річкового стоку (близько 210 км3 за рік) Україна посідає одне з провідних місць у Європі. Проте сумарна величина запасів ще не характеризує реальної водозабезпеченості в країні. Лише чверть річкового стоку формується на території нашої держави (місцевий стік), решта надходить з поза її меж. Більш як половина річкового стоку — це так званий транзитний стік, який здійснюється Кілійським гирлом Дунаю і не відіграє особливої ролі в господарстві України. За показниками реальної водозабезпеченості, що розраховані на одного мешканця, Україна перебуває на одному з останніх місць серед європейських країн. Це стосується як поверхневих, так і підземних водних ресурсів. Головну роль у водозабезпеченні населення й господарства України відіграють води басейну Дніпра. | + | '''<br>Термальні води '''— теплі з температурою понад +20 °С. Вони залягають у районах вулканізму, тобто в районі Вулканічного хребта в Українських Карпатах (у Закарпатській області). У світі термальні води широко використовують з лікувальною метою, проте в Україні вони використовуються мало. |
| | | |
- | <br> Найвищу забезпеченість прісною водою мають північній західні області, насамперед Київська та Закарпатська, а найнижчу — АР Крим, Донецька, Харківська, Луганська, Одеська та Миколаївська області. Тому в багатьох містах і селах південної частини України відчувається нестача води.<br><br>ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ<br>Болота в Україні поширені на Поліссі та в долинах річок, більшість з них належить до низинних. | + | <br>Загальні запаси підземних вод в Україні перевищують 20 км3 за рік. Прісні води залягають на глибинах 300-400 м у північних регіонах України і 100-150 м - у південних. Глибше води засолені. Підземні води, що просочуються з поверхні, фільтруються шарами різних [[Гірські_породи._Ілюстрації|гірських порід]]. Тому їх якість зазвичай вища, ніж поверхневих. Це зумовлює широке використання підземних вод як питної води і для господарських потреб. Проте й підземні води нерідко забруднюються побутовими стоками, стічними водами промислових і транспортних підприємств. Тому їх потрібно раціонально використовувати та охороняти від забруднення. |
| | | |
- | <br>Найбільші артезіанські басейни в Україні: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський. | + | '''<br>Водні ресурси.''' Поверхневі, підземні та морські води становлять водні ресурси країни. Основну роль у забезпеченні населення і господарства країни прісною водою відіграють поверхневі води, передусім річки. За загальними запасами річкового стоку (близько 210 км3 за рік) Україна посідає одне з провідних місць у Європі. Проте сумарна величина запасів ще не характеризує реальної водозабезпеченості в країні. Лише чверть річкового стоку формується на території нашої [[Історичні_типи_держави_і_права:_поняття_і_загальна_характеристика._Державна_влада._Правоохоронні_органи:_поняття,_система.|держави]] (місцевий стік), решта надходить з поза її меж. Більш як половина річкового стоку — це так званий транзитний стік, який здійснюється Кілійським гирлом Дунаю і не відіграє особливої ролі в господарстві України. За показниками реальної водозабезпеченості, що розраховані на одного мешканця, Україна перебуває на одному з останніх місць серед європейських країн. Це стосується як поверхневих, так і підземних водних ресурсів. Головну роль у водозабезпеченні населення й господарства України відіграють води басейну Дніпра. |
| | | |
- | <br>Україна посідає одне з провідних місць у Європі за загальними запасами водних ресурсів, проте розподілені вони по території нерівномірно, реальна водозабезпеченість ними невелика.<br><br> І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко | + | <br>Найвищу забезпеченість прісною водою мають північній західні області, насамперед Київська та Закарпатська, а найнижчу — АР Крим, Донецька, Харківська, Луганська, Одеська та Миколаївська області. Тому в багатьох містах і селах південної частини України відчувається нестача [[51._Води_суходолу._Річки.|води]].<br><br>'''Запам'ятайте'''<br>Болота в Україні поширені на Поліссі та в долинах річок, більшість з них належить до низинних. |
