|
|
|
| Строка 5: |
Строка 5: |
| | <br> | | <br> |
| | | | |
| - | ''' «РОМАН З НАРОДНОГО ЖИТТЯ»''' | + | ''' «РОМАН З НАРОДНОГО ЖИТТЯ»''' |
| | | | |
| - | <br>Прагнення глибоко дослідити закономірності народного життя привело Панаса Мирного до жанру великого епічного твору, який давав змогу широко висвітлити соціальні взаємини між людьми, передати нестримний потяг селянства до землі й волі. | + | <br>Прагнення глибоко дослідити закономірності народного життя привело Панаса Мирного до жанру великого епічного твору, який давав змогу широко висвітлити соціальні взаємини між людьми, передати нестримний потяг селянства до землі й волі. |
| | | | |
| - | <br>Важливим етапом у творчій передісторії роману '''«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»''' став нарис Мирного «Подо-ріжжя од Полтави до Гадячого» (1872), в якому виявився інтерес автора до життя селянства в переломну історичну епоху. Безземелля, напівголодне існування, непомірні побори, утиски з боку місцевих властей — ось що дошкуляє селянинові, щодня отруює йому життя. Такі соціальні причини зумовили появу в середовищі одвічних хліборобів злодія і бандита. | + | <br>Важливим етапом у творчій передісторії роману '''«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»''' став нарис Мирного «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» (1872), в якому виявився інтерес автора до життя селянства в переломну історичну епоху. Безземелля, напівголодне існування, непомірні побори, утиски з боку місцевих властей — ось що дошкуляє селянинові, щодня отруює йому життя. Такі соціальні причини зумовили появу в середовищі одвічних хліборобів злодія і бандита. |
| | | | |
| - | <br>Письменник так зацікавився історією «злющого зарі-зяки», що поклав її в основу повісті «Чіпка» (1872), За задумом автора в ній мав бути реалізований висновок про злочини Гнидки, зроблений ще в нариск розбишака є «скаліченим виводком свого побиту», де «все стало і стоїть нерухомо на однім місці, стояло, поки зачало гнити у самому корні», Змальовуючи в повісті незвичайну долю Чіпки Варениченка, розкриваючи зміни в його психіці, що привели до розбійництва, Мирний зловживав натуралістичними прийомами зображення. | + | <br>Письменник так зацікавився історією «злющого зарі-зяки», що поклав її в основу повісті «Чіпка» (1872), За задумом автора в ній мав бути реалізований висновок про злочини Гнидки, зроблений ще в нариск розбишака є «скаліченим виводком свого побиту», де «все стало і стоїть нерухомо на однім місці, стояло, поки зачало гнити у самому корні», Змальовуючи в повісті незвичайну долю Чіпки Варениченка, розкриваючи зміни в його психіці, що привели до розбійництва, Мирний зловживав натуралістичними прийомами зображення. |
| | | | |
| - | <br>Брат письменника, відомий фольклорист і критик Іван Білик, ознайомившись з рукописом повісті, загалом позитивно оцінив розвиток її сюжету, але порадив авторові розширити показ соціальних умов життя селянства і вмотивувати переродження молодого Чіпки. Мирний уважно прислухався до зауважень. Завдяки спільній праці обох братів невелика повість про одного героя переросла в багатоплановий соціально-психологічний роман. У ньому глибокий художній аналіз дійсності поєднується з всебічним розкриттям внутрішнього світу людини. | + | <br>Брат письменника, відомий фольклорист і критик Іван Білик, ознайомившись з рукописом повісті, загалом позитивно оцінив розвиток її сюжету, але порадив авторові розширити показ соціальних умов життя селянства і вмотивувати переродження молодого Чіпки. Мирний уважно прислухався до зауважень. Завдяки спільній праці обох братів невелика повість про одного героя переросла в багатоплановий соціально-психологічний роман. У ньому глибокий художній аналіз дійсності поєднується з всебічним розкриттям внутрішнього світу людини. |
| | | | |
| - | <br>Працю над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» було закінчено 1875 р. В алегоричній назві твору звучала головна ідея: воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори винесли в заголовок злободенне соціальне питання, вже цим самим привертаючи до нього увагу читачів, насамперед інтелектуальної громадськості. | + | <br>Працю над романом '''«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»''' було закінчено 1875 р. В алегоричній назві твору звучала головна ідея: воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори винесли в заголовок злободенне соціальне питання, вже цим самим привертаючи до нього увагу читачів, насамперед інтелектуальної громадськості. |
