'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, гіпермаркет знань, повний урок, повні уроки, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас повний урок, Історія України 7 клас повні уроки, Історія України 7 клас скачати, Історія України 7 клас урок безкоштовно, Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, гіпермаркет знань, повний урок, повні уроки, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас повний урок, Історія України 7 клас повні уроки, Історія України 7 клас скачати, Історія України 7 клас урок безкоштовно, Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави</metakeywords>'''
-
'''Тема:''' Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.<br>'''Тип уроку:''' засвоєння та перевірки знань<br>'''Мета:''' опанування нової теми, повторення та закріплення вивченого на попередніх уроках матеріалу.
+
=== Тип уроку ===
-
<br>'''Завдання:'''
+
Засвоєння та перевірки знань
-
- розвинути навички критичного ставлення до різних джерел історичної інформації;
+
=== Мета ===
-
- повторити та закріпити вивчений матеріал;
+
Опанування нової теми, повторення та закріплення вивченого на попередніх уроках матеріалу.
-
- розвинути навички аргументування своєї точки зору;
+
=== Завдання ===
-
- навчитися робити аналіз відеоматеріалів;
+
*розвинути навички критичного ставлення до різних [[Історичні джерела. Археологія|джерел]] історичної інформації;
-
- засвоїти знання з нової теми.
+
*повторити та закріпити вивчений матеріал;
-
<br>
+
*розвинути навички аргументування своєї точки зору;
-
'''Хід уроку:'''
+
*навчитися робити аналіз відеоматеріалів;
-
'''І.''' Привітання вчителя та оголошення теми.
+
*засвоїти знання з нової теми.<br>
-
<br>'''ІІ.''' Мотивація до вивчення нової теми.<br>
+
=== Хід уроку ===
-
'''ІІІ.''' Повторення вивченої теми, перевірка домашнього завдання, перевірка знань, що пов′язані з новою темою.<br><br>'''Повторення вивченого матеріалу'''<br><br>1. Які були основні джерела культури Київської Русі?<br>2. У чому полягають особливості літописання на Русі?<br>3. Які ви можете назвати видатні архітектурні пам'ятники Київської Русі?
+
=== Привітання вчителя та оголошення теми ===
-
<br>
+
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розглянемо тему "Особливості розвитку культури [[Галицько-Волинська держава. Повний урок|Галицько-Волинської держави]]". Сподіваюся, вона не залишить вас байдужими!
-
'''IV.''' Вивчення нової теми.<br><br>Мистецтво Галицько-Волинської землі XII-XIII ст. не можна розділити межею монгольського завоювання на дві половини. Якщо в мистецтві інших давньоруських князівств, як і в розвитку їх культури в цілому, монголи кладуть різку межу, за якою починається смуга занепаду, то в Галицько-Волинському князівстві обставини складалися інакше. <br><br>Більш висока військова підготовка галицьких збройних сил, міцні оборонні стіни міських центрів ускладнили швидкість татарського завоювання, а подальша міжнародна політика Данила Галицького пом'якшила тяготи татарського ярма і забезпечила майже нормальний перебіг суспільного життя, а разом з нею і розвиток мистецтва. Тут, як і в Новгороді, який уникнув безпосереднього розгрому землі монгольськими завойовниками, 1238-1240 рр.. не перервали культурного розвитку. <br><br>Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинської Русі пов'язано із загальною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури – мистецтвом Київської Русі. Судити про галицько-волинське мистецтво ми можемо лише по пам'ятниках архітектури, які до того ж погано вивчені і представлені майже виключно руїнами храмів. <br><br>У київському зодчестві XI-XII ст. було започатковано розв'язання ряду нових завдань - міського собору столиці, палацового княжого храму та ансамблю княжої або взагалі феодальної резиденції в цілому; вони були дані в соборі Києво-Печерського монастиря, у церкві Спаса на Берестові – заміському палаці Мономаха, а потім багато разів повторені з різними варіантами як у будівництві самого Києва, так і інших міст XII ст.; Галич та Володимир-Волинський були в їх числі.
+
Учитель відмічає в журналі відсутніх.
