|
|
|
| Строка 3: |
Строка 3: |
| | '''<metakeywords>географія, 7 клас, урок, на тему, вступ, Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. природні ресурси,наслідки природокористування</metakeywords>''' | | '''<metakeywords>географія, 7 клас, урок, на тему, вступ, Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. природні ресурси,наслідки природокористування</metakeywords>''' |
| | | | |
| - | Людство протягом своєї історії постійно використовувало багатства природи задля задоволення різних потреб. За наших часів природокористування досягло велетенських масштабів і надзвичайно загострило взаємовідносини між людиною і природою в географічній оболонці. Які особливості, проблеми й наслідки використання нині людством природних багатств, ви дізнаєтеся з цієї теми.<br> <br>'''Природні ресурси материків і океанів'''<br>Багатства Землі - це будь-які цінні тіла природи, які людина використовує або може використати як сировину, джерело енергії, безпосередньо для споживання, відпочинку та задоволення інших потреб. Земні багатства ще називають природними ресурсами. Ресурси поділяють за походженням, указуючи, до якої земної оболонки вони належать, за місцем розташування, за призначенням, за вичерпністю, за можливістю заміни одних ресурсів іншими.<br>На кожному материку і в кожному з океанів є різноманітні природні ресурси. (Пригадайте їхні назви.) Проте розміщені вони на Землі нерівномірно. Це пояснюється переважно відмінностями в геологічних процесах і кліматичних умовах, що характерні для материків і океанів.<br>Серед природних ресурсів особлива роль належить паливно-енергетичним . Майже до початку XIX ст. основним енергетичним ресурсом була деревина. З часом її замінило вугілля, а на зміну вугіллю прийшли нафта і газ. Цими важливими ресурсами володіють не всі країни. Тому у світі існує певна їх нестача, що часто призводить до енергетичних криз. Найбільший видобуток нафти та природного газу зосереджений в Азії, зокрема в Росії та в країнах Перської зато¬ки, а вугілля - в Європі, Азії та Австралії.<br>Мінеральні ресурси, в тому числі й енергетичні, це насамперед база для промислового виробництва. Тому вони мають велике' значення для кожної країни. Різноманітні рудні корисні копа¬лини видобувають у Китаї, Бра¬зилії, Росії, Австралії та в інших країнах. Великі запаси руд містяться на дні Світового океану.<br>Земельні ресурси є основою всієї живої природи і базою для, сільського господарства та вироб¬ництва продовольства. Однак ли¬ше 1/3 земель на нашій планеті -це сільськогосподарські угіддя. Розорано 15 % площі поверхні суходолу. Проте є території, де рілля становить 60 % і більше. До них передусім належить Європа (зокрема, й територія України) та Північна Америка.<br>Лісові ресурси охоплюють близько 4 млрд га земель. Чітко простежується два майже рівні за площею лісові пояси Землі -помірних та екваторіальних широт. За лісовими площами лідерами є Америка й Азія, а серед країн - Росія, Бразилія, Канада, США, Індонезія та ін.<br>Водні ресурси зосереджені переважно в океанах, які відрізняються значною солоністю. Запаси прісних вод становлять лише 0,6 % від загального об'єму води. Тому відчувається нестача таких важливих для людини ресурсів, як водні. Води нині недостатньо там, де її немає в природі, де її інтенсивно використовують або де вона стала непридатною для використання внаслідок забруднення .<br>Факти сьогодення<br>Нестача прісної води. Близько 60 % площі суходолу припадає на зони, де немає достатньої кількості прісної води. Четверта частина людства відчуває її нестачу, а ще понад 600 млн жителів планети страждають від нестачі та поганої якості питної води, що спричинює різні захворювання в людей.<br> <br>Природокористування та його наслідки. Сукупність усіх форм використання природних ресурсів називають природокористуванням. Природокористування - це добування і переробка ресурсів, їхнє відтворення і збереження. Залежно від наслідків використання ресурсів природокористування поділяють на раціональне і нераціональне. Раціональне природокористування передбачає економне використання ресурсів, турботу про їхнє відтворення з урахуванням перспектив розвитку господарства та збереження здоров'я людей. Нераціональне природокористування не забезпечує відтворення та збереження ресурсів і часто характеризується як хижацьке.<br>Існує багато прикладів, коли в різних куточках планети люди нещадно експлуатують природні ресурси без урахування їхніх запасів, особливостей і термінів відновлення. Таке необдумане господарювання призводить до негативних наслідків. Так, багато мінерально-сировинних ресурсів опиняються у відвалах, цінні породи дерев замінюються на інші, менш цінні, вода забруднюється значною кількістю хімічних речовин, а ґрунти втрачають свою родючість, потерпаючи від вітрової та водної ерозії. Нераціональне природокористування призвело до знищення куточків незайманої природи, диких тварин та рослин. Тільки за останні три століття на Землі зникло 120 видів тварин. Учені прогнозують, що в найближчі ЗО років така доля чекає на ще понад 100 видів.