'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Повний урок<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Становище церкви, Розвиток полемічної літератури, Церковні собори в Бересті 1596 р, утворення греко-католицької церкви</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 8 клас. Повні уроки|Історія України 8 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Повний урок<metakeywords>Історія України 8 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 8 клас урок, Історія України 8 клас урок скачати, Історія України 8 клас методична розробка, 8 клас, урок на тему, Становище церкви, Розвиток полемічної літератури, Церковні собори в Бересті 1596 р, утворення греко-католицької церкви</metakeywords>'''
-
'''Тема:''' Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
+
=== Тип уроку ===
-
'''Тип уроку:''' комбінований
+
Комбінований
-
'''Мета:''' формування системних знань про передумови, підписанн та наслідки Берестейської (Брестської) унії.
+
=== Мета ===
-
'''Завдання:'''<br>- засвоїти основні поняття уроку;
+
Формування системних знань про передумови, підписанн та наслідки Берестейської (Брестської) унії.
-
- запам"ятати рік підписання Берестейської унії;
+
=== Завдання ===
-
- самостійно визначити наслідки унії для українських земель;
+
*засвоїти основні поняття уроку;
-
- розвинути навички критичного ставлення до відеоматеріалів та історичних точок зору різних науковців.
+
*запам"ятати рік підписання Берестейської унії;
-
<br>
+
*самостійно визначити наслідки унії для українських земель;
+
+
*розвинути навички критичного ставлення до відеоматеріалів та історичних точок зору різних науковців.<br>
+
+
=== Основні поняття ===
+
+
[[Тема 13. Поширення Реформації та Контрреформація.|Реформація]], контрреформація, католицизм, православ"я, протестантизм, унія, шляхта, єзуїти, полеміка.
ІІ. Мотивація, перевірка [[Введення нової лексики до теми The law. Домашнє завдання|домашнього завдання]]. (5-7хв)<br>
-
'''ІІІ.''' Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
+
ІІІ. Актуалізація опорних знань (3-5 хв)
Опитування по термінам минулої теми.
Опитування по термінам минулої теми.
-
'''IV. '''Вивчення нової теми. (20 хв)<br><br>'''Реформація''' – церковно-релігійний і соціально-політичний рух у країнах Європи в 16-17 ст., пов'язаний з остаточним формуванням європейських націй, їхніх культур, національних церков. Торкнулося це явище і українських земель. Головна сила реформації була спрямована на зміни в католицизмі, у надрах якого вийшли протестантські церкви. У Україну реформація проникла в першій половині 16 ст. <br><br>У власне українських землях позиції протестантизму були слабші, ніж у Польщі та Литві, навіть серед місцевої української шляхти. Денаціоналізуючись, вона переходила у католицизм, в основному уникаючи протестантизму. Підтримка міщанства була тут надто слабкою. Селянські маси сприймали протестантизм як віру панів та іноземців. Отже, на відміну від Західної Європи '''протестантизм в Україні '''не мав сильної підтримки ні знизу, ні зверху. Він не став тут виразником національних інтересів і не взяв на себе функцію національної церкви. Протестантизм опинився в ситуації протиборства між католицизмом і православ'ям. Вплив реформації було нетривалим, після 1648 р., у зв'язку з початком Національно-визвольної війни, в Україні воно практично припинилося.