| | | |
- | Фізична географія України 8 клас
| + | <br>Найбільші артезіанські басейни в Україні: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський. |
| | | |
- | Вислано читачами інтернет-сайту
| + | <br>Україна посідає одне з провідних місць у [[Успіхи_в_господарстві_середньовічній_Європі|Європі]] за загальними запасами водних ресурсів, проте розподілені вони по території нерівномірно, реальна водозабезпеченість ними невелика. |
| | | |
- | <sub>[[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами, [[Географія|плани-конспекти уроків]] з географії 8 класу, [[Географія_8_клас|книги та підручники]] згідно календарного плануванння географії 8 класу</sub> | + | ''<br> І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України [[8_клас_уроки|8 клас]]'' |
| + | |
| + | ''Вислано читачами інтернет-сайту'' |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | <sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами, [[Географія|плани-конспекти уроків]] з географії 8 класу, [[Географія 8 клас|книги та підручники]] згідно календарного плануванння географії 8 класу</sub> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| | | |
Текущая версия на 21:08, 15 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Підземні води. Основні артезіанські басейни України їх характеристика. Болота, їх типи і поширення. Причини заболочення. Штучні водні об`єкти та їх господарське призначення. Канали: Сіверський, Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро-Донбас, Північно-Кримський.
Болота. Ділянки земної поверхні з надмірним зволоженням називають болотами або мочарами. В Україні вони займають близько 2 % території. Поширені здебільшого невеликі болота. За характером живлення, формою поверхні і складом рослинності їх поділяють на такі типи: низинні, перехідні і верхові.
В Україні найбільше низинних боліт. Вони утворюються в зниженнях - на місці колишніх озер або в заплавах річок. Поверхня цих боліт увігнута або плоска. Живляться вони за рахунок ґрунтових вод, стоку поверхневих вод з довколишнього суходолу, річкових вод під час повеней і паводків, а також атмосферних опадів. З річковими та ґрунтовими водами в низинні болота потрапляє чимало мінеральних речовин, тому там росте багата вологолюбна рослинність — вільха, береза, осока, очерет, хвощ, зелений мох. Торф, що утворюється в таких болотах, може використовуватися як добриво для сільськогосподарських угідь. Найбільші низинні болота утворилися на Поліссі, у долинах Дніпра та його приток, плавних Дунаю. Щороку під час повені їх заливає вода і в місцях, де вона залишається впродовж літа, утворюються грузькі, непрохідні ділянки.
Верхові болота лежать на підвищених ділянках — здебільшого вододілах. Живляться вони атмосферними опадами, тому бідні на мінеральні речовини. Рослинність, що росте там, невибаглива: пригнічена сосна, журавлина, пухівка, сфагнові мохи. Нагромадження торфу відбувається швидше в центральній частині болота, ніж на краях. Тому верхові болота мають опуклу форму. Найбільше верхове болото в Україні лежить в Українських Карпатах, на Полонинському хребті, на висоті близько 1 800 м. Воно утворилося внаслідок заболочення низки невеликих озерець.
Перехідні болота є проміжною стадією між низинними і верховими. Спочатку утворюється низинне болото. У міру відмирання рослин його поверхня підвищується, доступ води, збагаченої мінеральними сполуками, обмежується, і рослинність змінюється на менш вибагливу до живлення. З'являється сфагновий мох, характерний для верхового болота, для живлення якого достатньо лише атмосферних опадів.
Болота мають важливе водоохоронне значення. Вони нагромаджують вологу, регулюють рівень води в колодязях, ставках, озерах. З них беруть початок струмки і річки. Болота послаблюють посухи в навколишній місцевості. Донедавна великі площі боліт в Україні осушувалися. Осушені землі використовувались як пасовища й луки. Проте осушення боліт призвело й до негативних наслідків: знизився рівень підземних вод, а це спричинило зникнення води в колодязях, обміління озер. Тому нині близько 10 % площі боліт в Україні перебувають під охороною.