<br>Існує думка, що нестачу природних ресурсів можна поповнити завдяки Світовому океану - своєрідної комори біологічних та мінерально-сировинних ресурсів. Його величезні розміри створили спотворене уявлення про безмежність багатств. Однак сучасні масштаби вилову риби вже перевищили темпи її відтворення. Повністю зникли деякі безцінні види мешканців океану. Тому щоб відновлювати і збагачувати ресурси океану, люди навчилися вирощувати деякі організми в їхньому природному середовищі життя .<br><br>'''Порушення рівноваги в природі'''<br>Природний баланс порушує людина. Багато процесів у географічній оболонці мають характер колообігів, коли між природними компонентами триває постійний обмін речовиною та енергією. У при¬родних колообігах не буває відходів, адже всі компоненти природи,взаємодіючи між собою, використовуються знову й знову. У результаті між ними встановлюється певна рівновага. Однак людина своєю діяльністю, втручаючись у природні колообіги, порушує цю рівновагу. При цьому не лише руйнуються природні комплекси, а й різко погіршується стан довкілля й, відповідно, якість життя людини. При цьому немає особливого значення, який саме компонент зазнав видозмін. Рано чи пізно по ланцюжку природних зв'язків відлуння необачного вторгнення дійде й до самої людини.<br>Серед основних загроз, пов'язаних із порушенням природної рівноваги, є знищення лісів планети і, як наслідок, спустелення земель, забруднення повітря і водойм, утрата родючості ґрунтів.<br>Відомо, що площа листяних лісів, які існували в Європі в давнину, значно скоротилася. Це пов'язано з поширенням землеробства й стрімким збільшенням кількості міст. І нині тиск людини на ліси в усьому світі не зменшився. Адже ліси є важливою частиною господарства багатьох країн, що виробляють з деревини будівельні матеріали, меблі, папір та ін. Однак втручання людини в природні комплекси лісів загрожує їм загибеллю. Серйозні проблеми виникають і тоді, коли на місці вирубаних лісів насаджують інші породи дерев. Це порушує середовище життя тварин, різко змінює весь природний комплекс.<br>Поблизу екватора в Африці, Південній Америці, Євразії розкинулися вологі екваторіальні ліси. Незважаючи на всю їхню значущість, ці ліси зникають із загрозливою швидкістю. Як наслідок в атмосфері накопичується вуглекислий газ, через що значно підвищується температура повітря на Землі.<br><br>'''Факти сьогодення'''<br>Важливий ресурс планети. Вологі екваторіальні ліси відіграють важливу роль у регулюванні клімату планети: вони є головною ланкою в колообігах кисню, вуглецю й води. Ці ліси - цінне джерело продуктів харчування: 1650 видів рослин, що є в цих лісах, поживні! Щоразу, коли ми п'ємо какао, каву або напої з горіхом кола, їмо шоколад, банани та інші тропічні плоди або користуємося каучуком, ми торкаємося дарів сельви та гілей. Екваторіальний ліс дає медицині багато ліків. Навіть отруту кураре, яку добувають із кори дерев сельви, використовують у медицині для знеболювання під час операцій. Однак на Землі вже знищено понад 50 % цих важливих лісів. Причина масового нищення лісів криється в постійному попиті на деревину.<br>На нашій планеті неухильно збільшується площа пустель. За останні 50 років вона зросла на 9 млн км2, що дорівнює половині території Південної Америки. І нині пустелі охоплюють понад 40 % загальної площі суходолу.<br>Наступ пустелі на савану особливо відчувається в зоні Сахеля, розташованій на межі пустелі Сахари і саван. Значні посухи, що охопили Африку в 70 80-х роках XX ст., є відлунням безгосподарського використання угідь у саванах і рідколіссях. Боротися зі спустеленням дуже важко.<br>Значення раціонального природокористування. Визначальною умовою вирішення проблем, що виникають у разі порушення рівноваги в природі, є раціональне природокористування. Змінюючи природу, ми водночас маємо зберегти її для сучасного й майбутнього поколінь. У ряді країн Європи, Азії й Америки вже існують способи очищення, які дають змогу помітно зменшити викиди забруднювальних речовин. Широко застосовують так зване оборотне водопостачання, коли стоки підприємств очищують і повертають у виробництво, при цьому вони не потрапляють у річки, озера, підземні води. Існують також підприємства, де як сировину використовують відходи іншого підприємства. Адже безвідходне виробництво не «втручається» безпосередньо в природу й зберігає її рівновагу.