-
[[Image:IstUkr7-povni-245-spss.jpg]]
+
=== Мотивація до вивчення нової теми ===
-
''Церква Спаса на Берестові''<br><br>Дуже важливо відзначити риси своєрідності, що відрізняють архітектуру Волині та Галичини. Пам'ятники Володимира-Волинського - Мстиславів Успенський собор (1157-1160 рр) і руїни храму, що знаходяться в урочищі «Стара катедра», відноситься, очевидно, до того ж часу, представляють виняткову близькість до києво-чернігівських пам'ятників.
+
Учитель розповідає, чому дана тема важлива та цікава для вивчення.
-
<br>[[Image:IstUkr7-povni-245-spss2.jpg]]
+
=== Повторення вивченої теми ===
-
''Успенський Собор - Мстиславів храм''<br><br>Волинь у мистецтві, як і в літературі, була прямою спадкоємицею Київської землі і досить ревно слідувала її традицій. <br><br>Мистецтво Галича йшло дещо іншим шляхом і більш критично сприймало мистецьку спадщину і канонічні зразки. Своєрідності галицького зодчества сприяло саме міжнародне становище Галича, полегшенні, зв'язок із Західною Європою і прямий вплив західної художньої культури. Велика кількість природного будівельного каменю дозволило замінити їм звичайну цеглу і збагатило можливості декоративної обробки будівель - різьбленням, грою різних тонів облицювального каменю та ін <br><br>Ще в середині XII ст. в Галичі був створений складний архітектурний ансамбль княжого палацу. Розповідь літопису про обставини смерті князя Володимира Галицького малює нам цю споруду у вигляді сукупності ряду будівель: житлової частини палацу, «сіней» та палацового храму, об'єднаних між собою системою переходів; в основі цієї композиції лежить отримала тут значний розвиток схема багатого дерев'яного житла - « хором », встановлена ще в умовах побуту князівсько-дружинних верхів Київської Русі. Відкриті розкопками фундаменти білокам'яної палацової церкви Спаса дають типовий приклад будівель цього роду. Галицький палац виявляє багато спільних рис з композицією Боголюбовского замку XII ст.
+
Також до цього етапу належать: перевірка домашнього завдання, перевірка знань, що пов′язані з новою темою.<br><br>'''Повторення вивченого матеріалу'''<br><br>''1. Які були основні джерела культури [[Феодальна роздробленість. Поява удільних князівств. Повний урок|Київської Русі]]?<br>2. У чому полягають особливості літописання на Русі?<br>3. Які ви можете назвати видатні архітектурні пам'ятники Київської Русі?''<br>
+
=== Вивчення нової теми ===
+
[[Искусство|Мистецтво]] Галицько-Волинської землі XII-XIII ст. не можна розділити межею монгольського завоювання на дві половини. Якщо в мистецтві інших давньоруських князівств, як і в розвитку їх культури в цілому, монголи кладуть різку межу, за якою починається смуга занепаду, то в Галицько-Волинському князівстві обставини складалися інакше. <br><br>Більш висока військова підготовка галицьких збройних сил, міцні оборонні стіни міських центрів ускладнили швидкість татарського завоювання, а подальша міжнародна політика [[Шпаргалки.Данило Галицький|Данила Галицького]] пом'якшила тяготи татарського ярма і забезпечила майже нормальний перебіг суспільного життя, а разом з нею і розвиток мистецтва. Тут, як і в Новгороді, який уникнув безпосереднього розгрому землі монгольськими завойовниками, 1238-1240 рр.. не перервали культурного розвитку. <br><br>Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинської Русі пов'язано із загальною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої [[Культурний розвиток Київської Русі у другій половині ХІ- першій половині ХІІІ ст. Повний урок|культури]] – мистецтвом Київської Русі. Судити про галицько-волинське мистецтво ми можемо лише по пам'ятниках архітектури, які до того ж погано вивчені і представлені майже виключно руїнами храмів. <br><br>У київському зодчестві [[Плуг и меч (Крестьяне и сеньоры в X—XII вв.)|XI-XII ст]]. було започатковано розв'язання ряду нових завдань - міського собору столиці, палацового княжого храму та ансамблю княжої або взагалі феодальної резиденції в цілому; вони були дані в соборі Києво-Печерського монастиря, у церкві Спаса на Берестові – заміському палаці Мономаха, а потім багато разів повторені з різними варіантами як у будівництві самого Києва, так і інших міст XII ст.; Галич та Володимир-Волинський були в їх числі.