+
=== Вивчення нової теми. (20 хв) ===
-
[[Image:IstUkr8-povni-5-111111.jpg]]
+
'''Реформація''' – церковно-релігійний і соціально-політичний рух у країнах Європи в 16-17 ст., пов'язаний з остаточним формуванням європейських націй, їхніх культур, національних церков. Торкнулося це явище і українських земель. Головна сила реформації була спрямована на зміни в католицизмі, у надрах якого вийшли протестантські церкви. В Україну реформація проникла в першій половині [[Презентація уроку: Відкриття європейців. Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV—XVI ст.|16 ст]]. <br><br>У власне українських землях позиції протестантизму були слабші, ніж у Польщі та Литві, навіть серед місцевої української шляхти. Денаціоналізуючись, вона переходила у католицизм, в основному уникаючи протестантизму. Підтримка міщанства була тут надто слабкою. Селянські маси сприймали протестантизм як віру панів та іноземців. Отже, на відміну від [[Тема 5. Повсякденне життя Західної Європи.|Західної Європи]] протестантизм в Україні не мав сильної підтримки ні знизу, ні зверху. Він не став тут виразником національних інтересів і не взяв на себе функцію національної церкви. Протестантизм опинився в ситуації протиборства між католицизмом і православ'ям. Вплив реформації було нетривалим, після 1648 р., у зв'язку з початком [[Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1656-1657 рр. Повні уроки|Національно-визвольної війни]], в Україні воно практично припинилося.
+
+
<br>
+
+
[[Image:IstUkr8-povni-5-111111.jpg|350px|Так сьогодні виглядає протестантська церква зсередини]]
''Так сьогодні виглядає протестантська церква зсередини''
''Так сьогодні виглядає протестантська церква зсередини''
Строка 35:
Строка 47:
<br>
<br>
-
''[[Image:IstUkr8-povni-5-222.jpg]]''
+
''[[Image:IstUkr8-povni-5-222.jpg|350px|католицька церква зсередини]]''
<br> ''Так сьогодні виглядає католицька церква зсередини''<br>
<br> ''Так сьогодні виглядає католицька церква зсередини''<br>
-
<br>[[Image:IstUkr8-povni-5-33333.jpg]]
+
<br>[[Image:IstUkr8-povni-5-33333.jpg|350px|православна церква зсередини]]
''Так сьогодні виглядає православна церква зсередини''
''Так сьогодні виглядає православна церква зсередини''
-
<br>'''Реформація в Україні в 16-17 ст.''' найбільше стимулювала культурні процеси, будучи провідником європейських впливів. Пожвавлювалося просвітницька діяльність братств, освіта, пропагувалися принципи віротерпимості. В Україні в 16-17 ст. роль національної церкви (всупереч претензіям римського католицизму) виконали православ'я і уніатство, а не протестантизм. <br><br>Складовою контрреформації в українських землях була '''місія ордену єзуїтів'''. У 50-60-х рр.. єзуїти почали працювати в Польщі, після Люблінської унії 1569 р. - у Литві. Центром місії тут стала єзуїтська Віленська колегія (згодом академія), користувалася великим авторитетом у всій Речі Посполитій. В українських землях єзуїти офіційно з'явилися на Перемишленщині: в 1574 р. в Ярославі виникла перша єзуїтська колегія. З часом відкрилися колегії в Луцьку, Острозі, Кам'янці-Подільському, Києві. Відкрита в 1593 р. Замойська академія спеціально створювалася для поширення єзуїтського впливу на українські воєводства коронних земель Речі Посполитої.
+
<br>'''Реформація в Україні в 16-17 ст.''' найбільше стимулювала [[Культурне життя козацької України. Повний урок|культурні процеси]], будучи провідником європейських впливів. Пожвавлювалося просвітницька діяльність братств, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|освіта]], пропагувалися принципи віротерпимості. В Україні в 16-17 ст. роль національної церкви (всупереч претензіям римського католицизму) виконали православ'я і уніатство, а не протестантизм. <br><br>Складовою контрреформації в українських землях була місія ордену єзуїтів. У 50-60-х рр.. єзуїти почали працювати в Польщі, після Люблінської унії 1569 р. - у Литві. Центром місії тут стала єзуїтська Віленська колегія (згодом академія), користувалася великим авторитетом у всій [[Західноукраїнські землі. Поділ Речі Посполитої. Повні уроки|Речі Посполитій]]. В українських землях єзуїти офіційно з'явилися на Перемишленщині: в 1574 р. в Ярославі виникла перша єзуїтська колегія. З часом відкрилися колегії в Луцьку, Острозі, Кам'янці-Подільському, Києві. Відкрита в 1593 р. Замойська академія спеціально створювалася для поширення єзуїтського впливу на українські воєводства коронних земель Речі Посполитої.