<br>Особливе значення має поступова заміна екологічно небезпечних видів палива на більш «чисті», так звані нетрадиційні джерела енергії, зокрема сонячної, вітрової, енергії припливів, внутрішньої енергії Землі засобів захисту рослин дає змогу значно зменшити застосування отрутохімікатів.<br>Комплекси, які створили люди. На всіх материках промисловість, сільське господарство й зростання міст перетворили природні зони або їхні окремі ділянки на комплекси нового типу. Комплекси, які людина змінила або штучно створила на природній основі, називають антропогенними. Нині вони є невід'ємною частиною земної поверхні.<br>Як вам відомо, найчастіше людина змінює склад рослинності, застосовує осушення чи додаткове зрошення земель. Крім того, вона вирівнює схили чи закладає на них тераси, забудовує поверхню або, навпаки, риє на ній кар'єри, шахти, а також заповнює водою заглиблення, змінює русла річок чи одягає їх у бетонні береги. Все це не лише змінює зовні тип природного комплексу, а й порушує природні процеси.<br>За особливостями й ступенем змін природи сучасні антропогенні комплекси поділяють на слабо змінені, змінені, перетворені (культурні) і штучні.<br>До слабозмінених комплексів належать ті, в яких природні зв'язки майже не порушені. Це території, які охороняють (національні парки, заповідники та ін.), природні луки, ліси. (Пригадайте природоохоронні території на кожному з материків.)<br>Змінені комплекси виникають внаслідок тривалого нераціонального використання природних комплексів. Це вторинні збіднені ліси й чагарники, що з'явилися в районах підсічно-вогняного господарства, напівпустелі - унаслідок перевипасання худоби в сухих саванах, покинуті гірничі шахти та кар'єри в місцях видобутку корисних копалин, занедбані перезволожені ділянки місцевості. Відновити в них природні процеси неможливо, тому їх називають антропогенним бедлендом (у перекладі з англійської мови означає дурні землі, непридатні для обробітку).<br><br>Культурні комплекси - це поля, сади, плантації культурних рослин, сіяні луки, лісосмуги, парки для відпочинку, в яких природні зв'язки змінені цілеспрямовано і які постійно підтримує людина .<br>Штучні комплекси людина створює на природній основі. До них належать, наприклад, міста, села, транспортні шляхи, наземні комунікації, греблі тощо. На кожному материку такі комплекси створюють залежно від переважаючого типу господарської діяльності, її тривалості та залежно від природних особливостей території.<br>Людина освоїла, експлуатує і змінила тією чи іншою мірою природні комплекси майже на 60 % території нашої планети, а на 1/5 частині суходолу змінила їх докорінно. Помічено, що у формуванні сучасних антропогенних комплексів існує такий ланцюжок: промисловоміські комплекси тиснуть на сільські, а вони, у свою чергу, розширюються за рахунок лісів і природних луків,<br><br>'''Наука стверджує'''<br>Людина наступає на природу. За останні 60 років розораність суходолу зросла вдвічі, площа зрошуваних земель за останні 200 років збільшилася в 25 разів. Щорічно під забудови, комунікації та інші наземні споруди забирається понад ЗО млн га сільськогосподарських земель.<br><br><br>
| + | Людство протягом своєї історії постійно використовувало багатства природи задля задоволення різних потреб. За наших часів природокористування досягло велетенських масштабів і надзвичайно загострило взаємовідносини між людиною і природою в географічній оболонці. Які особливості, проблеми й наслідки використання нині людством природних багатств, ви дізнаєтеся з цієї теми.<br> <br>'''Природні ресурси материків і океанів'''<br>Багатства Землі - це будь-які цінні тіла природи, які людина використовує або може використати як сировину, джерело енергії, безпосередньо для споживання, відпочинку та задоволення інших потреб. Земні багатства ще називають природними ресурсами. Ресурси поділяють за походженням, указуючи, до якої земної оболонки вони належать, за місцем розташування, за призначенням, за вичерпністю, за можливістю заміни одних ресурсів іншими.<br>На кожному материку і в кожному з океанів є різноманітні природні ресурси. (Пригадайте їхні назви.) Проте розміщені вони на Землі нерівномірно. Це пояснюється переважно відмінностями в геологічних процесах і кліматичних умовах, що характерні для материків і океанів.<br>Серед природних ресурсів особлива роль належить паливно-енергетичним . Майже до початку XIX ст. основним енергетичним ресурсом була деревина. З часом її замінило вугілля, а на зміну вугіллю прийшли нафта і газ. Цими важливими ресурсами володіють не всі країни. Тому у світі існує певна їх нестача, що часто призводить до енергетичних криз. Найбільший видобуток нафти та природного газу зосереджений в Азії, зокрема в Росії та в країнах Перської зато¬ки, а вугілля - в Європі, Азії та Австралії.