-
[[Image:IstUkr7-povni-245-spss7.jpg]]
+
<br>
-
''Боголюбовський замок.''<br><br>Побудована на рубежі XII-XIII ст. церква Пантелеймона в Галичі з її порталами і різьбленням романського характеру показує, як в галицькому зодчестві переоформляється київська спадщина. <br>[[Image:IstUkr7-povni-245-spss3.jpg]]
+
[[Image:IstUkr7-povni-245-spss.jpg|400px|Церква Спаса на Берестові]]
-
<br>Особливо пишний розвиток воно отримує з 40-х років XIII ст. Цей факт не можна не пов'язати також і з зазначеним вище обставиною, що Галицько-Волинська земля була тим куточком Руської землі, де і в перші роки монгольського панування тривало культурний розвиток, де суспільне життя не обірвалося. Сюди, безсумнівно, спрямовувалися всі уникли полону і загибелі культурні сили. Літопис, розповідаючи про будівництво князем Данилом міста Холма, малює барвисту картину заселення нового княжого міста, на поклик князя «парафіян Німці і Русь іноязичнікі і ляхи ідяху день і в день і уноти і майстер всяціі бежеху ис Татар, седелніці і лучниці і тулніці і кузні залозу і міді і сребро, і бе життя, і наполніша двори навколо граду, поле і села ». <br><br>Саме у зв'язку з цим оповіданням про численність сходилися в Галицьку землю майстрів різноманітних професій і повідомляє Галицько-Волинський літопис про прекрасних спорудах, створених у 40-50-х роках князем Данилом у Холмі, що викликали непідробний захват і здивування сучасників.<br><br>'''Літописання'''<br><br>Літописання в Галичині почалося, мабуть, ще в XI ст., судячи з окремих розповідей, що ввійшли, безсумнівно, з Галицького літопису в Повість временних літ і в Київський літопис (опис засліплення князя теребовльського Василька і наступних подій 1098-1100 рр.., викладених під 1097 р.). Зберігся саме в руських списках, заснована на джерелах, які увійшли і в руський побут, Галицько-Волинський літопис XIII ст. підтримував у північно-східній Русі традиції тієї дружинної поезії, вищим досягненням якої наприкінці XII ст. було Слово о полку Ігоревім.
+
''Церква Спаса на Берестові''<br><br>Дуже важливо відзначити риси своєрідності, що відрізняють архітектуру Волині та Галичини. Пам'ятники Володимира-Волинського - Мстиславів Успенський собор (1157-1160 рр) і руїни храму, що знаходяться в урочищі «Стара катедра», відноситься, очевидно, до того ж часу, представляють виняткову близькість до києво-чернігівських пам'ятників.
-
[[Image:IstUkr7-povni-245-spss4.jpg]]
+
<br>[[Image:IstUkr7-povni-245-spss2.jpg|400px|Успенський Собор - Мстиславів храм]]
-
''Невідомий історії автор "Слова о полку Ігоревім". Сучасна інтерпретація.<br>''<br>'''Іконопис'''<br>Місцевий іконопис розвивався в Галицько-Волинській землі під впливом київського. З робіт художників високопрофесійного рівня збереглася ікона Богородиці Одигітрії кінця XIII-XIV ст. з Покровської церкви Луцька (нині у Національному художньому музеї України в Києві). Особливо цінувалися візантійські ікони. Найдавніша збережена з них - константинопольська за походженням ікона Богородиці кінця XI ст. - перебувала в Холмі з давніх часів до XX ст. Дивом врятований від загибелі в роки війни і в післявоєнні роки, цей шедевр релігійно-художньої культури тепер знаходиться у Волинському Музеї іконопису в Луцьку.<br>
+
''Успенський Собор - Мстиславів храм''<br><br>Волинь у мистецтві, як і в [[Українська література 7 клас|літературі]], була прямою спадкоємицею Київської землі і досить ревно слідувала її традицій. <br><br>Мистецтво Галича йшло дещо іншим шляхом і більш критично сприймало мистецьку спадщину і канонічні зразки. Своєрідності галицького зодчества сприяло саме міжнародне становище Галича, полегшенні, зв'язок із Західною Європою і прямий вплив [[Ілюстрації до уроку. Поняття про географічні координати – широта (південна, північна) та довгота (західна і східна).|західно]]ї художньої культури. Велика кількість природного будівельного каменю дозволило замінити їм звичайну цеглу і збагатило можливості декоративної обробки будівель - різьбленням, грою різних тонів облицювального каменю та ін <br><br>Ще в середині XII ст. в Галичі був створений складний архітектурний ансамбль княжого палацу. Розповідь літопису про обставини смерті князя Володимира Галицького малює нам цю споруду у вигляді сукупності ряду будівель: житлової частини палацу, «сіней» та палацового храму, об'єднаних між собою системою переходів; в основі цієї композиції лежить отримала тут значний розвиток схема багатого дерев'яного житла - « хором », встановлена ще в умовах побуту князівсько-дружинних верхів [[Виникнення та розвиток Київської Русі. Тематичне оцінювання. Оцінювання|Київської Русі]]. Відкриті розкопками фундаменти білокам'яної палацової церкви Спаса дають типовий приклад будівель цього роду. Галицький палац виявляє багато спільних рис з композицією Боголюбовского замку XII ст.