-
[[Image:IstUkr8-povni-5-444.jpg]]
+
<br>
-
''Єзуїт''<br><br>Єзуїти істотно обмежили протестантські впливи в Речі Посполитій. Сприяли вони також переходу в католицтво представників православних верств, особливо шляхти. Головним засобом досягнення цієї мети була потужна освітня програма, яку впровадили єзуїти. До кінця 16 ст. у двох '''єзуїтських академіях''' (Віленській і Замойській) і в 12 колегіях налічувалося 5 тис. учнів. Серед них було багато дітей з православних шляхетських родин. Європейський рівень освіти, вивчення мов, літератури, природничих наук, філософії, богослов'я зробили єзуїтські освітні осередки справжніми інтелектуальними центрами. Навчання в цих школах відкривало можливості подальшої освіти в університетах Польщі, Німеччини, Італії, Франції. Єзуїти вміло організовували публічну пропаганду католицької віри: їх диспути з іновірцями та проповіді мали велику популярність, і не лише серед католиків. Серед єзуїтських керівників – вихідців з України – виділялися '''такі постаті, як''' Петро Скарга, Бенедикт Гербест. Богословська і полемічна література, видана єзуїтами, стимулювала в кінці 16 - початку 17 ст. розвиток богословської та громадської думки в середовищі як протестантів, так і православних. Місіонерська активність єзуїтів сприяла поширенню тодішньої європейської освіченості і культури на українських землях Речі Посполитої. Однак цілком позитивною таку діяльність назвати не можна, оскільки єзуїти намагалися звернути в католицьку віру якомога більше православних.
+
[[Image:IstUkr8-povni-5-444.jpg|350px|Єзуїт]]
-
[[Image:IstUkr8-povni-5-55555.jpg]]
+
''Єзуїт''<br><br>Єзуїти істотно обмежили протестантські впливи в Речі Посполитій. Сприяли вони також переходу в католицтво представників православних верств, особливо шляхти. Головним засобом досягнення цієї мети була потужна освітня програма, яку впровадили єзуїти. До кінця 16 ст. у двох єзуїтських академіях (Віленській і Замойській) і в 12 колегіях налічувалося 5 тис. учнів. Серед них було багато дітей з православних шляхетських родин. Європейський рівень освіти, вивчення мов, [[Зарубіжна література|літератури]], [[Природознавство|природничих наук]], філософії, богослов'я зробили єзуїтські освітні осередки справжніми інтелектуальними центрами. Навчання в цих школах відкривало можливості подальшої освіти в університетах Польщі, [[Інтерактивна подорож до Німеччини. Практикум|Німеччини]], Італії, Франції. Єзуїти вміло організовували публічну пропаганду католицької віри: їх диспути з іновірцями та проповіді мали велику популярність, і не лише серед католиків. Серед єзуїтських керівників – вихідців з України – виділялися '''такі постаті, як''' Петро Скарга, Бенедикт Гербест. Богословська і полемічна література, видана єзуїтами, стимулювала в кінці 16 - початку 17 ст. розвиток богословської та громадської думки в середовищі як протестантів, так і православних. Місіонерська активність єзуїтів сприяла поширенню тодішньої європейської освіченості і культури на українських землях Речі Посполитої. Однак цілком позитивною таку діяльність назвати не можна, оскільки єзуїти намагалися звернути в католицьку віру якомога більше православних.
<br>'''V.''' Самостійна робота учнів (4-6 хв)<br>Про передумови та причини Берестейської унії учні розповідають самостійно. Для цього клас ділиться на дві команди. На підготовку дається 5 хвилин. Кожна з команд розповідає про передумови та причини, доповнюючи одна одну.