<br>Мінеральні ресурси, в тому числі й енергетичні, це насамперед база для промислового виробництва. Тому вони мають велике' значення для кожної країни. Різноманітні рудні корисні копа¬лини видобувають у Китаї, Бра¬зилії, Росії, Австралії та в інших країнах. Великі запаси руд містяться на дні Світового океану.<br>Земельні ресурси є основою всієї живої природи і базою для, сільського господарства та вироб¬ництва продовольства. Однак ли¬ше 1/3 земель на нашій планеті -це сільськогосподарські угіддя. Розорано 15 % площі поверхні суходолу. Проте є території, де рілля становить 60 % і більше. До них передусім належить Європа (зокрема, й територія України) та Північна Америка.<br>Лісові ресурси охоплюють близько 4 млрд га земель. Чітко простежується два майже рівні за площею лісові пояси Землі -помірних та екваторіальних широт. За лісовими площами лідерами є Америка й Азія, а серед країн - Росія, Бразилія, Канада, США, Індонезія та ін.<br>Водні ресурси зосереджені переважно в океанах, які відрізняються значною солоністю. Запаси прісних вод становлять лише 0,6 % від загального об'єму води. Тому відчувається нестача таких важливих для людини ресурсів, як водні. Води нині недостатньо там, де її немає в природі, де її інтенсивно використовують або де вона стала непридатною для використання внаслідок забруднення .<br>Факти сьогодення<br>Нестача прісної води. Близько 60 % площі суходолу припадає на зони, де немає достатньої кількості прісної води. Четверта частина людства відчуває її нестачу, а ще понад 600 млн жителів планети страждають від нестачі та поганої якості питної води, що спричинює різні захворювання в людей.<br> <br>Природокористування та його наслідки. Сукупність усіх форм використання природних ресурсів називають природокористуванням. Природокористування - це добування і переробка ресурсів, їхнє відтворення і збереження. Залежно від наслідків використання ресурсів природокористування поділяють на раціональне і нераціональне. Раціональне природокористування передбачає економне використання ресурсів, турботу про їхнє відтворення з урахуванням перспектив розвитку господарства та збереження здоров'я людей. Нераціональне природокористування не забезпечує відтворення та збереження ресурсів і часто характеризується як хижацьке.<br>Існує багато прикладів, коли в різних куточках планети люди нещадно експлуатують природні ресурси без урахування їхніх запасів, особливостей і термінів відновлення. Таке необдумане господарювання призводить до негативних наслідків. Так, багато мінерально-сировинних ресурсів опиняються у відвалах, цінні породи дерев замінюються на інші, менш цінні, вода забруднюється значною кількістю хімічних речовин, а ґрунти втрачають свою родючість, потерпаючи від вітрової та водної ерозії. Нераціональне природокористування призвело до знищення куточків незайманої природи, диких тварин та рослин. Тільки за останні три століття на Землі зникло 120 видів тварин. Учені прогнозують, що в найближчі ЗО років така доля чекає на ще понад 100 видів.<br>Існує думка, що нестачу природних ресурсів можна поповнити завдяки Світовому океану - своєрідної комори біологічних та мінерально-сировинних ресурсів. Його величезні розміри створили спотворене уявлення про безмежність багатств. Однак сучасні масштаби вилову риби вже перевищили темпи її відтворення. Повністю зникли деякі безцінні види мешканців океану. Тому щоб відновлювати і збагачувати ресурси океану, люди навчилися вирощувати деякі організми в їхньому природному середовищі життя .<br><br>'''Порушення рівноваги в природі'''<br>Природний баланс порушує людина. Багато процесів у географічній оболонці мають характер колообігів, коли між природними компонентами триває постійний обмін речовиною та енергією. У при¬родних колообігах не буває відходів, адже всі компоненти природи,взаємодіючи між собою, використовуються знову й знову. У результаті між ними встановлюється певна рівновага. Однак людина своєю діяльністю, втручаючись у природні колообіги, порушує цю рівновагу. При цьому не лише руйнуються природні комплекси, а й різко погіршується стан довкілля й, відповідно, якість життя людини. При цьому немає особливого значення, який саме компонент зазнав видозмін. Рано чи пізно по ланцюжку природних зв'язків відлуння необачного вторгнення дійде й до самої людини.<br>Серед основних загроз, пов'язаних із порушенням природної рівноваги, є знищення лісів планети і, як наслідок, спустелення земель, забруднення повітря і водойм, утрата родючості ґрунтів.