Підземні води. Як ви вже знаєте, підземні води залягають шарами, або горизонтами, у водопроникних породах. Перший від земної поверхні водоносний горизонт, який називається ґрунтовими водами, утворюється внаслідок просочування і нагромадження води від атмосферних опадів. Ґрунтовими водами живляться річки, озера, болота, їх використовують для водопостачання населених пунктів, ферм.
Глибші водоносні горизонти містяться між водотривкими шарами порід і називаються міжпластовими водами, їх також живлять атмосферні опади, але не на всій протяжності водоносного горизонту, як ґрунтові води, а лише у місцях виходу водопроникних порід на поверхню. Міжпластові води менше реагують на сезонні зміни клімату та забруднення.
У місцях, де водотривкі породи увігнуті, у водоносному шарі посилюється напір води. Якщо в такому місці пробурити свердловину, то вода битиме фонтаном. Такі напірні міжпластові води називають артезіанськими. В Україні артезіанські води залягають у кількох артезіанських басейнах: Дніпровсько-Донецькому, Волино-Подільському, Причорноморському.
Циркулюючи у верхніх шарах літосфери, підземні води розчиняють мінерали і збагачуються хімічними елементами, що входять до їх складу. Вони розчиняють також гази земних надр. У результаті взаємодії води, порід і газів формуються мінеральні води, які мають біологічно активні властивості. Внаслідок цього вони здатні благотворно впливати на людський організм. Найбільше різних за складом мінеральних вод зосереджено в Українських Карпатах.
Термальні води — теплі з температурою понад +20 °С. Вони залягають у районах вулканізму, тобто в районі Вулканічного хребта в Українських Карпатах (у Закарпатській області). У світі термальні води широко використовують з лікувальною метою, проте в Україні вони використовуються мало.
Загальні запаси підземних вод в Україні перевищують 20 км3 за рік. Прісні води залягають на глибинах 300-400 м у північних регіонах України і 100-150 м - у південних. Глибше води засолені. Підземні води, що просочуються з поверхні, фільтруються шарами різних гірських порід. Тому їх якість зазвичай вища, ніж поверхневих. Це зумовлює широке використання підземних вод як питної води і для господарських потреб. Проте й підземні води нерідко забруднюються побутовими стоками, стічними водами промислових і транспортних підприємств. Тому їх потрібно раціонально використовувати та охороняти від забруднення.
Водні ресурси. Поверхневі, підземні та морські води становлять водні ресурси країни. Основну роль у забезпеченні населення і господарства країни прісною водою відіграють поверхневі води, передусім річки. За загальними запасами річкового стоку (близько 210 км3 за рік) Україна посідає одне з провідних місць у Європі. Проте сумарна величина запасів ще не характеризує реальної водозабезпеченості в країні. Лише чверть річкового стоку формується на території нашої держави (місцевий стік), решта надходить з поза її меж. Більш як половина річкового стоку — це так званий транзитний стік, який здійснюється Кілійським гирлом Дунаю і не відіграє особливої ролі в господарстві України. За показниками реальної водозабезпеченості, що розраховані на одного мешканця, Україна перебуває на одному з останніх місць серед європейських країн. Це стосується як поверхневих, так і підземних водних ресурсів. Головну роль у водозабезпеченні населення й господарства України відіграють води басейну Дніпра.
Найвищу забезпеченість прісною водою мають північній західні області, насамперед Київська та Закарпатська, а найнижчу — АР Крим, Донецька, Харківська, Луганська, Одеська та Миколаївська області. Тому в багатьох містах і селах південної частини України відчувається нестача води.
Запам'ятайте Болота в Україні поширені на Поліссі та в долинах річок, більшість з них належить до низинних.
Найбільші артезіанські басейни в Україні: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський.
Україна посідає одне з провідних місць у Європі за загальними запасами водних ресурсів, проте розподілені вони по території нерівномірно, реальна водозабезпеченість ними невелика.
І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко Фізична географія України 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани-конспекти уроків з географії 8 класу, книги та підручники згідно календарного плануванння географії 8 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|