+
=== Самостійна робота учнів (4-6 хв) ===
-
+
-
<br>
+
-
{{#ev:youtube|_wtx6pZwiwk&feature=related}}<br>'''<br>Учитель розповідає''' про збори у Бересті:<br><br>У кінці 1596 у Бресті був скликаний собор для остаточного вирішення питання про унію. У ньому брали участь екзархи патріархів константинопольського і олександрійського, багато єпископів, духовенства та мирян з обох сторін, православної та уніатської. За висловом М.О. Кояловича, обидві партії представляли собою грізні ополчення, але, коли вони виміряли взаємні сили, перевага на боці православних виявився такою великою, що привела у жах прихильників унії. Князь Острозький обіцяв їм, що спокій не буде порушено, і дотримав слова. <br><br>Собор зразу розділився на дві половини – уніатську та православну. Уніатська засідала в міському соборі, для православних же Іпатій (Поцей) наказав закрити всі церкви, так що вони змушені були відкрити засідання в приватному будинку. Екзарх три рази запрошував митрополита і чотирьох єпископів на православний собор, але вони не з'явилися. Собор позбавив їх сану, відкинув унію і прокляв її. Уніатський собор відповів тим же православному. Після цього почалася боротьба між православними та уніатами.
+
Про передумови та причини Берестейської унії учні розповідають самостійно. Для цього клас ділиться на дві команди. На підготовку дається 5 хвилин. Кожна з команд розповідає про передумови та причини, доповнюючи одна одну.<br>
-
[[Image:IstUkr8-povni-5-6666.jpg|center|IstUkr8-povni-5-6666.jpg]]<br><br>Унія поширювалася шляхом проповіді і шляхом насильства, постійно переплітаючихся між собою. У початку 1597 константинопольський екзарх Никифор, який був присутній на Брестському соборі, був звинувачений у шпигунстві, посаджений у фортецю і там помер. Одночасно почалася і '''релігійна полеміка'''. Єзуїт Скарга видав російською і польською мовами «Synod Brzeski i iego obrona». Майже одночасно православні видали «Ектезіс, альбо короткі збори справ, котория ся деялі на помісному Берестейському соборі». Обидва ці твори обмежувалися описом собору з різних точок зору. <br>[[Image:IstUkr8-povni-5-777.jpg|center|IstUkr8-povni-5-777.jpg]]<br>Наступний твір православних '''„Апокризис, альбо одповідь на книжки про собор Берестейський”''', написаний Христофор Філалетом (псевдонім Христофора Вронського), направлено до спростування книги Скарга. Апокризис викликав з боку уніатів Антіррізіс, в якому Філалет звинувачувався у брехні і наклепі. Православний львівський священик, який був присутній на Брестському соборі, написав «Перестрога», тобто застереження, у якій розповідав, як була введена унія і т.п. Полеміка йшла дуже жваво, але не могла втримати уніатів від насильств.
+
{{#ev:youtube|_wtx6pZwiwk&feature=related}}<br>'''<br>Учитель розповідає''' про збори у Бересті:<br><br>У кінці 1596 у Бресті був скликаний собор для остаточного вирішення питання про унію. У ньому брали участь екзархи патріархів константинопольського і олександрійського, багато єпископів, духовенства та мирян з обох сторін, православної та уніатської. За висловом М.О. Кояловича, обидві партії представляли собою грізні ополчення, але, коли вони виміряли взаємні сили, перевага на боці православних виявився такою великою, що привела у жах прихильників унії. Князь Острозький обіцяв їм, що спокій не буде порушено, і дотримав слова. <br><br>Собор зразу розділився на дві половини – уніатську та православну. Уніатська засідала в міському соборі, для православних же Іпатій (Поцей) наказав закрити всі [[Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Оцінювання|церкви]], так що вони змушені були відкрити засідання в приватному будинку. Екзарх три рази запрошував митрополита і чотирьох єпископів на православний собор, але вони не з'явилися. Собор позбавив їх сану, відкинув унію і прокляв її. Уніатський собор відповів тим же православному. Після цього почалася боротьба між православними та уніатами.