<br>Відомо, що площа листяних лісів, які існували в Європі в давнину, значно скоротилася. Це пов'язано з поширенням землеробства й стрімким збільшенням кількості міст. І нині тиск людини на ліси в усьому світі не зменшився. Адже ліси є важливою частиною господарства багатьох країн, що виробляють з деревини будівельні матеріали, меблі, папір та ін. Однак втручання людини в природні комплекси лісів загрожує їм загибеллю. Серйозні проблеми виникають і тоді, коли на місці вирубаних лісів насаджують інші породи дерев. Це порушує середовище життя тварин, різко змінює весь природний комплекс.<br>Поблизу екватора в Африці, Південній Америці, Євразії розкинулися вологі екваторіальні ліси. Незважаючи на всю їхню значущість, ці ліси зникають із загрозливою швидкістю. Як наслідок в атмосфері накопичується вуглекислий газ, через що значно підвищується температура повітря на Землі.<br><br>'''Факти сьогодення'''<br>Важливий ресурс планети. Вологі екваторіальні ліси відіграють важливу роль у регулюванні клімату планети: вони є головною ланкою в колообігах кисню, вуглецю й води. Ці ліси - цінне джерело продуктів харчування: 1650 видів рослин, що є в цих лісах, поживні! Щоразу, коли ми п'ємо какао, каву або напої з горіхом кола, їмо шоколад, банани та інші тропічні плоди або користуємося каучуком, ми торкаємося дарів сельви та гілей. Екваторіальний ліс дає медицині багато ліків. Навіть отруту кураре, яку добувають із кори дерев сельви, використовують у медицині для знеболювання під час операцій. Однак на Землі вже знищено понад 50 % цих важливих лісів. Причина масового нищення лісів криється в постійному попиті на деревину.<br>На нашій планеті неухильно збільшується площа пустель. За останні 50 років вона зросла на 9 млн км2, що дорівнює половині території Південної Америки. І нині пустелі охоплюють понад 40 % загальної площі суходолу.<br>Наступ пустелі на савану особливо відчувається в зоні Сахеля, розташованій на межі пустелі Сахари і саван. Значні посухи, що охопили Африку в 70 80-х роках XX ст., є відлунням безгосподарського використання угідь у саванах і рідколіссях. Боротися зі спустеленням дуже важко.<br>Значення раціонального природокористування. Визначальною умовою вирішення проблем, що виникають у разі порушення рівноваги в природі, є раціональне природокористування. Змінюючи природу, ми водночас маємо зберегти її для сучасного й майбутнього поколінь. У ряді країн Європи, Азії й Америки вже існують способи очищення, які дають змогу помітно зменшити викиди забруднювальних речовин. Широко застосовують так зване оборотне водопостачання, коли стоки підприємств очищують і повертають у виробництво, при цьому вони не потрапляють у річки, озера, підземні води. Існують також підприємства, де як сировину використовують відходи іншого підприємства. Адже безвідходне виробництво не «втручається» безпосередньо в природу й зберігає її рівновагу.<br>Особливе значення має поступова заміна екологічно небезпечних видів палива на більш «чисті», так звані нетрадиційні джерела енергії, зокрема сонячної, вітрової, енергії припливів, внутрішньої енергії Землі засобів захисту рослин дає змогу значно зменшити застосування отрутохімікатів.<br>Комплекси, які створили люди. На всіх материках промисловість, сільське господарство й зростання міст перетворили природні зони або їхні окремі ділянки на комплекси нового типу. Комплекси, які людина змінила або штучно створила на природній основі, називають антропогенними. Нині вони є невід'ємною частиною земної поверхні.<br>Як вам відомо, найчастіше людина змінює склад рослинності, застосовує осушення чи додаткове зрошення земель. Крім того, вона вирівнює схили чи закладає на них тераси, забудовує поверхню або, навпаки, риє на ній кар'єри, шахти, а також заповнює водою заглиблення, змінює русла річок чи одягає їх у бетонні береги. Все це не лише змінює зовні тип природного комплексу, а й порушує природні процеси.<br>За особливостями й ступенем змін природи сучасні антропогенні комплекси поділяють на слабо змінені, змінені, перетворені (культурні) і штучні.<br>До слабозмінених комплексів належать ті, в яких природні зв'язки майже не порушені. Це території, які охороняють (національні парки, заповідники та ін.), природні луки, ліси. (Пригадайте природоохоронні території на кожному з материків.)<br>Змінені комплекси виникають внаслідок тривалого нераціонального використання природних комплексів. Це вторинні збіднені ліси й чагарники, що з'явилися в районах підсічно-вогняного господарства, напівпустелі - унаслідок перевипасання худоби в сухих саванах, покинуті гірничі шахти та кар'єри в місцях видобутку корисних копалин, занедбані перезволожені ділянки місцевості. Відновити в них природні процеси неможливо, тому їх називають антропогенним бедлендом (у перекладі з англійської мови означає дурні землі, непридатні для обробітку).<br><br>Культурні комплекси - це поля, сади, плантації культурних рослин, сіяні луки, лісосмуги, парки для відпочинку, в яких природні зв'язки змінені цілеспрямовано і які постійно підтримує людина .