Текущая версия на 07:14, 9 октября 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 9 клас>> Українська мова: РЗМ № 5. Усний твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему. Підготовка до здачі усного контрольного твору

РЗМ № 5. Усний твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему. Підготовка до здачі усного контрольного твору.

§ 40. Усний твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему за складним планом

Пригадаймо

Підготовка до складання твору

Джерела для творчої роботи:
• літературні твори;
• мистецькі твори (живопис, музика, театр);
• спостереження за життєвими ситуаціями та природою (спостерігач, учасник ситуацій).

Авторський задум:
• вибір теми;
• формулювання основної думки;
• вибір заголовка.

Вибір характерних ознак майбутнього твору:
• мовний стиль (науковий, художній, публіцистичний);
• тип висловлювання (опис, роздум, розповідь);
• жанр (оповідання, замітка, повідомлення).

Матеріали для майбутнього твору:
• епіграф;
• цитати з літературних творів і критичних статей;
• прислів'я, афоризми, пов'язані з основною думкою твору.

382.  

Пригадайте один з ваших творів (той, що свого часу отримав найвищий бал). Чи дотримано в ньому поданої в рубриці «Пригадаймо» схеми?

383.

Дайте письмову відповідь на запитання

1. Що таке складний план?
2. Як ви розумієте лексичне значення слів моральний і етичний!
3. Які теми, на вашу думку, належать до морально-етичних?

384.

І. Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Відповідь обґрунтуйте. Скільки мікротем можна виділити в цьому тексті?

Доля

Ранок видався холодним і непривітним. За вікном тоскно шумів дощ. Вітер гнув дерева додолу, ніби заповзявся обрушити на них усю свою злість. З кухні долітав запах смаженої картоплі та м'яса. Біля плити поралась Надія Михайлівна — різала цибулю.

— Чого це ви вже встали? — з неприхованим роздратуванням запитала свекруху Ліда. — Я й сама могла б приготувати сніданок.
— Та я щоб скоріше, — виправдовувалася Надія Михайлівна і, важко зітхнувши, вийшла з кухні. Вона знала, що невістка недолюблювала її, але завжди намагалася знайти з Лідою спільну мову.

Її роздуми перервав телефонний дзвінок. Учителька цікавилась, чому вже третій день немає в школі Олі.

— Оля хвора. Застудилась. Так, неодмінно, щойно видужає. Надія Михайлівна поклала трубку й пішла заварювати липовий чай для Олі...

Поки Надія Михайлівна оббігала магазини, зварила обід, пролетіло півдня. Вона саме збиралася прати, як у двері подзвонили. Принесли телеграму. Чоловіків брат, веселий, завжди такий життєрадісний Петро, тяжко захворів. Просили негайно приїхати.

— Нікуди я тебе самого не пущу, — сказала чоловікові Надія Михайлівна. — Ти один не справишся з машиною. Зараз я подзвоню Сергієві.
За годину вони вже мчали нерівними сільськими дорогами.
— Синку, обережніше, не жени, дуже слизько, — глухим голосом попрохав батько...

Усе сталося за лічені секунди. Сергій не впорався з керуванням, машина проламала огорожу мосту і полетіла в річку...

Минув рік, як горе непроханим гостем постукало в їхню оселю. Життя в рідному домі для Надії Михайлівни стало просто нестерпним. Вона вже навіть не реагувала на Лідині образи, тільки сумно й байдуже дивилася в простір скляним поглядом і мовчала.

— Забирайся геть з хати! Ти мені тут не потрібна, вимітайся, — підкреслено крізь зуби цідила Ліда.
— Куди ж я піду? — промовила Надія Михайлівна ледь чутно, самими лише губами.
— Куди хочеш. Мене це не обходить.

Надія Михайлівна підійшла до стіни, на якій ще висіли фотографії чоловіка й сина, зняла синів портрет і поклала його в торбинку.

— Ну, ще довго будеш вовтузитись? — уже не стримуючи себе крикнула Ліда. Вихопила торбинку з рук свекрухи, жбурнула її у відчинені двері.
Старенька вийшла, підняла торбинку, обмацала її. Наткнулася на уламки скла. «Розбився Сергійків портрет», — подумала. З очей старої потекли сльози. «Усе, усе розбилося»... (За О. Артемчук).

ІІ. Поміркуйте й висловіть припущення, як склалася подальша доля Надії Михайлівни.

385.

І. Спишіть текст пісні на слова Миколи Лукова (музика Анатолія Горчинського). Обґрунтуйте спільність теми наведеного тексту і поданого в попередній вправі.

Росте черешня в мами на городі,
Стара-стара, а кожен рік цвіте,
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча вони й не дякують за те.

Живе старенька мати у господі —
Невтомні руки, серце золоте.
Щодня і дітям, і онукам годить,
Хоч рідко хто з них дякує за те.

Ну що ж, про вдячність забувають люди.
Душа сліпа у щасті, а проте
Вони прозріють, але пізно буде:
Черешня всохне, мати одцвіте.

Мамо, мамо, вічна і кохана...
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене.

ІІ. Підкресліть відокремлені означення. Роль яких художніх засобів вони виконують у тексті?

Запам'ятайте

У публіцистичних творах на морально-етичні теми автор висловлює своє ставлення, дає безпосередню оцінку повідомленому і тим самим підводить читача до певного (бажаного авторові) висновку, спонукає до роздумів.

386.

1. Прочитайте тексти: а) уривок із твору М. Коцюбинського «Що записано в книгу життя»; б) враження про виставу «Гріх», поставлену в Дніпропетровському театрі одного актора М. Мельником за мотивами творів М. Коцюбинського (сучасна версія). До яких стилів належать ці уривки?