<br>
<br>
-
{{#ev:youtube|fC8khZdO9vU}}
+
[[Image:IstUkr8-povni-5-6666.jpg|350px|Берестейська унія]]<br>Унія поширювалася шляхом проповіді і шляхом насильства, постійно переплітаючихся між собою. У початку 1597 константинопольський екзарх Никифор, який був присутній на Брестському соборі, був звинувачений у шпигунстві, посаджений у фортецю і там помер. Одночасно почалася і '''релігійна полеміка'''. Єзуїт Скарга видав російською і польською мовами «Synod Brzeski i iego obrona». Майже одночасно православні видали «Ектезіс, альбо короткі збори справ, котория ся деялі на помісному Берестейському соборі». Обидва ці [[Михайло Коцюбинський. Життєвий і творчий шлях. Еволюція світогляду. Перші твори|твори]] обмежувалися описом собору з різних точок зору.
-
<br>
+
<br>[[Image:IstUkr8-povni-5-777.jpg|350px|Христофор Філалет]]<br>Наступний твір православних '''„Апокризис, альбо одповідь на книжки про собор Берестейський”''', написаний Христофором Філалетом (псевдонім Христофора Вронського), направлено до спростування книги Скарга. Апокризис викликав з боку уніатів Антіррізіс, в якому Філалет звинувачувався у брехні і наклепі. Православний львівський священик, який був присутній на Брестському соборі, написав «Перестрога», тобто застереження, у якій розповідав, як була введена унія і т.п. Полеміка йшла дуже жваво, але не могла втримати уніатів від насильств.<br>
-
{{#ev:youtube|18rmjoot020}}
+
{{#ev:youtube|fC8khZdO9vU}}<br>
-
<br>
+
{{#ev:youtube|18rmjoot020}}<br>
-
'''VІ. '''Висновки та узагальнення (4-5 хв)<br><br>'''Наслідки унії''' можуть бути вивчені двома методами:<br>1. Розповідь учителя та питання до класу (двостороння взаємодія).<br>2. Двом учням дається п'ять хвилин, щоб, використовуючи підручник та інтернет, створити презентацію на 3-4 слайди з поясненням наслідків унії.<br><br>Про утворення греко-католицької церкви розповідають один-два учні, які приготували доповідь дома (див. Домашнє завдання до теми №4)
+
=== Висновки та узагальнення (4-5 хв) ===
-
<br>'''VІІ.''' Домашнє завдання (1-2 хв)<br>
+
'''Наслідки унії''' можуть бути вивчені двома методами:<br>1. Розповідь учителя та питання до класу (двостороння взаємодія).<br>2. Двом учням дається п'ять хвилин, щоб, використовуючи підручник та [[Інформаційна безпека при роботі з Інтернет.|інтернет]], створити презентацію на 3-4 слайди з поясненням наслідків унії.<br><br>Про утворення греко-католицької церкви розповідають один-два учні, які приготували доповідь дома (див. Домашнє завдання до теми №4)
-
''Домашнє завдання:''
+
=== Домашнє завдання (1-2 хв) ===
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
Строка 91:
Строка 103:
<br>
<br>
-
''Використані джерела:''
+
'''Список використаних джерел:'''
-
1. Урок на тему "Брестська унія. Українська Греко-Католицька Церква" Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
+
''1. Урок на тему "Брестська унія. Українська Греко-Католицька Церква" Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту''
-
2. Берестейська унія в оцінках істориків.- Анастасія Гаврилова, студентка СГФ Бердянського державного педагогічного університету
+
''2. Берестейська унія в оцінках істориків.- Анастасія Гаврилова, студентка СГФ Бердянського державного педагогічного університету''
-
3. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007
+
''3. [[Історія України|Історія України]] : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007''
-
4. uk.wikipedia.org
+
''4. uk.wikipedia.org''
-
5. www.ugcc.lviv.ua
+
''5. www.ugcc.lviv.ua''
<br>
<br>
-
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
+
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''
<br>
<br>
Строка 111:
Строка 123:
----
----
-
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
'''Над уроком працювали'''
+
+
Лобук Я.Я.