<br>Штучні комплекси людина створює на природній основі. До них належать, наприклад, міста, села, транспортні шляхи, наземні комунікації, греблі тощо. На кожному материку такі комплекси створюють залежно від переважаючого типу господарської діяльності, її тривалості та залежно від природних особливостей території.<br>Людина освоїла, експлуатує і змінила тією чи іншою мірою природні комплекси майже на 60 % території нашої планети, а на 1/5 частині суходолу змінила їх докорінно. Помічено, що у формуванні сучасних антропогенних комплексів існує такий ланцюжок: промисловоміські комплекси тиснуть на сільські, а вони, у свою чергу, розширюються за рахунок лісів і природних луків,<br><br>'''Наука стверджує'''<br>Людина наступає на природу. За останні 60 років розораність суходолу зросла вдвічі, площа зрошуваних земель за останні 200 років збільшилася в 25 разів. Щорічно під забудови, комунікації та інші наземні споруди забирається понад ЗО млн га сільськогосподарських земель.<br><br> |
| | | | |
| | '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| Строка 43: |
Строка 43: |
| | <br> Географія материків і океанів. 7 клас. В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова | | <br> Географія материків і океанів. 7 клас. В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова |
| | | | |
| - | Планування уроків з [[Географії|Географії]], відповіді на тести, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді по класам]], домашнє завадання та робота з [[Географія 7 клас|географії 7 клас]] | + | Планування уроків з [[Географія|Географії]], відповіді на тести, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді по класам]], домашнє завадання та робота з [[Географія 7 клас|географії 7 клас]] |
| | | | |
| | <br> | | <br> |
Версия 08:31, 26 июня 2010
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас: 'Природні ресурси материків і океанів, їх класифікація. Використання природних ресурсів, наслідки природокористування. Зміна взаємозв’язків між компонентами природи під впливом господарської діяльності людини. Порушення рівноваги в природі. Антропогенні природні комплекси
Людство протягом своєї історії постійно використовувало багатства природи задля задоволення різних потреб. За наших часів природокористування досягло велетенських масштабів і надзвичайно загострило взаємовідносини між людиною і природою в географічній оболонці. Які особливості, проблеми й наслідки використання нині людством природних багатств, ви дізнаєтеся з цієї теми.
Природні ресурси материків і океанів
Багатства Землі - це будь-які цінні тіла природи, які людина використовує або може використати як сировину, джерело енергії, безпосередньо для споживання, відпочинку та задоволення інших потреб. Земні багатства ще називають природними ресурсами. Ресурси поділяють за походженням, указуючи, до якої земної оболонки вони належать, за місцем розташування, за призначенням, за вичерпністю, за можливістю заміни одних ресурсів іншими.
На кожному материку і в кожному з океанів є різноманітні природні ресурси. (Пригадайте їхні назви.) Проте розміщені вони на Землі нерівномірно. Це пояснюється переважно відмінностями в геологічних процесах і кліматичних умовах, що характерні для материків і океанів.
Серед природних ресурсів особлива роль належить паливно-енергетичним . Майже до початку XIX ст. основним енергетичним ресурсом була деревина. З часом її замінило вугілля, а на зміну вугіллю прийшли нафта і газ. Цими важливими ресурсами володіють не всі країни. Тому у світі існує певна їх нестача, що часто призводить до енергетичних криз. Найбільший видобуток нафти та природного газу зосереджений в Азії, зокрема в Росії та в країнах Перської зато¬ки, а вугілля - в Європі, Азії та Австралії.
Мінеральні ресурси, в тому числі й енергетичні, це насамперед база для промислового виробництва. Тому вони мають велике' значення для кожної країни. Різноманітні рудні корисні копа¬лини видобувають у Китаї, Бра¬зилії, Росії, Австралії та в інших країнах. Великі запаси руд містяться на дні Світового океану.
Земельні ресурси є основою всієї живої природи і базою для, сільського господарства та вироб¬ництва продовольства. Однак ли¬ше 1/3 земель на нашій планеті -це сільськогосподарські угіддя. Розорано 15 % площі поверхні суходолу. Проте є території, де рілля становить 60 % і більше. До них передусім належить Європа (зокрема, й територія України) та Північна Америка.
Лісові ресурси охоплюють близько 4 млрд га земель. Чітко простежується два майже рівні за площею лісові пояси Землі -помірних та екваторіальних широт. За лісовими площами лідерами є Америка й Азія, а серед країн - Росія, Бразилія, Канада, США, Індонезія та ін.