''Боголюбовський замок''<br><br>Побудована на рубежі XII-XIII ст. церква Пантелеймона в Галичі з її порталами і різьбленням романського характеру показує, як в галицькому зодчестві переоформляється київська спадщина.
<br>Особливо пишний розвиток воно отримує з 40-х років XIII ст. Цей факт не можна не пов'язати також і з зазначеним вище обставиною, що Галицько-Волинська земля була тим куточком Руської землі, де і в перші роки монгольського панування тривало культурний розвиток, де суспільне життя не обірвалося. Сюди, безсумнівно, спрямовувалися всі уникли полону і загибелі культурні сили. [[Оригінальна література княжої Руси-України Літописи|Літопис]], розповідаючи про будівництво князем Данилом міста Холма, малює барвисту картину заселення нового княжого міста, на поклик князя «парафіян Німці і Русь іноязичнікі і ляхи ідяху день і в день і уноти і майстер всяціі бежеху ис Татар, седелніці і лучниці і тулніці і кузні залозу і міді і сребро, і бе життя, і наполніша двори навколо граду, поле і села ». <br><br>Саме у зв'язку з цим оповіданням про численність сходилися в Галицьку землю майстрів різноманітних професій і повідомляє Галицько-Волинський літопис про прекрасних спорудах, створених у 40-50-х роках князем Данилом у Холмі, що викликали непідробний захват і здивування сучасників.<br><br>'''Літописання'''<br><br>[[Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне значення Київської держави.|Літописання]] в Галичині почалося, мабуть, ще в XI ст., судячи з окремих розповідей, що ввійшли, безсумнівно, з Галицького літопису в Повість временних літ і в Київський літопис (опис засліплення князя теребовльського Василька і наступних подій 1098-1100 рр.., викладених під 1097 р.). Зберігся саме в руських списках, заснована на джерелах, які увійшли і в руський побут, Галицько-Волинський літопис XIII ст. підтримував у північно-східній Русі традиції тієї дружинної поезії, вищим досягненням якої наприкінці XII ст. було Слово о полку Ігоревім.