Текст А

Що записано в книгу життя

...Сани йшли у затоки, стукались копилами, а він одставляв ногу і упирався в тверді краї дороги, як звик се робити, коли вивозив гній. Хвиськав кобилу... Ньо-о! І знов обертався назад.

Вони раді були обоє, що знову живуть спільним життям, як ще тоді, коли стара могла ходити по світі...

Не помітили навіть, як обступив їх гай. Потап спинив коняку.

— Не змерзли? — підійшов він до баби.
— Ні.
— Приїхали вже.

Баба зараз хотіла піднятись, але впала назад.

— Пождіть ще, полежте.

Він одійшов у гай, поринаючи глибоко в сніг і шукаючи місця. Вибрав під дубом, на гладенькім горбку, і наголос сказав:

— Тут добре буде.

В глибокій тиші снували дерева біле мереживо гілок, наче збирались закинуть невід в глибокі води неба, де неясно тремтіли золотою лускою, мов рибки, зорі.
«Краще, ніж у церкві», — подумав.

Наніс сюди сіна, зробив для мами ложе і поклав стару навзнаки. Хотів накрити веретою ноги, але вона не дала:

— Не треба... візьми додому, в хазяйстві здасться.

«А здасться», — подумав він і одклав набік верету. Але зараз роздумав і покрив маму до голови. Вона покірно витягла руки поверх верети, а він склав їх на грудях, як у мерця. Потому засвітив свічку і застромив між пальці.

«Що б ще зробити»? — подумав.

Встав на коліна, просто у сніг, і ткнувся лицем в зложені руки.

— Простіть мене, мамо...
— Хай Бог прощає...

Мав уже звестись, щоб був кінець нарешті, коли почув, що мати щось шепче.

— Що, мамо?
— Не ріжте зозулястої курки... вона буде нестися... З напівзгаслого ока у баби стікала сльоза.

Він обіцяв. Зарізати курку!.. Хіба курка мужицька страва?

Тепер вже все? Він встав на ноги, вклонився і побрів по снігу.

Упав з розгону на сани і вдарив коняку...

...А коли в гоні отому він озирнувся назад, свічка тихо і рівне палала поміж деревами, немов зірка разом з інеєм спустилась на землю і спочивала в снігу.

По небі плила самотня біленька хмаринка, як тінь голубиних крилець. Одвів очі од хмарки, скулився весь. Щось холодне залоскотало під грудьми. Може, то не хмаринка, а душа мами пливе?

І думки побігли назад. Лежить в гаю самотня, на холоднім ложі як підстрелений птах, дивиться в небо крізь сльози. Тільки свічка плаче над нею і капа гарячий віск на сухі, до смерті зложені руки.

Треба ж було одвозить... Послухав, сама схотіла, а могло б бути інакше. Могло б бути... Думав про гріх, про душу, про молитви церковні, християнські звичаї, «Шануй батька і матір твою...»

«Одна у нас мати і одна смерть», — говорив він до себе. Раптом піднявся на санях, подивився вперед, озирнувся назад себе і завернув круто коняку... І понісся в туман, серед клаптів збитого снігу, назад, по бабу... (За М. Коцюбинським).

Текст Б

Після вистави...

Після вистави «Гріх» глядачі виходять зі слізьми на очах і ще декілька годин не можуть заспокоїтись. Творчість Михайла Мельника спонукає до роздумів, змушує відчували і співчувати.

Актор пропонує нове, несподіване прочитання твору М. Коцюбинського. Спочатку вистава видається надто соціально спрямованою: іноді сучасне важке, непросте життя провокує зневіру і навіть зневагу до людства. Але з розвитком колізії глядач розуміє, що вистава — не тільки відгук на соціальні проблеми. Вона про вічні проблеми синівського обов'язку, проблеми вибору, проблеми сумління.

І тут на згадку приходить історія про материнське серце. За намовлянням дружини син має позбутися старої немічної матері. А як доказ здійсненого він мав привезти жінці серце матері. Чоловік вагався, але все-таки вчинив злочин. Несучи додому материне серце, спіткнувся, і материне серце промовило: «Тобі не боляче синку?..»

Героя вистави «Гріх» не зла дружина змусила відвезти матір до зимового лісу. Робити вибір між тим, кому віддати останній окраєць хліба — дітям чи старенькій, — змусили злиденні часи кінця XIX — початку XX ст. Але гостра проблема вибору постає і в сучасному житті, хоч вона й не зовсім природна для цивілізованого суспільства.

Надзвичайно сильні музичні та світлові засоби (характерні для всіх вистав М. Мельника) у поєднанні з унікальними декораціями змушують глибоко не лише відчути, але й замислитись про той щоденний вибір, який ми робимо...

Михайло Мельник знову переконав глядачів у тому, що він, як ніхто із сучасних митців, тримає руку на пульсі життя й пропонує своє, незамулене дріб'язковими турботами, бачення світу. Нам же залишається бути вдячними, що хоч хтось турбується про наше моральне здоров'я і з величезним успіхом (3 журналу).

ІІ. Пригадайте, як тема долі старих батьків відображена у фольклорі та в українській класичній літературі. Запишіть назви цих творів, а також відомі вам прислів'я, приказки. Зробіть виписки з наведених у цьому параграфі текстів.

ІІІ. Складіть план для усного твору в публіцистичному стилі. Підготуйтеся, використовуючи допоміжні матеріали, до участі в теледискусії на тему «Батьківські турботи і турботи про батьків».

387.

Які морально-етичні проблеми в сучасному житті вас хвилюють? Підготуйте усний твір у публіцистичному стилі на одну з обраних вами тем.
 

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова, Українська мова, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів

_{Матеріали з української мови, завдання та відповіді по класам, плани конспектів уроків з української мови для 9 класу}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.