Водні ресурси зосереджені переважно в океанах, які відрізняються значною солоністю. Запаси прісних вод становлять лише 0,6 % від загального об'єму води. Тому відчувається нестача таких важливих для людини ресурсів, як водні. Води нині недостатньо там, де її немає в природі, де її інтенсивно використовують або де вона стала непридатною для використання внаслідок забруднення .
Факти сьогодення
Нестача прісної води. Близько 60 % площі суходолу припадає на зони, де немає достатньої кількості прісної води. Четверта частина людства відчуває її нестачу, а ще понад 600 млн жителів планети страждають від нестачі та поганої якості питної води, що спричинює різні захворювання в людей.
Природокористування та його наслідки. Сукупність усіх форм використання природних ресурсів називають природокористуванням. Природокористування - це добування і переробка ресурсів, їхнє відтворення і збереження. Залежно від наслідків використання ресурсів природокористування поділяють на раціональне і нераціональне. Раціональне природокористування передбачає економне використання ресурсів, турботу про їхнє відтворення з урахуванням перспектив розвитку господарства та збереження здоров'я людей. Нераціональне природокористування не забезпечує відтворення та збереження ресурсів і часто характеризується як хижацьке.
Існує багато прикладів, коли в різних куточках планети люди нещадно експлуатують природні ресурси без урахування їхніх запасів, особливостей і термінів відновлення. Таке необдумане господарювання призводить до негативних наслідків. Так, багато мінерально-сировинних ресурсів опиняються у відвалах, цінні породи дерев замінюються на інші, менш цінні, вода забруднюється значною кількістю хімічних речовин, а ґрунти втрачають свою родючість, потерпаючи від вітрової та водної ерозії. Нераціональне природокористування призвело до знищення куточків незайманої природи, диких тварин та рослин. Тільки за останні три століття на Землі зникло 120 видів тварин. Учені прогнозують, що в найближчі ЗО років така доля чекає на ще понад 100 видів.
Існує думка, що нестачу природних ресурсів можна поповнити завдяки Світовому океану - своєрідної комори біологічних та мінерально-сировинних ресурсів. Його величезні розміри створили спотворене уявлення про безмежність багатств. Однак сучасні масштаби вилову риби вже перевищили темпи її відтворення. Повністю зникли деякі безцінні види мешканців океану. Тому щоб відновлювати і збагачувати ресурси океану, люди навчилися вирощувати деякі організми в їхньому природному середовищі життя .
Порушення рівноваги в природі
Природний баланс порушує людина. Багато процесів у географічній оболонці мають характер колообігів, коли між природними компонентами триває постійний обмін речовиною та енергією. У при¬родних колообігах не буває відходів, адже всі компоненти природи,взаємодіючи між собою, використовуються знову й знову. У результаті між ними встановлюється певна рівновага. Однак людина своєю діяльністю, втручаючись у природні колообіги, порушує цю рівновагу. При цьому не лише руйнуються природні комплекси, а й різко погіршується стан довкілля й, відповідно, якість життя людини. При цьому немає особливого значення, який саме компонент зазнав видозмін. Рано чи пізно по ланцюжку природних зв'язків відлуння необачного вторгнення дійде й до самої людини.
Серед основних загроз, пов'язаних із порушенням природної рівноваги, є знищення лісів планети і, як наслідок, спустелення земель, забруднення повітря і водойм, утрата родючості ґрунтів.
Відомо, що площа листяних лісів, які існували в Європі в давнину, значно скоротилася. Це пов'язано з поширенням землеробства й стрімким збільшенням кількості міст. І нині тиск людини на ліси в усьому світі не зменшився. Адже ліси є важливою частиною господарства багатьох країн, що виробляють з деревини будівельні матеріали, меблі, папір та ін. Однак втручання людини в природні комплекси лісів загрожує їм загибеллю. Серйозні проблеми виникають і тоді, коли на місці вирубаних лісів насаджують інші породи дерев. Це порушує середовище життя тварин, різко змінює весь природний комплекс.
Поблизу екватора в Африці, Південній Америці, Євразії розкинулися вологі екваторіальні ліси. Незважаючи на всю їхню значущість, ці ліси зникають із загрозливою швидкістю. Як наслідок в атмосфері накопичується вуглекислий газ, через що значно підвищується температура повітря на Землі.
Факти сьогодення
Важливий ресурс планети. Вологі екваторіальні ліси відіграють важливу роль у регулюванні клімату планети: вони є головною ланкою в колообігах кисню, вуглецю й води. Ці ліси - цінне джерело продуктів харчування: 1650 видів рослин, що є в цих лісах, поживні! Щоразу, коли ми п'ємо какао, каву або напої з горіхом кола, їмо шоколад, банани та інші тропічні плоди або користуємося каучуком, ми торкаємося дарів сельви та гілей. Екваторіальний ліс дає медицині багато ліків. Навіть отруту кураре, яку добувають із кори дерев сельви, використовують у медицині для знеболювання під час операцій. Однак на Землі вже знищено понад 50 % цих важливих лісів. Причина масового нищення лісів криється в постійному попиті на деревину.