+
+
<br>
-
''Національний художній музей України''
+
[[Image:IstUkr7-povni-245-spss4.jpg|400px|Невідомий історії автор]]
-
<br>'''V. '''Перевірка знань
+
-
<br>''Продовжте речення''<br>1. Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинської Русі пов'язано із загальною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури – мистецтвом ...<br>2. Своєрідності галицького зодчества сприяло саме ... ... Галича.<br>3. Ще в середині ... ст. в Галичі був створений складний архітектурний ансамбль княжого палацу.<br>4. Побудована на рубежі XII-XIII ст. церква ... в Галичі показує, як в галицькому зодчестві переоформляється київська спадщина.<br>5. Літописання в Галичині почалося, мабуть, ще в ... ст.<br>6. Галицько-Волинський літопис ... ст. підтримував у північно-східній Русі традиції дружинної поезії.<br>7. З робіт художників високопрофесійного рівня збереглася ікона ... ... кінця XIII-XIV ст. з Покровської церкви Луцька.<br>
+
''Невідомий історії автор "Слова о полку Ігоревім". Сучасна інтерпретація.<br>''<br>'''Іконопис'''<br>Місцевий іконопис розвивався в Галицько-Волинській землі під впливом київського. З робіт художників високопрофесійного рівня збереглася ікона Богородиці Одигітрії кінця XIII-XIV ст. з Покровської церкви Луцька (нині у Національному художньому музеї України в Києві). Особливо цінувалися візантійські ікони. Найдавніша збережена з них - константинопольська за походженням ікона Богородиці кінця XI ст. - перебувала в Холмі з давніх часів до XX ст. Дивом врятований від загибелі в роки війни і в післявоєнні роки, цей шедевр релігійно-художньої культури тепер знаходиться у Волинському Музеї іконопису в Луцьку.<br>
<br>
<br>
-
'''VI.''' Перегляд відео з метою поглиблення та закріплення знань.<br> ''Успенський собор''
[[Image:IstUkr7-povni-245-spss6.jpg|400px|Національний художній музей України]]
-
{{#ev:youtube|AWO26VMecYA}}<br>
+
''Національний художній музей України''
-
<br>
+
=== Перевірка знань ===
-
''Що являє собою давнє мистецтво іконопису''
+
<br>'''Продовжте речення'''<br>1. Своїми витоками мистецтво [[Утворення_Галицько-Волинської_держави_за_Романа_Мстиславича.|Галицько-Волинської]] Русі пов'язано із загальною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури – мистецтвом ...<br>2. Своєрідності галицького зодчества сприяло саме ... ... Галича.<br>3. Ще в середині ... ст. в Галичі був створений складний архітектурний ансамбль княжого палацу.<br>4. Побудована на рубежі XII-XIII ст. [[Презентація_до_теми_"Християнська_церква"|церква]] ... в Галичі показує, як в галицькому зодчестві переоформляється київська спадщина.<br>5. Літописання в Галичині почалося, мабуть, ще в ... ст.<br>6. Галицько-Волинський літопис ... ст. підтримував у північно-східній Русі традиції дружинної поезії.<br>7. З робіт художників високопрофесійного рівня збереглася ікона ... ... кінця XIII-XIV ст. з Покровської церкви Луцька.<br>
-
{{#ev:youtube|taiuoLp2gN0}}
+
=== Перегляд відео з метою поглиблення та закріплення знань ===
-
<br>
-
Книги в мініатюрі: сучасність
+
+
{{#ev:youtube|lffEGWjK0JM}}<br>
+
+
<br> ''Успенський собор''
<br>
<br>
+
+
{{#ev:youtube|AWO26VMecYA}}<br>
+
+
<br> ''Виготовлення книги власноруч''
+
+
<br> {{#ev:youtube|taiuoLp2gN0}}
+
+
<br> ''Що являє собою давнє мистецтво іконопису''<br> <br>
{{#ev:youtube|vX_C-Po4z0I&feature=related}}
{{#ev:youtube|vX_C-Po4z0I&feature=related}}
-
<br>
+
<br> ''[[З_історії_книгодрукування.Повні_уроки|Книги]] в мініатюрі: сучасність''
-
'''VII.''' Домашнє завдання:<br>
+
=== Домашнє завдання ===
1. Повторити матеріал за підручником.<br>
1. Повторити матеріал за підручником.<br>
Строка 96:
Строка 111:
2. Скласти кросворд за вивченою темою.
2. Скласти кросворд за вивченою темою.
-
<br>'''VIII. '''Позакласна діяльність:<br>1. Відвідування Національного художнього музею України в Києві.<br>2. Відвідування Волинського Музею іконопису в Луцьку
+
=== Позакласна діяльність ===
-
<br>
+
1. Відвідування Національного художнього музею України в Києві.<br>2. Відвідування Волинського Музею іконопису в Луцьку<br>
-
''Використані джерела:''
+
'''Список використаних джерел:'''
-
1. Урок на тему "Культура Галицько-Волинської держави" учителя Димашко Р.Р., м. Тернопіль
+
1. Урок на тему "Культура [[Утворення_Галицько-Волинської_держави_за_Романа_Мстиславича._Ілюстрації|Галицько-Волинської держави]]" учителя Димашко Р.Р., м. Тернопіль
2. Урок на тему "Культура в Галицько-Волинській державі" учителя Томашова М.С., м.Одеса<br>
2. Урок на тему "Культура в Галицько-Волинській державі" учителя Томашова М.С., м.Одеса<br>
-
3. Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008
+
3. Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов [[Історія_України|Історія України]]. Навчальний посібник.- К., 2008
4. Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007
4. Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007
Строка 114:
Строка 129:
<br>
<br>
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.<br><br>
+
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В''.<br><br>
----
----
-
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
'''Над уроком працювали'''
-
Димашко Р.Р.