| | | | |
| - | <br>Уперше роман був надрукований 1880 р. в Женеві. При перевиданні твору в Україні автори змушені були дати йому назву «Пропаща сила» (1905), але пізніше він видається під первісним заголовком. Роман засвідчив новий етап у розвитку української прози. Це був перший «роман з народного життя», в якому, за визначенням Івана Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях.<br> | + | <br>Уперше роман був надрукований 1880 р. в Женеві. При перевиданні твору в Україні автори змушені були дати йому назву «Пропаща сила» (1905), але пізніше він видається під первісним заголовком. Роман засвідчив новий етап у розвитку української прози. Це був перший «роман з народного життя», в якому, за визначенням Івана Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях.<br> |
| | | | |
| | <br> Українська література 10 клас, Петро Хропко<br> | | <br> Українська література 10 клас, Петро Хропко<br> |
Версия 07:26, 23 апреля 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 10 клас>> Українська мова: Соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Історія створення. ТЛ Епічні твори. Їх особливості та жанри
«РОМАН З НАРОДНОГО ЖИТТЯ»
Прагнення глибоко дослідити закономірності народного життя привело Панаса Мирного до жанру великого епічного твору, який давав змогу широко висвітлити соціальні взаємини між людьми, передати нестримний потяг селянства до землі й волі.
Важливим етапом у творчій передісторії роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став нарис Мирного «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» (1872), в якому виявився інтерес автора до життя селянства в переломну історичну епоху. Безземелля, напівголодне існування, непомірні побори, утиски з боку місцевих властей — ось що дошкуляє селянинові, щодня отруює йому життя. Такі соціальні причини зумовили появу в середовищі одвічних хліборобів злодія і бандита.
Письменник так зацікавився історією «злющого зарі-зяки», що поклав її в основу повісті «Чіпка» (1872), За задумом автора в ній мав бути реалізований висновок про злочини Гнидки, зроблений ще в нариск розбишака є «скаліченим виводком свого побиту», де «все стало і стоїть нерухомо на однім місці, стояло, поки зачало гнити у самому корні», Змальовуючи в повісті незвичайну долю Чіпки Варениченка, розкриваючи зміни в його психіці, що привели до розбійництва, Мирний зловживав натуралістичними прийомами зображення.
Брат письменника, відомий фольклорист і критик Іван Білик, ознайомившись з рукописом повісті, загалом позитивно оцінив розвиток її сюжету, але порадив авторові розширити показ соціальних умов життя селянства і вмотивувати переродження молодого Чіпки. Мирний уважно прислухався до зауважень. Завдяки спільній праці обох братів невелика повість про одного героя переросла в багатоплановий соціально-психологічний роман. У ньому глибокий художній аналіз дійсності поєднується з всебічним розкриттям внутрішнього світу людини.
Працю над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» було закінчено 1875 р. В алегоричній назві твору звучала головна ідея: воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори винесли в заголовок злободенне соціальне питання, вже цим самим привертаючи до нього увагу читачів, насамперед інтелектуальної громадськості.
Уперше роман був надрукований 1880 р. в Женеві. При перевиданні твору в Україні автори змушені були дати йому назву «Пропаща сила» (1905), але пізніше він видається під первісним заголовком. Роман засвідчив новий етап у розвитку української прози. Це був перший «роман з народного життя», в якому, за визначенням Івана Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях.
Українська література 10 клас, Петро Хропко
Онлайн бібліотека з підручниками і книгами, плани конспектів уроків з української літератури, завдання з української літератури 10 класу скачати
Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|