На нашій планеті неухильно збільшується площа пустель. За останні 50 років вона зросла на 9 млн км2, що дорівнює половині території Південної Америки. І нині пустелі охоплюють понад 40 % загальної площі суходолу.
Наступ пустелі на савану особливо відчувається в зоні Сахеля, розташованій на межі пустелі Сахари і саван. Значні посухи, що охопили Африку в 70 80-х роках XX ст., є відлунням безгосподарського використання угідь у саванах і рідколіссях. Боротися зі спустеленням дуже важко.
Значення раціонального природокористування. Визначальною умовою вирішення проблем, що виникають у разі порушення рівноваги в природі, є раціональне природокористування. Змінюючи природу, ми водночас маємо зберегти її для сучасного й майбутнього поколінь. У ряді країн Європи, Азії й Америки вже існують способи очищення, які дають змогу помітно зменшити викиди забруднювальних речовин. Широко застосовують так зване оборотне водопостачання, коли стоки підприємств очищують і повертають у виробництво, при цьому вони не потрапляють у річки, озера, підземні води. Існують також підприємства, де як сировину використовують відходи іншого підприємства. Адже безвідходне виробництво не «втручається» безпосередньо в природу й зберігає її рівновагу.
Особливе значення має поступова заміна екологічно небезпечних видів палива на більш «чисті», так звані нетрадиційні джерела енергії, зокрема сонячної, вітрової, енергії припливів, внутрішньої енергії Землі засобів захисту рослин дає змогу значно зменшити застосування отрутохімікатів.
Комплекси, які створили люди. На всіх материках промисловість, сільське господарство й зростання міст перетворили природні зони або їхні окремі ділянки на комплекси нового типу. Комплекси, які людина змінила або штучно створила на природній основі, називають антропогенними. Нині вони є невід'ємною частиною земної поверхні.
Як вам відомо, найчастіше людина змінює склад рослинності, застосовує осушення чи додаткове зрошення земель. Крім того, вона вирівнює схили чи закладає на них тераси, забудовує поверхню або, навпаки, риє на ній кар'єри, шахти, а також заповнює водою заглиблення, змінює русла річок чи одягає їх у бетонні береги. Все це не лише змінює зовні тип природного комплексу, а й порушує природні процеси.
За особливостями й ступенем змін природи сучасні антропогенні комплекси поділяють на слабо змінені, змінені, перетворені (культурні) і штучні.
До слабозмінених комплексів належать ті, в яких природні зв'язки майже не порушені. Це території, які охороняють (національні парки, заповідники та ін.), природні луки, ліси. (Пригадайте природоохоронні території на кожному з материків.)
Змінені комплекси виникають внаслідок тривалого нераціонального використання природних комплексів. Це вторинні збіднені ліси й чагарники, що з'явилися в районах підсічно-вогняного господарства, напівпустелі - унаслідок перевипасання худоби в сухих саванах, покинуті гірничі шахти та кар'єри в місцях видобутку корисних копалин, занедбані перезволожені ділянки місцевості. Відновити в них природні процеси неможливо, тому їх називають антропогенним бедлендом (у перекладі з англійської мови означає дурні землі, непридатні для обробітку).
Культурні комплекси - це поля, сади, плантації культурних рослин, сіяні луки, лісосмуги, парки для відпочинку, в яких природні зв'язки змінені цілеспрямовано і які постійно підтримує людина .
Штучні комплекси людина створює на природній основі. До них належать, наприклад, міста, села, транспортні шляхи, наземні комунікації, греблі тощо. На кожному материку такі комплекси створюють залежно від переважаючого типу господарської діяльності, її тривалості та залежно від природних особливостей території.
Людина освоїла, експлуатує і змінила тією чи іншою мірою природні комплекси майже на 60 % території нашої планети, а на 1/5 частині суходолу змінила їх докорінно. Помічено, що у формуванні сучасних антропогенних комплексів існує такий ланцюжок: промисловоміські комплекси тиснуть на сільські, а вони, у свою чергу, розширюються за рахунок лісів і природних луків,
Наука стверджує
Людина наступає на природу. За останні 60 років розораність суходолу зросла вдвічі, площа зрошуваних земель за останні 200 років збільшилася в 25 разів. Щорічно під забудови, комунікації та інші наземні споруди забирається понад ЗО млн га сільськогосподарських земель.
Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Географія материків і океанів. 7 клас. В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова
Планування уроків з Географії, відповіді на тести, завдання та відповіді по класам, домашнє завадання та робота з географії 7 клас
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|