+
Димашко Р.Р.
-
Томашова М.С.
+
Любименко В.В.
-
Любименко В.В.
+
Поченко Н.І.
+
+
Томашова М.С.
-
Поченко Н.І.
----
----
-
+
<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Опанування нової теми, повторення та закріплення вивченого на попередніх уроках матеріалу.
Завдання
розвинути навички критичного ставлення до різних джерел історичної інформації;
повторити та закріпити вивчений матеріал;
розвинути навички аргументування своєї точки зору;
навчитися робити аналіз відеоматеріалів;
засвоїти знання з нової теми.
Хід уроку
Привітання вчителя та оголошення теми
Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми розглянемо тему "Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави". Сподіваюся, вона не залишить вас байдужими!
Учитель відмічає в журналі відсутніх.
Мотивація до вивчення нової теми
Учитель розповідає, чому дана тема важлива та цікава для вивчення.
Повторення вивченої теми
Також до цього етапу належать: перевірка домашнього завдання, перевірка знань, що пов′язані з новою темою.
Повторення вивченого матеріалу
1. Які були основні джерела культури Київської Русі? 2. У чому полягають особливості літописання на Русі? 3. Які ви можете назвати видатні архітектурні пам'ятники Київської Русі?
Вивчення нової теми
Мистецтво Галицько-Волинської землі XII-XIII ст. не можна розділити межею монгольського завоювання на дві половини. Якщо в мистецтві інших давньоруських князівств, як і в розвитку їх культури в цілому, монголи кладуть різку межу, за якою починається смуга занепаду, то в Галицько-Волинському князівстві обставини складалися інакше.
Більш висока військова підготовка галицьких збройних сил, міцні оборонні стіни міських центрів ускладнили швидкість татарського завоювання, а подальша міжнародна політика Данила Галицького пом'якшила тяготи татарського ярма і забезпечила майже нормальний перебіг суспільного життя, а разом з нею і розвиток мистецтва. Тут, як і в Новгороді, який уникнув безпосереднього розгрому землі монгольськими завойовниками, 1238-1240 рр.. не перервали культурного розвитку.
Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинської Русі пов'язано із загальною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури – мистецтвом Київської Русі. Судити про галицько-волинське мистецтво ми можемо лише по пам'ятниках архітектури, які до того ж погано вивчені і представлені майже виключно руїнами храмів.
У київському зодчестві XI-XII ст. було започатковано розв'язання ряду нових завдань - міського собору столиці, палацового княжого храму та ансамблю княжої або взагалі феодальної резиденції в цілому; вони були дані в соборі Києво-Печерського монастиря, у церкві Спаса на Берестові – заміському палаці Мономаха, а потім багато разів повторені з різними варіантами як у будівництві самого Києва, так і інших міст XII ст.; Галич та Володимир-Волинський були в їх числі.
Церква Спаса на Берестові
Дуже важливо відзначити риси своєрідності, що відрізняють архітектуру Волині та Галичини. Пам'ятники Володимира-Волинського - Мстиславів Успенський собор (1157-1160 рр) і руїни храму, що знаходяться в урочищі «Стара катедра», відноситься, очевидно, до того ж часу, представляють виняткову близькість до києво-чернігівських пам'ятників.
Успенський Собор - Мстиславів храм
Волинь у мистецтві, як і в літературі, була прямою спадкоємицею Київської землі і досить ревно слідувала її традицій.
Мистецтво Галича йшло дещо іншим шляхом і більш критично сприймало мистецьку спадщину і канонічні зразки. Своєрідності галицького зодчества сприяло саме міжнародне становище Галича, полегшенні, зв'язок із Західною Європою і прямий вплив західної художньої культури. Велика кількість природного будівельного каменю дозволило замінити їм звичайну цеглу і збагатило можливості декоративної обробки будівель - різьбленням, грою різних тонів облицювального каменю та ін
Ще в середині XII ст. в Галичі був створений складний архітектурний ансамбль княжого палацу. Розповідь літопису про обставини смерті князя Володимира Галицького малює нам цю споруду у вигляді сукупності ряду будівель: житлової частини палацу, «сіней» та палацового храму, об'єднаних між собою системою переходів; в основі цієї композиції лежить отримала тут значний розвиток схема багатого дерев'яного житла - « хором », встановлена ще в умовах побуту князівсько-дружинних верхів Київської Русі. Відкриті розкопками фундаменти білокам'яної палацової церкви Спаса дають типовий приклад будівель цього роду. Галицький палац виявляє багато спільних рис з композицією Боголюбовского замку XII ст.
