Текущая версия на 08:26, 2 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Культурне й церковне життя України. Повний урок

Тип уроку

Комбінований

Мета

Дізнатися та сформувати чітке уявлення про культуру та становище церкви XIV-XV ст.

Завдання

• перевірити домашнє завдання, ліквідувати заборгованості у здачі робіт;

• перевірка знань хронології за темою, що вивчається;

• розповісти учням про культурне і церковне життя українців;

• узагальнити матеріал.

Хід уроку

Привітання вчителя та оголошення теми

Доброго дня, любі учні! Сьогодні ми працюємо в повному складі, чи є відсутні? На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про культурне і церковне життя України 14-15 ст. Давайте згадаємо, що таке культура?

Мотивація, перевірка домашнього завдання

Учитель розповідає, чому дана тема цікава і важлива для вивчення, і перевіряє домашнє завдання у форматі, який визначає самостійно (опитування, виступи учнів, письмова робота тощо).

Вивчення нової теми

План розповіді:
1. Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст.

2. Освіта. Юрій із Дрогобича.

3. Початок українського книговидання.

4. Швайпольт Фіоль.

5. Архiтектура й містобудування.

6. Малярство та книжкова мініатюра.

Методичні примітки: учитель організовує розповідь за планом з елементами самостійної роботи учнів. Наприклад, один з пунктів плану може вивчатися у інтерактивному режимі за підручником, перевірка засвоєних знань проводиться у формі гри. Мета: розвиток навичок самостійного опрацювання матеріалу учнями. Також розвиваються навички викладання матеріалу перед аудиторією та риторичні навички. Для розповіді вчитель може використовувати текст, поданий нижче.

Усна народна творчість

У XIV-XV ст. склався ряд чудових пам'ятників фольклору. У Новгороді виникли билини про Василя Буслаєва та Садко. В усній народній творчості знайшла відображення героїчна боротьба за Руську землю з татаро-монгольськими та іншими загарбниками. На основі пісень руського народу створені дійшли до нас повісті про битву на Калці, в якій беруть участь «сімдесят великих і хоробрих богатирів». У XIV ст., особливо після перемоги руського народу над полчищами Мамая на Куликовому полі, старі образи древніх київських богатирів використовувалися авторами билин для створення творів, присвячених боротьбі з золотоординським ігом.

Василь Буслаєв

Садко

Мистецтво

У XIV-XV ст. високого розвитку досягло руське мистецтво. Створилася чудова школа живопису. Кисті Андрія Рубльова належить ікона „Спаса” з собору Саввін-Сторожевського монастиря (Звенигород) та фрески володимирського Успенського собору. Чудовим витвором Рубльова є іконостас Троїцького собору в Троїце-Сергієвому монастирі і особливо ікони „Трійця” (в даний час знаходиться в Третьяковській галереї). Другом і найближчим помічником Рубльова був Данило Чорний.

В кінці XIV ст. до Росії з Візантії приїхав живописець Феофан Грек, прикрашав церкви фресками. Роботи Феофана Грека відрізняються яскравою мальовничою манерою зображення. До кінця XV і початку XVI ст. відноситься творчість Діонісія і його синів. Вони розписали церкву в Пафнутьєвом-Воровському монастирі і собор Іосифо-Волоколамського монастиря. Найвидатнішим пам'ятником творчості Діонісія є фрески Ферапонтова монастиря.

Розпис Феофана Грека

Протягом XIV-XV ст. розвивалося руське зодчество. У найбільших руських містах зводилися кріпосні споруди, будувалися церкви. Разом з руськими майстрами працювали запрошені італійські майстри: Аристотель Фіоравенті, Антон Фрязіно, Марко Руфо, Петро Соларі, Альовіз та ін. Були побудовані і нові собори (Успенський, Благовіщенський), Грановита палата та інші будівлі княжого двору.

Благовіщенський собор

У митрополичому Успенському соборі були відтворені характерні особливості володимиро-суздальскої і новгородської архітектури. У той же час у руському монументальному зодчестві, яке розвивалося на основі національних традицій, широко використовувалися зразки античного і італійського мистецтва. Нові споруди зводилися і в інших містах. Руські майстри були відомі і за межами своєї батьківщини. Руські іконописці працювали в Кракові і в Любліні, в місті Вісбі, на острові Гогланд, і в Золотій Орді.

Наукові знання

Для того часу було характерне зростання наукових знань і освіти. Велике будівництво (цивільне і церковне) сприяло розвитку практичних навичок в галузі техніки. Введення стінопробивних і метальних знарядь і артилерії вимагало розрахунку сили і дальності польоту каменів, ядер і т. д. При спорудах використовувалися блоки. Стінобитні гармати діяли за допомогою важеля. Ковальська справа, виготовлення знарядь, карбування монети, пристрій труб для видобутку солі, що діяли за допомогою поршневого насоса, складання вапняного грунту для настінного живопису – все це було пов'язано з ростом прикладних знань. У XV ст. у зв'язку з розвитком державних фінансів, писцової справи (опису та вимірювання земель з метою обкладання податками) набували практичне значення посібники з арифметики і геометрії.

