Пісні Марусі Чурай. Легендарна поетеса з Полтавщини.
Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 8 клас>>Українська література:Пісні Марусі Чурай: “Засвіт встали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні”, “Ой не ходи, Грицю”. Легендарна поетеса з Полтавщини. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи
У розкішному саду народної української поезії важливе місце належить ліричним пісням. Імена авторів цих творів розгубила історія, але інколи з давнини століть виринають постаті піснетворців, серед яких найвідомішою є поетеса Маруся Чурай. її традиційно називають «дівчиною з легенди», бо реальність її існування поки що документально не підтверджено. Понад три століття лунають пісні Марусі Чурай на землі, даруючи людям невгасиму любов. Хто ж така ця дівчина, яку порівнюють з давньогрецькою поетесою Сапфо? Достовірні дані про українку з Полтави, яка складала чудові пісні, не збереглися, адже все знищила пожежа у цьому місті в 1658 році. А пам'ять про Марусю Чурай народ зберіг у своїх легендах і переказах. Відомо, що народилася вона приблизно 1625 року на берегах чарівної Ворскли в сім'ї урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Був він хороброю і чесною людиною, брав участь у козацьких походах проти польської шляхти. Рятуючи Богдана Хмельницького від смерті, Чурай загинув. Маруся жила удвох із матір'ю в Полтаві.Зростала вона незвичайною дівчиною: дуже мрійливою і чутливою, з дивовижною фантазією та чудовим голосом, схильною до роздумів і складання пісень. Коли Маруся виросла, її полюбив реєстровий козак Полтавського полку Іван Іскра, проте не відкривав їй своїх почуттів, знаючи, що вона закохана в молодого козака Грицька Бобренка.
Навесні 1648 року почалася визвольна війна українського народу проти панської Польщі під проводом Богдана Хмельницького. Пішов на цю війну і Грицько Бобренко. Саме тоді, вважають дослідники, Маруся склала пісню «Засвіт встали козаченьки» (варіант «Засвистали козаченьки»).
<o:p></o:p>
Маруся дуже сумувала за коханим. Не маючи від нього жодної звістки, вона ходила на прощу до Києво-Печерської лаври, щоб у молитві знайти заспокоєння. Свій смуток вилила у пісні «Віють вітри, віють буйні», яку пізніше Іван Котляревський використав у п'єсі «Наталка Полтавка». Повернувшись із війни, Гриць за наказом матері одружився з багатою і хазяйновитою дочкою осавули. З народних переказів ми дізнаємось, що Маруся не могла пережити зраду парубка і кинулась із греблі у Ворсклу, та її врятував Іван Іскра. Після цього дівчина довго хворіла. Одужавши, пішла до подружки і несподівано зустріла там Гриця з молодою дружиною. Ревнощі, згадки про нездійснені дівочі мрії призвели до плану помсти, який Маруся виклала у пісні „Ой не ходи, Грицю”, а згодом втілила його в життя, отруївши зрадника. За вбивство козака Марусю посадили до острогу. За рішенням суду дівчину мали стратити, проте Іван Іскра знову врятував її, привізши гетьманський наказ про помилування злочинниці в пам'ять заслуг і героїчної смерті батька дівчини та заради її чудових пісень. Поетеса після цього довго не прожила, померла в каятті. Маруся Чурай, як тепер досліджено фольклористами, склала дуже багато пісень, більшість з яких вважають народними, її образ знайшов відображення у творах Левка Боровиковського, Степана Руданського, Ольги Кобилянської, Володимира Самійленка, Михайла Старицького, Ліни Костенко та інших письменників. Літературно-мистецькі паралелі Намалюйте словесний портрет Марусі Чурай, скориставшись портретом пісне-складальниці на с. 20 і зіставивши його з образом українки на картині В. Маковського «Українська дівчина».