Боголюбовський замок
Побудована на рубежі XII-XIII ст. церква Пантелеймона в Галичі з її порталами і різьбленням романського характеру показує, як в галицькому зодчестві переоформляється київська спадщина.
Особливо пишний розвиток воно отримує з 40-х років XIII ст. Цей факт не можна не пов'язати також і з зазначеним вище обставиною, що Галицько-Волинська земля була тим куточком Руської землі, де і в перші роки монгольського панування тривало культурний розвиток, де суспільне життя не обірвалося. Сюди, безсумнівно, спрямовувалися всі уникли полону і загибелі культурні сили. Літопис, розповідаючи про будівництво князем Данилом міста Холма, малює барвисту картину заселення нового княжого міста, на поклик князя «парафіян Німці і Русь іноязичнікі і ляхи ідяху день і в день і уноти і майстер всяціі бежеху ис Татар, седелніці і лучниці і тулніці і кузні залозу і міді і сребро, і бе життя, і наполніша двори навколо граду, поле і села ».
Саме у зв'язку з цим оповіданням про численність сходилися в Галицьку землю майстрів різноманітних професій і повідомляє Галицько-Волинський літопис про прекрасних спорудах, створених у 40-50-х роках князем Данилом у Холмі, що викликали непідробний захват і здивування сучасників.
Літописання
Літописання в Галичині почалося, мабуть, ще в XI ст., судячи з окремих розповідей, що ввійшли, безсумнівно, з Галицького літопису в Повість временних літ і в Київський літопис (опис засліплення князя теребовльського Василька і наступних подій 1098-1100 рр.., викладених під 1097 р.). Зберігся саме в руських списках, заснована на джерелах, які увійшли і в руський побут, Галицько-Волинський літопис XIII ст. підтримував у північно-східній Русі традиції тієї дружинної поезії, вищим досягненням якої наприкінці XII ст. було Слово о полку Ігоревім.
Невідомий історії автор "Слова о полку Ігоревім". Сучасна інтерпретація.
Іконопис Місцевий іконопис розвивався в Галицько-Волинській землі під впливом київського. З робіт художників високопрофесійного рівня збереглася ікона Богородиці Одигітрії кінця XIII-XIV ст. з Покровської церкви Луцька (нині у Національному художньому музеї України в Києві). Особливо цінувалися візантійські ікони. Найдавніша збережена з них - константинопольська за походженням ікона Богородиці кінця XI ст. - перебувала в Холмі з давніх часів до XX ст. Дивом врятований від загибелі в роки війни і в післявоєнні роки, цей шедевр релігійно-художньої культури тепер знаходиться у Волинському Музеї іконопису в Луцьку.
Холмська чудотворна ікона
Національний художній музей України
Перевірка знань
Продовжте речення 1. Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинської Русі пов'язано із загальною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури – мистецтвом ... 2. Своєрідності галицького зодчества сприяло саме ... ... Галича. 3. Ще в середині ... ст. в Галичі був створений складний архітектурний ансамбль княжого палацу. 4. Побудована на рубежі XII-XIII ст. церква ... в Галичі показує, як в галицькому зодчестві переоформляється київська спадщина. 5. Літописання в Галичині почалося, мабуть, ще в ... ст. 6. Галицько-Волинський літопис ... ст. підтримував у північно-східній Русі традиції дружинної поезії. 7. З робіт художників високопрофесійного рівня збереглася ікона ... ... кінця XIII-XIV ст. з Покровської церкви Луцька.
Перегляд відео з метою поглиблення та закріплення знань
2. Урок на тему "Культура в Галицько-Волинській державі" учителя Томашова М.С., м.Одеса
3. Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008
4. Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007
5. grinchuk.lviv.ua
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Димашко Р.Р.
Любименко В.В.
Поченко Н.І.
Томашова М.С.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