Незважаючи на панування богословсько-містичних уявлень про природні явища, робилися спроби реального пояснення явищ навколишнього світу, з'являлися роботи, присвячені окремим галузям знання. Літописці виявляли великий інтерес до астрономічних явищ (описували комети, сонячні затемнення). Почали з'являтися спеціальні астрономічні трактати «Про широту та довготу земну», «Про стадії і терени», «Про відстані між небом і землею» і т. д. Розвивалися медичні знання.

Великий інтерес представляє розвиток руських географічних знань. Кілька руських мандрівників XIV-XV ст. залишили записи про бачені ними країни. Такі записи про подорожі новгородця Стефана до Константинополя, Ігнатія Смольнянина до Константинополя, Палестини і Афон; щоденник подорожі руського посольства в Феррару і Флоренцію на церковний собор (1439 р.) та ін. Автор опису подорожі руського посольства в Феррару і Флоренцію уважно вивчав європейські міста: Любек, Люнебург, Аугсбург, Брауншвейг, Венецію, Флоренцію. Його цікавили розвиток ремесел, торгівлі, благоустрій міст, будівельна техніка.

Сучасна Палестина

Сучасна Венеція

Фішки для допитливих

Важливе місце в руському літописанні займають так звані литовські (швидше білоруські) літописи, що існують у двох редакціях: „Короткій”, що починається зі смерті Гедиміна і закінчується 1446 і „Детальних”, від нечуваних часів до 1505. Джерело літопису „Короткого” - оповіді сучасників. Місцем запису звісток можна вважати Київ і Смоленськ; у викладі їх не помітно якихось тенденцій. «Детальний» літопис (так званий літопис Биховця) представляє на початку ряд надзвичайних сказань, потім повторює «Коротку» і, нарешті, кінчається мемуарами початку XVI ст. У текст вставлено багато оповідань про різні знатні литовські прізвища.

Вірменська Миколаївська церква, XIV століття збереглася майже в первісному вигляді. Побудована вірменськими поселенцями під керівництвом Синана Котлубея. Вірменський Миколаївський собор, XV-XVIII століття, 1672 року зруйнований турками, відновлений майже через століття. Зберігся фрагмент галереї. Поруч п'ятиповерхова дзвіниця, споруджена як об'єкт оборонного типу (кам'яна вежа з бійницями). В інтер'єрі фрагменти настінного фрескового живопису. Петропавлівська церква, 1580 рік, була передана турками польським католикам при захопленні міста.

Фішки для допитливих

У стильових особливостях невеликих однонефтних церков XV - 1-ї половини XVI ст. - церкви Унівського монастиря, Троїцької церкви в Зимно, храмах у Вишнівці, Лужанах, Городні безперечно виявився вплив українського дерев'яного зодчества. Усім цим спорудам властива крайня стриманість в декорі, простота в трактуванні форм. У розписах (церква в Лужанах) ще багато в чому живі традиції давньоруського мистецтва. У ряді випадків українським церквам були притаманні і риси готики, наприклад, церкви Різдва Богородиці у Рогатині (XIV-XV ст.) із зірчастими перекриттями і стрілчастими віконними прорізами.

Перевірка знань

Методичні примітки: кожен учень відповідає на одне з питань письмово. Учитель перевіряє роботи (після заняття) та оголошує оцінки наступного уроку.

Відкриті питання (дати розширену відповідь):
1. Назвіть характерні особливості розвитку культури ХІV—ХV ст.
2. Де і які навчальні заклади створювалися у розглянутий період?
3. Чим характеризувалося мистецтво ХІV—ХV ст.?
4. Які часи описують литовські літописи? У яких редакціях вони існують?
5. Розкажіть про особливості вірменської Миколаївської церкви.

Домашнє завдання

1. Підготуватися за підручником до урока-узагальнення.

2. Скласти кросворд за двома попередніми темами.

Список використаних джерел:

1. Урок на тему "Культурне життя України." Митус М. Г., учителя історії школи №129, м.Київ

2. Урок на тему "Культурне життя України. Роль церкви у XIV-XV ст." учителя історії Костюченко О. В., школа №158 м.Київ

3. Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008

4. izbornyk.org.ua/dzuba/dzubapered.htm

5. www.info-library.com.ua

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Над уроком працювали

Костюченко О.В.

Любименко В.В.

Митус М.Г.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.