Любименко В.В.
Любименко В.В.
-
Клюшник О. П.
+
Клюшник О.П.
-
Лобук Я.Я.
----
----
-
+
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Реформація – церковно-релігійний і соціально-політичний рух у країнах Європи в 16-17 ст., пов'язаний з остаточним формуванням європейських націй, їхніх культур, національних церков. Торкнулося це явище і українських земель. Головна сила реформації була спрямована на зміни в католицизмі, у надрах якого вийшли протестантські церкви. В Україну реформація проникла в першій половині 16 ст.
У власне українських землях позиції протестантизму були слабші, ніж у Польщі та Литві, навіть серед місцевої української шляхти. Денаціоналізуючись, вона переходила у католицизм, в основному уникаючи протестантизму. Підтримка міщанства була тут надто слабкою. Селянські маси сприймали протестантизм як віру панів та іноземців. Отже, на відміну від Західної Європи протестантизм в Україні не мав сильної підтримки ні знизу, ні зверху. Він не став тут виразником національних інтересів і не взяв на себе функцію національної церкви. Протестантизм опинився в ситуації протиборства між католицизмом і православ'ям. Вплив реформації було нетривалим, після 1648 р., у зв'язку з початком Національно-визвольної війни, в Україні воно практично припинилося.
Так сьогодні виглядає протестантська церква зсередини
Так сьогодні виглядає католицька церква зсередини
Так сьогодні виглядає православна церква зсередини
Реформація в Україні в 16-17 ст. найбільше стимулювала культурні процеси, будучи провідником європейських впливів. Пожвавлювалося просвітницька діяльність братств, освіта, пропагувалися принципи віротерпимості. В Україні в 16-17 ст. роль національної церкви (всупереч претензіям римського католицизму) виконали православ'я і уніатство, а не протестантизм.
Складовою контрреформації в українських землях була місія ордену єзуїтів. У 50-60-х рр.. єзуїти почали працювати в Польщі, після Люблінської унії 1569 р. - у Литві. Центром місії тут стала єзуїтська Віленська колегія (згодом академія), користувалася великим авторитетом у всій Речі Посполитій. В українських землях єзуїти офіційно з'явилися на Перемишленщині: в 1574 р. в Ярославі виникла перша єзуїтська колегія. З часом відкрилися колегії в Луцьку, Острозі, Кам'янці-Подільському, Києві. Відкрита в 1593 р. Замойська академія спеціально створювалася для поширення єзуїтського впливу на українські воєводства коронних земель Речі Посполитої.
Єзуїт
Єзуїти істотно обмежили протестантські впливи в Речі Посполитій. Сприяли вони також переходу в католицтво представників православних верств, особливо шляхти. Головним засобом досягнення цієї мети була потужна освітня програма, яку впровадили єзуїти. До кінця 16 ст. у двох єзуїтських академіях (Віленській і Замойській) і в 12 колегіях налічувалося 5 тис. учнів. Серед них було багато дітей з православних шляхетських родин. Європейський рівень освіти, вивчення мов, літератури, природничих наук, філософії, богослов'я зробили єзуїтські освітні осередки справжніми інтелектуальними центрами. Навчання в цих школах відкривало можливості подальшої освіти в університетах Польщі, Німеччини, Італії, Франції. Єзуїти вміло організовували публічну пропаганду католицької віри: їх диспути з іновірцями та проповіді мали велику популярність, і не лише серед католиків. Серед єзуїтських керівників – вихідців з України – виділялися такі постаті, як Петро Скарга, Бенедикт Гербест. Богословська і полемічна література, видана єзуїтами, стимулювала в кінці 16 - початку 17 ст. розвиток богословської та громадської думки в середовищі як протестантів, так і православних. Місіонерська активність єзуїтів сприяла поширенню тодішньої європейської освіченості і культури на українських землях Речі Посполитої. Однак цілком позитивною таку діяльність назвати не можна, оскільки єзуїти намагалися звернути в католицьку віру якомога більше православних.