Володимир Маковський (1846— 1920) — відомий російський живописець-передвижник (передовий художник-реаліст з демократичними поглядами, учасник пересувних виставок). Неодноразово відвідував Україну і створив кілька чудових картин на українську тематику: «Дівич-вечір», «Ярмарок на Україні», «Українська дівчина», «Українець» та інші. Засвіт встали козаченьки.
Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою, Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає. — Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Через чотири неділеньки Додому вертайся! — Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось кінь мій вороненький В воротях спіткнувся. Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину. Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину. Прийми ж її, матусенько, Бо все в Божій волі, Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полі! — Яка ж би то, мій синочку, Година настала, Щоб чужая дитиночка За рідную стала? Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі...
Віють вітри, віють буйні. Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу, Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же люди, що і моїй завидують долі; Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі? Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці? Тяжко жити без милого і в своїй сторонці. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.
<o:p></o:p>
Ой не ходи, Грицю... Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки-чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая, Та чарівниченька справедливая У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала, Як прийшов вівторок — зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Надвечір в четвер Гриценько помер, А прийшла п'ятниця — поховали Гриця. У суботу рано мати дочку била: — Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла? — Ой мати, мати, жаль ваги не має: Нехай же Грицьо двох не кохає! Нехай він не буде ні тій, ні мені, Нехай дістанеться сирій землі. Оце тобі, Грицю, я так ізробила, Що через тебе мене мати била! Оце тобі, Грицю, за теє заплата — З чотирьох дощок темная хата...
1. Які автобіографічні факти відбились у піснях Марусі Чурай? Обґрунтуйте свою думку. 2. Яку роль у пісні «Засвіт встали козаченьки» відіграє діалог? 3. З'ясуйте, які народнопоетичні засоби використано у пісні «Засвіт встали козаченьки». Наведіть приклади з тексту. 4. Яким настроєм пройнято пісню «Віють вітри, віють буйні»? Свою відповідь обґрунтуйте. 5. Як у пісні «Ой не ходи, Грицю...» пояснюється причина смерті парубка? 6. Вивчіть напам'ять пісню «Засвіт встали козаченьки».
Для тих, хто хоче більше знати. Визначна сучасна поетеса Ліна Костенко в історичному романі у віршах «Маруся Чурай» висунула свою версію розгортання подій. Подаємо уривок із цього твору, де Маруся Чурай сповідається перед сонцем.
Лягла на мур вечірня позолота. Прощальний промінь блиснув на стіні. І сонце, сонце — як жива істота, єдина, що всміхається мені! Я завтра, сонце, буду умирати. Я перейшла вже смертницьку межу. Спасибі, сонце, ти прийшло крізь ґрати. Я лиш тобі всю правду розкажу. Не помста це була, не божевілля. Людина спроста ближнього не вб'є. Я не труїла. Те прокляте зілля Він випив сам. Воно було моє... Я наварила м'яти, драголюбу. Не пособило. Наварила ще. Вже скоро день, що їм іти до шлюбу, Мене ж пече всередині, пече!.. ...Лежала тінь від столу і до печі. Лампадка тріпотіла в божнику. А він сидів, зіщуливши ті плечі І звісивши ту голову тяжку. «Як не хочеш, моє серце, Дружиною бути, То дай мені таке зілля, Щоб тебе забути. Буду пити через силу, Краплі не упущу. Тоді я тебе забуду, Як очі заплющу...» Торкнувся склянки білими вустами. Повільно пив. І випив, і погас. Ой сонце, сонце, промінь мій останній! Оце і є вся правдонька про нас.
Розшукайте в Інтернеті, енциклопедіях, довідковій літературі, підручниках із зарубіжної літератури матеріали про життя і творчість відомої давньогрецької поетеси Сапфо і виступіть із повідомленням у класі. Зробіть висновок, чому Марусю Чурай порівнюють із давньогрецькою поетесою.
Зміст урокуконспект уроку і опорний каркас презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
іншеТільки для вчителівідеальні уроки календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