Петро Скарга
Самостійна робота учнів (4-6 хв)
Про передумови та причини Берестейської унії учні розповідають самостійно. Для цього клас ділиться на дві команди. На підготовку дається 5 хвилин. Кожна з команд розповідає про передумови та причини, доповнюючи одна одну.
Учитель розповідає про збори у Бересті:
У кінці 1596 у Бресті був скликаний собор для остаточного вирішення питання про унію. У ньому брали участь екзархи патріархів константинопольського і олександрійського, багато єпископів, духовенства та мирян з обох сторін, православної та уніатської. За висловом М.О. Кояловича, обидві партії представляли собою грізні ополчення, але, коли вони виміряли взаємні сили, перевага на боці православних виявився такою великою, що привела у жах прихильників унії. Князь Острозький обіцяв їм, що спокій не буде порушено, і дотримав слова.
Собор зразу розділився на дві половини – уніатську та православну. Уніатська засідала в міському соборі, для православних же Іпатій (Поцей) наказав закрити всі церкви, так що вони змушені були відкрити засідання в приватному будинку. Екзарх три рази запрошував митрополита і чотирьох єпископів на православний собор, але вони не з'явилися. Собор позбавив їх сану, відкинув унію і прокляв її. Уніатський собор відповів тим же православному. Після цього почалася боротьба між православними та уніатами.
Унія поширювалася шляхом проповіді і шляхом насильства, постійно переплітаючихся між собою. У початку 1597 константинопольський екзарх Никифор, який був присутній на Брестському соборі, був звинувачений у шпигунстві, посаджений у фортецю і там помер. Одночасно почалася і релігійна полеміка. Єзуїт Скарга видав російською і польською мовами «Synod Brzeski i iego obrona». Майже одночасно православні видали «Ектезіс, альбо короткі збори справ, котория ся деялі на помісному Берестейському соборі». Обидва ці твори обмежувалися описом собору з різних точок зору.
Наступний твір православних „Апокризис, альбо одповідь на книжки про собор Берестейський”, написаний Христофором Філалетом (псевдонім Христофора Вронського), направлено до спростування книги Скарга. Апокризис викликав з боку уніатів Антіррізіс, в якому Філалет звинувачувався у брехні і наклепі. Православний львівський священик, який був присутній на Брестському соборі, написав «Перестрога», тобто застереження, у якій розповідав, як була введена унія і т.п. Полеміка йшла дуже жваво, але не могла втримати уніатів від насильств.
Висновки та узагальнення (4-5 хв)
Наслідки унії можуть бути вивчені двома методами: 1. Розповідь учителя та питання до класу (двостороння взаємодія). 2. Двом учням дається п'ять хвилин, щоб, використовуючи підручник та інтернет, створити презентацію на 3-4 слайди з поясненням наслідків унії.
Про утворення греко-католицької церкви розповідають один-два учні, які приготували доповідь дома (див. Домашнє завдання до теми №4)
Домашнє завдання (1-2 хв)
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Що для вас символізує греко-католицька церква? Намалюйте.
Список використаних джерел:
1. Урок на тему "Брестська унія. Українська Греко-Католицька Церква" Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту
2. Берестейська унія в оцінках істориків.- Анастасія Гаврилова, студентка СГФ Бердянського державного педагогічного університету
3. Історія України : Навчальний посібник / Білоцерківський В. Я. - К.: Центр учбової літератури, 2007
4. uk.wikipedia.org
5. www.ugcc.lviv.ua
Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.
Над уроком працювали
Лобук Я.Я.
Любименко В.В.
Клюшник О.П.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
